Определение Новозаводского райсуда об отказе Альфа-банку в выдаче исполнительного листа по решению третейского суда


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

2 голоса

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      2
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа №6-5785/11

Ухвала

13 грудня 2011 року

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Горбік Т. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

ПАТ "Альфа-Банк" звернулось до суду із заявою про видачу виконавчого документа на підставі рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" по справі № 2331-9/304/11 відповідно до ч.1 ст. 389-7 ЦПК України та ч.1 ст. 56 ЗУ "Про третейські суди". Мотивуючи вимоги тим, що 07 липня 2011 року винесено рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором в сумі: за кредитом – 108900,12 грн., по відсотках – 39542,07 грн., пеня – 301706,61 грн., стягнення судових витрат, а саме витрат по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися у відповідності до ст.ст. 74, 76 ЦПК України. Заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Учасником третейського розгляду ОСОБА_2 подані заперечення щодо задоволення заяви про видачу виконавчого листа.

Згідно ч. 1 ст. 389-9 ЦПК України, суд ухвалив заяву розглянути у відсутність сторін що не з'явилися. У відповідності до ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали даної справи, матеріали справи Третейського суду № 2331-9/304/11, суд приходить до висновку, що заява ПАТ „Альфа-Банк” не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи № 2331-9/304/11 постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз», 27.05.2011 року ПАТ «Альфа-Банк» звернувся до третейського суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 В.А. про стягнення заборгованості за кредитним договором (а. с. 4-7 третейської справи).

Рішенням постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" від 07.07.2011 року, позов ПАТ "Альфа-банк" задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором у сумі: за кредитом – 108900,12 грн., по відсотках – 39542,07 грн., пеня – 301706,61 грн., стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Альфа-Банк" судові витрати, а саме – витрати по сплаті третейського збору в сумі 100,00 грн. (а. с. 8-10).

Частиною 6 ст. 56 Закону України „Про третейські суди" встановлений перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу. Зокрема, відповідно до п. 2 вказаної статті компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду.

Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в редакції за змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі № 2331-9/304/11 винесена 23 червня 2011 року, рішення прийнято 07 липня 2011 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України "Про третейські суди" в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № 700003274 від 28.01.2008 року вбачається, що кредит надавався на придбання продукції - транспортного засобу, а тому є споживчим.

Таким чином справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз", що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 293, 389-4 – 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -

Ухвалив:

Відмовити у видачі виконавчого листа згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» судді Кулієвої Н.Ю. від 07 липня 2011 року у справі № 2331-9/304/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу № 2331-9/304/11 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Всеукраїнський фінансовий союз.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Новозаводського районного суду міста ОСОБА_1 Мороз

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20108105

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Справа №6-5785/11

Ухвала

13 грудня 2011 року

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Горбік Т. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернігові справу за заявою ПАТ «Альфа-Банк» про видачу виконавчого документа з виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» по справі за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в:

Частиною 6 ст. 56 Закону України „Про третейські суди" встановлений перелік підстав, за яких компетентний суд відмовляє у задоволенні заяви про видачу виконавчого документу. Зокрема, відповідно до п. 2 вказаної статті компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду.

Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в редакції за змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі № 2331-9/304/11 винесена 23 червня 2011 року, рішення прийнято 07 липня 2011 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України "Про третейські суди" в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № 700003274 від 28.01.2008 року вбачається, що кредит надавався на придбання продукції - транспортного засобу, а тому є споживчим.

Таким чином справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз", що є підставою для відмови у видачі виконавчого листа.

Керуючись ст. ст. 209, 210, 293, 389-4 – 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -

Ухвалив:

Відмовити у видачі виконавчого листа згідно рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» судді Кулієвої Н.Ю. від 07 липня 2011 року у справі № 2331-9/304/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Справу № 2331-9/304/11 повернути до Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації “Всеукраїнський фінансовий союз.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Новозаводського районного суду міста ОСОБА_1 Мороз

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20108105

Неужели это вынес Мороз К.В.? В моём случае он проигнорировал такие положения,указанные мною.Я их ещё также указывал в ходатайстве в третейский суд.

Я хоть и противник политики банков,но не могу понять связи :защита прав потребителей и взыскание задолженности. Если бы было чётко указано - " все споры по потребительским кредитам",тогда понятно.

Тем не менее - решение значимое и даст многим возможность для манёвра.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Смотри Андрей какую точку зрения на сей счет высказывает:

Зауваження 2. До останнього речення пункту 3 проекту.

Наявний текст: При наявності у кредитному чи іншому відповідному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV "Про третейські суди" про те, що справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) не підлягають розгляду третейськими судами. У зв'язку із цим залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є недопустимим. Разом із тим це не позбавляє сторін права укладати договір про передачу спору на вирішення третейського суду в інших випадках, в яких не йдеться про захист прав споживачів, наприклад, за позовом банка про стягнення кредитної заборгованості тощо.

Пояснення: В листі Національного Банку України №40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р. підставно зазначено, що "договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів". Згідно рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. по справі №15рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), Держава захищає права споживачів не тільки до укладання договору про надання споживчого кредиту, а й під час його виконання. При наявності у договорі про надання споживчого кредиту третейського застереження, права споживача звужуються, порівняно із правами, що він має згідно ЗУ "Про захист прав споживачів". Зокрема: а) Згідно діючого ЦПК зустрічний позов, незалежно від підсудності, розглядається в одному провадженні із первісним позовом. Проте, оскільки справи про захист прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами, право споживача на захист своїх інтересів (шляхом подання зустрічного позову про захист прав споживачів) є обмеженим. б) Згідно діючого процесуального законодавства, у разі незгоди з судовим рішенням споживачі, як сторони судового процесу, мають право оскаржити його в судах апеляційної та касаційної інстанції. При третейському розгляді це право споживача є обмеженим. в) При розгляді справ про стягнення кредитної заборгованості, споживач може заперечувати, проти вимог банку (кредитної спілки), посилаючись на особливі права, надані ЗУ "Про захист прав споживачів" (зокрема - частина 2 пункту 4 статті 11 Закону; пункт 10 та пункт 11 статті 11 Закону тощо). Розгляд та врахування таких заперечень в третейському провадженні є по суті захистом прав споживачів, а третейські суди позбавлені такого права. Згідно вимог статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Отже споживач не може відчужувати права, надані йому Законом України "Про захист прав споживачів", шляхом укладання окремої третейської угоди (третейського застереження) у договорах про надання споживчого кредиту. Відповідно статті 27 Цивільного Кодексу України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Це також свідчить про нікчемність третейських застережень у договорах про надання споживчого кредиту.

Пропонована редакція: При наявності у кредитному чи іншому відповідному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати, що з підстав, передбачених положеннями пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV "Про третейські суди", статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів", статтею 21 Конституції України та пунктом першим статті 27 Цивільного кодексу України, третейське застереження у договорах про надання споживчого кредиту є нікчемним. Разом із тим це не позбавляє сторін права укладати договір про передачу спору на вирішення третейського суду в інших випадках, коли правовідносини сторін не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Смотри Андрей какую точку зрения на сей счет высказывает:

Зауваження 2. До останнього речення пункту 3 проекту.

Наявний текст: При наявності у кредитному чи іншому відповідному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати положення пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV "Про третейські суди" про те, що справи у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки) не підлягають розгляду третейськими судами. У зв'язку із цим залишення позовної заяви споживача без розгляду на підставі пункту 6 частини першої статті 207 ЦПК є недопустимим. Разом із тим це не позбавляє сторін права укладати договір про передачу спору на вирішення третейського суду в інших випадках, в яких не йдеться про захист прав споживачів, наприклад, за позовом банка про стягнення кредитної заборгованості тощо.

Пояснення: В листі Національного Банку України №40-117/2093-6134 від 16.06.2007 р. підставно зазначено, що "договір споживчого кредиту - це правочин, який надає споживачу особливі засоби правового захисту, які не притаманні для інших банківських правочинів". Згідно рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 р. по справі №15рп/2011 (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), Держава захищає права споживачів не тільки до укладання договору про надання споживчого кредиту, а й під час його виконання. При наявності у договорі про надання споживчого кредиту третейського застереження, права споживача звужуються, порівняно із правами, що він має згідно ЗУ "Про захист прав споживачів". Зокрема: а) Згідно діючого ЦПК зустрічний позов, незалежно від підсудності, розглядається в одному провадженні із первісним позовом. Проте, оскільки справи про захист прав споживачів не підлягають розгляду третейськими судами, право споживача на захист своїх інтересів (шляхом подання зустрічного позову про захист прав споживачів) є обмеженим. б) Згідно діючого процесуального законодавства, у разі незгоди з судовим рішенням споживачі, як сторони судового процесу, мають право оскаржити його в судах апеляційної та касаційної інстанції. При третейському розгляді це право споживача є обмеженим. в) При розгляді справ про стягнення кредитної заборгованості, споживач може заперечувати, проти вимог банку (кредитної спілки), посилаючись на особливі права, надані ЗУ "Про захист прав споживачів" (зокрема - частина 2 пункту 4 статті 11 Закону; пункт 10 та пункт 11 статті 11 Закону тощо). Розгляд та врахування таких заперечень в третейському провадженні є по суті захистом прав споживачів, а третейські суди позбавлені такого права. Згідно вимог статті 21 Конституції України, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Отже споживач не може відчужувати права, надані йому Законом України "Про захист прав споживачів", шляхом укладання окремої третейської угоди (третейського застереження) у договорах про надання споживчого кредиту. Відповідно статті 27 Цивільного Кодексу України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. Це також свідчить про нікчемність третейських застережень у договорах про надання споживчого кредиту.

Пропонована редакція: При наявності у кредитному чи іншому відповідному договорі третейського застереження (окремої третейської угоди) при вирішенні спору суд має враховувати, що з підстав, передбачених положеннями пункту 14 частини першої статті 6 Закону України від 11 травня 2004 року №1701-IV "Про третейські суди", статтею 22 Закону України "Про захист прав споживачів", статтею 21 Конституції України та пунктом першим статті 27 Цивільного кодексу України, третейське застереження у договорах про надання споживчого кредиту є нікчемним. Разом із тим це не позбавляє сторін права укладати договір про передачу спору на вирішення третейського суду в інших випадках, коли правовідносини сторін не регулюються Законом України "Про захист прав споживачів".

Спасибо,понял.Только вот,если вопрос касается потребителей,заёмщику нужно сделать отдельный акцент на вышеприведённом? И в каком виде,если в апелляционной жалобе как раз это и не указано,т.к. не помню где видел решения или ухвалы судов и комментарии к изменениям к ЗУ О "ТС",в которых как раз стоял вопрос,который я поднял в своём предыдущем посте.Тогда решалось в пользу банков,поэтому в апелляшку я не включил,как бесперспективное направление и тут на тебе - 3 почти одинаковых решения в против решений ТС в течение одной недели.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

...и ещё и из компетентного суда Альфы. Фантастика.

Вот кстати и повод для обращения в КСУ по вопросу неодинакового использования норм права судами 1й инстанции и апелляции.

Большинство судов говорят, что нельзя ограничивать свободу банка подавать на взыскание задолженности в третейский суд, а вот тут несколько решений, по которым оказывается, что на взыскание задолженности таки распространяется действие закона о ЗПП и п.14 из ЗУ о третейских судах катит.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

...и ещё и из компетентного суда Альфы. Фантастика.

Вот кстати и повод для обращения в КСУ по вопросу неодинакового использования норм права судами 1й инстанции и апелляции.

Большинство судов говорят, что нельзя ограничивать свободу банка подавать на взыскание задолженности в третейский суд, а вот тут несколько решений, по которым оказывается, что на взыскание задолженности таки распространяется действие закона о ЗПП и п.14 из ЗУ о третейских судах катит.

Вот именно!

Может "наверху" (ВСУ в связи с новым председателем ) решили придушить связку "Альфа - Банк" - судопроизводство в Чернигове. На слуху в Украине была эта связка и "Примат" - Жовтневий суд г. Днепропетровск.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Справа № 6-1593/11

У Х В А Л А

іменем України

"23" травня 2011 р.

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

Головуючого судді –Чех Н.А.,

при секретарі: Кузьменко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2, зацікавлена особа: Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про скасування рішення третейського суду,

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про третейські суди»рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом.

Рішення третейського суду може бути оскаржено стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.

Рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване, серед іншого, якщо справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону.

Як вбачається зі змісту поданої від імені ОСОБА_1, ОСОБА_2 заяви про скасування рішення третейського суду при асоціації українських банків, заявники просять скасувати рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків № 1636/10 від 29.11.2010 року, мотивуючи тим, що дана справа не підвідомча третейському суду на підставі Закону України «Про внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди»від 03.11.2011 року. Дане твердження не може бути прийнято судом до уваги, оскільки рішення третейським судом було прийнято до вступу в законну силу Закону України «Про внесення змін до ст. 6 Закону України «Про третейські суди»від 03.02.2011 року, оскільки закон зворотної дії не має.

В реестре.

Вотчина "Укрсоцбанка".

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

И ещё:

В мотивування своїх вимог заявник посилається на ту обставину, що на правовідносини, які виникли між ним і ПАТ «Укрсоцбанк»по кредитному договору, за яким рішенням Постійно діючого третейського суду здійснено стягнення, поширюється Закон України «Про захист прав споживачів».

Між тим, такі доводи заявника не містять правового обґрунтування, оскільки відповідно до ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів»№ 1023-XII, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У цьому ж Законі чітко прописана процедура укладання договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

У зв’язку з цим застосування Закону № 1023-XII до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини.

Отсюда.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

И ещё:

В мотивування своїх вимог заявник посилається на ту обставину, що на правовідносини, які виникли між ним і ПАТ «Укрсоцбанк»по кредитному договору, за яким рішенням Постійно діючого третейського суду здійснено стягнення, поширюється Закон України «Про захист прав споживачів».

Між тим, такі доводи заявника не містять правового обґрунтування, оскільки відповідно до ст. 11 Закону «Про захист прав споживачів»№ 1023-XII, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

У цьому ж Законі чітко прописана процедура укладання договору, в якій йдеться й про питання щодо надання інформації кредитодавцеві та споживачеві один про одного та щодо умов кредитування: мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений, форми його забезпечення, тип процентної ставки, сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту, строк, на який кредит може бути одержаний, та варіанти його повернення. При цьому в разі ненадання зазначеної інформації суб’єкт господарювання, який повинен її надати, несе відповідальність, встановлену статтями 15 і 23 цього Закону.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один із оригіналів якого передається споживачеві. Споживач не зобов’язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені в договорі.

У зв’язку з цим застосування Закону № 1023-XII до спорів, які виникають з кредитних правовідносин, можливе в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи процентної ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання цього договору зазначений Закон не може застосовуватись, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство, що регулює кредитні правовідносини.

Отсюда. Вот Луспенизм - разбитый решением КСУ,

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Да решений ВСУ пока ещё нет. И каццо оно будет не в нашу пользу.

Вопрос в том подлежит ли определения об отказе в выдаче исполнительного листа и об отмене решения третейского суда кассационному обжалованию?*

ч. 7 ст. 389-4 Ухвала суду про скасування рішення третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути оскаржена у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження рішення суду першої інстанції.

Тоесть определение об отмене решения третейского суда может быть оспорена в кассационном порядке.

А вот определение об отказе в выдаче исполнительного листа на решения третейского суда нет?

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку:

ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.

Данное определение не подлежит, так как оно не препятствует дальнейшему продвижению по делу.

Лучше получать определения Апелляционного суда об отказе в выдаче исполнительного листа.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 3 weeks later...

Справа№6-5814/11

Ухвала

13 січня 2012 року

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Горбік Т. А.

з участю представника заявника ОСОБА_2, представника учасника третейського розгляду ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_4, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування рішення третейського суду по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11. Мотивуючи вимоги тим, що справа не підвідомча третейському суду, а саме відповідно до вимог п. 14 ст. 6 ЗУ "Про третейські суди", третейським судом не досліджені обставини, що мають значення для справи, третейським судом порушені вимоги ст. 4 ЗУ "Про третейські суди" та п.3 ч.1 ст. 82 Регламенту суду.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник учасника третейського розгляду ПАТ "Альфа-банк" в судовому засіданні просив в задоволені заяви відмовити, оскільки виникли спірні правовідносини не стосуються ЗУ "Про захист прав споживачів", інші визначені причини ні є підставами для скасування рішення третейського суду.

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи № 3240-5/192/11 судом встановлено, що 03 вересня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 490085582 ( а. с. 9-14 третейської справи № 3240-5/192/11 ), цільове використання кредиту: придбання транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу, укладеним між позичальником та ТОВ "АНК-МОТОРС" № HS-00214 від 26.08.2008 року – SUZUKI GRAND VITARA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; оплати страхової суми ЗАТ СК "ВУСО" за перший рік страхування. Пунктом 11 зазначеного кредитного договору визначено третейське застереження щодо судового захисту прав та законних інтересів, які мають сторони у Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз"

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду.

Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі № 3240-5/192/11 винесена 30 вересня 2011 року, рішення прийнято 25 жовтня 2011 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України "Про третейські суди" в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № 490085582 від 03.09.2008 року вбачається, що кредит надавався на придбання продукції - транспортного засобу, а тому є споживчим.

Таким чином справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз", що є підставою для повного скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 відповідно до п. 1 ч.2 ст. 389-5 ЦПК України.

Інших підстав визначених Законом України "Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України не встановлено.

Згідно ст. 88 ЦПК України з ПАТ "Альфа Банк" на користь заявника підлягає стягненню судові витрати в розмірі визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 47 грн. 05 коп.. Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена сума судового збору – 435 грн. 45 коп. згідно заявки на переказ готівкових 913.1276.1 ПАТ КБ "Приват Банк" від 17.11.2011 року підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 210, 293, 389-4 – 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_4, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Скасувати повністю рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 47 грн. 05 коп..

Зайво сплачена сума судового збору – 435 грн. 45 коп. згідно заявки на переказ готівкових 913.1276.1 ПАТ КБ "Приват Банк" від 17.11.2011 року підлягає поверненню ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_1 Мороз

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20771330

И опять судья Мороз! Спасибо.конечно,ему за намечающуюся стабильность в пользу заёмщиков,но создаётся такое впечатление,что он работает только по 13-м числам и выносит по одному решению,судя из реестра судебніх решений. Другие судьи Новозаводского играют в одни ворота,т.е. в пользу Альфы.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Справа№6-5814/11

Ухвала

13 січня 2012 року

Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1

у складі: головуючого-судді Мороз К. В.

при секретарі Горбік Т. А.

з участю представника заявника ОСОБА_2, представника учасника третейського розгляду ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за заявою ОСОБА_4, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування рішення третейського суду по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

Встановив:

Заявник звернувся до суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11. Мотивуючи вимоги тим, що справа не підвідомча третейському суду, а саме відповідно до вимог п. 14 ст. 6 ЗУ "Про третейські суди", третейським судом не досліджені обставини, що мають значення для справи, третейським судом порушені вимоги ст. 4 ЗУ "Про третейські суди" та п.3 ч.1 ст. 82 Регламенту суду.

Представник заявника в судовому засіданні заяву підтримав, просив задовольнити.

Представник учасника третейського розгляду ПАТ "Альфа-банк" в судовому засіданні просив в задоволені заяви відмовити, оскільки виникли спірні правовідносини не стосуються ЗУ "Про захист прав споживачів", інші визначені причини ні є підставами для скасування рішення третейського суду.

Вислухавши осіб, які брали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, матеріали третейської справи № 3240-5/192/11 судом встановлено, що 03 вересня 2008 року між ЗАТ "Альфа-Банк" та ОСОБА_4 укладений кредитний договір № 490085582 ( а. с. 9-14 третейської справи № 3240-5/192/11 ), цільове використання кредиту: придбання транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу, укладеним між позичальником та ТОВ "АНК-МОТОРС" № HS-00214 від 26.08.2008 року – SUZUKI GRAND VITARA, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1; оплати страхової суми ЗАТ СК "ВУСО" за перший рік страхування. Пунктом 11 зазначеного кредитного договору визначено третейське застереження щодо судового захисту прав та законних інтересів, які мають сторони у Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз"

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, які не підвідомчі третейському суду.

Згідно ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI), третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Ухвала про початок розгляду третейської справи по справі № 3240-5/192/11 винесена 30 вересня 2011 року, рішення прийнято 25 жовтня 2011 року, тобто під час дії редакції ст. 6 Закону України "Про третейські суди" в редакції зі змінами внесеними Законом України від 3 лютого 2011 року N 2983-VI.

Згідно з положеннями пунктів 22, 23 статті 1 Закону споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника. Споживчий кредит – це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно умов кредитного договору № 490085582 від 03.09.2008 року вбачається, що кредит надавався на придбання продукції - транспортного засобу, а тому є споживчим.

Таким чином справа за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором була не підвідомча Постійно діючому третейському суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз", що є підставою для повного скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 відповідно до п. 1 ч.2 ст. 389-5 ЦПК України.

Інших підстав визначених Законом України "Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України не встановлено.

Згідно ст. 88 ЦПК України з ПАТ "Альфа Банк" на користь заявника підлягає стягненню судові витрати в розмірі визначеному ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в сумі 47 грн. 05 коп.. Згідно ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачена сума судового збору – 435 грн. 45 коп. згідно заявки на переказ готівкових 913.1276.1 ПАТ КБ "Приват Банк" від 17.11.2011 року підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 88, 209, 210, 293, 389-4 – 389-6 ЦПК України, Законом України «Про третейські суди», суд, -

Ухвалив:

Заяву ОСОБА_4, учасник третейського розгляду Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Скасувати повністю рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації "Всеукраїнський фінансовий союз" під головуванням судді Бендик О.В. від 25 жовтня 2011 року по справі № 3240-5/192/11 за позовом Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» на користь ОСОБА_4 судові витрати в сумі 47 грн. 05 коп..

Зайво сплачена сума судового збору – 435 грн. 45 коп. згідно заявки на переказ готівкових 913.1276.1 ПАТ КБ "Приват Банк" від 17.11.2011 року підлягає поверненню ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста ОСОБА_1. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Новозаводського

районного суду міста ОСОБА_1 Мороз

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20771330

И опять судья Мороз! Спасибо.конечно,ему за намечающуюся стабильность в пользу заёмщиков,но создаётся такое впечатление,что он работает только по 13-м числам и выносит по одному решению,судя из реестра судебніх решений. Другие судьи Новозаводского играют в одни ворота,т.е. в пользу Альфы.

хоть есть положительные решения будем брать как кто-то говорил измором,вспомните как пол года назад решения с третейским судом альфа банком все отрицательные были ,так что у заемщиков пол годика в запасе есть это гуд

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...