sirota88
-
Число публикаций
314 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
10
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы sirota88
-
-
Залишається відкритим питання чи буде строк на апеляційне оскарження вважатися пропущеним, якщо рішення суду(повний текст) було направлене на адресу сторони у справі, але повернулося за закінченням терміну зберігання? А якщо ні, то чи набрало законної сили таке рішення? Чи може суд видавати виконавчий лист у такому випадку?
-
2
-
-
Відповідно до п. 7 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 14.06.2012 р.:
«якщо недотримання строків касаційного оскарження було зумовлено діями (бездіяльністю) суду, зокрема, особу не було належним чином повідомлено про час і місце судового засідання або їй не надіслано протягом двох днів із дня складання повного судового рішення його копію, як це передбачено частиною третьою статті 222 ЦПК, а також статтями 317, 321 ЦПК, то ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення».
Як наголосив Європейський суд з прав людини у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», сторони повинні мати можливість скористатися правом на вчинення позову чи подання апеляції з того моменту, коли вони ознайомилися із судовим рішенням, що покладають на них обов'язки або можуть порушувати їхні законні права чи інтереси. Як засіб спілкування між органами та сторонами, вручення рішення створює можливість для сторін знайомитись з рішенням та підставами для нього, таким чином надаючи їм змогу оскаржити його, якщо вони вважатимуть це за доцільне.CASE OF MIRAGALL ESCOLANO AND OTHERS v. SPAIN - [Ukrainian Translation].pdf
-
4
-
-
ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А 24.10.2008 N 12 Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядкуПроте в разі, якщо недотримання строків апеляційного оскарження було зумовлене діями (бездіяльністю) суду першої інстанції, зокрема, особа не була належним чином повідомлена про час і місце судового засідання або їй не надіслана протягом п'яти днів з дня проголошення рішення його копія, як це вимагається у частині третій статті 222 ЦПК ( 1618-15 ), то ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження за заявою особи, яка оскаржує судове рішення.
-
37 минут назад, Bolt сказал:
Даже хуже...
А как могло быть иначе? Или кто-то думал что галопом по Европам(за 3 месяца) возможно подготовить квалифицированного специалиста? Ранее это занимало 4-5 лет обучения+1-3 года практики(в зависимости от категории дел) и после этого выходило 1-2%(с общей массы) специалистов. Почему же все решили что сейчас за 3 месяца можно будет поменять ситуацию?
-
2
-
-
10 часов назад, sofi сказал:
т.е. вівсе -таки єкспертизу за счет гос-ва)))?
Извините, не совсем понял Ваш вопрос? Касательно почерковедческой экспертизы заявления-анкеты все ясно, проводим ее в рамках судебного дела. Также такая экспертиза должна проводиться и в рамках уголовного дела. Другой вопрос будет ли вывод эксперта полученный в уголовном деле принят судом в качестве доказательства в деле о взыскание долга, но сейчас не об этом. Речь шла о тех случаях когда в суде подаются доказательства, например выписки подписаны не бухгалтером, а представителем и эти же документы выдаются за настоящие. Или же другой случай, когда подаются заверенные копии выписок, а в оригиналах нет подписей бухгалтера. Будут ли действия представителя, который подает такие документы подпадать под состав преступления предусмотренный ч. 4 ст. 358 КК Украины(Використання завідомо підробленого документа)?
-
Только что, sirota88 сказал:
Есть идея получше
ст. 358 КК України
-
1 час назад, Bolt сказал:
Можно подать заяву про фальшивость письменного доказательства...
Есть идея получше(
Только что, sofi сказал:а милиция уже стала полицией, но все также не кует - не мелет)))?
Угадайте с одного раза)
-
1 час назад, sofi сказал:
то, что ответчики просят "экспертизу" - практика известная, но как-то это не комильфо:урки подпись подделали (криминал?), а законопослушный гражданин должен доказывать что он не верблюд, оплачивать, тем более что это дело не дешевое.
Ну из песни слов не выкинешь. Как есть так и есть. А заявление по факту подделки документов ответчик подал в милицию еще в начале судов.
-
1
-
-
По делу занимаю гибкую позицию: беру вывод с определения ВССУ и применяю на основание ч. 4 ст. 338 ГПК Украины. Вот к примеру: "оскільки експертиза була судом призначена і для забезпечення повного, всебічного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів (ст. 212 ЦПК України), вона мала бути проведена".
Соответственно делаю вывод о необходимости проведения экспертизы.
Так же опровергаю доводы кассации по поводу погашения кредита путем детального изучения документов на основание которых были сделаны эти выводы и подаю заявления о том что они ненадлежащие и недопустимы. На случай применения банком ст. 338 ГПК буду говорить что кассация не может определить обстоятельства, которые не были определены в 1,2-й инстанции, то есть апелляция сама должна изучать эти обстоятельства и доказательства(ч. 2 ст. 303 ГПК).
-
1
-
-
14.09.2016 г. было суд. заседание в апелляции, подал заявление о назначение почерк. экспертизы, рассмотрение заявления отложили, рассмотрят после объяснений сторон. Банк как всегда пхнул нарисованные документы, я попросил перенести рассмотрение дела для ознакомления и подачи возражений против этих документов. Перенесли на 12.10.16 г.
-
1
-
-
В 16.09.2016 в 03:06, Bolt сказал:
Да, конечно, хорошее было решение, жаль, что его уже больше нет... оно скасовано, а Вы и молчите...(((
Здравствуйте, не много упустил этот момент в связи с подготовкой к делу и выработкой правовой позии. Впреть постараюсь своевременно сообщать все новости.
Да, решение апелляции отменено, но это не конец. Конешно же моей ошибкой было не проследить ход дела у ВССУ и не принять участие в рассмотрение дела, но рано опускать лапки.
Определение ВССУ очень противоричивое. Во-первых: позиция кассации о том что экспертиза в 1-й инст. не была проведена в связи с тем что ответчик не оплатил ее стоимость не подтверждена материалами дела(нет уведомлений что ответчик получал ходатайство эксперта с расчетом об оплате экспертизы). Вывод суда в этой части построен на письме эксп. учреждения, в котором написано, что ответчик уклонился от оплаты, но приэтом ни в эксперта ни в суда не было доказательств уведомления ответчика о необходимости оплатить экспертизу. Во-вторых: По срокам исковой давности ВССУ молодец, но ... не совсем. ТВывод кассации о прерывание сроков исковой давности основан на выписках, которые мало того что не являются первичными документами о погашение кредита(должны быть квитанции с подписью ответчика), без подписи бухгалтера и печати банка, так еще и несут противоречивую информацию: указан номер договора в то время как в иске пишут договор без номера, кредитный лимит везде разный. Кроме того, расписка о получение карты, указанной у выписках, ответчиком тоже не подписывалась, об этом стоит вопрос в заявление о проведение экспертизы.
-
5 минут назад, Seata сказал:
прекрасная новость, спасибо!
Пожалуйста, обращайтесь еще)
-
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61093447
вернули кассацию)
-
3
-
-
9 минут назад, sirota88 сказал:
Крім того, у справі має бути довідка адресно-довідкового відділу
чи інший документ(наприклад довіреність на представника), з якого вбачається, що позивач зареєстрований та проживає в квартирі, придбаній за рахунок кредиту.
-
1 минуту назад, sirota88 сказал:
Крім того, у справі має бути довідка адресно-довідкового відділу, яка підтвердить, що позичальник дійсно придбав квартиру і в подальшому її використовував для особистих потреб(проживання в ній).
Точніше довідка підтверджує, лише що особа зареєстрована та проживає в квартирі, але в сукупності з іншими доказами(кред. договір, дог. іпотеки, договір купівлі-продажу квартири) це говорить про те, що і придбавалась квартира для проживання в ній позичальника.
-
10 минут назад, пароплав сказал:
в принципі це дійсно серйозно, оскільки, така позиція може призвести до ще гіршої ситуації в спорах з банками (суддю не переконало, що в договорі пише на придбання нерухомості, (квартири)+ наявний іпотечний що підтверджує купівля цієї квартири)
Згідно п. 23 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів" споживчим кредитом називають різновид кредитування, за яким кредитодавець(банк або інша фінансова установа) надає споживачеві грошові кошти на придбання продукції.
Споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника(дане визначення міститься в ч. 22 ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів").
В ст. 1 Закону України „Про захист прав споживачів" наводиться визначення продукції, яка трактується досить широко: будь-який виріб(товар), робота чи послуга.
Вищезазначений кредитний договір укладався з метою використання кредитних коштів на придбання квартири(для особистого проживання). Тобто, в рамках даного Договору кошти мали видаватися Позичальнику для задоволення особистих потреб.
Таким чином, оскільки сторонами Договору є банк і споживач, а кошти мали надаватися для здійснення витрат на особисті потреби фізичної особи, на згадуваний кредитний договір розповсюджується дія Закону України „Про захист прав споживачів".
Таке мотивування зазвичай викладаю в позовних заявах з приводу того, що кредит споживчий. Не знаю знадобиться це чи ні, але краще напишу. Крім того, у справі має бути довідка адресно-довідкового відділу, яка підтвердить, що позичальник дійсно придбав квартиру і в подальшому її використовував для особистих потреб(проживання в ній).
-
1 минуту назад, пароплав сказал:
перенесли на наступну середу. У одного із суддів виникли підозри, що це не споживчий кредит)))))
Серйозний аргумент)
-
В 06.09.2016 в 09:52, пароплав сказал:
ось і прийшов момент істини. суд завтра http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/48A4F88A07ACDB5AC2257FD6003121FF
Що вирішив ВСУ?
-
В продовження(розширення) теми:
УХВАЛА
іменем України
27 січня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Закропивного О.В.,
Хопти С.Ф., Штелик С.П.
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про визнання договору споживчого кредиту недійсним за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду з указаним позовом та просила визнати кредитний договір, укладений 4 вересня 2007 року між нею та публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (далі - ПАТ «Державний ощадний банк України») під впливом обману, недійсним.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 відкрито.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 березня 2015 року про відкриття провадження у справі скасовано, матеріали справи повернуто в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі з дотриманням правил підсудності.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року, позовну заяву ОСОБА_3 визнано неподаною і повернуто позивачу.
У касаційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Повертаючи заяву ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем подано позов з порушенням правил підсудності, оскільки даний позов виник з діяльності філії або представництва юридичної особи, а тому має пред'являтись за місцем знаходження філії ПАТ «Державний ощадний банк України» - м. Одеса, вул. Базарна, 17, до Приморського районного суду м. Одеси.
Проте з такими висновками судів погодитися не можна, оскільки таких висновків суди дійшли із порушенням норм процесуального права.
Пред'являючи позов за зареєстрованим місцем свого проживання відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України, позивач посилалася на те, що кредитний договір від 4 вересня 2007 року, укладений з ПАТ «Державний ощадний банк України» під впливом обману щодо предмету та ціни договору. Тобто, цим договором порушено її права, як споживача.
З вказаного вбачається, що спірні правовідносини виникли з приводу захисту прав споживачів.
Споживачем, права якого захищаються на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Цей закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи і надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_4 щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті18, частини третьої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так виконання такого договору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.
Отже, незалежно від предмета і підстав позову на правовідносини, що виникають зі споживчого кредиту, поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 5 ст. 110 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Суди зазначене не врахували та прийшли до передчасного висновку про те, що позов про визнання правочину недійсним слід подавати до суду за місцем юридичної особи, у даному випадку її філії, не давши оцінку тому, чи поширюється на даний позов Закон України «Про захист прав споживачів» та правила альтернативної підсудності та чи у такому разі позивачка не буде позбавлена права на розгляд її справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Також не може залишатись в силі ухвала апеляційного суду Одеської області від 9 червня 2015 року з наступних підстав.
Згідно із положеннями ст. 74 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик, які разом із розпискою надсилаються поштою рекомендованими листами із повідомленням або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною. Особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що судові повістки, адресовані фізичним особам вручаються їм під розписку. При повідомленні або виклику до суду телефонограмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку необхідною умовою є забезпечення фіксації такого повідомлення або виклику. Вважається недостатнім наявність у справі лише довідки секретаря судового засідання (чи іншої уповноваженої особи) про повідомлення особи, яка бере участь у справі, зокрема телефонограмою, так як слід забезпечити фіксацію такого повідомлення та його отримання. Підтвердженням цьому може служити наявність у справі відповідної телефонограми, яка за змістом відповідала б вимогам ст. 75 ЦПК України. Крім того, повинні міститися дані про особу, яка надіслала телефонограму, і детальні дані про особу, яка її прийняла та за яким телефоном. Зазначена телефонограма має бути зареєстрована в суді, а у справі має бути відповідний витяг із журналу телефонограм.
Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.
Відомості про те, що ОСОБА_3 та/або її представник були належним чином повідомлені апеляційним судом про розгляд справи 9 червня 2015 року взагалі відсутні.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
У зв'язку із цим, розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням ст. 129 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Розглянувши справу за відсутності ОСОБА_3, не повідомленої про дату судового засідання, апеляційний суд не дав оцінки її доводам щодо обраної підсудності.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що постановлені ухвали судів підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 9 червня
2015 року, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 22 липня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 10 вересня 2015 року скасувати, справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
О.В. Закропивний
С.Ф.Хопта
С.П. Штелик
-
2
-
-
До цієї ж теми:
У Х В А Л А
22 січня 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» про захист прав споживачів,
в с т а н о в и в :
У січні 2015 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ОСОБА_2 подано касаційну скаргу на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року, з пропущенням установленого ст. 325 ЦПК України строку.
Касаційна скарга містить заяву про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на поважність причин його пропуску.
Відповідно до ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Зважаючи на те, що з матеріалів касаційної скарги вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, суд вважає за можливе поновити його.
Касаційна скарга містить клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору з підстав, визначених п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Посилання заявника на п. 7 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» відповідно до якого від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав не може бути застосовано судом в силу того, що така редакція п. 7 вищезазначеного закону діяла до 01 вересня 2015 року, коли набрав чинність Закон України «Про судовий збір», зі змінами внесеними із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, тобто до подання ОСОБА_2 касаційної скарги.
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Ураховуючи категорію справи та керуючись ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», вважаю за можливе клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом, оскільки на порушення вимог ч. 5 ст. 326 ЦПК України до касаційної скарги не додано належно завірених копій оскаржуваних судових рішень.
Згідно із п. 13.7 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173, копії судових рішень мають бути належним чином оформлені та засвідчені відбитком гербової печатки суду. Якщо копія судового рішення складається з кількох аркушів, вона має бути прошнурована нитками на п'ять проколів, а на зворотному боці останнього аркуша - скріплена підписом судді, працівника апарату суду, засвідчена відбитком гербової печатки суду, із зазначенням кількості зшитих аркушів.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 326 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків, а саме: надання належно завірених копій оскаржуваних судових рішень.
Керуючись ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 11 червня 2015 року та ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2015 року.
Клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без руху та надати для усунення зазначених недоліків строк до 22 лютого 2016 року, але не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали суду, касаційна скарга буде визнана неподаною та повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В.Ступак
http://reyestr.court.gov.ua/Review/55161307
У Х В А Л А
11 лютого 2016 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Ступак О.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 09 жовтня 2015 року та рішення апеляційного суду м. Києва від 14 січня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ігл-Тревел» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам ст. 326 ЦПК України.
Доводи касаційної скарги заслуговують на увагу та підлягають перевірці, отже є підстави для відкриття касаційного провадження та витребування зазначеної справи.
Касаційна скарга містить клопотання про звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору з підстав, визначених ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» від сплати судового збору звільняються споживачі за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Оскільки ОСОБА_2 звільнена від сплати судового збору згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» то підстав для вирішення питання про звільнення його від сплати судового збору не вбачаю.
Керуючись ч. 1 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Ігл-Тревел» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Витребувати із Солом'янського районного суду м. Києва вищезазначену цивільну справу № 760/7738/15-ц (2-3904/15).
Копії касаційної скарги і доданих до неї матеріалів надіслати особам, які беруть участь у справі та роз'яснити їх право подати заперечення на касаційну скаргу в 10-денний строк з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В.Ступак
-
2
-
-
В 09.07.2016 в 09:38, y.voronizhskiy сказал:
Скажем так не спасает от перерегистрации имущества.
Но дает возможность обратиться в суд и на 99% выиграть судебный процесс и отменить соответствующее решение регистратора.
Яка ситуація з рухомим майном за таких обставин(якщо накладено арешт на т.з.)?
-
28 минут назад, babaika сказал:
Согласитесь, что нехорошо, когда одни специалисты имеющие гонорар с оказываемой услуги оплачивают такую возможность, возможность предоставления таких услуг, а другие, пытаясь прикрыться мнимыми нарушениями прав, желают и в дальнейшем тихонько укладывать купюры. Так не может быть и так не будет.
Про що ви взагалі говорите? А підприємство на якому працює юрист, що не платить податки чи юрист, який працює на підприємницькій основі не платить податки, чи що? Ви взагалі не знаєте про, що говорите.
-
1
-
-
2 минуты назад, babaika сказал:
Работайте, кто вам мешает? Но через два года я буду в первых рядах тех, кто перед началом заседания (например в судебном процессе) будет требовать предоставления свидетельства у представителя, о защите молчу и так понятно. И уверен, суд меня услышит.
Можете прямо зараз бігти на вулицю і у кожного запитувати свідоцтво. Вам можна.
-
2 минуты назад, babaika сказал:
Разве плохо, что в этой толпе новоявленных специалистов решили навести порядок? Считаю, что это хорошо.
Зайдите в любую организацию, предприятие которые имеют юридические отделы или юристов. Большая часть сотрудников - юристов/специалистов вообще не понимает что делает. Только в судах (последняя инстанция) можно поставить их на место. Так о каких тысячах будем рассуждать?
Моё мнение, тема обросла обидами и укорами лишь только на том основании, что у топикастера видимо нет желания платить за свидетельство (это чтоб проще было понятно). Можно рассуждать о правах и КУ, но факт остается фактом. Ув. оппонент, получите свидетельство и будет вам счастье. По другому не будет. Можете писать хоть в спортлото и называть это как угодно, но будет так как будет и это правильно.
Якщо в дійсності так, то чому ви так хвилюєтесь, чому тут поеми, мемуари пишете? Мабуть, тому що в дійсності не так і ви це розумієте, просто стараєтесь щоб ніхто не побачив правду.
-
1
-
Рішення Апеляційного суду м. Києва про відмову в позові ПАТ КБ "ПриватБанк"
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
В свете таких выводов ВССУ нашел альтернативу в развитие правовой позиции по этому делу. Она заключается в недоказуемости банком и этих обстоятельств, а соответственно и оснований иска. Так же отказал суд в решени Апеляционного суда Черниговской обл. от 23.01.2015 г. : "суд приходить до висновку, що ненадання саме позивачем належних доказів про строк дії банківської картки № НОМЕР_2 позбавляє можливості спростувати твердження відповідача щодо пропуску строку позовної давності як по основній вимозі, так і по додатковим вимогам, тобто позовні вимоги банківською установою належними доказами по справі не підтверджені".
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/42439155ВССУ поддержал такую позицию суда.
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/43775658