sirota88

Рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (частина друга статті 26 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 4 вересня 2018 року у справі № 915/127/18 (провадження № 12-184гс18) і підстав відступати від цього рішення не вбачається. Наведена правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 20.11.2019 р. у справі №802/1340/18-а Варто зазначити, що відбулись зміни в законодавстві: Закон України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Стаття 26. Внесення відомостей до Державного реєстру прав У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). P.S.: Залишається відкритим питання застосування даної норми права адже стара редакція закону містила посилання на скасування записів про проведену державну реєстрацію прав і ВС займав позицію, що саме цей спосіб захисту є належним. Наразі ж дана норма містить формулювання: "скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав" і встановлює необхідність припиненя рішенням суду речових прав.

Сьогодні (14.01.2020 р.) ВРУ прийняла Постанову "Про попереднє схвалення законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо скасування адвокатської монополії)". http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=66242

Дійсно, сам лише арешт в таких ситуаціях не забезпечує реального захисту прав позивача. Потрібна заборона вичняти дії, не розумію чому суди тільки арешт пропускають.

Постанова ВС КЦС від 23.10.2019 р. у справі №201/10848/17: При таких обставинах існує спір між позивачкою, як особою, яка вимагає скасувати державну реєстрацію права, та ПАТ «ПУМБ», як особою, за якою зареєстроване таке право. Такий спір слід розглядати як такий, що пов`язаний із порушенням права першої особи (позивачки), у тому числі другою особою (ПАТ «ПУМБ»). Відповідно належним відповідачем (співвідповідачем) у таких справах є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснений оскаржуваний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий висновок повністю відповідає правовій позиції, викладеній у пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 823/2042/16 від 04.09.2018 року. Проте, позов у цьому спорі до ПАТ «ПУМБ» пред`явлено не було, залучена до участі у розгляді справи в якості відповідача (співвідповідача) вказана особа не була. За таких обставин суди попередніх інстанцій, порушивши норми процесуального права і неправильно застосувавши норми матеріального права, зробили неправильний висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки належне вирішення такого судового спору без залучення в якості позивача (співвідповідача) ПАТ «ПУМБ», як власника спірного майна, неможливе. http://reyestr.court.gov.ua/Review/85269006

Мы юристы идем от буквы закона. Поэтому и выкладываю нормативку, а нарушение я вам выше описал. Нормативку всю на изусть никто не знает и не нужно знать. Можно просто открыть закон и прочитать. С материалами знакомились конечно же. Нарушение подтверждает постановление, выписка по счету и справка банка.

Я вас понял, вы ведете речь о том что незаконно только списание денег, а не само постановление о аресте денег на счетах, а я считаю что и то и другое так как вынесение такого постановления ведет к тому что человек не может получить свои 80% з/п или пенсии так как на них наложен арест. Ваша позиция мне понятна и может я ей дополню жалобу, но нельзя забывать и о незаконности самого постановления исполнителя. Нарушение есть потому что наложение ареста на эти 80% запрещено и тот факт что исполнитель может и не знал о нем не отменяет его. Кроме того, у исполнителя есть обязанность отправлять запросы, получать информацию и он при надлежащем выполнение своих обязанностей (за 5 лет) мог выяснить все эти обстоятельства, но не сделал этого.

В самом постановление может и не написано что конкретный счет является пенсионным/зарплатным, но это не отменяет тот факт что этот счет является таковым, и что арест на него наложен(деньги что на нем), и что арестована пенсия/зарплата в полном объеме. В последствие этого человек не получает пенсию/зарплату на протяжение длительного времени. При этом есть процедура взыскания с зарплаты/пенсии которая нарушена. И вы считаете что это законно?

ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» запрещает и арест и наложение взыскания на деньги.

Законом предусмотрено что не более 20% можно взыскивать с з/п или пенсии. Постановлением был наложен арест на деньги на счетах должника, в том числе и пенсию или зарплату в полном объеме. Фактически наложено взыскание на всю пенсию/зарплату. То есть исполнителем наложен арест на денежные средства, которые не подлежали взысканию. При этом постановления о наложение взыскания на пенсию, з/п не было. Запрещено накладывать арест или взыскивать деньги на счетах, взыскание которых запрещено законом. Поэтому считаю что постановление о аресте всех денег на пенсионном или зарплатном счете является незаконным. Знал/не знал/спал/лежал/отдыхал исполнитель это не важно. Должен был проверить, узнать, вынести постановление о наложение взыскания на зарплату/пенсию и не трогать эти деньги. Нормативка ниже. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю особи, у зв’язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Відповідно до ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження» з пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім’ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також у зв’язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії. Згідно з ч. 3 ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. ч. 2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Да прочитайте решение что в начале темы. Там же все написано. Суд отменил постановление о аресте денег в части ареста пенсии должника. А вы говорите о законности таких постановлений.

Не могу согласиться с вами.

Постановлением наложен арест на пенсионный счет должника, человек не мог длительное время получать свою пенсию(даже ее часть), потом эту пенсию еще и списали и вы говорите что это законное постановление?

Я Вас не могу понять. Вы хотите сказать что для того чтобы оспаривать действия исполнителя или начальника в их постановлениях должно быть написано что есть нарушение норм закона? Это бред.

Ощад

Вы хотите сказать что исполнитель типа не знал что пенсионный счет и поэтому ничего не нарушал? А полномочия и обязанности запросы отправлять, информацию получать и т.д. и т.п. Или исполнитель не должен был этого делать?