sirota88

Не в тім суть що ГО чи ні, просто щоб реалізовувати якісь моменти потрібно щоб була якась організаційна форма. Ми ж не заявимо, що ми Петя, Стьопа будемо боротись зі всім світом. А так правозахисна організація і приєднатись до нас зможе хто захоче. Так просто потрібно щоб з нами рахувались.

Загальні пропозиції по вирішенню питання викладені на 2-й сторінці даної теми. Більш конкретний план дій на даний момент в процесі розробки.

"Вот скажи мне, американец, в чём сила! Разве в деньгах? Вот и брат говорит, что в деньгах. У тебя много денег, и чего? Я вот думаю, что сила в правде: у кого правда, тот и сильней! Вот ты обманул кого-то, денег нажил, и чего — ты сильней стал? Нет, не стал, потому что правды за тобой нету! А тот, кого обманул, за ним правда! Значит, он сильней! Даже если ты прав, то это вовсе не значит, что тебе будут верить. За правду надо бороться". С. Бодров

З приводу вказівок: вони завжди будуть спрямовані на лобіювання інтересів банків, а не позичальників. Тому зрозуміло, що суди з цією метою будуть застосовувати КУ і пост. пленуму ВСУ і не будуть допускати юристів до участі у справах. З приводу різної судової практики та різного застосування норм права так це завжди існувало і буде існувати, бо система права не прецедентна. Однак це не означає, що можна писати все що заманеться і ігнорувати основний закон, який має найвищу юридичну силу. Точніше, написати то можна, що чорне це біле, але від цього воно не побілішає. Не слід дивитись на суддів, які діють в супереч нормам законодавства, керуються суб'єктивними позиціями, як і не слід з них брати приклад, а тим більше нести такий негативний приклад суспільству. Бо якщо і ми будемо так робити то де ж у людей візьметься правильне розуміння ситуації. Не потрібно людей вводити в оману.

Мабуть, практично нічого не можуть дати. В тому сенсі, що в процес юристів допускати на основі цих думок не будуть. Але зміст окремої думки суддів КСУ допоможе прозріти громадянам, чиї права були обмежені такими змінами в КУ.

ОКРЕМА ДУМКА судді Конституційного Суду України Саса С.В. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України 7. Згідно зі статтею 131-2, якою Законопроектом пропонується доповнити Конституцію України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення (частина четверта вказаної статті). Конституційний Суд України вважає, що зазначене положення не передбачає обмеження прав і свобод людини і громадянина. Однак з таким висновком не можна погодитися з огляду на те, що Конституційний Суд України у Рішенні від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначив, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо; вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Практичний аспект реалізації права на правову допомогу у варіанті, запропонованому Законопроектом, полягає в недоступності послуг адвоката для широких верств населення. Запровадження монополії на представництво інтересів особи в суді виключно адвокатами спрямоване на обмеження конституційного права особи на вільний вибір захисника своїх прав. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/nk01d710-16

Окрема думка судді КСУ Гультая стосовно висновку КСУ у справі за зверненням ВРУ про надання висновку щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) вимогам статей 157 і 158 Конституції України: У Законопроекті запропоновано доповнити Основний Закон України статтею 131-2, у якій, зокрема, передбачається, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура; виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Виключення у статті 59 Конституції України частини другої не компенсується встановленням функцій адвокатури щодо здійснення представництва в суді та захисту від кримінального обвинувачення, оскільки пропоноване доповнення Основного Закону України статтею 131-2 не є правовою гарантією права кожного на правову допомогу та може призвести до звуження змісту вказаного конституційного права. Отже, передбачене Законопроектом виключення частини другої у статті 59 Конституції України може створити передумови для звуження змісту конституційного права на правову допомогу та права кожного на професійний захист адвокатом від обвинувачення. Вважаю, що звуження змісту конституційного права кожного на правову допомогу через виключення частини другої статті 59 Основного Закону України є обмеженням прав і свобод людини і громадянина в аспекті встановлених у частині першій статті 157 Конституції України вимог. Таким чином, запропоноване Законопроектом виключення у статті 59 Конституції України частини другої, яка за своїм нормативним змістом є конституційною гарантією права кожного на правову допомогу, може створити передумови для звуження обсягу, а отже, й обмеження зазначеного права. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/ni01d710-16

ОКРЕМА ДУМКА судді Конституційного Суду України Сліденка І.Д. стосовно Висновку Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції України щодо правосуддя вимогам статей 157 і 158 Конституції України 2. В пункті 3.17 Висновку міститься доповнення Законопроекту статтею 131-2 Конституцію України: "Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення". Конституційний Суд України зробив висновок, що пропоноване доповнення Конституції України не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Однак, у рішенні від 16 листопада 2000 р. № 13-рп/2000 Конституційний Суд України визначив, вільний вибір захисника як одну з конституційних гарантій. У рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 р. № 23-рп/2009 зроблено наголос на тому, що особа має вільно, без неправомірних обмежень, отримувати допомогу з юридичних питань в обсязі і формах, яких вона потребує. В Висновку Конституційний Суд України відмовився від власної практики не навівши ніякої мотивації для такої відмови. З огляду на це, очевидними є два факти. Перший те, що наділення виключно адвоката правом представництва іншої особи в суді, а також захисту від кримінального обвинувачення є звуженням права передбаченого ч. 1 ст. 59 Конституції України: "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав", оскільки в першому випадку право обмежене, а в другому - ні. І по-друге, у випадку прийняття цієї норми Конституція буде містити дві норми які регулюють одні і ті ж суспільні відносини, протилежним чином. Це в свою чергу призведе до контрадикції норм та їх конкуренції, зробить Конституцію внутрішньо суперечливим актом. Таким чином, обмежуючи осіб в праві вибору захисника, вказане положення прямо суперечить ч. 1 ст. 59 Конституції України, а отже ст. 22 та 157 Конституції України які не допускають звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/nd01d710-16

Те що з Вас судді сміються це зрозуміло. З приводу постанови пленуму ВСУ: так 1996 року ця постанова. Не бачу в цім нічого дивного. Конституцію України в якому році прийнято? В 1996 р., то і постанова пленуму ВСУ також 1996 року. Вона не скасована, нової постанови ВСУ не видавав. То в чім питання? Чи ви гадаєте, що суди будуть застосовувати кодекси ане КУ і будуть допускати юристів? Не будуйте собі ілюзій. Там де юрист заважатиме судді розглядати справу так як потрібно суду - аж бігом суддя застосує КУ і дану постанову пленуму ВСУ і не допустить юриста в справу. І це буде вірно з юридичної точки зору. Крім того, не важко передбачити, що буде далі з тими кодексами, за які ви так міцно тримаєтесь. Їх змінять в звязку зі змінами в КУ. Не сумнівайтесь так і буде. Бо для чого ще було вносити зміни в КУ? Якраз для того щоб потім внести зміни в процесуальні кодекси. Хочете дочекатись доки змінять процесуальні кодекси- будь-ласка. Я ж пропоную діяти на випередження, ане чекати доки всі кодекси змінять і ми залишимось за бортом остаточно.

Саме тому, що суперечить і повинна застосовуватись КУ, бо має найвищу юр. силу, а її норми є нормами прямої дії(ст. 8). Дану правову позицію розяснив і ВСУ, зазначивши, що суд застосовує КУ, якщо інший закон суперечить їй. В даному випадку положення кодексів суперечать КУ, а тому застосовуються норми Конституції.

Ну, не бачу ніякої новини в тім, що суди виносять незаконні рішення. Але ж це не означає, що так і має бути.

Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі: 1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом; 2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй; 3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України; 4) коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України. Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який грунтується на Конституції і не суперечить їй. (постанова пленуму №9 від 1.11.1999 р. "Про застосування КУ при здійсненні правосуддя")

Стаття 30. Кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, можливий інший, встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду і обшуку. Тобто, передбачено загальне правило і випадки виключення з даного правила. Тому, інші кодекси не суперечать КУ, якщо норми встановлені ними наслідують зазначені виключення.

Відповідно до ч. 1 ст. ЦПК України: "1. Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та Закону України "Про міжнародне приватне право". ВС України любязно розяснив у постанові пленуму №9 від 1.11.1999 р. "Про застосування КУ при здійсненні правосуддя": "2. Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. То скажіть мені мають значення внесені зміни в КУ чи ні? Звичайно ж мають, бо КУ має найвищу юридичну силу і суди зобовязані її застосовувати навіть якщо інше законодавство суперечить їй.

Прокиньтесь, шановний. КСУ вже все для себе вже вирішив, коли зробив висновок щодо відповідності проекту закону "Про внесення змін до КУ(щодо правосуддя)" ст.ст. 157, 158 КУ, цитую: "3.17. У Законопроекті пропонується доповнити Конституцію України статтею 131-2 такого змісту: "Стаття 131-2. Для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом. Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена". Частина перша статті 131-2, якою у Законопроекті пропонується доповнити Конституцію України, визначає метою діяльності адвокатури надання професійної правничої допомоги, а її частина друга передбачає, що незалежність адвокатури гарантується. У частині четвертій цієї статті вказано, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення, що узгоджується із пропонованою Законопроектом зміною до частини першої статті 59 Основного Закону України стосовно права кожного на професійну правничу допомогу. Конституційний Суд України виходить з того, що адвокат має необхідний професійний рівень та можливість забезпечити реалізацію права особи на захист від кримінального обвинувачення та представництво її інтересів у суді. У той же час кожна особа є вільною у виборі захисника своїх прав серед адвокатів. За частиною п’ятою статті 131-2, якою у Законопроекті пропонується доповнити Конституцію України, законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена. Конституційний Суд України вважає, що встановлення на законодавчому рівні винятків щодо представництва в суді іншими, ніж адвокат, особами може бути обумовлене особливостями певної категорії справ, правовідносин чи статусу особи, права, свободи чи інтереси якої підлягають захисту. Відповідне правове регулювання щодо представництва такої особи в суді має сприяти ефективному захисту прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. З огляду на це Конституційний Суд України вважає, що пропонована Законопроектом для доповнення Конституції України стаття 131-2 не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина". http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/v001v710-16/page

Люди різні, є й такі як ви кажете. А є й інші, яким може і не вийшло допомогти, але вони все ж бачать як юрист відповідально ставиться до питання і вдячні за допомогу. Бо вони розуміють що юрист все можливе і неможливе зробив. З такими людьми не страшно і проти самого чорта йти.

По-перше: нічого не пропало і не пропаде якщо будемо діяти. По-друге: як ви гадаєте навіщо вони внесли зміни в КУ і який їх наступний крок? Не знаєте? А я вам скажу. Зміни в КУ внесли, щоб потім можна було внести зміни в процесуальні кодекси. Бо якщо цього не зробити, то зміни в процесуальних кодексах будуть суперечити КУ і будуть визнані неконституційними. А так все добре КУ змінили, можна і до кодексів руки пхнути. Я скажу так: якщо ви хочете чекати доки змінять процес. кодекси будь-ласка. Я пропоную діяти поки цього не відбулось і попередити ці події, хоча б спробувати запобігти їм і змінити те що зараз маємо.

Дякую, але від того, що я правий легше не стає). Потрібно щось робити з усім цим, але як і що конкретно, поки що не відомо. Знаю лише, що на будь-яку дію є протидія, потрібно лише знайти спосіб як протидіяти всьому цьому. І разом це робити на багато простіше ніж одній людині.

Хтозна про що ви говорите. Є два варіанти: або буде представник або його не буде. В звязку зі змінами в КУ не буде юрист представником. Ви ж пишете, що особа буде брати участь у процесі особисто, без представника. Потім говорите, що буде юрист представником. Петро бабі рідний Федір виходить. Ну теоретично проконсультувати особу і відправити її в суд з процесуальними документами то можна. Але що така особа без юридичної освіти, без знань законодавства, без практики роботи у відповідній галузі права зробить в суді? Можна лише здогадуватись на скільки все "добре" закінчиться після цього. Коли навіть досвідчені юристи не завжди можуть пробити стіну необєктивності та упередженості суду, то якже людина, яка в очі не бачила всього цього зможе якісно протистояти цій пітьмі? Ніяк. І кому потрібен такий юрист, який не буде ходити до суду? Хіба це не смішно?

Це абсурд повний. Як же він залишиться представником, коли його позбавили такого права? Який ще консультант? Ви прочитайте закон. Там чорним по білому написано, що представляти будуть: адвокат і прокурор. Ніяких консультантів там і близько немає.

Чи на довго воно залишається? Сьогодні кожний повинен вирішити боротись чи опустити лапки. Під лежачий камінь вода не тече, тому якщо ми хочемо щось змінити, то повинні боротись. Лише так можна знайти шлях до перемоги. А не будемо цього робити, то втратимо не лише право на захист, а й свободу взагалі. Адже з цього все починається.

Про що ви говорите? Представництво це і є основа захисту. Воно зародилось ще в Римському праві. Саме в можливості побудувати процес, змагальності, артистизмі і розкривається вся краса захисту. Хто краще за юриста(який веде справу) зробить це? Ви подивіться на тих самих суддів. Що вони роблять коли на них заводять справу? Вони не йдуть самі себе захищати, а користуються допомогою адвокатів чи юристів. Чому? Бо вони не фахівці? Ні, вони також юристи і знають свою роботу не гірше, а може й краще інших. Але вони розуміють, що самі себе вони не захистять краще ніж їх адвокат чи юрист. Існує субєктивний фактор. Емоції можуть не дозволити прийняти вірне рішення в тій чи іншій ситуації. Виходячи з такої логіки то і адвокати і юристи взагалі не потрібні. Так тоді навіщо суд? Нехай буде якийсь орган влади, який буде просто виносити рішення, які не можна буде оскаржувати і все. Якось не адекватно ви реагуєте на такі процеси. Вас позбавляють роботи, а ви говорите, що нічого страшного не відбувається. Ви взагалі на чийому боці?

Ви мабуть не зрозуміли. Це основи основ, існуючі права не можуть бути звужені. Як не пиши, а з пісні слів не викинеш. Якщо факт обмеження прав є, то його нікуди не дінеш, якби хто не переписував Конституцію. крім того, існую міжнародні норми, які говорять що адвокатура не єдиний інститут захисту прав людини. Ви як фахівець з міжнародного права повинні розуміти це, як ніхто інший.

Дуже якось скептично ви говорите. Так, є ті хто вічно невдоволені чимось і навіть повністю виграна справа не може їх задовольнити. Але ж не всі такі, не всі байдужі. Тим більше, що це стосується не скільки юристів скільки самих громадян. Їх права обмежують. Ми то можемо отримати посвідчення адвоката і практикувати собі далі потихеньку, але ж це не змінить становище. Права людей і далі будуть зневажати.

Так потрібно їм пояснити, що відбувається. Для чого ж ми тоді потрібні, якщо такі елементарні речі не зможемо розтлумачити? Це й ставиться за мету. Таким буде перший крок на нашому шляху. Людям потрібно просто прозріти і цунамі правди змиє несправедливість.