frau
-
Число публикаций
252 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
2
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы frau
-
-
1 час назад, babaika сказал:
Разрешите Вас поправить. Вы пишите «Проблемы возникают». Нет, верно будет «проблемы могут возникнуть».
Во всем остальном поддерживаю в полном объёме.
Согласна,поправку принимаю.Нужно искать другой банк.Базы крединых историй ведут определенные ООО,с ними банк может подписать договор, а может и не подписывать.Может с одними подписать,а с другими нет.Единой базы,где все банки обязаны заключить договор не существует.Достоверность этих баз никто не проверяет.Служба безопасности дает запрос туда, где есть договор и если поступает отказ,тебе ничего не объясняют, а просто отказывают.
-
1
-
-
Проблемы возникают тогда,когда необходимо получить новый кредит или ,например при зарплатном проекте всем дают овердрафт,а вам не дают,т.к.многие банки пользуются общими базами кредитных историй.Изымание переводов от сына это уже угололовщина и не предмет гражданского иска.К наличию информации в базе кредитных историй это не имеет никакого отношения вообще.При денежных переводах такую информацию не запрашивают, эту информацию проверяет служба банковской безопасности при получении нового кредита и то не в каждом банке и не очень быстро это происходит.Разве,что переводы получать намеренно в том отделении ,где брали кредит,где перевод идет конкретно на счет,по которому идет договорное списание,но при наличии судебного решения в вашу пользу это уже не законно.Не думаю,что кто-то на это пойдет.Если это случилось,то обращайтесь в полицию совершенно бесплатно.
-
1
-
-
В 23.09.2016 в 15:40, майор Пронин сказал:
Обращайтесь с иском в суд об удалении информации из системы, если об этом не прописано в решении, или о принудительном исполнении обязанностей в натуре, если в решении сказано удалить всю информацию, или же обратитесь письменно в головной офис банка с требованием об удалении информации из системы. Я аналогичный вопрос решил, обращением к руководителю отделения банка, расположенное неподалеку. Человек пошел на встречу и решил вопрос самостоятельно.
На каком основании удалять информацию о долге? Долг в этом случае остался,просто не подлежит взысканию в судебном порядке в связи с истечением срока ИД.
-
2
-
-
В 26.05.2016 в 11:05, logoped сказал:
Решение апелляционного суда об отказе в выселении по иску покупателя ипотечной квартиры (банк подал кассацию).
Справа №489/2016/15-ц 25.04.2016 25.04.2016 25.04.2016
Справа №489/2016/15-ц Головуючий по першої інстанції Тихонова Н.С.
Провадження №22-ц/784/989/16 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.
Категорія 44
Рішення
Іменем України
25 квітня 2016 року місто Миколаїв
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого - Серебрякової Т.В.,
суддів: Галущенка О.І., Лисенка П.П.,
із секретарем судового засідання Лівшенком О.С.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3,
представника відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5 -
ОСОБА_6,
переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_4 рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2016 року, ухвалене у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Ленінський районний відділ у місті Миколаєві Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, Служба у справах дітей Адміністрації Ленінського району Миколаївської міської ради, про виселення без надання іншого жилого приміщення,
УСТАНОВИЛА:
У березні 2015 року ОСОБА_2 пред'явив вищевказаний позов до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7, ОСОБА_8, який обґрунтований наступним.
На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу квартири від 13 травня 2014 року укладеного з Акціонерним товариством «Мегабанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - ПАТ «Мегабанк»), яке діяло на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» та іпотечного договору, укладеного з ОСОБА_4, позивач є власником квартири АДРЕСА_1.
В зазначеній квартирі зареєстровані та продовжують проживати, на думку позивача, без належних правових підстав, колишній власник - відповідач у справі ОСОБА_4 та члени його сім'ї - ОСОБА_8, ОСОБА_5 та неповнолітній син ОСОБА_7
Після придбання квартири, ОСОБА_2 своєї згоди на проживання відповідачів в ній не надавав та договору найму житла вони не укладали.
Маючи намір в подальшому проживати в цій квартирі, позивач 02 грудня 2014 року направив відповідачам письмову вимогу про виселення та зняття з реєстраційного обліку в 30-денний термін, яку останні проігнорували.
Посилаючись на те, що на письмові звернення про добровільне звільнення квартири та зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_4 разом з членами його сім'ї не реагують, у зв'язку з чим він не має можливості вселитись до належної йому на праві власності квартири, ОСОБА_2, керуючись ст.40 Закону України «Про іпотеку», ст.ст.391,383 ЦК України, просив суд виселити ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_5, неповнолітнього ОСОБА_7 із двокімнатної квартири АДРЕСА_1, без надання їм іншого жилого приміщення та стягнути з відповідачів на його користь судовий збір.
Рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_2 без надання іншого жилого приміщення. Стягнуто з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп., тобто по 81 грн. 20 коп. з кожного.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_4 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове - про відмову в задоволені позовних вимог.
Дослідивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Рішення визнається законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального законодавства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Судове рішення ухвалено не у повній відповідності з вищевказаними вимогами.
Вирішуючи спір таким чином, як викладено у оскарженому рішенні, суд першої інстанції виходив з того, що проживання у спірній квартирі колишнього власника ОСОБА_4 та членів його сім'ї перешкоджає позивачу, який є власником спірної квартири на теперішній час, в повній мірі реалізувати своє право власності, а від так, наявні підстави для усунення перешкод у користуванні ОСОБА_2 квартирою АДРЕСА_4 шляхом виселення відповідачів з неї без надання останнім іншого житла.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками районного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.1,3-4,10-11,303 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправнопозбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.
Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
За положеннями ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чиобмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст.ст.41,47,55 Конституції України, ст.ст.316-319,325,386,391 та 405 ЦК України, ст.ст. 9,109 ЖК України під правом власності слід розуміти право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом і тільки власникові у повній мірі належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Тільки він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При цьому власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Держава не втручається у здійснення власником права власності.
Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 13 липня 2007 року між ВАТ «Мегабанк», правонаступником якого є ПАТ «Мегабанк», та ОСОБА_4 укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за умовами якого останній передав в іпотеку банку двокімнатну квартиру НОМЕР_1, загальною площею 45.8 кв.м., житловою площею 28.5 кв.м., розташовану у будинку АДРЕСА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №191В/2007 від 13 липня 2007 року, згідно з умовами якого банком було надано ОСОБА_4 кредит у розмірі 29 950 доларів США, строком з 13 липня 2007 року по 12 липня 2017 року та сплатою процентів у розмірі 14.5 % річних (а.с.85-87).
Згідно із п.5 іпотечного договору передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки та наявне застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.
Пунктом 5.2.1 передбачено, що іпотекодержатель має право при зверненні стягнення на предмет іпотеки, зокрема, від свого імені продавати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому чинним законодавством.
13 травня 2014 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, що належала на праві власності ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області, зареєстрований в реєстрі за №859 (а.с.10-11).
Як свідчить підпункти 1.2, 1.3 пункту 1 умов зазначеного договору купівлі-продажу, вказана квартира належить іпотекодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Миколаївською службою приватизації державного житлового фонду 08 лютого 1999 року; договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Добриновою Л.А. 20 червня 2007 року за реєстровим №260.
При цьому, іпотекодатель особисто повідомлений про намір іпотекодержателя укласти договір купівлі-продажу предмета іпотеки із зазначенням умов договору, ціни продажу, з дотриманням вимог ст.38 Закону України «Про іпотеку», що підтверджується повідомленням від 26 грудня 2013 року, яке було іпотекодавцем отримано особисто.
Умови зазначеного договору купівлі-продажу квартири також свідчать про те, що іпотекодержатель звернув стягнення на предмет іпотеки - зазначену вище квартиру в позасудовому порядку, а саме: шляхом укладення від свого імені з позивачем договору купівлі-продажу предмета іпотеки.
При цьому, умови вищевказаного договору купівлі-продажу не містять даних про те, що вказана квартира є вільною та в ній ніхто не проживає.
Звернення ж позивача до суду з позовною заявою про виселення відповідачів - тобто мешканців зазначеної квартири без надання іншого жилого приміщення, свідчать про те, що на час звернення іпотекодержателем стягнення на зазначене іпотечне майно, шляхом продажу квартири позивачу, питання про звільнення квартири її мешканцями іпотекодержателем не було вирішено.
За змістом ч.1 ст.575 ЦК України та ст.1 Закону України «Про іпотеку» іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов'язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.
Відповідно до ст.589 ЦК України, ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст.12 цього Закону.
Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене у ст.590 ЦК України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.
Крім того, правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України «Про іпотеку».
Згідно із ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки передбачено ст.38 Закону України «Про іпотеку»
Якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.
Протягом тридцяти денного строку з дня отримання такого повідомлення особа, яка має зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, вправі письмово повідомити іпотекодержателя про свій намір купити предмет іпотеки.
З дня отримання іпотекодержателем цього повідомлення вказана особа набуває переважне право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя. Якщо таких повідомлень надійшло декілька, право на придбання предмета іпотеки у іпотекодержателя належить особі, яка має вищий пріоритет своїх зареєстрованих прав чи вимог.
Якщо особа, яка висловила намір придбати предмет іпотеки, ухиляється або з інших причин не вчиняє дій до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки з іпотекодержателем протягом 5 днів після закінчення вказаного вище тридцятиденного строку, вона втрачає право на придбання предмета іпотеки. Це право переходить до інших осіб, які висловили намір придбати предмет іпотеки, відповідно до пріоритету їх прав і вимог.
Якщо особи, які мають зареєстровані права чи вимоги на предмет іпотеки, не висловили наміру його придбати, іпотекодержатель вправі продати предмет іпотеки будь-якій іншій особі на власний розсуд.
Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.
Частиною першою ст.40 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.
Нормою, яка встановлює порядок виселення із займаного жилого приміщення, є ст.109 ЖК УРСР, у частині першій якої передбачені підстави виселення.
Частина третя ст.109 ЖК УРСР регулює порядок виселення громадян.
За змістом ч.2 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ч.3 ст.109 ЖК УРСР після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку жилий будинок чи жиле приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити жилий будинок чи жиле приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють жилий будинок або жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.2 ст.109 ЖК УРСР громадянам, яких виселяють з жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
Тобто, ч.2 ст.109 ЖК УРСР встановлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців на підставі ст.38 Закону України «Про іпотеку» підлягають застосуванню як положення ст.40 цього Закону, так і нормаст.109 ЖК УРСР.
Отже, за змістом зазначених норм особам, яких виселяють із жилого будинку (жилого приміщення), що є предметом іпотеки і придбаний не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла, при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку одночасно надається інше постійне житло. При цьому, за положенням ч.2 ст.109 ЖК УРСР постійне житло вказується в рішенні суду.
При виселенні в судовому порядку з іпотечного майна, придбаного не за рахунок кредиту і забезпеченого іпотекою цього житла, відсутність постійного жилого приміщення, яке має бути надане особі одночасно з виселенням, є підставою для відмови в задоволенні позову про виселення.
Виселення громадян з іпотечного майна, придбаного за рахунок кредитних коштів, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання (ч.4 ст.109 ЖК УРСР).
З огляду на те, що у справі, яка переглядається, квартиру, що є предметом договору іпотеки, придбано відповідачем не за рахунок отриманого кредиту, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для виселення відповідачів без надання їм іншого постійного жилого приміщення.
Виходячи з того, що суд першої інстанції був іншої думки та задовольнив позовні вимоги, то даний висновок слід привести в дію рішенням апеляційної інстанції.
За таких обставин, рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2016 року на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України слід скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог.
Також, відповідно до ст.88 ЦПК України з позивача ОСОБА_2 на користь відповідач ОСОБА_4 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 267 грн. 96 коп., сплачений при подачі апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду міста Миколаєва від 03 лютого 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_7, ОСОБА_8 про виселення без надання іншого жилого приміщення - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 267 (двісті шістдесят сім) грн. 96 коп. судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Т.В. Серебрякова
Судді: О.І. Галущенко
П.П. Лисенко
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57483688
Что с кассацией? В реестре нет решения.
-
В 09.09.2016 в 19:51, y.voronizhskiy сказал:
А кто сталкивался с выселениями, когда банк или коллектора предоставляют место жительство в селе или районном городке в другой области?
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/61155485
в той же области
-
Именно так-"новый Кредитор" по уступке тбовния .
-
В 07.09.2016 в 21:15, sofi сказал:
што называется здесь
вам не тут)))
4) діяльності з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів-прво вимоги боргу від фізичних осіб.
Стаття 1. Визначення термінів
4) фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів;
По логике , лицензия нужна и для факторинга и для обычной уступки права требования. Право вимоги боргу-це залучення фінансового актива (фінансова послуга, яка потребує ліцензії). У меня была мысль подавать иск к новому кредитору(ипотекодержателю),который является обычным физическим лицом не предпринимателем.Практики не нашла вообще.
-
В 23.08.2016 в 18:29, Siringa сказал:
это называется "информацийна довидка з детализациею змин".
Забудьте про вытяги, их уже нет из реестра, я узнавала ;-)
Раньше давали вытяги и информацийни довидкы, для них были разные формы заяв и посути инфа в них была по разному представлена.
Сейчас вроде как дают только довидкы (они могут быть обычные и з детализациею змин, они могут быть по физику или по адресу.
-
1
-
-
23 часа назад, maggain сказал:
Очень много СведБанк делал переуступок в пользу ДельтаБанка, который в свою очередь в течении месяца переуступал все АльфаБанку, при этом согласно витяга из реестра обтяжень и ипотек, ипотека за промежуточным звеном ДельтаБанк не регистрировалась.
Ранее говорилось, что это можно увидеть только в расширенной выписке, а не в вытяге.
-
17 часов назад, Siringa сказал:
в "готово" делают такое за 1 день, цена вопроса около 40 юаней.
В Одессе меня записывали на ноябрь.
-
9 часов назад, DimaDima сказал:
там отмена регистрации изменения стороны ипотекодержателя по ипотеке (ипотекодержатель в реестре с КИ менялся на Вектор-Плюс и в реестре это зарегистрировал не тот нотариус что заверял договор уступки прав по ДИ)
У меня тоже была множественная замена ипотекодержателя в один день, но в вытяге я вижу только последнего.Нужно брать расширенную выписку. чтобы всех их увидеть?
-
7 часов назад, Bolt сказал:
Ну "поздравляю" Вас... Вы как могли жестоко пропустили сроки на обжалование заочного решения... Они закончились ещё в октябре 2015-го года... А, что Вы все эти 10 месяцев делали...
Была похожая ситуация.Поручитель получил решение только через год и подал на апелляцию,
-
47 минут назад, Wizir сказал:
Там норма "недоделана" .. Половина с ходу откажется , ссылаясь , что у нет у них примірника правочину. "...При знятті заборони на примірнику правочину, що залишається у справах нотаріуса, ...проставляється відмітка про зняття заборони з зазначенням дати. " Готовтесь убеждать, что не нужен.
Мне совсем не сложно подойти к нотариусу у которого есть этот примірник правочину.Я говорю о том, что до 2016 г нормативная база (Порядок 868) позволяла писать заявление как ипотекодержателю, так и ипотекодателю. А с 2016 г.(Порядок 1127) такой возможности для ипотекодателя я не наблюдаю. Многие сейчас оспаривают незаконную перерегистрацию недвижимости по ипотечной оговорке.Многие уже добились успеха.Но обременение остается висеть и после положительного решения.Какой смысл снимать обременение с чужой квартиры, тем более через суд.Смысл есть только тогда, когда после снятия обременения ипотекодатель идет оспаривать право собственности на недвижимость банка(коллекторов,третьих лиц) и с большой вероятностью уверен в победе.Во время судебних тяжб, да и после них, в случае положительного решения, снимать обременение уже будет невозможно ввиду отстутствия законных оснований( ст.17 з-на "Про ипотеку").
-
4 часа назад, DimaDima сказал:
почитайте тут, я не думаю что что-то законодательно с нового года изменилось в худшую сторону.
Регистрационной службы уже нет - или к нотариусу, или в государственные административные офисы (Центры предоставления административных услуг, в любой, без привязки к местности) - там сидят администраторы, которые фактически сканируют ваши документы, дают вам на подпись нужный бланк заявления, и отправляют это все (электронные копии) государственному регистратору, который удаленно принимает решение.
Я через административный офис получал информационную справку из реестра недвижимости, с историей (самому через интернет с такой опцией получить ее невозможно, самому можно только актуальные данные получить) - пол дня искали человека-сотрудника который хоть приблизительно понимает как это делать, потом они звонили кому-то консультировались как это сделать, потом искали нужный бланк заявления чтобы распечатать, разными способами пытались вместе со мной его заполнить, и через сутки с третьего раза все получилось как нужно, программа выдала нужную информационную справку. Заплатил 35 грн.+10 грн. банковская комиссия. Эти административные офисы оказывают 165 услуг одновременно, все в разных программах и по разным правилам - услуги которые заказывают редко они сами не знают как их оказать, но знают что такие услуги в перечне есть.
Нотариусы за такую услугу берут 150-450 грн. и тоже сами не знают как это сделать, по ходу разбираются.
Благодарю за ценную информацию. Я вижу,Вы очень настойчивый человек..Моя проблема не в том,куда обращаться, можно и к тому же нотариусу, но Порядок 868 от 17.10.13 г.утратил силу,а Порядок от 25.12.2015 № 1127 не содержит информации о том, что ипотекодатель может писать заявление о прекращении ипотеки и снятии обременения в связи с обретением права собственности ипотекодержателем по ипотечной оговорке. Т.о. для большинства заемщиков, даже при отмене через суд права собственности ипотекодержателя, забороны остаются, т.к. ипотекодержатель и не собирался писать никакие заявления. Хотя, может стоит попробовать обратиться к нотариусу, что он скажет на заявление ипотекодлателя?
-
13 часов назад, DimaDima сказал:
По закону у ипотекодателя как у стороны ипотечного договора есть права подавать такие заявления регистратору
Были уже такие случаи? На какой закон ссылаться?Обращаться в регистрационную службу или к нотариусу который накладывал обременение?
-
Пыталась внятно ответить на вопросы,но ничего не сохраниось.Потерляа мысль.
-
9 минут назад, y.voronizhskiy сказал:
А почему Вы не остановили производство на основании дела по отмене права собственности ипотекодержателя?
Или Вы решили не отменять право собственности ипотекодержателя?
Из админсуда вернули иск ,адвокат- "б/у судья" сам принес ухвалу на заседание .Готовлю подавать еще два иска плюс апелляция. Плохо то,что суды не обеспечивают запрет на вселение-выселение, а только запрет на отчуждение.Ипотекодержатель у меня физик, а известное письмо минюста о неправомерноста передичи физикам права требования отозвал сам автор ,якобы для доработки.Копию этого письма мне вручил второй представитель истца на заседании.У меня по тому вопросу есть другие мысли,но нет судебной практики.
-
Я другого и не ожидала. Полностью проигнорирована ст.109 ЖК и правовая позиция ВСУ о том,что нельзя выселять без предоставления другого жилья,если квартира приобретена не за счет кредитных средств и в решении суда должно быть указано ,куда собственно выселять, хотя я на том настаивала, а еще не направялось письменное предупреждение о выселении.Адвокат позывача - бывший судья этого же суда,со всеми на ты,тупой.Даже не понимает и не может ответить на вопрос каким образом " позивач набув право власності".Не в теме ,не помнит какие документы в деле .Сказал ,что ВСУ имеет ввиду , что другое жилье нужно предоставлять,если происходит звернення стягнення на предмет ипотеки, а тут " совсем другое и совсем законное".Остаться жить в чужой квартире не самоцель, но на лицо вопиющий факт .У судьи не одно дело о выселении с этими же фигурантами-мошенниками.
-
Из аудиторскго отчета:
ТОВ «ФК «ПРОФКРЕДИТ» здійснювало фінансову діяльність у відповідності до свідоцтва, про реєстрацію фінансової установи, виданого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, дата прийняття та номер рішення про видачу свідоцтва 28.08.2014 року № 2514, реєстраційний номер 13103026, серія та номер свідоцтва ФК № 494. Види фінансових послуг, які має право здійснювати фінансова компанія без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства:
- факторинг;
- фінансовий лізинг;
- надання гарантій;
- надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;
- надання поручительств;
- надання позик.
У своїй діяльності Товариство керується чинним законодавством, Статутом, рішеннями, іншими внутрішніми нормативними документами.
Товариство має окремий баланс, рахунки в банках, бланки із своїм найменуванням.
И вместе с тем,
згідно ст.1 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», фінансові активи - кошти, цінні папери, боргові зобов'язання та право вимоги боргу, що не віднесені до цінних паперів". Ст. 34 Закону зазначено, що підлягає ліцензуванню діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб.
-
Объясните на пальцах,какую в данном случае "нотариальную дию" с майном должен был совершить ноариус? Зверить договор уступки права требования ипотеки?
-
Банк по уступке права требования передал ипотеку физическому лицу.Лицо переоформило ипотеку в собственность во внесудебном порядке по оговорке.Если бы лицо обратилось в суд о взыскании ипотеки , то я бы заявила о сроке давности.Лицо подало на выселение.Могу ли ли я подать встречный иск на приведенных выше основаниях?
-
Можно ли в судебном порядке признать действия ипотекодержателя по взысканию ипотеки по оговорке неправомерными в связи с истекшим сроком давности?
-
-
1. Вот этих: Державна реєстраційна служба України, Іллічівське міське управління юстиції в Одеській обл.,
я считаю, писать не нужно. Регистратор принимает решение о рег. сам.
2. про скасування запису, нужно подумать. почему судья пришел к выводу, что это не относится к админ.суд.
есть решения, где запис регистратора тлумачать как индивидуальный акт субъекта владных полномочий
3. а почему решение двух регистраторов (Радченко или Лещенко) вы оспариваете?
Про скасування запису ,я считала, что это "зобов'язання відповідача вчинити певні дії".ч.4 ст.105 КАСУ.
В информационной довидке Державного реєстра речових прав есть такая информация:
Дата, час державної реєстрації:15.12.2015
Державний реєстратор : Лещенко Ю.О.Іллічівське міське Управління юстиції,Одеська обл.
Підстава внесення запису:Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень(з відкриттям розділу),індексний номер:27425709 від 23.12.2015, Радченко А.Л.,Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ
Не могу утверждать, но я думаю, что Лещенко принимала решение 15.12.15 г, а Радченко вносила запись 23.12.15 г.
Изьятие ипотеки через перерегистрацию
в Депозитні та кредитні договори
Опубликовано
В начале лета суд первой инстанции меня с позором выселил из ипотечной квартиры,купленной не за счет кредита.Апелляция порвала эту тему.В Одессе в этот день был всемирный потоп.Официально разрешили не выходить на работу.Не все судьи доплыли,но мои героически явились и приняли решение в мою пользу.