juri_rv
-
Число публикаций
1333 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
35
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы juri_rv
-
-
7 часов назад, babaika сказал:
ВС - КХС не согласился и признал ошибочным заключение суда апелляционной инстанции о прерывании срока исковой давности в связи с внесением изменений в договор ипотеки.
Верховний Суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 лютого 2018 року
м. Київ
справа № 910/9452/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О. за участі секретаря судового засідання: Натаріної О.О. розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 (суддя - Підченко Ю.О.), та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017(головуючий - Власов Ю.Л., судді: Андрієнко В.В., Буравльов С.І.),
у справі № 910/9452/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітолій",
до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Національний банк України,
про визнання недійсними договорів іпотеки, за участю представників сторін:
позивача - не з'явився,
відповідача - Свистунов А.В.,
третьої особи-1 - Музичук Л. В.,
третьої особи-2 - Петроченко С. О.,
ВСТАНОВИВ:
В червні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітолій" (далі по тексту - ТОВ "Капітолій") звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі по тексту - ПАТ "Дельта Банк") про визнання недійсними іпотечних договорів.
Позов мотивовано невідповідністю оспорюваних іпотечних договорів вимогам частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку", статті 203, 215 Цивільного кодексу України.
ПАТ "Дельта Банк" проти позову заперечило, пославшись на відповідність оспорюваних договорів вимогам діючого на час їх укладення законодавства і просив застосувати строк позовної давності.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.2017 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 позов задоволено повністю. Суд визнав недійсними іпотечний договір, який укладений 29.10.2007 року між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий Банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та зареєстрований в реєстрі за № 2893 та іпотечний договір № 22/Zкіп, який укладений 29.10.2007 між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий Банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та зареєстрований в реєстрі за № 2892.
При розгляді справи місцевим господарським судом встановлені такі обставини:
- між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", 29.10.2007 був укладений кредитний договір №22/КВ-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії;
- з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 29.10.2007 між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", укладений іпотечний договір, який зареєстрований в реєстрі за № 2893, за умовами пункту 1.2. якого предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершене, а саме: багатоквартирний житловий будинок з громадсько-торговим центром по вулиці Космонавтів, поблизу Будинку творчості молоді в місті Миколаєві, загальною площею 11 728, 50 кв. м.
- у період з листопада 2007 року по жовтень 2014 року сторонами було укладено ряд договорів про внесення змін до іпотечного договору від 29.10.2007, зареєстрованого в реєстрі за № 2893;
- між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", 29.10.2007 було укладено договір будівництва № 04/Б-07;
- з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 29.10.2007 між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", укладений іпотечний договір №22/Zкіп, який зареєстрований в реєстрі за № 2892, за умовами пункту п.1.3. якого предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а саме: багатоквартирний житловий будинок з громадсько-торговим центром по вулиці Космонавтів, поблизу Будинку творчості молоді в місті Миколаєві, загальною площею 11 728,50 кв. м.
- ТОВ "Капітолій" просить суд визнати недійсними іпотечні договори, які укладені 29.10.2007 між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий Банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк" та зареєстровані в реєстрі за №№ 2892, 2893.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд погодився з доводами ТОВ "Капітолій" про те, що оспорювані договори іпотеки не відповідають частині 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку", оскільки в них відсутній опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані, окрім того, сторони не документально не підтвердили того, що іпотекодавець набуде право власності на предмет іпотеки в майбутньому. Суд відмовив у застосуванні позовної давності, оскільки про порушення свого права, з урахуванням усіх змін та доповнень до спірних правочинів, ТОВ "Капітолій" дізналось не раніше жовтня 2014 року, тому строк позовної давності закінчується у жовтні 2017 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 на підставі клопотання ПАТ "Дельта Банк" до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Національний банк України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі № 910/9452/17 задоволено частково. Суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі №910/9452/17 в частині визнання недійсним іпотечного договору №22/Zкіп, укладеного 29.10.2007 між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий Банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", зареєстрованого в реєстрі за №2892 та в цій частині прийняв нове рішення про відмову у позові. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі № 910/9452/17 залишив без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що оспорювані договори не відповідають вимогам частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів). Суд дійшов висновку про переривання перебігу позовної давності до вимоги про визнання іпотечного договору, укладеного 29.10.2007 та зареєстрованого в реєстрі за № 2893, у зв'язку з внесенням змін до цього іпотечного договору.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі, ПАТ "Дельта Банк" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати повністю, а постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову - скасувати та в цій частині прийняти нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій невірно застосували до спірних правовідносин частину 2 статті 5, пункт 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів), оскільки майнові права, які є предметом іпотеки в оспорюваних договорах, є складовою частиною об'єкта незавершеного будівництва, як об'єкта цивільних прав, тому ТОВ "Капітолій" в заставу передало право на отримання права власності на нерухоме майно в майбутньому. Судами попередніх інстанцій порушені приписи статей 3, 15, 16, 203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки не було зазначено чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого звернулося ТОВ "Капітолій", яке саме право порушено та в чому полягає таке порушення. Також, судами помилково зроблені висновки про відсутність доказів набуття права власності на предмет іпотеки за спірними договорами в майбутньому та застосовано до спірних правовідносин положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень". Крім того, судами невірно застосовані статті 256-257, 267 Цивільного кодексу України, оскільки ТОВ "Капітолій" могло довідатися про порушення свого права в день вчинення оспорюваних правочинів.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Капітолій" заперечує проти її доводів, посилаючись на відсутність підстав для набуття ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки, а також на помилковість висновку суду апеляційної інстанції в частині застосування позовної давності. ТОВ "Капітолій" просить Суд відмовити у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Дельта Банк" та залишити в силі рішення Господарського суду м. Києва від 16.08.2017.
У відзиві на касаційну скаргу Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає подану касаційну скаргу обґрунтованою, посилаючись на те, що судами попередніх інстанцій порушені вимоги статей 3, 15, 16, 203, 215, 256-257, 267 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб просить Суд касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити.
У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України вважає подану касаційну скаргу обґрунтованою, посилаючись на те, що судами порушені вимоги статей частини 2 статті 5, пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (в редакції, що діяла на час укладення оспорюваних договорів). Національний банк України просить Суд касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задовольнити, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позову повністю.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Баранця О.М., Вронської Г.О. 12.01.2018 передано касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 910/9452/17.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Баранця О.М., Вронської Г.О. від 16.01.2018 касаційну скаргу прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 13.02.2018.
Клопотання ТОВ "Капітолій" про відкладення розгляду справи, яке надійшло на адресу суду 12.02.2018, колегією суддів залишено без задоволення, оскільки неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Разом з тим, ТОВ "Капітолій" не доведено наявність підстав для відкладення розгляду справи, а його доводи та заперечення викладені у наявних в матеріалах справи документах. До того ж, явка сторін в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.
Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Зокрема, відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з статтями 1, 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення оспорюваних договорів іпотеки - 23.02.2006) застава майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершено, регулюється за правилами, визначеними цим Законом.
Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому.
Частина об'єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об'єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.
Водночас поняття "іпотека майнових прав" і регулювання відносин при передачі в іпотеку майнових прав у цьому Законі відсутні.
Стаття 5 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення оспорюваних договорів іпотеки) не визначала майнові права як предмет іпотеки.
Майнові права на об'єкт незавершеного будівництва були віднесені до предмета іпотеки Законом України від 25.12.2008 "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким були внесені зміни до Закону України "Про іпотеку", тоді як спірні договори були укладені 29.10.2007.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.01.2013 у справі № 6-168цс12 та від 17.04.2013 у справі № 6-8цс13, від 20.04.2016 № 6-2994цс15.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що під час укладення спірних іпотечних договорів майнових прав були порушені положення статті 5 Закону України "Про іпотеку", у редакції, яка була чинною на час їх укладення.
Також, вказані вище договори на момент їх укладання не відповідають вимогам пункту 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин)
Так, наведена норма закону відносить до істотних умов договору іпотеки опис предмету іпотеки.
Оскільки у даному випадку йдеться про майнові права то, з урахуванням того, що законодавець розрізняє різні за своїм змістом майнові права - право власності, право володіння, право користування тощо (частина 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"), договір повинен містити опис майнового права, тобто конкретний його вид.
Однак, як вбачається із оспорюваних іпотечних договорів (пункт 1.2. іпотечного договору від 29.10.2007 та пункт 1.3 іпотечного договору №22/Zкіп від 29.10.2007), в іпотеку передані "майнові права на нерухоме майно" без визначення їх виду (право власності, користування, інші речові права).
Тобто у договорах відсутній опис переданого майнового права, тоді як таким описом не може вважатись опис майна, яке має бути збудоване іпотекодавцем, оскільки він є описом майбутнього об'єкту, а не характеристикою майнового права, як того вимагає закон.
Разом з тим, в силу частини 2 статті 18 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірних договорів) відсутність в іпотечному договорі однієї з його істотних умов (у тому числі і опису предмету іпотеки) тягне недійсність такого договору
Окрім того, судами попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що на час укладання спірних іпотечних договорів, сторони не представили документального підтвердження того, що іпотекодавець набуде право власності на предмет іпотеки в майбутньому. Наявність доказів набуття ПАТ "Дельта Банк" права власності на предмет іпотеки за оспорюваними договорами в майбутньому не встановлено.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи ПАТ "Дельта Банк" про те, що ТОВ "Капітолій" в заставу передав право на отримання права власності на нерухоме майно в майбутньому, враховуючи те, що відповідно до частини 2 статті 16 Закону України "Про іпотеку" (у редакції, яка була чинною на час укладення спірних договорів) передача в іпотеку об'єктів незавершеного будівництва здійснюється шляхом передачі в іпотеку прав на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.
Разом із тим, як вбачається із спірних іпотечних договорів, предметом іпотеки є майнові права на нерухомість, будівництво якої не завершено, а не на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, як це передбачено частиною 2 статті 16 Закону України "Про іпотеку".
Також суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи ПАТ "Дельта Банк" про те, що місцевим судом не було зазначено про порушення прав ТОВ "Капітолій", враховуючи те, що ТОВ "Капітолій" є зобов'язаною стороною спірних договорів іпотеки, які не відповідають вимогам законодавства на час їх укладення, відтак порушують права останнього.
Щодо питання про застосування інституту позовної давності, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
До позовних вимог про визнання недійсними укладених між ТОВ "Капітолій" та ТОВ "Український промисловий банк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", іпотечних договорів відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлено позовну давність тривалістю у 3 роки.
Частинами 4, 5 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
При цьому, визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Початок перебігу позовної давності визначається відповідно до правил статті 261 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи те, що порушення сторонами вимог статей 5, 18 Закону України "Про іпотеку" було допущено саме в момент укладення спірних договорів іпотеки, то саме в цей момент ТОВ "Капітолій" повинно було знати про те, що в силу положень Закону України "Про іпотеку" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) майнові права на об'єкт незавершеного будівництва не могли бути предметом іпотеки.
Аналогічний висновок щодо застосування норм статті 261 Цивільного кодексу України та визначення початку перебігу позовної давності викладений у постанові судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 02.09.2014 у справі № 915/1437/13.
Відповідно до частини першої статті 11128 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 11116 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Наведений у зазначеній постанові Верховного Суду України висновок не був врахований судами попередніх інстанцій при вирішенні спору.
Відповідно до частини 1, 2 статті 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Висновок суду апеляційної інстанції про переривання перебігу позовної давності, у зв'язку з внесенням змін до договору іпотеки за №2893 є помилковим, оскільки згідно з статтею 261 Цивільного кодексу України та з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 02.09.2014 у справі №915/1437/13, саме з моменту укладення спірного договору іпотеки позивач (ТОВ "Капітолій") повинен був знати про його невідповідність вимогам законодавства і саме з цього моменту починається перебіг позовної давності.
Так, в розумінні статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність є часовою межею подання особою позову, тобто звернення з вимогою про прийняття рішення про захист конкретного порушено права. Початок перебігу, тривалість та сплив позовної давності пов'язується з конкретною вимогою про захист окремого порушено права. У даному випадку така вимога стосується визнання недійсним договору у зв'язку з його невідповідністю на момент укладення такого договору нормам чинного законодавства. Укладенням сторонами додаткових угод до оспорюваного договору іпотеки сторони врегульовували свої правовідносини за таким договором, проте не можна вважати, що такими додатковими угодами сторони усували у встановленому порядку порушення, які тягнуть за собою визнання правочину недійсним і відповідно такі додаткові угоди не можуть бути підставою для переривання позовної давності за вимогою про визнання недійсним договору.
Відповідно до частини першої, другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
Відповідно до частини першої статті 312 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
З урахуванням викладеного, постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі № 910/9452/17 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, який укладений 29.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітолій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та зареєстрованого в реєстрі за № 2893, підлягають скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову у позові. В іншій частині постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 236, 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 16.08.2017 у справі № 910/9452/17 в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним іпотечного договору, який укладений 29.10.2007 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Капітолій" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий Банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", та зареєстрованого в реєстрі за №2893 скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
3. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 910/9452/17 щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітолій" витрат зі сплати судового збору у сумі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп. скасувати.
4. В іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 у справі № 910/9452/17 залишити без змін.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітолій" (54001, м. Миколаїв, вул. Спаська, 1/1; код ЄДРПОУ 32459529) на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1 760 (одна тисяча сімсот шістдесят) грн. 00 коп.
7. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази на виконання даної постанови суду.
8. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Головуючий В. Студенець
Судді О. Баранець
Г. Вронська
http://reyestr.court.gov.ua/Review/72335583
В каждой конкретной ситуации свои сроки. Для ТОВ " КАПИТОЛИЙ " они оказались такими,
как описано в Постанове.
-
1
-
-
7 часов назад, babaika сказал:
Срок действия договора не вышел, а срок исковой давности вышел. Нужно искать основания для восстановления срока.
Времени для поиска практически не осталось.Пока будет искать основания, пока готовить иск
выйдет 30 дневный срок, который ему выделил банк.
-
Исходя из содержания Вашего поста, у Вас только один оптимальный вариант - это переговоры
с банком об мирном урегулировании, если это еще возможно, после, упомянутого Вами выше, предупреждения банка о 30 дневном сроке оплаты. При наличии, вступивших в силу,
решений судов двух инстанций, банк без особых усилий реализует свое право.
-
1
-
-
5 часов назад, Александр-К сказал:
Итак есть судья в ...неважно каком суде Украины. Он сначала выносит заведомо неправосудное решение ( нотариально заверенный договор беспроцентного займа на 6 500 00 гр, плюс под него расписки в гривне, в некоторых написано что стороны договорились что такое-то количество гривен эквивалентно такому-то количеству долларов США, такое-то количество гривенн эквивалентно акому-т количеству евро)-судья переврачивает все на голову, считает долг в сумме доларв и евр , считат индекс ифнляции и т. д и получает на выхде при беспроцуентномдоговоре займа, по ктолрому можн взыскать в плюсе лишь 3 % гдовых плюс инфляцию- 16 000 000 на выходе, то есть на 10 лямв или почти в три раза бльше!
Мы пишем заявление пересмтре решения суда по внвь окрывшимся бстятельствам-дело без автматического распределения попадает к тму-же судье, который делает вывод чт оплачивать такое заявлеение нужн не суммой ,кторую выдает калькулятор на судовой владе, а не мног ни мало 10 000 гр ( вмест 354 гр 20 коп)- и дает срок для устранения недостатков! Мы пока ухвалу не получали-прст нашли ее в нете....
Яуже понимаю что дальше судья вернет нам заявление как неподанное так как не выполнены высокие указания суда! Но блиииииииин! Нужно же хть кому-т начинать их ставить в стойло???!1 Я уже узнал телефон генпрокуратуры п приему п телефону заявлений....может еще в Высший совет правосудия написать? А по повду безкомпьютерного распределения дела?
http://reyestr.court.gov.ua/Review/58173408 РІШЕННЯ
http://reyestr.court.gov.ua/Review/72239490 Ухвала котоорую еще не получили
Для чего этот пафос про неправосудность и стойло?
По поводу неправосудности. Вы решение в апелляции рассматривали? Что решила апелляция?
Что смущает в решении так это пересчет валюты в гривну по курсу на день вынесения решения,
а не по курсу на день, когда она была получена.
По поводу ухвалы. Судя по количеству недостатков, указанных в ухвале,
Вас еще на уровне канцелярии должны были развернуть.
-
3
-
-
1 минуту назад, Bolt сказал:
Это ни о чём не говорит и от этого ничего не зависит, нет никакой возможности чего то потребовать с должника, я написал ведь выше...
Я просто не совсем четко выразился, есть не возможность, а небольшой шанс. Естественно, о правах кредитора порядке ст.556 ЦК даже и упоминать не стоит
-
1
-
-
1 час назад, ivakh сказал:
Добрый день коллеги! Недавно обратился клиент, с таким вопросом, у меня мнение есть, но хотелось бы посоветоваться с уважаемым сообществом, а дело вот в чем:
Порука как известно наряду с неустойкой, залогом, гарантией, залогом, притриманням, и задатком является видом обеспечения исполнения обязательства. Так вот, согласно ч.1 ст.553 ЦК поручитель отвечать перед кредитором за нарушение обязательств должником. Дело касается банального кредитного договора, но...а) просрочки должника за весь период действия кредитного договора - не было (все платежи платились вовремя и в срок указанный в кредитном договоре); б) естественно и требований банка как кредитора к поручителю не было...
Но поручитель по своему усмотрению (одному ему ведомому) частично оплачивал (как-бы досрочно) без согласования с должником и без уведомления должника платежи по кредиту.
ВОПРОС:
1) является ли в данном случае выполненное поручителем обязательство - обязательством выполненным поручителем в рамках договора поруки????
2) переходят ли в данном случае к поручителю именно в порядке ст.556 ЦК права кредитора?
кто знает - подскажите, за мной не заржавеет
В назначении платежа, что указывал? Имею ввиду Ф.И.О, податковий номер, призначення платежа,
№ договора - от этого многое зависит.
На основании правильно оформленных платежек есть только возможность потребовать
у боржника компенсации понесенных затрат
-
2 часа назад, ANTIRAID сказал:
Это наше решение. Апелляционный суд Киева отменил заочное решение Оболонского райсуда о взыскании задолженности в связи с отсутствием надлежащего расчета и не совпадением его с суммой, которую банк хотел взыскать. Кроме того, суд счет уважительным отсутствия заявления о применении сроков исковой давности в связи с принятием заочного решения и ненадлежащим уведомлением стороны о рассмотрении дела в суде первой инстанции.
В договорах Укрсоцбанка четко предусмотрен срок наступления исполнения основного обязательства при неисполнении условий договора за что большое спасибо находящемуся в бегах бывшему банкиру Тимонькину.
Уважаемые судьи, я понимаю Вашу нагрузку, но попросите хотя бы помощников проверять расчет задолженности и обращать внимание на сумму, а также уведомлять стороны. Судейский орган инквизиции в лице ВСП считает это грубейшим нарушением, не стоит так рисковать ради проворовавшихся банков.
Поэтому Тимонькин и в бегах
-
3 минуты назад, Bolt сказал:
Как бы этот глоток не оказался свежим для банка...)
Все может быть, но пока это похоже на пoпытку разрулить ситуацию после принятия решений про припинення/не припинення договоров та зобов'язань.
-
2
-
-
2 часа назад, Bolt сказал:
Опасно, однако...
Но хотя бы глоток свежего воздуха.
-
2 часа назад, jacqueline сказал:
Можно на основании того что після направлення відповідачу письмового повідомлення з вимогою про дострокове погашення всієї заборгованості кредитний договір припинив свою дію, а позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.
признавать договор кредита и ипотеки прекращенным или нет?
Узнаем после рассмотрения Великої Палати Верховного Суду.
-
2
-
-
4 минуты назад, lakodym сказал:
Заблокировал вчера. Сегодня решил глянуть выписку, разблокировал. В выписке по карте ничего не появилось, но сумма долга уменьшилась где-то на гривен 30... Вообще какая-то фигня!.. Пишут уже что хотят
Спасибо, будем бороться!
И главное, больше услугами Привата не пользуйтесь
-
3
-
-
43 минуты назад, babaika сказал:
Поручитель может оспаривать как кредитный договор так и все договора заключение которых предусмотрено кредитным договором и законом.
Тут ситуация когда поручитель в качестве представителя позичальника уже участвовал в оспаривании
кредитного договора.
-
1
-
-
8 минут назад, lakodym сказал:
Нет, остался! Только теперь он 19000
И Вы все еще утверждаете, что карта не паленная.
В сервисную службу, как оказалось Вы обращались,
теперь в отделение, в котором Вы обслуживаетесь, официально обращаетесь с просьбой о предоставлении выписки по счету ( официально - это значит заявление на имя руководителя этого
отделения и обязательно, чтобы на этом заявлении осталась отметка , о том, что оно приято к рассмотрению. Кроме того заявление в службу безопасности банка, о сложившейся ситуации,
тоже с отметками о приеме к рассмотрению. Экземпляры с отметками храните у себя, как доказательство, на случай судебного разбирательства. Добивайтесь от них ответа, если
не дадут, то посылайте их вместе с долгом на фиг.
-
4
-
-
2 минуты назад, ZarDoz сказал:
Он поменял её....там мутняк они развели полный....почитай что пишет оператор ушлепок...
А борг в 15000грн. от смены карты, по Вашему, обнулился?
-
3 минуты назад, lakodym сказал:
Ни-фи-га!!! Никаких уведомлений! Нигде! Ждал перевод на карту, проверил состояние счета, а там вот такая фигня. Хорошо, хоть бабки не успел человек перекинуть...
Какие бабки? На паленную карту? О чем Вы думали?
-
2
-
-
1 час назад, lakodym сказал:
Спасибо! Удача не помешает... Всё что я добился от сотрудников Прихвата, это предложение идти оспаривать списание в суде.
Значит только одно - это работа Привата. По суду пошлите Приват на фиг, прекратите с ними отношения, ничего не платите пусть сами в суд обращаются.
-
1
-
-
7 минут назад, lakodym сказал:
Лимит не увеличен!
Товарищ, зачем мы должны гадать? Звоните в севисный центр Привата номер 3700(бесплатно)
и выясняйте с ними возникшую проблему.Если это не поможет, идете в свое отделение, берете выписки по Вашему счету и по ним опредедяете, что там происходило.Когда все выясните, напишите на Форум. Многим будет полезно узнать.Удачи Вам.
-
3
-
-
4 минуты назад, lakodym сказал:
Кому ушли деньги Приват не признаётся, говорят установить нет возможности. Потеря карты не выход, уже "терял"! Счёт остаётся в Привате и с него списали бабки в минус, сверх кред. лимита!
Бред полный, у них снега зимой не выпросишь, а уж деньги при таком борге тем более. Увеличение лимита только после решения кредитного комитета.
-
2
-
-
5 минут назад, lakodym сказал:
Нет, не две. Карточный счёт один и тот же, карта другая, перевыпущенная вместо утерянной.
Тем более, о чем Вы думали когда гнали туда деньги. И тем не менее
списание денег - дело рук, скорее всего, самого Привата.
-
1
-
-
10 часов назад, Жана сказал:
Ничего я не подписывала , иначе банк бы не скрывал его наличие ,но тупо в довидки ,прописали рядом с моим кредитным договором ,и ипотеку говорили нет у вас ,а в доводки стоит номер неизвестный мне строительной компании ,я сразу написали и зарегистрировала заяву ,что за номер ,у меня ипотека ,ответ не дают гады
Опять сумбур, опять все в кучу. Я же Вам написал, выбрали себе адвоката, проанализируйте вместе с ним все имеющиеся документы, принимайте решение как будете действовать и самое главное,
куда это Вас приведет.
Сами без адвоката ничего не предпринимайте. Будут результаты обязательно сообщите.
Желаю удачи
-
3
-
-
10 минут назад, Алекc сказал:
Сам Приват все равно сможет списывать со карт счета, даже "в минус".
Даже не в минус, а дя погашения части кредитного лимита. И еще одна , лично для меня новость,
раньше Приват при наличии карточного борга, новых карт не открывал.А тут человек имеет две
одну с минус 15000грн. и одну совершенно чистую. Получается, что Приват нюх потерял.
-
2 часа назад, lakodym сказал:
Доброго времени суток. Вот было написано:
Моя ситуация. Сегодня с карточки Привата было списано 4 т. грн. Причем на карте их не было. Там уже кредитный лимит был весь снят. Тоесть, на счету сейчас "минус четыре тысячи". Раньше тоже пытались снять, но была "Відмова, недостатньо коштів". Карту поменял, уведомления о попытках перевода денег со старой карточки продолжали поступать(1 раз в час стабильно). По новой карте таких попыток не было, а сегодня вот такая фигня. Сотрудник банка ответил, что деньги были списаны в счёт погашения долга по кредиту. Перечислил несколько "контор", которые могли это сделать, и где у меня долги( Манивео почему-то не вспомнил, хотя долг и там есть). На вопрос законно ли это, ответил да, имеют право, даже если карту поменял, счёт остался тот же, и с него могут списать деньги. ПриватБанк не может запретить это сделать.
Вопрос : Действительно ли это законно? И как с этим бороться? Карту закрыть не могу, т. к. там долг 19 тыс.( Кредитный лимит - 15 и ещё эти -4 тысячи)
А Привата в списке перечисленных "контор" случайно не было? Странно это для Привата деньги своих боржников отпускать на сторону.
-
2
-
-
1 час назад, vad-vad сказал:
дьявол кроется в деталях...
пока не будет закона о банкротстве физических лиц,будет все хуже
но если кассация заговорила о правовом пуризме так может введем эстоппель на: що позичальник порушив кредитні зобов’язання
а как войти в перегляд ВС як третя особа?
Лучше не играться с эстоппель, а сразу на конституционном уровне ввести право кредитора в своих отношениях с позичальником нарушать нормы Конституции, любых кодексов, законов.
То есть ввести принцип, раз ты кредитор, то для тебя закон не писан.
-
3
-
-
1 час назад, Bolt сказал:
Ну вот и началось... ((( Пересмотры...
Лиха беда, начало...
А главное выбор темы. В наших реалиях это означает одно - заказчик недоволен и подгоняет исполнителей к принятию оплаченного решения.
Судя по риторике вышеизложенного, исход данного перепросмотра практически очевиден.
Пугают только последствия к которым приведет перепросмотр.
-
3
-
Взяла 3000 в "Швидко Гроші", а нужно отдать почти 6000, что делать, подскажите пожалуйста!
в Юридична консультація - чати з юристом
Опубликовано
Наивный Вы человек, Дмитрий Иванович.