Евгений Южный

Добрый день!

Нашел ваши дополнения к решению Конституционного суда по вашему запросу. Вы упоминали, что через прокуратуру они ушли в ВССУ. Есть какой-то результат? Меня интересует прежде всего: 

"Доповнення 11. Пунктом 2 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" встановлено імперативне правило щодо письмової форми оферти до договору про надання споживчого кредиту. Недодержання цієї форми, несвоєчасне чи неповне надання інформації про умови кредитування, надання недостовірної інформації вважається введенням в оману та надає споживачеві права вимагати розірвання договору і відшкодування заподіяних збитків (частина 1 пункту 7 статті 15 Закону) і моральної шкоди (пункт 2 статті 22 Закону).

При цьому, судам слід враховувати вимоги чинного законодавства щодо належності та допустимості доказів (статті 58, 59 ЦПК України). Зокрема належним та допустимим доказом надання оферти у письмовому вигляді є інформаційний лист (бюлетень, повідомлення, довідка тощо), яка підписана споживачем та містить передбачені законом відомості щодо запропонованих умов кредитування. Не є належним та допустимим доказом письмова декларація споживача (у змісті анкети чи договору) про отримання відомостей щодо умов кредитування, оскільки вона позбавляє суд можливості оцінити повноту, достовірність та своєчасність наданої інформації.

Встановивши факт відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про умови кредитування суд постановляє окрему ухвалу про застосування відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів (частина 7 пункту 1 статті 23 Закону) до Держстандарту (пункт 3 Постанови Кабінету Міністрів України №1177 від 17 серпня 2002 року)".

И не попадалась ли вам схожая позиция ВСУ или ВССУ?

Банки часто при оформлении кредита вставляли оговорку об ознакомлении заемщика с информацией в соответствии с ч.2 ст.11 ЗоПП. Сама информация не предоставлялась.  Какова практика решения этой проблемы?