Гражданин
-
Число публикаций
143 -
Регистрация
-
Последнее посещение
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы Гражданин
-
-
-
Когда исполнительная переведет деньги - проинформирую.Видимо дела у Приватбанка совсем плохи, если уже присваивают зарплату воспитателей детского сада.
А то, что Приватбанк не прав свидетельствует заочное решение в суде где у Прватбанка 1000 дел в его пользу. Видимо с данным делом явный перебор и ни один судья не захотел оправдывать беспредел Приватбанка. К тому же решение вступило в законную силу.
-
Вот что нашел. Может, кому поможет.
Обжалование третейского решения
Важно отметить, что по общему правилу решение третейского суда является окончательным и обжалованию не подлежит, за исключением 4-х случаев, указанных в статье 51 Закона:
1) дело не подведомственно третейскому суду согласно закону;
2) решение третейского суда принято в споре, не предусмотренном третейским соглашением, или этим решением разрешаются вопросы, выходящие за пределы третейского соглашения;
3) третейское соглашение признано недействительным компетентным судом;
4) состав третейского суда, которым принято решение, не отвечал требованиям статьи 16—19 Закона.
По данным основаниям решение третейского суда может быть обжаловано стороной в компетентный суд. Компетентный суд — это местный общий суд или местный хозяйственный суд, согласно подведомственности и подсудности, установленной гражданским процессуальным или хозяйственным процессуальным законом. Заявление об отмене решения третейского суда может быть подано в компетентный суд в течение трех месяцев со дня принятия решения третейским судом. Причем отмена компетентным судом решения третейского суда не лишает сторону права повторно обратиться в третейский суд, кроме случая, когда решение отменено полностью или частично в результате признания компетентным судом недействительным третейского соглашения либо ввиду его отсутствия или выхода за пределы третейского соглашения судом.
Исполнение третейского решения и решение КСУ
Наиболее проблемный вопрос третейского производства — исполнение третейских решений. Так, согласно статье 55 Закона, решения третейского суда исполняются обязанной стороной добровольно в порядке и в сроки, установленные в решении, а если в нем срок исполнения не установлен, решение подлежит немедленному исполнению.
Однако зачастую третейское решение требует принудительного исполнения в порядке исполнительного производства. И тут возникала коллизия между статьей 17 Положения о третейских судах, пунктом 16 Положения о третейском суде для разрешения хозяйственных споров между объединениями, предприятиями, организациями и учреждениями, утвержденного постановлением Государственного арбитража при Совете Министров СССР от 30 декабря 1975 года, и статьей 181 Закона Украины «Об исполнительном производстве» (Закон об исполнительном производстве). Данные положения требовали выдачи исполнительного листа либо приказа хозяйственного суда для исполнения третейского решения.
Данную коллизию разрешил Конституционный Суд Украины своим решением от 24 февраля 2004 года по делу о конституционном обращении СП «Мукачевский плодоовощной консервный завод» об официальном толковании положения пункта 10 статьи 3 Закона об исполнительном производстве (дело об исполнении решений третейских судов). КСУ признал третейское решение «одновременно исполнительным документом, на основании которого по заявлению взыскателя или его представителя о принудительном исполнении решения государственные исполнители … должны обеспечить принудительное исполнение решений этих судов, если иное не предусмотрено законом».
Однако через три месяца Закон предусмотрел иное. Согласно части 3 статьи 55 Закона, «исполнение решения третейского суда, если оно нуждается в совершении действий органами государственной власти, органами местного самоуправления и их служебными лицами, осуществляется при условии выдачи компетентным судом исполнительного документа». Также, в соответствии со статьей 57 Закона, решение третейского суда, не исполненное добровольно, подлежит принудительному исполнению в порядке, установленном Законом об исполнительном производстве. Также Законом были внесены изменения в статью 3 и статью 181 Закона об исполнительном производстве, в соответствии с которыми исполнительными документами также являются исполнительные листы и приказы хозяйственных судов, выданные на основании решений третейских судов. Таким образом, данное решение КСУ утратило свое обязательное значение, поскольку статья 3 и статья 181, по которым давалось толкование, были изменены Законом Украины «О третейских судах».
Отметим, что заявление о выдаче исполнительного документа может быть подано в компетентный суд в течение трех лет со дня принятия решения третейским судом. Определение о выдаче исполнительного документа направляется сторонам, а исполнительный лист выдается стороне-взыскателю. Однако компетентный суд отказывает в удовлетворении заявления в восьми случаях, указанных в статье 56 Закона. Определение компетентного суда об отказе в выдаче исполнительного документа, если оно не обжалуется в апелляционном порядке, вступает в законную силу по истечении срока в 15 дней на апелляционное обжалование. Однако в таком случае спор между сторонами может быть разрешен компетентным судом в общем порядке.
-
Я из Днепропетровска. А в плане компенсации, так я и в прокуратуру писал жалобы, и в БЭП, ответ - "не вбачається". А что касается компенсации, так эти факты доказать невозможно. И кстати, СБ привата - в основном бывшие менты, причем не самые лучшие. Ленивые и бестолковые. А их юридическое образование - мыльный пузырь. Это не эмоции, а констатация факта. Я, кстати, тоже пришел к выводу, что банки нужно загонять в правовое поле, не идти у них на поводу, и выигрывать суды. Каждый выигранный суд - шаг к построению правового государства, где интересы обычного человека стоят на первом месте.Простите, из какого Вы города? Я пообщаюсь с коллегами, если в вашем городе есть филиал, попрошу, чтобы с вами пообщались.
Думаю, за такое с них содрать компенсацию чудовищных размеров можно.
С вас никакой предоплаты, символическое вознаграждение и только в случае успеха. если наши согласятся...
-
Уважаемые посетители форума! Я сегодня выложил решение Жовтневого суда Днепропетровска, о взыскании с Привата незаконно заблокированной з/п карты. Представьте себе картину: живет себе человек, никому ничего не должен, работает воспитателем в детском садике. Вдруг в один прекрасный день не может воспользоваться своей зарплатой, которую перечисляет Держказначейство на Приват. Звонит узнать в чем дело, а ей заявляют: заложите квартиру, а мы Вам маленький процент дадим! Потом предлагают кредитную карту, якобы обязательное условие для получения зарплаты, потом требуют явиться в банк с паспортом, непонятно за чем. Официально на бумаге никто никаких объяснений не дает. Я в отделении закатываю плановую истерику. Просят написать ходатайство о разблокировке карты. Извините, но блокировать-то ее никто не просил! В итоге суд, победа, еще одно решение в копилку выигранных судов. Я это все к чему: человек 8 месяцев сидел без зарплаты, был вынужден уволиться с работы, на которой проработал 10 лет, потому что кроме привата зарплату получить негде. Сволочи!!!Вы знаете, Инна Станиславовна, я вот тут подумал... А ведь Вы всерьез верите в то, что пишете здесь! И что самое страшное - верите беззаветно, буквально молитесь на свой банк! Есть такая поговорка - научи глупца молиться - так он лоб себе расшибет!
Предлагаю Вам сделку! Виртуальную так сказать, и берем в свидетели всех посетителей данного форума. Дайте мне ваш е-майл (не служебный), я вам туда скину ссылку на интересный материал, о вашем обожаемом банке, и его методах. Понятно, что инфо строго конфиденциальное, поэтому будьте любезны, не передавайте его третьим лицам. Если вы меня обманете, то выставите себя такой же самой мошенницей, да еще и обманщицей.
Итак, материал... когда вы его получите - внимательно сосредоточьтесь и изучите сразу, с первого раза! Это важно!
А потом, пожалуйста, прокомментируйте здесь, в этой ветке форума, и попробуйте объяснить правильность позиции Банка. Если вам это удастся - я обещаю заткнуться, признать себя неправым, и более того - не участвовать в делах против вашего трижды проклятого банка. А если не сможете отстоять свою позицию - признаете это публично, здесь в этой ветке.
Если вы мне присылаете емайл в личку, это автоматически означает, что Вы согласились со всеми условиями сделки.
Я жду емайла в личку.
Для защитницы банков:ни дай бог Вам пережить что-нибудь подобное. Попробуйте мне привести аргументы в защиту банка.
Для afromystigon: приватовцы мне "забивали стрелку" в 22.00 в пустынном месте, и просили приехать одного. Даже смешно стало. Как в 90-х. Приехал. Попробовали пугать - бесполезно. Я им начал объяснять нормы законодательства, и они меня не дослушав сели в машину и уехали. Такой вот цирк.
-
Справа № 2-5207/10
РІШЕННЯ
(заочне, в порядку гл. 8 розділу ІІІ ЦПК України)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2010 року Жовтневий районний суд М. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого – судді Башмакова Є.А.
При секретарі – Жук Ю.А.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення нарахованої, але не отриманої заробітної плати та відшкодування за затримку її виплат,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2009 року позивач звернулась до суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що вона працює в ДНЗ № 163 вихователем, та отримує заробітну плату на зарплатну картку, яка оформлена в КБ «ПриватБанк». В червні 2009 року позивач звернулась до банківської установи для того, щоб отримати гроші з зарплатної картки, але їй було відмовлено. На неодноразові звернення позивача до керівництва КБ «ПриватБанку» вона отримувала негативні відповіді. Вважає дії КБ «Приватбанк» незаконними та просить стягнути з відповідача суму заробітної плати у розмірі 7994,53 грн., яку їй нарахували на зарплатну картку, але не виплатили, також бажає стягнути з відповідача на свою користь 3% річних і індекс інфляції у розмірі 416,56 грн., пеню у розмірі 764,76 грн., а також моральну шкоду у розмірі 10000 грн.
В судовому засіданні позивач, та її представники позовні вимоги уточнили просили їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки до суду не повідомив, тому суд відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України з урахуванням згоди позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Вислухавши пояснення позивача та її представників, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює в державному навчальному закладі № 163 вихователем. Позивач отримує заробітну плату на пластикову зарплатну картку № 6762466770144663, яку обслуговує ЗАТ КБ «Приват Банк». Відділом Освіти проводиться нарахування заробітної плати позивачу своєчасно у повному обсязі. Позивач мала намір зняти гроші зі своєї зарплатної картки, для цього вона звернулась до «Банкомату «Приват Банк», але отримала відповідь «транзакція відклонена», тобто позивач немає змоги отримати гроші зі своєї заробітної картки, що підтверджується чеками Приватбанку. Позивач звернулась з заявою до Керівника ЗАТ КБ «Приват Банк», в якій просить розібратись керівництво з цього приводу, та надати їй відповідь, дана заява знаходиться в матеріалах справи.
31 грудня 2009 року позивач вимушена була звільнитись з ДНЗ № 163, оскільки неможливо провести виплату заробітної плати через касу централізованої бухгалтерії з причин відсутності чекової книжки. Всі виплати проводяться безготівковими розрахунками, так як її заробітну картку було заблоковано і вона не отримує заробітну плату.
Згідно довідки про прибуток № 659 від 12.10.2009 ОСОБА_1 дійсно працює в ДЗ № 163, та займає посаду вихователя, ідентифікаційний номер 2822016284, отримала загальну суму прибутку за період з квітня 2009 року по вересень 2009 року у розмірі 8886,48 грн.
Крім того, згідно листа Відділу освіти Красногвардійської районної у місті Дніпропетровську ради за № 340 від 21.07.2009 року, лист адресований Керуючому Південного відділення Комерційного банку «Приват Банк», вбачається, що Відділ освіти просить негайно повідомити з яких обставин заблокована заробітна картка працівника дитячого дошкільного закладу № 163 ОСОБА_1 . Відділом освіти проводиться нарахування заробітної плати працівнику своєчасно і в повному обсязі.
На дане звернення Керівник напрямку операційно – правової роботи ГО надав відповідь, від 21.07.2009 року за № 30.1.0.0./ 1189 згідно якої, «Приват Банк» відмовив в наданні будь – якої інформації.
Відповідно до статті 25,26 закону України «Про оплату праці»:
- Забороняється будь – яким способом обмежувати працівника вільно розпоряджатися своєю заробітною платою, крім випадків, передбачених законодавством, проводити відрахування із заробітної плати можуть проводитися тільки у випадках, передбачених законодавством.
- При кожній виплаті заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати двадцяти відсотків, а у випадках, передбачених законодавством, - п’ятдесят відсотків заробітної плати, що належить до виплати працівникам.
Згідно виписки по картковому рахунку, наданої «Приват Банком» вбачається, що на рахунку позивача знаходяться кошти у розмірі 7815,97 грн. станом на 01.10.2009 року.
Як вбачається з довідки про рух грошових коштів, що отримана позивачем, гроші на картку надходили наступним чином:
Залишок на 26.06.2009 рік складає 100,79.;
26.06.200 року – 2485,78 грн.;
30.07.2009 року – 597,14 грн.;
28.08.2009 року – 253,10 грн.;
15.09.2009 року – 440,00 грн.;
01.10.2009 року – 3939,27 грн.;
29.12.2009 року – 178,56.
Виходячи з вищенаведеного загальна сума грошових коштів, що знаходяться на зарплатній картці позивача складає 7994,53.
Згідно ст..525,526, Цивільного Кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов’язань є неприпустимою.
Згідно ст.ст. 612,625 Цивільного Кодексу боржник, який прострочив виконання зобов’язання відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки, а також зобов’язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 відсотка річних від суми боргу, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 611 Цивільного Кодексу України, у разі порушення зобов’язань, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України, збитками є також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено(упущена вигода), які відшкодовуються в повному обсязі.
Згідно ст. 7 Цивільного Кодексу України відносини можуть регулюватись звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту, відповідно до яких доречно користуватись при нарахуванні пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
Виходячи з вищенаведеного з відповідача необхідно стягнути на користь позивача суму основного боргу по заробітній платі у розмірі 7994,53 грн., 3% річних та індекс інфляції у розмірі 416,54 грн., та 764,76 упущена вигода (пеня), а всього 9175,83 грн.
При таких обставинах суд вважає, що дії ПриватБанку є незаконними, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Згідно ст. 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995р. № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної немайнової шкоди» зі змінами внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001р. – спори про відшкодування заподіяної фізичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України, або випливає з її положень.
Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер наданої позивачу шкоди, глибину фізичних та душевних страждань, а також керується принципами розумності та справедливості. При цьому суд враховує, що мова йде про розумне і справедливе відшкодування (компенсації) моральної шкоди, якого б вистачило для морального задоволення позивача з боку відповідача, а не покарання відповідача за його неправомірні дії, що не відповідає принципам цивільного законодавства, визначених статтею 3 ЦК України. Виходячи з цього, суд вважає за можливе визначити доведеною суму відшкодування моральної шкоди: позивачу в розмірі 500 грн., у стягненні іншої частини необхідно в позові відмовити за необґрунтованістю.
З урахуванням викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають частковому задоволенню, так як відповідач не мав права блокувати зарплатну картку позивача, та не видавати грошові кошти, які були нараховані в якості заробітної плати на дану пластикову картку, оскільки це є порушенням норм Цивільного законодавства України.
Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд вважає необхідним, стягнути з відповідача на користь держави судові витрати в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,6,7,22,525,526,611,625,627,629,1073,1074 Цивільного Кодексу України, Законом України «про захист прав споживачів», Законом України «про оплату праці», Законом України «про банки і банківську діяльність» ст.ст. 8,10,11,57-60, 64,208,209,212-215,224-226, ЦПК України –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» про стягнення нарахованої, але не отриманої заробітної плати та відшкодування за затримку її виплат – задовольнити частково.
Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 (іпн. 2822016284) суму основного боргу по заробітній платі у розмірі 7994,53 грн., 3% річних та індекс інфляції у розмірі 416,54 грн., та 764,76 упущена вигода (пеня), моральну шкоду у розмірі 500 грн., а всього 9675,83 грн.
Стягнути з закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на користь держави державне мито у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.
СУДОВЕ РІШЕННЯ, ВІДПОВІДНО ДО СТ.СТ. 223,233 ЦПК УКРАЇНИ НАБРАЛО ЗАКОННОЇ СИЛИ 22.03.2010.
Суддя
Секретар
-
Vesna! (063)798-45-02; Или прямой городской в Днепропетровске 798-45-02. Звоните - я подскажу. Уважаемый nameless! Убедительно прошу Вас отправить мне решения "выдмовити, позов необгрунтовано".Позвольте и с Вами не согласиться.Если судья в глаза не видел ни Декрета КМУ,,Про систему валютного контролю...,,ни Положень-Постанов НБУ и знать ничего не хочет,кроме своей ,,правосвідомості,,.Посоветуйте,а то мы все тут бьёмся,как бы судьям всё объяснить ,,всеобъемлюще и граммотно,,-очень нужен Ваш совет?!
-
Исходя из моего личного опыта нужно гнуть свою позицию. У нас всегда так. По-доброму по-хорошему отправят всех в сад. Нужно заставлять суды работать, а банки подчиняться действующему законодательству.Вчера было предварительное у товарища по несчастью. Взял машину в потребительский кредит.
Подал заперечення по этому поводу, т.к. банк не уведомил о взыскании, всё как в решении судов.
На предварительном судья сказала, что это всё "не модно", причём тут потребители? Потребители - это микроволновку на рынке купить, а это - это банк.
Спросила в чём вообще дело, платить не хочет? А Товарищь рассказал, что хочет, но по честному, как тогда.
Судья ответила, что "тогда" ушло, а уже "сейчас". Впринципе, нормальный человек судья, но как-то неочень настроена защищать заёмщика. Спросила у банка, чего тот не разговаривает с замщиком, раструктуризации не предлагает, и т.д. Юрист банка ничё не сказал. Ну а потом из серии - ну жалко, да, ну а что, ваз же ж не заставляли кредит брать - от отдавайте, и всё в таком духе. Поинтересовалась, не будет ли товаришь обжаловать договор как недействительный. Тот сказал, что будет, но подаст в другой суд по месту банка. Судья ответила, что - ну от там и судитесь себе на здоровье, принесёте бумагу, что иск приняли у вас, я ухвалу вынесу про приостановление, и разбирайтесь на здоровье, а мне тут, из-серии, голову не морочьте. Сказала банку, что-бы с товарищем договаривался, сказала товарищу, чтоб с банком договаривался, и отправила всех "на обед".
Так-что отак. Не катит им про потребителей, не хотят отказывать в иске.
И шо с ними делать?
-
Позвольте, Уважаемый, с Вами не согласиться. Все зависит от того, насколько грамотно и всеобъемлюще доказывать.Всё абслоютно законно и грамотно.
Но, ё-маё.... суды выносят законные и правильные решения тоько если их сильно заставить.
Я думаю в данном случае учитывая сумму кредита, убедить удалось вполне.
Нам такие решения вряд-ли светят..
-
Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.Добрий день, шановні юристи та гості сайту. Я би хотів підняти тему припинення договору поруки з підстави, передбаченої останнім реченням ч. 4 ст. 559 ЦК України.
На мою думку, у більшості кредитних договорів, що пропонують нам банки, відсутній строк дії "основного зобовязання", саме в тому розумінні поняття "строк", який нам пропонує Цивільний кодекс України (ст. 251). В більшості з них встановлено не строк, а термін дії зобовязання, крім того, вважаю, що банки певним чином "лукавять" при укладенні таких договорів, оскільки в деяких договрах передбачено право банку у певних випадках визнавати термін повернення кредиту таким, що настав та вимагати дострокового повернення отриманого кредиту. З урахуванням викладеного, питання: чи можна в такій ситуації вважати, що в договорі кредитування не було передбачено строку договору, а такий строк був фактично встновлений моментом предявлення вимоги, а відтак застосувати до договору поруки, укладеного в рахунок забезпечення основного зобовязання положення п. 4 ст. 559 ЦК України, а саме: "Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки".
Прошу висловити свою думку з цього питання, та поділитись будь-якою судовою практикою, якщо така є.
За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань:
1) його закінчення є підставою для припинення поруки;
2) у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України;
3) суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін;
4) у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором;
5) встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.
Як випливає із ч. 4 ст. 559 ЦКУ в межах зазначеного строку кредитор повинен звернутися до поручителя з вимогою про примусове виконання взятого ним зобов'язання. Питання про характер такої вимоги є дискусійним. Існує думка, що вимога кредитора може бути заявлена на протязі законодавчо встановленого строку, а позов до суду можна заявляти і пізніше на протязі строку позовної давності. Судова практика, ґрунтуючись на нормах ч. 2 ст. 194 ЦК УРСР, виходила з того, що в межах вказаного строку кредитор повинен заявити позов до поручителя. Така позиція закріплена у інформаційному листі Вищого арбітражного суду України від 07.03.96 N 01-8/106 "Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів", а також у роз'ясненні президії Вищого арбітражного суду України від 06.10.94 N 02-5/706 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів" та оглядовому листі Вищого арбітражного суду України від 30.05.2001 N 01-8/637 "Про практику вирішення окремих спорів, пов'язаних із забезпеченням виконання зобов'язань".
Виходячи із того, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а строком існування (дії) самого зобов'язання поруки (преклюзивність строку), варто зазначити, що і право кредитора, і обов'язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З огляду на вказане, доцільно тлумачити використовуваний в ч. 4 ст. 559 ЦК України термін "вимога" в широкому значенні - маючи на увазі будь-яку вимогу кредитора до поручителя, в тому числі і позовну. Тому навіть якщо в межах строку дії поруки була пред'явлена претензія, і поручитель не виконав вказані в ній вимоги, кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилося матеріальне право.
Решение суда - здесь:
-
Керівнику ПАТ
Комерційний банк «Приватбанк»
(скорочена назва - «Приватбанк»)
49094 м. Дніпропетровськ, вул.
Набережна Перемоги, буд. 50
Код ЄДРПОУ 14360570
Корр./рах. № 32009100400 в
Обласному управлінні
Національного банку України
м. Дніпропетровськ
МФО 305299 Тел. 8(0562)390868
ОСОБА_1
Адреса….
код ІПН…
ЗАЯВА
Прошу Вас надати інформацію, чи були отримані мною кредити у ПАТ КБ «Приватбанк».
Якщо так, то у якому відділенні, коли, на яку суму, з якою відсотковою ставкою, надати мені документи, які документи це підтверджують.
Доводжу до Вашого відому, що у відповідності зі ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, зобов'язані письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви або звернення та про суть ухваленого рішення.
Згідно ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються та вирішуються в строк не більше одного місяця від дня їхнього надходження, а ті, які не вимагають додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів із дня їхнього одержання. Якщо в місячний строк вирішити порушені в обігу питання неможливо, керівник відповідного органа, підприємства, організації або його заступник установлюють необхідний строк для його розгляду, про що повідомляється особі, що подало звернення. При цьому загальний строк рішення питань, порушених в зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
У разі невиконання моєї вимоги я буду вимушена звернутися за захистом своїх прав до суду, з вимогою зобов’язати Ваш банк надати мені відповідь, та компенсувати мої моральні страждання.
З Повагою,
дата підпис ПІБ
-
Здравствуйте Елена! Я живу в Днепропетровске, и сужусь с Приватом в Жовтневом суде. Если Вам нужна моя помощь - обращайтесь. Я помогу. Сделайте акт сверки взаимных расчетов. Исходя из этого документа можно пересчитать сумму. На профиле мой мобильный.
-
1. Немедленно переведите социальную карту в другой банк. Рекомендую "Ощадбанк" или "Укрэксимбанк". Это два единственных в Украине государственных банка.
2. Возьмите распечатку движения денежных средств в том отделении, где оформлена социальная карта.
3. Напишите официальный запрос в банк, почему у Вас с карты пропали деньги. Банк Вам, естественно, не ответит. Тогда обращайтесь с иском в суд. Просите взыскать детские деньги. Про Вашу карту можете ничего не говорить. Это деньги ребенка, а не Ваши, и тем более не банка.
В отношении прокуратуры: попросите у них копии протоколов допросов сотрудников банка. Там наверняка отказ от дачи показаний. В случаях, если есть договор, прокуратура, как правило, не вмешивается. Только суд. Желаю удачи! будут вопросы - пишите.
-
Пусть Ваш приятель зайдет в ближайший суд. Там ему все объяснят
-
Я с таким делом сталкивался. Была приобретена квартира. Справка о доходах - поддельная. Подозреваемый этого не отрицал. Пояснил что сотрудники банка увидев его доходы сами предложили фирму, где за 100 долларов нарисуют справку хоть на миллион. В результате уголовное дело. Только занимался РОВД а не прокуратура. Итог - условная судимость. В гражданском порядке банком предъявлен иск. В Вашем случае все проще. Хороший адвокат все сделает. Надо вникать что за документы, как "подправлены" и т.д.
-
1. Чем Вам не нравится Жовтневый суд? Такой-же как и все остальные. Кто виноват, что это юр. адрес Привата? К судьям и их помощникам Приват относится как и ко всем остальным гражданам. Не подумайте что хорошо. Я там сужусь, и ситуацией владею. Около 70% дел в этом суде по Привату. Причем в 40% случаев Приват ответчик. А судья не может принять неправильное (непродуманное) решение. Все равно та или иная сторона его обжалуют.
2. Что касается Выборов и "Фас": посмотрите на форуме, сколько судебных решений по кредитам в пользу граждан и организаций. Вы не находите, что постепенно, без всяких команд сверху, политической воли и т.д. люди самостоятельно отстаивают свои права.
3. Первый суд у Привата я выиграл в 2007г. Мне тогда говорили что это невозможно даже мои партнеры по бизнесу. В суде первой инстанции не хотели принимать заявление о подаче апелляционной жалобы. К сожалению, нет механизма обязывающего банки за каждое незаконное действие нести ответственность (я имею ввиду и поднятие ставки, и блокировку з/п карточек, и принуждение поручителя продлить договор). За нарушения нужно карать. Беспощадно. Тогда и не будут все суды завалены делами с участием банков.
Заемщиков отдадут на растерзание
в Антиколеторські послуги, допомога позичальникам, повернення депозитів
Опубликовано