sofi
-
Число публикаций
2530 -
Регистрация
-
Последнее посещение
-
Days Won
7
Тип контента
Профили
Форумы
Календарь
Сообщения опубликованы sofi
-
-
1 час назад, unus сказал:
поэтому, на мой взгляд, единственно верно - возражение в связи с отсутствием договорных отношений по поводу предоставленных счетов, как не предусмотренных договором кредита. тем более, повторюсь, в кредитном договоре нет ни слова о праве банка на свое усмотрение открывать заемщику счет и что-то там ему насчитывать. четко предусмотрено договором - счет для оплаты "поточних процентів" и "просрочених процентів"
ваша позиция есть продолжением того, о чем говорю я.
по сути банк внес в договор изменения в одностороннем порядке (что запрещено законом), установив какие-то новые счета для погашения % и проср%., т.е изменил условия ДК., зачем он это сделал? а потому что по прежним обязательствам все выполнено.
признать недействительными или ничтожными или незаключенными договора на эти счета мне представляется маловероятным, на том основании, что это не поточні і не вкладні рахунки, на які поширюється дія ст.1066
что касается практики ВСУ, то Вы уверены, что решения предыдущих судов были реализованы, т.е. обязательства погашены, как в вашем случае?
-
1 час назад, y.voronizhskiy сказал:
Прочитал несколько раз, не понял Вас.
обязательство по процентам на тело, например января, устанавливается в феврале, как правило,также и по пене; отсюда и смещение срока ИД. Но это в том редком случае , когда прощелкали тело ровно 3 года , имхо
-
7 часов назад, y.voronizhskiy сказал:7 часов назад, andrew33 сказал:
та не з’ясували причини пропущення банком позовної давності, не дали їм оцінки.
Постанова хитрая, дело вернули в первую инстанцию и начали практически сначала.
Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі повернуто не було, проценти за кредитом та пеня за процентами підлягає стягненню з відповідача у межах строку позовної давності.
Самая неприятная формулировка.
и ее можно понимать, как с одной стороны, так и с другой.
должны стянуть за один месяц проценты,пеню на тело и за два месяца пеню на проценты, если пропущен срок по телу не более одного месяца, так что ли? ну вроде законно
Разом із тим, за змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
д о с т а л и уже своим выборочным кривосудием, кредитное рабство в прямом смысле, легализация доходов банков
ну и как это понимать? на что они намекают? пока не выполнил обязательство, проценты по кредиту будут щелкать вечно? срок на предъявление иска ничем не ограничен, и через 100 лет могут требовать в пределах 3-х годичной давности
а в кредитных договорах в основном срок действия договора от обеда до забора, до повного погашення, хотя такое определение не вказуе на подию,що мае неминуче настати, и по закону такой договор считается не заключенным, но это обстоятельство мы прощелкали, вернее суды на это не обращают внимание
-
В 29.06.2016 в 13:13, unus сказал:
да в том то и дело, что они прекратили начисление после фактического погашения долга, спустя полтора года после решения суда, но за период между решением суда по день фактического погашения - подали иск. если представленные счета были открыты банком без согласования с заемщиком, не указаны в кредитном договоре, может банк уже списал эти деньги, освободил страховой резерв, получил, как я понимаю налоговые льготы, а теперь требует погашения денег при этом не понятно, не пойдут ли эти деньги в карман банкира?
какие там преимущества возникли/ не возникли у банка суд никак не волнует!, так же как не волнует и то что банк нарушает "регламентирующее" законодательство в процессе своей деятельности, в даном процессе суд это устанавливать не будет, а если вдруг установит, то ,имхо, ему нужно будет принимать "окрему ухвалу" Много Вы таких видели в спорах с банками?
из последней практики судов, судя по информации с этого форума и не только, замечается тенденция "ухода" судов от законов и вынесения решений исключительно по "праву", "забив" при этом на закон. то есть "закон не писан для суда" - это сегоднешнии реалии, для них (судов) теперь, по-видимому, решение суда не обязательно должно быть законным, достаточно, чтобы оно было "справеливым", то бишь соответствовать фактическим обстоятельствам
исходя из этого , мне кажется, вам также упорно нужно отстаивать свое право
на том основании, что право банка ( в связи с вынесением решения суда по досрочному возрату) начислять % ПО КРЕДИТУ уже реализовано, а Вы отвечаете по своим обязательствам не по хотелкам банка, а на основании кред. договора, в котором срок кредитования был в одностороннем порядке изменен, о чем имеется и решение суда.
сюда же и п.3 ст61 ЦПК., ч.2ст14ЦК., ст.56 ЗУ о БиБД
пысы. после вынесения решения судом вы свои обязательства перед банком не нарушали, все что суд установил -оплатили, а у банка отсутствует право требовать то что не предусмотрено договорм.
-
1
-
-
49 минут назад, Anfissa сказал:
Так ведь Договора и не было!!!??? Подписи клиента на договоре нет - значит и договора нет.
49 минут назад, Anfissa сказал:14 часов назад, y.voronizhskiy сказал:Нужно признавать недействительным договор об открытии счета.
які підстави визнання недійсним неукладеного договору?!
-
1
-
-
УЖЕ ПОДАЛ В КСУ ПО ПОВОДУ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЛИЦЕНЗИИ, ЖДЕМ ПОЗИЦИИ КСУ
прочитала...(((
ксу має сказати, що п.п. "в","г" п.4 ст.5 Декрету стосуютсь валютних операцій між резидентами і нерезидентами,
операції між резидентами - в гривні ст.3 Декрету (імператив)
дозволяются між резидентами валютні операції повязані з переходом права власності і усе.
-
1
-
-
10 часов назад, ANTIRAID сказал:
ВСУ указал, что недействительность публичных торгов возможна при просроченной оценке, только в случае наличия доказательств нарушение права лица чье имущество продано по недействительной оценке. Таким образом нарушения законодательства не приводят к недействительности сделки без нарушения права лица, что является на мой взгляд абсурдом.
а че тут удивляться, какие такие права у должника в принудительном взыскании ?! ТО чего нет нельзя и нарушить, а на законы всу давно наплевало, посему ими таперича не пользуется, неудобно как-то...
в последних решениях в основном на права и напирают, у кого мошна толще или= сидит повыше, тот и прав
на мой взгляд апофеоз абсурда, когда всу признал правонаступництво по сделке купли -продажи решения суда (Дельта- Укрсиб), Суд эмитирует ценные бумаги (решения) и пускает в оборот))))), какой уж тут закон.(((
такое осчучение, что у них щас один закон "после нас хоть потоп"
-
1
-
-
носите ваши денюжки!!!
у привата ни одна квитанция больше года не сохраняется, то ли бумага такая, то ли чернила,
а вместо печати у них цифровая подпись
и шо тут скажешь!? ладно, нет договора на вклад, нет %, но денежки то должны вернуть
гуманные наши, все по ЕСПЧ
-
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2016 року
м. Київ
Судова палата у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
суддів:
Охрімчук Л.І.,
Гуменюка В.І.,
Лященко Н.П.,
Сімоненко В.М.,
Яреми А.Г.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання, відшкодування майнової та моральної шкоди за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі – ПАТ КБ «ПриватБанк») про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання, відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позивач зазначав, що 14 та 20 січня 2014 року між ним і філією ПАТ КБ «ПриватБанк» в АР Крим укладено договори банківського вкладу, за якими позивач передав відповідачу грошові кошти у розмірі 500 тис. та 250 тис. доларів США на строк до 14 та 20 січня 2015 року відповідно зі сплатою 4 % річних.
ОСОБА_1 також зазначав про те, що до закінчення строку дії вказаних депозитних договорів він неодноразово звертався до банку із заявами про їх розірвання та повернення внесених ним коштів, проте банк йому відмовив.
Посилаючись на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» коштів на першу його вимогу не повернуло, позивач просив розірвати ці договори банківського вкладу та стягнути з відповідача: 750 тис. доларів США заборгованості за договорами банківського вкладу, 1 тис. 233 долари США – 3 % річних, 100 тис. грн на відшкодування моральної шкоди та 25 тис. грн судових витрат.
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 23 грудня 2014 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Апеляційний суд Дніпропетровської області рішенням від 22 квітня 2015 року рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання та ухвалив у цій частині нове рішення, яким договори банківського вкладу від 14 і 20 січня 2014 року, укладені між ОСОБА_1 та філією ПАТ КБ «ПриватБанк» у АР Крим, розірвав; стягнув з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 500 тис. доларів США за договором від 14 січня 2014 року, 250 тис. доларів США за договором від 20 січня 2014 року та 25 тис. 966 грн 98 коп. – 3 % річних.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 21 жовтня 2015 року рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2015 року в частині задоволення позовних вимог про захист прав споживача, розірвання договорів банківського вкладу, стягнення коштів за депозитними договорами та 3 % річних за порушення грошового зобов’язання скасувала та залишила в силі в цій частині рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2014 року; у решті – рішення апеляційного суду залишила без змін.
У заяві про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року ОСОБА_1 просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції з передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) підстави неоднакового застосування судом касаційної інстанції статей 1058, 1059 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 надав копії ухвал колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня, 21 і 28 жовтня 2015 року.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені в заяві ОСОБА_1 доводи, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстави неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно із частиною першою статті 3605 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, або норми права у рішенні, про перегляд якого подана заява, були застосовані правильно.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що не було дотримано письмової форми договорів банківського вкладу від 14 і 20 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
На підтвердження внесення зазначених грошових сум на депозитні рахунки позивач надав фотокопії: заяв на вклад, банківських виписок від 24 жовтня 2014 року та 15 лютого 2015 року та квитанції від 14 січня 2014 року про внесення 500 тис. доларів США, яка не відповідає вимогам закону та не містить обов'язкових реквізитів, визначених пунктом 2.9 Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174, а саме: не завірена печаткою ПАТ КБ «ПриватБанк», взагалі відсутній її оригінал; при цьому також немає оригіналу касового документа, оформленого згідно з касовими операціями, визначеними зазначеною Інструкцією, про прийняття від ОСОБА_1 банком 20 січня 2014 року суми коштів у розмірі 250 тис. доларів США.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд касаційної інстанції, установивши, що наявні в матеріалах справи фотокопії заяв з проханням позивача оформити вклади, довідок і квитанції без обов'язкових реквізитів не можуть свідчити про дотримання письмової форми договорів банківського вкладу, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Разом з тим у наданих заявником для порівняння ухвалах колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ містяться такі висновки:
- ухвалою від 19 серпня 2015 року касаційний суд направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав допущення судами попередніх інстанцій порушень норм ЦПК України, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для вирішення справи, а саме нез’ясування, чи була дотримана письмова форма договору банківського вкладу;
- в ухвалах від 21 і 28 жовтня 2015 року суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що письмова форма договорів банківського вкладу є дотриманою, що підтверджено належними та допустимими доказами.
Таким чином, порівняння вищевказаних судових рішень із судовим рішенням, яке переглядається, не дає підстав для висновку про те, що суд касаційної інстанції під час розгляду двох чи більше справ з тотожними предметами спору, підставами позову та аналогічними обставинами й однаковим застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених вимог.
Отже, обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, тому відповідно до частини першої статті 3605 ЦПК України в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України необхідно відмовити.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 355, пунктом 2 частини першої статті 3603, частиною першою статті 3605 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України
п о с т а н о в и л а :
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 жовтня 2015 року відмовити.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 2 частини першої статті 355 ЦПК України.
Головуючий Л.І. Охрімчук
Судді: В.І. Гуменюк
Н.П. Лященко
В.М. Сімоненко
А.Г. Ярема
-
Индусы - уже года четыре, как департамент Привата, Мороз был главным по коштам, Зосименко - по заставам, а АСРС каким -то чудесным образом только их выбирала
Мороз, как всегда морозится, не решения, а тупо скопированые заявы прихвата,
когда сказать нечего, то прикрылись ЕСПЧ.
5 часов назад, ANTIRAID сказал:у зв'язку з чим суд має вжити заходи забезпечення адміністративного позову з метою недопущення порушення прав та законних інтересів ПАТ КБ ПРИВАТБАНК та його клієнтів до вирішення справи по суті.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення справи є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
З урахуванням викладеного і керуючись ст. 151 - 153 ЦПК України, суд, -
а это как? админ по ЦПК
и с подсудностью все как -то стремно
ну вы поняли - самый гуманный
-
1
-
-
считаю решение незаконным и несправедливым.
исполнитель, согласно ЗУ об исполнит. произ-е должен был взыскать гривну в размере достаточном для покупки валюты с учетом комиссии, и отправить в банк, имеющий лицензию для операций на валютном рынке для покупки валюты.+ взыскать гривну по курсу НБУ для исполнительного сбора., отпрвить купленную валюту из обслуживаещего банка на счет в инвалюте стягувача.
взыскатель несет убытки , поскольку для восстановления нарушенного права ему придется самому купить валюту, при этом курс продажи всегда выше курса НБУ , плюс пенсионный сбор. да еще и ограничения нбу на покупку.
по сути исполнитель самовольно изменил решение суда по відновленню нарушенного права, но стягувач не жалуется...
ну то таке..., своїм все, чужим закон, видно ФиниКи стали чужими.
-
По всей видимости Вы все таки не понимаете сути.
Безусловным основанием для прекращения поручительства является пропуск кредитором шестимеячного срока, который начинает исчисляться либо с момента получения требования, либо с момента установленного в требовании, либо с момента получения требования 30 или 31 день (могут быть еще варианты в зависимости от кредитного договора), либо с момента окончания срока кредитного договора.
возможно не понимаю, поэтому хочу разобраться
просто исхожу из того, что сроки в ст. 559 ч.4 - преклюзивные, т.е прекращающие действие договора поручительства.
срок по поручительству - должен быть указан в акцессорном договоре , если же такой срок не указан, (от забора до обеда=до повного погашення - это не срок, ВСУ уже признал это) , то срок , по истечении которого обязательства поручителя прекращаются и соответственно кредитор вправе заявить свои требования - 6 месяцев
За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі не встановлення такого строку порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.поскольку направлением по почте требований к поручителю добиться желаемого (добровольной оплаты) кредитору весьма проблематично, то для принудительного взыскания он должен обратиться в суд в пределах этих 6 месяцев (+30 дней). По истечению этого срока договор поруки - прекращается. А на нет - и суда нет
Это я о том, что вторичное требование никак не меняет течение шестимесячного срока, которое начинается после первичного или после первичного+ срок, предусмотренный в кредитном договоре.
и я о том же. Отсчет шестимесячного срока -
від дня настання строку виконання основного зобов’язання , о котором заемщик и/или поручитель узнают из вымоги про дострокове повернення.
.
-
В данном случае важно требование от 14 січня 2009 року.
А вот ссылка на требование ноября 2010 не имеет значение, важно когда был подан иск после требования 14 січня 2009.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що банк відповідно до положень кредитного договору та з дотриманням передбаченої пунктом 11.1 цього договору процедури змінив строк виконання основного зобов’язання боржником, надіславши йому 14 січня 2009 року вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в повному розмірі протягом 31 дня з дати отримання цієї вимоги. 12 листопада 2010 року банк направив поручителям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ТОВ «Бовітон-ЛТД» досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги.
В этом постановлении неправильно приравняли требование и иск.
Поручительство прекращено, но не потому что были требования в 12.11.2010, а потому что иск подан лишь в ноябре 2010.
от перестановки слагаемых суть особо не меняется, но в других делах, это может иметь решающее значение.
В этой теме есть небольшое обсуждение по этому поводу: http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=7347
почему Вы так считаете? В постановлении ничего подобного не усматриваю, напротив,
У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов’язання передбачений частиною четвертою статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.
У справі, яка переглядається, суди встановили, що банк відповідно до положень кредитного договору та з дотриманням передбаченої пунктом 11.1 цього договору процедури змінив строк виконання основного зобов’язання боржником, надіславши йому 14 січня 2009 року вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в повному розмірі протягом 31 дня з дати отримання цієї вимоги. 12 листопада 2010 року банк направив поручителям ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ТОВ «Бовітон-ЛТД» досудові вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги.
Оскільки такі вимоги були заявлені до поручителів більше ніж через шість місяців після настання строку виконання основного зобов’язання, у силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припинилась.
суд для установления сроков принял во внимание именно требования (досудебные)
Но тут же у меня вопрос:какой срок предоставляется кредитору для искового заявления своих требований к поручителю в случае предъявления досудебного требования в установленный 6-месячный срок;
существует ли практика ВСУ по этому поводу?
Ваша позиция о важности даты предъявления иска, а не требования, верна в том аспекте, что после 6 месяцев поручительство прекращено и у кредитора отсутствуют основания для защиты своего права. имхо
-
Житомир Укрсиб.
Подскажите куда и как правильно написать?
Подавайте скаргу в ВККУ, есть на что жаловаться
Підстави дисциплінарної відповідальності судді згідно з положеннями статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»
1. Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:
1) умисне або внаслідок недбалості:
а) незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило учасниками судового процесу реалізацію наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил підсудності чи підвідомчості;
б) незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору;
в) порушення засад гласності і відкритості судового процесу;
г) порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
ґ) незабезпечення обвинуваченому права на захист, перешкоджання реалізації прав інших учасників судового процесу;
д) порушення правил щодо відводу (самовідводу);
2) безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень;
3) систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу;
4) умисне або у зв’язку з очевидною недбалістю допущення суддею, який брав участь в ухваленні судового рішення, порушення прав людини і основоположних свобод;
5) розголошення суддею таємниці, що охороняється законом, у тому числі таємниці нарадчої кімнати, або інформації, що стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні;
6) неповідомлення суддею органів суддівського самоврядування та правоохоронних органів про випадок втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя, у тому числі про звернення до нього учасників судового процесу чи інших осіб, включаючи осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з приводу конкретних
справ, що перебувають у провадженні судді, якщо таке звернення
відбулося в інший, ніж передбачено процесуальним законодавством, спосіб упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про такий випадок;
7) неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів судді (крім випадків, коли конфлікт інтересів врегульовується в порядку, визначеному процесуальним законом);
8) втручання у процес здійснення судочинства іншими суддями;
9) неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції;
10) зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, передбачених законодавством;
11) використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди, якщо таке правопорушення не містить складу злочину або кримінального проступку;
12) допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам;
13) ненадання інформації або надання завідомо недостовірної інформації на законну вимогу члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та/або члена Вищої ради юстиції;
14)визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
2. Скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов’язків.
Відповідно до частини третьої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» скарга (заява) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості:
1) прізвище, ім’я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку;
2) прізвище, ім’я, по батькові та посада судді (суддів), на дії якого (яких) скаржиться заявник;
3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного правопорушення, що відповідно до частини першої статті 92 цього Закону може бути підставою дисциплінарної відповідальності судді;
4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені заявником відомості.
Скарга (заява) підписується заявником із зазначенням дати її підписання.
Застереження
1. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не вправі надавати правову оцінку законності судових рішень, оскільки згідно з частиною першою статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не має повноважень здійснювати перевірку звернень громадян щодо наявності у діях судді ознак злочину. Якщо у Вас є відомості/докази про будь-який злочин, скоєний суддею, повідомте про це правоохоронні органи.
3. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
4. Відповідно до частини четвертої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» не допускається зловживання правом звернення до органу, уповноваженого здійснювати дисциплінарне провадження, у тому числі ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав, використання такого права як засобу тиску на суддю у зв’язку зі здійсненням ним правосуддя.
5. Частиною п’ятою статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за заявою чи повідомленням, що не містять відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.
6. Відповідно до частини другої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» адвокат зобов’язаний перевірити факти, які можуть тягнути дисциплінарну відповідальність судді, до подання відповідної скарги (заяви). Адвокат, прокурор зобов’язаний відмовити у зверненні зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді за наявності конфлікту інтересів, а також у разі, якщо такий адвокат є учасником судового процесу, в якому бере участь суддя, щодо поведінки якого подається відповідне звернення. За подання завідомо безпідставної скарги про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності адвокатом, такий адвокат може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності згідно із законом.
7. Згідно зі статтею 27 Закону України «Про звернення громадян» витрати, зроблені органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією незалежно від форм власності, об'єднанням громадян, засобами масової інформації у зв'язку з перевіркою звернень, які містять завідомо неправдиві відомості, можуть бути стягнуті з громадянина за рішенням суду.
Відповідно до положень частини шостої статті 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» за результатами перевірки скарги (заяви) на прийнятність до розгляду, звернення повертається без розгляду, якщо:
1) звернення не відповідає визначеним цим Законом вимогам;
2) звернення містить виражені у непристойній формі висловлювання, що принижують честь і гідність будь-яких осіб;
3) наведені у зверненні відомості стосуються тільки поведінки учасників процесу, працівників апарату суду або інших осіб;
4) у зверненні порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності осіб, звільнених з посади судді, суддів провадження щодо яких не підвідомче відповідному органу, що здійснює дисциплінарне провадження, а також суддів, повноваження яких припинено у зв’язку зі смертю;
5) звернення стосується оскарження судового рішення, ґрунтується на доводах, що можуть бути перевірені лише судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законодавством;
6) факти неналежної поведінки судді, що повідомляються, вже були предметом перевірки і щодо них у дисциплінарному провадженні прийнято рішення.
-
1
-
-
Сегодня прошол суд 1 инстанции судья долго думала над решением из за 107 кода
Иск удовлетварила частично оставила только тело и просроченное тело кредита. Жду плное решение
очень хочется увидеть мотивировку суда.
По сути, суд взыскивая тело и просроченное тело, никаких пропусков срока ИД не усмотрел, с чем,соб-но согласен ответчик (справедливо).
Но судья отказывает во взыскании %, смущенная списанием безнадеги за счет страх резерва, (суд сроки ид не считает нарушенными).
тема интересна тем, что суд не взыскал просроченные проценты!!!! Почему?!
на форуме тема о правомочности банков начислять % на просроченное тело (в случае с использования банками права досрочного требования погашения всего кредита) уже поднималась, но ни к чему не пришли.
списание безнадеги в банковском учете никак не влияет на правоотношения между кредитором и должником, но что же изменилось, если суд отказывает банку во взыскании процентов?
-
1
-
-
да,хочу через суд у меня есть клопатання про истребования у Укрсиба детальной выписки по счетам которые тем или другим образом привязаны к КД, а также прошу обязать банк надать информацию относительно моей задолженности на данный час, думаю поставить вопрос перед судом о истребовании информации с налоговой справку или довидку ДРФО
суд может сказать, что вам мешает получить это непосредственно у банка или налоговой? Налоговой то уж точно скрывать нечего.
-
2
-
-
А если через ухвалу попросить предоставить?
а что Вы хотите просить предоставить, какой документ?
-
и что есть другая д.б.
д.б. -должна быть ))))
не знаю , надо смотреть НК.
я так поняла, что суд не усмотрел "подарка" от банки, а взыскал сумму, т.к. срок ИД не прошел?
теперь нужно с налоговой разруливать, от двойного налогообложения уходить?
Скажите пжт, а у вас был открыт счет в банке по этому кредиту? или банк как агент налогового контроля настучал в налоговую, а Вас в известность не поставил?
-
При списании за счет страхового резерва, разве банк уведомляет налоговую о прощении и получении блага? Мне кажется это разные вещи.
Списание безнадежной задолженности = есть БЛАГО для заемщика (база для налогообложения ФО), отражается в налоговом учете банка. А заемщик самостоятельно должен заплатить с него податки.
164.2.7.
сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму,
по списанной задолженности за счет резерва по истечении 180 дней срок ИД вовсе не прошел. так что ст.НК другая д.б.
-
1
-
-
Вы в самом начале этой дискуссии написали, что Донбасс сначала кричал "путинвведивойска", а потом была АТО. По датам сравните сами.
А психоз обострился захватом админзданий в Западной Украине и начал продвигаться на восток. Разве Вы об этом забыли?
И кто тогда был террористами? Как и ребрендинг флага, так и понятия причины и следствия у нас взаимозаменяемы.
А ссылочку с ребредингом флага в зап. Украине? И чего это Вы пишите "западной" с большой буквы, ау, 2015 год на дворе, если не предполагать, страшно сказать, умысел ...
в тему :
Владимир Путин подписал указ об учреждении нового профессионального праздника. Называется: «День сил специальных операций».
Будет отмечаться 27 февраля. В этот день год назад вооруженные люди без опознавательных знаков заняли здание Верховного Совета и Совета министров Крыма.
а вы говорите, что путин не виноват. Да он сам об соей причастности и указы выдает.
-
2
-
-
Мне кажется, что если у кого-то прорвет канализация, так обязательно найдется кто-то , что порошенко будет в этом виноват.
Это совок! Гос-во в лице през-та, генсека и т.п. отвечает за то что во дворе мусор, в подъезде загажено и крыша в доме протекает - типичный подход наших граждан.
Нет, Путин виноват. О нём говорят больше. Отсюда и рейтинг виновности у него больше, даже в вопросах неисправной канализации. А если ещё трубы или запорная арматура российского производства, так тогда всё - угроза безопасности мира затоплением фекальными водами.
Да, путин виноват, а кто еще?
-
3
-
-
Особенно когда на рисунках карты разные и не повторяются...
надо же!?
-
1
-
-
доход -это то что получено, или ожидается в получении, даже "нематериальное". проценты - это доход банка и если он вам , физлицу "простил" , что ваще как-то не увязывается с их деятельностью, то его проблемы.
Для юрлиц -субъектов предпринимательской деятельности - может быть и неуплаченные % доход, но точно не для физлица.
Попробуйте дать себе ответ: какое благо вы приобрели в связи с прощением начисленных процентов? услугу банка вы получили дешевле, так как что-то было уплачено все таки.
практика судов разная так как суд в ситуации "иди туда - стой здесь". В ПК написано - основной долг, а объяснений этому термину нет.
Декларация о доходах физлиц, регламентир.НКУ (ПК укр.)
14.1.54. дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:
а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України;
б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;
в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;
г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;
ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;
д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);
е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;
є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;
ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;
-
и еще: где указано, что проценты по кредиту входят в основной долг????? Вы разобрались в этом?
нараховані банком відсотки по кредиту жодним чином не являються для клієнта нарахованим або отриманим доходом.
Проценти - це доход банку. А отриманні в кредит гроші і неповернуті кредитору - доход клієнта.
В данонм случае кредит (тело) 100% возвращено. Но банк не получил запланированную прибыль или даже понес убытки, так он ведет свою предпринимательскую деятельность, клиент за это не несет никакой ответственности.
так что не заморачивайтесь, на всякий случай у вас есть справка что тело вы погасили, то есть никакого доходу не отримали.
Постановление ВСУ по пересмотру о взыскании исключительно процентов по кредитному договору в пределах сроков исковой давности при пропуске исковой давности по телу кредита
в Судові рішення за кредитними та депозитними договорами
Опубликовано
так и тело кредита не было возвращено,чего же его не стянуть на этом же основании?
ст.599 - общая для обязательств, но в даном случае обязательства возникли из договора, в котором есть сроки, свои условия, субъекты...
при чем тут 1048 если есть 1054? в чем отличие? - в том что применяется к финустановам, а может ли банк начислять % по кредиту, если прекратил кредитование?
какой срок ИД по кредитным обязательствам вытекает из ст 599? вечность? или отсчет будет вестись окончания срока договора? так и срок договора - от начала до полного погашения, зачастую.