Гранд Иншур

Пользователи
  • Число публикаций

    704
  • Регистрация

  • Последнее посещение

  • Days Won

    10

Сообщения опубликованы Гранд Иншур

  1. Ну наконец-то, мы сегодня победили НБУ. Продление моратория в Укрпромбанке постановлением НБУ от 05.08.2009 №447 признано не законным.

    Теперь есть возможность взыскать все убытки связанные с незаконным продлением моратория с НБУ.

    Желаем всем удачи. Нужна будет помощь, звоните.

    Если пошла такая пьянка, может признать противоправной постанову НБУ о запрете досрочного снятия депозитов ("Первую ласточку кризиса") и заявить к НБУ убытки, связанные с недополученными процентами (тогда проценты по депозитам сразу скакнули раза в два)????

  2. Постараемся его еще и перевести на французский и английский языки.

    Кстати, можно для целей перевода использовать Торгово-промышленную палату - они на этих вещах специализируются (я сталкивался по другим вопросам). Т.е. пишется иск, заносится в ТПП для перевода, уплачивается 300-500 грн. (в зависимости от количества страниц) и переведённый грамотным переводчиком иск записывается на флешку. При необходимости, ТПП заверит перевод, - это как гарантия соответствия оригиналу.

    Но главное - иск. Его же нужно будет строить не только на местном законодательстве, а большей частью - на Конвенции. Так что, будем ждать результаты от Антирейда.

    P.S. Учитывая, что за 9 месяцев судов я дошёл только до апелляции, то до Европейского суда я дойду года через полтора. Надеюсь к тому времени уже будут решения этого суда, которые можно будет показывать судьям (хотя бы по валюте).

  3. До начала выяснения обстоятельств по делу. Почитайте ст. 20, 23 ЦПК

    ... в редких случаях можно заявить отвод в любой момент (п. 3 ст. 23 ЦПК), но это должно быть ОЧЕНЬ хорошо обосновано (и желательно перед этим заявить пару устных протестов на действия суда).

  4. а у Вас нет образца заявления об отводе?

    а то мне пригодится чувствую!

    судья по формальным предложениям оставила иск без движения, да еще и ухвалу дала почитать ВСУ(разместил её на форуме!)

    До Приморського районного суду м. Одеси

    65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33

    (с. Науменко А.В., справа № _________)

    Позивач:

    АКІБ «УкрСиббанк»

    Адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60.

    Представник Позивача:

    _________________

    Адреса: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21А.

    Тел.: (048) 779-55-06

    Відповідачі:

    ______________________________

    Адреса: _______________________________

    ______________________________

    Адреса: ________________________

    Представник Відповідачів:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Тел.: (067) 937-2-937

    ЗАЯВА

    про відвід судді

    Відповідно п. 4 ст. 20 ЦПК України підставами для відводу судді можуть бути обставини, яки ви-кликають сумнів в об’єктивності та неупередженості судді.

    Суддею Приморського районного суду м. Одеси Науменко від _________ року було прийнято рішення по цивільній справі №__________ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до __________ та __________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту та зу-стрічним позовом _____________ до АКІБ «УкрСиббанк» про визнання кредитного договору не-дійсним.

    Даним рішенням позов АКІБ «УкрСиббанк» було задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з Відповідача вказану у позові суму – 2 859 317,69 грн., а також судові витрати у сумі 1950,00 грн., у задоволенні зустрічного позову – відмовлено.

    При цьому, судом ухвалене рішення по зустрічному позову на протязі 40 хвилин після того, як по-зов був фактично наданий суду та представнику Банку, що є фактичною відмовою у праві на судо-вий захист, передбаченим ст. 55 Конституції України, порушенням норм ЦПК України, ЗУ «Про судоустрій України» та ЗУ «Про статус суддів».

    Окрім того, в ухваленому рішенні суд активно захищав інтереси банку шляхом роз’яснення пози-вачеві, що договір про надання споживчого кредиту таким не є (про те, що у такому випадку, до-говір є недійсним внаслідок обману (ст. 230 ЦК) або внаслідок того, що правочин не зумовлює настання юридичних наслідків ним передбачених (п.5 ст. 203 ЦК) не вказується). Також суд вирішив не коментувати у рішенні той факт, що половина положень кредитного договору суперечить законодавству України, про що вказувалося у зустрічному позові.

    Зважаючи на це, Відповідачі, у яких розглядається аналогічна справа, не мають підстав довіряти суду.

    Враховуючи викладене, керуючись п. 4 ст. 20 ЦПК України, заявляємо відвід судді.

    17.06.2010 р. _________________/А.М. Степаненко.

    Примерно так...

  5. Есть мнение, что на определенном этапе, юристу банка дают взятку, чтобы был пропущен срок подачи аппеляции. На этом цепочка прерывается и дальше мы уже ничего не узнаем, вот что я имела в виду

    Рискованно. Возможен пересмотр по вновь выявленным или восстановление сроков по уважительной причине (причину придумают). Поэтому халтура не пройдёт... (Не торопитесь. Тише едешь - меньше должен).

  6. знаете, я завела специальную тетрадь куда вношу решения судов первой инстанции затем,когда появляется аппеляции, но... половина тетради пуста, либо плохо ведется реестр а это уж точно, либо как некоторые уже заметили дело дальше не идет вообще. Поэтому анализ трудно делать

    Я вам скажу честно - я занимаюсь судами с банками не за идею, и не для того, чтоб кому-то помочь. Я занимаюсь ради денег. Но я для себя уяснил, что это не будут быстрые деньги (как по судам с ДТП), и не будут лёгкие деньги (придётся по-работать), но игра стоит свеч!!! Я не берусь за дела менее 1 миллиона грн., но взявшись, я иду до конца - т.е. до Страстбурга. Это должен понимать каждый, кто взялся за банковское дело - ни он, ни банк не смирятся на пол-пути. Сказавши "А", нало говорить и "Б"!!!!

  7. да, посоветовала еще иски подавать на НБУ а не на банки, почему-то говорит никто не подает в суд на НБУ, потом после того как задали конкретный вопрос сколько было исков на НБУ подано, сделали вид что напрягают память и сказали да кажется был там один какой-то иск, но мы не знаем чем там все закончилось

    Не торопитесь щемить НБУ исками... Не спугните. Нужно понимать образ желаемого результата...

    Давайте сначала разберёмся с банками и нащупаем то основание по которому сможем реально признавать кредитные договора недействительными (по валюте; по правам потребителей; по нарушениям внутри договора...). Давайте получим первые (вступившие в законную силу, пройдя все инстанции) решения судов. Здесь нельзя действовать быстро, т.к. нам пока ещё легко "наступить на горло" (нет судебной практики, нет уверенной поддержки населения, тема недостаточно активно мусолится СМИ, не все представители имеют достаточный уровень юридической и банковской подготовки, высокий уровень коррупции чиновников и судей и т.д.).

    Должно быть так: сначала возникает идея, которая обсуждается в закрытой зоне форума; затем разрабатывается план реализации этой идеи; затем, при помощи коротких запросов в госорганы (которые не могут намекнуть на конечную цель всего мероприятия) собирается доказательная база (нужные ответы сохраняются, ненужные теряются); затем согласовывается текст иска и стартовая инициативная группа; затем одновременно по всей Украине подаются иски от имени представителей инициативной группы с параллельным вывешиванием иска с доказательной базой в инете и активным освещением в СМИ целей мероприятия. Атака должна быть мгновенной, непредсказуемой (для оппонента), хорошо скоординированной и, главное, массированной.

  8. Ответы Защиты прав потребителей и НБУ на жалобы в отношении банков:

    Защита прав потребителей (на нашей стороне!!!) - http://grand-insur.com/pozitsiya_zaschity_...ony_bankov.html

    Нацбанк (на их стороне) - http://grand-insur.com/pozitsiya_natsional...y_bankov._.html

  9. До Суворовського районного суду м. Одеси

    65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, буд. 68.

    Позивач:

    _____________________________

    Адреса: ______________________________

    Представник Позивача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Тел.: (067) 937-2-937

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Відповідач:

    ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Одеса.

    Адреса: 65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10.

    Тел.: (0482) 305-354.

    ПОЗОВНА ЗАЯВА

    про визнання кредитного договору недійсним

    ________________ р. між __________________ та ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Одеса був укладений кредитній договір №___________________ на підставі типової форми договору, запропонованої Банком (договір приєднання).

    Згідно укладеного договору Банк зобов’язався надати споживчий кредит в сумі ___________ доларів США, а споживач повернути кредит та сплатити відсотки за користування.

    ____________ р. між ______________ та ЗАТ «ОТП Банк» в особі філії ЗАТ «ОТП Банк» в м. Одеса був укладений ще один такий самий кредитній договір №_______________, згідно з яким банк зо-бов’язався надати ____________ доларів США.

    Точний розмір відсотків під яки отримувалися кредити в договорах не зазначений.

    Підписання договорів про надання кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ЗАТ «ОТП Банк», а са-ме:

    РОЗДІЛ 1 - Невиконання переддоговірної роботи з Позичальником:

    Відповідно п. 2 частини 1 Кредитного Договору банк надає кредит на споживчі цілі.

    Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання спо-живчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

    2) кредитні умови, зокрема:

    а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

    б) форми його забезпечення;

    в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'я-заннями споживача;

    г) тип відсоткової ставки;

    ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

    д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кре-диту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

    е) строк, на який кредит може бути одержаний;

    є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

    ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

    з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

    и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відо-мості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

    і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

    Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

    Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вво-дить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіт-кий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибо-ру.

    Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий пра-вочин визнається судом недійсним.

    РОЗДІЛ 2 - Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України:

    1. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    Частина 1. п. 3. Сторони наступним домовились, що для розрахунку процентів за користуванням Кредитом буде використовуватись Плаваюча процентна ставка.

    Норма законодавства:

    Згідно ст. 632 ЦК України істотною умовою договору є ціна.

    Ч. 5 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У договорі про надання споживчого кредиту зазна-чаються: - річна відсоткова ставка за кредитом;

    Ч. 2 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У договорі про надання споживчого кредиту зазна-чаються: - детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

    Ч. 4 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчо-го кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: - встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

    Коментар: Ціна договору сторонами не погоджена. Річна відсоткова ставка не визначена ані на мо-мент укладання договору, ані в подальшому.

    2. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.3.2. (Позичальник зобов’язаний) Забезпечити укладання, набрання чинності та надання Банку ниж-ченаведених договорів страхування, укладених в страховій компанії погодженій Банком до співпраці та на весь строк дії цього Договору.

    Норма законодавства: Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного стра-ховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчо-го кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем.

    Коментар: У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компа-нію. З одночасним вимаганням великого штрафу за реалізацію законного права.

    Зміна цього пункту чи визнання його недійсним зумовлює зміну:

    1. п. 1.3.2.1. 2. п. 1.3.2.2. 3. аб. m) п. 2.3.7. 4. п. 1.9.1. 5. п. 1.4.1.7.1.

    3. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.3.4. … Застереження: Звіт про проведення незалежної оцінки складається оціночними компаніями погодженими Банком до співпраці, якщо інше не погоджено з Банком в письмовій формі.

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчо-го кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем.

    Коментар: Банк посягає на свободу волевиявлення при укладенні цивільних угод.

    4. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.3.11.1. Укладення між Банком, орендарем Предмету іпотеки та Позичальником чи/та Майновим поручителем і вступ в дію додаткових угод до договору оренди Предмету іпотеки на умовах, що влаштовують Банк.

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци-вільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар: Банк посягає на свободу волевиявлення при укладенні цивільних угод.

    5. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.3.11.2. У випадку, якщо Орендарі юридичні особи, забезпечення надання Орендарем в Банк нотаріально посвідчених копій чи засвідчених печаткою Орендаря копій реєстраційних документів Орендаря, а саме: статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідка з управління статистики, довідка форми 4 – ОПП, протокол зборів учасників про призначення на посаду керівника, а також інших документів за вимогою Банку.

    Норма законодавства: п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Кредитодавець не має права ви-магати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є не-обхідними для надання споживчого кредиту.

    Коментар: Пряме порушення Закону.

    6. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.3.11.3. У випадку, якщо орендар особа-підприємець, забезпечення надання орендарем в Банк но-таріально посвідчених копій чи засвідчених печаткою та підписом орендаря копій наступних документів: свідоцтво про державну реєстрацію та інші документи за вимогою Банку.

    Норма законодавства: п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Кредитодавець не має права ви-магати від споживача відомостей, які не стосуються визначення його платоспроможності та не є не-обхідними для надання споживчого кредиту.

    Коментар: Пряме порушення Закону.

    7. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.4.1.7.1. У випадку порушення Позичальником своїх зобов’язань, встановлених будь – яким з п.п. 2.3.6., 2.3.7., 2.3.8., 2.3.10. цього Договору, Фіксована процентна ставка … підвищується на 2 процента річних…

    2.3.6. Не отримувати інші кредити…

    2.3.7. … n) забезпечити наявність та дійсність Договорів страхування… (у страховиків, що погоджені Банком)

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар: Банк застосовує штрафні санкції у разі реалізації Позичальником права, наданого Зако-ном.

    8. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    1.9.1. Незважаючи на інші положення цього Договору, Банк має право вимагати дострокове виконання Боргових зобов’язань в цілому або визначеній Банком частині у випадку невиконання Позичальником та/або Поручителем, та/або Майновим поручителем своїх Боргових та інших зо-бов’язань за цим Договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7. та ст. 3 цього Договору) та/або умов Договору поруки…

    2.3.7. … n) забезпечити наявність та дійсність Договорів страхування… (у страховиків, що погоджені Банком)

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар: Банк наділяє себе правом вимагати дострокового повернення кредиту у разі реалізації Позичальником права, наданого Законом.

    9. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.1.2. Не розголошувати третім особам інформацію про Позичальника, яка складає банківську таєм-ницю, за виключенням випадків, … коли розкриття банківської таємниці … необхідне Банку для захисту його прав та інтересів.

    Норма законодавства: Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

    Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці:

    Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

    1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

    Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням до-говору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

    Коментар: У тексті договору банк намагається відмінити право надане Законом, щодо захисту пер-сональної інформації клієнта.

    10. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.2.1. Не виконувати будь–які вимоги Позичальника, якщо їх виконання суперечить зобов’язанням Позичальника за цим Договором.

    Норма законодавства: п. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Умови договору є несправедли-вими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    Ст. 21 Конституції України: Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

    Коментар: Враховуючи, що половина договору суперечить законодавству, ця норма є несправед-ливою.

    11. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.2.2. Вимагати від Позичальника надання документів, які підтверджують виконання умов цього До-говору, Документів забезпечення, а також оцінювати такі документи для цього Договору в односто-ронньому порядку.

    Норма законодавства: п. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Умови договору є несправедли-вими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    Коментар: Банк надає собі права вимагати повернення кредиту, не погодивши надані документи.

    12. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.2.5. Незважаючи на всі інші положення цього Договору, Банк має право в будь – який момент строку дії цього Договору, в односторонньому порядку відмовитись від свого зобов’язання за цим Договором щодо надання Позичальнику Кредиту (Траншу), без зазначення причини відмови.

    Норма законодавства: Ст. 629 ЦК України Обов'язковість договору: Договір є обов'язковим для вико-нання сторонами.

    п. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шко-ду споживача.

    Ч. 3 п. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчо-го кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: - встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

    Коментар: Банк надає собі права відмовитися від зобов’язань, але споживачеві таке право не на-дається.

    13. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.3.6. Не отримувати інші кредити, позики та їх різновиди чи будь – яку іншу фінансову допомогу без попередньо отриманої на це письмової згоди Банку.

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ст. 48 Конституції України: Кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

    Коментар: Банк посягає на права, що охороняються безпосередньо Конституцією України.

    14. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.3.7….к) … без затримки підписувати відповідні акти перевірок та засвідчувати, таким чином, їх від-повідність фактичним обставинам;

    Норма законодавства: П. 2 Ст. 14 ЦК України: Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

    Коментар: Банк посягає на свободу волевиявлення Позичальника.

    15. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    2.3.12. Позичальник зобов’язується забезпечити належне виконання п.п. 2.3.7. - 2.3.11. цього Договору Майновим поручителем та/чи Поручителем.

    Норма законодавства: П. 2 Ст. 14 ЦК України: Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

    Коментар: Банк вимагає від Позичальника зобов’язань, яки він не може надавати за Законом. По-зичальник не може відповідати за дії третіх осіб.

    Зміна цього пункту чи визнання його недійсним зумовлює зміну:

    1. п. 2.3.7. 2. п. 2.3.8. 3. п. 2.3.11. 4. п. 1.3.

    16. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    4.1.3. За невиконання чи не належне виконання будь – якого підпунктів п.п 2.3.10., 2.3.11. цього До-говору, Позичальник сплачує на користь Банку штраф у розмірі 10% (десять відсотків) від суми Кредиту. Сплата штрафу не Звільняє Позичальника від виконання п.п. 2.3.10., 2.3.11. цього договору.

    2.3.11. … - забезпечити укладання, набрання чинності та надання Банку документів, зазначених в п. 1.3. (з підпунктами) цього Договору;

    1.3. (1.3.2.)… укладання договорів страхування у страховій компанії, погодженій Банком…

    (1.3.4.) Застереження … звіт про проведення незалежної оцінки складається оціночними компаніями погодженими Банком…

    2.3.11. … - укладання інших договорів (правочинів) чи вчинення інших юридичних дій за вимогою Ба-нку.

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    П. 2 Ст. 14 ЦК України: Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

    Коментар: Банк вимагає штраф у розмірі 6207 доларів США за реалізацію законного права на вільне волевиявлення при укладенні правочину.

    Зміна цього пункту чи визнання його недійсним зумовлює зміну:

    1. п. 2.3.11. 2. п. 1.3.2. 3. п. 1.3.4.

    17. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    7.1. …Підписанням цього договору Позичальник підтверджує, що Банк надав йому підписаний зі сто-рони Банку оригінальний примірник цього договору та всіх додатків до нього…

    Норма законодавства: п. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на креди-тодавця.

    П. 3 ст. 10 ЦПК України: Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Коментар: Нікчемна норма. Банк намагається звільнитися від відповідальності за порушення Зако-ну. Ця норма існує у типовому договорі незалежно від того, чи відповідає вона реальним обстави-нам, чи ні.

    18. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    7.2. Підписання цього Договору Сторони підтверджують, що будь які умови цього Договору є істот-ними і підлягають виконанню в порядку передбаченому цим Договором.

    Норма законодавства: Ч. 2 п. 2 ст. 651 ЦК України: Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

    Коментар: Банк надає собі права будь-коли розірвати договір.

    Згідно п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

    1) такі положення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у ціло-му.

    РОЗДІЛ 3 - Обмеження можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки:

    Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не за-боронені законом цивільні права, а саме:

    1. Отримувати кредити (п. 2.3.6. кредитного договору).

    2. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування та оцінки майна (п. 1.3.2. та п. 1.3.4. договору).

    3. Мати, передбачений Законом України «Про банки та банківську діяльність», захист персональної інформації, що складає банківську таємницю (п. 2.1.2. договору).

    Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

    РОЗДІЛ 4 - Порушення конституційних прав і свобод:

    Безспірним є факт порушення прав і свобод, що охороняються безпосередньо Конституцією України. Зокрема, відповідно ст. 42 Конституції України, не допускається неправомірне обмеження конкуренції, а у кредитному договорі вказано, що банк обмежує конкуренцію страховиків, визначаючи, де позичальникові треба страхувати своє майно. Те саме відноситься і до оцінки майна. Інші положення договору (пп. 1.4.1.7.1.; пп. 2.3.11.) передбачають, у разі відмови від такого страхування або оцінки, підвищення відсоткової ставки, сплату штрафу та навіть розривання договору і звернення стягнення на заставне майно.

    Також, договір суперечить ст. 42 та ст. 48 Конституції України, оскільки п. 2.3.6. зобов’язує позичаль-ника не отримувати інші кредити, позики та їх різновиди чи будь-яку іншу фінансову допомогу без попередньо отриманої на це письмової згоди Банку. Це, до речі, водночас обмежує конкуренцію банків.

    Згідно п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відповідно п. 2 цієї ж статті, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

    РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

    Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійс-ним з моменту його вчинення.

    Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність право-чину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

    У разі застосування наслідків недійсності правочину Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме 62070,40 доларів США* 4,85 (курс НБУ на 16.09.2008 р.) = 301 041,44 грн. По іншому договору Позивач повинен повернути 138 583,30 доларів США* 4,85 (курс НБУ на 12.09.2008 р.) = 672 129,00 грн. Загалом Позивач повинен повернути Відповідачеві 301 041,44 грн. + 672 129,00 грн. = 973 170,44 грн.

    Відповідач повинен повернути Позивачеві отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

    На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12.04.96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Від-повідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,

    Прошу:

    1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального ко-дексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».

    2. Визнати недійсними Кредитні договори №_____________ від _________ р. та №_______________ від ____________ р.

    3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості у термін, що передбачався сторонами для погашення кредиту.

    4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

    Додатки:

    1. Копія довіреності представника – 1 арк.

    2. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ – 1 арк.

    3. Кредитний договір №______________________ від __________ р. – 10 арк.

    4. Кредитний договір №___________________ від _____________ р. – 10 арк.

    Представник Позивача _________________/А.М. Степаненко

    11.05.2010 р.

    Первоисточник и ссылка для скачивания в формате Word - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna...nk_ipoteka.html

  10. Антонина!Я такого-же мнения.

    Я решил действовать и расчитываю на вашу поддержку,у меня скоро суд,но я знаю что проиграю,надомной и так смеются и ждут моей гибили население моего района,хотя когда было всё хорошо всем помогал безвозмездно- но всё хорошее забыто.

    У меня есть идея

    Отставить депресняк! Чтоб победить нужна воля к победе! Никто ваши возможности не оценит в 2 рубля, если вы сами их оцениваете в 1 рубль!

  11. У меня в одном из судов Днепропетровска 15 дел у одного судьи. Он мне сказал прямо - я не удовлетворю Ваши требования. Прошел месяц. Я писал апелляции, жалобы. Через месяц сели поговорили. Нормальный мужик. Я ему все популярно объяснил. Разложил по полочкам. Сейчас он в отпуске. Я думаю, что его мнение постепенно будет меняться. Изначально позиция такая - брали-отдайте. Сейчас уже вникает. Готовьтесь к заседаниям, боритесь, и у нас все получится. А если не получится - значит получится в апелляции!

    Полностью поддерживаю. У меня тоже самое - неправосудное решение по Сибу. В следующее заседание к этому судье (тоже по сибу) я прихожу с заявой об отводе. Он полчаса в совещательной ухвалу писал (судья молодой, видно отводов ещё не было) - отвод отклонён, но я увидел, что ему не понравилось и он готов меня слушать. У него был несколько виноватый вид.

    Я решил рискнуть - не писать апелляцию на ухвалу про отказ в отводе, а дать ему рассмотреть дело вдумчиво...

    Я понял, что это можно использовать как оружие - обменивайтесь подробной информацией о неправосудных решениях, также подробно пишите заявы об отводах, и заявляйте отвод незнакомому судье - он отвод не примет, но это его взбодрит (ведь отвод для судьи намного хуже, чем отмена решения через апелляцию).

  12. Для выяснения мнения АМКУ по поводу законности навязывания страховых компаний банками был отправлен запрос следующего содержания:

    До Головного територіального управління

    антимонопольного комітету України

    в Одеській області

    65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83.

    Заявник:

    ______________________

    ЗАПИТ

    У зв’язку із тим, що деякі банки вимагають, при наданні споживчих кредитів населенню, укладати договори страхування лише з обмеженим колом страхових компаній визначених банком (акредитованих), я вважаю, що це є порушенням наступних законодавчих норм:

    Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

    П. 5 ст. 13 ЦК України вказує, що не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

    Ст. 42 Конституції України: Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

    З огляду на вищенаведене, прошу вказати, чи є порушенням діючого законодавства примушення позичальника до страхування у визначеному банком колі страхових компаній.

    25.03.2010 р. _________________/__________________

    Сканы ответного письма приведены по ссылке - http://grand-insur.com/pozitsiya_antimonop...hovschikov.html

  13. Текст иска о признании кредитного договора недействительным (АКБ Надра, договор Автопакет)

    Это тот иск по которому я получил первое положительное решение. Только я его немного изменил - выбросил валюту, добавил ст. 27 ГК и ст. 228 ГК. Обратите внимание, что договор банка Надра "Автопакет" с течением времени практически не эволюционировал, т.е. не изменялся. Поэтому этот иск можно использовать независимо от даты заключения договора.

    До Ріпкинського районного суду Чернігівської області

    15000, Чернігівська обл., смт. Ріпки, вул. Святомиколаївська, 94

    тел. (04641) 2-15-04, 2-11-03

    Позивач: _________________________________

    Адреса: _______________________________

    Представник Позивача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Тел.: (067) 937-2-937

    Відповідач: ВАТ КБ «Надра» в особі філії ВАТ КБ «Надра» Чернігівське РУ.

    Адреса: м. Чернігів, вул. Г. Полуботка, 17.

    ПОЗОВНА ЗАЯВА

    про визнання договору недійсним

    __________ року між мною Позичальником ______________________________, та ВАТ КБ «Надра» (надалі за текстом — Банк) укладено Договір «Автопакет» №______________, який за своєю суттю є кредитним договором. Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Банком для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.

    Відповідно до п. 1.1. цього договору Банк мав наміри (але не зобов’язався) надати Позичальникові кредитні кошти з ___________ року і терміном погашення по ____________ року включно у сумі __________ доларів США. Відповідно до п. 1.1.3.1. Позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,3% річних. У п. 2.2.1. та 2.2.3. договору зазначено, що Позичальник зобов’язується щомісяця в термін до 18 числа кожного місяця здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного платежу, розмір якого за цим Договором становить _____ долари США.

    Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ВАТ КБ «Надра», а саме:

    РОЗДІЛ 1:

    Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

    2) кредитні умови, зокрема:

    а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

    б) форми його забезпечення;

    в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

    г) тип відсоткової ставки;

    ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

    д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуго-вуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на стра-хування, юридичне оформлення тощо);

    е) строк, на який кредит може бути одержаний;

    є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

    ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

    з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

    и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

    і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

    Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

    Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

    Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

    РОЗДІЛ 2:

    Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

    1. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.1. Банк зобов’язаний:

    п.п. 4.1.1. Надати Позичальнику консультаційні послуги з питань виконання цього до-говору.

    Норма законодавства: П. 1 ст. 1054 ЦК України: За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором.

    Коментар: У тексті договору зобов'язання банку надати кредит відсутнє взагалі.

    2. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    Розділ «Визначення термінів»:

    - «Договір страхування» - Договір №06/69057/24701/08 від 16.07.2008 року, укладений між Позичальником та ЗАТ Фінансова група «Страхові традиції».

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:

    - Розірвання Позичальником договору страхування із страховою компанією, яка співпрацює з банком по банківському продукту «Автопакет».

    п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

    пп. 4.3.17. В день укладання цього договору застрахувати предмет застави в страховій компанії, що входить до переліку акредитованих Банком.

    Норма законодавства: Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про на-дання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, ви-значеною кредитодавцем…

    Коментар: У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.

    3. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.2. …Банк має право вимагати дострокового виконання Зобов’язання (не зважаючи на відсутність простроченої заборгованості Позичальника), а у випадку невиконання Позичальником такої вимоги в строк … Банк звертає стягнення на заставне майно.

    Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення спожив-чого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи засто-сування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:

    1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один кален-дарний місяць; або

    2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або

    3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або

    4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

    Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.

    4. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.5. Вимагати від Позичальника дострокового виконання зобов’язань щодо повер-нення Кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених цим До-говором, можливих штрафних санкцій, якщо Позичальник несвоєчасно чи не в повному обсязі сплатив черговий платіж.

    Норма законодавства: П. 10 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення спожив-чого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи засто-сування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі:

    1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один кален-дарний місяць; або

    2) перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; або

    3) несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п'ять відсотків суми кредиту; або

    4) іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

    Коментар: У тексті договору банк встановлює занадто жорсткі умови виконання зобов’язання, та надає собі права будь-коли на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.

    5. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.7. Ініціювати зміну (збільшення) відсоткової ставки за користування Кредитом, письмово попередивши про це Позичальника та Поручителя за 10 робочих днів в тому числі (але не виключно) в наступних випадках:

    - Якщо Позичальник припиняє перерахування заробітної плати, або інших регулярних надходжень на рахунок, відкритий в Банку.

    Норма законодавства: Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар: У тексті договору банк вимагає укладення іншого договору з креди-тодавцем.

    6. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.8. … Позичальник дає згоду на те, що інформація, що стосується Позичальника та цього Договору (включаючи інформацію, надану Позичальником Банку в зв’язку з укладенням цього договору), стане відомою третім особам для конфіденційного викори-стання (в тому числі в зв’язку з наданням послуг, обробкою даних статистичною звітністю та управлінням ризиками, а також для підготовки та направлення Позичальнику комерційних пропозицій).

    Норма законодавства: Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

    Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці:

    Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

    1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

    Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

    Коментар: У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах.

    7. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.2. Банк має право:

    пп. 4.2.9. Банк має право … вимагати від Позичальника негайного дострокового пога-шення наданого Кредиту, відсотків, інших платежів, та можливих штрафних санкцій за цим Договором, у разі отримання Банком несприятливої інформації, що свідчить про можливість невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов’язань (під такою несприятливою інформацією Сторони розуміють документи державних органів про обшук, виїмку, арешт чи примусове списання коштів, розкриття банківської таємниці стосовно Позичальника чи пов’язаних з ним осіб, порушення кримінальної справи стосовно учасника або працівника Позичальника або пов’язаних з ним осіб тощо), або у разі встановлення, що кредитна операція містить ознаки такої, яка згідно з законодавством підлягає фінансовому моніторингу.

    Норма законодавства: Ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

    Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками: 1) на письмовий запит або з письмового дозволу власника такої інформації;

    Ст. 11 ЗУ «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом»: Фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 80000 гривень або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентну 80000 гривень, та має одну або більше ознак, визначених цією статтею.

    Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.

    Коментар: У тексті договору банк надає собі права будь-коли, безпідставно, на власний розсуд вимагати повернення всього кредиту, або звернути стягнення на майно.

    8. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

    пп. 4.3.6. Протягом дії цього договору не здійснювати будь-яких дій щодо зниження вартості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов’язань, а також надавати Банку можливість перевірки його дійсності та грошової оцінки.

    пп. 4.3.14. Не виконувати дій, що тягнуть за собою пошкодження предмета застави чи зменшення його вартості.

    пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпе-чення за цим Договором.

    Норма законодавства: Ст. 5. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»: Суб'єктами оціночної діяльності є:

    … юридичні особи … які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;

    Ст. 47 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»: містить перелік операцій яки дозволено виконувати банкам; серед них оціночної діяльності немає.

    Коментар: У тексті договору банк надає собі повноваження, яки не передбачені Законом – виконувати грошову оцінку та робити висновки щодо зменшення вартості майна.

    Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Щоб отримати кредит Позичальнику обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення.

    9. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

    пп. 4.3.16. Внести плату на нотаріальне посвідчення договорів, яки можуть укладатись в майбутньому і пов’язані з виконанням Позичальником Зобов’язань по цьому договору.

    Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються поло-ження цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

    3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

    Аб. 2 П. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

    Коментар: У тексті договору банк зобов’язує споживача нести витрати, не вка-зуючи їх розмір.

    10. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 4.3. Позичальник зобов’язаний:

    пп. 4.3.8. На вимогу Банку з’явитися до Банку для підписання додаткової угоди, в якій визначено розмір відсоткової ставки за користування кредитом.

    Норма законодавства: Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням ви-мог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника пра-вочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар: У тексті договору банк посягає на свободу волевиявлення пози-чальника.

    11. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.1. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.

    пп. 4.3.1. Забезпечити Банк всіма необхідними документами для здійснення ним дій, передбачених п. 2.1. цього Договору.

    п. 2.1. Надання Кредиту проводиться шляхом:

    - перерахування коштів, за реквізитами, вказаними Позичальником письмово, або

    - перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника, за реквізитами, вказаними Позичальником.

    Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

    3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

    П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

    Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США у разі ненадання Позичальником реквізитів (рахунку) для перерахування коштів.

    12. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.2. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.

    пп. 4.3.2. Суворо дотримуватися положень цього Договору.

    Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

    3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

    П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

    Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.

    13. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.7. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.

    пп. 4.3.7. Протягом двох робочих днів повідомляти Банк про зміну адреси, місця роботи, номерів телефонів, прізвища та імені, а також про факти розлучення, одруження, на-родження дітей та інших обставин, що можуть вплинути на виконання зобов’язань за цим Договором, з наданням відповідних документів, що їх підтверджують.

    Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

    3) встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця;

    П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

    Коментар: У тексті договору банк вимагає уплати штрафу в розмірі 2657 доларів США взагалі безпідставно і будь-коли, якщо Банку це буде потрібно.

    14. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.2. У разі порушення Позичальником вимог п.п. 4.3.10. цього Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф у розмірі 10% від суми Кредиту, визначеної у п. 1.1. цього Договору, за кожен випадок.

    пп. 4.3.10. Надати додаткове забезпечення виконання зобов’язань за цим договором у разі суттєвого погіршення фінансового стану Позичальника, зниження вартості забезпе-чення за цим Договором.

    Норма законодавства: П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    5. До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються поло-ження цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

    3) передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки;

    П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

    Коментар: Умова щодо необхідності наявності додаткового забезпечення не заявляється і не перевіряється Банком до надання кредиту.

    Транспортний засіб знижує свою ринкову вартість на протязі часу, навіть, якщо не експлуатується взагалі. Тобто Позичальнику невідомо, що щоб отримати кредит йому обов’язково завжди треба мати додаткове забезпечення, інакше він платить штраф 2657 доларів США.

    15. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.3. Позичальник несе відповідальність перед Банком за надання недостовірної інформації, що стосується Предмета застави, в розмірі повної вартості Предмета застави.

    Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    П. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Несправедливими є, зокрема, умови договору про:

    5) встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад

    п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором;

    Коментар: У разі подання Позичальником недостовірної інформації (навіть по-милково або несвідомо) Банк вимагає сплати 120% від суми наданого кредиту. І це є лише штрафною санкцією, і не звільняє Позичальника від виконання ос-новного зобов’язання (повернення всього кредиту та відсотків).

    16. Норма договору, що суперечить нормам законодавства:

    п. 5. Відповідальність сторін:

    пп. 5.4. …Поручитель, у випадку невиконання чи неналежного виконання взятих на себе зобов’язань по цьому договору виплачує Банку пеню від загальної суми заборгованості Позичальника по договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ…

    пп. 5.1. У разі прострочення Позичальником строку сплати мінімальних необхідних платежів по погашенню Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ…

    Норма законодавства: П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    Коментар: 1. Банк намагається отримувати подвійну пеню за одне і те саме по-рушення і від Позичальника і від Поручителя. При цьому зобов’язання Поручи-теля перевищують зобов’язання Позичальника, оскільки Поручитель, у разі виконання зобов’язань, має сплатити пеню і за Позичальника і за себе.

    2. Банк нараховує пеню не на суму простроченого зобов’язання, а на всю суму боргу по договору, що є загалі безпідставним.

    Зважаючи на те, що всі зазначені положення кредитного договору пов’язані між собою та з іншими пунктами договору, треба застосовувати п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: 1) такі по-ложення також підлягають зміні; або 2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

    РОЗДІЛ 3:

    Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме:

    1. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування майна (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2. кредитного договору).

    2. Вільно розпоряджатися майном (грошима), що належить Позичальнику на праві приватної власності (пп. 4.2.7. кредитного договору).

    3. Мати захист персональної інформації, що складає банківську таємницю (пп. 4.2.8. кредитного договору).

    Згідно Ст. 21 Конституції України: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

    Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

    РОЗДІЛ 4:

    Безспірним є факт порушення прав і свобод, що охороняються безпосередньо Конституцією України. Зокрема, відповідно ст. 42 Конституції України, не допускається неправомірне обмеження конкуренції, а у кредитному договорі вка-зано страхову компанію, в якій Кредитор вимагає страхуватися, навіть, вказаний номер договору страхування. Інші положення договору (пп. 4.2.7.; пп. 4.3.17.; пп. 4.2.2.; пп. 5.2.) передбачають, у разі відмови від такого страхування, підвищення відсоткової ставки, сплату штрафу та навіть розривання договору і звернення стягнення на заставне майно.

    Також, договір суперечить ст. 41 Конституції України (право приватної власності є непорушним), оскільки зобов’язує Позичальника перераховувати заробітну плату та інші регулярні надходження безпосередньо Кредиторові (пп. 4.2.7. кредитного договору). Отже рішення щодо того, куди спрямувати гроші і як їх отримувати приймає не власник, а Кредитор.

    Згідно п. 1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відповідно п. 2 цієї ж статті, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

    РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА:

    Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності пра-вочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

    Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

    Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

    У разі застосування наслідків недійсності правочину Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме ________ долари США*____ (курс НБУ на ________ р.) = __________ грн. Відповідач повинен повернути Позивачеві сплачені платежі за кредитом, а саме ________ доларів США * _____ = ___________ грн.

    У разі взаємозаліку зобов’язань, Позичальник мусить повернути Банку ___________ грн.

    З огляду на те, що норми діючого законодавства, а також права споживачів були порушені Відповідачем, а не Позивачем, я вважаю що неприпустимо погіршувати майновий стан Позивача, вимагаючи повернення боргу у термін менший, ніж було погоджено сторонами при наданні кредиту.

    У разі початку повернення боргу з ________ 2010 року до закінчення терміну кре-диту залишиться ____ місяців. Отже розмір щомісячного платежу складає _________ грн. / ____ місяців = ______ грн.

    На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 27, 203, 215, 228, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України, «Про банки та банківську діяльність», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,

    Прошу:

    1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного проце-суального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».

    2. Визнати недійсним Договір «Автопакет» №______________ від ___________ р., ук-ладений між Позичальником та Банком.

    3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості __________ грн. рівними частинами по ________ грн. на місяць на протязі ____ місяців.

    4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

    7. Судові витрати покласти на Відповідача.

    Додатки:

    1. Копія договору «Автопакет» №________________ від ___________ р. – 9 арк.

    2. Копії квитанцій щодо розрахунків із Банком – 13 арк.

    3. Заява про розгляд у попередньому засіданні за відсутності Позивача – 1 арк.

    Представник Позивача ___________________/ А.М. Степаненко

    «01» лютого 2010 р.

    Первоисточник и ссылка для скачивания в Word - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna..._avtopaket.html

    Ниже представлен для скачивания текст кассационной жалобы - используйте его формулировки обязательно, при подаче иска по договору Автопакет!!!

    Autopaket.doc

  14. Зразу уявив собі нашого суддю, який по порочитанню заперечення червоніє до бурячкового кольору і кричить: "Так що, якщо криза, то значить кредитів не треба віддівати???". Після чого біжить в нарадчу кімнати і з садистким задоволенням задовільняє позов банку.

    Примерно так и было... Только она не покраснела, а о@$#&ела от такой наглости, потом рассмеялась и сказала, что так не бывает...

  15. Дочитала...плохо....Так а что с аналогией закона. Она ведь закреплена ЦКУ и ЦПКУ?! или судьи не приемлют такого?! просто у моего мужа в Альфа кредит-на непотребительские цели...

    Тут по реально потребительскому договору тяжело протянуть решение, а по аналогии вообще нереально. Я бы в таком случае ломал бы договор по нарушениям внутри и по 27ЦК, если есть ограничения по страхованию, то ещё по 228 ЦК (нарушение ст 42 Конституции).

  16. Мда ну и судья, скажите а вы подавали встречный иск через канцелярию или непосредственно в судебном заседание? была ли у вас фиксация процесса? и когда вы подавали исправленый встречный иск это был как сам иск в первом его виде или уточнение к уже поданому иску? Просто если это было уточнение то процесуальными действиями в прошлом заседание судья должна была принять встречный иск и обязать устранить недочеты как я понимаю. В вашем случае конечо даже не касаясь рассмотрения по сути процесуальные права вообще были уничтожены. Надеюсь и почему то уверен на 99% что вы сломаете это решения.

    Почему задаю вопросы, потому что самому важно понимать и не наступить на грабли, так как при подаче встречного иска через канцелярию, судья очень удивлена была и спросила в самом заседание "Что нельзя было тут вручить просто" я ухмыльнулся и сделал вид что не слышал этого вопроса. Просто мне надо подавать уточненый иск, подкорректировать требования и упорядочить ссылки на закон. базу, поэтому и задал вам вышеперечисленные вопросы, если можете ответьте.

    Я подаю встречные обычно в заседании под запись и слежу, чтоб судья "ухвалив приєднати до справи". Через канцелярию подаю только если мы уже в сути. Тогда, подав через канцелярию иск, в заседании прошу или объединить или приостановить производство, пока другой судья не рассмотрит. Всегда объединяют - не доверяют они друг-другу. :)

    По поводу текста вашей жалобы, я б все же убрал вот тот момент где написано про самое быстрое в истории решение и т.д. Это эмоции. Их не должно быть, только железная логика и машина по пробиванию стен.

    А это специально, - проверяю новые технологии. У меня иск был логичный и холодный - не помогло. Добавим сарказма! ;)

    Если что, продолжу писать на форуме, через 15 суток... :(

    Кстати я Хозяйственном процессе я однажды столкнулся с судьей в Луганской области, очень хорошей судьей, которая сделала мне одно важное замечание, что я подавал "Уточнення до позовної заяви" по сути я там не менял никаких требований и оснований, просто донасчитал штрафы до вынесение решения, а судья попросила исправить название на "Збільшення позовних вимог" и аргументировала это тем, что при увелечение или уменьшение исковых требований она по сути только проверяет правильно расчета и доп.оплаченую гос пошлину, а при "уточнение иска" она должна проверить весь иск по факту снова, потому как я "уточняю сам иск" и если она б вынесла сразу решение не уделив внимание "уточнению искак" как это ее обязует кодекс, Апеляция луганска на раз снесёт решение, говорит такое уже было когда вдруг появлялся должник. И Апеляцию не волнует правильно принято решение по сути требований или нет, не было выполнено действие обязательное процесуальным кодексом.

    Надеюсь понятно написал:)

    Я понял. Спасибо. Интересно.

  17. У разі застосування двосторонньої реституції Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме _____________ доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання договору (5,05 грн. за 1 долар США) складає _______________ грн. Відповідач повинен повернути усі отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

    При отриманні кредиту Позивач погодив із банком зручний для себе порядок повернення кредиту, а саме _____ рівних платежів (Додаток №1 до Договору). При цьому, як вказано у кредитній заяві позичальника, він не мав намірів повертати увесь кредит раніше __________ року. Таким чином, він має повернути залишок заборгованості рівними платежами на протязі ____ місяців, що залишились до запланованого споживачем повернення кредиту.

    Это Вам утверждали!???

    Один раз. При этом дополнительно использовались аргументарии, написанные в топике "Правосудие" (который закрыт).

  18. А почему на эти правоотношения не расспостраняется ЗУ "Про защиту прав потребителей"?! Моряк ведь тоже является потребителем финансовой услуги - предоставление кредита банком. Может вы имели ввиду, что не подпадает под статью 11 этого закона, которая регулирует отношения сторон при заключении именно портебительского кредита?! кстати, а можно использовать аналогию закона?! в принципе, что на приобритение авто кредит, что на развитие бизнеса-кредит...Разная цель, а суть одинакова.

    Ответ в п. 22 ст. 1 ЗУ "Про захист прав споживачів". Кредиты выдавались морякам под контракт, т.е. были связаны с исполнением обязанностей наёмного работника.

  19. В отношении Одесского банка "Порто-Франко", применяются другие правила игры. ЗУ "О защите прав потребителей" здесь применять нельзя, т.к. кредиты выдавались под контракт моряка (т.е. для исполнения обязанностей наёмного работника) - такие кредиты не являются потребительскими.

    Однако, сам банк в своих договорах установил очень гуманную форс-мажорную оговорку, которая полностью снимает ответственность с должника (навсегда). Для задействования этой оговорки, используем следующие возражения на иск:

    Вот ссылка на первоисточник - http://grand-insur.com/vozrazheniya_na_isk...rto-franko.html

    До Приморського районного суду м. Одеси

    65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33

    (с. Ільченко)

    Позивач:

    АКБ «Порто-Франко»

    Адреса: 65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 10.

    Тел.: (048) 725-26-20

    Відповідач 1:

    ________________________

    Адреса: ________________________

    Засоби зв’язку невідомі.

    Відповідач 2:

    ______________________________

    Адреса: _________________________

    Засоби зв’язку невідомі.

    Представник Відповідача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Тел.: (067) 937-2-937

    ЗАПЕРЕЧЕННЯ

    на позовну заяву

    В провадженні Приморського районного суду м. Одеси (с. Ільченко) знаходиться справа за позовом АКБ «Порто-Франко» до ____________________ про стягнення кредитної заборгованості.

    Відповідно п. 2 ст. 555 ЦК України, поручитель має право висунути проти вимоги кредитора

    заперечення, які міг би висунути сам боржник. Заперечення полягатимуть у нижченаведеному.

    Як підставно зазначає Позивач, згідно статей 526 та 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами і зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

    Відповідно п. 8.3. вказаного кредитного договору, сторони звільняються від виконання своїх зобов’язань, у випадку настання форс-мажорних обставин, яким сторони не могли запобігти чи передбачити, таких як пожар, повінь, землетрус, війна та воєнні дії і таке інше.

    Факт визнання світової фінансової кризи форс-мажорною обставиною підтверджується судовою практикою: Справа 22-ц-117/2010 Апеляційного суду АРК; адреса у реєстрі - http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/7700219.

    Також треба зазначити, що п. 8.3. кредитного договору передбачає звільнення від відповідальності сторін у випадках: встановлення НБУ будь-яких обмежень активних операцій банка; ухваленні НБУ і законодавчими органами нормативно-правових актів з питань кредитування, що погіршують або змінюють стан, права та обов’язки банку, що діяли на момент укладання договору.

    Таким чином у договорі встановлена УМОВА, за наявності якої сторони звільняються від зобов’язань. Ця умова є однозначною, однаковою для всіх сторін, та не потребує додаткового тлумачення.

    Вказані у договорі випадки відбулися. Мало місце прийняття Верховною Радою України Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким істотно змінена ситуація на кредитному ринку, порівняно із тою, що діяла на момент отримання кредиту. Окрім того, Постановою НБУ №319 від 11.10.2008 р. «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», Постановою НБУ №413 від 04.12.2008 р. «Про окремі питання діяльності банків» Національним Банком України встановлені істотні обмеження кредитування взагалі та валютного кредитування зокрема.

    Окрім зазначеного, мало місце прийняття Верховною Радою України пакета антикризових Законів. Також, відповідно Листа НБУ №13-210/7871-22612 від 01.12.2009 р., Національним Банком України встановлені істотні обмеження кредитування взагалі та валютного кредитування зокрема.

    Вказаний кредитний договір був укладений сторонами із повним розумінням його змісту на підставі форми, запропонованої Банком. У зв’язку із чим, ми вважаємо наші дії не порушенням прав Банку, а належним виконанням договору, у повній відповідності його умовам.

    Водночас дії Банку, ми вважаємо зловживанням правом (зокрема правом на судовий захист) з метою примушення Відповідача до дій не передбачених договором. Це пряме порушення п. 3 ст. 13 ЦК України.

    З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 128 ЦПК України, ст.ст. 13, 526, 555, 629 ЦК України,

    ПРОШУ:

    1. У задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі.

    Додатки:

    1. Копія довіреності представника – 1 арк.

    Представник Відповідача-2 __________________/А.М. Степаненко

    18.05.2010 р.

  20. Апелляционная жалоба - читаем, улыбаемся.

    Оригинал здесь - http://grand-insur.com/reshenie_primorskog...._naumenko.html

    Отформатированный текст для скачивания - прилагается (не забудьте удалить ненужное - возможно в вашем случае решение не будут выносить по-беспределу).

    Полный текст ниже:

    До Апеляційного суду Одеської області

    65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 24-а

    (подається через Приморський районний суд м. Одеси

    65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33)

    Позивач:

    _______________________________

    Адреса: ___________________________

    Представник Позивача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Тел.: (067) 937-2-937

    Відповідач:

    АКІБ «УкрСиббанк»

    Адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60.

    Представник Відповідача:

    ___________________________________

    Адреса: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21А.

    Тел.: (048) 786-81-83.

    АПЕЛЯЦІЙНА СКАРГА

    на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. по цивільній справі _________ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ______________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

    Суддею Приморського районного суду м. Одеси Науменко від 11.05.2010 року було прийнято рішення по цивільній справі №________ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

    Даним рішенням позов АКІБ «УкрСиббанк» було задоволено в повному обсязі та вирішено стягнути з Відповідача вказану у позові суму – 2 859 317,69 грн., а також судові витрати у сумі 1950,00 грн.

    Відповідач не погоджується з рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. – задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки дане рішення суду прийняте з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.

    Порушення норм процесуального права:

    1. У попередньому засіданні по даній справі представник Відповідача заявив зустрічний позов, належним чином оформлений зі сплаченим ІТЗ. Суд затребував оплатити держмито, що представник відмовився робити, оскільки звернення до суду було пов’язане із порушенням прав споживачів, а п. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» звільняє у таких випадках від сплати держмита.

    Тоді суд запропонував викреслити з позову усі посилання, що не стосуються ЗУ «Про захист прав споживачів», і лише тоді подавати позов.

    Хоча такі дії є обмеженням можливості захисту порушених прав, представник Відповідача не став сперечатися і погодився на це.

    2. В наступному засіданні суд та представник Позивача отримали зустрічний позов, і суд негайно ухвалив рішення по цій справі. Таким чином, судом встановлено історичний рекорд по строку розгляду цивільної справи – з моменту отримання тексту зустрічного позову до ухвалення рішення по ньому минуло менше години.

    Такі дії суду є фактичною відмовою у праві на судовий захист, передбаченим ст. 55 Конституції України, суперечать нормам ЦПК України, ЗУ «Про судоустрій України» та ЗУ «Про статус суддів» і не сумісні зі статусом судді.

    3. Рішення суду також суперечить вимогам Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», а саме, п. 8 цієї Постанови передбачає, що «ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким…». А у даному рішенні суд замовчує, що у зустрічному позові були посилання на те, що положення договору прямо суперечать вимогам закону, на те що договір порушує обмеження встановленні ст. 27 ЦК України, тощо.

    Також законодавством встановлено, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а у даному рішенні суд висловив припущення, що договір який є договором споживчого кредиту, таким не є. Мабуть, не має значення, що пункт 1.4. вказаного договору цитує п. 22 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», що кредит отриманий для особистих потреб безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника є споживчим.

    При цьому суд не вказав, що якщо договір споживчого кредиту таким не є, то це зумовлює недійсність такого договору або внаслідок обману (ст. 230 ЦК України), оскільки банк повідомив позичальнику, що укладе з ним саме споживчий договір; або внаслідок того, що договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п. 5 ст. 203 ЦК України), оскільки був наданий не споживчий кредит, як передбачалося, а якійсь інший.

    Порушення норм матеріального права:

    Судом не були застосовані норми права, що підлягали застосуванню.

    У зустрічному позові суду були надані 3 незалежні підстави для визнання договору недійсним:

    1. Ненадання споживачеві у письмовій формі інформації, необхідної для прийняття свідомого рішення, передбаченої п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів». Таке порушення, згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів», вважаються введенням в оману. Наслідки введення в оману вказані у ст. 230 ЦК України.

    2. Зміст кредитного договору суперечить Цивільному Кодексу України та іншим актам законодавства. У зустрічному позові наведено 12 істотних порушень. Наприклад, пункт договору 9.12. діаметрально суперечить вимогам Ч. 2 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів» та Ч. 5 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів», текст закону був скопійований у договір і те що законом забороняється, у договорі дозволяється. Банк і суд не врахували, що згідно ст. 21 Конституції України права та свободи є невідчужуваними, тобто від них не можна відмовитися, навіть, добровільно підписавши договір.

    3. Кілька положень кредитного договору обмежують можливість фізичної особи мати незаборонені законом права та обов’язки. Наприклад, - п. 4.5. кредитного договору забороняє бути поручителем по зобов’язанням третіх осіб. Стаття 27 ЦК України, у таких випадках, передбачає нікчемність такого договору.

    Хочу звернути увагу судової колегії апеляційного суду, що визнання недійсними лише окремих положень договору неможливо. Норми ст. 217 ЦК України треба розглядати із врахуванням п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. який вказує, що відповідно до статті 217 ЦК суд може визнати недійсною частину правочину, з'ясувавши думку сторін правочину (тобто за наявності згоди). Також, треба приймати до уваги вимоги п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача: такі положення також підлягають зміні або договір може бути визнаним недійсним у цілому.

    Зазначене рішення створило умови для ігнорування вимог Конституції України, Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального Кодексу України, низки законів. Тобто, дозволило порушити конституційний обов’язок, передбачений ст. 68 Конституції України: «Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України».

    Враховуючи наявні порушення та керуючись ст. 68 Конституції України, ст. ст. 203, 215, 230 ЦК України, ст. 213 ЦПК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про судоустрій України» та ЗУ «Про статус суддів», Постановою Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» №9 від 06.11.2009 р. –

    ПРОШУ:

    1. Скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.05.2010 р. по цивільній справі №_______ за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ___________________ про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

    2. Вирішити питання недійсності кредитного договору.

    3. Повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо наслідків недійсності договору.

    4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати державного мита.

    Додатки:

    1. Копії апеляційної скарги в кількості примірників для кожної із сторін – 3 арк.;

    2. Копія довіреності представника – 1 арк.

    Представник апелянта __________________ А.М. Степаненко

    03.06.2010 р.

    Апелляция_УкрСиб.doc

  21. До Біляївського районного суду Одеської області

    67600, м. Біляївка, вул. Кипенка, 1

    Позивач:

    _________________________________

    Адреса: __________________________

    Представник Позивача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Тел.: 0 800 50 25 340

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Відповідач:

    ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»

    в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк Аваль»

    Адреса: 65000, м. Одеса, вул. Садова, 10

    ПОЗОВНА ЗАЯВА

    про визнання кредитного договору недійсним

    __.__.2006 року ______________________ (надалі – Позивач) звернувся до ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» (надалі – Відповідач) з заявою про надання кредиту в сумі 3 000 доларів США.

    __.__.2006 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Кредитний договір № ____________________ про надання кредиту в сумі 3 000 доларів США.

    Проте, підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку ПАТ «Райфайзен Банк Аваль», а саме:

    1. Невиконання переддоговірної роботи з Позичальником.

    Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

    2) кредитні умови, зокрема:

    а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

    б) форми його забезпечення;

    в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

    г) тип відсоткової ставки;

    ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

    д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

    е) строк, на який кредит може бути одержаний;

    є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

    ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

    з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

    и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

    і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

    Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

    Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

    Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

    Згідно п. 2. ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

    2. Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України.

    Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

    № п/п

    Норми договору, що суперечать нормам законодавства

    Норма законодавства

    Коментар

    1

    П. 6.2. У разі зміни кредитної політики внаслідок рішень….

    Кредитора – змінити відсоткову ставку за користування кредитом.

    Ч. 4 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовується положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

    - встановлюється дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

    Банк надає собі права за власним бажанням будь-коли змінювати відсоткову ставку, а клієнт не має права відмовитися.

    Зміна чи визнання недійсним цього пункту зумовлює зміну:

    1. 6.5; 2. 7.5.

    2

    П. 6. Кредитор має право.

    П. 7.6. У разі нездійснення Позичальником страхового платежу оплатити страхування життя та/або від нещасних випадків за власний рахунок з наступним відшкодуванням Позичальником витрат на страхування.

    П. 10.2. За кожне порушення умов п. 6.6. даного Договору Позичальник додатково до компенсації витрат Кредитора на страхування сплачує останньому штраф в розмірі несплаченого страхового платежу.

    Ч. 2. Ст. 3. ЗУ «Про страхування»: Страхувальники можуть укладати із страховиками договори страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою…

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    У тексті договору банк вимагає великого штрафу за реалізацію законного права.

    Зміна чи визнання недійсним будь-якого з цих пунктів зумовлює зміну:

    1. п. 7.6.;

    3. п. 6.6.; 3. п. 10.2.;

    5. п. 7.5.

    3.

    П. 10.1 Позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

    Ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»: Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

    п. 49 Листа Вищого Господарського Суду України «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського Кодексів України»: «… платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.»

    п.2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача.

    Згідно умов договору, банк вимагає з позичальника пеню в розмірі 180% річних, що майже в 10 раз більше, ніж максимум, встановлений Законом.

    Розмір реально нарахованої банком пені (5822,76 долари США) складає 321% від суми заборгованості (сума заборгованості 1811,32 доларів США).

    4.

    -------------------------------------

    Ч. 2 п. 4 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

    - детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

    Детальний розпис загальної вартості кредиту відсутній.

    Таким чином відсутня істотна умова договору – ціна (ст. 632 ЦК України).

    Згідно п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

    1) такі положення також підлягають зміні; або

    2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

    3. Застосування іноземної валюти при споживчому кредитуванні населення.

    Правовідносини, які виникають із кредитного договору, за суттю є зобов’язаннями, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов’язань.

    Чинний Цивільний кодекс України розрізняє валюту зобов’язання та валюту виконання зобов’язання.

    Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України — гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

    Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національний банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

    Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

    Надання Банком Позичальникові грошових коштів (кредиту) та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті (в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

    Одночасно, статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

    Відповідно до статі 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

    Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого Банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

    Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

    Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

    Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції.

    Згідно із п.п. в), г) ч.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» індивідуальної ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо:

    — використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

    Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

    Відповідно до частини 5 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», пункту 1.10 Положення «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу» одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції, означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії.

    Важливо зазначити, що ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» не має ані генеральної, ані індивідуальної ліцензії на виконання валютних операцій, внаслідок чого використання долару США як засобу платежу за кредитним договором № _____________ від __.__.2006 р., що суперечить приписам п. г) ч.4 ст. 5 Декрету КМУ, Постанови НБУ № 119 від 26.03.1998р.

    Стаття 227 ЦК України встановлює, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

    Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені статтею 524 Цивільного кодексу України.

    Крім того, на день укладання кредитного Договору іноземний курс валюти становив 1 USD = 5,05 грн., та на сьогоднішній день становить 1 USD = 7,99 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов’язань за кредитним Договором. Тобто з підвищенням курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку Позичальнику необхідно сплачувати, в зв’язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

    Отже, подальше виконання кредитного договору на умовах, що діють на даний час є порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті 3 Цивільного кодексу України – принципу справедливості. Такі умови кредитного договору є несправедливими, так, як всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договорених прав та обов’язків на шкоду Позичальника, споживача кредитних послуг.

    Несправедливістю є, зокрема, умови кредитного Договору в частині надання кредиту в доларах США, що передбачає згідно умов кредитного договору у випадку погашення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у доларах США, що є способом зловживання правом, коли всі ризики знецінення національної валюти України шляхом порушення вимог закону Банк покладає, як суб’єкт підприємницької (господарської) діяльності, виключно на Позичальника за кредитним Договором та споживача кредитних послуг, що є грубим порушенням частини 3 статті 13 Цивільного кодексу України. Таким чином, використання Банком долара США, як предмету кредитування за споживчим кредитом, є внесенням в кредитний Договір пункту, що значно погіршує становище позичальника, як споживача порівняно з Банком в разі настання певних подій. Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суб'єкт підприємницької діяльності, що надає послуги, не повинен включати у Договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс Договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Таким чином, кредитний договір має бути в цілому на вимогу споживача визнаним недійсним.

    Згідно із статі 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч.1 статі 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

    Частина 1 ст. 216 ЦК України встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

    Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

    Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

    У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

    У разі застосування наслідків недійсності правочину Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме 3 000 доларів США* 5,05 (курс НБУ на 22.06.2006 р.) = 15 150, 00 грн. Відповідач повинен повернути Позивачеві сплачені платежі за кредитом, а також отримані комісії.

    На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про національний банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,

    Прошу:

    1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності».

    2. Визнати недійсним Кредитний договір №__________________ від __.__.2006 р.

    3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості у термін, що передбачався сторонами для погашення кредиту.

    4. У відповідності із статтею 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

    5. Під час підготовки справи до судового розгляду вирішити питання у поряду забезпечення доказів, витребувати у Відповідача довідку про суми сплачені Позивачем у рамках обслуговування кредиту.

    Додатки:

    1. Копія довіреності представника – 1 арк.

    2. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ – 1 арк.

    Представник Позивача _________________/А.М. Степаненко

    03.03.2010 р.

    Первоисточник - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna...nk_aval%BB.html

  22. Текст решения суда по данному иску. Читаем, плачем.

    Примечание - решение по данному делу суд вынес через 40 минут после того, как получил текст встречного иска. Что в нём написано суду неважно, ЦПК - для лохов.

    post-8139-1275485539_thumb.jpg

    post-8139-1275485550_thumb.jpg

    post-8139-1275485559_thumb.jpg

    post-8139-1275485568_thumb.jpg

  23. До Приморського районного суду м. Одеси

    65110, м. Одеса, вул. Балківська, 33

    Позивач:

    _______________________________

    Адреса: ___________________________

    Представник Позивача:

    Степаненко Андрій Миколайович

    Адреса: 65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська, 67, кв. 10

    Адреса для листування:

    65011, м. Одеса -11, а/с 40

    Тел.: (067) 937-2-937

    Відповідач:

    АКІБ «УкрСиббанк»

    Адреса: 61050, м. Харків, пр. Московський, 60.

    Представник Відповідача:

    ___________________________________

    Адреса: м. Одеса, вул. Романа Кармена, 21А.

    Тел.: (048) 786-81-83.

    ЗУСТРІЧНА ПОЗОВНА ЗАЯВА

    про визнання недійсним кредитного договору

    В провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа №__________/2010 (суддя Науменко) за позовом АКІБ «УкрСиббанк» до ________________ про стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту. За цим позовом АКІБ «УкрСиббанк» просить стягнути з Відповідачів солідарно ______________ грн. згідно умов кредитного договору та договору поруки.

    Проте підписання зазначеного договору про надання споживчого кредиту стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав Позичальника, як споживача кредитної послуги, з боку АКІБ «УкрСиббанк», а саме:

    1. Невиконання переддоговірної роботи з Позичальником.

    Згідно п. 2. ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів», перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про:

    2) кредитні умови, зокрема:

    а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений;

    б) форми його забезпечення;

    в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача;

    г) тип відсоткової ставки;

    ґ) суму, на яку кредит може бути виданий;

    д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

    е) строк, на який кредит може бути одержаний;

    є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги;

    ж) можливість дострокового повернення кредиту та його умови;

    з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється;

    и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію;

    і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

    Ця інформація майже в повному обсязі не була надана Позивачу.

    Згідно ч. 2 п. 2. ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

    Згідно п. 1. ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

    Згідно п. 2. ст. 230 ЦК України, сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

    2. Зміст правочину суперечить чисельним нормам законодавства України.

    Договір про надання споживчого кредиту суперечить ряду норм чинного законодавства, а саме:

    1. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 1.3.1. За використання кредитних коштів протягом 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 12,5% річних. По закінченню цього строку та кожного наступного місяця кредитування процентна ставка підлягає перегляду відповідно до умов п. 9.2. даного Договору.

    п. 9.2. …Банк відповідно до умов п. 1.3.1. Договору може змінити розмір процентної ставки в сторону збільшення у разі настання будь-якої із наступних обставин, а саме:

    а) порушення Позичальником кредитної дисципліни (тобто, неналежного виконання умов цього Договору…)

    Норма законодавства:

    Ч. 4 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими:

    - встановлюються дискримінаційні стосовно споживача правила зміни відсоткової ставки.

    Коментар:

    Процентна ставка (істотна умова договору) вказана лише на перший місяць. Договір передбачає лише збільшення процентної ставки, і не передбачає зменшення. Банк має право збільшити процентну ставку будь-коли, за будь-яке несуттєве порушення договору.

    2. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    Розділ 4. Позичальник зобов’язується.

    п. 4.5. … - не надавати поруку по відношенню до інших юридичних та фізичних осіб без попередньої письмової згоди Банку;

    п. 7.6. …Позичальник зобов’язаний сплатити Банку штраф (неустойку) у сумі 500 грн. за порушення своїх зобов’язань, встановлених п.п. … 4.5. цього Договору.

    Норма законодавства:

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Коментар:

    Банк намагається у договорі обмежити право, надане Законом. А також, вимагає штрафу за реалізацію законного права.

    3. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    Розділ 4. Позичальник зобов’язується.

    п. 4.6. Достроково повернути суму кредиту та сплатити проценти, комісії у випадках встановлених пп. 5.3. …

    п. 5.3. … - нездійснення страхування або подальшого щорічного страхування предмета застави протягом строку дії даного Договору, збільшеного на 90 календарних днів…

    Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій…

    п. 4.8. … застрахувати за власний рахунок предмет застави на користь Банку в рекомендованій Банком страховій компанії…

    Норма законодавства:

    Ч. 2 ст. 6 ЗУ «Про страхування»: Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин.

    Ст. 627 ЦК України встановлює, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору…

    Ч. 3 ст. 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

    Ч. 2 п. 5 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»: До договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими: споживач зобов'язаний під час укладення договору укласти інший договір з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем…

    Ст. 42 Конституції України: Не допускається зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція.

    Коментар:

    У тексті договору банк позбавляє позичальника права вільно вибирати страхову компанію на весь період дії кредитного договору.

    У тексті договору Банк вимагає споживача страхуватися у нав’язаній страховій компанії, навіть після виконання всіх зобов’язань перед Банком і закінчення терміну кредиту.

    4. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.11. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку свою згоду та право збирати, зберігати, використовувати, надавати і отримувати інформацію (… у тому числі банківську таємницю)…

    При цьому сторони погодили, що Позичальник не матиме до Банку жодних претензій…

    Норма законодавства:

    Ст. 61 ЗУ «Про банки і банківську діяльність»:

    Зобов'язання щодо збереження банківської таємниці:

    Банки зобов'язані забезпечити збереження банківської таємниці шляхом:

    1) обмеження кола осіб, що мають доступ до інформації, яка становить банківську таємницю;

    Аб. 2 п. 3 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Персональні дані, одержані від споживача або іншої особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцінки фінансового стану споживача та його спроможності виконати зобов'язання за таким договором.

    Коментар:

    У тексті договору банк заявляє про розкриття банківської таємниці у власних комерційних інтересах. Позичальник не надавав згоди на розкриття банківської таємниці.

    5. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

    - передавати права та обов’язки Банку за даним договором третій особі, без отримання на це додаткової згоди Позичальника;

    Норма законодавства:

    П. 1 Ст. 510 ЦК України:

    Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

    Ст. 520 ЦК України:

    Боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

    Коментар:

    Вказана норма договору суперечить нормам Цивільного Кодексу.

    6. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

    - вилучати продукцію у Позичальника без отримання на це додаткової згоди Позичальника та відповідного судового рішення…

    Норма законодавства:

    Ч. 2 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    … кредитодавцю забороняється:

    - вилучати продукцію у споживача без його згоди або без одержання відповідного судового рішення;

    Коментар:

    Банк намагається відмінити право, надане Законом. Пряме порушення Закону.

    7. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.12. Уклавши цей договір, Позичальник надає Банку згоду:

    - звертатись за інформацією про фінансове становище Позичальника до третіх осіб, які пов’язані з Позичальником сімейними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача.

    Норма законодавства:

    Ч. 5 П. 11. Ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    … кредитодавцю забороняється:

    звертатися без згоди споживача за інформацією про його фінансовий стан до третіх осіб, які пов'язані зі споживачем родинними, особистими, діловими, професійними або іншими стосунками у соціальному бутті споживача;

    Коментар:

    Банк намагається відмінити право, надане Законом. Пряме порушення Закону.

    8. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.13. Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що:

    - всі умови даного Договору йому цілком зрозумілі і він вважає їх справедливими по відношенню до нього;

    Норма законодавства:

    П. 1 Ст. 634 ЦК України:

    Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

    П. 1 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

    п. 2 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

    П. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

    Коментар:

    Банк намагається відмінити право споживача на справедливий кредитний договір.

    9. Норма договору, що суперечать нормам законодавства:

    п. 9.13. Підписання даного Договору Позичальником свідчить про те, що:

    - перед підписанням даного Договору Позичальником отримано інформаційний лист відповідно до вимог … п. 2 ст. 11. ЗУ «Про захист прав споживачів».

    Норма законодавства:

    П. 3 ст. 10 ЦПК України:

    Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

    Коментар:

    Банк намагається відмінити право надане Законом на отримання інформації, необхідної для прийняття рішення про отримання кредиту. Умови п. 2 ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» кредитором виконані не були.

    10. Норма законодавства:

    Ч. 2 аб. 3 п. 4 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»:

    У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються:

    2) детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача;

    Коментар:

    У договорі відсутній детальний розпис загальної вартості кредиту для споживача.

    Таким чином відсутня істотна умова договору – ціна (ст. 632 ЦК України).

    Згідно п. 6 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів»: у разі коли зміна положення або визнання його недійсним зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача:

    1) такі положення також підлягають зміні; або

    2) договір може бути визнаним недійсним у цілому.

    3. Обмеження можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки.

    Наслідком укладання кредитного договору стало обмеження можливості Позичальника мати не заборонені законом цивільні права, а саме:

    1. Виступати поручителем по зобов’язанням третіх осіб (п. 4.5. кредитного договору).

    2. Вільно укладати цивільні угоди щодо страхування (п. 4.8. кредитного договору).

    3. Користуватися правом на захист персональної інформації, яка складає банківську таємницю (п. 9.11. кредитного договору).

    4. Отримувати достовірну, повну та своєчасну інформацію щодо умов запропонованого кредиту (п. 9.13. кредитного договору).

    Викладений перелік протиправних обмежень, встановлених цим договором, не остаточний.

    Згідно Ст. 21 Конституції України: права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

    Згідно ст. 27 ЦК України, правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

    Відповідно до статті 236 Цивільного кодексу України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

    Відповідно до приписів частиною 2 статті 548 Цивільного кодексу України недійсне зобов’язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов’язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину, щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

    У разі застосування двосторонньої реституції Позивач повинен повернути Відповідачеві суму наданого кредиту, а саме _____________ доларів США, що за курсом НБУ на дату укладання договору (5,05 грн. за 1 долар США) складає _______________ грн. Відповідач повинен повернути усі отримані платежі у рамках обслуговування кредиту.

    При отриманні кредиту Позивач погодив із банком зручний для себе порядок повернення кредиту, а саме _____ рівних платежів (Додаток №1 до Договору). При цьому, як вказано у кредитній заяві позичальника, він не мав намірів повертати увесь кредит раніше __________ року. Таким чином, він має повернути залишок заборгованості рівними платежами на протязі ____ місяців, що залишились до запланованого споживачем повернення кредиту.

    На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120 ЦПК України, Конституцією України, ст. ст. 3, 4, 13, 203, 215, 236, 524, 548 Цивільного кодексу України, Законами України «Про заставу», «Про іпотеку», «Про національний банк України», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про банки та банківську діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Положенням «Про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу», Постанови N 5 від 12. 04. 96 пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ, Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів»,

    Прошу:

    1. Прийняти позовну заяву до свого розгляду відповідно до статі 110 Цивільного процесуального кодексу України та Постанови N 5 від 12.04.96 Пленуму ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження Відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих Судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого Суду з мотивів непідсудності.

    2. Визнати недійсним Кредитний договір про надання споживчого кредиту №__________ від ____________ р.

    3. Зобов’язати Відповідача (Банк) прийняти у Позивача (Позичальника) суму залишкової заборгованості рівними платежами на протязі _____ місяців.

    Представник Позивача ___________________/А.М. Степаненко

    «22» квітня 2010 р.

    Додатки:

    1. Квитанція про сплату витрат на ІТЗ розгляду справи – 1 арк.

    2. Довіреність представника – 1 арк.

    Первоисточник - http://grand-insur.com/tekst_iska_o_prizna...ukrsibbank.html

    GRAND_INSUR_tekst_iska_o_priznanii_kreditnogo_dogovora_nedeystvitelnym_akib_ukrsibbank.doc