Ahead

Можно подавать заявление об аресте квартиры в порядке обеспечения иска на любой стадии любого (и о вселении, если такой у вас есть) иска.Судья обязан рассмотреть его в день поступления! даже без извещения сторон..... Вам только нужно суметь настоять в суде о рассмотрении в этот, указанный в ст. 153 ГПК Украины, срок.

Слышь, Crassus, а ты случаем не засланный казачок??? Уж больно все твои комменты и советы в пользу банков сделаны.... При этом, зачастую, юридически безграмотно...... но с большим апломбом!

Ирма, удачи Вам. смело оспаривайте выдачу исполнительного

Можно! Привожу ниже решение КСУ именно по Вашему вопросу. ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ у справі за конституційним зверненням громадянина Заїченка Володимира Георгійовича щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) м. К и ї в Справа № 1-7/2010 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 Конституційний Суд України у складі суддів: Стрижака Андрія Андрійовича – головуючого, Бауліна Юрія Васильовича, Бринцева Василя Дмитровича – доповідача, Вдовіченка Сергія Леонідовича, Головіна Анатолія Сергійовича, Джуня В’ячеслава Васильовича, Дідківського Анатолія Олександровича, Домбровського Івана Петровича, Кампа Володимира Михайловича, Колоса Михайла Івановича, Лилака Дмитра Дмитровича, Маркуш Марії Андріївни, Мачужак Ярослави Василівни, Нікітіна Юрія Івановича, Овчаренка В’ячеслава Андрійовича, Стецюка Петра Богдановича, Ткачука Павла Миколайовича, Шишкіна Віктора Івановича, розглянув на пленарному засіданні справу за конституційним зверненням громадянина Заїченка Володимира Георгійовича щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв’язку зі статтею 129 Конституції України. Приводом для розгляду справи відповідно до статей 42, 43 Закону України „Про Конституційний Суд України“ стало конституційне звернення громадянина Заїченка Володимира Георгійовича. Підставою для розгляду справи згідно зі статтею 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“ є наявність неоднозначного застосування положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України (далі – Кодекс). Заслухавши суддю-доповідача Бринцева В.Д. та вивчивши матеріали справи, Конституційний Суд України у с т а н о в и в: 1. Громадянин Заїченко Володимир Георгійович просить дати офіційне тлумачення положення статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених частиною першою статті 293 Кодексу, зокрема пунктом 18 – „щодо видачі дубліката виконавчого листа“. Необхідність в офіційному тлумаченні автор клопотання обґрунтовує неоднозначністю застосування зазначеної норми Кодексу судами. Так, ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 6 листопада 2008 року поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 2 вересня 2008 року про відмову у видачі Заїченку В.Г. дубліката виконавчого листа. Іншою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2009 року, на яку посилається заявник, відмовлено у прийнятті його апеляційної скарги на ухвалу Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 8 квітня 2009 року про відмову у видачі дубліката виконавчого листа. На підставі наведених ухвал апеляційних судів Заїченко В.Г. вважає, що мало місце неоднозначне застосування норми Кодексу внаслідок нечіткого зазначення у ньому можливості апеляційного оскарження ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа. 2. Свої позиції щодо порушеного у конституційному зверненні питання висловили заступник Голови Верховного Суду України, судова палата апеляційного суду Запорізької області, голова апеляційного суду міста Києва, фахівці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні Національної академії наук України. 3. Проведені Конституційним Судом України дослідження матеріалів справи, системний аналіз положень Конституції України та інших правових актів дають можливість зробити такі висновки. 3.1. Згідно з Конституцією України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, головним обов’язком якої є утвердження і забезпечення прав і свобод людини (частина друга статті 3); органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України (частина друга статті 6); в Україні визнається і діє принцип верховенства права, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (стаття 8). Основним Законом України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частини перша, друга статті 55). Відмова суду в прийнятті позовних заяв, скарг, оформлених відповідно до процесуального закону, є порушенням права на судовий захист, яке за статтею 64 Конституції України не може бути обмежене. Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема, шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина. За правовою позицією Конституційного Суду України „правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах“ (абзац десятий пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої, другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду. 3.2. Однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 8 частини третьої статті 129 Основного Закону України), що передбачає можливість перевірки в апеляційному порядку судових рішень. Це конституційне положення реалізовано в главі 1 розділу V Кодексу, в якій врегульовано питання апеляційного оскарження судових рішень і ухвал. Зокрема, у статті 293 Кодексу наведено перелік ухвал суду першої інстанції, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду, який не є вичерпним. У пункті 18 частини першої цієї статті Кодексу визначено можливість апеляційного оскарження ухвал суду щодо видачі дубліката виконавчого листа. Розглядаючи положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що апеляційне оскарження судового рішення можливе у всіх випадках, крім тих, коли закон містить заборону на таке оскарження. Виходячи із системного аналізу положення пункту 18 частини першої статті 293 Кодексу ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа підлягають апеляційному оскарженню. Відсутність такої можливості може призвести до порушення конституційної засади судочинства – рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом (пункт 2 частини третьої статті 129 Конституції України). Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу у разі втрати виконавчого документа суд, який видав виконавчий лист, за наслідками розгляду заяви стягувача або подання державного виконавця у судовому засіданні має право постановити ухвалу про видачу дубліката виконавчого листа замість втраченого оригіналу. Незважаючи на те, що заява про видачу дубліката виконавчого листа розглядається у судовому засіданні з викликом сторін (частина друга статті 370 Кодексу), найбільш заінтересованою особою у результатах цього провадження є заявник. Саме тому позбавлення його права оскаржити відмову у видачі дубліката виконавчого листа спричинило б порушення законних прав та інтересів, раніше захищених судом. Необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили. Згідно з частиною другою статті 293 Кодексу заперечення на ухвали, які не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Це положення слід розуміти так, що будь-яка ухвала суду підлягає перегляду в апеляційному порядку самостійно або разом з рішенням суду. Однак особливість ухвали про відмову у видачі дубліката виконавчого листа полягає в тому, що вона приймається на стадії виконання судового рішення і оскаржити її одночасно з оскарженням рішення суду неможливо, тому ця ухвала може бути оскаржена лише самостійно. При тлумаченні пункту 18 частини першої статті 293 Кодексу Конституційний Суд України виходить з того, що видача дубліката виконавчого листа включає в себе як видачу, так і відмову у його видачі, оскільки ці поняття взаємопов’язані і стосуються одного й того ж виконавчого документа, який є тотожним за змістом і юридичною силою з оригіналом та породжує однакові правові наслідки. Судовий порядок видачі дубліката та апеляційне оскарження ухвали суду про видачу або відмову в його видачі є гарантією права кожного на судовий захист, стабільності та законності у виконанні судових рішень. Конституційний Суд України вважає, що положення пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України стосовно забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, крім випадків, визначених законом, слід розуміти так, що у цивільному процесі апеляційному оскарженню підлягають ухвали за винятком випадків, коли таке оскарження заборонено законом. Отже, положення пункту 18 частини першої статті 293 Кодексу у взаємозв’язку з положенням пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції як про видачу, так і про відмову у видачі дубліката виконавчого листа. Виходячи з наведеного та керуючись статтями 147, 150, 153 Конституції України, статтями 13, 42, 51, 67, 69, 94 Закону України „Про Конституційний Суд України“, Конституційний Суд України в и р і ш и в: 1. В аспекті конституційного звернення положення пункту 18 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України стосовно можливості апеляційного оскарження ухвали суду щодо видачі дубліката виконавчого листа у взаємозв’язку з положенням пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України необхідно розуміти як таке, що передбачає право оскаржувати окремо від рішення суду в апеляційному порядку ухвалу суду першої інстанції як про видачу дубліката виконавчого листа, так і про відмову у його видачі. 2. Рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Рішення Конституційного Суду України підлягає опублікуванню у „Віснику Конституційного Суду України“ та в інших офіційних виданнях України. КОНСТИТУЦІЙНИЙ СУД УКРАЇНИ

1. Посмотрите вот этот Закон: ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення зміни до статті 6 Закону України "Про третейські суди" щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судам Верховна Рада України постановляє: I. Частину першу статті 6 Закону України "Про третейські суди" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., N 35, ст. 412; 2009 р., N 30, ст. 421) доповнити пунктом 14 такого змісту: "14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки)". II. Прикінцеві та перехідні положення 1. Цей Закон набирає чинності через десять днів з дня його опублікування. 2. Після набрання чинності цим Законом третейські суди припиняють розгляд справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки), розгляд яких було розпочато до дня набрання чинності цим Законом, про що виноситься мотивована ухвала. Президент України В. ЯНУКОВИЧ м. Київ 3 лютого 2011 року N 2983-VI 2. С 13 февраля третейский суд не имел права рассматривать иск банка к Вам, а местный суд - не имел права выдавать исполнительный лист... Обжалуйте не только решение третейского суда, но и другим иском - Определение суда о выдаче испонительного листа. (Кстати, тоже противозаконно вынесенного в Ваше отсутствие...) Удачи.

Сбавьте обороты..... и выводы поумерьте. - был единственный "правовой" совет для Switch - это согласно нормы ГПК - п. 4) ч.1 ст.201 - приостановить второй иск до окончания рассмотрения первого...., во избежание двойного взыскания.... точка. - все остальное - от лукавого - о чем сразу же и было сказано....! - сами же указываете, как "лукавые" банковские юряги разводят нас левыми исками.... полагаю, что все средства хороши..... от "зеленых" доказательств, переданных в руки самых честных судей, до сговора с ними на любых ПРИЕМЛИМЫХ условиях. - не согласны? ну тогда Вам шагать вместе с "законником" - юношей, который пол года назад стал судьей и сейчас набирается опыта на нашем форуме с другими "такими же "сопляками" и свято верит, что "любой незнакомый вопрос судьи уточняют в реестре решений". Ага.... не только в Реестре, но и еще на нашем форуме!

Законник, смеялись всем коллективом - (5 человек) пока не ус...сались. 1. Решили подарить 1000 баксов в зеленой валюте тому судье, у которого "возникнет сомнение в безнаказанности своих действий - он не будет ради вас рисковать своим местом..." Особо умиляет Ваше "переговорами с судьями и друзьями в высших инстанциях..." 2. Еще решили дать Вам совет - прежде чем выбирать себе НИК, желательно поинтересоваться что ОНО значит..... Законник : - разг. 1) Знаток законов. 2) Тот, кто строго соблюдает законы ; - "воp в законе", пpинятый сходкой в пpеступную гpуппу. думаем, что Вы не первое и не второе...., так себе пр...щ на ровном месте.... 3. Вы, или конкретно по делу, или на х .... молчите! Прости меня боженька, чуть не обругался!

К сожалению Вы правы. . Все равно нужно биться до последнего ... шанса. Критическая масса неправосудных решений тоже должна сыграть свою роль. .

Так это и должно сыграть на руку.... Со вторым судьей можно более откровенно говорить... Потом.... Первый иск - как можно быстрее "проиграть". И после вступления в силу первого решения, "убедить" судью (в другом суде) вынести отказное решение, так как сумма взыскана по первому...

УЗАГАЛЬНЕННЯ судової практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин (2009-2010 рр.) ...... II. Звернення стягнення на майно, передане в іпотеку чи в заставу "..... Є випадки вирішення справ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки одночасно зі стягненням заборгованості за кредитним договором. Так, у справі № 2-1387 за позовом ВАТ «Укргазбанк» до Ламазян Л.А., Ткаченко А.А. Ленінський районний суд м. Кіровограда заочним рішенням від 1 червня 2009 року стягнув з відповідачів у солідарному порядку на користь банку заборгованість у розмірі 37 192,70 доларів США та звернув стягнення на предмет іпотеки – квартиру. Убачається, що суд фактично здійснив стягнення в подвійному розмірі. Такі помилки допускались й іншими судами: рішення, ухвалені у справах № 2-2867 (Кіровський районний суд м. Кіровограда), № 2-1954 (Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області), при тому, що в пред’явлених позовах вимоги про стягнення заборгованості взагалі не заявлялися. ...." Коль вступило в законную силу решение о взыскании долга (первый иск), то не подлежит взыскание предмета ипотеки (второй иск). Вот тут "под шумок" может пройти во втором решении пунктик о прекращении договора ипотеки в связи со взысканием долга по первому решению. "Шумок" равен сумме мастерства адвоката и его "работы" с судьей в порядке обсуждения приемлемого для сторон решения... . Еще раз повторюсь - провести такое решение - высший пилотаж на грани фола. Но игра того стоит. Любой из нас согласится "вывести" предмет ипотеки из под удара, а потом "честно" признать "любой" свой долг и погашать его в размере 30% из своей официальной зарплаты (алименты) всю оставшуюся жизнь.

Ни в коем случае не объединяйте. наоборот - будьте против. "Узагальнення" четко определили, что "стягнення заборгованості" одновременно с "звернення стягнення на предмет іпотеки" являются двойным взысканием одного и того же долга. Коль у вас идет первый процесс, то вы можете подать по второму ходатайство о приостановлении рассмотрения дела до окончания рассмотрения первого, так как уже по первому вам могут "присудить" возврат долга и вы будете обязаны "исполнить" решение суда. Неважно каким способом - может просто "достанете из тумбочки" денег и возвратите долг. В этом случае второй процесс должен будет быть "оставлен без рассмотрения" (нельзя дважды взыскивать один и тот же долг деньгами и предметом ипотеки). Это то, что касалось "блокирования" второго процесса. Но тут можно развить дело в очень выгодную для должника сторону. (правда без "одобрения" судьей или очень классной работы адвоката не обойтись) Можно попробовать не останавливая первого процесса добиться от суда вынесения отказного решения по второму процессу. Но должен сразу сказать - это несколько авантюра, рассчитанная на удачу..... при определенных "договорных с судом" обстоятельствах. Но игра того стоит - банк может потянуться за первым решением, в это время по второму можно получить отказ банку на "звернення стягнення на предмет іпотекии" и прекращение договора ипотеки в связи с взысканием суммы долга по первому процессу. Алгоритмов действий несколько - это уж от вашего адвоката будет зависеть... Один из них - вступает в силу первое решение, т.к. вы пропускаете срок на его обжалование и не подаете апелляцию. На этом основании делается решение по второму - и прекращается договор ипотеки. Предмет ипотеки срочно!!! уводится. Потом, Вы, пользуясь конституционным правом апелляционного обжалования, восстанавливаете срок на обжалование и подаете апелляцию по первому... Нужна будет веская причина пропуска срока обжалования.... Ну дальше... все от бога, вашего ума и "размера договоренностей"... Удачи!

что-то маловато цифирь в счете.... внимательно почитайте свой договор.....

Внимательно почитайте кредитный догвор - Приват обычно при выдаче кредита открывал клиенту 2 счета: 1 - для погашения тела кредита; 2 - для погашения процентов про кредиту; Сами заполните платежку на оплату по нужному счету. В графе назначение - укажите только "по договору номер ..." без написания кредитный и в банк.... любой... Чувствуя подвох, не все банки соглашаются принять платеж. Но зато в самом Привате проводят на Ура! - но часто спрашивают - а что это за оплата? Твердым голосом с оттенком интимности отвечайте - да так, товар некий прикупил. вот теперь нужно оплатить (... доплатить, по частям плачу... и т.д.) Удачи!

1/3 квартиры уже была выделена в натуре моим должником , как 1 комната площадью 18,3 кв. м. Он делал это для получения кредита..., но не воспользовался - Банк ему не оформил. Деньги занял у меня, а когда подошел срок отдавать - начал мутить - типа в валюте и т.д. Я понял, что отдавать он ничего не собирается, с иском в суд....., 2,5 года мытарств ....... Если честно, то даже получив деньги не испытал никакого удовлетворения.... 2,5 года псу под хвост... никаким "моральным ущербом" не компенсируется.... ======== Я так полагаю, что Банк легко выделит долю в натуре - ст.ст. 366, 371 ГК. Но даже если запустит "семью цыган" жить, то все споры переходят в область гражданско-правовых..... И будут оставшиеся совладельцы судиться с Банком и цыганами года 3....... Перспектива - жуть! Цыгане уйдут только когда сами захотят. Им менты, прокуратура и ГК не указ. .....

Может пить надо меньше....... какой кидок? какого товарища? топик начался с вопроса: ".....Есть решение суда, исполнители описали единственное имущество, которое мне принадлежит: мою часть в 3-х комнатной приватизированной квартире. Что это означает? Исполнители эту часть продавать не собираются, а хотят передать банку в счет погашения. Какие последствия могут быть? Как отбиваться?...." Вот я и рассказал о последствиях..... После того, как мне передали 1/3 квартиры, были созданы условия для невозможности проживания в ней моему оппоненту.... Обратно я продал эту часть ему же, но за много большую цену, чем был его долг. Плюс - поживился цыган.... Думаю, Банк может сделать подобное...., а человек собирается тянуть время..... Это чревато...

Боюсь, что мой опыт наглядно покажет Вам, что дело намного серьезнее, чем Вы полагаете.... Собственно судите сами.... В прошлом я отсудил за долги 1/3 квартиры (не выделенной в натуре)..... Коррект. - ВЫДЕЛЕННОЙ. Опечатался.... Оформил договор, по которому 1/3, уже как свою собственность, за 100 гривен сдал в аренду своему "товарищу" с правом субаренды.... Товарищ на следующий день (с оформлением договора) сдал эту злополучную 1/3 в субаренду за 110 гривен ...... цыганам.... и уехал....... Через 3 дня меня вызвали в прокуратуру, где я только разводил руками, дескать вопросы не ко мне а к товарищу.... и наслаждался гвалтом цыгана (якобы глава семейства) о притеснении малых народов и т.д. (У цыгана оказалось высшее образование....) Через 9 дней должники предложили мне откупного в 1,5 раза больше всего долга с пени и штрафами.... Я согласился.... P.S. Цыган получил - 0,5 от этой суммы... ===== Так что думайте....

"Узагальнення" так прямо и говорят - это есть двойное взыскание и суды так поступать не должны. http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=1585

Я извиняюсь, но Евгения просит не обсуждения и возгласов, а советов!Ув.Евг., - законный путь только через испонительную службу. Но в заявлении об открыти исполнительного производства Вам нужно сформулировать для работников исполнительной службы задачу - какой счет должен предоставить Банк за все время отмеченное в решении суда. алгоритм действий такой - ОГИС открывает исполнительное производство, готовит расчет к счету согласно решения суда, и "понуждает" Банк принимать деньги от Вас именно согласно этих расчетов, основанных на решении суда. А иначе, Банк, не исполняя решения суда, тупо будет "выставлять Вас на бабки"! параллельно - заяву прокурору на управляющего обслуживающего Вас отделения Банка на возбуждение уголовного дела за умышленное неисполнение решения суда должностным лицом. В УК найдете статью, в заяве обязатеьно указать что Вы требуете привлечь к уголовной ответственности "этого гада"по этой статье. Удачи.

Может быть вам пригодится это: Справа № 2-417/09 р. Хотинський районний суд Чернівецької області Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 9 червня 2009 року м. Хотин, Чернівецької області В складі : головуючого - Мартинюка А.О. при секретарі - Паламар Н.В. Сторони : представник позивача – ОСОБА_1 відповідач – ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотині справу за позовом ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення 65074,78 грн. ,- встановив: Позивач просить про стягнення з відповідачів у справі 65074,78 грн. заборгованості за кредитним договором , посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору НОМЕР_1 cred від 05.09.2006 року ОСОБА_3 05.06.2006 року отримав кредит у розмірі 5000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на картрахунок № НОМЕР_2 відкритий Приватбанком згідно договору № НОМЕР_1 card від 05.09.2006 року із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2008 року. Станом на 30.12.2008 року ОСОБА_3 . допустив заборгованість 8451,27 доларів США , що складається із 4521,74 доларів США заборгованості по кредиту та 2919,53 доларів США – заборгованість по процентах за користування кредитом. ОСОБА_2 по вищевказаному договору від 05.09.2006 року виступив поручителем, направлені йому претензії з приводу погашення заборгованості по забезпеченні зобов`язання залишені ним без задоволення, а тому просить про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості. В судовому засіданні , посилаючись на вищенаведене представник позивача позов підтримав. Відповідач ОСОБА_3 . в судове засідання не з`явився , повідомлений про день, час та місце слухання справи через пресу. Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав , суду пояснив, що дійсно він значиться поручителем по кредитному договору ОСОБА_3 , який 05.09.2006 року у відділенні Приватбанку на Калинівському ринку в м. Чернівці разом з працівником банку умовили його підписати кредитний договір, пізніше від ОСОБА_3 він дізнався, що цей договір був направлений на присвоєння кредитної суми і він його повертати не має наміру. Позивач пропустив встановлений ч.4 ст.559 ЦК України строк по договору поруки . Судом досліджено слідуючі письмові докази: кредитний договір № НОМЕР_1 cred від 05.09.2006 року, договір № НОМЕР_1 card від 05.09.2006 року про відкриття картрахунку і обслуговування платіжної карти «Мікрокредит», договір поруки № НОМЕР_1 cred від 05.09.2006 року, розрахунок заборгованості, копії претензійних листів на суму 5328,44 доларів США та 5571,43 доларів США, копію ухвали Хотинського районного суду від 3 жовтня 2007 року про скасування судового наказу. Вислухавши пояснення осіб, що з`явились в судове засідання, дослідивши письмові докази суд вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини : 05.09.2006 року позивач в справі надав відповідачу ОСОБА_3 . кредит в розмірі 5000,00 доларів США шляхом перерахування кредитних коштів на його (відповідача) картрахунок із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 05.03.2008 року. Поручителем його зобов`язання виступив відповідач ОСОБА_2. Станом на 30.12.2008 року ОСОБА_3 . допустив заборгованість на суму 8451,27 доларів США , що складається із 4521, 74 доларів США заборгованості по кредиту та 3919,53 доларів США - заборгованість по процентах за користування кредитом. Згідно службового розпорядження НБУ № 417/13 від 14 січня 2009 року 1 дол. США відповідає 7,70 грн. 14.05.07 року та 02.07.2007 року ОСОБА_2 . направлено претензійні листи про погашення ним зобов`язання за договором поруки відповідно на суми 5328,44 дол. США та 5571,43 дол. США . 17 вересня 2007 року Хотинським районним судом за заявою позивача було видано судовий наказ про стягнення з відповідачів в справі солідарно 28380,50 грн. 3 жовтня 2007 року в порядку ст. 106 ЦПК України наказ скасовано судом, що його видав. Ст. 559 ч. 4 ЦК України встановлює правило згідно якого порука припиняється після закінчення строку встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється , якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється , якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки. Таким чином, правом на пред`явлення позову до відповідача ОСОБА_2 скористався лише у квітні 2009 року , тобто з пропуском спеціального (непроцесуального) строку, який передбаченний ч.4 ст. 559 ЦК України. Отже вимоги позивача про стягнення заборгованості із ОСОБА_2 не підлягають до задоволення. В той же час, із відповідача ОСОБА_3 слід стягнути заборгованість в сумі 65074,78 грн. та понесені позивачем витрати. Керуючись ст.ст. 10,11,15,57,209,212,214,215 ЦПК України, ст.ст. 526,527,530,554,559 ч.4,610,1050,1054 ЦК України суд, - вирішив: позов задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 в користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в розмірі 65074,78 грн. (8451,27 дол. США) за кредитним договором № НОМЕР_1 cred від 05.09.2006 року та понесені судові витрати в справі 650,75 грн. – судового збору та 30,00 грн. за ІТЗ , а всього 680,75 грн. витрат. Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Чернівецької області через Хотинський районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Суддя: підпис А.О. Мартинюк Рішення набуло законної сили З оригіналом згідно. Оригінал даного рішення зберігається в Хотинському районному суді Чернівецької області. Цивільна справа № 2-417/2009 р.