Arc4i

Пользователи
  • Число публикаций

    286
  • Регистрация

  • Последнее посещение

Сообщения опубликованы Arc4i

  1. Национальный Банк Украины признает кредитные договора в иностранной валюте законными. ».

    Он вообще имеет на это право???

    И делал ли он это???

    Что вообще означает это понятие и кто его имеет право трактовать???

    Нужно исходить из существующих способов защиты прав.

  2. Ситуация очень простая - безпредел со стороны банка. Видимо за вашу активность в противодействии в суде.

    Проценты увеличить они не имели права - об этом есть отдельный закон.

    Нужно требовать через суд исполнения банком договора по машине в части снятия залога.

    Можно набить рожу управляющему банка, только подготовить почву, что бы не было последствий.

  3. Верховний Суд України підтвердив позицію НБУ

    щодо правомірності надання уповноваженими банками кредитів в

    іноземній валюті на підставі банківської ліцензії та письмового

    дозволу (генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій).

    У суда спросили: " банкир дурак? "

    Ответ суда : " да. заемщик дурак "

    У суда спросили: " мы же задали вопрос о банкире, а вы нам о заемщике. Зачем? "

    Ответ суда : " да? мы не заметили. но заемщик всё равно дурак "

    У сада спросили: " по морде вам дать? "

    Ответ суда : " да. давайте мы вам дадим "

    Разговор слепого с немым.

    Что жжж нужно сделать стрессовую для суда ситуацию - при стрессе потенциал мозга раскрывается полностью и срабатывает инстинкт самосохранения...

  4. Стаття 16. Захист цивільних прав та інтересів судом

    1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого

    особистого немайнового або майнового права та інтересу.

    2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

    1) визнання права;

    2) визнання правочину недійсним;

    3) припинення дії, яка порушує право;

    4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

    5) примусове виконання обов'язку в натурі;

    6) зміна правовідношення;

    7) припинення правовідношення;

    8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування

    майнової шкоди;

    9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

    10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу

    державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або

    органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

    Предусмотрен такой способ защиты законом. В чём тогда подвох?

  5. Определяется исходя из:

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    П О С Т А Н О В А

    від 21 грудня 2005 р. N 1258

    Київ

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...g=1258-2005-%EF

    Теги: Размер оплати затрат по информационно-техническому рассмотрению дела,

    Розмір сплати витрат з іформаційно-технічного розгляду справи,

    Размер оплати ИТЗ, ИТЗ, Розмір сплати ІТЗ, ІТЗ

  6. Определяется исходя из:

    Д Е К Р Е Т

    КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

    Про державне мито

    http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main...301268875625631

    Теги: размер госпошлины, госпошлина, государственная пошлина, розмір держмита, держмито, державне мито, державного мита

  7. Подскажите,хочу женится,есть обязательства по кредитам суды,мы поженились,на супругу эти обязательства распастронятся.

    важно еще и одно,берем худший вариант,суд присудил,имущество продали,остался еще долг,если плачу но мало может ли банк за невыполнение судебного решения подать в суд,а там уже уголовная статья

    пожалусто дай все кто сможет ответы и варианты

    Да ну что вы совсем всё омрачили:

    1. Имущество считается семейным, если оно нажито в браке. Новая жена не может претендовать на ваше имущество и тем более отвечать по вашим долгам.

    2. Уголовную ответственность за неисполнение решения суда смогут применить если докажут, что у вас есть доходы, которые вы скрываете или если вы будете физически препятствовать работникам ГИСа или угрожать им физической расправой и т.д.

  8. Ну, я понял. Никто ничё не понял. Но я стрался.

    Может плохо прочитали?

    Я лично не пойму что ты и вект хотите сказать.

    Вы как специально говорите сами с собой.

    Нука яснее.

  9. Народ, а выходит таки нескладуха в наших суждениях.

    Стаття 227. Правові наслідки укладення юридичною особою правочину, якого вона не мала права вчиняти

    1. Правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

    2. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

    У Банков есть лицензии - это факт.

    У физиков её нет - это тоже факт, но эта статья не о физиках, а только о юриках.

    В исках нужно указывать не эту статью ГК как основание недействительности если мы потом съезжаем на индивидуалку.

    Нужна статья по которой у физлица нет права совершать сделку без лицензии или что-то другое, что даст повод недействительности или чему-то другому.

    Возникают вопросы:

    1. Либо нужно говорить о том, что те лицензии которые предоставляет банк не имеют пункта разрешающего кредитовать в валюте, тот который они пытаются под это подогнать не катит

    2. Какая другая статья ГК вместо 227 пойдёт под основание недействительности по 203.

    3. Может вообще это не недействительность, а нужно как говорит Неймлес другое основание указывать?

  10. у них не квитанция должна быть, а уведомление с вашей подписью и датой получения. Если прошел уже год, то срок исковой дпвности для их позова уже истек. В договоре ипотечном есть срок действия? или только ссылка на кредитный и все?

    Стаття 559. Припинення поруки

    1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

    2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.

    3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

    4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

    Галя у человека не порука, а договор залога - не путайте его.

  11. Еще такой вопрос, если банк не сообщал мне год о том что должник не платит, а прислал сразу иск через год на взыскание имущиства я могу это использовать в суде?

    Они в материалах дела доложили "вимогу" которую какбудто присылали мне год назад, но на самом деле я ничего не получал, а уних есть квитанция.

    Если вашей подписи о получении нет, то пусть они эту квитанцию себе ....

    На суде скажите: " может если вашему начальнику приснилось бы что он мне вручил эту вымогу, то я тоже об этом должен был знать?".

  12. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

    до статті 227 Цивільного кодексу України

    1. Державою здійснюється державне регулювання у сфері господарювання такими, зокрема, засобами як ліцензування, патентування та квотування, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

    Коло видів діяльності, на здійснення яких необхідно отримати ліцензії, визначається ЗУ "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", ГК, а також іншими законами (наприклад, ЗУ "Про Національний банк України", "Про страхування", ЗУ "Про нафту і газ" тощо). Ст. 227 надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а відтак ця стаття не поширюється на правочини, на вчинення яких необхідно мати інші дозволи. У ст. 91 ЦК зазначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до закону ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГК України, ст. 1 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності").

    Юридична особа вважається такою, що не має ліцензії, якщо: а) вона не отримала ліцензії; б) ліцензія відкликана відповідним органом; в) закінчився строк дії ліцензії. У випадках, коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, але на момент розгляду спору отримала її, правочин, не має визнаватися недійсним.

    Правила даної статті поширюються на дво- та багатосторонні правочини (договори), які можуть укладатися як між юридичними особами, так і між юридичною особою та громадянином (наприклад, надання медичних послуг).

    Правочини, що передбачені у ст. 227, належать до оспорюваних. Позов про визнання правочину недійсним за коментованою статтею може бути поданий самою юридичною особою, яка його вчинила, її контрагентами, учасниками (акціонерами) юридичної особи, органами, які здійснюють контроль за діяльністю юридичної особи, іншими заінтересованими особами, права чи законні інтереси яких порушені такими правочинами. При цьому в позовній заяві слід посилатися на конкретну норму нормативного акта, який встановлює необхідність отримання ліцензії.

    ВОТ ОКАЗЫВАЕТСЯ ГДЕ СОБАКА ЗАРЫТА!

    Это и объясняет поведение судей ВССУ в деле Василия Горбаля...

    Вот интересно откуда коментаторы научники выдрали это ???

    Как считаете налоговая тоже тогда не должна штрафовать за всё время работы без лицензии если на момент проверки она присутствует?

    Великий и могучий украинский закон - чем больше вникаю тем больше понимаю нецелесообразность получения профессии юриста в стране Украина. Наверное юриспруденция это всё-таки не наука в Украине, а вид народного творчества. 2+2=5 или по договоренности...

    Комментарий взят с Лиги.

    Авторський колектив коментарю

    до Цивільного кодексу України 

    1.

    БАГАЧ

    Едуард Миколайович

    - викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 53

    2.

    БЕЗСМЕРТНА

    Наталія Василівна

    - к. ю. н., доцент кафедри правосуддя КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 24, 25, 57, 63

    3.

    БОЙКО

    Олег Олександрович

    - старший викладач Фінансово-правового коледжу КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 56

    4.

    БОНДАР

    Едуард Антонович

    - викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 5; § 1, 2 Глави 71

    5.

    ВАЩЕНКО

    Юлія В'ячеславівна

    - к. ю. н., доцент кафедри конституційного та адміністративного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 74

    6.

    ГРАМАЦЬКИЙ

    Ернест Мірчевич

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 66, 77

    7.

    ГРИНЬКО

    Світлана Дмитрівна

    - к. ю. н., професор кафедри цивільного права і процесу Хмельницького університету управління та права

    Глава 64

    8.

    ДАВИДОВА

    Наталія Олександрівна

    - к. ю. н., доцент кафедри права Київського національного лінгвістичного університету

    Глава 21

    9.

    ДІКОВСЬКА

    Ірина Андріївна

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    § 1 Глави 54; Глави 65, 72

    10.

    ДЗЕРА

    Ірина Олександрівна

    - к. ю. н., доцент кафедри галузево-правових наук Національного університету "Києво-Могилянська академія"

    Статті 15, 16; Глави 28, 29

    11.

    ДЗЕРА

    Олександр Васильович

    - д. ю. н., професор кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 16, 23 (крім ст. 324)

    12.

    ЗАВОРОТЬКО

    Сергій Павлович

    - адвокат

    Глави 18, 19

    13.

    КОВАЛЕНКО

    Тетяна Олександрівна

    - к. ю. н., доцент кафедри трудового, земельного та екологічного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 42

    14.

    КОДИНЕЦЬ

    Анатолій Олександрович

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    § 3 Глави 71; Глави 37, 39, 40, 43 - 45, 62, 75

    15.

    КОРОВЯКОВСЬКА

    Наталія Степанівна

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Статті 80 - 96; Глава 8

    16.

    КРИВОШЕЇНА

    Інга Валеріївна

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 35, 52, 76

    17.

    ЛЕВКІВСЬКИЙ

    Богдан Казимирович

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 6

    18.

    МАЙДАНИК

    Роман Андрійович

    - д. ю. н., професор, завідувач кафедрою цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 1, 2, 9, 10, 11, 70

    19.

    МИХАЛЬНЮК

    Оксана Василівна

    - к. ю. н., викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    § 1, 3, 4, 6 Глави 49

    20.

    НОСІК

    Володимир Васильович

    - д. ю. н., професор кафедри трудового, земельного та екологічного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 27, 33, 34; стаття 324

    21.

    НОСІК

    Юрій Володимирович

    - к. ю. н., викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    § 3 - 6 Глави 54; Глави 36, 38, 41, 46

    22.

    ОЛЮХА

    Віталій Георгійович

    - к. ю. н., доцент кафедри правознавства Криворізького економічного інституту КНЕУ ім. В. Гетьмана

    Глава 61

    23.

    ОТРАДНОВА

    Олеся Олександрівна

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Статті 17 - 23; § 2, 5 Глави 49; Глави 12, 14, 15, 47, 48, 50, 51, 58, 59, 60, 67, 80, 81, 82, 83

    24.

    ПРИТИКА

    Юрій Дмитрович

    - д. ю. н., професор, завідувач кафедрою правосуддя КНУ ім. Т. Шевченка

    § 2 Глави 54

    25.

    РАДЧЕНКО

    Лілія Іванівна

    - викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Г. Шевченка

    Глава 55

    26.

    РИБАЧУК

    Ольга Олександрівна

    - директор юридичної фірми "Юрлекс"

    Статті 97 - 112

    27.

    РЯБОКОНЬ

    Євген Олександрович

    - к. ю. н., доцент кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    § 6 Глави 49; Глави 4, 17, 26, 68, 69, 78, 79, 84 - 90

    28.

    СТЕФАНЧУК

    Руслан Олексійович

    - д. ю. н., доцент, проректор з наукової роботи Хмельницького університету управління та права

    Глави 20, 22

    29.

    ТОМАРОВ

    Іларіон Євгенович

    - викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глава 13

    30.

    ЦЮРА

    Вадим Васильович

    - к. ю. н., викладач кафедри цивільного права КНУ ім. Т. Шевченка

    Глави 30, 31, 32

    31.

    ЧЕРЕДНИК

    Наталія В'ячеславівна

    - начальник юридичного відділу підприємства Громадського об'єднання "Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника" "Фірма-Ласка"

    Глава 73

    Науково-практичний коментар

    станом на 15.11.2007 р. 

  13. Ну это всего лишь НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР- личное мнение человека или ряда лиц. Почему то когда мы приносим в суды НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР до ст. 192, 193, 524, 533 судьи плюют на КОМЕНТАР

    внутришнЕ переконання...

  14. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

    до статті 227 Цивільного кодексу України

    1. Державою здійснюється державне регулювання у сфері господарювання такими, зокрема, засобами як ліцензування, патентування та квотування, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

    Коло видів діяльності, на здійснення яких необхідно отримати ліцензії, визначається ЗУ "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", ГК, а також іншими законами (наприклад, ЗУ "Про Національний банк України", "Про страхування", ЗУ "Про нафту і газ" тощо). Ст. 227 надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а відтак ця стаття не поширюється на правочини, на вчинення яких необхідно мати інші дозволи. У ст. 91 ЦК зазначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до закону ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГК України, ст. 1 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності").

    Юридична особа вважається такою, що не має ліцензії, якщо: а) вона не отримала ліцензії; б) ліцензія відкликана відповідним органом; в) закінчився строк дії ліцензії. У випадках, коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, але на момент розгляду спору отримала її, правочин, не має визнаватися недійсним.

    Правила даної статті поширюються на дво- та багатосторонні правочини (договори), які можуть укладатися як між юридичними особами, так і між юридичною особою та громадянином (наприклад, надання медичних послуг).

    Правочини, що передбачені у ст. 227, належать до оспорюваних. Позов про визнання правочину недійсним за коментованою статтею може бути поданий самою юридичною особою, яка його вчинила, її контрагентами, учасниками (акціонерами) юридичної особи, органами, які здійснюють контроль за діяльністю юридичної особи, іншими заінтересованими особами, права чи законні інтереси яких порушені такими правочинами. При цьому в позовній заяві слід посилатися на конкретну норму нормативного акта, який встановлює необхідність отримання ліцензії.

    Вот объяснение почему лицензия 2009 года является основанием не признать недействительность договора без получения лицензии.

    Интересно откуда научники-коментаторы ГКУ это взяли?

    И еще интересно для налоговой это тоже основание не штрафовать банк?

    Жду комментов.

  15. НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР

    до статті 227 Цивільного кодексу України

    1. Державою здійснюється державне регулювання у сфері господарювання такими, зокрема, засобами як ліцензування, патентування та квотування, спрямованими на забезпечення єдиної державної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства та окремих споживачів.

    Коло видів діяльності, на здійснення яких необхідно отримати ліцензії, визначається ЗУ "Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності", ГК, а також іншими законами (наприклад, ЗУ "Про Національний банк України", "Про страхування", ЗУ "Про нафту і газ" тощо). Ст. 227 надає суду право визнавати недійсними правочини, вчинені без відповідного дозволу, який іменується ліцензією, а відтак ця стаття не поширюється на правочини, на вчинення яких необхідно мати інші дозволи. У ст. 91 ЦК зазначено, що юридична особа може здійснювати окремі види діяльності, перелік яких встановлюється законом, після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії). Відповідно до закону ліцензією є документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання на провадження зазначеного в ньому виду господарської діяльності протягом визначеного строку за умови виконання ліцензійних умов (ст. 14 ГК України, ст. 1 ЗУ "Про ліцензування певних видів господарської діяльності").

    Юридична особа вважається такою, що не має ліцензії, якщо: а) вона не отримала ліцензії; б) ліцензія відкликана відповідним органом; в) закінчився строк дії ліцензії. У випадках, коли на момент вчинення правочину юридична особа не мала ліцензії, але на момент розгляду спору отримала її, правочин, не має визнаватися недійсним.

    Правила даної статті поширюються на дво- та багатосторонні правочини (договори), які можуть укладатися як між юридичними особами, так і між юридичною особою та громадянином (наприклад, надання медичних послуг).

    Правочини, що передбачені у ст. 227, належать до оспорюваних. Позов про визнання правочину недійсним за коментованою статтею може бути поданий самою юридичною особою, яка його вчинила, її контрагентами, учасниками (акціонерами) юридичної особи, органами, які здійснюють контроль за діяльністю юридичної особи, іншими заінтересованими особами, права чи законні інтереси яких порушені такими правочинами. При цьому в позовній заяві слід посилатися на конкретну норму нормативного акта, який встановлює необхідність отримання ліцензії.

    ВОТ ОКАЗЫВАЕТСЯ ГДЕ СОБАКА ЗАРЫТА!

    Это и объясняет поведение судей ВССУ в деле Василия Горбаля...

    Вот интересно откуда коментаторы научники выдрали это ???

  16. Как раз по существу вы не написали ни буквы - кинули необоснованую репризу в грубой форме...

    Если вас раздражает мое цитирование "некоего недалекого журналиста" - вам никто не мешает написать свое авторское(где оно?) опровержение данной ситуации и представить на обсуждение, но кроме критиканства с вашей стороны пока ничего нет как и нет ни малейшего конструктива.

    "..Определите цель вашего топика." - ваш казарменный тон здесь неуместен и не забывайте, что вы не в дурдоме - из 890 просмотров данной темы, цель топика непонятна только вам)))

    "В старину всаднику принесшему плохую весть отрубали голову...." - хм...раз вы об этом говорите - может у ваших предков с этим были проблемы?...или это пример железной логики? если рубить головы всем, кто приносит плохие вести, то в конце концов плохих вестей не станет... железобетонно.

    ...вообще от общения с вами у меня дэжавю - я ( молодой солдат) в армии... и разговариваю с суровым прапорщиком... о тяжелых буднях средневековья ))) Но в общем - спасибо за ваш юмор ;)

    Верховный суд Украины (ВСУ) признал законность валютных кредитов

    Вчера Верховный суд Украины (ВСУ) рассмотрел резонансное дело о признании недействительными кредитного договора и договора ипотеки на основании отсутствия у банка-кредитора индивидуальной валютной лицензии. Высший Специализированный Суд Украины (ВССУ) вынужден будет пересмотреть свое отношение к этому вопросу.

    Так, ВСУ удовлетворил просьбу ОТП Банка и отменил судебное решение, согласно которому учреждение не имело права выдавать валютный кредит без индивидуальной лицензии. Дело возвращено в Высший специализированный суд по рассмотрению гражданских и уголовных дел (ВССУГУД).

    Юристы отмечают, что решение было ожидаемым, но не окончательным, и прямого указания другим судам признавать законность валютных кредитов оно не дает. Но заемщики будут менее активно применять аргументы клиента ОТП Банка в судебных спорах с банками, отмечают юристы.

    Напомним, что клиент банка, не желающий возвращать ему $155 тыс., доказал в судах низших инстанций, что учреждение не имело права выдавать заем без индивидуальной лицензии НБУ на эту операцию.

    Таким образом принятое ранее решение ВССУГУД, признавшее незаконной выдачу «ОТП Банком» валютного кредита, создало очень опасный прецедент в финансовой системе. Признание на уровне апелляционной инстанции недействительными кредитных договоров в валюте у одного банка могло создать угрозу массового использования этой судебной практики другими субъектами (адвокатами, заемщиками, поручителями и т.п.).

    Судя по всему, новое решение ВССУ будет принято в пользу банка. Таким образом, вариантов развития сюжета два: либо суд примет решение по сути, утвердив право банков выдавать валютные кредиты на основании генеральной лицензии, либо вернет дело на рассмотрение в суд первой инстанции.

    Юристы говорят, что решение ВСУ не ставит точку в законности выдачи валютных кредитов. «ВССГУД при вынесении решения будет руководствоваться рекомендациями, которые содержатся в резолюции Верховного суда, в зависимости от того, насколько они однозначны. Но в суде участвуют две стороны, одна из которых не будет удовлетворена и захочет оспорить новое решение. Тогда ВССГУД может направить его в Верховный суд, а может отказать»– отметил управляющий партнер юрфирмы 'Лавринович и Партнеры' Максим Лавринович.

    Однако, любое решение ВССГУД не станет поводом для пересмотра решений по аналогичным спорам в судах низших инстанций. «У нас не прецедентное право,– подчеркнул юрист. – А учитывая резонансность этого вопроса, ВСУ не решится брать на себя ответственность за однозначную трактовку этого вопроса первыми инстанциями».

    Напомним, ранее банкиры заявили, что судебное обжалование валютных займов приведет только к росту кредитных ставок.

    http://www.zn.ua/online/articles/77890#article

    Полный текст статьи.

    В ней нет ни единого слова подтверждающего целесообразность формулировки темы подфорума в выбранном вами ключе.

    Кроме того в тексте статьи совершенно иное мнение юристов по поводу определенности в вопросе валютных кредитов.

    Так на чём основаны ваши панические выводы?

    На желании спровоцировать у людей страх и в очередной раз убедить их что-то делать?

    Я с таким подходом крайне не согласен.

    Вы действуете аналогично судьям и заказным журналистам, которые перекручивают смысл первоначальной информации, вырывают фразы из контекста и прочее для достижения поставленных целей.

  17. ...как бы так сказать по-мягче..

    ..Вы, любезнешый, мелите свое видео как хотите, а я свои топики как вижу, так и называю - это во первых. Во вторых, вашего високого разрешения делать выводы, спрашивать никто не намерен - если трудно увидеть на пару кадров вперед развитие сюжета - это диагноз. <_< И в третьих, не обязательно вставлять своих 5 копеек, если по сути вставить нечего - каждый из нас делает свое дело как умеет и если не можете помочь, важно хотябы не мешать. ...для лучшего понимания, представте, чем закончатся ваши стремления в кинематографе,если все займутся выставлянием оценок вашим идеям и начинаниям? ;)

    В отличие от вас я ответил по существу вашего названия подфорума.

    А существо в вашем видении это процитировать некоего недалекого журналиста с целью чего?

    Шаги по нашим судам просчитать не может наверное даже самый опытный юрист - потомучто сами суды не знают что делать и тупо футболят друг на друга.

    Определите цель вашего топика.

    В старину всаднику принесшему плохую весть отрубали голову....

    Но мы ведь цивилизованные поэтому просьба оперировать подтвержденными фактами и не делать поспешных выводов.