Олег1964

Ну и? Вот этого ждал Майдан? И это Петя с нуля создал бизнес-империю? Все, кто был знаком с Медведчуком, - вон из власти. И только так. Иначе, забудьте про Украину. Украина - это не бизнес проект, уважаемые. Чтобы перестроить Украину, не нужны люди, которые знают негласные правила большого бизнеса и всегда играют по ним.

Пока все речи Пети расходятся с делами. Представьте, что президентом народ выбрал Тимошенко. Были бы на ее инаугурации Ахметов, Ефремов и Ко ? Эти господа были бы уже далеко за пределами Украины еще до инаугурации. А так у нас оказывается Ахметов "украинский националист" и "попутчик революции" . Танцуем на граблях дальше.

Приготовьте, пожалуйста, коктейля Молотова. Бутылок пять. Для рывка, так сказать.

Да, уважаемый оптимист! Реально продолжается предательство Украины. И от того, пессимист ты или оптимист, это не зависит. Президентом стал человек бабла. Народ ему до лампочки. Вот еще одно доказательство: Порошенко назначил Ложкина главой Администрации Президента Назначение подтверждено указом Президента № 519/2014. Об этом сообщает Цензор.НЕТ со ссылкой на официальный сайт Президента. Читайте также на «Цензор.НЕТ»: Порошенко: "Мы должны на этой неделе прекратить огонь". ФОТОрепортаж "Назначить Ложкина Бориса Евгеньевича ГлавойАдминистрации Президента Украины", - говорится в тексте указа.Источник:http://censor.net.ua/n289280Источник:http://censor.net.ua/n289280

Ипотечные платежи сократят на два года 0Прокомментировать Ипотечным заемщикам сделают новое предложение по пересчету валютных кредитов в гривну. Прошлое — подразумевающее автоматическую конвертацию по курсу 7,99 грн/$ — раскритиковал и завернул неделю назад премьер Арсений Яценюк. А новый законопроект, разработанный Независимой ассоциацией банков, власти уже поддержали. «Здесь перевод в гривну происходит не по 7,99 грн/$, а по текущему курсу Нацбанка на момент заключения нового договора. Но человеку при этом сохраняется старый размер платежа: сколько он платил в гривневом эквиваленте до 1 января 2014 года, столько должен продолжить платить и дальше. Понятно, что в валюте — это будет другая сумма, и выплата ипотеки будет происходить медленнее. Так что банкам придется продлить сроки кредитных договоров», — объяснил суть нового предложения председатель Нацбанка Степан Кубив. Если, например, до 1 января вы платили банку ежемесячно $500, и это было в гривне около 4 тыс. грн, то и новый платеж после конвертации не должен превысить эту сумму. Но коль скоро 4 тыс. грн на сейчас — это лишь около $340, то выплачивать кредит будете дольше. На сколько именно — зависит от каждого отдельно взятого случая, единое правило для всех — это неизменность суммы кредитного платежа и максимально допустимая процентная ставка по гривневому кредиту на уровне 17%. «Но все это временная мера, утверждаемая документом на два года. После их истечения, процентная ставка повышается с 17% до уровня рыночной (на тот момент), и размер платежа вырастет, где-то в два раза. То есть проблема не решается, а отсрочивается», — прокомментировала «Вестям» начальник управления кредитных продуктов в UniCredit Bank Марина Ревуцкая. Штрафы спишут Также законопроектом ограничивается максимальная сумма комиссий, которую банки смогут взимать при переводе кредитов в гривну — не более 500 грн. «Ее решили зафиксировать, чтобы банки не ввели дополнительную плату за конвертацию», — уточнил «Вестям» член правления ОТП Банка Владимир Мудрый. Этим же документом банки обязывают списать все пени и штрафы по валютным ипотечным кредитам, насчитанные до 1 января 2014 года. Ранее Верховная Рада приняла в последнем чтении законопроект, которым вводится мораторий на принудительное взыскание недвижимого имущества по валютным кредитам населения. Этим же документом запрещается продажа или переуступка банками валютных кредитов другим структурам. Также стало известно, что Госфонд содействия молодежному жилищному строительству рассчитывает в 2014 г. на увеличение объемов финансирования программы льготной ипотеки в семь раз. В частности, ГСФУ получил лицензию для создания Фонда финансирования строительства с целью самостоятельного привлечения средств для реализации госпрограмм доступного жилья в этом году. Елена Лысенко, Юлия Полехина http://news.finance.ua/ru/~/2/0/all/2014/06/10/327557

Луценко: "украинский националист" Ахметов - попутчик революции ( ) Вторник, 10 июня 2014, 02:28 видео Версия для печатиКомментарии75 Самый богатый человек Украины Ринат Ахметов как никто другой является попутчиком украинской революции. Такое мнение в эфире Hromadske TV высказал экс-глава МВД Юрий Луценко, комментируя вопрос о его отношениях с Ахметовым и встрече на приеме по случаю инаугурации Петра Порошенко. "Никогда не скрывал - я общался с Ахметовым до того, как был в заключении, после тюрьмы. И сейчас. И уверен, что без Рината Ахметова мир в Донецке будет если не невозможен, то его достижение будет сильно затруднено", - отметил он. "На сегодняшний день я утверждаю, что Ринат Ахметов является Попутчики украинской революции. Он как носитель украинского экономического национализма - как и Игорь Коломойский - есть попутчики деколонизацийнои волны на востоке Украины", - заявил Луценко. При этом он добавил: "Украина сможет покончить с олигархией, когда покончит с войной". https://www.youtube.com/watch?v=LlGQXrO0yaU#t=285 Источник видео - Hromadske TV Украинская правда http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/06/10/7028559/ Еще один позор нации, вместе с Петей и боксером. Трудоустроился, однако, Югик.

Очень точно про Петю и боксера.

Сергій ЛещенкоЖурналіст "Української правди" Перша ганьба Кличка 10 червня 2014, 00:19 Версія для друкуКоментарі8 Віталій Кличко не провів тижня на посаді мера, але вже дискредитує сам себе. Своїм головним радником – керівником групи радників – він призначив такого собі Ігоря Никонова. Пересічним читачам це прізвище нічого не скаже. Поясню – це один з найбільш агресивних київських забудовників, який прямо каже, що мріє звести у Києві хмарочос, як він колись це побачив у Нью-Йорку. Крім того, Никонов є партнером Дмитра Фірташа та Вагіфа Алієва, а також сусідом паркан в паркан із Сергієм Льовочкіним. Самі Клички знайомі з Никоновим ще з часів, коли той працював разом з Ігорем Бакаєм, а брати перебували під патронатом газового олігарха. У мене як киянина є персональні рахунки з Никоновим, тому що я ніколи не пробачу йому спотворення мого міста. Саме Никонов є девелопером абсолютно огидного за своїм зовнішнім виглядом будинку на площі Слави. Не здатні залучати архітекторів рівня Жан Нувель або Герцог і де Мерон, але керовані сверблячкою забудови, київські девелопери на століття наперед позбавляють місто естетики, замащуючи горизонт багатоповерхівками в гонитві за кожним квадратним метром, який трансформується в гроші. Ось це одоробло Никонова на фото ліворуч – поряд із ще однією потворною багатоповерхівкою на Грушевського, 9-а. Будинок на площі Слави називається Diamond Hill. Його збудовано на місці дитячого садочка. Спочатку планувалося, що там буде 9 поверхів; побудували 21 поверх, бо кожен новий – це ще десятки мільйонів доларів від проданих квартир. Нікого не цікавило, що тепер цей протез, який видно з будь-якої точки лівого берегу, назавжди залишиться згадкою про псевдо-еліту, що дірвалася до міста та його земель на межі тисячоліть. "Я би нічого не зміг домогтися у Америці без зв"язків. Максимум – був би власником трьох бензоколонок", – десь так зізнається Никонов у інтерв"ю "Форбсу". Тепер його "зв'язки" керують Києвом напряму, і мрія про нью-йоркський хмарочос має шанси втілитися в життя. Великому боксеру не позаздриш. Він не має жодного уявлення, як керувати містом. І він не здатен змінити Київ за півтора роки, що залишилися до чергових місцевих виборів, але так само не зможе на когось перекласти відповідальність. Тотальна більшість УДАРу в Київраді стане його прокляттям. Він нестиме персональну відповільність за провал "київської мрії". Кличко думав, що Київ може стати початком його піднесення. Насправді це може бути початком кінця його політичної кар"єри. І він уже рухається в цьому напрямку. Да хреново все! И суды с правосудием в том числе. Не на того поставили.

Керівником радників Кличка став бізнес-партнер Фірташа і Черновецького Версія для друку Додати коментар -09.06.2014 11:43 Фото gazetavv.com Керівником групи радників новообраного мера Києва Віталія Кличка став забудовник Ігор Ніконов, президент групи компаній "К.А.Н. Девелопмент". Про це "Українській правді. Київ" повідомило джерело в оточенні Кличка. За словами співрозмовника, 6 червня мер зібрав усіх начальників департаментів, управлінь, комунальних підприємств і представив їм кількох людей зі своєї команди. "Як керівника групи своїх радників Кличко представив Ніконова. Кажуть, йому пропонували бути першим заступником, але той відмовився", - розповів співрозмовник. Також, за словами джерела, Кличко представив Володимира Бондаренка (однофамілець голови КМДА), як керівника апарату Київради. "Це те що називається "керуючий справами", Володя Бондаренко – молодий хлопець, який з 2006 року був керівником апарату фракції "УДАР" у Київраді. Він не депутат, але дуже розумний юрист. Був адвокатом Кличка у всіх судових процесах проти регіоналів і Черновецького", - пояснив співрозмовник. Він також відзначив, що серед іншого на зустрічі у п’ятницю, усім присутнім повідомили, що з 6 червня усі платіжні доручення повинні отримати візу патронажної служби мера. Як відомо, група "К.А.Н. Девелопмент" збудувала низку житлових комплексів у столиці. Зокрема, Diamond Hill, "Паркове містечко", ТРЦ Ocean Plaza, "Комфорт Таун", Arena City, офісний центр "Парус" та інші. Також Ніконова вважають бізнес-партнером родини Черновецького та Дмитра Фірташа. Українська правда. Київ http://kiev.pravda.com.ua/news/539573c42ce3c/ И кто после этого Петя?

Порошенко хочет прекратить бои на Востоке Украины. На этой неделе Воскресенье, 08 июня 2014, 20:00 Версия для печатиКомментарии95 Огонь на востоке Украины необходимо прекратить на этой неделе. Об это заявил президент Украины Петр Порошенко на заседании трехсторонней контактной группы по реализации мирного плана по наведению мира и спокойствия на востоке Украины, передала пресс-служба президента. "Мы должны на этой неделе прекратить огонь. Для меня каждый день, когда умирают люди, каждый день, когда Украина платит такую высокую цену, является неприемлемым", - подчеркнул президент. По его словам , необходимо восстановить работу государственной границы Украины. "Для того, чтобы гарантировать безопасность каждого гражданина Украины, который живет на Донбассе, независимо от того, какие политические симпатии он имеет", - отметил Порошенко. Глава государства предложил проводить заседание трехсторонней контактной группы ежедневно для анализа сделанного и координации дальнейших действий по реализации плана мирного урегулирования на востоке Украины. На встрече присутствовали посол Украины в Германии Павел Климкин, специальный представитель Генсека ОБСЕ Хайди Тальявини и посол Росии Михаил Зурабов. Украинская правда http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/06/8/7028484/ И перепосты, которые поддерживаю: Сейчас, когда Украина фактически ведет войну с РФ за независимость всякие разговоры о миротворчестве есть прямым предательством. Задача главнокомандующего,навести элементарный порядок со снабжением сил АТО необходимым снаряжением и техникой, максимально укомплектовать подразделения профессионалами, наладить качественное обучение добровольцев, обеспечить адекватное командование и отдать четкие приказы исполнителям при этом строго контролируя их выполнение. И провести наконец активную фазу АТО в Киеве, где спокойно наслаждаются жизнью и даже присутствуют на "коронации" новоизбранного "гаранта" идейные отцы,вдохновители и спонсоры терроризма из ПР и их шестерки из КПУ. Не голосовал за Порошенко, так как не считаю его сильным лидером, способным адекватно реагировать на вызовы стоящие сегодня перед Украиной. Искренне хочу, чтобы действия новоизбранного "гаранта" убедили в обратном, однако надежды на это до обидного мало. Думаю нас ждут новоющенковские сопли про "сшивання країни", которые приведут к катастрофическим последствиям.

Смутные сомнения в правильности выбора украинцев и плевка в сторону Майдана продолжают быть: Інавгурація Петра Порошенка. За лаштунками свята Мустафа Найєм, Сергій Лещенко, УП _ Воскресенье, 08 июня 2014, 15:57 Версия для печатиКомментарии20 Фото прес-служби президента Відстань довжиною лише шість місяців і сім днів. Вона поєднує між собою дві події – спроби Петра Порошенко з бульдозера на Банковій зупинити штурм адміністрації та його інавгурацію, в результаті якої він отримав ключі від цього будинку в стилі радянського класицизму. http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2014/06/8/7028469/

Какое, б...ть, все хорошо!? Террористы готовят новый опорный пункт на Донбассе Воскресенье, 08 июня 2014, 10:10 Версия для печатиКомментарии24 Террористы готовят Снежное под опорный пункт. Уже второй день идут активные фортификационные работы. Об этом сообщил экс-командир специального батальона "Азов" Ярослав Гончар на своей странице в Фейсбуке. По его сведениям, на крышах зданий находится пусковой зенитно-ракетный комплекс и снайперы. В частности, по информации Гончара, снайперы расположились на крышах бывшего здания погранзаставы, магазина Фуршет на улице Ленина и других зданиях. "Между блокпостами роют окопы. Вокруг города установили пулеметы Утес и 120 мм самоходку", - написал он. Кроме того, Гончар отметил, что ночью 8 июня колонна из 4 КАМАЗов, которая пересекла в субботу украинскую границу, ездила в Новую Надежду (РФ). Там машины взяли на борт около 100 человек. "По предварительной информации эти 100 - кадровые военнослужащие РФ!!! В сопровождении двух наших предателей эти 4 КАМАЗа с российским спецназом приехали обратно в Снежное. Их задача - диверсионная работа", - написал он. Ту же информацию подтвердил и народный депутат Олег Ляшко в своем Фейсбуке, посылаясь на информацию, полученную от украинских партизан в Снежном. "Сообщаю о новом скоплении террористов, а именно: 5 БТР, около 300 террористов в основном не русские", - говорится в сообщении. По этой информации, террористы устроились в спортшколе, в зданиии старой бани возле санстанции по улице Карапетяна. Огневые позиции размещены в центре города в районе площади 50 лет Октября. "Установлена так называемая зенитка в районе церкви на 10 шахте (это возвышение, с которого полностью просматривается центральная часть города), на блокпосту, размещенном на въезде в центральную часть города со стороны г.Тореза, размещен крупнокалиберный пулемет и в шинах заложены 3 противотанковые мины", - отмечено в сообщении. Украинская правда Всё о: Донбасс, террористы

Прямо пророк. А пока вот: Ігор ЛуценкоДепутат Київської міськради Вечірка з нагоди інаугурації – Ахметов, Єфремов, Табачник (ФОТО) http://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/53935e9b33509/

Глубочайшее заблуждение. Война будет длиться долго. Если, конечно, президент Петя не пойдет на капитуляцию перед Путиным и Ахметовым: Одно из самых опасных заблуждений последнего времени — это мнение, будто идущую на Донбассе антитеррористическую операцию можно закончить быстро. В Киеве и других относительно спокойных местах Украины привыкли считать, что АТО затягивается исключительно из-за некомпетентности силовиков и нерешительности политического руководства. Мол, если взяться как следует, с терроризмом будет покончено в считанные дни. Самое оптимистичное заявление по этому поводу сделал Петр Порошенко еще до выборов: "Антитеррористическая операция не может и не будет продолжаться 2–3 месяца. Она должна и будет длиться часы". Не должна. И не будет. Примем на веру, что украинские политики не настолько безответственны, чтобы делать подобные заявления на пустом месте. Давайте думать о них хорошо и полагать, что подобный оптимизм — следствие общения с генералами. Тогда приходится признать, что шапкозакидательские настроения в среде военных и офицеров Нацгвардии чрезвычайно высоки. И это очень опасно. Потому что расслабленность командиров может привести только к одному — к просчетам, результатом которых станут смерти подчиненных им солдат. Смерти, которых можно избежать, если трезво оценивать ситуацию. А трезвая оценка говорит, что следует готовиться к затяжной кампании, выходящей за рамки антитеррористической операции. Украинским войскам на Донбассе предстоят многомесячные бои. То, что в Украине скрывают за аббревиатурой "АТО", на самом деле — гражданская война. Пока локальная. Тот факт, что эта война откровенно подогревается Россией, отнюдь не отменяет ее "гражданскости". Благополучное и цельное общество не удастся взорвать никакими провокациями. Владимир Ильич Ленин, как полагают историки, получал немецкое финансирование на свою политическую деятельность. А участие китайских наемников никто никогда не оспаривал и не скрывал. Командиром первого китайского отряда был будущий командарм Иона Якир. Этот "стратег" в будущем прославился как один из организаторов Голодомора. Несмотря на все перечисленное, события столетней давности все равно называют Гражданской войной. Так и присутствие российских бойцов из числа "православных воинов", скинхедов, свихнувшихся реконструкторов и кавказских наемников не делает войну в Украине менее гражданской. У таких внутренних конфликтов есть свои законы, игнорирование которых может привести (и уже приводит) к трагическим последствиям. Следует помнить, что гражданская война — это всегда война агрессивного, озлобленного, униженного меньшинства против большинства. Люди, у которых все благополучно, которые причисляют себя к доминирующей группе социума, не слушают сладкоголосых агитаторов, подсовывающих им оружие под лукавые речи, прославляющие простые решения. Большинство берет власть политическими методами, через выборы, коалиции, голосования и референдумы. Меньшинство такой возможности лишено. Его требования игнорируются. Например, даже на Донбассе, как показал проведенный ZN.UA опрос, идеи отделения восточных регионов от Украины не имеют массовой поддержки. Зато оружие в руках сразу придает маргинальным ранее деятелям значимости, а их аргументам — веса. А потом война начинает подпитывать сама себя. Ее топливо — ненависть. В гражданских конфликтах нет линии фронта. "Республиканцев" сегодня убивают на глазах их друзей, родственников, земляков. Значит, всегда есть шанс, что на место любого убитого, повинуясь голосу крови, станут ранее аполитичные и условно лояльные обыватели. Гражданская война — время тотального предательства и хаоса. Время ударов в спину, засад и ночных налетов. Время обманутых иллюзий о лояльности. Время, когда не носят мундиров и опознавательных знаков. Учитывают ли стратеги, что секретность операций практически невозможна в густонаселенном регионе, где соотношение городского и сельского населения — 90/10? Понимают ли, что любой встреченный на пути военной колонны "гражданский" таксист — потенциальный разведчик боевиков ДНР и ЛНР? Что самые опасные — это те, кто больше всех пытается подружиться? Гражданская война — это восстание тех, кто был никем, но очень хочет стать всем. На блокпосту в Карловке дежурит парнишка в спортивных штанах, шлепанцах с носками и мятой футболке. Его лицо всегда казалось мне удивительно знакомым. Недавно осенило: так он же раньше клянчил мелочь на перронах Путиловского автовокзала. Автовокзал давно закрыт, зато парнишка — на коне. Люди, которые раньше жалели слюны плюнуть в его сторону, теперь угодливо суетятся и трусливо потеют, предъявляя к осмотру люксовые внедорожники. Бывшие изгои с огромным удовольствием ломают устои общества. Что им до общества, где они были нищими и презираемыми? Главный социальный лифт современного Донбасса весит 3,3 кг и делает за минуту 600 выстрелов с начальной скоростью пули 900 м/с. Этот же предмет — основное средство восстановления социальной "справедливости". Справедливости в понимании бывших люмпенов. Что определяет, разумеется, и методы, и беспредельный уровень жестокости. Конвенции и правила забыты и отброшены. В "обычной" войне и, тем более, в мирное время нонкомбатантам не разбивают головы и не вспарывают животы за ношение государственной символики. Гражданская война в большинстве случаев — конфликт социальный. Какими бы ни были формальные мотивы участников. Любой, кто наблюдал события на Донбассе с самого начала, мог легко выделить основные социальные группы симпатиков ДНР и "русского мира": пенсионеры, люмпены, чиновники-депутаты, милиционеры и мелкоуголовный контингент. Что общего между этими, казалось бы, весьма разными людьми? Только одно — паразитарность. Все они являются потребителями общественных благ, не являясь при этом их производителями. Они привыкли жить за счет общества. И сегодня с оружием в руках отстаивают "святое" право брать, ничего не давая взамен. Как и положено паразитам, они увлеченно уничтожают свою кормовую базу, не думая о последствиях. Выплескивают застарелую классовую ненависть к "зажравшимся ворюгам". В роли "ворюг", как правило, представители малого и среднего бизнеса. То есть, те, кто достаточно богат, чтобы можно было поживиться. но недостаточно влиятелен, чтобы надежно защитить себя хотя бы километрами между Донецком и лондонским пентхаусом. Рассказы вынужденных мигрантов не отличаются разнообразием: — Приехали в офис, потребовали главного. Пришел владелец фирмы. Ему тут же вставили ствол пистолета в рот и скомандовали: "А теперь — к тебе домой". Там жена и маленький ребенок. Вставили ствол в рот жене, а мне говорят: "С тебя "полтинник". Зеленью". В итоге согласились на двадцать пять "штук". Я отдал деньги, и через пятнадцать минут — на Киев… — Жена забирала ребенка из садика. Чтоб ты понимал — это модный садик, на Панфилова, знаешь? Конечно, не знаешь, откуда тебе знать… Короче, там обучение стоит восемьсот долларов в месяц. В общем, жена забрала ребенка, села в машину. Ее тут же заблокировали своей тачкой эти… с георгиевскими лентами. "Звони мужу, пусть везет двадцатку". Сторговались на десяти тысячах. Я отвез деньги и, не заезжая домой, сразу рванул в Киев. Дал команду юристам, весь бизнес перевожу в столицу… Самые активные и предприимчивые (безотносительно их "культуры" ведения бизнеса) разбегаются. А почувствовавшие власть "ополченцы" остаются. В перспективе это означает полный коллапс. Это же — и ответ на вопрос: надо ли воевать на Донбассе, или ну его, пусть отделяется, раз им так хочется? В том-то и дело, что "им" — хочется. Хочется все больше и больше, а остается все меньше и меньше. "Они" радостно примут любую идеологию, под прикрытием которой можно отбирать машины на блокпостах, хватать заложников ради выкупа, бесплатно загружать угнанные авто деликатесами из магазинов. Разгул мародерства, паралич институтов власти вкупе с тяжелой экономической ситуацией приведут к тому, что добыча будет уменьшаться, а ряды "батальонов" самозваных "республик" пополняться выброшенными на улицу безработными. Если оставить в покое Донбасс, воевать опять придется в Киеве. А, может, и не только. Одурманенные пропагандой, избалованные легкой наживой, наполненные жаждой мести за уже погибших в боях с украинской армией товарищей (убивают-то не только залетных россиян, но и местных) боевики, дай им волю, защитят "русскоязычное население" и "права жителей Донбасса" по самый Тернополь… http://gazeta.zn.ua/internal/privivka-ot-shapkozakidatelstva-_.html

Семья пополнилась. Воровать будут больше.

А Крым где?

Що зробив Люстраційний комітет за 100 днів 06 червня 2014, 01:53 Версія для друкуКоментарі23 По-перше, ніякого Люстраційного комітету немає. Правляча коаліція, проголосив на Майдані про його створення та записав закон про люстрацію першим в програмі свого уряду, більше не зробила нічого. Тому все, що було вдалося, вдалося без жодних повноважень, на громадських засадах, виключно волонтерськими зусиллями тисяч людей. Тому коли до мене в метро підходять такі самі люди і кажуть: "Ви їх швидше люструйте", я відповідаю: "Давайте разом, тоді швидше вийде. Ми з Вами і є Люстраційний комітет". Що вже вдалося: 1. З першого дня після проголошення на Майдані на нас полився величезний потік скарг. Найбільше – більше 1000 – на суддів. За допомогою Віри Прохири, Насті Кудріцької, Надії Другової та десятків невтомних волонтерів ми відкрили гарячу лінію, мейл та базу. Я обіцяю – жодна скарга не пропаде. Зрозуміло, що не маючи повноважень, ми не можемо по-справжньому відреагувати на більшість звернень. Але ми придумали, як їх можна використати для очищення держави. 2. На найбільш кричущі порушення ми відповідали лютим тиском на винуватих посадовців з вимогою йти у відставку. І закликали, і закликаємо робити так по всій країні. Окрім усього, це привчає всіх нас до ключового розуміння, що влада – це ми. А посадовці – це наймані менеджери. Яких треба звільняти, якщо вони працюють на нас незадовільно. Одним з останніх так написав рапорт начальник міліції Дніпропетровщини Георгій Гогуадзе. А громадяни на Рівненщині та Франківщині просто не пускають керівників міліції, які не мають довіри громади. І правильно не пускають. 3. Звісно, справжню люстрацію треба робити за законом. І разом із тисячами небайдужих громадян, Самообороною, Автомайданом, активістами Реанімаційного пакету реформ, та буквально кількома посадовцями на чолі з Павлом Петренком та Юрієм Дерев'янком ми з четвертого разу переконали парламент ухвалити закон, який відсторонив усе керівництво усіх судів. Плюс зобов'язав перевірити на порушення присяги всіх суддів, які тероризували Майдан, разом із суддями, чиї рішення були скасовані Європейським судом з прав людини. Разом з Танею Чорновол ми провели відкритий конкурс і серед більше сотні правників відібрали п'ятьох для участі в таких перевірках. Я сподіваюся, ці дуже гідні люди реалізують нашу обіцянку таким суддям в часи арештів майданівців – "Ти відповідатимеш". 4. Закон про суддів дав нам безцінний досвід, як треба і як не треба проводити справжнє очищення держави. По-перше, такі органи як суди, варто просто набирати наново. Вони невиліковні. Бо коли закон звільнив усіх голів усіх судів і вперше в історії України віддав право обирати голів самим суддям – у 80% випадків вони обрали... тих самих людей, яких закон звільнив. По-друге, для очищення держави потрібна активна участь громадян. Там, де люди прийшли контролювати вибори нових голів судів (як ми у Вищому господарському чи Вищому спеціалізованому з цивільних та кримінальних справ) – там обрані нові голови з ненайгіршою репутацією. Там, де контролю суспільства не було, судді обрали собі старих сутенерів. По-третє, ефективна люстрація потребує політичної волі топ-посадовців. Нинішня коаліція за три місяці після Майдану так і не спромоглася вигнати Сергія Ківалова з крісла голови парламентському комітету з правосуддя. І його судді своїми рішення тупо блокують зараз формування нової Вищої ради юстиції і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Це головні органи для самоочищення судівського корпусу. Старі ми вигнали законом, але нових не дають призначити. Значить, треба закон про набір ВСІХ суддів наново. 5. Ми досягли згоди з нечисельними парламентарями, шо справді прагнуть узаконити люстрацію, що разом напишемо такий закон. І не лише про суди. Власне, розроблених зусиллями правників-волонтерів законопроектів про люстрацію в Раді вже чотири і вони всі зареєстровані для голосування. Хоч не одразу, але між більшістю авторів досягнуто порозуміння і зараз ми працюємо спільно задля проведення закону через парламент. Як я вже сказав, він будується на ідеї НАБРАТИ НАНОВО СУДИ, ПРОКУРАТУРУ, СБУ, МІЛІЦІЮ ТА МІНІСТЕРСТВА З ДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЯМИ. Набирати через відкриті конкурси із залученням до обговорення кандидатів всієї країни. А колишніх комсомольських та компартійних начальників разом з вихідцями з КДБ і посадовцями, що не можуть пояснити майно своєї родини, з конкурсів виключати. Такий підхід дозволить справді очистити всю державу. І одночасно дає шанс на скорочення кількості держслужбовців та збільшення їхніх зарплат. Плюс європєізацію функцій держави. 6. Підбірати нових посадовців через відкриті конкурси ми з першого дня пропонували усім відомствам. Погодилися МВС (і як побачили, що це ламає схеми продажу посад, стали саботувати). Втім, поки це було чесно, ми їм старанно допомагали і Львівщина з Волинню підібрали собі непоганих начальників міліції. Зараз допомагаємо організувати такий конкурс Мінюсту та Уповноваженій з прав людини. Якраз для підбору їхніх представників до Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Ідею підхопили в багатьох регіонах. Знову таки, це привчає людей до активної участі у підборі посадовців і їхній залежності від громади. 7. Об'їхали півкраїни, встановили контакти з тими активістами, які справді просувають ідею очищення держави. (А не імітують "люстрацію" у власних цілях – таких теж ідентифікували). Слава Ірині Сусловій яка як волонтер-організатор координує справжніх активістів люстрації в різних частинках країни. І Наталці Даньковій, яка як волонтер-журналіст описує їхні успіхи та виклики та дарує це будь-яким медіа, яким цікава тема. І Саші Дрік, яка організувала життя нашої на диво популярної ФБ-сторінки. 8. Блискуча команда ІТшників на чолі з Оленою Мирошник зробила і подарувала справі люстрації сайт. А тепер розробляє базу всіх цих тисяч скарг на посадовців, якими нас завалили і продовжують завалювати. Коли почнемо наново підбирати державу через відкриті конкурси, кадрові комісії зможуть використати ці скарги, щоб більше дізнатися про кандидатів. Що далі? Наступного тижня запропонуємо очолити люстрацію новообраному президенту. Офіційно створити Люстраційний комітет. Взяти закон Про люстрацію як свій перший закон для ухвалення парламентом. Врешті-решт, Петро Порошенко не зможе ефективно керувати настільки гнилою державою і перший потребує її очищення. Звісно, ми готові і будемо далі удосконалювати, протягати через парламент і контролювати виконання закону. По всій країні люди усвідомлюють – без справжнього очищення держави нічого не вийде. І кажуть: "Якщо люстрацію не припинять гальмувати, ти клич на третій Майдан". Вот реальная проверка на вшивость президента Пети.

Да упаси боже мне "парафинить" Петю. С реакцией на фальсификацию выборов у него все в порядке. Доказано киевскими выборами. И, коль он президент выбранный, то для его же блага, раз у него с интеллектом все в порядке, желательно иметь в союзниках и контроль со стороны того же Яроша, чтобы не стать президентом посланным.

Представитель "Правого сектора": Ярош может занять должность в Кабмине Среда, 04 июня 2014, 14:12 аудио Версия для печатиКомментарии32 Руководитель информационного центра партии "Правый сектор"Борислав Береза заявил, что Дмитрий Ярош может войти в новое правительство, а сам "Правый сектор" – объединить силовые структуры. "В ближайшее время вы можете ждать принятие решения от господина Яроша о занятии одной из должностей в следующем правительстве", - заявил он в эфире "Громадського радіо". 17 sec ... По словам Березы, "закончились переговоры и процесс, скажем так, обдумывания многих вопросов". "И сегодня мы официально сообщаем, что "Правый сектор" принимает предложение, которое ему сделали, и в данный момент готов поддержать всеми своими крыльями – как боевым, так и политическим – новоизбранного президента Украины", - заявил он. "Правый сектор" в своем Твиттере позже сообщил, что часть активистов этой партии имеют другое видение отношений с новой властью, отличное от позиции Березы. Береза же cказал, что "это ненормально, когда в стране выбран новый легитимный президент, и у него нет ни одной структуры, которая бы его поддерживала". "Есть армия у Коломойского, армия у Ляшка, и т.д. Что это такое? Это у нас государство, или у нас Колумбия?", - возмутился он. По его словам, "Правый сектор" будет поддерживать все действия Порошенко по объединению и сохранению Украины, по наведению порядка на востоке Украины. "Мы абсолютно поддерживаем его решение и принимаем его правила игры по роспуску парламента. И в случае необходимости мы готовы прийти в парламент и доказать депутатам необходимость перевыборов", - заявил Береза. "В случае отсутствия собственного желания к роспуску Рады, некоторым рекомендуется поинтересоваться покупкой элитной недвижимости в Ростове (куда уехал Виктор Янукович после отстранения с должности президента)", - сказал он. По мнению Березы, "Правый сектор" может стать "президентскими силами". "На сегодняшний день мы готовы взять и объединить полностью все батальоны территориальной обороны, полностью все структуры силовые, учитывая что нам гарантировали обеспечение, вооружение, и также гарантировали нормальное сотрудничество со всеми госструктурами", - заявил он. "На сегодняшний день у нас есть под мобилизационным крылом чуть более около 5000 действительно готовых людей. В данный момент, я думаю, что их будет гораздо больше", - сказал Береза и предложил контакты для желающих присоединиться Береза надеется, что "Правый сектор" попадет в новый состав Верховной Рады, где будет действовать вместе с ВО "Свобода" для решения совместных задач, к которым отнес легализацию оружия, но никак не языковой вопрос. Было бы неплохо.

Да, согласен. Это работа правительства Луганды. Смерть тварям-колорадам!

Вот начало президенства Пети и мерства боксера. http://blogs.pravda.com.ua/authors/leschenko/538b1e40e357f/ Сергій Лещенко Журналіст "Української правди" Брудні вибори у Києві. Виконують люди Черновецького за квотою УДАРу/Порошенка01 червня 2014, 15:36 Версія для друкуКоментарі74 Щоб ні в кого не було сумнівів – на виборах до Київради нахабно крадуть голоси. Минув тиждень, а вони досі не можуть порахувати їх у Києві, де немає віддалених сіл чи хуторів. Це не Кривий Ріг, який розтягнувся на 120 кілометрів, а доволі компактне місто. Усе, що відбувається навколо київських виборів, виглядає просто неймовірно після Майдану, який був у нашому місті. Лише вдумайтеся – бюлетені з волевиявленням киян зберігалися без жодної охорони, а на дверях було зірвано пломби.

Порошенко Ярошу и в подметки не годится. Системы ценностей у них разные. Лидер Правого сектора Дмитрий Ярош: Когда 80% страны не поддерживает власть, гражданской войны быть не можетМустафа Найем, Оксана Коваленко, УП _ Вторник, 04 февраля 2014, 15:59 Версия для печатиКомментарии259 Лідер Правого сектору Дмитро Ярош – найбільш невідома широкому загалу фігура подій останніх двох місяців. Ще два тижні тому про існування і самого сектору і Яроша знало лише вузьке коло причетних до організації життя Євромайдану. Сьогодні ж описувати події у Києві без згадування Правого сектору неможливо. 19 січня після початку подій на вулиці Грушевського світові ЗМІ вибухнули вогненними кадрами молодих хлопців з коктейлями молотова та балакалавою на обличчі. Дії Правого сектору витиснули зі шпальт словосполучення "мирний протест", але в той же той самий час Правий сектор змусив владу прислухатися до Майдану і скасувати закони 16 січня. Штаб цього поки що неформального об’єднання знаходиться на п’ятому поверсі Будинку профспілок. Знімати в коридорі тут заборонено, на полу постелені численні матраци, на яких поруч з дерев’яними та залізними палицями лежать підручники – більшість членів Правого сектору це молоді хлопці студентського віку. З Дмитром Ярошем ми зустрілись в одному з кабінетів – два на три метри – де зазвичай проходять прес-конференції Правого сектору. Там же ж обладнаний кабінет керівника сектору, в "приймальні" - троє хлопців з раціями, у камуфляжній формі з балаклавою на голові. В ТРИЗУБІ МЕНЕ НАЗИВАЮТЬ ЯСТРУБОМ - Яка ваша особиста історія, чим ви займаєтесь в житті? - Я провідник Всеукраїнської організації Тризуб ім. Степана Бандери. Займаюсь громадською діяльністю уже протягом 25 останніх років. Сам із Дніпродзержинська, Дніпропетровської області. Піднімав перший синьо-жовтий прапор в квітні 1989 році у Дніпродзержинську. Створив Народний рух України, був членом української Гельсінської спілки, отримав рекомендації у 1989 році від Левка Лук’яненка і Степана Хмари у Москві, на Арбаті, де відбувалось пікетування тоді за відновлення діяльності Української греко-католицької церкви. З 1994 року - засновник Тризуба ім. Степана Бандери практично на різних посадах, починаючи там від керівника міської структури Тризуба, потім обласної, потім регіональних структур і так далі. Командував організацією з 1996 по 1999, потім був головним інспектором Тризуба, потім знову командував організацією, потім передав повноваження головного командира своєму наступнику Андрію Стемпіцькому. Займаюсь власне цим все життя. За освітою викладач української мови і літератури, закінчив в 2001 році Дрогобицький педагогічний університет, філфак. - Як виник Правий сектор? - 24-25 листопада в Києві відбулась велика акція у зв’язку із скасуванням євроінтеграції. Взагалі Тризуб не є активним прихильником будь-яких інтеграційних процесів, але ми проголосили, що створюємо Правий сектор як площадку для координації дій різних революційно налаштованих груп, бо, по великому рахунку, з самого початку ми чудово усвідомлювали те, що не можна жити далі в тій системі державних координат, які існують. Остаточно Правий сектор виник вже після подій 30 листопада, коли ми відійшли на Михайлівську площу. Там ми і почали готуватись до захисту і тренуватись. Потім ми весь час були на Майдані та увійшли в склад самооборони Майдану. Також до Правого сектору увійшли Тризуб, УНА-УНСО і Карпатська січ із Закарпаття. - Ви проводили тренування раніше? - Так, 20 років. В нас вже багато поколінь змінилось. В мене там діти були маленькі в свій час, а зараз доньці 20 років, і вона все життя провела в Тризубі. Взагалі Тризуб – це вузькофункціональна організація орденського типу. У нас три конкретних завдання: пропаганда ідеології українського націоналізму в інтерпретації Степана Бандери; виховання української молоді в дусі патріотизму; та національна захисна діяльність, тобто захист честі і гідності української нації, у будь-яких умовах всіма доступними методами і засобами. Взагалі український націоналізм і бандерівці – це не є вузкочолі плебеї із садистичними нахилами, це інтелектуали, люди, які пишуть, які видаються, які ведуть роботу не тільки в силовому полі. Тризуб – організація, яка продукує певні ідеї. Ми не є політичною партією, в нас навіть заборонено в Тризубі займати державні посади. Серед відомих представників Тризуба – президент Києво-Могилянської академії Сергій Квіт, мій хороший друг і побратим. В свій час він був сотником в нашій організації. Або Петро Іванишин – доктор філологічних наук, завкафедрою в Дрогобицькому педуніверситеті, теж сотник. - Де саме проходять ці тренування? - В таборах всій Україні: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг, Павлоград, Нікополь тощо. Хлопці збираються, у них там є свій план діяльності на місяць, на півроку, на рік. Вони проводять вишколи, заняття. Проводять різні заходи по декомунізації та деколонізації України. Я думаю, що ви чули про події 2011 року, коли наша мобільна група відрізала голову бюсту Сталіна в Запоріжжі, це була доволі резонансна річ. Ми це ніколи не ставили на піар, просто робимо те, що йде на благо нашій нації, нашій державі. У кого з нас є можливість, накривають наркопритони, допомагають правоохоронним органам, якщо так можна сказати, бо мені здається, що міліція зараз більші наркоторговці. - Те, що сталося 19 січня на вулиці Грушевського, було заплановано заздалегідь? - Ні, звичайно. Ми завжди стояли на передніх рубежах ті два місяці. Стимулом до тих подій стали диктаторські закони, які були прийняті 16 січня. Не можна жити при таких правилах в державі. А 19 січня на Грушевського приїхали автомайданівці, які хотіли підійти до Верховної Ради і пікетувати. Правий сектор організовано підійшов, коли там вже були сотні людей. Ми намагались говорити з міліцією, домовитись, щоб нас пропустили. Вони відреагували доволі агресивно. А далі ви знаєте – розпочались активні дії, наші хлопці стояли на захисті людей. І я вважаю, що дуже добре, що так сталося, бо коли б не події 19, думаю, що влада не пішла на поступки та переговори з опозицією. - Скільки у вас тут зараз людей на Майдані? - Десь півтисячі людей плюс київський мобілізаційний резерв. Але зараз осередки виникають по всій Україні. Вони самі організовуються, називають себе Правим сектором, і ми працюємо над тим, щоб максимально координувати їх. - Скільки ви можете змобілізувати людей загалом по країні? - Я думаю, що на цей час тисяч 4-5 вже можна мобілізувати. - Як ви фінансуєте організацію? - Я до цього питання не маю відношення, але фінансується все людьми. Ми ще відкрили картки, але їх заблоковували миттю. А після 19 січня – це просто постійний потік. Нам потрібно все, бо ми тут вже два місяці. Люди несуть пачками гроші, у нас ведеться повний облік, все прозоро, хлопці закуповують екіпіровку. - Розкажіть про свою організаційну структуру? - Структура буде відпрацьована повністю вже після цих подій. Зараз Правий сектор – це абсолютно контрольована структура, і ніяка вона не екстремістська, не радикальна, я взагалі не люблю цього слова - радикальна. Зараз є загін на Майдані, є загони по областях і є ті стихійні групи, які виникають. Ми запрошуємо керівників, спілкуємось, дивимось, чи адекватні люди, тоді приймаємо рішення. Зараз сформований такий певний політичний провід в складі хлопців із Тризуба, з УНА-УНСО і представників інших окремих груп. Це невелике коло, приблизно чоловік 12. Саме вони й приймають рішення. Зараз ми почали координувати наші дії ще з афганцями. Вони офіційно не ввійшли в Правий сектор, але ми повністю тепер з ними координуємо нашу діяльність, бо класти хлопців просто так я не збираюсь. - Яким чином ви ухвалюєте рішення? - Є стратегічні рішення, є оперативні, тактичні. На кожному рівні люди приймають їх самі. У стратегічній площині, ми обговорюємо ту чи іншу проблему з проводом з 12 людей і відповідно я приймаємо рішення. А далі вже вирішують все командири. Наприклад, є в нас Іранець – він вирішує у своїй групі, чи відправляти людей на барикади чи ні. - Іранець? Він з Ірану? - Ні, це в нього псевдонім такий. Всі хлопці із зрозумілих причин мають псевдоніми, ми живемо в такій системі координат. Я наприклад, в Тризубі з 1994 року мав прізвисько я Яструб. А тут в нас є Пилипач, є Летун. Кожен сам собі вибирає, практично як на Січі. ПІСЛЯ 19 СІЧНЯ ДО НАШИХ ХЛОПЦІВ НЕ ПІДНЯВСЯ ЖОДЕН ЛІДЕР ОПОЗИЦІЇ - Чи координуєте ви свою діяльність з опозиційними силами? - В першу чергу ми підтримуємо стосунки із Андрієм Парубієм, як комендантом Майдану і фактичним керівником Самооборони, до якої ми формально входимо як 23-я сотня, хоча в нас з півтисячі людей. А якщо говорити про всю опозицію, то по великому рахунку у нас стосунки ніякі. Вони не помічають нашого існування. Мені здається, що це велика помилка опозиції, що вони не враховують сили афганців, той же Правий сектор, та навіть самооборону. Мені здається, що навіть в Андрія Парубія не зовсім все так просто із координацією дій із цією трійкою лідерів опозиції. Тому, що бачу заяви там лунають певні. Андрій говорить одне, а лідери – трошечки інше. Мене, наприклад, дивує, що після 19 числа лідери опозиції не піднялись на поверх і не подякували хлопцям. Підійдіть до людей, поговоріть з ними. Це ж живі люди і при тому хороші. Вчора приходить знімальна група і оператор каже: "Я був здивований. Один хлопець сопромат читає, другий так англійською володіє, він там із якимось іноземцем спілкувався. У вас такі хлопці!". Ну справді - це цвіт нації. Це люди, які зараз жертвують життям і своєю свободою заради Батьківщини. Це ж явище, а політики на це закривають очі. Хіба що Віталій Кличко – я з ним рази два зустрічався і абсолютно нормально спілкувались. Хоча здебільшого опозиція виконує частину наших вимог, адже вони чудово усвідомлюють нашу присутність і бачать, що Правий сектор – то є певний чинник на Майдані. - А ви навіть не намагались контактувати з ними заради координації? - Напряму у нас спілкування не було. У мене таке враження ще із самих початків мирного Майдану, що вони діяли дуже імпульсивно і не системно. Вони навіть не створили єдиного Штабу. Ми ж з самого початку виступили за єдність Майдану, щоб не було поділу на політиків, на Громадський сектор та Правий сектор. Я в усіх інтерв’ю наголошую, що повстанський рух має бути єдиним і не хочу провокувати опозицію на якісь відповіді. Але все має бути до певної межі. Коли країна постала перед реальною загрозою війни, на Майдані з’явилась велика недовіра до лідерів опозиції. Два місяці вони просто говорили. Хоча їм надали мандат довіри – беріть, вирішуйте питання. Вони нічого не змогли. 19 січня ми пішли у наступ, вони почали щось робити. Ну, що ж, будемо тиснути далі. - Наскільки ми розуміємо, ідеологічно найближчою до ваших поглядів є "Свобода"… - Так. У нас багато спільних позицій в ідеологічних питаннях, але є великі розбіжності. Я, наприклад, не розумію певних речей расистського характеру, не сприймаю їх абсолютно. Білорус загинув за Україну, вірменин із Дніпропетровська загинув за Україну. Вони мені побратими набагато більші, ніж яка-небудь, перепрошую, комуністична худоба, типу Симоненка, яка грає на Росію, але є етнічним українцем. Степан Бандера в свій час висунув три ставлення до не українців. Воно дуже просте. Є побратимське - для тих, хто разом з нами бореться за Україну незалежно від національності. Є толерантне - до тих людей, які живуть на тій землі, не протидіють нашій боротьбі, тому ми до них ставимось нормально, в Україні всім місця вистачить. Третя – ворожа, до тих, хто протидіє національно-визвольній боротьбі українського народу, а це в будь-якій державі, будь-який народ саме такі позиції і має. Соціал-націоналізм для мене дуже неоднозначний, бо на моє переконання, націоналізм не потребує якихось додатків, він є самодостатнім. Олег (Тягнибок - УП) останнім часом теж намагається йти напрямком традиційного націоналізму. Слава Богу. Хоча під час революції говорити про ідеологічні дискусії якось не дуже випадає. Врешті наші хлопці стоять на барикадах так само як хлопці із "Свободи". Це об’єднує. - Представники влади кажуть, що під час переговорів лідери опозиції стверджували, що люди згодні залишити адміністративні приміщення, якщо будуть випущені затримані та засуджені. Це правда? - Я думаю, що влада брехала. Думаю, що опозиція такого не казала. Перед голосуванням закону про амністію ми оголошували нашу позицію, і вона була десь такою самою в опозиції. Тобто, у випадку, якщо влада піде на компроміс, прийме закон про так звану амністію у редакції опозиції, то Правий сектор готовий відвести своїх бійців з Грушевського і розблокувати вулицю. Це розумний компроміс. Це не скасовує наших політичних умов. Ми маємо змінити країну на іншому рівні. Майдан – це лише Січ, плацдарм, але мова не йде про постійну бійку. - Ваші опоненти відповіли б на це, що ви першими відкрили вогонь та пішли у відкритий наступ... -Ні-ні-ні! Я перепрошую, Беркут побив дітей на Майдані 30 листопада 2013 року. Два місяці люди стояли на Майдані і не проводили ніяких дій. Потім сталась чергова провокація влади - прийняття законів 16 січня. Почались побиття активістів, викрадання людей, подивіться, що вони витворяють з Автомайданом. Саме вони спровокували цю ситуацію, а люди пішли у наступ, тому що терпіти вже більше не можна було. Скільки можна далі стояти, танцювати на Майдані? Ми не вівці, українець має звучати гордо, і вони довели, що українець звучить гордо. - Як ви вважаєте, чому для цього мав з’явитись Правий сектор, чому те саме це не робила опозиція? - Тому, що Правий сектор найреволюційніша структура Майдану. Я підкреслюю: саме революційна, а не радикальна. Революція – це розум, це план і це дія. Коли є ситуація народного збурення, не використати таку ситуацію на благо того самого народу не можна. Опозиція, на жаль, не здатна цього робити, бо мабуть, крісла в парламенті дуже м’якенькі і вони не здатні на якийсь рішучий крок. Ми здатні на такий крок. - Ви з самою опозицією про це говорили? - Я ж говорю, що з ними немає такого контакту. Я ще раз наголошую, що я - за єдність опозиційного, протестного, повстанського руху, тому будь-яке моє пояснення буде використане проти мене. Вони почнуть кричати, що я провокатор. Якщо чесно, мені все одно, що вони про мене говорять. Наша різниця в тому, що мене не цікавлять політичні рейтинги. - Зараз в переговорах з владою беруть участь представники опозиційних партій. Як ви вважаєте, чи можуть ці люди відповідати за дії Майдану та давати з його боку якісь гарантії? - В тому-то й справа, що процес переговорів неконтрольований Майданом. Кредит довіри до лідерів опозиції, який вони мали на початках і зараз – зовсім різні речі. Ми вимагаємо, щоб у переговорну групу ввести не тільки лідерів опозиції, але і представників Майдану. Хоча б у якості спостерігачів. Тоді можна надавати якісь гарантії і артикулювати хоча би тут, людям на Майдані, що ось така домовленість, досягнута між владою і опозицією, і вона має бути виконана. Бо іноді складається таке враження, що вони домовляються про одне, а потім у них щось переграється і виходить зовсім інше. Наша мета зараз - примусити опозицію знову увійти в черговий етап переговорів з конкретними вимогами і досягти певного порозуміння. Але обов’язково з представниками Майдану. У переговорну групу можуть увійти ті ж афганці або Андрій Парубій як командир самооборони. Якщо запросять мене – я піду. Нічого страшного ми в цьому не бачимо. Ми здатні донести свою позицію, щоб примусити і владу, і опозицію домовитись, щоб не було кровопролиття, щоб держава увійшла в іншу площину своєї діяльності. Заради цього я готовий йти. - Давайте простіше. Уявіть, що ви вже на переговорах і зараз сидите навпроти Віктора Януковича. Які б ви аргументи використали, щоб вмовити його змінити свої дії? - Я б домагався компромісу, тиснув би, хоча знаю, що він цього дуже не любить. Я не впевнений в тому, що Янукович отримує достовірну інформацію. Мені здається, що в нього якесь неадекватне сприйняття ситуації. Наприклад, я думаю, що він не розуміє, що 80% людей зараз не довіряють владі. Думаю, що його радники надають йому трішечки інші цифри і показують інші картинки. Тому я б почав з того, що не можна воювати із власним народом. Ще ніхто не переміг власний народ. Пояснив и, що ті речі, які творять силовики – це реальна війна проти українців. Друге, що дуже важливо – це спробувати йому пояснити, що ті тисячі самооборони, які вже сформовані, не дадуть можливості "Беркуту" або внутрішнім військам легенько зачистити Майдан і пройти по ньому парадно-стройовим кроком. Вони ще не розуміють, що Майдан - це вже явище зі своєю армією, зі своєю медициною, всякими структурами, це вже певна держава. І захопити її без дуже великої крові не вдасться. Дубинками розігнати це вже не можливо. Їм прийдеться застосовувати вогнепальну зброю, вже легально, а не так як на Грушевського. І у відповідь вони отримають по повній програмі, це я можу гарантувати Віктору Януковичу. - Добре, а чого ви хочете? Тобто ви кажете, Віктор Федорович, ситуація от така. Що далі? - Передумовою будь-яких переговорів має стати звільнення всіх заарештованих. Це ж не терористи, це ж не екстремісти. Думаю, що навіть ви знаєте когось із тих людей. Це абсолютно нормальні, адекватні люди, яким так накипіло. Люди мають бути звільненні. Про будь-яку нормалізацію можна говорити лише після цього. По-друге, це припинення будь-яких силових дій з боку влади. В першу чергу по регіонах. Припинити викрадення активістів. Це ж терор проти власного народу. Треба негайно починати розслідування злочинів, які відбувались на вулицях. "Беркут" не міг стріляти без відома міністра внутрішніх справ. Це ж військова структура, там має бути дисципліна, чітке підпорядкування. Якщо то були провокації, тоді треба з’ясувати, хто стріляв. Дайте людям інформацію, не мовчіть, не закривайте очі на те, що стається. Янукович насправді вже виконав кілька наших вимог щодо відставки уряду та скасування законів 16 січня. Але зміна одного побуванчика на іншого, який має приставку в.о. не вирішує жодних питань. Потрібно починати формування компромісного уряду, який можливо б мав складатися не з керівників політичних партій, а з професіоналів. При цьому всі одіозні фігури, всякі захарченки, табачники, і інші, типу політики, мають бути замінені. Це перший крок, який вони би мали зробити, і це б одразу зняло напругу. - Кого ви бачите на чолі цього Кабінету міністрів? - Я не можу про це говорити, бо я не є фахівець у формуванні уряду. Про це мають говорити політики. - Але не маючи власних пропозицій ви знімаєте з себе відповідальність і відсторонюєтесь від політичних процесів. - Я 25 років уникав публічної політики. Для мене це не проблема. Хоча зараз в перспективі ми розглядаємо варіанти, що якщо буде мир, то Правий сектор переросте в політичну організацію. Про це говорять всі хлопці. Та ради Бога! Зайнятись політикою можна завжди. Для мене вони є цвітом нації і вони не можуть бути гарматним м’ясом, яке використають і потім забудуть. Але зараз про конкретику ще рано говорити. Сьогодні Правий сектор не можна звужувати до якихось політичних речей. - Але зараз саме так все і виглядає - що вас використовують: ви стоїте на барикадах, а посади в уряді пропонують Арсенію Яценюку та Віталію Кличку. - Справа в тому, що життя держави, життя нашого народу не обмежується одним Кабінетом міністрів. Хай беруть. Запросять – допоможемо. Силовий блок візьмемо, наведемо порядок в державі. Але я сумніваюсь, що нам буде запропонована хоч якась посада. НА ПРЕЗИДЕНТСЬКИХ ВИБОРАХ У НАС БУДЕ СВІЙ КАНДИДАТ - Що ви запропонуєте Віктору Януковичу в разі перемоги революції? - Це від нього залежить. Деякий час тому ми гарантували йому 24 години, щоб він поїхав з країни і його ніхто чіпати не буде. Сьогодні, якщо б він прийняв розумне рішення, то йому можна було б дати навіть гарантії безпеки в державі. Аби не було війни, аби не було кровопролиття. Хай собі сидить в Межигір’ї, пасе страусів, і ніхто там його чіпати не буде. Але це має бути його рішення. - Ви особисто себе бачите на якісь посаді? - Зараз – ні. У мене дуже хороша посада – я провідник Тризуба. Мені легше виступати перед строєм, а не на сцені. - Але це не та посада, яка може змінити країну. Чим би ви займались в мирний час? - Хочеш миру – готуйся до війни. Ми зініціювали Правий сектор, і Правий сектор трохи країну змінив. В мирний час я б продовжував займатися Тризубом. Так як робив це двадцять років до того. Ви зрозумійте, що Тризуб – це не є структура, яка однозначно ставить за мету собі якийсь силовий конфлікт. Ні. Будь-яка нормальна держава має мати парамілітарні державного плану структури, які готують молодь до служби в армії, які дозволяють в разі якоїсь небезпеки, зовнішньої або внутрішньої змобілізувати якісь певний кадровий резерв для захисту інтересів народу. Це нормальне явище в більшості цивілізованих країн світу. Тризуб буде актуальним завжди. Навіть якщо ми матимемо найкращого президента та найкращий уряд. - Чи є у вас якась інформація щодо того, хто займається викраданням людей? - На превеликий жаль немає. Ми намагаємось роздобути цю інформацію, але поки що нам не вдається. Ми зверталися до влади із тим, щоб активізували дії силовиків, тієї ж Служби безпеки щоби їх всі оперативні можливості були задіяні для пошуку. Зрештою, в цих всіх подіях вона не така заплямована, як МВС. Але поки що нічого немає. - Тобто ви щиро покладаєтесь на владні структури у розслідуванні цього питання? - А я не впевнений, що тільки влада до цього причетна. Я не виключаю, що до цього причетні закордонні спецслужби. Наприклад ФСБ. Росія завжди користається дестабілізацією в Україні. Як тільки дестабілізація в Україні, вони сюди заходять і вирішують якісь свої певні інтереси. Путін неодноразово заявляв, що Україна – це не держава. І я більше, ніж переконаний, що плани про поділ України на дві на три, на п’ять, на шість зон впливу існують по сей день. - Але фактором дестабілізації називають і сам Правий сектор та його діяльність. - Мені навпаки здається, що правий сектор останні місяці власне показав, що він фактор стабілізації. Якби не дії Правого сектору, то ніяких переговорів би не було, радикальні настрої б збільшувались і вибухнули в регіонах у вигляді партизанської війни. Чомусь про це ніхто не думає? Поки, що все ж таки ситуація контрольована і знаходиться в перемовному процесі. Якщо вони не домовляться, ризик партизанської війни в Україні дуже сильно зросте. Як відомо, українці мають дуже славну традицію ведення партизанської війни. Десятками років воюють. Тільки чи то буде користь для держави? - А ви не боїтесь, що ця партизанська війна може переростив громадянську? - Громадянської війни не може бути. Коли 80% народу не підтримує владу, це буде боротьба між суспільством, народом і владою. І це дві великі різниці між громадянською війною і тією, про яку ми кажемо. Це буде національно-визвольна війна. Але нам би не хотілося. Все ж таки ми маємо державу, маємо плацдарм для розгортання процесу націотворення та державотворення. - Але багато людей на сході України щиро вважають, що тут збираються бандерівці, націоналісти, і вони дійсно переконані, що їм треба проти цього боротись. Що робити з цими людьми? - По моїй інформації це дуже невеликий процент людей. Я ж сам із Дніпропетровщини, я там володію ситуацією повністю. Здебільшого це найманці. Ви ж бачили події біля дніпропетровської обладміністрації. Там місцевий депутат-регіонал Ступак вже роки півтора збирає відморозків, формує бійцівські клуби, охоронні структури, які тепер разом з міліцією "ідейно" захищають облдержадміністрацію. Ви бачили серед захисників адміністрації хоча би одних нормальних громадян, які б вийшли самі? Або в тому самому Криму створені підрозділи шовіністично налаштованих ряжених казаків, які створюють чорні сотні і виступають на захист влади. А де маси людей? При тому, що кримські татари повністю на стороні Євромайдану. Тому, все це неоднозначно. - Якби ви поговорили з людьми на сході, вони те саме кажуть про Майдан: що тут дуже малий процент щирих людей, а більшість – проплачених націоналістів. У вас з ними дуже схожа риторика, яка в кінцевому рахунку малоздатна призвести до компромісу. - Давайте на прикладах. Партія регіонів спробувала робити Антимайдан, звозячи людей зі всієї України. Хто там стоїть? Це реально асоціальний елемент, або бюджетники, яких просто туди заганяли. Я ж спілкувався з цілою купою людей, і коли я кричав "Зека геть!", вони махали руками і сміялись. Це міф про якусь певну соціальну підтримку Януковича і його влади. Показником є дії ультрас по всій Україні, які підтримали Майдан. Це ж люди власне ідейні з луганської "Зорі", з сімферопольської "Таврії", запорізького "Металургу", з дніпропетровського "Дніпра", з харківського "Металіста" і так далі. Скільки допа з гепою намагаються зібрати тих ті тушок, щоб направити сюди на Київ, а їм й того не вдається зробити. За яку підтримку можна говорити? Це велика неправда про розкол. Немає ніякого розколу. Янукович, дай боже йому здоров’я, об’єднав країну. - На Майдані весь час лунає заклик до трьох опозиціонерів - визначитись із єдиною кандидатурою. Ви підтримуєте цей заклик? - Здається, що він вже не актуальний, бо більше лунає заклик визначитись з лідерами Майдану. Лідерами спротиву як такого. Для людей актуальність президентських виборів відійшла там на якийсь другий, третій план. - У разі президентських виборів – дострокових чи строкових – яка у вас буде стратегія: ви когось підтримаєте чи підете на вибори самі? - Ми не виключаємо, що Правий сектор висуне свою кандидатуру на виборах. Але поки про це рано говорити. - Тобто ви дійсно щиро вірите, що кандидат від Правого сектору має шанс на виграш по всій країні? - Якщо йти з правильних позицій, то шанс є завжди. Правий сектор за декілька тижнів став всеукраїнським явищем. Це Харків, Дніпропетровськ, Донецьк, Крим. З іншого боку президентські вибори можуть підняти наші ідеї революційних змін в державі на достатньо високий рівень. - Ви не боїтеся, що ваш похід на вибори розпорошить опозиційний електорат, і вас звинуватять у розколі? - Послухайте, хай цей процес закінчиться, і тоді ми глянемо, що і як. Байки про розпорошування сил, які вони розповідають один одному, це якась дитяча гра. Вони всі чудово знають, що ідуть втрьох, розпорошуючи сили з самого початку. Тут або сісти і домовитись реально, і дотримуватись тих домовленостей, або кожному грати свою гру. Для нас не є принциповим участь в президентських виборах на цьому етапі. Нам потрібен мир. Справа в тому, що є люди, які багато говорять і мало роблять, а є люди, які діють і своїм потом і кров’ю доводять, що вони здатні на зрушення, на дію, на досягнення результату. Правий сектор – майданчик для хлопців, які довели свою здатність щось змінювати, жертвувати своїми благами для чогось вищого. Політики останні роки цього не демонструють. Я не бачу, щоб вони демонстрували цю жертву, бажання і вміння жертвувати. - А хто для вас хто лідер спротиву? - Його на цей момент немає. Я зробив заяву, що готовий взяти відповідальність на себе за всі ті речі, що відбуваються. Це не означає, що я особисто маю якісь президентські амбіції. Просто я бачу, що потрібна повна координація та контроль над ситуацією. Хай визначаються самі між політиками. Якщо хтось з них готовий це зробити, хай робить, ми його щиро підтримаємо. Але я не бачу, щоб хтось цим займався. ПРАВИЙ СЕКТОР НЕ ВОЮЄ З РОДИНАМИ - Ви усвідомлюєте, що в разі поразки або навіть компромісу між владою та опозицією вас може чекати в’язниця? - Так, звичайно. Я 25 років до того готовий. Що зробиш, життя є життя. Всі ми під Богом ходимо. Як буде так буде. Буде кримінальна справа, то буде кримінальна справа. Я за Україну буду боротись. Хай пробують посадити. Ми ще побачимо хто кого буде саджати врешті-решт. - Вам ще повістку не приносили? - Ні. А я тут живу, куди мені повістку? На Майдан вони не приносять, на п’ятий поверх ментів не пускають хлопці. - Але може таке статися, що до арешту і не дійде. Вас може очікувати доля Ігоря Луценка або Дмитра Булатова… - Я знаю в ім’я чого я веду боротьбу. Звичайно, що не хочеться, я ж жива людина і маю інстинкт самозбереження. Але хлопці мене охороняють, ходять за мною, бронежилет одягають. - Ви взагалі виходите за межі Майдану? - Рідко буває. Куди – не скажу. - Що з вашою родиною зараз? - Родину востаннє бачив на Різдво. Вони в Україні, але я тимчасово змінив їх місце проживання. Справа в тому, що в Інтернет викинули всю інформацію по наших адресах, по сім’ях, тому певна небезпека є. - Але ж така сама інформація є і про співробітників Беркуту наприклад. Ви можете гарантувати всім правоохоронцям та представникам влади, що їхнім родинам нічого не загрожує? - Я можу гарантувати, що Правий сектор ні в якому разі не буде зачіпати жодної дитини, жодної родини будь-яких силовиків, будь-яких структур. Правий сектор не воює із жінками і дітьми. Ми не нелюди із Беркута, які б’ють журналістів та медиків. Тому можете не хвилюватись - ніхто ніяких дій не буде проводити. За Правий сектор я можу відповідати. - Ультиматум ви ще ставили… до 4 числа у вас є вимога: або звільнити всіх, або будуть… Можете сказати про що це? Чому саме 4 число? - Четвертого лютого - наступна сесія. Ми вимагаємо, щоб Верховна рада проголосувала документ щодо безумовного і повного звільнення і реабілітації затриманих людей. І це ніяка не амністія, бо це ніякі не злочинці. Ми також вимагаємо припинення будь-яких силових дій з боку влади – це викрадення, підпали машин тощо. Думаю, що вони прислухаються до нас. Процентів на 90 впевнений, що вони прислухаються. Інакше ми реально на межі кривавого конфлікту. Я не виключаю, що люди, які стоять на Майдані, проведуть дуже потужну мобілізацію і підуть на урядовий квартал. І візьмуть його - я більше, ніж переконаний, хоч з кров’ю, хоч з втратами великими. Бо патова ситуація залишилась. Тоді винесуть всіх тих: і режиму охоронців і Януковича, тому їм краще домовитись. - Ви розумієте, що навіть те, що ви зараз кажете, може бути використане проти вас? - Так, звичайно. Революція ж. Є дві сторони барикад – це закономірно. Зараз все використовується або проти нас або проти них. - Ви якимось чином вибираєте людей, які до вас приходять? Вони проходять якийсь відбір? - Безумовно. Запис добровольців відбувається весь час, особливо під час якихось активних дій. Щодо критеріїв - це до командирів треба звертатись безпосередньо. Вони із людьми працюють. Я точно знаю, що не беруть неповнолітніх. Бо бігають табунами по 15-16 років. - Ви видаєте людям якусь зброю, мається на увазі не вогнепальну? - А вони самі приходять або з битою якою-небудь або з кийком яким-небудь. Ми їх вже екіпіруємо. От власне гроші, що ідуть від людей, на них ми закуповуємо щитки всілякі, шоломи і щити, дуже великий арсенал того всього. Відповідно екіпіруються, потім проводяться заняття з ними. Якщо людина має погане фізичне здоров’я, то для неї знаходиться інша робота - на кухні, в медичній частині, і так дальше. Дівчатка наші молодці, просто молодці, вони стільки вже зробили доброго. Вони і поранених витягували під час бойових дій, і тут постійно допомагають. - Щодо вогнепальної зброї – ви закликали людей приносити її на Майдан. Навіщо ви це робите? - Коли був підписаний наказ МВС про дозвіл використовувати вогнепальну зброю проти людей, я закликав власників легальної зареєстрованої зброї долучитись до нас, щоб створити групу вогневої підтримки у випадку, якщо вони підуть на Майдан і будуть стріляти. Я вважаю, що у відповідь так само треба стріляти, бо інших варіантів немає. Але це тільки у випадку, якщо вони перші почнуть вогонь. - Цей загін уже створений? - Це таємниця, вибач. - Хто володіє всією інформацією, яка є зараз в Правому секторі? Є людина, яка знає все. - Все не знає ніхто. Інформацією володіє політичний провід. - Як ви координуєте свої дії? Не секрет, що всі перемовини прослуховується, як ви це робите? - За рахунок зв’язкових, посильних, рація у всіх хлопців є, але їх так само сканують, ми то знаємо. Апаратури натикали у всіх будинках навкруг, таке враження. Оперативні машини стоять і так далі. Я, до речі, тих хлопців, що там сидять, не вважаю ворогами або я кимось, вони роблять свою роботу, мусять робити. Більше того, я більше, ніж переконаний, що у силових структурах дуже-дуже неоднозначна ситуація по відношенню до влади, до опозиції, до Майдану. Одні ненавидять, але то невеликий процент, інші із симпатією ставляться, бо ми також із силовиками ведемо певні переговори. Хлопці до нас підходять говорять. Режим сиплеться. Його треба дотиснути просто, щоб вони пішли на оті політичні кроки. - Там, на Грушевського, стоять дві барикади. Є якесь спілкування із "Беркутом"? Ви носите їм теплий чай, каву? Я знаю, що були такі ініціативи. - Зараз не знаю, чи носять. Раніше, коли вони нас блокували на самому Майдані, то їх годували. Я був противником цього не тому, що мені ті хлопці недруги, вони теж українці, вони просто по інший бік барикад. Вони служать ворогу. Але цього не бажано робити. Чим більше їх буде виведено із ладу за рахунок недоїдання і так далі, тим менше можливості, що вони підуть в наступ і атаку, і почнуть бити людей, як вони це неодноразово робили. Тому чисто з прагматичних міркувань я не думаю, що їм треба носити бутерброди, каву. http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2014/02/4/7012683/

Все, что касается выдачи денег, есть исполнение договора, который заключен.

Я тоже люблю свою Украину, но, в отличии от евреев, украинцы не жалуют своих голдов мейеров и ариэлев шаронов - Тягнибока и Яроша.