Олег1964

Вот постанова ВСУ от 23.05.12 г.: http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/81...ab?OpenDocument В ухвалах колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 10 лютого 2010 року та від 2 лютого 2011 року, на які посилається ОСОБА-1, обґрунтовуючи підстави подання заяви до Верховного Суду України, суди вирішували спори з приводу правовідносин, що виникають із договорів про надання учаснику послуг, спрямованих на придбання транспортного засобу, визнання їх недійсними та стягнення належних позивачам за договорами грошових коштів. У наведених судових рішеннях відсутні висновки судів щодо недійсності договорів про надання споживчого кредиту. Фактичні обставини та матеріально-правові підстави для ухвалення судових рішень у цих спорах не є тотожними з висновками, яких дійшов суд у справі, що розглядається. Отже, зміст цих судових рішень є різним зі змістом судового рішення, яке переглядається, та не може свідчити про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Що стосується ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 3 листопада 2010 року у справі №6-11173 св10, то суд касаційної інстанції дійшов висновків, що застосування положень Закону України «Про захист прав споживачів» до спорів, які виникли з кредитних правовідносин, можливе лише в тому разі, якщо предметом і підставою позову є питання надання інформації споживачеві про умови отримання кредиту, типи відсоткової ставки, валютні ризики, процедура виконання договору тощо, які передують укладенню договору. Після укладення договору між сторонами виникають кредитні правовідносини, тому до спорів щодо виконання такого договору положення цього Закону не можуть застосовуватися, а застосуванню підлягає спеціальне законодавство в системі кредитування. Отже, висновки суду касаційної інстанції в ухвалі, постановленій у справі №6-11173 св10, не свідчать про неоднакове застосування судами касаційних інстанцій положень Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки ці висновки узгоджуються з висновками, що зроблені судами у справі, яка переглядається. Щодо посилання ОСОБА-1 на Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року №15-рп/2011, то воно не є рішенням суду касаційної інстанції й відповідно на нього не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, установленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України. Ураховуючи те, що наведені заявником судові рішення не є прикладами неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, вважати заяву обґрунтованою немає підстав. О такое от.

Печально. Где можно увидеть постанову ВСУ?

Вам в тему ухвала : http://antiraid.com.ua/forum/index.php?showtopic=3589

Банку ничего не будет. Если Вы молоды, уезжайте. Лучше в Канаду. Я там был в гостях у друга. Замечательная страна.

Вот решение в тему. Поражает своей безграмотностью. Оказывается, если договор расторгнут судом, третейским в том числе, то це вказує на відсутність правових підстав доведеності позову позивача в частині недійсності окремих положень кредитного договору. До того ж, відсутній предмет доказування, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р., який рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. розірвано. Кстати, этим кредитным договором в гривне, финансовая компания валютные риски переложила на потребителя. О такое от. Справа 221/886/2012 Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02.04.2012 року Староміський районний суд міста Вінниці в складі: головуючого судді Татаурової І.М., при секретарі Вохміновій Г.С., з участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача Дубовиченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 1047 про надання кредиту у сумі 39210грн. на придбання автотранспортного засобу. Даний споживчий кредит надавався в умовах кредитної акції, яка проходила з 27.10.2008р. по 30.11.2008р., яку проводила Корпорація «Аис»за підтримки фінансової компанії «Єврокапітал». В корпорації «Аис-Вінниця» ОСОБА_1 запевнили в тому, що кредит в гривні, без переплат, без будь-яких комісій щомісячних або разових. Відповідно до договору та додатку № 1 до договору, який є невідємною частиною договору позичальник щомісяця має сплачувати фіксовану суму 2265,57грн. Згідно графіку платежів плата за обслуговування кредиту становить нуль гривень. ОСОБА_1 сумлінно виконувала свої обовязки за договором, сплачувала щомісячні платежі у вказаному розмірі за період з грудня 2008року по жовтень 2009року. Однак з березня 2009року відповідач без попередження, без узгодження, в односторонньому порядку почав додатково нараховувати плату за обслуговування кредиту. Плата за обслуговування кредиту відповідно до п.2.2.3 договору розраховується за формулою. Однак в п.2.2.3 договору наведенні дві формули: = СК*ОК+(ЩП*Кн.)/Ко-ЩП; = СК*ОК. Наявність двох формул свідчить, що інформація надається у нечіткий, незрозумілий та двозначний спосіб, що є порушенням ст. 19 п.2 ЗУ «Про захист прав споживачів». Також в п.2.2.3 договору передбачено, що плата за обслуговування кредиту збільшується, якщо Кн/Ко›=1,01, де: Кн - курс Національного банку України долара США до гривні на дату розрахунку плати за обслуговування кредиту; Ко - курс Національного банку України долара США до гривні на дату підписання кредитного договору. В договорі виділено, що згідно умов кредитного договору плата за обслуговування кредиту дорівнювала нулю. Просить визнати несправедливими та недійсним з моменту укладення договору пункт 2.2.3 кредитного договору від 13.11.2008р. № 1047, укладеного між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмір 15000грн. та судові витрати. В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин викладених у ній, просить визнати несправедливими та недійсним з моменту укладення договору пункт 2.2.3 кредитного договору від 13.11.2008р. № 1047, укладеного між нею та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та стягнути з відповідача моральну шкоду в розмір 15000грн. та судові витрати. Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду заперечення згідно з яких пунктом 11.14 договору чітко передбачено, що підписанням договору позичальник підтверджує, що до укладання кредитного договору позичальник був ознайомлений кредитодавцем в письмовій формі з усіма умовами кредитування. Згідно з п.2.2.3 кредитного договору, сторони домовились про те, що позичальник, окрім інших платежів, здійснює плату за обслуговування кредиту в тому випадку, якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко дорівнює або перевищує 1,01. Додатково пояснила, що 15.10.2010р. Третейським судом винесено рішення та розірвано кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь підприємства заборгованість за кредитним договором у розмірі 39383,69грн. та судові витрати в розмірі 1200грн. Рішення Третейського суду не оскаржувалось. Соломенським районним судом м. Києва 28.11.2011р. було видано ухвалу, якою заяву ТОВ «ФК «Єврокапітал»про видачу виконавчого документу для виконання рішення Третейського суду задоволено. Однак на дану увалу ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу, яка на даний час знаходиться на розгляді в апеляційному суді м. Києва. Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше як за заявою осіб, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тобто кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Між сторонами виникли правовідносини в сфері договірних зобовязань, які регулюються відповідними нормами Цивільного Кодексу України. Судом встановлено, що 13.11.2008р. між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»було укладено кредитний договір № 1047, згідно умов якого відповідач надав позивачу кредит у сумі 39210грн. для оплати автотранспортного засобу ГАЗ 2705414, 2008р.в., білий, д.н. НОМЕР_1 (а.с.6-10). Згідно п.2.2.3 кредитного договору плата за обслуговування кредиту, яка розраховується за формулою: якщо коефіцієнт зміни курсу НБУ долара США до гривні Кн/Ко›=1,01, тоді плата за обслуговування кредиту = СК*ОК + (ЩП*Кн)/Ко-ЩП, інакше = СК*ОК, де Кн- курс НБУ долара США до гривні на дату розрахунку плата за обслуговування кредиту; Ко- курс НБУ долара США до гривні на дату підписання кредитного договору; СК- сума кредиту, згідно кредитного договору; ЩП щомісячний платіж згідно графіку платежів передбаченого кредитним договором; ОК- розмір щомісячної плати за обслуговування кредиту в відсотках. Відповідно до п.2.4 кредитного договору сторони домовились, що сума кредиту, проценти за користування кредитом та сума плати та інші види платежів, передбачені кредитним договором складають повну заборгованість позичальника за кредитним договором. Згідно п.5.1.2 кредитного договору позивач ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, плату за обслуговування кредиту, а також інші платежі, передбачені договором. Підписаний позивачем кредитний договір містить умови щодо внесення плати за обслуговування кредиту з відкладальною умовою, для визначення настання якої достатньо наявності офіційного курсу долару США до гривні на день внесення платежу та його порівняння з тим, що діяв на момент укладання кредитного договору. Згідно листів від 11.03.2009р.,07.04.2009р., 23.04.2009р. позивач була повідомлена про нарахування плати за обслуговування кредиту за січень 2009року, лютий 2009 року, березень 2009року, квітень 2009року в розмірі 752,58грн. (а.с. 51-53,58-59,60-61). Рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. позов ТОВ «ФК «Єврокапітал»до ОСОБА_1 про розірвання договору та стягнення заборгованості в розмірі 39383,69грн. задоволено. Розірвано кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Єврокапітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 39383,69грн., що включає в себе: 23439,09 грн. тіло кредиту; 1469,25грн. проценти за користування кредиту; 9251,89грн. плата за обслуговування кредиту; 2053,48грн. пеня; 3169,98грн. штраф. Рішення Третейського суду проголошено в засіданні Третейського суду 15.10.2010р. і набуває чинності з моменту його проголошення (а.с.72-76). Копію якого позивач отримала, про що свідчать матеріали справи (а.с. 77-82). Згідно ст. 61 ч.3 ЦПК України обставини, встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. З викладеного вбачається, що предмет спору, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р. укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал»та ОСОБА_1 розірвано рішенням Третейського суду від 15.10.2010р., що вказує на відсутність правових підстав доведеності позову позивача в частині недійсності окремих положень кредитного договору. Оскільки, відсутній предмет доказування, а саме кредитний договір № 1047 від 13.11.2008р., який рішенням Третейського суду від 15.10.2010р. розірвано, відповідно не підлягають задоволенню і решта, повязаних з цією, позовних вимог, а саме відшкодування моральної шкоди, яка на думку позивача виникла внаслідок кредитного договору. Оскільки позивачу відмовлено в задоволені позовних вимог, тому, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, відсутні правові підстави для відшкодування судових витрат. Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд в и р і ш и в : Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання недійсним окремих положень кредитного договору та відшкодування моральної шкоди залишити без задоволення. Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Суддя: http://reyestr.court.gov.ua/Review/22387625

Лучший способ - через канцелярию. Всегда.

А когда это новое опубликуют для всенародного обсуждения?

Вот как. Тогда почитаете это решение от 17.02.12 г. Оказывается и по гривневому кредиту заёмщики могут нести валютные риски! Вот это и есть тема для шоу!

У меня гривневый кредит по которому валютные риски несёт заёмщик! Вот оно что!!! А Вы говорите какие проблемы!

Луспеник мог сделать это намного раньше. До решения КСУ.

"Чтобы поступать справедливо, нужно знать очень немного, но чтобы с полным основанием творить несправедливость, нужно основательно изучить право." ЛИХТЕНБЕРГ Георг Кристоф.Это про Луспеника и нашу действительность.

Я хочу. Согласен приехать в Киев за свой счет. Конфликт с кредитором "хороший". Кредитор в Киеве. Собственник финансовой компании "Еврокапитал" (кредитора) - народный депутат-регионал Святаш Дмитрий. Отличное будет шоу!

Думаю, что будет ОК. Вот ухвала ВСС, производство по которой в 2010 году открывал ещё Луспеник, будучи судьей ВСУ (упаси бог от таких судей). http://reyestr.court.gov.ua/Review/21432241 Т.е., открытие кас. производства не означает обязательную отмену решений нижестоящих судов.

Вот решение апелляции:http://reyestr.court.gov.ua/Review/21255753

Если судьёй принято к рассмотрению заявление о пересмотре по нововыявленым до 20.12.11 (первое заседание было 21.12.11 и будет дальше), то как будет в этом случае. Судья должна взять самоотвод или продолжить рассмотрение заявления?

По моему опыту, честных судей процентов 10. Маловато будет. Но они есть.

Подписываюсь под каждым словом! +100