Постанова ДАС про відмову Прокредитбанку у стягненні заборгованості з поручителів на підставі ч.4 ст.559 ЦК

[ANTIRAID]

Єдиний унікальний номер 761/39166/18
Номер провадження 22-ц/804/1044/20

Єдиний унікальний номер 761/39166/18 Головуючий у 1 інстанції Величко О.В.

Номер провадження 22-ц/804/1044/20 Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 вересня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді: Корчистої О.І.

суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.

за участю секретаря Гуляєва М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу №761/39166/18 за позовом Акціонерного Товариства «Прокредитбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фартнео» про стягнення кредитної заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 ,

на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року,

встановив:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У жовтні 2018 року Акціонерне Товариство «Прокредитбанк» (далі за текстом АТ «Прокредитбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фартнео» (далі за текстом ТОВ «Фартнео») про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначало, що 15 квітня 2011 року між позивачем АТ «Прокредитбанк» та третьою особою по справі ТОВ «Фартнео» було укладено Рамкову угоду № FW401.372, відповідно до умов якої АТ «Прокредитбанк» здійснив кредитування ТОВ «Фартнео» шляхом укладення Договору про надання овердрафту №401.44439/FW401/372 від 20 травня 2014 року (далі за текстом кредитний договір), згідно до умов якого ТОВ «Фартнео» отримало кредит в розмірі 1 000 000 гривень під 23% річних строком з 20 травня 2014 року по 20 травня 2016 року.

З метою забезпечення взятих на себе ТОВ «Фартнео» зобов`язань за вказаним договором, між АТ «Прокредитбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 було укладено договори поруки № FIL.64577-ДП1 та №9771-ДП2 від 15 квітня 2011 року.

В порушення умов кредитного договору ТОВ «Фартнео» не забезпечило своєчасне погашення кредиту, у зв`язку з чим перед позивачем утворилась кредитна заборгованість в розмірі 1 018 297,93 гривень, з яких 1 000 000 гривень - капітал, 18 022,37 гривень - відсотки, 275,56 гривень - відсотки за неправомірне користування кредитом.

Просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як солідарних із ТОВ «Фартнео» боржників заборгованість за Договором про надання овердрафту 401.44439/FW401/372 від 20 травня 2014 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди № FW401.372 від 15 квітня 2011 року, в розмірі 1 018 297,93 гривень з кожного та судовий збір в розмірі 15 274,47 гривень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року позовні вимоги АТ «Прокредитбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ТОВ «Фартнео» про стягнення кредитної заборгованості, задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 як солідарного із ТОВ «Фартнео» боржника на користь АТ «Прокредитбанк» заборгованість за кредитним договором № 401.44439/ FW401/372 від 20 травня 2014 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди № FW401.372 від 15 квітня 2011 року - в розмірі 1 018 297,93 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 як солідарного із ТОВ «Фартнео» боржника, на користь АТ «Прокредитбанк» заборгованість за кредитним договором № 401.44439/ FW401/372 від 20 травня 2014 року, який є невід`ємною частиною Рамкової угоди №FW401.372 від 15 квітня 2011 року в розмірі 1 018 297,93 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Прокредитбанк» в рівних частках судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 15274,47 гривень, по 7637,24 гривень з кожного.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову АТ «Прокредитбанк». Стягнути з АТ «Прокредитбанк» на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати на судовий збір та професійну правничу допомогу.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що за умовами договорів поруки, укладених між АТ «Прокредитбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 № FIL.64577-ДП1 та №9771-ДП2 від 15 квітня 2011 року, встановлено строк, після якого порука припиняється (п. 4.1 Договору поруки), тому в цьому разі підлягають застосуванню норми ч. 4 ст. 559 ЦК України про те, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Згідно п. 4.1 Договору поруки кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника. У договорі про надання овердафту №401.44439/АЦ401.372 строк дії овердрафту з 20 травня 2014 року по 20 травня 2016 року включно. Оскільки встановлений п.4.1 Договору поруки, строк, протягом якого кредитор може звернутися з вимогою до поручителів, та зважаючи на те, що кредитор звернувся з позовом лише у жовтні 2018 року, кредитор АТ «Прокредитбанк» пропустив строк звернення з вимогою до поручителів, а тому порука, яка виникла на підставі договору поруки, є припиненою.

Суд першої інстанції проігнорував закріплені у договорах поруки умови щодо права кредитора звернутись з вимогою до поручителів про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника, та дійшов протилежного висновку.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

До Донецького апеляційного суду від позивача АТ «Прокредитбанк» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року без змін.

В обґрунтування відзиву вказує, що пунктами 8.4-8.7 Рамкової угоди передбачено, що позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти банківських днів з дня відправлення (вручення, якщо кредитор вручив вимогу) позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не вказані у такій вимозі. Кредитор вправі у будь-який час прийняти рішення про відкликання вимоги. У такому випадку погашення кредиту здійснюється у порядку, що діяв до пред`явлення вимоги, якщо інше не буде визначено кредитором. Кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строків, вказаних у пунктах 8.4, 8.6 Рамкової угоди. Після виникнення прострочення платежу по процентам, позивач мав намір, але не мав об`єктивної можливості надіслати вимогу про дострокове погашення кредиту чи рішення про зміну строків дострокового погашення ані до позичальника, ні до поручителів. Це було зумовлено проведенням антитерористичної операції на Сході України. Водночас, позичальник та поручителі не повідомляли банк про своє місцезнаходження/зміну місцезнаходження та фактичний стан справ в бізнесі, розуміючи при цьому, що їх кредитна заборгованість залишилась не погашеною. Враховуючи наведені обставини, 29 грудня 2015 року банк визначив як дату винесення на прострочення суми заборгованості по овердрафту.

Отже 29 грудня 2015 року строк дії договору про надання овердрафту № 401.44439 ще тривав. Але трохи згодом в цей же день банк змінив строк дії договору, встановивши вимогу про його дострокове повернення та встановив всю суму заборгованості на прострочення. Банк зазначає, що ним було допущено описку в розрахунку заборгованості, а саме замість 29 грудня 2015 року вказано 25 грудня 2015 року. Отже, банк не пропустив строк в три роки, що передбачений п. 4.1 Договору поруки.

ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

В судовому засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_1 - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримали та просили її задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача АТ «Прокредитбанк» Позняк І.С. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання апеляційного суду відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та третя особа ТОВ «Фартнео» не з`явились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до положень частини 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що 20 травня 2014 року між АТ «Прокредитбанк» та ТОВ «Фартнео» укладено Договір про надання овердрафту №401.44439/FW401/372 від 20 травня 2014 року (далі-кредитний договір), згідно з яким ТОВ «Фартнео» отримало від АТ «Прокредитбанк» кредит в розмірі 1 000 000 гривень з 20 травня 2014 року по 20 травня 2016 рік, зі сплатою відсотків в розмірі 23% річних, з цільовим призначенням - поповнення обігових коштів, зобов`язавшись погасити використаний ліміт овердрафту не пізніше дня закінчення строк дії овердрафту та сплачувати проценти за користування овердрафтом у встановлений кредитним договором строк. Рамковою угодою встановлено ліміт строку кредитування - 120 місяців.

Також судом встановлено, що Рамковою угодою встановлено ліміт строку кредитування - 120 місяців.

Крім цього, судом встановлено, що п. 8.7 Рамкової угоди кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строків, вказаних у п. 8.4, 6.6 Угоди.

Відповідно до п. 8.4 Угоди позичальник зобов`язаний достроково погасити весь залишок кредиту протягом п`яти днів з дня направлення позичальнику чи поручителям вимоги, якщо інша сума чи строк дострокового погашення не будуть вказані у такій вимозі.

Відповідно до п. 8.6 Угоди у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківських дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

Також судом встановлено, що за невиконання ТОВ «Фартнео» усіх зобов`язань за кредитним договором, укладеним на підставі та в межах Рамкової угоди, відповідати перед банком в повному обсязі як солідарний із позичальником боржник зобов`язались відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про що 15.04.2011 року між ними та Банком укладено договори поруки № FIL.64577-ДП1 та №9771-ДП2.

Внаслідок порушення умов договору у третьої особи перед Банком станом на 12 вересня 2018 року виникла заборгованість, яка дорівнює 1 018 297,93 гривень, з яких 1 000000 гривень - капітал, 18022,37 гривень - відсотки, 275,56 гривень - відсотки за неправомірне користування кредитом.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , підлягає задоволенню.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ

НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги АТ «Прокредитбанк» суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази вказують на наявність заборгованості у ТОВ «Фартнео» перед позивачем в сумі 1018297,93 гривень і на право кредитора звернутися до поручителів. Порука, згідно умов договору, діє з 15 квітня 2011 року по 15 квітня 2021 року (ліміт строку кредитування), тобто є діючою, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що згідно з умовам Договору поруки непред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позивальника, на що посилається представник позивача, не тягне за собою припинення поруки. Зміна кредитором строку погашення овердрафту до 25 грудня 2015 року не змінює обсягу відповідальності боржника,тому також не є підставою для визнання поруки припиненою. При цьому, суд першої інстанції не прийняв доводи представника відповідача про застосування строків позовної давності, оскільки останній платіж щодо погашення кредиту був здійснений 22 квітня 2015 року, банком встановлено дату дострокового повного погашення овердрафту - 25 грудня 2015 року, а у Договорах поруки №9771-ДП2 та № FIL.64577-ДП1 від 15 квітня 2011 року встановлена позовна давність у 5 років, включаючи вимоги, щодо яких законодавством встановлена спеціальна чи обмежена позовна давність.

З такими висновками суду першої інстанції не можна погодитись за наступних підстав.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановлено, що 15 квітня 2011 року між АТ «Прокредитбанк» та ТОВ «Фартнео» було укладено Рамкову угоду №FW401.372, відповідно до умов якої АТ «Прокредитбанк» здійснив кредитування ТОВ «Фартнео» шляхом укладення Договору про надання овердрафту №401.44439/FW401/372 від 20 травня 2014 року (далі за текстом кредитний договір), згідно до умов якого ТОВ «Фартнео» отримало кредит в розмірі 1 000 000 гривень під 23% річних строком з 20 травня 2014 року по 20 травня 2016 року. (т.І, а.с.5-7, 8-9)

Для забезпечення взятих на ТОВ «Фартнео» зобов`язань за вказаним договором, між АТ «Прокредитбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 укладено договори поруки №FIL.64577-ДП1 та №9771-ДП2 від 15 квітня 2011 року. (т.І, а.с.19-20, 21-22)

Встановлено та не заперечувалось сторонами, що останній черговий платіж за кредитним договором ТОВ «Фартнео» сплачений 22 квітня 2015 року. (т.І, а.с.10 (зворотний бік))

Згідно п.8.6. Рамкової угоди у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківських дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

Отже, після спливу 30-ти денного терміну з моменту нездійснення ТОВ «Фартнео» чергового платежу за кредитним догочовром, право АТ «Прокредитбанк» було порушено та виникло право вимоги повернення кредитних коштів.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Зі спливом строку, визначеного договором поруки, або зі спливом строку, визначеного законом, порука та відповідне право вимоги кредитора припиняються.

Відповідно до п. 4.1. Договорів поруки порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також пред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки.

Згідно частини 1 статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України). А календарна дата або вказівка на подію, яка має неминуче настати, є терміном (частина друга статті 252 ЦК України).

З огляду на вказане у договорах поруки сторони не встановили її строк у розумінні статті 251 ЦК України.

В абзаці 2 пункту 4.1. Договорів поруки також визначено, що кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Тому, у цьому випадку підлягав застосуванню припис частини 4 статті 559 ЦК України, згідно якого порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки.

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України у вказаній редакції, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Тому, враховуючи припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання зі спливом визначеного договором або законом строку, застосоване у першому реченні частини 4 статті 559 ЦК України у зазначеній редакції словосполучення «порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки» слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Вказане не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом трьох років, як і зазначено у п.4.1. договорів поруки, які були укладені з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

Аналогічна правова позиція викладена Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

За п.8.6. Рамкової угоди від 15 квітня 2011 року позичальник ТОВ «Фартнео», прострочивши оплату чергового платежу, мав обов`язок здійснити повне дострокове погашення заборгованості за кредитним договором протягом 30-ти календарних днів не пізніше ніж через 3 банківських дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення, тобто не пізніше 08 червня 2015 року.

З огляду на вказане апеляційний суд приходить до висновку, що позивач реалізував право на пред`явлення вимоги до поручителів шляхом подання позову до суду 12 жовтня 2018 року, тобто після спливу трирічного терміну, визначеного у п.4.1 Договорів поруки.

Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду враховує п.8.6. кредитного договору щодо обов`язку позичальника у разі виникнення заборгованості понад 30 календарних днів здійснити повне дострокове погашення кредиту.

Враховуючи, що пунктом 8.6. Рамкової угоди сторонами визначено обов`язок позичальника у разі виникнення заборгованості понад 30 календарних днів здійснити повне дострокове погашення кредиту, тобто без обов`язкового пред`явлення банком до позичальника та поручителя вимоги про дострокове повернення коштів за кредитним договором, а тому з часу виникнення у банку такого права змінюється строк виконання основного зобов`язання, і порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом 3 років (як визначено у договорах поруки) від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції у зв`язку з чим сід дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «Прокредит банк» та їх задоволення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ)вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення ухвалено з порушенням матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «Прокредитбанк».

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_3 , задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11 грудня 2019 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог Акціонерного Товариства «Прокредитбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фартнео» про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.І. Корчиста

Судді: О.Д. Канурна

Т.В. Космачевська

Повний текст постанови складений 16 вересня 2020 року.

Головуючий О.І. Корчиста

Джерело: ЄДРСР 91586654

[ANTIRAID]

Це наша справа. Дуже приємно, що суд апеляційної інстанції розібрався у суті справи та тих заперечень, які буди нами подані.

Апеляційний суд зазначив, що враховуючи, що пунктом 8.6. Рамкової угоди сторонами визначено обов`язок позичальника у разі виникнення заборгованості понад 30 календарних днів здійснити повне дострокове погашення кредиту, тобто без обов`язкового пред`явлення банком до позичальника та поручителя вимоги про дострокове повернення коштів за кредитним договором, а тому з часу виникнення у банку такого права змінюється строк виконання основного зобов`язання, і порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом 3 років (як визначено у договорах поруки) від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Зазначені обставини залишились поза увагою суду першої інстанції у зв`язку з чим суд дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог АТ «Прокредит банк» та їх задоволення.