Рішення Господарського суду Донецької області про відмову ПроКредитбанк у стягненні заборгованості з поручителів

[ANTIRAID]

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ
іменем України

16.11.2021 Справа № 761/39166/18

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання - Циктич А.Р.

Позивач - Акціонерне товариство "ПроКредит Банк".

Відповідач1 - ОСОБА_1 .

Відповідач2 - ОСОБА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фартнео".

Про стягнення заборгованості в розмірі 1018297,93 грн з кожного з відповідачів.

Представники учасників справи:

від позивача - Хоміч А.А.;

від відповідача 1 - Гладкий Р.В.

від відповідача 2 - не з`явився;

від третьої особи - не з`явився.

Акціонерне товариство "ПроКредит Банк" (далі-позивач) звернулось до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач1), ОСОБА_2 (далі-відповідач2), третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фартнео" (далі - третя особа) про стягнення 1018297,93 грн з кожного з відповідачів.

Ухвалою суду від 10.01.2019 матеріали справи направлено за підсудністю до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.12.2019 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного суду від 15.09.2020 рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.12.2019 скасовано, у задоволенні позовних вимог АТ "ПроКредит Банк" відмовлено повністю.

Постановою Верхового Суду у складі Касаційного цивільного суду від 21.04.2021 рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 11.12.2019 та постанову Донецького апеляційного суду від 15.09.2020 скасовано, провадження у справі закрито.

Повідомлено АТ "ПроКредит Банк", що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарських судів.

Відповідно до ухвали Верховного Суду від 26.05.2021, справу №761/39166/18 за позовом Акціонерного товариства "ПроКредит Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фартнео" про стягнення заборгованості в розмірі 1018297,93 грн з кожного з відповідачів передано для продовження розгляду до Господарського суду Донецької області.

08.06.2021 справа надійшла до Господарського суду Донецької області.

Відповідно до ухвали суду від 14.06.2021 прийнято справу до розгляду.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що між позивачем та третьою особою було укладено рамкову угоду №FW401/372 від 15.04.2011. 20.05.2014 між позивачем та третьою особою укладений договір про надання овердрафту №401.44439/FW401/372, згідно з яким третій особі був наданий кредит в розмірі 1000000 грн. В забезпечення виконання зобов`язань третьої особи за кредитним договором 15.04.2011 були укладені договори поруки з відповідачами. Враховуючи, що третя особа порушила умови договору кредиту, своєчасно не погасила кредит та відсотки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 1018297,93 грн, позивач просить стягнути з кожного відповідача як солідарного з третьою особою боржника вказану заборгованість.

06.07.2021 надійшов відзив на позов в якому відповідач 1 зазначив, що позивачем пропущений строк звернення з вимогою до відповідачів як поручителів, у зв`язку з чим порука є припиненою, що є підставою для відмови в позові.

27.07.2021 від представника позивача надійшли пояснення в яких зазначено, що банк не оголошував вимогу про дострокове погашення кредиту, хоча й мав таке право відповідно до п.8.2.1. Рамкової угоди. Крім того, за змістом п.8.7 Рамкової угоди, кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строків вказаних у пунктах 8.4 та 8.6 Рамкової угоди. Банк скористався своїм правом передбаченим п.8.7 Рамкової угоди та збільшив строки зазначені в п.8.6 Рамкової угоди та виніс борг по овердрафту на дострокове погашення 29.12.2015, а відтак банком не пропущений трирічний строк на звернення з вимогою до поручителів, оскільки позов до суду був поданий 10 жовтня 2018 року.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15.04.2011 між Публічним акціонерним товариством "ПроКредитБанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фартнео" укладено Рамкову угоду № FW401/372 (далі - Рамкова угода) відповідно до п.2.1 якої, кредитор на підставі угоди зобов`язується здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами, а позичальник зобов`язується належно виконати всі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов`язань, а також належно виконувати всі інші зобов`язання, передбачені угодою та кредитними договорами (т.1 а.с.5-7).

15.04.2011 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "ПроКредитБанк" (далі - кредитор) укладено договір поруки № FIL.64577-ДП2 від 15.04.20211 (т.1 а.с.21-22).

Також, 15.04.2011 між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством "ПроКредитБанк" (далі - кредитор) укладено договір поруки № FIL.64577-ДП2 від 15.04.20211 (т.1 а.с.19-20).

Відповідно до п.4.1 договорів поруки від 15.04.2011, порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника на момент припинення строку дії Рамкової угоди, а також не пред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки.

Кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом 3 років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

20.05.2014 між АТ "Прокредитбанк" та ТОВ "Фартнео" укладено договір про надання овердрафту №401.44439/FW401/372 (далі-кредитний договір) відповідно до п.1 якого, кредитор на підставі та на умовах Рамкової угоди №FW401/372 від 15.04.2011 та цього договору зобов`язуються надати позичальнику кредит шляхом здійснення протягом строку дії овердрафту переказів грошей з вказаного у п.2 цього договору рахунку позичальника згідно з розрахунковими документами позичальника понад залишок коштів на даному рахунку у межах ліміту овердрафту встановлених цим договором. Розмір ліміту склав 1000000 гривень. Строк дії овердрафту з 20 травня 2014 по 20 травня 2016. Розмір процентів- 23% річних (т.1 а.с.8-9).

Згідно п.15 кредитного договору, даний договір є невід`ємною частиною Рамкової угоди, умови якої вважаються умовами цього договору і регламентують усі відносини між сторонами, що виникли на підставі цього договору.

Пунктом 4.1. Рамкової угоди передбачено, що за користування кредитом Позичальник сплачує Кредитору проценти у розмірі та порядку, визначених Угодою та Кредитними договорами у межах максимальних розмірів процентів, встановлених Угодою.

Згідно п.4.2. Рамкової угоди проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році до моменту.

У випадку прострочення погашення кредиту, позичальник сплачує проценти за неправомірне користування кредитом у розмірі, що дорівнює визначеним відповідними Кредитними договорами процентами за користування даним кредитом за кожен день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360" від суми залишку кредиту, строк погашення якого настав, з дати виникнення заборгованості до дати повного її погашення (п.4.4. Рамкової угоди).

Відповідно до п.7.8. Рамкової угоди сторони погодились, що належним та достатнім доказом наявності, безспірності та розміру заборгованості Позичальника, наявності порушень договорів є письмова довідка Кредитора.

Кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту у разі прострочення погашення грошових зобов`язань за цим договором тривалістю більше ніж 3 банківські дні (п.8.2.1. кредитного договору).

За змістом п.п.8.6., 8.7. Рамкової угоди, при простроченні погашення грошових зобов`язань за цим договором тривалістю більш ніж 30 календарних днів, Позичальник зобов`язаний повністю достроково погасити кредит не пізніше ніж через 3 банківські дні з дати настання тридцятого дня прострочення незалежно від того, чи Кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з Кредитором. При цьому, Кредитор вправі самостійно та без повідомлення Позичальника приймати рішення про збільшення строку прострочення, необхідного для такого дострокового погашення чи строку, в який має бути здійснено таке погашення.

Даний кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання Позичальником та однією уповноваженою особою Кредитора і діє протягом усього строку дії овердрафту та до моменту повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань і реалізації прав за цим договором (п.16 кредитного договору).

Внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, у ТОВ "Фартнео", станом на 12.09.2018 виникла заборгованість перед позивачем в загальному розмірі 1018297,93 грн., з яких 1000000 гривень - капітал, 18022,37 гривень - відсотки, 275,56 гривень - відсотки за неправомірне користування кредитом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Згідно з ч.1,2 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 1049 ЦК України).

За змістом ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку заборгованості, востаннє ТОВ "Фортнео" сплачені проценти 22.04.2015 (т.1 а.с.10 зворотний бік).

Нарахування і погашення процентів здійснюється в перший банківський день кожного календарного місяця, а у випадку повного погашення овердрафту - у день повного погашення (п.8 договору кредиту).

За змістом п.8.6. Рамкової угоди, у разі виникнення заборгованості позичальника тривалістю понад 30 календарних днів, позичальник зобов`язаний здійснити повне дострокове погашення кредиту, виданого на підставі кредитного договору, по якому існує прострочення не пізніше ніж через 3 банківських дні з моменту настання тридцятого календарного дня прострочення незалежно від того, чи кредитор пред`явив йому вимогу, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

Таким чином, сторони в Рамковій угоді погодили, що після спливу тридцяти днів з дня виникнення заборгованості, у позичальника виникає зобов`язання з дострокового погашення кредиту протягом 3 банківських днів незалежно від наявності вимоги кредитора, якщо інше не буде погоджено з кредитором.

Доказів погодження позичальника з кредитором інших умов, аніж зазначених, до суду надано не було.

Враховуючи, що починаючи з 06.05.2015 у третьої особи виникла заборгованість зі сплати відсотків, позичальник, виходячи з умов п.8.6. Рамкової угоди, зобов`язаний був достроково погасити отриманий кредит до 09.06.2015.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що відповідно до п.8.7 Рамкової угоди, банк скористався своїм правом, збільшив строки зазначені в п.8.6 Рамкової угоди та виніс борг по овердрафту на дострокове погашення 29.12.2015 виходячи з наступного.

За змістом п.8.7. Рамкової угоди, кредитор вправі самостійно та без повідомлення позичальника приймати рішення про збільшення строків, вказаних в п.8.4, 8.6 Угоди.

Отже, за змістом вказаного пункту, підставою для збільшення строків вказаних в п8.6 Рамкової угоди є відповідне рішення кредитора.

В той же час, позивачем не було надано доказів на підтвердження прийняття такого рішення кредитором.

Сам факт винесення боргу по овердрафту на дострокове погашення 29.12.2015 не може бути розцінений судом як рішення кредитора про збільшення строків, вказаних в п.8.6 Рамкової угоди.

Не свідчать про прийняття такого рішення і надані на підтвердження цієї обставини виписка по рахунку третьої особи та розрахунок заборгованості (т.1 а.с.10 а.с.11-18), оскільки позивачем не доведено, що відомості, які зазначені в цих документах, ґрунтуються на рішенні прийнятому особою банку, яка уповноважена на ухвалення рішень щодо збільшення строків погоджених сторонами в п.8.6. Рамкової угоди.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно з статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Виходячи зі змісту ч.4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки.

Позивачем та відповідачами у п.4.1. договорів поруки від 15.04.2011 було погоджено, що порука діє з моменту укладення договору протягом усього часу дії, встановленого Рамковою угодою ліміту строку кредитування та до моменту, що наступить пізніше: припинення строку дії Рамкової угоди чи належне виконання усіх вимог кредитора. Припинення окремих кредитних договорів чи погашення заборгованості позичальника до моменту припинення строку дії Рамкової угоди, а також пред`явлення кредитором вимоги про погашення поручителем заборгованості позичальника не тягне за собою припинення поруки.

В той же час, відповідно до абзацу другого вказаного пункту договору, кредитор вправі пред`явити вимогу поручителю про погашення заборгованості позичальника протягом трьох років з моменту виникнення існуючої на момент такої вимоги заборгованості позичальника.

Відповідно до ч.1 ст. 254 ЦК України, строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Входячи з того, що починаючи з 10.06.2015 у позивача виникло право вимагати від поручителів виконання забезпеченого порукою зобов`язання третьої особи за кредитним договором, то, враховуючи умови п.4.1. договорів поруки від 15.04.2011, позивач мав право пред`явити вимогу поручителям про погашення заборгованості третьої особи до 10.06.2018.

Позивачем право на пред`явлення вимоги поручителям було реалізоване шляхом пред`явлення позову до суду 10.10.2018 (т.1 а.с.35).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України у вказаній редакції, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Тому, враховуючи припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання зі спливом визначеного договором або законом строку, застосоване у першому реченні частини 4 статті 559 ЦК України у зазначеній редакції словосполучення "порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки" слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Вказане не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом трьох років, як і зазначено у п.4.1. договорів поруки.

Аналогічна правова позиція викладена Постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц.

За таких обставин, враховуючи пропуск кредитором строку на пред`явлення вимоги до поручителів щодо виконання забезпеченого зобов`язання, що є підставою для припинення поруки, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судові витрати, за приписами статті 129 ГПК України, покладаються на позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.129, 236-238 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в позові повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 06.12.2021.

Суддя О.В. Говорун

Джерело: ЄДРСР 101933653
 

[ANTIRAID]

Це наша справа. Раніше ми вже виграли її у цивільній юрисдикції, зараз, завдяки суддям трирічкам та їх геніальним висновкам ми її виграли вже у господарському суді.

Суд зазначив, що починаючи з 10.06.2015 у позивача виникло право вимагати від поручителів виконання забезпеченого порукою зобов`язання третьої особи за кредитним договором, то, враховуючи умови п.4.1. договорів поруки від 15.04.2011, позивач мав право пред`явити вимогу поручителям про погашення заборгованості третьої особи до 10.06.2018.

Позивачем право на пред`явлення вимоги поручителям було реалізоване шляхом пред`явлення позову до суду 10.10.2018 (т.1 а.с.35).

Строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України у вказаній редакції, є преклюзивним, тобто його закінчення є підставою для припинення поруки, а отже, і для відмови кредиторові у позові. Цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Тому, враховуючи припинення права кредитора вимагати у поручителя виконання забезпеченого порукою зобов`язання зі спливом визначеного договором або законом строку, застосоване у першому реченні частини 4 статті 559 ЦК України у зазначеній редакції словосполучення "порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки" слід розуміти як пред`явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя. Вказане не позбавляє кредитора можливості пред`явити до поручителя іншу письмову вимогу про погашення заборгованості боржника, однак і в такому разі кредитор може звернутися з такою вимогою до суду лише протягом трьох років, як і зазначено у п.4.1. договорів поруки.