Постанова ВС-КАС про протиправну бездіяльність УО ФГВФО у Євробанку та необхідність внести вкладника в перелік для виплати вкладів

[ANTIRAID]

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ

справа № 826/20408/16

адміністративне провадження № К/9901/3026/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів - Бевзенка В.М., Чиркіна С.М.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства КБ «Євробанк» (далі - уповноважена особа Фонду) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2018 року у складі судді Арсірія Р.О. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року у складі колегії суддів: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), суддів: Кузьмишиної О.М., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду Кононця Вадима Валерійовича, третя особа - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

1. У січні 2017 року позивач звернулася до суду з позовом у якому просила:

1.1 - визнати протиправним та скасувати рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року;

1.2 - визнати протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок коштів Фонду;

1.3 - зобов`язати уповноважену особу Фонду Кононця В.В. надати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк», внесеному на підставі договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року, за рахунок коштів Фонду.

2. Окружний адміністративний суд рішенням від 7 вересня 2018 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року.

Визнав протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. щодо не внесення ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок коштів Фонду.

Зобов`язав уповноважену особу Фонду Кононця В.В. надати до Фонду зміни до бази даних про вкладників ПАТ КБ «Євробанк» на паперових та електронних носіях разом із відповідним супровідним листом щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк», внесеному на підставі договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року, за рахунок коштів Фонду.

3. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 січня 2019 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2018 року в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року - скасував, провадження в цій частині позову закрив.

У іншій частині рішення суду залишив без змін.

3.1 Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реалізуючи своє право на розпорядження майном, ОСОБА_1 здійснила поповнення свого власного депозитного рахунку на суму 200 000 грн, що станом на 15 червня 2016 року не було заборонено жодними нормативними документами, а факт здійснення такої банківської операції підтверджується квитанцією від 15 червня 2016 року №240377 з відміткою касира ПАТ КБ «Євробанк» про виконання. Тому позивач у розумінні приписів статті 2 Закону України від 23 лютого 2012 року №4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон №4452-VI) є вкладником.

Крім того, суди зазначили, що уповноваженою особою Фонду не доведено належними доказами наявність законних підстав для невключення позивача до Переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.

3.2 Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року виходив із того, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року, відтак, не може бути розглянута у судовому порядку (у тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах), а тому провадження у цій частині адміністративної справи підлягає закриттю.

4. Судами попередніх інстанцій встановлено що:

4.1 15 червня 2016 року між ПАТ КБ «Євробанк» та ОСОБА_1 укладено договір банківського вкладу (депозиту) №ДВ-28713/UАН банківського вкладу (депозиту) з Правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ».

4.2 15 червня 2016 року ОСОБА_1 на власний депозитний рахунок внесено кошти в сумі 200 000,00 грн з призначенням платежу: надходження коштів на депозит №ДВ-28713/UАН від 15 червня 2016 року, що підтверджується квитанцією №240377 від 15 червня 2016 року.

4.3 На підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2016 року №73-рш «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» до категорії неплатоспроможних» відповідно до рішення Виконавчої дирекції Фонду від 17 червня 2016 року №1041 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку», з урахуванням рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 7 липня 2016 року №1183 «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» у ПАТ КБ «Євробанк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на два місяці з 17 червня по 16 серпня 2016 року.

4.4 Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 16 серпня 2016 року №215-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 серпня 2016 року №1523 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

4.5 Згідно з зазначеним рішенням, розпочато процедуру ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ КБ «Євробанк», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону №4452-VI, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кононцю В.В. з 17 серпня 2016 року до 16 серпня 2018 року включно.

4.6 Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, на виконання положень статті 38 Закону №4452-VI на підставі наказу уповноваженої особи Фонду від 21 червня 2016 року №26 проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), операції за якими тимчасово обмежено.

4.7 12 грудня 2016 року, за результатами перевірки виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно з пунктами 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» видано наказ «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №237-ОД, яким визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначено у додатку №1 та додатку №2 до наказу.

4.8 Так, під час проведення перевірки Комісією виявлено, що протягом періоду з 15 по 16 червня 2016 року мало місце значне збільшення залишку коштів на рахунках фізичних осіб, відкритих в ПАТ КБ «Євробанк», які підлягають відшкодуванню за вкладами (витяг з акту перевірки №22 від 12 грудня 2016 року).

4.9 Відповідач дійшов висновку, що правочини із зняття готівки через касу Банку з рахунків клієнтів Банку - юридичних осіб, фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб-підприємців), перелік яких наведено у додатку №1 до цього акту, в кількості 90 операцій на загальну суму 18 200 446,19 грн, а також правочини (операції, транзакції) із внесення через касу Банку фізичними особами, перелік яких наведено у додатку, коштів на загальну суму 15 807 137,19 грн для поповнення власних рахунків є нікчемними, оскільки має наслідком отримання фізичними особами гарантованого права на відшкодування коштів Фондом, що є наслідком надання Банком одним кредиторам, переваги перед іншими кредиторами.

4.10 Позивач, уважаючи протиправним рішення уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним правочину, укладеного ним з ПАТ КБ «Євробанк», звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, уповноважена особа Фонду звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

5.1 На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначив, зокрема, що суди попередніх інстанції не надали належної правової оцінки тому, що транзакції за договором про відкриття рахунку мають ознаки нікчемності на тій підставі, що вони здійснені у період чинності постанови Національного банку України, якою ПАТ КБ «Євробанк» віднесено до категорії проблемних та встановлено обмеження на відкриття рахунків та здійснення інших операцій.

6. Позивач відзив на касаційну скаргу не подала.

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), уважає за необхідне зазначити наступне.

8. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.

10. Згідно із частиною другою статті 26 Закону №4452-VI під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

11. У разі прийняття НБУ рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті здійснюється в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на день початку ліквідації банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (частина шоста статті 26 Закону №4452-VI).

12. На підставі частин першої та другої статті 27 Закону №4452-VI уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

13. Пунктом 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 9 серпня 2012 року №14 (у редакції рішення виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року №823; далі - Положення), передбачено, що уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку такі переліки: 1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, згідно з додатком 2 до цього Положення; 2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4- 6 частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI, згідно з додатком 3 до цього Положення; 3) переліки: рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, що не виконане; рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду; рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 Закону №4452-VI.

Інформація про вкладника в переліках має забезпечувати можливість його ідентифікації відповідно до законодавства.

14. Перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (далі - Перелік), формується за структурою, визначеною додатком 4 до цього Положення, та не включає інформацію про вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 Закону №4452-VI.

15. Протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

16. Пунктами 2- 4 розділу ІІІ Положення визначено, що Фонд складає на підставі Переліку реєстр відшкодувань вкладникам для здійснення виплат за формою, наведеною в додатку 5 до цього Положення (далі - Загальний реєстр), що затверджується виконавчою дирекцією Фонду.

Загальний реєстр складається на паперових носіях та в електронному вигляді.

Фонд складає зміни та доповнення до Загального реєстру, що затверджуються виконавчою дирекцією Фонду на підставі змін та доповнень до Переліку, прийнятих Фондом.

17. На підставі рішення виконавчої дирекції Фонду останній розпочинає виплату відшкодування коштів у національній валюті України не пізніше 20 робочих днів (для банків, база даних про вкладників яких містить інформацію про більше ніж 500 тис. рахунків, - не пізніше 30 робочих днів) з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

18. Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, передбачає такі послідовні етапи: складення уповноваженою особою Фонду Переліку та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; передача уповноваженою особою Фонду сформованого Переліку до Фонду; складення Фондом на підставі отриманого Переліку Загального реєстру; затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

При цьому уповноважена особа наділена повноваженнями на формування Переліку в межах гарантованої суми відшкодування.

19. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вкладником є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

20. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

21. Підставою для поширення на особу гарантій щодо відшкодування вкладу за рахунок Фонду, передбачених Законом №4452-VI, є наявність у такої особи залишку коштів на банківському рахунку, що відкритий на її ім`я, тобто наявність вкладу та статусу вкладника в особи. При цьому вкладниками є особи, які уклали або на користь яких укладено договір банківського вкладу (депозиту) чи банківського рахунку або які є власниками іменного депозитного сертифіката.

22. Таким чином, під дію гарантій відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду на підставі статті 26 Закону №4452-VI підпадають особи, які є вкладниками в розумінні приписів статті 2 цього Закону, вклади яких розміщено на рахунку у відповідному банку до запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

23. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, 27 лютого 2019 року (справи №№802/351/16-а, 826/9960/15, відповідно).

24. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 червня 2016 року ОСОБА_1 внесла на власний поточний рахунок, що відкритий у ПАТ КБ «Євробанк», грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн з призначенням платежу: надходження коштів на депозит №ДВ-28713/UАН від 15 червня 2016 року, що підтверджується квитанцією №240377 від 15 червня 2016 року.

25. На підставі рішення Правління НБУ від 17 червня 2016 року №73-рш "Про віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду того ж дня прийнято рішення №1041 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ "Євробанк" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку", згідно з яким розпочато процедуру виведення ПАТ КБ "Євробанк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації.

26. Таким чином, оскільки кошти ОСОБА_1 були розміщені на рахунку ПАТ КБ "Євробанк" до запровадження тимчасової адміністрації, то позивач є особою, яка набула право на гарантоване державою відшкодування коштів за рахунок Фонду.

27. Відповідно до частини другої статті 37, частин другої та четвертої статті 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа протягом дії тимчасової адміністрації зобов`язані забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону, та повідомити сторони за договорами про нікчемність цих договорів і вчинити дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

28. Станом на дату укладення між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем договору банківського рахунку частина третя статті 38 Закону №4452-VI визначала, що правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:

1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;

2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;

3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;

4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;

5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;

8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;

9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

29. На підставі наведених вище положень статей 37 та 38 Закону №4452-VI уповноважена особа дійсно наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним та кореспондується з обов`язком установити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених та доведених обставинах, які за законом спричиняють застосування певних наслідків, зокрема щодо невключення особи до переліку вкладників банку для отримання в подальшому гарантованої суми відшкодування за вкладом за рахунок Фонду.

30. Суди попередніх інстанцій встановили, що 12 грудня 2016 року, за результатами перевірки виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пунктами 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» видано наказ «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №237-ОД, яким визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначено у додатку №1 та додатку №2 до наказу.

31. Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

32. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду зміни до бази даних про вкладників ПАТ КБ «Євробанк» на паперових та електронних носіях разом із відповідним супровідним листом щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду.

33. Аналогічна правова позиція щодо застосування норм матеріального права, а саме частини третьої статті 38 Закону №4452-VI у подібних спірних правовідносинах за участю ПАТ "КБ "Євробанк" міститься, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня, 2 жовтня 2019 року (справи №№826/15487/16, 826/9673/17, відповідно).

34. Також необхідною та достатньою умовою для віднесення правочинів до числа нікчемних з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, є встановлення факту здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.

35. При цьому в розумінні положень зазначеного Закону уповноважена особа Фонду наділена правом перевірки правочинів з метою виявлення серед них нікчемних, але це право не є абсолютним і кореспондує обов`язку встановити обставини, з якими закон пов`язує нікчемність правочину. Висновок про нікчемність правочину має ґрунтуватися виключно на встановлених і доведених обставинах, які за законом тягнуть за собою застосування певних правових наслідків.

36. Водночас, у спорах, які виникають у зв`язку з невключенням позивачів до переліку вкладників, які мають право на одержання гарантованих коштів за вкладами за рахунок Фонду, через визнання нікчемними правочинів з підстав, передбачених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, обов`язковій перевірці підлягає правомірність застосування вказаної правової норми уповноваженою особою Фонду. У випадку, якщо Фонд чи його уповноважена особа доведуть правомірність віднесення правочину до числа нікчемних, особи, на користь яких перераховано грошові кошти, не можуть вважатися вкладниками банку і відповідно на них не поширюються передбачені статтею 26 Закону №4452-VI гарантії відшкодування коштів за вкладами (за умови, що на їх рахунках відсутні інші грошові кошти).

37. Разом із тим, Верховний Суд вважає, що застосовані в цій справі правові норми свідчать про те, що внаслідок укладення договору про відкриття банківського рахунка позивач набув статусу вкладника банку і відповідно на нього поширюються передбачені Законом №4452-VI гарантії щодо відшкодування коштів за вкладом.

38. Рішення уповноваженої особи Фонду не є підставою для застосування наслідків нікчемності правочину. Це рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою, яка здійснює повноваження органу управління банку (наведена правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 травня, 4 липня, 5 грудня 2018 року, 27 лютого 2019 року (справи №№910/24198/16, 819/353/16, 826/23064/15, 826/8273/16, відповідно).

39. Верховний Суд звертає увагу на те, що правове регулювання та обсяг повноважень банку, який визнано проблемним, та банку, до якого введено тимчасову адміністрацію, є різними. При цьому ні Законом України "Про банки і банківську діяльність", ні Положенням про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженим постановою Правління НБУ від 17 серпня 2012 року №346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 вересня 2012 року за №1590/21902, не встановлено заборони банку після визнання його проблемним укладати договори, відкривати поточні рахунки та зараховувати на рахунок кошти.

40. Водночас рішення НБУ №70-рш/БТ згідно зі статтею 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є банківською таємницею, доказів обізнаності позивача про встановлені для банку обмеження відповідач не надав, а суди попередніх інстанцій таких обставин не встановили. При цьому невиконання посадовими особами Банку наведених у постанові НБУ приписів про його віднесення до категорії проблемних саме по собі не може бути підставою для висновку про нікчемність або недійсність правочинів Банку.

41. Згідно з рішенням НБУ №70-рш/БТ ПАТ КБ "Євробанк" було віднесено до категорії проблемних. Разом із цим віднесення ПАТ КБ "Євробанк" до категорії проблемних не передбачало введення до нього тимчасової адміністрації, але обмежувало певні види діяльності Банку, наведені в цій постанові.

42. Зазначений правовий акт НБУ, зважаючи на його юридичну силу та властивості, є правовим актом індивідуальної дії, має чітко виражений організаційно-розпорядчий, персоніфікований характер, чинність та юридична сила якого спрямовані передусім на особу, якій він адресований, і породжує конкретні правовідносини, обумовлені ним, зокрема спрямований на реалізацію заходів впливу щодо конкретного проблемного банку - ПАТ "Євробанк", а не стосовно невизначеного кола осіб, та дія його вичерпується одноразовим застосуванням.

43. Отже, таке рішення НБУ з огляду на її правову природу не є актом цивільного законодавства в розумінні положень статті 4 ЦК України, у зв`язку з чим підстав для застосування норм статей 203, 215 ЦК України до спірного правочину як акта законодавства в контексті невідповідності його зазначеній постанові НБУ немає.

44. Крім того, у рішенні НБУ № 70-рш/БТ не передбачено заборони на перерахування (списання) грошових коштів з поточних рахунків фізичних осіб, відкритих у такому банку.

45. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2020 року (справа №816/378/16).

46. За таких обставин Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції , що встановлена правова природа згаданого наказу (повідомлення про нікчемність) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання протиправним та скасування рішення уповноваженої особи Фонду Кононця В.В. про нікчемність договору №ДВ-28713/UAH банківського вкладу з правилами «Вклад на вимогу «Вільний доступ» від 15 червня 2016 року, відтак, не може бути розглянута у судовому порядку (в тому числі в адміністративних, цивільних, господарських судах). Тому апеляційний суд обґрунтовано закрив провадження в цій частині.

47. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року №460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства КБ «Євробанк» залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 вересня 2018 року, у частині залишеній без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 січня 2019 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя -доповідач В.М. Шарапа

Судді: В.М. Бевзенко С.М. Чиркін

Джерело: ЄДРСР 103128783

[ANTIRAID]

Це наша справа. В черговий раз довели неправомірні дії уповноважених осіб ФГВФО щодо визнання правочинів недійсними та відмови у виплаті вкладів.

Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій встановили, що 12 грудня 2016 року, за результатами перевірки виявлено правочини (договори) за вкладними операціями, що є нікчемними згідно пунктами 7, 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI, уповноваженою особою Фонду на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» видано наказ «Щодо заходів, пов`язаних із наслідками виявлення нікчемних правочинів (договорів) за вкладними операціями» №237-ОД, яким визнано нікчемними операції з розміщення коштів на карткових/поточних рахунках фізичними особами, перелік яких зазначено у додатку №1 та додатку №2 до наказу.

31. Проте зі змісту цієї норми вбачається, що пункти 7 та 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI не можуть застосовуватися до договору, укладеного між ПАТ КБ "Євробанк" і позивачем, оскільки на підставі цього договору у позивача не виникло переваг (пільг) стосовно інших кредиторів банку, умови цього договору не передбачають обов`язку банку перерахувати кошти або передати майно позивачу. Крім того, суди попередніх інстанцій не встановили, що вказаний договір був укладений саме з порушенням норм законодавства.

32. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог щодо зобов`язання уповноваженої особи Фонду надати до Фонду зміни до бази даних про вкладників ПАТ КБ «Євробанк» на паперових та електронних носіях разом із відповідним супровідним листом щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ КБ «Євробанк» за рахунок Фонду.