Постанова ВП ВС щодо підстав оскарження торгів з продажу активів банків ФГВФО за безцінь

[ANTIRAID]

Державний герб України

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2022 року

м. Київ 

Справа № 910/6939/20
Провадження № 12-45гс21

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого судді Рогач Л. І.,
судді-доповідача Пількова К. М.,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Сімоненко В. М., Ситнік О. М., Ткача І. В., Штелик С. П.,

за участю секретаря судового засідання Жураховської Т. О., представників учасників справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» - Беляневич О. А. , Слєпухи О. С.,

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Лантуха Є. С. , Мартяна О. В. ,

Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кібця Р. Р. , Цуканової С. Г. ,

Національного банку України - Петроченка С. О. ,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебтекс Україна» - не з`явилися,

Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» - Мосійчук Я. І. ,

розглянула в судовому засіданні касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Національного банку України та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 (головуючий суддя Дідиченко М. А., судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.) та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 (суддя Літвінова М. Є.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Національного банку України за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебтекс Україна», Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання договору укладеним, визнання протиправними та скасування рішень.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» (далі - Позивач, ТОВ «ФК «Скай») звернулося до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (далі - Відповідач-1, АТ «Дельта Банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Відповідач-2, Фонд), Національного банку України (далі - Відповідач-3, НБУ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебтекс Україна» (далі - Третя особа-1, ТОВ «Дебтекс Україна»), з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш; визнання протиправним та скасування рішення Фонду від 09.07.2019 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ «Дельта Банк» #debtX_8878; визнання укладеним між ТОВ «ФК «Скай» та АТ «Дельта Банк» договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ «Дельта Банк» #debtX_8878, у викладеній у позові редакції. 

1.2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач указує на те, що за наслідками проведення 07.06.2019 відкритих торгів (аукціону із зниженням ціни) з продажу активів, які обліковуються на балансі АТ «Дельта Банк», лот #debtX_8878, його визнано переможцем, про що складено відповідний протокол, на підставі якого Позивач як переможець сплатив повну вартість придбаного лота. Однак АТ «Дельта Банк» ухилилося від укладення договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні, з посиланням на скасування результатів торгів рішенням Фонду від 09.07.2019, яке, у свою чергу, мотивоване прийняттям Правлінням НБУ рішення від 08.07.2019 № 465-рш. Зазначені дії Відповідачів Позивач вважає неправомірними і такими, що порушують його права.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. 12.10.2020 Господарський суд міста Києва рішенням, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, позовні вимоги задовольнив; визнав протиправним та скасував рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш; визнав протиправним та скасував рішення Фонду від 09.07.2019 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ «Дельта Банк»#debtX_8878; визнав укладеним між ТОВ «ФК «Скай» та АТ «Дельта Банк» договір відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ «Дельта Банк» #debtX_8878, у редакції, яка додана до позовної заяви.

2.2. Прийняті у справі судові рішення мотивовані тим, що визначення Фондом такої підстави для скасування спірних торгів (рішення виконавчої дирекції Фонду від 09.07.2019 № 1726 «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів АТ «Дельта Банк»; далі - Рішення № 1726) як скасування НБУ згоди на відчуження відповідних активів після визначення ТОВ «ФК «Скай» переможцем торгів та сплати ним повної вартості придбаного лота, не відповідає нормам Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; такі дії порушують принцип правової визначеності при реалізації Фондом своїх повноважень у сфері виведення неплатоспроможного банку з ринку, що, у свою чергу, призвело до порушення закріплених у Конституції України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантій і прав Позивача та фактично зумовило втручання у право мирного володіння майном у вигляді майнового інтересу, а також правомірних очікувань, захист яких гарантований статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

2.3. Крім того, суди зазначили, що вимога ТОВ «ФК «Скай» про визнання укладеним договору відступлення прав вимоги, що були реалізовані на аукціоні з продажу активів АТ «Дельта Банк» #debtX_8878, у редакції, яка додана до позовної заяви, є правомірною та обґрунтованою, адже положення запропонованої Позивачем редакції договору містять істотні умови такого правочину, тобто є визнаними Відповідачами. Також суди вказали, що Позивач обрав ефективний спосіб захисту, який спрямований на поновлення його порушеного права як покупця. Суди попередніх інстанцій зазначили, що фактичне оформлення правовідносин купівлі-продажу було здійснено в момент досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, що відбулося з визнанням ТОВ «ФК «Скай» переможцем спірних торгів, підписанням ним протоколу та сплатою коштів як розрахунку за придбаний лот #debtX_8878, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17.

Також суди вказали, що всупереч положенням статей 13, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на підтвердження власних доводів учасники справи не надали доказів того, що ТОВ «ФК «Скай» вступило у змову з будь-якими особами задля зниження ціни реалізації спірних активів чи щодо вчинення ними інших дій, спрямованих на досягнення такої цілі.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. АТ «Дельта Банк» (далі також Скаржник-1), Фонд (далі також Скаржник-2), Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» (далі також АТ «Укрексімбанк», Скаржник-3) та НБУ (далі також Скаржник-4) звернулися до суду касаційної інстанції з касаційними скаргами, в яких просили прийняті у справі рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Доводи Скаржника-1, викладені в касаційній скарзі

4.1. Суди застосували положення частини другої статті 17 Закону України «Про заставу» та частини другої статті 586 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без урахування висновку Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладеного в постановах від 03.03.2018 у справі № 910/5388/16 та від 13.06.2018 у справі № 910/13169/16.

4.2. Укладення будь-яких договорів щодо відчуження прав вимоги за кредитними договорами, що перебувають у заставі НБУ, без його згоди є неправомірним.

4.3. Висновок судів про те, що Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не визначає права відкликання згоди на продаж у складі відповідного лота переданих у заставу майнових прав зроблений з порушенням статті 214 ЦК України, щодо застосування якої в подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

5. Доводи Скаржника-2, викладені в касаційній скарзі

5.1. Скаржник-2 посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків: щодо застосування пункту 6 Розділу VII Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24.03.2016 № 388 (далі - Положення № 388), частини шостої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 904/7747/17; застосування статей 17, 50 Закону України «Про заставу», статті 586 ЦК України у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 910/5388/16, від 13.06.2018 у справі № 910/13169/16; застосування статей 3,15, 16 ЦК України, викладеного в постанові Верховного Суду України у справі № 910/31110/15.

5.2. Відповідно до статті 17 Закону України «Про заставу» відчуження права вимоги за кредитними договорами та інших майнових прав, що увійшли до складу лота #debtX_8878, які знаходяться в заставі НБУ, можливе лише за згодою заставодержателя, і при цьому положення вказаного закону не містять будь-яких обмежень щодо права відкликати раніше надану згоду на відчуження.

5.3. Фонд має право в будь-який момент та на будь-якому етапі припинити продаж активу та зняти відповідний лот з продажу, відмінити (скасувати) відкриті торги (аукціон) незалежно від наявності / відсутності тих чи інших обставин (безумовне право замовника), отже, скасовуючи спірні торги (аукціон), він діяв у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством.

5.4. Визнаний судами укладеним договір відступлення права вимоги суперечить встановленим обставинам справи, оскільки на день ухвалення судового рішення сума сплачених коштів за лот та гарантійного внеску була повернута переможцю торгів (аукціону), і після цього Позивач не вчиняв дій, що свідчили б про дійсний намір укласти договір. З огляду на наведене право Позивача не порушене.

6. Доводи Скаржника-З, викладені в касаційній скарзі

6.1. Суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми частини другої статті 586 ЦК України, статті 17 Закону України «Про заставу», розділу VII Положення № 388, щодо застосування яких у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.

6.2. Обтяження, суб`єктами якого є АТ «Укрексімбанк» та НБУ, виникло не на підставі закону або рішення суду, а на підставі договорів застави, отже, є приватними, тому їх дія в силу норми пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не припиняється.

6.3. За положеннями статті 17 Закону України «Про заставу» та статті 586 ЦК України відчуження заставленого майна можливе лише за згодою заставодержателя, отже, наразі не передбачено можливості відчуження предмета застави АТ «Укрексімбанк» та НБУ в рамках ліквідаційної процедури без їх згоди як заставодержателів. Таким чином, повноваження Фонду затверджувати способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку не поширюються на заставлене майно, крім повноваження щодо визначення суб`єкта оціночної діяльності для визначення ціни реалізації цього майна.

6.4. На будь-якому етапі проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу, а відтак і на етапі, коли переможець визначений, Фонд має право вирішувати питання про скасування торгів (аукціону) і визначений Положенням № 388 перелік цих підстав (причин) не є вичерпним.

6.5. Під час проведення торгів 07.06.2019 був порушений порядок оприлюднення паспорта торгів, що могло призвести до обмеження потенційного кола учасників торгів. Скаржник-3 вказує, що суд апеляційної інстанції всупереч пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України безпідставно відхилив клопотання про зупинення провадження в цій справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17999/20, пов`язаній з формуванням пулу активів спірного лота і скасуванням рішення Фонду, яким цей лот було сформовано.

6.6. На порушення частини першої' статті 207 ГПК України під час розгляду справи суд не встановлював, чи існують у сторін клопотання і заяви до початку розгляду справи по суті.

6.7. 13.05.2021 та 20.07.2021 Скаржник-3 подав пояснення до касаційної скарги.

7. Доводи Скаржника-4, викладені в касаційній скарзі

7.1. Суди попередніх інстанцій застосували статті 17, 50 Закону України «Про заставу», статтю 586 ЦК України без урахування висновку в подібних правовідносинах, вкладеного в постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 910/5388/16, від 13.06.2018 у справі № 910/13169/16, від 02.04.2019 у справі № 910/21375/16, від 17.05.2017 у справі № 910/22664/15, від 17.05.2017 у справі № 910/22662/15.

7.2. Суди не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 19.06.2018 у справі № 904/7747/17, щодо застосування абзацу четвертого пункту 6 розділу VII Положення № 388 стосовно наявності підстав та повноважень у Фонду для скасування відкритих торгів (аукціону).

7.3. У цій справі Позивач обрав неправильний спосіб захисту, на що суди уваги не звернули, не врахували висновки щодо застосування статті 16 ЦК України, статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України), частини першої статті 2, частин першої, другої статті 5 ГПК України, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18 (пункти 64, 67, 88, 89), від 05.06.2018 у справі №338/180/17 (пункти 54-60), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Чахал проти Об`єднаного Королівства», «Афанасьєв проти України».

7.4. Абзацом дев`ятим пункту 3 розділу IV Положення № 388 закріплено необхідність отримання Фондом згоди заставодержателя, що узгоджується з положеннями статей 17, 50 Закону України «Про заставу» та статті 586 ЦК України, та вказані положення не передбачають заборони заставодержателю на скасування свого рішення щодо погодження реалізації предмета застави. Також обов`язок Фонду отримувати попереднє погодження від НБУ на реалізацію заставних активів банку в ліквідації закріплений в Договорі про співпрацю та координацію діяльності від 09.07.2012, укладеному між Фондом і НБУ відповідно до положень частини першої статті 55 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

7.5. Абзацом четвертим пункту 6 розділу VII Положення № 388 визначено, що Фонд має повноваження на скасування відкритих торгів (аукціону) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна), і перелік цих підстав не є вичерпним.

7.6. Оскаржуване рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш втратило свою силу одразу після його прийняття, а відтак не підлягає оскарженню.

7.7. Скаржник-4 зазначає, що обтяження, накладені на заставні активи АТ «Дельта Банк» у зв`язку з укладенням договору застави з НБУ, не є публічними, тому є чинними та відображаються в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

7.8. Суди попередніх інстанцій не дослідили питання надання згоди АТ «Укрексімбанк» на реалізацію активів, переданих йому в заставу, причин суттєвого знецінення активів АТ «Дельта Банк», дотримання вимог законодавства при проведенні торгів 07.06.2019, у тому числі доказів несвоєчасного опублікування паспорта відкритих торгів (аукціону) на сайті, що могло мати наслідком обмеження потенційного кола учасників торгів. У той час як порушення порядку організації будь-якого з етапів проведення аукціону є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому відповідно до положень статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, про що також зазначив Верховний Суд у постанові від 04.10.2018 у справі № 910/3638/15-г.

7.9. Проведення самих торгів ще не гарантує підписання між сторонами договору купівлі-продажу (відступлення) активів, отже, проведення торгів та підписання протоколу за їх наслідками не слід ототожнювати з укладенням договору купівлі-продажу (відступлення) активів, що відбувається протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону).

7.10. Застосовуючи правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в постанові від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, суди не врахували, що правовідносини у вказаній справі та справі, що розглядається, не є подібними, оскільки у справі № 922/3537/17 застосовувалися положення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5.

7.11. Суди допустили порушення абзацу першого пункту 6 розділу VII Положення № 388, оскільки пропозиція Позивача була меншою за мінімальну ціну та один крок аукціону, отже, можна дійти висновку, що відкриті торги 07.06.2019 не відбулися.

7.12. Станом на час звернення з цим позовом скасовано результати відкритих торгів (аукціону), проведених 07.06.2019, та визнано таким, що втратило чинність, рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.07.2019 № 1724 «Про продовження строку, передбаченого для укладання договору купівлі-продажу майна (активів) АТ «Дельта Банк», тому договір про відступлення права вимоги не міг бути визнаний укладеним у редакції, наданій Позивачем.

7.13. Крім того, проєкт договору про відступлення права вимоги передбачає сплату коштів за активи до моменту укладення такого договору, однак станом на час розгляду цієї справи АТ «Дельта Банк» повернуло Позивачу сплачені останнім кошти за придбаний лот, тобто договір є неоплаченим, а визнання договору укладеним прямо порушуватиме його пункт 4.2.

7.14. Заявлені у справі позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш та рішення Фонду від 09.07.2019 про скасування результатів аукціону з продажу активів АТ «Дельта Банк» не є ефективним способом захисту, оскільки задоволення цих вимог не матиме наслідком поновлення прав Позивача.

7.15. З огляду на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, та зважаючи на положення договору про відступлення права вимоги, які передбачають оплату вартості активів до моменту укладення договору, визнання його укладеним не є ефективним способом захисту. Натомість, якщо припустити порушення прав Позивача, ефективним способом захисту в такому випадку буде застосування наслідків укладення такого договору.

7.16. Під час розгляду справи суд апеляційної інстанції не з`ясовував, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були подані через канцелярію суду, що свідчить про порушення частини першої статті 207 ГПК України та підтверджується технічним записом судового засідання; суд безпідставно залишив без розгляду клопотання АТ «Укрексімбанк» про зупинення провадження у справі.

7.17. НБУ був позбавлений можливості подати відзив на апеляційну скаргу у встановлений строк, оскільки отримав ухвалу про призначення розгляду справи за два дні до засідання та в день, що був крайнім строком, встановленим для подання відзиву.

7.18. 17.05.2021, 11.06.2021 та 08.02.2022 Скаржник-4 подав письмові пояснення у справі.

8. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

8.1. ТОВ «ФК «Скай» подало відзиви на касаційні скарги, в яких просить подані скарги залишити без задоволення, а прийняті у справі судові рішення залишити без змін.

Щодо касаційної скарги Фонду

8.2. Підстави позову та фактичні обставини у справі, що розглядається, та справі № 904/7747/17, у якій суди встановили обставини існування об`єктивних підстав для внесення змін до умов продажу активів, зокрема відновлення іпотеки банку, що значною мірою впливало на вартість права вимоги за кредитним договором, майнові права за яким входили до складу лота, не є подібними.

8.3. Також відмінними є підстави позову та обставини у справах № 910/5388/16, № 910/13169/16 та цій справі, оскільки в ній надано оцінку застосуванню норм статей 17, 50 Закону України «Про заставу», статті 586 ЦК України в процедурі відчуження майна неплатоспроможного банку в процесі його ліквідації, тобто з урахуванням спеціальних норм Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тому посилання на судові рішення у вказаних справах безпідставні.

8.4. Правовідносини, предмет спору, обраний спосіб захисту, обставини справи № 3-1125гс16 та цієї справи очевидно різні. Крім того, чинний ГПК України не передбачає права на касаційне оскарження у зв`язку з неврахуванням висновків щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України.

Щодо касаційної скарги АТ «Укрексібанк»

8.5. Положення пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачає, що з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження будь-яким майном (коштами) банку, тому, ураховуючи, що договором застави встановлювалися обмеження на розпорядження частиною активів АТ «Дельта Банк», що реалізовувалися за спірним лотом, ці обмеження втратили чинність та не мали юридичної сили. Отже, посилання Скаржника-3 на порушення статей 17, 50 Закону України «Про заставу» та статті 586 ЦК України безпідставні.

8.6. У правовідносинах, що склалися стосовно виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації, задоволення вимог кредиторів відбувається в порядку, визначеному Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», єдиною особливістю продажу активів за яким є те, що майно банку, яке є предметом застави, включається до ліквідаційної маси, але використовується виключно для задоволення вимог заставодержателя.

8.7. Ні законом, ні Положенням № 388 не встановлено обов`язку Фонду отримувати згоду заставних кредиторів на реалізацію активів неплатоспроможного банку, що перебувають у заставі, отже відсутність відповідного рішення заставного кредитора не може вважатися перешкодою для проведення торгів.

8.8. На відміну від цієї справи у справі № 910/13169/16, на яку посилається Скаржник-3, розглядався спір щодо недійсності договорів купівлі-продажу прав вимоги, які належали банку та перебували в заставі НБУ, що були укладені до введення тимчасової адміністрації, тобто реалізація активів відбувалася в загальному порядку.

8.9. Помилковим є посилання на положення абзацу четвертого пункту 6 Розділу VII Положення № 388, які не є релевантними у спірних правовідносинах, оскільки містять підстави для скасування торгів, а не їх результатів. При цьому норми вказаного Положення визначають підстави та порядок скасування торгів, що можливе лише до їх проведення, а також скасування результатів торгів.

8.10. У касаційній скарзі Скаржник-3 не спростував тієї обставини, що Фонд, приймаючи рішення №1726 від 09.07.2019, яким скасовано результати аукціону, діяв не в межах повноважень та не у спосіб, встановлені законом та Положенням № 388.

8.11. Суди підставно врахували позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 16.05.2019 в аналогічній справі № 910/10239/18, яка стосувалася оцінки правомірності скасування Фондом результатів аукціону з посиланням на частину шосту статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» як на норму, яка закріплює дискреційні повноваження Фонду, тому в цій частині підстави касаційного оскарження не підтвердилися.

Щодо касаційної скарги НБУ

8.12. Вимоги касаційної скарги НБУ (щодо ухвалення нового рішення) не відповідають підставам касаційного оскарження, викладеним у пункті 4 частини другої статті 287 з посиланням на пункти 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК України, оскільки наслідком задоволення цієї касаційної скарги є передача справи на новий розгляд.

8.13. НБУ посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 17, 50 Закону України «Про заставу», статті 586 ЦК України, абзацу четвертого пункту 6 розділу VII Положення № 388 та водночас на неврахування судами висновків Верховного Суду та Верховного Суду України щодо застосування цих же норм, що є взаємовиключним.

8.14. Помилковими є посилання як на підставу подання касаційної скарги на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 55 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у подібних правовідносинах, оскільки вказану норму суд апеляційної інстанції не застосовував.

8.15. Лише на стадії касаційного оскарження Скаржник-4 надав витяг з договору про співпрацю та координацію діяльності від 09.07.2012, укладеного між ним та Фондом, який у силу частини другої статті 300 ГПК України не може бути взятий до уваги та врахований під час касаційного перегляду оскаржуваних рішень.

8.16. Правовідносини у справах № № 910/5388/16, 910/13169/16, 910/21375/15, 910/3883/15, 910/22662/15, 910/22664/15, на які посилається Скаржник, не є подібними із правовідносинами у справі, що розглядається, оскільки спірні у цих справах договори були укладені банком до введення в ньому тимчасової адміністрації.

8.17. Також не підлягають застосуванню висновки щодо ефективності обраного способу захисту, викладені Великою Палатою Верховного Суду в судових рішеннях у справах № 910/3009/18 та № 338/180/17, враховуючи, що правовідносини у вказаних справах та цій справі не є подібними.

Щодо касаційної скарги АТ «Дельта Банк»

8.18. Посилання на те, що рішення Правління НБУ, яким надана згода на реалізацію заставних активів, є правочином, безпідставне, як і те, що до спірних правовідносин підлягала застосуванню норма статті 214 ЦК України.

8.19. 02.11.2021 від представника Позивача надійшли пояснення у справі, які він просить врахувати та залишити в силі прийняті у справі судові рішення, залишивши без задоволення подані касаційні скарги.

9. Розгляд справи Верховним Судом

9.1. Ухвалами від 31.03.2021, 05.04.2021, 22.04.2021 та 23.04.2021 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за поданими касаційними скаргами, призначив розгляд справи, а також задовольнив клопотання Фонду та зупинив дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у цій справі до закінчення його перегляду в касаційному порядку; надав строк для подання учасниками справи відзивів на касаційні скарги до 29.04.2021 та 11.05.2021.

9.2. 18.05.2021 у призначеному судовому засіданні оголошено перерву до 15.06.2021.

9.3. У судовому засіданні 15.06.2021 оголошено перерву до 20.07.2021.

9.4. Ухвалою від 20.07.2021 Верховний Суд передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК України, оскільки вважав, що справа містить виключну правову проблему, що стосується оцінки такого способу захисту як визнання договору укладеним, його правильності та ефективності; а також питання правозастосування норм матеріального права, які мають загальний характер, зокрема частин другої, третьої статті 16 ЦК України, статей 20, 187 ГК України.

9.5. 14.09.2021 ухвалою Велика Палата Верховного Суду прийняла та призначила до розгляду цю справу за касаційними скаргами Фонду, АТ «Дельта Банк», НБУ та АТ «Укрексімбанк» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 на 16.11.2021.

9.6. 16.11.2021 ухвалою Велика Палата Верховного Суду повідомила учасників, що розгляд справи відбудеться 09.02.2022.

10. Встановлені судами обставини

10.1. 11.04.2014 НБУ та АТ «Дельта Банк» уклали кредитний договір № 37 від 11.04.2014, відповідно до умов якого НБУ надав АТ «Дельта Банк» кредит для збереження ліквідності в розмірі 1 000 000 000, 00 грн на строк до 03.04.2015.

10.2. З метою забезпечення належного виконання умов цього кредитного договору НБУ та АТ «Дельта Банк» уклали договір застави майнових прав № 37/ЗМП від 11.04.2014, згідно з умовами якого НБУ передано в заставу майнові права за кредитними договорами, укладеними між АТ «Дельта Банк» (заставодавцем), а також юридичними та фізичними особами, перелік яких наведений у додатку № 1 до цього договору, зокрема, за кредитними договорами від 15.02.2011 № ВКЛ-2005814; від 12.07.2011 № НКЛ-2005814; від 23.11.2011 № ВКЛ-2005814/1; від 16.03.2012 № ВКЛ-2005814/2; від 15.02.2011 № ВКЛ-2005804 та від 31.10.2012 № НКЛ-2005823.

10.3. На підставі постанови Правління НБУ від 02.03.2015 №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.03.2015 № 51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно з яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк».

10.4. 02.10.2015 на підставі постанови Правління НБУ від 02.10.2015 № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 181 «Про початок здійснення процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк».

10.5. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 3105 від 19.11.2018 «Про погодження пропозиції АТ «Дельта Банк» щодо реалізації активів» та рішенням виконавчої дирекції Фонду № 3245 від 05.12.2018 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 19.11.2018 № 3105 «Про погодження пропозиції АТ «Дельта Банк» і щодо реалізації активів» погоджено реалізацію активів АТ «Дельта Банк», що підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами, частина з яких знаходиться в заставі НБУ та АТ «Укрексімбанк», а також дебіторської заборгованості, зокрема, за кредитними договорами: від 12.07.2011 № НКЛ-2005814 (у заставі НБУ); від 12.07.2012 № НКЛ-2005814/3 (у заставі АТ «Укрексімбанк»); від 31.10.2008 № 200/08; від 15.02.2011 № ВКЛ-2005814 (у заставі НБУ); від 23.11.2011 № ВКЛ-2005814/1 (у заставі НБУ); від 16.03.2012 № ВКЛ-2005814/2 (у заставі НБУ); від 04.10.2013 № ВКЛ-2010667/1; від 27.11.2013 № ВКЛ-2010667/2; від 06.12.2013 № ВКЛ-2010667/3; від 27.06.2012 № НКЛ-2010667 (у заставі АТ «Укрексімбанк»); від 15.02.2011 № ВКЛ-2005804 (у заставі НБУ); від 27.07.2012 № НКЛ-2005804/2 (у заставі АТ «Укрексімбанк»); від 31.10.2012 № НКЛ-2005823 (у заставі НБУ); від 21.09.2007 № 131/07; від 27.06.2012 № НКЛ-2010632 (у заставі АТ «Укрексімбанк»); від 30.07.2008 №159/08; від 25.09.2008 № 193/08; від 12.09.2008 № 181/08; від 27.06.2007 № 64/07; від 23.01.2008 № 9/08; від 22.07.2008 № 156/08; від 15.10.2007 № 143/07.

10.6. Всього до складу пулу включено права вимоги та інші майнові права за 22 кредитними договорами, а також дебіторська заборгованість, лот № debtX_8829. Загальна заборгованість за відповідним пулом активів станом на 01.11.2018 становила 4 876 171 939,43 грн, початкова (стартова) ціна продажу - 897 231 999,30 грн.

10.7. Рішенням Правління НБУ № 838-рш від 13.12.2018 «Про погодження умов реалізації майнових прав за кредитними договорами, переданих Публічним акціонерним товариством АТ «Дельта Банк» у заставу, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України» погоджено початкову ціну реалізації пулу активів у загальному розмірі 335 729 888, 52 грн, до якого увійшли майнові права за кредитними договорами від 15.02.2011 № ВКЛ-2005814; від 12.07.2011 № НКЛ-2005814; від 23.11.2011 № ВКЛ-2005814/1; від 16.03.2012 № ВКЛ-2005814/2; від 15.02.2011 № ВКЛ-2005804 та від 31.10.2012 № НКЛ-2005823.

10.8. 06.03.2019 відбувся аукціон з продажу лота № debtX_8829, переможцем якого визнано ТОВ «ФК «Скай» із запропонованою ціною 906 204 319, 29 грн.

10.9. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019 у справі № 640/3688/19 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Октант», заборонено АТ «Дельта Банк» та ТОВ «Дебтекс Україна» вчиняти будь-які дії з проведення електронних торгів та оформлення результатів електронних торгів з продажу лота № debtX_8829, у тому числі формувати та підписувати протокол електронного аукціону, укладати з переможцем електронних торгів договір купівлі-продажу / відступлення таких активів (прав вимоги та майнових прав), проводити розрахунки за продане майно, приймати та передавати будь-які документи, пов`язані з предметом електронних торгів, у тому числі їх оригінали.

10.10. Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 642 від 22.03.2019 «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) з продажу активів AT «Дельта Банк» скасовано результати відкритих торгів, проведених 06.03.2019 (лот № debtX_8829), з продажу пулу активів AT «Дельта Банк».

10.11. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 № 643 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Дельта Банк», на підставі пункту 14 частини п`ятої статті 12, частини сьомої статті 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та рішення виконавчої дирекції Фонду від 20.07.2017 № 3117 «Про пілотний проект щодо реалізації активів (майна) банків, що ліквідуються, шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції», рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 № 642 «Про скасування результатів відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів АТ «Дельта Банк», рішення Правління НБУ № 838-рш від 13.12.2018 та договору про надання послуг з комплексної підготовки та організації торгів (аукціонів) для пулу активів від 29.12.2019, укладеного з ТОВ «Дебтекс Україна», вирішено, зокрема:

- визначити активи АТ «Дельта Банк», що підлягають продажу (повторному) з використанням послуг з комплексної підготовки та організації торгів (аукціонів) для пулу активів, що надаються ТОВ «Дебтекс Україна», на відкритих торгах (аукціоні) шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій та цінової пропозиції, а саме пул активів, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитними договорами, що укладені з юридичними особами, частина з яких знаходиться в заставі НБУ та АТ «Укрексімбанк», а також дебіторської заборгованості;

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» забезпечити: подання необхідного пакета документів до НБУ з метою отримання погодження на реалізацію активів (майна), що знаходяться в заставі НБУ, або з метою прийняття останнім рішення про звернення стягнення на такі активи (майно) шляхом набуття НБУ прав кредитора в порядку, встановленому чинним законодавством; повідомлення АТ «Укрексімбанк» та ТОВ «Дебтекс Україна» про прийняття цього рішення протягом п`яти робочих днів після його прийняття; протягом п`яти робочих днів після отримання погодження на реалізацію активів (майна), що знаходяться в заставі НБУ, розміщення необхідних документів щодо активів (майна) у віртуальній кімнаті даних з метою забезпечення доступу потенційним покупцям до кімнати даних після приєднання останніх до договору щодо нерозголошення потенційним покупцем інформації з обмеженим доступом та банківської таємниці (кімната даних);

- гарантійний внесок за лотами затвердити на рівні 5 % від їх початкової (стартової) ціни, що повинен бути сплачений на накопичувальний рахунок ТОВ «Дебтекс Україна»;

- крок аукціону затвердити на рівні не менше 1 % від початкової (стартової) ціни лотів;

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» після отримання коштів від реалізації активів (майна) за ціною продажу на накопичувальний рахунок АТ «Дельта Банк» забезпечити підписання договорів купівлі-продажу активів (майна) з переможцями торгів.

10.12. У пунктах 2.1-2.4 цього рішення сформовано пул активів АТ «Дельта Банк», що підлягав реалізації із залученням ТОВ «Дебтекс Україна» як організатора електронних торгів, у порядку використання електронної торгової системи шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів), який складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій, із визначенням початкових (стартових) та мінімальних цін продажу такого пулу активів, а саме:

- на перших торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231 999,30 грн; мінімальна ціна - 448 615 999,71 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 50 %;

- на других торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231 999,30 грн; мінімальна ціна - 358 892 799,74 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 60 %;

- на третіх торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231 999,30 грн; мінімальна ціна - 269 169 599,79 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 70 %;

- на четвертих торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 897 231 999, 30 грн; мінімальна ціна - 179 446 399, 85 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 80 %.

10.13. До відповідного пулу активів АТ «Дельта Банк», лот № debtX_8878, увійшли в т. ч. права вимоги за кредитними договорами від 15.02.2011 № ВКЛ-2005814; від 12.07.2011 № НКЛ-2005814; від 23.11.2011 № ВКЛ-2005814/1; від 16.03.2012 № ВКЛ-2005814/2; від 15.02.2011 № ВКЛ-2005804 та від 31.10.2012 № НКЛ-2005823.

10.14. Наведені умови продажу погоджені рішенням Правління НБУ від 09.04.2019 № 280-рш «Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України», а саме:

- погоджено початкову ціну реалізації пулу активів, зазначеного в додатку до цього рішення, у загальному розмірі 335 729 888,52 грн, затверджену рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 № 643;

- погоджено спосіб і порядок реалізації уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» пулу активів, а також граничний розмір уцінки такого пулу, зокрема: на четвертих торгах - шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни реалізації пулу активів, етапів подання учасниками торгів закритих цінових пропозицій та цінових пропозицій з граничною уцінкою на 80 % від початкової ціни реалізації пулу активів на перших торгах.

10.15. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 12.04.2019 № 870 «Про внесення змін до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2019 № 643» на виконання пунктів 6.8 та 6.12 Договору про співпрацю та координацію діяльності від 09.07.2012, підписаного між НБУ та Фондом, беручи до уваги рішення Правління НБУ від 09.04.2019 № 280-рш «Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України» та керуючись частиною шостою статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вирішено, зокрема, викласти пункт 2 рішення виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 № 643 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Дельта Банк» у новій редакції, згідно з якою пул активів АТ «Дельта Банк», що підлягає реалізації із залученням ТОВ «Дебтекс Україна» як організатора електронних торгів, у порядку використання електронної торгової системи шляхом проведення відкритих торгів (аукціонів) та повторних торгів (аукціонів), що складається з автоматичного покрокового зниження початкової (стартової) ціни лота, етапів подання закритих цінових пропозицій, із визначенням початкових (стартових) та мінімальних цін продажу такого пулу активів, а саме:

- на перших торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821 560, 95 грн; мінімальна ціна - 434 410 780, 53 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 50 %;

- на других торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821 560, 95 грн; мінімальна ціна - 347 528 624,40 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 60 %;

- на третіх торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821 560, 95 грн; мінімальна ціна - 260 646 468, 28 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 70 %;

- на четвертих торгах: початкова (стартова) ціна продажу пулу активів - 868 821 560, 95 грн; мінімальна ціна - 173 764 312, 18 грн; відсоток зниження початкової (стартової) ціни - 80 %.

10.16. Проведення торгів з продажу лота № debtX_8878 призначалося на 16.05.2019, 24.05.2019 та 31.05.2019, однак відповідні торги (аукціони) не відбувалися, у зв`язку з відсутністю ставок допущених учасників.

10.17. 03.06.2019 на офіційному веб-сайті Фонду опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу активів (майна) АТ «Дельта Банк» 07.06.2019, відповідно до якого виставлено на продаж на відкритих торгах (голландському аукціоні) активи, що обліковуються на балансі АТ «Дельта Банк» у складі одного лота № debtX_8878 з початковою (стартовою) ціною лота у розмірі 868 821 560, 95 грн та мінімальною ціною лота в розмірі 173 764 312,18 грн.

10.18. Проведення 07.06.2019 торгів (аукціону) оформлено протоколом електронних торгів № debtX_8878, а їх переможцем визнано ТОВ «ФК «Скай» із запропонованою ціною в розмірі 182 452 527, 76 грн.

10.19. 02.07.2019 ТОВ «ФК «Скай» перерахувало на користь АТ «Дельта Банк» грошові кошти в розмірі 182 452 527, 76 грн як оплату за придбання лота № debtX_8878, що підтверджується платіжним дорученням від 02.07.2019 № 275.

10.20. Листом, отриманим АТ «Дельта Банк» за вх. № 15431 від 02.07.2019, ТОВ «ФК «Скай» звернулося до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» із запрошенням 03.07.2019 до офісу ТОВ «ФК «Скай» для укладення договорів купівлі-продажу та відступлення права вимоги за зобов`язаннями, які є складовою пулу активів предмета електронних торгів, оформлених протоколом електронних торгів № debtX_8878 від 07.06.2019.

10.21. Листом, отриманим АТ «Дельта Банк» за вх. № 15637 від 05.07.2019, ТОВ «ФК «Скай» вчергове запросило уповноваженого представника АТ «Дельта Банк» до укладення договорів купівлі-продажу та відступлення права вимоги за наслідками продажу лота № debtX_8878, оформленого протоколом електронних торгів № debtX_8878 від 07.06.2019.

10.22. Позивач надав також копію листа-застереження від 04.07.2019 на ім`я Фонду та АТ «Дельта Банк» щодо необхідності підписання договору, у відповідь на яке Фонд направив Позивачу лист від 06.08.2019 за №27-13612/19 вже після прийняття оскаржуваного рішення.

10.23. Рішенням Правління НБУ від 08.07.2019 №465-рш «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення Правління Національного банку України від 09.04.2019 № 280-рш» визнано таким, що втратило чинність, рішення Правління НБУ від 09.04.2019 № 280-рш «Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України».

10.24. Рішенням № 1726 вирішено:

- скасувати результати відкритих торгів, проведених 07.06.2019 (протокол електронних торгів від 07.06.2019, лот № debtX_8878), з продажу пулу активів, що складається з прав вимоги, інших майнових прав за кредитними договорами та дебіторської заборгованості АТ «Дельта Банк», умови продажу якого затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 22.03.2019 № 643 «Про затвердження умов продажу активів АТ «Дельта Банк»;

- уповноваженій особі Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк»: забезпечити повернення переможцю електронних торгів сплачених ним коштів за лот та гарантійного внеску відповідно до нормативно-правових актів Фонду; забезпечити у 5-денний термін повторне подання уповноваженому структурному підрозділу Фонду пропозицій щодо продажу активу (майна), зазначеного в пункті 1 цього рішення, для винесення їх на розгляд Комітету Фонду з питань консолідації, управління та продажу майна (активів) банків;

- визнати таким, що втратило чинність рішення виконавчої дирекції Фонду від 08.07.2019 № 1724 «Про продовження строку, передбаченого для укладення договору купівлі-продажу майна (активів) АТ «Дельта Банк».

10.25. Підставою прийняття вказаного рішення № 1726 визначено рішення комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій стосовно організації і проведення відкритих торгів (аукціонів) з продажу активів (майна) банків, що виводяться з ринку або ліквідуються (пункт 7 протоколу від 09.07.2019 № 219/19К); лист НБУ від 08.07.2019 № 465-рш; положення приписів частини шостої статті 12 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та пункту 6 розділу VІІ Положення № 388.

10.26. 15.07.2019 АТ «Дельта Банк» перерахувало на користь ТОВ «ФК «Скай» грошові кошти в розмірі 182 452 527,76 грн як повернення оплати за лот № debtX_8878, що підтверджується платіжним дорученням від 15.07.2019 № 1855509.

11. Позиція Великої Палати Верховного Суду

11.1. Спір у цій справі виник стосовно укладення договору купівлі-продажу прав вимоги на відкритих торгах (аукціоні) з продажу активів неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації.

11.2. Закон України «Про банки і банківську діяльність» визначає, що ліквідацією банку є процедура припинення функціонування банку як юридичної особи відповідно до положень цього Закону та Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який регулює відносини, що виникають у зв`язку з виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

11.3. Відповідно до частини першої статті 3 цього закону установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених Законом, є Фонд.

11.4. Статтею 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон; зараз і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено повноваження Фонду під час здійснення ліквідації банку. Так, Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації, зокрема, здійснює повноваження органів управління банку та приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку.

11.5. Частинами першою, другою статті 50 Закону передбачено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку. До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку.

11.6. Відповідно до частин другої, третьої статті 51 Закону після затвердження виконавчою дирекцією Фонду результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Фонд затверджує способи, порядок, склад та умови відчуження майна банку, включеного до ліквідаційної маси, у разі потреби організовує консолідований продаж майна кількох банків, що одночасно перебувають у процедурі ліквідації.

11.7. За положеннями частини шостої статті 51 Закону майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване, зокрема, на відкритих торгах (аукціоні), який може проводитися в електронній формі (на електронних майданчиках).

11.8. Відкриті торги, у розумінні цього закону, - спосіб продажу майна (активів), за якого переможцем (покупцем) стає учасник, що відповідає конкурсним умовам, запропонував за майно (активи) найвищу ціну та взяв на себе виконання конкурсних зобов`язань, а для об`єктів цивільних прав, обмежених в обороті, - також може мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права та має відповідні ліцензії і дозволи.

11.9. Відповідно до частини сьомої цієї статті порядок реалізації майна банку під час проведення ліквідаційної процедури регламентується нормативно-правовими актами Фонду, які він приймає з питань, віднесених до його повноважень і які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами; такі нормативно-правові акти Фонд видає у формі, зокрема, положень, які підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законом (стаття 6 Закону).

11.10. Таким актом є Положення № 388, прийняте та затверджене рішенням виконавчої дирекції Фонду, розроблене, у тому числі, відповідно до Закону. Метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів / пулів активів.

11.11. Пунктами 1, 2 розділу VI цього Положення (зараз і далі в редакції, чинній на час проведення торгів) визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися, зокрема, такі види активів (майна) банку, що ліквідується, як права вимоги.

11.12. Продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через електронну торгову систему.

11.13. Виконавча дирекція Фонду приймає рішення про:

1) затвердження переліку майна банку, що не підлягає продажу;

2) об`єднання майна банку або кількох банків у пули та/або продаж окремих інвентарних об`єктів;

3) строки та заходи передпродажної підготовки майна;

4) затвердження умов відкритих торгів (у тому числі аукціонів, що проводяться за методами підвищення та/або зниження ціни і без обмеження мінімальної ціни продажу майна), зокрема розмірів гарантійного внеску, лота та кроку аукціону, порядку зниження ціни, встановлення або відмови від встановлення мінімальної ціни продажу;

5) обмеження загальної кількості відкритих торгів, на яких пропонуються до продажу одні й ті самі об`єкти або пули активів;

6) проведення відкритих торгів (аукціонів) уповноваженою особою Фонду або торговельним посередником, біржею тощо, у тому числі у разі продажу пулів активів, сформованих за рахунок майна кількох банків.

Інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого продається (частини друга, третя пункту 7 статті 51 Закону).

11.14. Розділом Vцього Положення визначено порядок розкриття інформації про активи (майно) банків, що ліквідуються, пунктами 1, 2, 4 якого передбачено, що протягом п`яти робочих днів після рішення Фонду щодо затвердження умов продажу активу(ів) (майна) банк на своєму веб-сайті і Фонд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднюють публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) за формою та структурою інформації, визначеними в додатках 7-16 до цього Положення, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду або колегіального органу Фонду з питань консолідації та продажу активів (у разі делегування йому відповідних повноважень) про затвердження умов продажу активів (майна) такого банку згідно із чинним законодавством України.

Протягом п`яти робочих днів після оприлюднення банком, що ліквідується, на своєму веб-сайті і Фондом на своєму офіційному веб-сайті публічних паспортів активів (майна) та паспорта відкритих торгів (аукціонів) Фонд розміщує оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації, визначених виконавчою дирекцією Фонду.

Період між датою оприлюднення на веб-сайті банку та офіційному веб-сайті Фонду публічного паспорта активу (майна), паспорта відкритих торгів (аукціону) і датою проведення відкритих торгів (аукціону) (строк експозиції) не може бути меншим семи робочих днів.

Потенційний покупець одночасно подає до Фонду та до банку, що ліквідується, у тому числі засобами електронного зв`язку, заявку про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна).

11.15. Протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк укладає з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних.

Після цього банк надає потенційному покупцю проєкт договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.

Не менше ніж за три робочих дні до кожних повторних відкритих торгів (аукціону) по лоту Фонд оновлює паспорт відкритих торгів (аукціону). Фонд та банк, що ліквідується, оприлюднюють оновлений паспорт відкритих торгів (аукціону) на своїх веб-сайтах без оприлюднення оголошення щодо продажу активів (майна) в друкованих засобах масової інформації.

11.16. За результатами відкритих торгів (аукціону) Фонд на своєму офіційному веб-сайті та веб-сайті банку, що ліквідується, не пізніше трьох робочих днів після повного розрахунку покупця або скасування / визнання такими, що не відбулись, відкритих торгів (аукціону), оприлюднює ціну продажу або інформацію, що відкриті торги (аукціон) скасовані/визнані такими, що не відбулися.

11.17. Таким чином, визначений Положенням № 388 спеціальний порядок реалізації майна (активів) банку у процедурі його ліквідації становить узгоджену чітку послідовність етапів з підготовки, призначення, затвердження умов проведення торгів.

11.18. При цьому до початку проведення торгів затверджені виконавчою дирекцією Фонду умови та порядок проведення торгів підлягають розміщенню у відкритому доступі для надання можливості потенційним учасникам (покупцям) попередньо ознайомитися та визначитись щодо участі у них; учасникам забезпечується можливість ознайомитися зі змістом умов договору купівлі-продажу, який буде укладено за результатами проведення торгів.

11.19. Встановлений цим Положенням порядок має бути дотриманий усіма учасниками торгів.

11.20. Порядок продажу активів (майна) банку на відкритих торгах (аукціоні) визначений розділом VІІ Положення № 388, за яким проведення відкритих (торгів) аукціону здійснюється на підставі договору, укладеного між організатором відкритих торгів (аукціону) та Фондом.

11.21. Для участі у відкритих торгах (аукціоні) потенційний покупець зобов`язаний внести на рахунок організатора відкритих торгів (аукціону) гарантійний внесок у вигляді грошових коштів, розмір яких встановлюється Фондом, та/або надати електронну банківську гарантію, яка передбачає строк для оплати вимоги не більше трьох робочих днів і бенефіціарами за якою є банк (кілька банків), майно (активи) якого (яких) виставляється для продажу, у розмірі грошового забезпечення (покриття) за мінусом винагороди організатора відкритих торгів (аукціону) (пункти 1, 2 розділу).

11.22. Разом із цим передбачено, що зняття лотів з продажу на відкритих торгах (аукціоні), скасування відкритих торгів (аукціонів) може здійснюватися виключно на підставі відповідного рішення виконавчої дирекції Фонду (абзац другий пункту 6 розділу VІІ Положення № 388).

11.23. Так, пункт 6 розділу VІІ Положення № 388 визначає, що відкриті торги (аукціон) не можуть вважатися такими, що відбулися, у разі відсутності кроку відкритих торгів (аукціону) у розрізі лотів або якщо на участь у відкритих торгах (аукціоні) було зареєстровано лише одного потенційного покупця (учасника).

Виконавча дирекція Фонду має право в будь-який момент, у тому числі під час проведення відкритих торгів (аукціону), припинити продаж активу (майна) та зняти відповідний лот з продажу на відкритих торгах (аукціоні). У разі прийняття такого рішення уповноважена особа Фонду надає організатору відкритих торгів (аукціону) письмове повідомлення про зняття лота з продажу і відкриті торги (аукціон) скасовуються (абзац третій пункту 6).

У разі зміни на будь-якому етапі організації або проведення процедури реалізації активів (майна) до моменту підписання договору купівлі-продажу активу (майна) його суттєвих характеристик, у тому числі погашення позичальником 20 % і більше від заборгованості за кредитним договором, виведення майна із застави банку, реструктуризація кредитної заборгованості відповідно до нормативно-правових актів Фонду, наявність судових рішень та інших факторів, які можуть вплинути на ціну продажу такого активу (майна), тощо, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд для розгляду питання щодо скасування відповідних відкритих торгів (аукціону) або продовження їх проведення з інформуванням про зміну суттєвих характеристик активу (майна) на сайті банку(ів) та веб-сайті Фонду, а також організатора відкритих торгів (аукціону) до дати проведення відкритих торгів (аукціону).

Якщо при реалізації на відкритих торгах (аукціоні) пулу активів (майна) на будь-якому етапі організації та проведення процедури реалізації такого пулу активів (майна) до моменту укладення договору купівлі-продажу відбувається зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна), крім змін, що викликані курсовими різницями та/або нарахуванням процентів за зобов`язаннями, і балансова вартість активів (майна), що входять до пулу активів (майна) та щодо яких відбулись такі зміни, відображена у рішенні Фонду, яким затверджено умови продажу пулу активів (майна):

- не перевищує 10 % від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду, - в межах строків, визначених відповідно до цього Положення, переможець відкритих торгів (аукціону) укладає із банком договір купівлі-продажу такого пулу активів (майна) із характеристиками станом на дату укладення договору купівлі-продажу, в тому числі із майновими правами щодо активів (майна), які виникли до дати укладення договору купівлі-продажу в результаті дій (бездіяльності) третіх осіб, та сплачує в повному обсязі ціну продажу пулу активів (майна) відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону);

- становить від 10 % до 20 % від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду, - в межах строків, визначених відповідно до цього Положення для укладення договору купівлі-продажу, банк/Фонд інформує про такі обставини переможця відкритих торгів (аукціону) і у випадку відсутності заперечень від останнього щодо вказаних змін такий переможець укладає із банком договір купівлі-продажу такого пулу активів (майна) із характеристиками станом на дату укладення договору купівлі-продажу, в тому числі із майновими правами щодо активів (майна), які виникли до дати укладення договору купівлі-продажу в результаті дій (бездіяльності) третіх осіб, та сплачує в повному обсязі ціну продажу пулу активів (майна) відповідно до протоколу відкритих торгів (аукціону) або, якщо переможець відкритих торгів (аукціону) не погоджується із змінами у складі пулу активів (майна), банк інформує про це Фонд для розгляду питання про скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону);

- становить 20 % і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна), відображеної у відповідному рішенні Фонду, - в межах строків, визначених відповідно до цього Положення для укладення договору купівлі-продажу, банк інформує про такі обставини Фонд для розгляду питання про скасування результатів відповідних відкритих торгів (аукціону).

У разі продажу майнових прав за кредитами кошти, що надійшли до банку у якості погашення частини чи всієї заборгованості за такими кредитами:

- до укладення договору купівлі-продажу активів (майна) банку(ів) та здійснення оплати за таким договором включаються банком до його ліквідаційної маси;

- після укладення договору купівлі-продажу активів (майна) банку(ів) та здійснення оплати за таким договором повертаються позичальнику у порядку та строки, визначені законодавством про переказ коштів. При цьому, у разі надходження таких коштів на накопичувальний рахунок банку банк зобов`язаний повідомити нового кредитора про їх повернення позичальнику.

У разі якщо покупцем здійснено оплату за актив(и) (майно) банку до укладення договору купівлі-продажу активу(ів) (майна) банку та Фондом було прийнято рішення про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) банк повертає такому покупцю перераховані ним кошти протягом трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення Фондом.

11.24. Аналіз абзаців першого - третього наведеного пункту Положення № 388 дає підстави для висновку про те, що передбачене зазначеними частинами право Фонду припинити продаж активу (майна), зняти відповідний лот з продажу на відкритих торгах та скасувати такі торги з повідомленням організатора до дати проведення відкритих торгів (аукціону) може бути реалізовано до моменту визначення переможця та підписання протоколу відкритих торгів.

11.25. Натомість визначена абзацами п`ятим -восьмим цього пункту зміна суттєвих характеристик пулу активів (майна) на будь-якому етапі організації та проведення процедури реалізації такого пулу активів (майна), балансова вартість яких та щодо яких відбулись зміни, що становить: від 10% до 20% від загальної балансової вартості усього пулу активів (лише у разі незгоди переможця із змінами у складі пулу активів) або 20 % і більше відсотків від загальної балансової вартості усього пулу активів (майна) надає право Фонду вирішити питання про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) на будь-якому етапі їх проведення, у тому числі після визначення переможця, але до підписання договору купівлі-продажу активів за його результатами.

11.26. Спірне рішення виконавчої дирекції Фонду № 1726 про скасування торгів з продажу лота #debtX_8878 прийняте після проведення торгів, визначення переможця, підписання учасниками відповідного протоколу містить посилання на наведений пункт 6 розділу VІІ Положення № 388 та частину шосту статті 12 Закону, за якою виконавча дирекція Фонду приймає рішення з інших питань, що випливають із цього Закону, мети діяльності Фонду, які не належать до компетенції адміністративної ради Фонду.

11.27. Втім, це рішення Фонду не містить посилання на конкретні обставини, які б надавали Фонду підстави для прийняття рішення про скасування торгів після підписання протоколу за результатами їх проведення до укладення договору купівлі-продажу, зокрема таку обставину як зміна суттєвих характеристик пулу активів та їх значення.

11.28. Також підстави, за яких виконавча дирекція Фонду має скасувати результати відкритих торгів (аукціону), визначені пунктом 4 розділу VІІ Положення № 388, відповідно до якого у разі відмови переможця відкритих торгів (аукціону) від підписання протоколу відкритих торгів (аукціону), укладання договору купівлі-продажу активу (майна), розрахунків або придбання активів (майна) банку, що ліквідується, кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов`язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються такому банку.

У разі встановлення, що переможець відкритих торгів (аукціону) з продажу прав вимоги або за договором забезпечення виконання зобов`язання є боржником та/або поручителем за такими договорами, уповноважена особа Фонду інформує про це Фонд і результати відкритих торгів (аукціону) скасовуються. Кошти, що надійшли як забезпечення виконання зобов`язань учасника відкритих торгів (аукціону) (потенційного покупця), перераховуються банку(ам), активи (майно) якого(их) виставлялися для продажу.

11.29. На вказані обставини Фонд не посилався в рішенні № 1726 та такі судами не встановлені.

11.30. Інших підстав, за наявності яких Фонд має право або зобов`язаний скасувати результати відкритих торгів (аукціону) згадане Положення не містить.

11.31. Таким чином рішення виконавчої дирекції Фонду про скасування торгів після їх проведення, визначення переможця та підписання протоколу за їх результатами могло бути прийнято лише з підстав, передбачених Положенням № 388.

11.32. Верховний Суд уже звертав увагу на те, що для прийняття Фондом рішення про скасування електронних торгів або їх результатів недостатньо мати право (визначену законом компетенцію), а ще й необхідні визначені чинним законодавством підстави (причини) такого скасування (постанова від 16.05.2019 у справі № 910/10239/18).

11.33. Зважаючи на те, що рішення виконавчої дирекції Фонду про скасування результатів відкритих торгів (аукціону) прийнято за відсутності визначених законом підстав та відповідних повноважень Фонду, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню як таке, що порушує права Позивача, отже висновки судів першої та апеляційної інстанцій про існування підстав для задоволення позову в цій частині обґрунтовані.

11.34. З огляду на наведене не знайшли свого підтвердження посилання Скаржників (пункти 5.1, 5.3, 6.4, 7.2, 7.5) на неправильне застосування судами частини шостої статті 12 Закону та наведеного пункту Положення № 388 стосовно повноважень Фонду скасувати відкриті торги, а також на необхідність врахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 904/7747/17, у якій було встановлено, що підставою для скасування Фондом відкритих торгів стало відновлення іпотеки (обтяження нерухомого майна іпотекою) банку, що значною мірою впливало на вартість права вимоги за кредитним договором, майнові права за яким входили до складу зазначеного лота.

11.35. Аргументи Скаржника-4 (пункти 7.8, 7.9) про недослідження судами дотримання порядку проведення спірних торгів, у тому числі, що пропозиція Позивача була меншою за один крок, спростовуються змістом судових рішень. Велика Палата Верховного Суду оцінку судовим рішенням в цій частині не надає, оскільки наявність стверджуваних порушень не було визначено як підставу скасування торгів та відмови від укладення договору купівлі-продажу.

Щодо згоди заставодержателя на відчуження активів неплатоспроможного банку, що перебувають у заставі

11.36. Спірне рішення виконавчої дирекції Фонду містить посилання також на повідомлення НБУ про визнання таким, що втратило чинність, рішення Правління НБУ від 09.04.2019 № 280-рш «Про погодження умов реалізації пулу активів, переданих Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» у заставу Національному банку України, та втрату чинності розпорядчим актом Національного банку України».

11.37. На обґрунтування цієї підстави Відповідачі посилаються на неможливість відчуження активів неплатоспроможного банку, що перебувають у заставі, за відсутності згоди заставодавців.

11.38. Відповідно до частини другої статті 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом.

11.39. Згідно із частиною другою статті 17 Закону України «Про заставу» заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено законом.

11.40. Водночас правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом, який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.

11.41. Згідно з пунктом 7 частини другої статті 46 цього Закону з дня початку ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) будь-яким майном (активами), у тому числі коштами банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень (у тому числі арештів, заборони прийняття рішень про продаж або про вчинення інших дій з продажу) на майно (активи), у тому числі кошти банку, не допускається.

11.42. Цей Закон не містить положень, що вимагають отримання Фондом згоди заставодержателя як умови передачі заставного майна на реалізацію в процедурі ліквідації банку.

11.43. Доводи Скаржників (пункти 6.2, 7.7) про те, що обтяження активів заставою є приватним, тому їх дія в силу норм пункту 7 частини другої статті 46 Закону не припиняється, не ґрунтуються на цій нормі, оскільки втрачають чинність не лише публічні обтяження, а й обмеження на розпорядження будь-яким майном (коштами) банку з дня початку процедури ліквідації банку. Сам же продаж здійснюється відповідно до норм Закону.

11.44. Права заставодержателя у процедурі продажу активів банку у процесі його ліквідації захищаються положенням частини третьої статті 52 Закону, за яким майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

11.45. Отже, кошти, отримані від продажу заставного майна, спрямовуються в акцептованому розмірі на задоволення вимог заставодержателя, який також має право звернути стягнення на заставне майно за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності.

11.46. Частина п`ята статті 18 Закону зобов`язує Фонд розміщувати на своєму офіційному веб-сайті та на веб-сайті неплатоспроможного банку таку інформацію щодо неплатоспроможного банку та банку, що знаходиться в ліквідації, як результати оцінки активів банку з розподілом за видами активів і зазначенням незалежного суб`єкта оціночної діяльності, способу оцінки та дати, на яку здійснена оцінка протягом 10 робочих днів з дати, що передбачена законодавством для оформлення документа та/або надання інформації (пункт 3).

11.47. На порушення наведеного положення Закону учасники справи, у тому числі АТ «Укрексімбанк», не посилалися.

11.48. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що передача на продаж у процедурі ліквідації активів (майна) банку, які перебувають у заставі, здійснюється у визначеному Законом та Положенням № 388 порядку, що не вимагає отримання Фондом згоди заставодержателя на продаж таких активів. Фонд у таких правовідносинах не є заставодавцем, оскільки здійснює спеціальні функції щодо задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку, а відсутність згоди заставодержателя та/або її відкликання не є підставою недійсності проведених відкритих торгів або скасування їх результатів.

З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду відхиляє як неналежні доводи Скаржників (підпункти 4.1, 5.1, 7.1 цієї постанови) про неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків щодо застосування статей 17, 50 Закону України «Про заставу» та статті 586 ЦК України, викладених у постановах Верховного Суду України від 17.05.2017 у справах № № 910/22662/15, 910/22664/15 та постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 910/5388/16, від 13.06.2018 у справі № 910/13169/16, від 02.04.2019 у справі № 910/21375/16. У зазначених справах предметом спору були вимоги щодо встановлення ознак недійсності нікчемного правочину на підставі статті 38 Закону як такого, що вчинений впродовж одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку, у той час як правовідносини у справі, що розглядається, виникли з приводу укладення правочину з відчуження активів неплатоспроможного банку в його ліквідаційній процедурі на предмет застосування статей 46, 51, 52 Закону.

11.49. При цьому не знайшли свого підтвердження посилання Скаржника-4 (підпункт 7.4 цієї постанови) на те, що абзацом дев`ятим пункту 3 розділу IV Положення № 388 закріплено необхідність отримання Фондом згоди заставодержателя, оскільки вказане положення лише визначає, що при плануванні продажів активів (майна) Фонд та/або уповноважені особи Фонду також враховують наявні ризики, внутрішні та зовнішні обмеження продажу, зокрема необхідність отримання додаткового погодження (згоди), у тому числі від заставодержателя (іпотекодержателя). При цьому надання такої згоди як обов`язкової умови передачі активів (майна) банку, що ліквідується, на реалізацію ні Законом, ні Положенням № 388 не передбачено, як і не визначено відсутність такої згоди підставою, за якою результати торгів підлягають скасуванню.

11.50. Відтак спірне рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш, яким визнано таким, що втратило чинність рішення про погодження умов реалізації пулу активів не створює для виконавчої дирекції Фонду наслідків, у тому числі права або обов`язку прийняти рішення про скасування результатів торгів після їх проведення та підписання протоколу з переможцем.

11.51. З наведених мотивів доводи Скаржників (підпункти 4.2, 4.3, 5.2, 6.3), що стосуються правомірності дій НБУ з відкликання наданої на продаж заставленого майна згоди, не можуть братися до уваги.

11.52. Водночас наведені висновки не свідчить про відсутність підстав та не є перешкодою особі / особам, які вважають порушеними або невизнаними свої права та/або охоронювані законом інтереси, звернутися за їх захистом.

11.53. У зв`язку з викладеним не є релевантними доводи Скаржника-4 (підпункт 7.6) про те, що вказане рішення Правління НБУ № 465-рш втратило свою силу одразу після його прийняття, однак посилання (підпункт 5.1, 7.3, 7.14) на те, що визнання протиправним та скасування вказаного рішення Правління НБУ не є ефективним способом захисту та не поновить право Позивача в цій частині обґрунтовані та заслуговують на увагу.

11.54. Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що, установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

11.55. З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вважає, що право Позивача як переможця спірних торгів не є порушеним внаслідок прийняття Правлінням НБУ рішення № 465-рш про визнання таким, що втратило чинність рішення Правління НБУ щодо погодження умов реалізації пулу активів на спірних торгах, оскільки не створило для виконавчої дирекції Фонду наслідків у вигляді обов`язку скасувати результати торгів відповідно до положень Закону та Положення № 388.

11.56. Дійшовши цілком правильного висновку щодо відсутності вимоги про отримання згоди заставодержателя на реалізацію заставних активів на відкритих торгах (аукціоні), суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та помилково задовольнили позов у частині визнання протиправним і скасування рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш, яке не порушило прав та інтересів Позивача, для захисту яких він звернувся до суду з цим позовом.

11.57. У зв`язку із цим висновки судів першої та апеляційної інстанцій стосовно обґрунтованості позовних вимог у частині визнання протиправним та скасування рішення № 465-рш Велика Палата Верховного Суду вважає помилковими. У задоволенні позову в цій частині мало бути відмовлено з огляду на відсутність у Позивача порушення цим рішенням права або інтересу, на захист якого цей позов подано.

Щодо укладення договору купівлі-продажу

11.58. Частиною четвертою статті 656 ЦК України передбачено, що до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

11.59. Стаття 650 ЦК України визначає, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

11.60. Положення № 388 розрізняє підписання протоколу відкритих торгів (аукціону) та укладення (підписання) договору купівлі-продажу активів неплатоспроможного банку як окремі складові етапи укладення договору купівлі-продажу.

11.61. Правова природа цих етапів торгів для з`ясування змісту спірних правовідносин, що виникли між сторонами, має поряд із спеціальними нормами оцінюватися з урахуванням загальних норм цивільного законодавства. Так, ураховуючи наведені положення законодавства, оголошення про проведення торгів за своєю природою є запрошенням, у відповідь на яке учасники подають організатору свої заявки - оферти, і оферта учасника (переможця торгів) акцептується в момент підписання протоколу про результати торгів.

11.62. Частини перша пункту 3 розділу VІІ Положення № 388 визначає подальші дії учасників торгів. Банк укладає договір купівлі-продажу активу (майна) протягом 20 робочих днів з дня формування протоколу відкритих торгів (аукціону) з можливістю продовження такого строку за рішенням Фонду у разі отримання Фондом обґрунтованого подання від банку (у разі якщо Фонд не здійснює повноваження ліквідатора безпосередньо) та надходження на рахунок такого банку до кінця вісімнадцятого робочого дня з дати формування протоколу від переможця відкритих торгів (аукціону) повної оплати коштів за лот або надання такому банку відкритого безвідкличного акредитиву на користь такого банку на умовах, визначених у рішенні Фонду, (загальний строк не може перевищувати 132 робочих днів та не може закінчуватися пізніше завершення строку ліквідації банку), забезпечує проведення розрахунків відповідно до нього та протягом наступного робочого дня після дня проведення розрахунків інформує про завершення розрахунків уповноважений структурний підрозділ Фонду.

11.63. Таким чином, з моменту визначення переможця відкритих торгів (аукціону) у сторін - замовника та переможця торгів виникають взаємні права та обов`язки. Так, після проведення торгів та визначення переможця він має сплатити банку повну вартість лота, а у разі невиконання цього обов`язку для нього настають наслідки у вигляді втрати суми гарантійного внеску, що передбачено пунктом 4 розділу VIIПоложення № 388.

11.64. Водночас після сплати переможцем відповідно до умов торгів (аукціону) повної вартості лота сторони мають укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений у Положенні № 388 строк, у разі неукладення якого внаслідок ухилення банку переможець торгів має право вимагати виконання обов`язку з укладення договору купівлі-продажу за результатами цих торгів.

11.65. Наведене відповідає загальним положенням про настання для учасників зобов`язання у разі його порушення наслідків, встановлених договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

11.66. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що з урахуванням положень Закону та Положення № 388 протокол, підписаний за результатами проведення відкритих торгів (аукціону) з продажу майна неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації, слід розглядати як такий, що за своєю правовою природою є попереднім договором купівлі-продажу, ураховуючи таке.

11.67. Відповідно до частини першої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.

Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

11.68. Характерною ознакою попереднього договору є саме те, що він не встановлює для його сторін інших обов`язків, крім обов`язку укласти відповідний договір протягом певного строку в майбутньому на умовах, встановлених попереднім договором.

11.69. Водночас момент погодження умов договору, який буде укладено за результатами торгів, визначається ставкою учасника торгів, який переміг, а наслідком визначення переможця та підписання протоколу торгів є саме обов`язок сторін (замовника та переможця торгів, який сплатив повну вартість лота) підписати відповідний договір купівлі-продажу у встановлений в Положенні № 388 строк.

11.70. При цьому вважається погодженою і така істотна умова як ціна, яка до проведення торгів визначається встановленою замовником певною межею та її фактичний розмір погоджується в момент прийняття пропозиції учасника.

11.71. Отже, протокол торгів за наслідками, які він створює для сторін, свідчить про наявність ознак попереднього договору. Протокол є тією встановленою спеціальним законом формою для попереднього договору, укладеного на торгах, з огляду на те, що у спірних правовідносинах положення статті 635 ЦК України мають застосовуватися з урахуванням особливостей, визначених спеціальними нормами Закону.

11.72. Частина третя статті 635 ЦК України передбачає, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

11.73. Як встановили суди, у спірних правовідносинах переможець торгів - ТОВ «ФК «Скай» сплатило повну вартість лота та неодноразово зверталося до банку стосовно укладення договору купівлі-продажу прав вимоги за наслідками проведення спірних торгів, отже, такі дії в розумінні наведеної норми мають тлумачитися як направлення пропозиції про укладення договору купівлі-продажу, тому відсутні підстави вважати припиненим зобов`язання, визначене попереднім договором.

11.74. Доводи Скаржника-2 (підпункт 5.4) про те, що Позивач не вчиняв дій, спрямованих на укладення договору, після повернення йому сплачених коштів за лот, не впливають на кваліфікацію поведінки Позивача у спірних правовідносинах.

11.75. При цьому суд першої інстанції встановив та врахував, що до моменту сплати коштів за придбаний лот до відома ТОВ «ФК «Скай» було доведено існування судової заборони на відчуження активів банку у складі лота (ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2019), у зв`язку із чим Позивач мав утриматися від вчинення дій, спрямованих на отримання у власність придбаних активів.

11.76. Велика Палата Верховного Суду вважає підставними посилання Скаржника-4 (підпункт 7.9) на те, що проведення торгів не є гарантією підписання договору купівлі-продажу за його результатами, однак звертає увагу, що підписання протоколу торгів за умови сплати переможцем визначеної суми за лот покладає на сторони, у тому числі банк, обов`язок укласти відповідний договір і переможець торгів має право вимагати укладення цього договору. Натомість, наслідки відмови переможця торгів від укладення договору купівлі-продажу активу (майна) визначені в пункті 4 розділу VII Положення № 388.

11.77. З огляду на викладене аналіз положень Закону, Положення № 388 у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства свідчить про те, що у правовідносинах з продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням № 388 строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

11.78. Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

11.79. Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання ним обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору.

11.80. Підставними є аргументи Скаржника-4 (підпункт 7.10) про те, що у справі № 922/3537/17, на яку послалися суди попередніх інстанцій, Велика Палата Верховного Суду висловила позицію щодо застосування Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/15, тобто в інших правовідносинах, які не є подібними із справою, що розглядається.

Щодо способу захисту

11.81. Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

11.82. Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

11.83. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

11.84. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

11.85. Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає лише те, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

11.86. Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України і цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено у вказаній статті (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 № 662/397/15-ц).

11.87. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (схожі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

11.88. З огляду на наведене, ураховуючи, що Позивач як переможець торгів з продажу майна (активів) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації, сплатив повну вартість лота та своїми діями підтвердив зацікавленість в укладенні договору купівлі-продажу прав вимоги, а АТ «Дельта Банк» безпідставно ухиляється від укладення цього договору, що є обов`язковим відповідно до Положення № 388, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обраний спосіб захисту - визнання укладеним договору купівлі-продажу, умови якого попередньо були погоджені сторонами, є належним та ефективним способом захисту, оскільки відповідає змісту порушеного права Позивача та забезпечить його захист.

11.89. Доводи Скаржників (підпункти 4.2, 7.12, 7.13, 7.15) про те, що торги скасовані, а сплачені кошти за лот повернуті Позивачу, тому визнання договору купівлі-продажу укладеним суперечить умовам цього договору, Велика Палата Верховного Суду відхиляє як неналежні. Стосовно скасування торгів висновки Великої Палати Верховного Суду вже викладені у цій постанові. Стосовно ж посилання на повернення коштів, сплачених за лот, слід вернути увагу на те, що відносини, які виникають внаслідок безпідставного повернення коштів однією особою і безпідставного їх збереження іншою особою, не є предметом розгляду в цій справі.

11.90. Разом із цим помилкові висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо кваліфікації протоколу торгів як такого, що свідчить про фактичне укладення сторонами договору купівлі-продажу прав вимоги, не призвели до прийняття неправильного по суті рішення, тому в частині вирішення вимоги про визнання договору укладеним оскаржувані судові рішення підлягають залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

11.91. Інші твердження про порушення норм процесуального права (підпункти 6.5, 6.6, 7.16, 7.17) не можуть бути підставою для зміни чи скасування прийнятих у справі судових рішень з огляду на мотиви, з яких суд касаційної інстанції залишає їх у відповідній частині без змін. 

12. Висновок щодо застосування норм права

12.1. Правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.

Права заставодержателя у процедурі продажу активів банку у процесі його ліквідації захищаються положенням частини третьої статті 52 Закону, за яким майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Отже, кошти отримані від продажу заставного майна, спрямовуються в акцептованому розмірі на задоволення вимог заставодержателя, який також має право звернути стягнення на заставне майно за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності.

Цей Закон не містить положень, що вимагають отримання Фондом згоди заставодержателя як умови передачі заставного майна на реалізацію в процедурі ліквідації банку.

Передача на продаж у процедурі ліквідації активів (майна) банку, які перебувають у заставі, здійснюється у визначеному Законом та Положенням № 388 порядку, що не вимагає отримання Фондом згоди заставодержателя на продаж таких активів, Фонд у таких правовідносинах не є заставодавцем, оскільки здійснює спеціальні функції щодо задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку, а відсутність згоди заставодержателя та/або її відкликання не є підставою недійсності проведених відкритих торгів або скасування їх результатів.

12.2. Здійснений у контексті спірних правовідносин у цій справі аналіз положень Закону, Положення № 388 у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах з продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням № 388 строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання тим обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору.

13. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

З наведених мотивів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень у частині вирішення вимог про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 08.07.2019 № 465-рш з відмовою в позові в цій частині. В іншій частині рішення та постанова судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін з мотивів, викладених у цій постанові. У зв`язку із цим касаційні скарги Фонду, АТ «Дельта Банк», НБУ та АТ «Укрексімбанк» підлягають частковому задоволенню.

14. Судові витрати

Ураховуючи, що касаційні скарги Фонду, АТ «Дельта Банк», НБУ та АТ «Укрексімбанк» підлягають частковому задоволенню зі скасуванням прийнятих у справі рішень, судовий збір в оскаржуваній частині за розгляд апеляційних та касаційних скарг покладається на Позивача.

Керуючись статтями 300, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Касаційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», Національного банку України та Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 910/6939/20 в частині задоволення позову про визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 08.07.2019 № 465-рш.

3. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» про визнання протиправним та скасування рішення Правління Національного банку України від 08.07.2019 № 465-рш відмовити.

4. В іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 910/6939/20 залишити без змін.

5. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2020 у справі № 910/6939/20 у нескасованій частині.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» (01001, м. Київ, пров. Т. Шевченка, 3, каб. 104; код ЄДРПОУ 40987041) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016) 3 153, 00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» (01001, м. Київ, пров. Т. Шевченка, 3, каб. 104; код ЄДРПОУ 40987041) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 36-Б; код ЄДРПОУ 34047020) 3 153, 00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» (01001, м. Київ, пров. Т. Шевченка, 3, каб. 104; код ЄДРПОУ 40987041) на користь Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, 9; код ЄДРПОУ 00032106) 3 153, 00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

9. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Скай» (01001, м. Київ, пров. Т. Шевченка, 3, каб. 104; код ЄДРПОУ 40987041) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127; код ЄДРПОУ 00032112) 3 153, 00 (три тисячі сто п`ятдесят три) грн та 4 204 (чотири тисячі двісті чотири) грн судового збору за розгляд апеляційної та касаційної скарг.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л. І. Рогач

Суддя-доповідач К. М. ПільковСудді:Т. О. Анцупова В. В. Британчук Ю. Л. Власов І. В. Григор`єва М. І. Гриців Д. А. Гудима Ж. М. Єленіна І. В. Желєзний О. С. Золотніков Л. Й. Катеринчук В. С. Князєв Г. Р. Крет Л. М. Лобойко О. Б. Прокопенко В. В. Пророк В. М. Сімоненко О. М. Ситнік І. В. Ткач С. П. Штелик

https://reyestr.court.gov.ua/Review/104728571

[ANTIRAID]

Чергове рогачівське рішення. Продаж активів здійснився з дисконтом у 80% та ще й кошти, які були сплачені за цей лот повернуті покупцю, тобто фактично продаж відбувся зі 100% дисконтом. Велика палата остаточно узаконила обкрадання вкладників банків довівши, що кошти в Українських банках відшкодовуються тільки у гарантованому розмірі й то у випадку, якщо вклад не визнаний нікчемним, що також доволі часто трапляється. І варто звернути увагу на представників позивача, не дарма такий суд відібрали.

Велика палата зазначила, що правовідносини з продажу активів банку у процедурі його ліквідації регулюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який встановлює спеціальний порядок та умови виведення неплатоспроможного банку з ринку та його ліквідації.

Права заставодержателя у процедурі продажу активів банку у процесі його ліквідації захищаються положенням частини третьої статті 52 Закону, за яким майно банку, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для позачергового задоволення вимог заставодержателя. Заставодержатель має право звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності, який визначений Фондом.

Отже, кошти отримані від продажу заставного майна, спрямовуються в акцептованому розмірі на задоволення вимог заставодержателя, який також має право звернути стягнення на заставне майно за ціною, визначеною суб`єктом оціночної діяльності.

Цей Закон не містить положень, що вимагають отримання Фондом згоди заставодержателя як умови передачі заставного майна на реалізацію в процедурі ліквідації банку.

Передача на продаж у процедурі ліквідації активів (майна) банку, які перебувають у заставі, здійснюється у визначеному Законом та Положенням № 388 порядку, що не вимагає отримання Фондом згоди заставодержателя на продаж таких активів, Фонд у таких правовідносинах не є заставодавцем, оскільки здійснює спеціальні функції щодо задоволення вимог кредиторів неплатоспроможного банку, а відсутність згоди заставодержателя та/або її відкликання не є підставою недійсності проведених відкритих торгів або скасування їх результатів.

12.2. Здійснений у контексті спірних правовідносин у цій справі аналіз положень Закону, Положення № 388 у взаємозв`язку із загальними нормами цивільного законодавства дозволяє дійти висновку, що у правовідносинах з продажу активів (майна) неплатоспроможного банку у процедурі його ліквідації на торгах (аукціоні) протокол торгів, підписання якого має місце за результатами їх проведення, є за своєю правовою природою попереднім договором, за яким у сторін виникає обов`язок укласти відповідний договір купівлі-продажу у встановлений Положенням № 388 строк, і невиконання якого має наслідки для кожної зі сторін.

Для переможця торгів сплата вартості лота у встановлений строк є тією умовою, яка має бути виконана до підписання договору купівлі-продажу, оскільки її невиконання має наслідком втрату ним гарантійного внеску.

Натомість ухилення (невиконання обов`язку) банку від укладення основного договору купівлі-продажу з переможцем торгів за виконання тим обов`язку щодо сплати повної вартості лота та вчинення дій, що свідчать про зацікавленість в укладенні такого договору, має наслідком право переможця торгів вимагати укладення такого договору.