Рішення Печерського райсуду Києва про стягнення коштів за договором оренди та експлуатаційних витрат


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

1 member has voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      1
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31153/22-ц

Категорія 17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапці М.О.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кравець Ростислав Юрійович , до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про стягнення коштів за договором оренди та експлуатаційних витрат,-

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кравець Р.Ю. , звернувся до суду з вказаним позовом.

В обґрунтування позову вказував, що 24 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладеного договір оренди приміщення №05-02/21, за умовами якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення № НОМЕР_1 , загальною площею 98,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Актом приймання передачі від 24 вересня 2021 року об`єкт оренди вважається переданим в оренду (додаток до договору). Також, додатковою угодою №1 до договору, сторони дійшли спільної згоди, що термін оренди завершується 01 вересня 2022 року.

Актом звіряння взаємних розрахунків між ОСОБА_1 та ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» від 05 вересня 2022 року було встановлено наявність заборгованості на користь Товариства в сумі 71 824 грн. 01 коп.

Вказував, що нежитлове приміщення передано відповідачеві в оренду, однак орендну плату за його використання, а також експлуатаційній витрати відповідач у строки та у розмірі, визначені договором оренди не сплачував, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість з орендних платежів за період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року в сумі 311 687 грн. 14 коп., а також заборгованість із комунальних та експлуатаційних витрат за договором оренди за період з 01 січня 2022 року по 05 вересня 2022 року в сумі 71 824 грн. 01 коп.

Зазначав, що позивач має право вимагати сплати заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих відповідно до вимог ч.2 ст.625 ЦК України, виходячи із наступного розрахунку.

Інфляційній втрати на суму боргу 311 687 грн. 14 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року становлять 76 758 грн. 80 коп.; 3 % річних на суму боргу 311 687 грн. 14 коп. за період з 24 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року та з 01 січня 2022 по 24 жовтня 2022 року складають 10 144 грн. 77 коп.

Інфляційній втрати на суму боргу 71 824 грн. 01 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року в сумі 15 660 грн. 60 коп.; 3 % річних на суму боргу71 824 грн. 01 коп. за період з 24 вересня 2021 року по 24 жовтня 2022 року в сумі 1753 грн. 29 коп.

Посилаючись на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди, просив задовольнити позов та стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 311 687 грн. 14 коп., інфляційній втрати за орендними платежами 76 758 грн. 80 коп., 3% річних за заборгованість по орендним платежам - 10 144 грн. 77 коп., а також заборгованість по комунальним та експлуатаційним витратам в сумі 71 824 грн.01 коп., інфляційній втрати по комунальним та експлуатаційними витратам - 15660 грн. 60 коп., 3% річних за заборгованість по комунальним та експлуатаційними витратам - 1753 грн. 29 коп.

Ухвалою судді від 09 листопада 2022 року відкрито провадження у даній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 23 лютого 2023 року закінчено підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про розгляд даної справи, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористались.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Суд виходить з того, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 174 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 Цивільного процесуального України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив, не подав відзив і позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно положення частини 1, 3 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Принцип свободи договору як один із загальних засад цивільного законодавства декларується в ст. 3 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно з ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їхнього змісту або із суті відносин між сторонами.

Судом встановлено, що 24 вересня 2021 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було укладеного договір оренди приміщення №05-02/21, за умовами якого позивач, як орендодавець, передає, а відповідач, як орендар, приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення НОМЕР_1, загальною площею 98,8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до поверхового плану, що є невід`ємною частиною даного договору (додаток №1) (надалі об`єкт оренди), на умовах і в порядку, передбачених цим договором.

Актом приймання передачі від 24 вересня 2021 року об`єкт оренди вважається переданим в оренду (додаток до договору). Також, додатковою угодою №1 до договору, сторони дійшли спільної згоди, що термін оренди завершується 01 вересня 2022 року.

Орендна плата та порядок розрахунків за договором оренди врегульований ст. 3 договору оренду.

Так, пунктами 3.4, 3.4.1 ст. 3 договору оренди сторони погодили, що за домовленістю сторін щомісячна орендна плата складає: за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату у розмірі 27 000 грн. без ПДВ за кожний календарний місяць оренди, що еквівалентно 1000 доларів США. Сума, яка підлягає сплаті в гривнях за цим договором, повинна бути еквівалентна 1000 доларів США згідно курсу НБУ на день оплати. Орендар перераховує орендодавцю відповідні грошові суми за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору, які підлягають сплаті орендарем, як податковим агентом, до бюджету відповідно до податкового законодавства.

Пунктом 3.4.2 договору сторони домовились, що в зв`язку з тим, що орендареві необхідний час для проведення облаштування приміщення і підготовки його до повноцінної експлуатації та використання з метою, визначеною п.1.6 цього договору, орендарю надається пільговий період щодо оплати орендної плати в термін з дати підписання акту приймання-передачі приміщення до 24 грудня 2021 року включно. Протягом пільгового періоду розмір орендної плати встановлюється одна гривня без ПДВ за один квадратний метр орендованого приміщення. Пільговий період припиняється і орендна плата починає нараховуватись у відповідності до умов п.3.4 договору з 24 січня 2022 року.

Також, п.3.5 сторони погодили, що в орендну плату не входять, а сплачуються орендарем окремо з дати підписання сторонами цього договору: комунальні та експлуатаційні послуги на умовах, передбачених п.5 цього договору.

Відповідно до п. 5.1 договору оренди комунальні та експлуатаційні витрати, а саме: платежі по спожитій електроенергії, холодне та гаряче водопостачання, теплопостачання, утримання будинку та прибудинкової території, а також послуги пожежної та позавідомчої охорони, інтернет, послуги з вивезення відходів та сміття тощо, покладаються на орендаря на підставі рахунків, наданих відповідними організаціями, підприємствами та/або комунальними службами, виходячи із діючих тарифів постачальних організацій на основі фактичних обсягів споживання.

При цьому п.п.5.2,5.3 договору визначено, що зазначені платежі орендар сплачує на підставі рахунків, протягом 10 календарних днів з моменту їх отримання, але в будь-якому випадку не пізніше 20 числа поточного місяця за попередній місяць в якому орендар користувався об`єктом оренди. Орендар зобов`язується надавати орендодавцю копії або якісні скан-копії відповідних підтверджень (квитанцій) про сплату таких платежів не пізніше 25 числа місяця, в якому була проведена оплата. Окрім обов`язку надавати орендодавцю копії відповідних підтверджень (квитанцій) про сплату відповідних платежів по утриманню об`єкта оренди, передбаченого в п. 5.2 цього договору, орендар зобов`язаний зберігати оригінали таких підтверджень (квитанцій) протягом трьох років з дати оплати.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2022 р. по 05.09.2022 року між та ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» і ОСОБА_1 за договором №142-079/1 від 09 серпня 2021 року про надання послуг, заборгованість із комунальних та експлуатаційних витрат за період з 01 січня 2022 року по 05 вересня 2022 року, тобто в період дії договору оренди, становить 71 824 грн. 01 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Договір найму житла укладається у письмовій формі. (ч. 1 ст. 811 Цивільного кодексу України)

Згідно ч. 1, 3 ст. 820 ЦК України, розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Наймач вносить плату за користування житлом у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за користування житлом не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років. (ч. 1 ст. 631, ч. 1 ст. 821 Цивільного кодексу України)

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1 ст. 612 ЦК України)

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України).

За правилом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Аналізуючи наявні у справі докази в їх сукупності, керуючись нормами діючого на час виникнення спірних правовідносин законодавства України, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення №05-02/21 від 24.09.2021 року в частині оплати на користь позивача щомісячної орендної плати, у зв`язку з чим з боку відповідача виникла заборгованість за період з вересня 2021 року по жовтень 2022 року у розмірі 311 687 грн.14 коп., що підлягає до стягнення на користь позивача, з урахуванням інфляційних втрат на суму боргу 311 687 грн. 14 коп. за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року в сумі 76 758 грн. 80 коп.; 3 % річних на суму боргу 311 687 грн. 14 коп. за період з 24 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року та з 01 січня 2022 р. по 24 жовтня 2022 року в сумі 10 144 грн. 77 коп.

Крім того, з огляду на порушення відповідачем передбаченого договором оренди зобов`язання з оплати за комунальні та експлуатаційні витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказані витрати у розмірі 71 824 грн.01 коп., з врахуванням інфляційних втрат на зазначену суму боргу за період з 01 жовтня 2021 року по 30 вересня 2022 року в сумі 15 660 грн. 60 коп. та 3 % річних за період з 24 вересня 2021 року по 24 жовтня 2022 року в сумі 1753 грн. 29 коп.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 4878 грн. 29 коп.

Також, представник позивача ставив питання про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 25 600 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача судових витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу, суд керується ч. 1 ст. 141 ЦПК України, згідно з якою стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.

Статтею 141 ЦПК України визначений розподіл судових витрат між сторонами

За приписом ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру» аадвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09 березня 2021 року в справі 200/10535/19).

З матеріалів справи слідує, що адвокат Кравець Р.Ю. здійснював інтереси ОСОБА_1 на підставі договору про надання правничої допомоги №156 від 29 серпня 2022 року, що підтверджується ордером №1244426 серії АА від 03 листопада 2022 року, виданим Адвокатським об`єднанням «Кравець та партнери».

Стороною позивача було надано попередній розрахунок витрат на правову допомогу, з якого слідує, що адвокатом Кравець Р.Ю. надавались наступні послуги: підготовка та подача позовної заяви - 10 000 грн., підготовка проектів додаткових угод та актів приймання-передачі (повернення) - 2000 грн., підготовка заяви про забезпечення позову - 1000 грн, підготовка та подача відповіді на відзив - 6000 грн, участь у судовому засіданні (планово два судових засідання) 6 600 грн.

Поряд з тим, з матеріалів справи слідує, що адвокатом Кравцем Р.Ю. були фактично надані наступні послуги: підготовка та подача позовної заяви (акт надання послуг №493 від 24.10.2022 р.). Вказана послуга була оплачена, доказом чого є платіжне доручення №1387332550 від 18 жовтня 2022 року;

підготовка проектів додаткових угод та актів приймання-передачі (повернення), акт наданих послуг №492 від 27 жовтня 2022 року. Вказана послуга була оплачена, доказом чого є платіжне доручення №138733369 від 18 жовтня 2022 року.

Враховуючи те, що адвокатом Кравець Р.Ю. були фактично надані зазначені вище юридичні послуги і такі послуги були оплачені позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача 12 000 грн. в рахунок витрат на правову допомогу.

Щодо надання юридичних послуг по підготовці заяви про забезпечення позову, підготовці, подачі відповіді на відзив, участі у судовому засіданні (планово два судових засідання) та вказані витрати не підлягають задоволенню, так як матеріали справи не місять доказів надання таких послуг.

Так, в матеріалах справи відсутні докази подання стороною позивача заяви про забезпечення позову, про що також свідчить і акт від 08 листопада 2022 року, складений Печерським районним судом м. Києва, як і відсутні докази подачі стороною позивача відповіді на відзив. Щодо участі представника позивача в судових засіданнях, то з матеріалів справи слідує, що судові засідання призначались на 05 грудня 2022 року, на 01 лютого 2023 року та на 23 лютого 2023 року. Однак у зазначені дати судові засідання не проводились у зв`язку з неявкою сторін.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що витрати в розмірі 12 000,00 грн. відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та не суперечить принципу розподілу таких витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 12 000,00 грн. понесених судових витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги при розгляді даної справи в суді, а також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 4878 грн. 29 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 3,11, 525, 526, 612, 625, 626, 627, 631, 810, 811, 820, 821 ЦК України, ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кравець Ростислав Юрійович , до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» про стягнення коштів за договором оренди та експлуатаційних витрат - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором оренди приміщення №05-02/21 від 24 вересня 2021 року в загальному розмірі 487 828 грн. 61 коп., яка складається із: заборгованості за орендну плату в сумі 311 687 грн. 14 коп., інфляційних втрат за орендними платежами 76 758 грн. 80 коп., 3% річних на заборгованість по орендним платежам - 10 144 грн. 77 коп., а також заборгованість по комунальним та експлуатаційним витратам в сумі 71 824 грн.01 коп., інфляційних втрат по комунальним та експлуатаційними витратам - 15660 грн. 60 коп., 3% річних за заборгованість по комунальним та експлуатаційними витратам - 1753 грн. 29 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4878 грн. 29 коп.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги в сумі 12 000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто Печерським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Печерського районного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2023 року.

Суддя : О.Л. Бусик

Джерело: ЄДРСР 110373315

Link to comment
Share on other sites

Це наша справа. Намагання відповідача не помічати наявність судового розгляду та уникнення оплати оренди та експлуатаційних витрат не звільняють його від відповідальності.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show