Постанова Печерського райсуду Києва про закриття справи за протоколом НАЗК у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.


Чи вважаєте Ви рішення законним і справедливим?  

2 members have voted

  1. 1. Чи вважаєте Ви рішення законним?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0
  2. 2. Чи вважаєте Ви рішення справедливим?

    • Так
      2
    • Ні
      0
    • Важко відповісти
      0


Recommended Posts

Печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34551/23-п

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2023 року cуддя Печерського районного суду м. Києва Смик С.І., за участю секретаря Табали Я.В., прокурора Сказка Р.І., захисника - адвоката Кравця Р.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали, що надійшли з Національного агентства з питань запобігання корупції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , громадянка України, проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , працююча головою ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України, за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП

встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №37-03/27 від 21.06.2023, ОСОБА_1 , реалізуючи повноваження голови ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України у 2021-2022 роках, не повідомляла у встановленому законом порядку про реальний конфлікт інтересів та приймала в умовах реального конфлікту інтересів рішення, видаючи наказу щодо власного преміювання, встановлення собі надбавок за інтенсивність праці та надбавок за виконання особливо важливої роботи, а також у 2022 році видала наказ, яким надала собі матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Під час розгляду справи 12.09.2023 року ОСОБА_1 заперечила про порушення нею законодавства щодо конфлікту інтересів.

Захисник ОСОБА_1 адвокат Кравець Р.Ю. вказав на те, що протокол про адміністративне правопорушення складено відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», в той час як посада голови ліквідаційної комісії не віднесено до посадових та службових осіб інших державних органів, а преміювання та надбавки здійснені в розмірах та порядку, що передбачений законодавством.

Прокурор в судовому засіданні оголосив письмовий висновок, згідно якого вважав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , клопотання її захисника Кравця Р.Ю., висновок прокурора, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.

До складу адміністративного правопорушення входить суб`єкт, який підлягає встановленню.

Згідно з приміткою до ст. 172-7 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

В протоколі про адміністративне правопорушення №37-03/27 від 21.06.2023 вказано, що ОСОБА_1 як голова ліквідаційної комісії Вищого господарського суду України відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом на якого поширюється дія закону.

Відповідно до пп. «и» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: посадові та службові особи інших державних органів, у тому числі Фонду соціального страхування України та Пенсійного фонду, органів влади Автономної Республіки Крим.

З матеріалів справи вбачається, що діяння, яке кваліфікується як адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 саме як головою ліквідаційної комісії.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ліквідаційна комісія є державним органом, а голова такої ліквідаційної комісії є посадовою та службовою особою такого державного органу.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ліквідаційна комісія має повноваження щодо управління справами юридичної особи та представляє юридичну особу у відносинах з третіми особами та виступає у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Ліквідаційна комісія, що здійснює процедуру ліквідації суду не є державним органом, а лише здійснює окремі повноваження, визначені законом щодо ліквідації держаного органу, при цьому голова ліквідаційної комісії також не відноситься до посадових чи службових осіб державного органу, а лише виконує повноваження, що належать ліквідаційній комісії.

В цій частині матеріали справи не містять доказів на підтвердження доведеності наявності суб`єкта адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому, отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом вказаних вище правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право на зарплату, не нижчу від визначеної законом, законодавчо закріплено в ст.43 Закону України, а згідно ч.1, ч.2 ст.1 ЗУ «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу, і її розмір залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ст.2 ЗУ «Про заробітну плату», структура зарплати складається з основної зарплати (це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців), додаткової зарплати (це винагорода за працю понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці), інших заохочувальних та компенсаційних виплат (це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми).

Отже, безспірним та неспростовним є той факт, що особа має право на отримання заробітної плати за виконання покладених на них функцій, в тому числі на преміювання в межах фонду оплати праці, оскільки таке преміювання не є додатковим видом преміювання, а є складовою частиною заробітної плати.

Отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право «на зарплату, не нижчу від визначеної законом», законодавчо закріплено в ст. 43 Конституції України та ч. 1, ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене вище, провадження по даній справі вважаю за необхідне закрити.

Керуючись ст. 283-284 КпАП України, на підставі ст. 247 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через районний суд м. Києва, протягом 10-ти днів з дня винесення постанови.

Суддя: С.І. Смик

Джерело: ЄДРСР 113536044
 

Link to comment
Share on other sites

Це наша справа. НАЗК чомусь не розміщує повідомлення про скасування своїх безглуздих протоколів. Суд ретельно розібрався у правовідносинах і правомірно зазначив, що:

З матеріалів справи вбачається, що діяння, яке кваліфікується як адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 саме як головою ліквідаційної комісії.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що ліквідаційна комісія є державним органом, а голова такої ліквідаційної комісії є посадовою та службовою особою такого державного органу.

Крім того, отримання грошової винагороди у формі зарплати та її складових - премії, надбавки, за своєю суттю не може виступати мотивом правопорушень, пов`язаних з корупцією, оскільки право «на зарплату, не нижчу від визначеної законом», законодавчо закріплено в ст. 43 Конституції України та ч. 1, ч. 2 ст. 1-2 ЗУ «Про оплату праці».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show