Решение Шевченковского райсуда о признании недействительными договоров кредита и ипотеки с Трансбанком


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 голос

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа 2- 2755\10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2010 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

У складі : головуючого судді Голубкової М.А

при секретареві Дребущак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до філії АКБ «Трансбанк», третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Іванівна про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним, суд

В С Т А Н О В И В :

26.04.2010 року позивач звернувся до суду з позовом до філії АКБ «Трансбанк», третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Іванівна про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним. В процесі розгляду справи, 15.07.2010 року позивач уточнив свої позовні вимоги, та надав суду уточнену позовну заяву до АКБ «Трансбанк», третя особа приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Іванівна про визнання кредитного договору та договору іпотеки недійсним.

У позові зазначено , що 30.05.2006 року позивачем та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі укладено кредитним договір №ПК-101\2006 від 30.05.2006 року. Зазначений договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої банком для будь-яких клієнтів фізичних осіб.

Відповідно до п. 2.2 кредитного договору банк зобов’язався надати позичальникові кредитні кошти шляхом отримання з каси кредитора суму іноземної валюти готівкою терміном погашення по 29 травня 2016 року включно у сумі 25000 доларів США.

Відповідно до п. 3.1 позичальник зобов’язується сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,5% річних, що нараховується на фактичний залишок заборгованості за кредитом, за фактичний період користування кредитними коштами.

У п.5 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов’язується щомісячно в термін до вказаного у додатку №1 числа, що є невід’ємною частиною цього договору, здійснювати погашення заборгованості по кредиту у складі щомісячного ануітетного платежу, розмір якого за цим договором складає 414 доларів США 54 центів.

У забезпечення виконання боргових зобов’язань за вищезазначеним кредитним договором між сторонами був укладений договір іпотеки від 30.05.2006 року. Відповідно до умов указаного договору іпотеки, позивач передав банк в іпотеку нерухоме майно – приватний будинок загальною площею 57,2 кв.м, житловою площею 23,1 кв.м, який знаходиться у АДРЕСА_1, та на даний час використовується сім»єю позивача.

Відповідно до ст.. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Окрім цього, позивач вважає, що єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня. Тому вважає, що за весь час використання кредитними коштами позивач сплатив банку 54483,54 гривень. Посилаючись на розрахунки та платіжні документи, враховуючи та сплачену позивачем суму, позивач вважає, що повинен повернути банкові 126250 гривень – 54483,54 гривень=71766,56 гривень, що є залишком за тілом – кредиту, з урахуванням сплачених по тілу та відсоткам платежів. Дану суму позивач погоджується сплатити, але просить надати йому розстрочку на 240 місяців.

В позові позивач просить визнати недійсним кредитний договір №ПК-101\2006 від 30 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі. Визнати недійсним договір іпотеки від 30 травня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі і посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяною Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №1250 від 30 травня 2006 року. Зобов’язати філія АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі прийняти у ОСОБА_1 суму розміру 71766,56 гривень з розстрочкою платежів на 240 місяців, за таких умов, щомісячний платіж буде складати 299,05 гривень. Зобов’язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяну Іванівну виключити з реєстру іпотеку та заборонити відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі 30.05.2006 року, а саме: нерухоме майно – приватний житловий будинок, загальною площею 57,2 кв.м, житловою площею 23,1 кв.м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, який належить ОСОБА_1.

У содовому засіданні позивач підтримав свої вимоги повністю, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився , про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки, причину неявки суду не повідомив . Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст 224 ЦПК України.

Вислухавши пояснення представника позивача , вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню повністю .

Статтею 524 ЦК України передбачено, що зобов’язання має бути виражене у грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов’язання в іноземній валюті.

Статтею 35 Закону України «Про Національний банк України» передбачено, що гривня, як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь – яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.

Таким чином, єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права та обов’язки суб’єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства передбачені Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», який з урахуванням припису статті 4 ЦК України є одним із джерел регулювання правовідносин у валютній сфері.

Надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді відкличної невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії та проведення позивачем дій відносно виконання своїх обов’язків в іноземній валюті ( в тому числі, оплата процентів за користування кредитом, різного роду комісій) за своєю правовою природою є валютною операцією.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» ліцензування, в тому числі, банківської діяльності, професійної діяльності на ринку цінних паперів, діяльності з надання фінансових послуг, здійснюється згідно з законами, що регулюють відносини у цих сферах.

Згідно із статтею 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність є банківською ліцензією.

Статтею 5 Декрету КМУ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Національний Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового зв’язку на здійснення валютних операцій, що потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і нерезидентам на здійснення разової валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Індивідуальні ліцензії потребують, в тому числі, операції щодо: надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі; використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, надання та одержання кредиту в іноземній валюті, використання іноземної валюти, як засобу платежу можливо при дотриманні суб’єктами господарських відносин імперативних вимог законодавства, щодо одержання відповідної індивідуальної ліцензії.

Грошові зобов’язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб’єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства, положення, щодо обов’язкового вираження зобов’язань в грошовій одиниці України (гривні) також передбачені ст.. 524 ЦК України.

Відповідно до ст.. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог які встановлені частинами 1-3, 5,6 ст. 203 ЦК України.

На підставі п.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила право чин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочим може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Порушення вимог законодавства при укладенні кредитного договору, а саме порушення вимог статті 524 ЦК України, є підставою для визнання кредитного договору №ПК-101\2006 від 30 травня 2006 року, укладеного між сторонами недійсним.

Керуючись ст 4, 524,203,215,217,229 ЦК України, ст.. 35 Закону України «Про Національний банк України», ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», 3,15,21,110,119-120 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір №ПК-101\2006 від 30 травня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі.

Визнати недійсним договір іпотеки від 30 травня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі і посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяною Іванівною, зареєстрований в реєстрі за №1250 від 30 травня 2006 року.

Зобов’язати філія АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі прийняти у ОСОБА_1 суму розміру 71766,56 гривень з розстрочкою платежів на 240 місяців, за таких умов, щомісячний платіж буде складати 299,05 гривень.

Зобов’язати приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Петрушенко Тетяну Іванівну виключити з реєстру іпотеку та заборонити відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки укладений між ОСОБА_1 та філією АКБ «Трансбанк» у м. Запоріжжі 30.05.2006 року, а саме: нерухоме майно – приватний житловий будинок, загальною площею 57,2 кв.м, житловою площею 23,1 кв.м, що розташований за адресою: м. Запоріжжя вул. Тухачевського, буд. №1, який належить ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, або заяви про апеляційне оскарження, якщо заяви не було подано. Заяву про перегляд заочного судового рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя : Голубкова М.А.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13048389

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

На підставі п.1 ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила право чин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочим може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов’язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

у меня при более крутой аргументации эта же судья в этот же день отказала в удовлетворении иска.

как -то загадочно. :lol:

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Ваша аргументация была устной или письменной?

И УСНОЙ И ПИСЬМЕННОЙ.

у меня есть предположение, что она выслушав мой иск вынесла решение не потому делу. :)

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Гость
Ответить в этой теме...

×   Вы вставили отформатированный текст.   Удалить форматирование

  Only 75 emoji are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически заменена на медиа-контент.   Отображать как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Зарузка...
  • Пользователи

    Нет пользователей для отображения