Решение Запорожского райсуда о расторжении кредитного договора с банком Финансы и кредит при взыскании суммы на остаток задолженности после реализации

[ANTIRAID]

Справа 2-385/2010

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 року Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді – ГРОМОВОЇ І.Б.

при секретарі: Зеленської С.Ю.,

За участю представника позивача Манойло С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом АТ «Банк « Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2009 року до Запорізького районного суду була надана позовна заява АТ «Банку «Фінанси та кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки. Позивач позов декілька разів уточнював, в судовому засіданні та уточненій позовній заяві указав, що 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та Банком « Фінанси та Кредит", ТОВ в особі Ляшенка А.В. був укладений договір про відкриття кредитної лінії №931-066К, згідно з умовами якого відповідач отримав кредитні ресурси в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч доларів США 00 центів).

При укладенні Кредитного договору відповідач, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України прийняв на себе зобов'язання повернути кредит до 20 травня 2013 року та сплачувати відсотки за користування кредитом позивачу, згідно процентної ставки 14,0 відсотків річних.

Додаткова угода №1 від 13.09.2006 року до Кредитного договору визначила новий ліміт кредитної лінії – 54000,00 доларів США (термін повного погашення та процентна ставка не змінились), додаткова угода №2 від 19.09.2007 року встановила такий ліміт кредитної лінії – 75000,00 доларів США (термін повного погашення та процентна ставка не змінились), додаткова угода №4 від 21.02.2008 року визначила ліміт – 127804,00 доларів США та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 19 червня 2015 року, додаткова угода №5 від 07.05.2008 року змінила відсоткову ставку – 16,00 %.

За порушення термінів сплати заборгованості по кредиту та відсотків за ним, нормами статей 549-551 ЦК України та пунктом 6.1 Кредитного договору встановлена пеня у розмірі 1% від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення платежу, який повинен сплатити Відповідач.

Для забезпечення виконання основного зобов'язання за Кредитним договором між відповідачем та позивачем було укладено Іпотечний договір №931-0661 від 20.06.2006р посвідчений приватним нотаріусом Запорізького районного нотаріального округу Запорізької області Нєлєпіною Н.О., зареєстрований в реєстрі за №409. Згідно іпотечного договору відповідач передав в іпотеку позивачу земельну ділянку площею 0,150 га, що знаходиться у с.Сонячне Запорізького р-ну Запорізької області по вул.Виноградна під №83, кадастровий №2322181600:05:001:0027 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що належала відповідачеві на підставі Договору купівлі-продажу. На зазначеній земельній ділянці знаходяться недобудований житловий будинок, недобудований підвал, вбиральня, паркани та водопровід, що належали відповідачу. Згідно п.4 іпотечного договору, узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки становила 231 450,00 грн.

22.04.2010 року Відповідачем добровільно в рахунок погашення суми боргу, з дозволу позивача, було добровільно реалізовано заставне майно – земельна ділянка площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – було укладено: 1) 22.04.2010 року – договір купівлі-продажу земельної ділянки (продаж здійснено на суму 553 000,00 грн.) та 2) 22.04.2010 року – договір купівлі-продажу (продані фундаментальні блоки бетонні в кількості 38 шт. за ціною 10 305,00 грн.).

Заборгованість (її залишок після продажу) ОСОБА_2 станом на 01 червня 2010 року складала: по сумі непогашених процентів – 8 398,49 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 66 558,87 (шістдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 87 копійок) гривень; по ссудній заборгованості – 66 653,33 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 528 234,31 (п’ятсот двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири грн. 31 копійка) гривень; по сумі непогашеної пені по процентам, щомісячній комісії та кредиту – 712 355,23 гривень, що підтверджується позивачем розрахунком заборгованості відповідача станом на 01.06.2010р.

16 жовтня 2008 року, у зв’язку з простроченням термінів погашення кредиту, позивач направив відповідачу лист з вимогами про дострокове погашення кредиту та сплату штрафних санкцій (копії листа та поштового реєстру додаються). На момент подачі позовної заяви, заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач проти позову категорично заперечував, надав письмові пояснення з цього приводу, в яких зазначив, що вважає позовні вимоги банку необгрунтованими. Відповідно із ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Ст. 524 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Банк банк України» гривня (банкноти і монети), як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для переказів.Таким чином, відповідач вважає, що для позивача єдиним законним засобом платежу, який застосовується при проведенні розрахунків між резидентами на території України є гривня.

Одночасно, статтею Декрету Кабінету міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що валютні операції проводяться на підставі відповідної ліцензії Банк банку України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності

Статтею 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що на здійснення валютних операцій Банк України видає генеральні та індивідуальні ліцензії.

Виходячи з наведеного випливає висновок, що наявність індивідуальної ліцензії для укладення конкретного кредитного договору у валюті, а у даному випадку Кредитного договору, є істотною умовою такого договору в силу наведених вище по тексту вимог законодавства.

Оскільки відповідну індивідуальну ліцензію позивач не отримав, не існує однієї із істотних умов, що необхідні для укладення Кредитного договору. Тобто, Кредитний договір є неукладеним, а отже відсутні підстави для задоволення позову.

ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічною позовною заявою, яка була прийнята судом до розгляду, в якій зазначив, що уточнена позовна заява Банку датована 04 серпня 2010 року. З цього моменту фактично судом розглядаються уточнені позовні вимоги, а тому він вважає, що поданий зустрічний позов може повністю виключити задоволення первісного позову.

На думку ОСОБА_2 наявні всі підстави для розірвання Кредитного договору, оскільки істотно змінились обставини, якими сторони керувались при укладені Кредитного договору.На момент укладення Кредитного договору: Банк виходив з того, що у разі неплатоспроможності Банк може задовольнити свої вимоги (суму кредиту, відсотки, штрафні санкції) виходячи з розміру своїх доходів, ОСОБА_2 вважав, що без будь-яких фінансових складнощів буде мати можливість виконувати свої зобов'язання перед Банком по поверненню кредиту та сплаті відсотків (з цього до речі виходив і Банк, в іншому разі Банк не надав би кредит).

ОСОБА_2 пояснив, що виходив з того, що у разі необхідності в будь-який момент зможе знайти покупця на майно, що було надано Банку в заставу, та достроково погасити кредит, оскільки ринкова вартість заставного майна перевищувала суму наданого кредиту.

Крім того, на день укладання Кредитного договору іноземний курс валюти становив 1долар = 5, 02 грн., а на сьогоднішній день становить 1 долар = 7, 92 грн. Отже, існує істотна зміна становища, щодо виконання боргових зобов'язань за Кредитним договором. Тобто, підвищення курсу іноземної валюти, сума боргу значно зросла, яку ОСОБА_2 необхідно сплачувати, в зв'язку із чим значно погіршився його фінансовий стан.

Отже, подальше виконання Кредитного договору на умовах, що діють на даний час з порушенням одного із принципів цивільно-правових відносин, які закріплені у статті З Цивільного кодексу України - принципу справедливості.

У зв'язку з економічною кризою суттєво погіршився майновий стан ОСОБА_2, а також суттєво зменшилась ринкова вартість заставного майна.

У нього не було можливості погашати заборгованість за Кредитним договором. Банк в свою чергу знайшов покупця на майно. ОСОБА_2, не маючи іншого виходу, підписав дозвіл на реалізацію заставного майна.

Так, 22 квітня 2010 року було укладено Договір купівлі - продажу земельної ділянки (площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: Запорізька область, Запорізький район, є. Сонячне, вул. Виноградна, ділянка № 83) між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та Договір купівлі-продажу фундаментальних блоків (бетонних) в кількості 38 штук. Грошові кошти отримані від продажу вище зазначеної земельної ділянки та продажу фундаментальних блоків були передані Банку в рахунок заборгованості за Кредитним договором.

В момент укладення Кредитного договору і ОСОБА_2 і Банк виходили з того, що така зміна обставин не настане, інакше або не уклали б договір, або уклали його на інших умовах.

Згідно ст. 652 ЦК України: «У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, а якщо сторони не дійшли згоди щодо його (договору) розірвання, він може бути розірваний за рішенням суду».

Розірвати Кредитний договір № 931-066К від 20.06.2006 року, укладений між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

Представник Банку проти зустрічних вимог заперечував. Вважає, що ОСОБА_2 повинен проводити й подальше погашення заборгованості за відсотками по кредиту. Дійсно на цей час вираховані відсотки на кредитну заборгованість, та на майбутнє ОСОБА_2 буде сплачувати і відсотки і пеню. Дія договору закінчується в 2015 році.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши доводи сторін, вважає, що позовні вимоги АТ «Банку «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Банку «Фінанси та кредит» підлягають задоволенню. Судом встановлено, та не заперечувалося сторонами, що 20 червня 2006 року між ОСОБА_2 та Банком « Фінанси та Кредит", був укладений договір про відкриття кредитної лінії №931-066К, згідно з умовами якого ОСОБА_2 отримав кредитні ресурси в сумі 30 000,00 (тридцять тисяч доларів США 00 центів).При укладенні Кредитного договору відповідач прийняв на себе зобов'язання повернути кредит до 20 травня 2013 року та сплачувати відсотки за користування кредитом позивачу, згідно процентної ставки 14,0 відсотків річних.

Додаткова угода №1 від 13.09.2006 року до Кредитного договору визначила новий ліміт кредитної лінії – 54000,00 доларів США (термін повного погашення та процентна ставка не змінились), додаткова угода №2 від 19.09.2007 року встановила такий ліміт кредитної лінії – 75000,00 доларів США (термін повного погашення та процентна ставка не змінились), додаткова угода №4 від 21.02.2008 року визначила ліміт – 127804,00 доларів США та кінцевий термін повернення кредитних коштів до 19 червня 2015 року, додаткова угода №5 від 07.05.2008 року змінила відсоткову ставку – 16,00 %.

22.04.2010 року ОСОБА_2 добровільно в рахунок погашення суми боргу, з дозволу позивача, було добровільно реалізовано заставне майно – земельна ділянка площею 0,1500 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 – було укладено: 1) 22.04.2010 року – договір купівлі-продажу земельної ділянки (продаж здійснено на суму 553 000,00 грн.) та 2) 22.04.2010 року – договір купівлі-продажу (продані фундаментальні блоки бетонні в кількості 38 шт. за ціною 10 305,00 грн.).

Заборгованість (її залишок після продажу) ОСОБА_2 станом на 01 червня 2010 року складала: по сумі непогашених процентів – 8 398,49 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 66 558,87 (шістдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 87 копійок) гривень; по ссудній заборгованості – 66 653,33 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 528 234,31 (п’ятсот двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири грн. 31 копійка) гривень; по сумі непогашеної пені по процентам, щомісячній комісії та кредиту – 712 355,23 гривень.

Протягом строку дії Кредитного договору ОСОБА_2 протягом тривалого часу не виконував свої зобов’язання за договором. Згідно п.2 ст.651 ЦК України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відносно до умов договору та вимог цивільного законодавства. Відповідач не виконав належним чином зобов'язання по поверненню кредиту та сплати відсотків за користування ним, що, відповідно до статті 610 ЦК України, є порушенням зобов'язань.

Згідно ст.589 ЦК України «1. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. 2. За рахунок предмет застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.»

Згідно ст.551 ч.3 ЦК України положення щодо зменшення розміру неустойки може бути застосоване до процентів, які нараховуються як пеня, оскільки вони є засобами цивільно-правової відповідальності, враховуючи їх компенсаційну природу. Розмір неустойки може бути зменшено за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, наприклад істотне погіршення майнового стану боржника.

Сума неустойки, що нарахована позивачем за первісним позовом в значно перевищує суму заборгованості, навіть за умови часткового погашення заборгованості за кредитом.

ОСОБА_2 добровільно, задля погашення суми заборгованості погодився на продаж іпотечного майна, яке, як вбачається з матеріалів справи було реалізовано за ціною, меншою, чим визначалося іпотечними договорами. Частково погасив суму кредитної заборгованості у розмірі 563305, 00 (п*ятсот шістдесят три тисячі триста п*ять) гривень.

Станом на 16.12.2009 року на день звернення позивача з позовом до суду пеня за прострочені проценти складала 485 271,03 гривні. На час розгляду справи сума пені за прострочені відсотки незважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості становить 712 355, 23 (сімсот дванадцять тисяч триста п*ядесят п*ять гривень 23 копійки)

Але сума визначеної неустойки на час розгляду справи все ж таки перевищує навіть суму несплаченого кредиту та суму відсотків за кредитом.

До того ж позивачем за первісним позовом ставиться питання про дострокове стягнення суми кредиту. Тому суд, виходячи з всіх вищезазначених обставин вважає, що в частині стягнення неустойки з ОСОБА_2 позивачу за первісним позовом необхідно відмовити.

У зв'язку з економічною кризою суттєво погіршився майновий стан ОСОБА_2, а також суттєво зменшилась ринкова вартість заставного майна.

В момент укладення Кредитного договору і ОСОБА_2 і Банк виходили з того, що така зміна обставин не настане, інакше або не уклали б договір, або уклали його на інших умовах.

Згідно ст. 652 ЦК України: «У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, а якщо сторони не дійшли згоди щодо його (договору) розірвання, він може бути розірваний за рішенням суду».

В своїх позовних вимогах Банк питання про розірвання договору не ставить, але з таким питанням звернувся ОСОБА_2 Суд, враховуючи всі обставини по справі, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача за зустрічним позовом про розірвання кредитного договору.

На підставі вищевикладеного, відповідно до чинного законодавства та керуючись нормами статей 509, 526, 549-551, 610-612, 615, ч.1 ст. 624, п.2 ст.651 ЦК України, ст.ст. ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовних вимоги АТ «Банк « Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про розірвання кредитного договору задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь АТ «Банк “Фінанси та Кредит” ( на р/р №37390010900980 у Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086 ) : суму заборгованість за кредитним договором в розмірі 528 234,31 (п’ятсот двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири грн. 31 копійка) гривень, суму непогашених процентів в розмірі 66 558,87 (шістдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 87 копійок), а разом 594 793, 18 (п*ятсот дев*яносто чотири тисячі сімсот дев*яносто три гривні 18 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1) на користь АТ «Банк “Фінанси та Кредит” ( на р/р №37390010900980 у Філії «Запорізьке РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», МФО 313731, ЄДРПОУ 25821086 ) витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700,00грн та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 грн .

Розірвати Кредитний договір № 931-066К від 20.06.2006 року, укладений між ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит».

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції.

Суддя: І.Б. ГРОМОВА

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/12966150

[у.zaporozhskiy]

ОСОБА_2 пояснив, що виходив з того, що у разі необхідності в будь-який момент зможе знайти покупця на майно, що було надано Банку в заставу, та достроково погасити кредит, оскільки ринкова вартість заставного майна перевищувала суму наданого кредиту.

в принципе можно тоже применить для аргументации по расторжению

Заборгованість (її залишок після продажу) ОСОБА_2 станом на 01 червня 2010 року складала: по сумі непогашених процентів – 8 398,49 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 66 558,87 (шістдесят шість тисяч п’ятсот п’ятдесят вісім грн. 87 копійок) гривень; по ссудній заборгованості – 66 653,33 доларів США, що дорівнює сумі у національній валюті (згідно офіційного курсу НБУ станом на 01.06.2010 року з розрахунку 100 доларів США за 792,51 грн.) в розмірі 528 234,31 (п’ятсот двадцять вісім тисяч двісті тридцять чотири грн. 31 копійка) гривень;по сумі непогашеної пені по процентам, щомісячній комісії та кредиту – 712 355,23 гривень.

Сумма задолженности 500 тис., а сума пени 700 тис.

Это же каким раком они пеню считали во беспредел.

До того ж позивачем за первісним позовом ставиться питання про дострокове стягнення суми кредиту. Тому суд, виходячи з всіх вищезазначених обставин вважає, що в частині стягнення неустойки з ОСОБА_2 позивачу за первісним позовом необхідно відмовити.

Вот это мне нравиться, только мотивировочки маловато.

Аргументация для расторжения никакая.

Вообще недостаточная.