Государственный нотариус дороже, чем частный!

[chernui9]

Говоря коротко, государственный нотариус взыскал за оформление доверенности физ.лицу 600 грн. Мы намерены оспорить эту сумму. Там присутствует сумма 295 грн. за «оказание услуг правового, а также тех.характера не связанных с совершаемыми нотариальными действиями».

Услуги никакие не оказывались вплоть до того, что даже текст доверенности был предоставлен самим заказчиком.

Должен ли был нотариус предоставить договор на оказание таких услуг?

И еще: регулирует ли Закон О защите прав потребителей деятельность нотариусов в части предоставления услуг?

[chernui9]

Говоря коротко, государственный нотариус взыскал за оформление доверенности физ.лицу 600 грн. Мы намерены оспорить эту сумму. Там присутствует сумма 295 грн. за «оказание услуг правового, а также тех.характера не связанных с совершаемыми нотариальными действиями».

Услуги никакие не оказывались вплоть до того, что даже текст доверенности был предоставлен самим заказчиком.

Должен ли был нотариус предоставить договор на оказание таких услуг?

И еще: регулирует ли Закон О защите прав потребителей деятельность нотариусов в части предоставления услуг?

по-моему ответы на эти вопросы будут интересны многим...

не пора ли призвать к порядку изыскателей "нотариального клондайка"?

[ANTIRAID]

Говоря коротко, государственный нотариус взыскал за оформление доверенности физ.лицу 600 грн. Мы намерены оспорить эту сумму. Там присутствует сумма 295 грн. за «оказание услуг правового, а также тех.характера не связанных с совершаемыми нотариальными действиями».

Услуги никакие не оказывались вплоть до того, что даже текст доверенности был предоставлен самим заказчиком.

Должен ли был нотариус предоставить договор на оказание таких услуг?

И еще: регулирует ли Закон О защите прав потребителей деятельность нотариусов в части предоставления услуг?

Вряд ли получится. Вы же оплатили нотариальное действие и не ушли к другому нотариусу. Или Вас заставили оформить доверенность именно у этого нотариуса?

[estadog]

нотариус не предоставляет услуги - он совершает нотариальные действия (ст.1 ЗУ "О НОТАРИАТЕ"). Вы должны были оплатить, а потом оформить доверенность. После того, как Вы узнали стоимость(если Вас не устраивает), можно было уйти к другому нотариусу.

[chernui9]

нотариус не предоставляет услуги - он совершает нотариальные действия (ст.1 ЗУ "О НОТАРИАТЕ"). Вы должны были оплатить, а потом оформить доверенность. После того, как Вы узнали стоимость(если Вас не устраивает), можно было уйти к другому нотариусу.

Я бы хотел получить юридический ответ, а не "добрый совет" по поводу поисков дешевого нотариуса.

А гос.нотариус по опредедлению должен быть самым дешевым.

Он должен брать госпошлину и "За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового

характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а

також послуг технічного характеру (складання проектів правочинів,

заяв, виготовлення копій (фотокопій) документів чи виписок з них

тощо) справляється окрема плата.

однако таких услуг мне нотариус не оказывал

Кроме того,я попросил его предоставить мне договор на оказание таких услуг, если он считает, что он их оказал и я на них согласился.

[chernui9]

кроме того я с вами согласен, что нотариус совершает нотариальные действия. Но вот в отношении дополнительных платежей,кроме госпошлины мы сами видим, что нотариус оказывает дополнительные услуги. Получается, что в отношении этих услуг должен действовать ЗУ ОЗПП:

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і

послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і

надавачами послуг різних форм власності, встановлює права

споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи

реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

[у.zaporozhskiy]

кроме того я с вами согласен, что нотариус совершает нотариальные действия. Но вот в отношении дополнительных платежей,кроме госпошлины мы сами видим, что нотариус оказывает дополнительные услуги. Получается, что в отношении этих услуг должен действовать ЗУ ОЗПП:

Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і

послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і

надавачами послуг різних форм власності, встановлює права

споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи

реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Давайте проверим нашу судебную систему.

можно запустить такой иск.

какова Ваша цель?

[chernui9]

Давайте проверим нашу судебную систему.

можно запустить такой иск.

какова Ваша цель?

я и собираюсь это сделать. Для начала подал нотариусу предсудебную претензию. Хочу окончательно выяснить для себя вопрос: должен ли он предоставить договор об оказании допоплнительных услуг?

и регулируется ли его деятельность в сфере дополнительных услуг ЗУ ОЗПП?

Или какими законами и инструкциями.

[у.zaporozhskiy]

я и собираюсь это сделать. Для начала подал нотариусу предсудебную претензию. Хочу окончательно выяснить для себя вопрос: должен ли он предоставить договор об оказании допоплнительных услуг?

и регулируется ли его деятельность в сфере дополнительных услуг ЗУ ОЗПП?

Или какими законами и инструкциями.

Попробуйте еще запрос в Минюст сделать

для суда это в любом случае не лишним будет.

а через Лигу Вы смотрели?

[chernui9]

Попробуйте еще запрос в Минюст сделать

для суда это в любом случае не лишним будет.

а через Лигу Вы смотрели?

смотрел в лиге, по-моему никто толком этот вопрос не поднимал. Только рассуждения какие они нотариусы плохие.

[у.zaporozhskiy]

смотрел в лиге, по-моему никто толком этот вопрос не поднимал. Только рассуждения какие они нотариусы плохие.

Запрос в Минюст делали?

что в Системе Лига говорится в комментарии к статье, которая предусматривает такие услуги?

[chernui9]

Запрос в Минюст делали?

что в Системе Лига говорится в комментарии к статье, которая предусматривает такие услуги?

к сожалению не имею доступа....

[у.zaporozhskiy]

к сожалению не имею доступа....

за «оказание услуг правового, а также тех.характера не связанных с совершаемыми нотариальными действиями».

Какой статьей Закона про нотариат предусмотрено право взымать плату за такое?

[chernui9]

за «оказание услуг правового, а также тех.характера не связанных с совершаемыми нотариальными действиями».

Какой статьей Закона про нотариат предусмотрено право взымать плату за такое?

ст.19 ЗУ «Про нотаріат» «За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними

управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.»

[chernui9]

хочу особо подчеркнуть, что это УСЛУГИ, а не нотариальные действия.

По моему разумению они регулируются ЗУ ОЗПП

или каким?

[у.zaporozhskiy]

хочу особо подчеркнуть, что это УСЛУГИ, а не нотариальные действия.

По моему разумению они регулируются ЗУ ОЗПП

или каким?

? Чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції з додаткових платних послуг, які надаються відділами реєстрації актів громадянського стану та нотаріальними конторами?

(м. Луганськ)

 

Відповідно до Закону України від 11.01.2000 р. № 1366-ХІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань реєстрації актів громадянського стану» (з урахуванням редакції Закону України від 24.12.93 р. № 3807-ХІІ «Про органи реєстрації актів громадянського стану») акти громадянського стану (народження, смерть, одруження, розірвання шлюбу, встановлення батьківства, зміна прізвища, імені, по батькові) підлягають обов’язковій реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану. Надання таких послуг державними органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із законодавством, звільняється від обкладання ПДВ згідно з пп. 5.1.6 п. 5.1 ст. 5 Закону № 168/97-ВР.

Водночас відділи реєстрації актів громадянського стану можуть надавати додаткові платні послуги правового та технічного характеру. Примірний перелік додаткових платних послуг правового i технічного характеру, які можуть надаватись працівниками органів реєстрації актів громадянського стану, затверджено наказом Мін’юсту України від 06.06.97 p. № 43/5 і зареєстровано у Мін’юсті України 01.07.97 р. за № 241/2045. На такі додаткові платні послуги як правового, так i технічного характеру поширюється загальний режим обкладання ПДВ та застосовується повна ставка цього податку.

Слід зазначити, що в тих випадках, коли одна особа здійснює діяльність, що звільняється від ПДВ, та одночасно (паралельно) провадить оподатковувану діяльність, вхідні суми ПДВ по придбаних матеріально-технічних ресурсах (канцелярське приладдя, спеціальна література, нормативні акти, бланки, інші товари, послуги з ремонту, оренда) розподіляються відповідно до частки їх використання в оподатковуваних та звільнених операціях звітного періоду.

Щодо нотаріальної контори, то згідно зі ст. 17 Закону України від 02.09.93 р. № 3425-ХІІ «Про нотаріат» нотаріальна державна контора є юридичною особою, яка вчиняє нотаріальні дії, а також надає додаткові послуги правового характеру, не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру, за що справляється окрема плата.

Оскільки відповідно до ст. 1 Закону № 168/97-ВР платником ПДВ є як суб’єкт підприємницької діяльності (резидент, нерезидент), так i інша юридична особа, що не є суб’єктом підприємницької діяльності, то нотаріальна контора як юридична особа підпадає під поняття особи, яка зобов’язана бути платником ПДВ при досягненні нею обсягів, установлених п. 2.1 ст. 2 Закону № 168/97-ВР.

Таким чином, нотаріальні контори при перевищенні обсягу оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) 61200 грн. зобов’язані зареєструватися платником ПДВ та вносити його в бюджет у порядку, встановленому Законом № 168/97-ВР.

Сума надходжень від послуг по нотаріальних діях та від додаткових послуг, зменшена на суму вхідного ПДВ, спрямовується до бюджету відповідно до чинного законодавства.

 

Відповідь підготовлено за сприяння

  

 

«Вісник податкової служби України», червень 2002 р., № 23, с. 15 (http://www.visnuk.com.ua)

Дата підготовки 18.06.2002

Журнал «Вісник податкової служби України»

Интересные выдержки пока не совсем по теме.

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 11.05.2006 р. N 2781/Ш/17-0415

Щодо оподаткування доходів приватних нотаріусів

(Витяг)

Державна податкова адміністрація України розглянула... звернення... щодо порядку оподаткування доходів фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема приватну нотаріальну діяльність, і повідомляє.

З 1 січня 2004 р. набрав чинності Закон України від 22.05.2003 р. N 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).

Пунктом 1.9 статті 1 Закону визначено, що діяльність приватних нотаріусів віднесена до незалежної професійної діяльності.

Доходи приватного нотаріуса - це сума коштів, що сплачується клієнтами за вчинення нотаріальних дій та надання додаткових послуг правового характеру.

Згідно із Законом об'єктом оподаткування платника податку є загальний місячний та/або річний оподатковуваний дохід, у тому числі дохід, одержаний від здійснення незалежної професійної діяльності на території України (пп. "з" п. 1.3 ст. 1, статті 3 та 4 Закону).

Крім того, згідно із п. 22.2 ст. 22 Закону N 889-IV у разі, якщо норми інших законів чи законодавчих актів містять правила оподаткування доходів фізичних осіб, які суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми Закону N 889-IV. Отже, доходи приватних нотаріусів оподатковуються за загальними нормами, встановленими Законом для фізичних осіб, за ставкою податку, визначеною у п. 7.1 ст. 7 Закону N 889-IV (з урахуванням п. 22.3 ст. 22 цього Закону).

Водночас згідно з п. 1.15 та пп. 8.1.1 п. 8.1 Закону N 889-IV податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах ст. 7 Закону. Тобто якщо послуги приватного нотаріуса оплачують податкові агенти, то вони зобов'язані утримати податок з доходів фізичних осіб з усієї виплачуваної суми.

Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону).

Податкові агенти зобов'язані виконувати всі функції, передбачені п. 1.15 ст. 1 Закону щодо виплачуваних доходів, та виконувати норми ст. 16 Закону стосовно порядку сплати (перерахування) утриманого податку до бюджету.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід (пп. 16.3.5 п. 16.3 ст. 16 Закону).

 

Заступник Голови 

С. І. Лекарь 

ГОСУДАРСТВЕННАЯ НАЛОГОВАЯ АДМИНИСТРАЦИЯ УКРАИНЫ

ПИСЬМО

от 23.12.2005 г. N 663/4/17-3110

(Извлечение)

Государственная налоговая администрация Украины по поручению Комитета Верховной Рады Украины по вопросам правовой политики <...> рассмотрела Ваше обращение <...> и сообщает.

<...>

[1.] Относительно вопроса первого Вашего обращения сообщаем следующее. Порядок предоставления плательщикам налога налоговой социальной льготы регулируется ст. 6 Закона Украины от 22.05.2003 г. N 889-IV "О налоге с доходов физических лиц" (далее - Закон). Подпунктом 6.1.2 пункта 6.1 данной статьи определены льготные категории плательщиков налога, в том числе вдовы и одинокие матери (подпункты "а" и "г" соответственно), имеющие право на 150 % налоговой социальной льготы (в 2005 году - 196 грн. 50 коп.). При этом одинокие матери пользуются данной льготой в расчете на каждого ребенка в возрасте до 18 лет.

Кроме того, в соответствии с п. 6.2 ст. 6 Закона, в случае если плательщик налога имеет право на применение налоговой социальной льготы по двум и более основаниям, указанным в п. 6.1 данной статьи, налоговая социальная льгота применяется один раз по основанию, предусматривающему ее наибольший размер. При этом плательщик налога должен указать о таком праве в заявлении [о применении льготы] работодателю и приложить подтверждающие документы. Налоговая социальная льгота начинает применяться с месяца, в котором подано такое заявление.

Но основным условием, по которому плательщику налога предоставляется право на применение к его доходу налоговой социальной льготы, является непревышение начисленного в пользу плательщика налога в течение отчетного налогового месяца дохода в виде заработной платы суммы, равной сумме месячного прожиточного минимума, действующего для трудоспособного лица на 1 января отчетного налогового года, умноженной на 1,4 и округленной до ближайших 10 гривень (в 2005 году- 630 грн. = 453 грн. х 1,4) (п/п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закона).

При этом согласно изменениям, внесенным Законом Украины от 01.07.2004 г. N 1958-IV "О внесении изменений в Закон Украины "О налоге с доходов физических лиц" в п/п. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закона, предельный размер дохода, дающий право на получение налоговой социальной льготы одному из родителей в случаях и размерах, предусмотренных подпунктами "а" - "в" подпункта 6.1.2 пункта 6.1 данной статьи, определяется как произведение суммы, определенной в абзаце первом данного подпункта, и соответствующего количества детей.

Вместе с тем у таких плательщиков, в том числе у одинокой матери, сохраняется право на получение 150 % налоговой социальной льготы в расчете на каждого ребенка в возрасте до 18 лет и на дополнительное получение налоговой социальной льготы согласно п. 6.2 ст. 6 Закона непосредственно на себя в размере, определенном в п/п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закона.

Таким образом, учитывая приведенные нормы Закона, работница, являющаяся вдовой и одновременно одинокой матерью, должна подать работодателю заявление, в котором указать основание для получения ею налоговой социальной льготы и приложить подтверждающие документы. Если в заявлении будет указано, что она имеет право пользоваться налоговой социальной льготой как одинокая мать, то, при условии что в 2005 году ее месячная заработная плата не превышает 1260 грн. (630 грн. х 2количество детей до 18 лет), такая работница - плательщица налога имеет право на налоговую социальную льготу в размере 524 грн. (196 грн. 50 коп. х 2 + 131 грн.).

Если же в заявлении, поданном такой работницей, будет указано, что основанием для получения налоговой социальной льготы является то, что она является вдовой, то, при условии что ее месячная заработная плата не превышает в 2005 году 630 грн., она имеет право на налоговую социальную льготу в размере 196 грн. 50 коп.

[2.] Что касается Вашего второго вопроса, то в соответствии с частью "е" п/п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закона к дополнительным благам, полученным работником от своего работодателя, относится [, в частности,] и стоимость бесплатно полученных товаров (работ, услуг).

Исходя из данной нормы Закона стоимость услуг мобильной связи (телефонных разговоров по мобильному телефону, находящемуся на балансе предприятия), оплачиваемая за счет данного предприятия, за осуществленные его работником "непроизводственные" телефонные разговоры рассматривается как дополнительное благо, полученное работником от своего работодателя.

С целью налогообложения стоимость таких телефонных разговоров включается в состав общего налогооблагаемого дохода работника того месяца, когда предприятие осуществило их оплату оператору мобильной связи, и из ее суммы работодатель - налоговый агент обязан удержать налог с доходов физических лиц по ставке 13 % (п. 7.1 ст. 7 Закона) и перечислить его в бюджет в соответствии со статьями 8 и 16 Закона.

При этом работодатель - налоговый агент также обязан отразить сумму (стоимость) предоставленных своему работнику указанных дополнительных благ в налоговом расчете ф. N 1ДФ по признаку дохода 09.

В соответствии с Законом Украины "О бухгалтерском учете и финансовой отчетности [в Украине]" начисление является одним из основных принципов бухгалтерского учета, который предусматривает отражение в бухгалтерском учете и финансовой отчетности работодателя в момент их возникновения доходов наемных работников и расходов предприятия на оплату труда. При этом предприятия ведут бухгалтерский учет и составляют финансовую отчетность в денежной единице Украины.

Таким образом, отсутствуют законодательные основания для начисления доходов работникам в неденежных формах и основания для применения норм п. 3.4 ст. 3 Закона о доходах, полученных в неденежной форме (в том числе в качестве услуг связи), но начисленных в денежной единице.

[3.] Относительно вопроса третьего Вашего обращения сообщаем, что согласно статье 31 Закона Украины "О нотариате" частные нотариусы за совершение нотариальных действий взимают плату, размер которой определяется по договоренности между нотариусом и гражданином или юридическим лицом.

Оплата дополнительных услуг правового характера, предоставляемых частными нотариусами и не относящихся к совершаемому нотариальному действию, производится по договоренности сторон.

Статьей 32 этого же Закона установлено, что с дохода частного нотариуса взимается налог с доходов физических лиц по ставкам, установленным действующим законодательством Украины.

Таким законодательством является Закон "О налоге с доходов физических лиц", устанавливающий (п. 1.3 ст. 1), что доходом физических лиц из источников на территории Украины является любой доход, начисленный (выплаченный) в пользу плательщика налога в течение отчетного налогового периода, в том числе доход от осуществления независимой профессиональной деятельности (п/п. "з" п. 1.3 ст. 1 Закона). Этот же доход определен как объект налогообложения у резидентов Украины (ст. 3 Закона). Деятельность частных нотариусов относится к независимой профессиональной деятельности, при условии что они не являются наемными работниками (п. 1.9 ст. 1 Закона).

Поскольку Законом не установлен отдельный порядок налогообложения доходов частных нотариусов, то их доходы, полученные от осуществления независимой профессиональной деятельности, подлежат налогообложению на общих основаниях, а именно: налоговым агентом, который их выплачивает, у источника выплаты по ставке п. 7.1 ст. 7 Закона (13 % в течение 2004 - 2006 годов). Если же частный нотариус получает доходы от лиц, не являющихся налоговыми агентами, то есть согласно п/п. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закона - от нерезидента или физического лица, не имеющего статуса субъекта предпринимательской деятельности, то частный нотариус должен до 1 апреля года, следующего за отчетным, представить годовую налоговую декларацию, где указать доходы, полученные от таких лиц (статьи 8, 17, 18, 19 Закона).

В приведенном Вами примере физическое лицо, производящее расчеты с частным нотариусом, является поверенным лицом доверителя - юридического лица и выполняет по его поручению, от его имени и за его счет определенную функцию (осуществляет расчеты с частным нотариусом за предоставленные им услуги). В таком случае налоговым агентом в отношении выплаченных частному нотариусу денежных средств за предоставление им юридическому лицу услуг правового характера является такое юридическое лицо, которому такой частный нотариус предоставлял указанные услуги.

[4.] Относительно последнего вопроса Вашего запроса сообщаем, что согласно Закону "О налоге с доходов физических лиц" объектом налогообложения у плательщика налога является в том числе и стоимость получаемых им подарков и объектов наследства (статьи 1 и 3 Закона).

Налогообложение доходов, полученных плательщиком налога как подарок, производится в соответствии со статьей 14 Закона, пунктом 14.1 которой определено, что денежные средства, имущество, имущественные или неимущественные права, стоимость работ, услуг, которые подарены плательщику налога, облагаются налогом по правилам, установленным для налогообложения наследства, то есть согласно статье 13 Закона.

Вместе с тем статьей 1216 Гражданского кодекса Украины от 16.01.2003 г. N 435-IV установлено, что наследованием является переход прав и обязанностей (наследства) от физического лица - наследодателя к другим лицам - наследникам, поэтому положения статьи 13 Закона распространяются только на доходы, полученные плательщиком налога в виде наследства или подарков от наследодателей или дарителей - физических лиц.

Следовательно, начиная с 1 января 2005 года (п/п. 22.1.5 п. 22.1 ст. 22 Закона) по правилам, установленным статьями 13 и 14 Закона, облагаются налогами доходы, полученные плательщиком налога в виде подарка от дарителя - физического лица.

Что касается доходов, в том числе в виде подарков, предоставленных физическим лицам юридическими: лицами, то такие юридические лица, в том числе не являющиеся их работодателями, являются налоговыми агентами в отношении суммы (стоимости) таких доходов (подарков), то есть обязаны начислить, удержать и перечислить в бюджет налог с доходов физических лиц по ставке п. 7.1 ст. 7 Закона (13 % на период до 2007 года) со стоимости подарка, рассчитанной по правилам определения обычной цены согласно п. 1.20 ст. 1 Закона Украины от 28.12.94 г. N 334/94-ВР "О налогообложении прибыли предприятий", и уведомить об этом налоговый орган в налоговом расчете ф. N 1ДФ.

При этом подпунктом 20.3.2 пункта 20.3 статьи 20 Закона предусмотрено, что, в случае если налоговый агент до или во время выплаты дохода в пользу плательщика налога не осуществляет начисление, удержание или уплату (перечисление) данного налога, ответственность за погашение суммы налогового обязательства или налогового долга, возникающего вследствие таких действий, возлагается на такого налогового агента. При этом плательщик налога - получатель таких доходов освобождается от обязанностей погашения такой суммы налоговых обязательств или налогового долга.

С уважением,

 

Заместитель Председателя 

С. Лекарь 

Все разъяснения больше с налогообложением связаны.

[у.zaporozhskiy]

33. За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито, а в передбачених законом випадках перевіряють сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб як податкові агенти, про що повідомляють відповідні органи державної податкової служби.

(абзац перший пункту 33 у редакції наказу

 Міністерства юстиції України від 15.06.2009 р. N 1062/5)

За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру (складання проектів правочинів, заяв, виготовлення копій (фотокопій) документів чи виписок з них тощо) справляється окрема плата. Перелік таких послуг та розмір плати за них установлюються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським чи Севастопольським міськими управліннями юстиції.

Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій, а також за надання послуг технічного характеру справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між приватним нотаріусом та фізичною або юридичною особою, але не меншу від розміру ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами за аналогічні нотаріальні дії, а в передбачених законодавством випадках перевіряють сплату до бюджету податку з доходів фізичних осіб як податкові агенти, про що повідомляють відповідні органи державної податкової служби. Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.

п. 33 инструкц. правда в старой редакции.

Это услуги поэтому ЗУ о зпп распространяется на эти правоотношения, тем более между нотариусом и лицом есть договоренность, которую можно расценивать как договор.

Про затвердження Примірного положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру

Наказ Міністерства юстиції України

від 4 січня 1998 року N 3/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

30 січня 1998 року за N 55/2495

Із змінами і доповненнями, внесеними

 наказами Міністерства юстиції України

 від 12 квітня 2002 року N 26/5,

 від 17 січня 2005 року N 7/5,

 від 15 серпня 2005 року N 87/5

З метою реалізації ст. 59 Конституції України та на виконання ст. 19 Закону України "Про нотаріат", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Примірне положення про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру (додається).

2. Управлінню нотаріату та ліцензування юридичної практики (Круковес Н. В.) та управлінню бухгалтерського обліку та звітності (Скуратовська О. М.) довести зазначене Примірне положення до відома начальника Головного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, начальників управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та забезпечити його належне застосування в роботі.

3. Управлінню нотаріату та ліцензування юридичної практики Міністерства юстиції (Круковес Н. В.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року N 493/92 "Про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади".

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра юстиції Б. С. Стичинського.

 

 

 

С. Р. Станік

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства

юстиції України

від 4 січня 1998 р. N 3/5

 

 

 

 

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

30 січня 1998 р. за N 55/2495

 

 

 

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про порядок надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного характеру

Це Положення розроблено відповідно до вимог статті 59 Конституції України та статті 19 Закону України "Про нотаріат".

Надання державними нотаріусами додаткових послуг правового та технічного характеру за своїм змістом є правовою допомогою та послугами з технічного виготовлення документів і не має на меті отримання прибутку.

Правова допомога надається шляхом роз'яснень з питань чинного законодавства, консультацій правового характеру, усних та письмових довідок із законодавства, складання заяв, проектів правочинів та інших документів, а також надання консультацій та послуг з нарахування доходів (прибутків) при посвідченні договорів купівлі-продажу, міни нерухомого та рухомого майна.

(преамбула в редакції наказу Міністерства

 юстиції України від 17.01.2005 р. N 7/5)

1. Державні нотаріуси мають право надавати додаткові послуги правового характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями (надалі - правова допомога), а також надавати послуги технічного характеру.

2. Надання державними нотаріусами правової допомоги спрямоване на реалізацію конституційного права кожного на юридичну допомогу з метою захисту своїх прав, свобод та законних інтересів.

3. Перед наданням правової допомоги, а також послуг технічного характеру нотаріус зобов'язаний дати роз'яснення щодо умов їх оплати.

4. Організаційне забезпечення та методологічне керівництво роботою державних нотаріусів щодо надання ними правової допомоги та послуг технічного характеру здійснюється департаментом нотаріату та реєстрації адвокатських об'єднань і департаментом планово-фінансової діяльності, бухгалтерського обліку, звітності та контролю Міністерства юстиції України через Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції.

(пункт 4 в редакції наказу Міністерства

 юстиції України від 12.04.2002 р. N 26/5)

5. Оплата правової допомоги та послуг технічного характеру справляється в розмірах, які встановлюються з урахуванням фактичних витрат на забезпечення якісного та термінового обслуговування громадян, підприємств, організацій та установ.

6. Пункт 6 виключено

 (згідно з наказом Міністерства

 юстиції України від 12.04.2002 р. N 26/5,

у зв'язку з цим пункти 7, 8, 9, 10, 11

 вважати відповідно пунктами 6, 7, 8, 9, 10)

6. Плата за надання правової допомоги та послуг технічного характеру здійснюється шляхом безготівкового перерахунку на спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Державного казначейства у встановленому чинним законодавством порядку.

(пункт 6 в редакції наказу Міністерства

 юстиції України від 12.04.2002 р. N 26/5)

7. Відповідальність за належну організацію надання правової допомоги і послуг технічного характеру та за правильність ведення обліку книжок, квитанцій, відомостей несуть завідуючі державними нотаріальними конторами.

8. Уся плата за надання державними нотаріусами правової допомоги та послуг технічного характеру використовується на покриття витрат, пов'язаних з організацією надання правової допомоги та послуг технічного характеру, у тому числі на оплату праці додатково залучених працівників нотаріату, крім державних службовців. Ці кошти також можуть бути використані на покриття витрат, які в повній мірі не забезпечені загальним фондом державного бюджету на утримання державних нотаріальних установ.

(пункт 8 в редакції наказу Міністерства

 юстиції України від 12.04.2002 р. N 26/5)

9. Використання коштів, передбачених пунктом 9 цього Положення, здійснюється відповідно до кошторисів, затверджених у встановленому порядку.

(пункт 9 в редакції наказу Міністерства

 юстиції України від 12.04.2002 р. N 26/5)

10. Від сплати за надання правової допомоги звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни; інваліди 1-ї та 2-ї груп; громадяни - за надання їм правової допомоги, необхідної для призначення та одержання державних допомог та пенсій, фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (республіканський, обласні, міський) - за надання їм правової допомоги при посвідченні договорів іпотеки.

(пункт 10 із змінами, внесеними згідно з наказом

 Міністерства юстиції України від 15.08.2005 р. N 87/5)

[chernui9]

Спасибо за подборку. Согласен, что осуществление дополнительных услуг нотариусом регулируется ЗУ ОЗПП, хотя Крымское управление юстиции дало мне такой ответ:

"К сведению разъясняем, что ЗУ ОЗПП не регулирует деятельность нотариусов при совершении нотариальных действий"

хотя я спрашивал совершенно о другом: об УСЛУГАХ.

Умеют отвечать! Расчет на лоха.

Что касается ПДВ, так в квитанциях написано "без ПДВ"

Главное теперь выяснить-должен ли быть договор? Ведь услуги мне не оказывались, я на них и не соглашался. Она должна иметь документ о моем согласии? Если госнотариус юридическое лицо, то как я понимаю все договора с ним должны быть в письменной форме?

[chernui9]

Что касается Договора, который по-моему должна была заключит нотариус на оказание дополнительных услуг, так вот что есть в ГК:

Стаття 206. Правочини, які можуть вчинятися усно

1. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються

сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які

підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній

реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової

форми має наслідком їх недійсність.

Стаття 208. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі

1. У письмовій формі належить вчиняти:

1) правочини між юридичними особами;

2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім

правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу;

Вопрос:

Так как я не имел возможности не получать доверенности именно у этого гос.нотариуса (дочь уезжала зарубеж и времени не было, да и не думаю, что иные частные нотариусы взяли бы существенно меньше), то

как мне доказать, что "услуги" мне не оказывались?

[chernui9]

из практики известно, что все дополнительные поборы обставляются процедурой подписания добровольно-принудительного договора, но вот нотариус себя такими вещами не отягощает...