Решение Апелляционного суда АРК о снижении пени по заочному решению в пользу Приватбанка

[у.zaporozhskiy]

Справа №22-ц\190\62\11

Головуючий в 1 інстанції Заболотна Н.М.

Доповідач Берзіньш В.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді: Берзіньш В.С.

Суддів: Павловської І.Г.

Шестакової Н.В.,

при секретарі Моногошевій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сімферополі цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 17 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 14.11.2007р., яка станом на 28.05.2010 року складала: 5760,33грн. заборгованість за кредитом; 5,54грн. – проценти за користування кредитом; 5346,73грн. – пеня за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором. Всього позивач просив стягнути з відповідача 11 112,60грн.

Заочним рішенням Центрального районного суду АРК від 17.06.2010 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнено з ОСОБА_2 на користь позивача 11 112,60грн. заборгованості за кредитним договором і судові витрати, а всього - 11 333грн.14коп. та в дохід держави 10грн.58коп. судового збору.

Ухвалою Центрального районного суду АРК від 13.10.2010 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити заочне рішення суду в частині розміру пені, виключивши із резолютивної частини рішення стягнення заборгованості по пені. Апелянт посилається на незаконність та необгрунтованність рішення суду в цій частині, порушення норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст.10,18 Закону України «Про захист прав споживачів», ч.3ст.551 ЦК України, ст.ст.27,224 ЦПК України. Просить також в порядку ст.217 ЦПК України надати їй розстрочку виконання рішення суду.

В засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_2 підтримала доводи апеляційної скарги, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» проти них заперечував.

Обговоривши наведені у скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в оскаржуваній частині – про стягнення 5346,73грн. пені за несвоєчасне виконання зобов’язань за договором., суд виходив із обгрунтованності заявлених вимог в цій частині. Проте, такі висновки суду не в повній мірі узгоджуються з матеріалами справи, положеннями законодавства.

Відповідно до положень ст.ст.549-551,1048,1049,1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави; за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені в договорі. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання зобов'язання за кожен день прострочення виконання; право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

По справі встановлено, що 14.11.2007р. між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачці позивачем було надано кредит у сумі 9089,10грн. зі сплатою процентів у розмірі 0,01 % на місяць на суму залишку заборгованості по кредиту на строк до 14.05.2010р. та передбачено щомісячне погашення кредиту і процентів.

Відповідач ОСОБА_2 зобов'язання виконувала неналежно, у зв'язку з чим склалася заборгованість за кредитним договором у сумі 11112,60грн.., в тому числі: сума повернення кредиту 5760,33грн.; 5,54грн. відсотків за користування кредитом і 9804,29грн. пені.

Постановлюючи рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача 5346,73грн. пені., суд виходив з того, що відшкодуванню підлягає вся сума пені у розмірі 9804,29грн. та враховуючи, що в ході розгляду справи відповідачка 24.12.2009р. сплатила суму пені у розмірі 1554,55грн. і 1757,90грн., стягненню підлягає пеня у розмірі 5346,73грн.

Між тим, відповідно до положень ч.3ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд не взяв до уваги, що сума пені у розмірі 9804,29грн. значно перевищує суму залишку заборгованості по кредиту, яка складає 5760,33грн. Виходячи з наведеного, колегія вважає необхідним зменшити розмір пені до розмірі заборгованості по кредиту – до 5760,33грн.

Враховуючи, що ОСОБА_2 до постановлення рішення судом першої інстанції вже було сплачено 4457,56грн. пені, що стверджується розрахунком, наданим позивачем, та квитанціями (а.с.55-56,64-65), колегія вважає, що стягненню підлягає заборгованість по пені у розмірі 1302,77грн.(5760,33грн.- 4457,56грн.).

Таким чином, загальна сума стягнення заборгованості складає 7068,64грн. (5760,33+ 1302,77грн.+5,54=7068,64) та розмір судового збору – 70,69грн. У зв’язку із зазначеним підлягає зменшенню і загальна сума стягнення до 7259,33грн.( 7068,64грн. заборгованість по кредиту +70,69 грн. судового збору + 120грн. витрат на ІТЗ = 7259,33грн.).

На підставі ст.88 ЦПК України з позивача на користь відповідачки підлягають частковому відшкодуванню судові витрати по розгляду справи в апеляційному суду пропорційно до розміру задоволених вимог – 44,57грн. судового збору і 90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Доводи апелянта щодо порушення судом положень ст.ст.10,18 Закону України «Про захист прав споживачів» неспроможні, оскільки розмір неустойки встановлено договором, укладеним сторонами в установленому порядку, позовних вимог про визнання недійсними умов договору ОСОБА_2 не заявляла.

Доводи апелянта щодо встановлення апеляційним судом розстрочки виконання рішення суду неспроможні в силу положень ст.217 ЦПК України, оскільки питання про розстрочку виконання рішення суду судом першої інстанції не розглядалось, а апеляційним судом рішення по суті позовних вимог не постановлюєтья, а лише змінюється рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнення суми пені.

Відповідно до ст.ст.303ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303,307,308,309 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АРК від 17 червня 2010 року змінити в частині розміру пені і судового збору, які підлягають стягненню, та в частині загального розміру суми стягнення, зменшивши розмір пені до 1302,77грн., розмір судового збору – до 70,69грн. та зменшивши загальний розмір суми, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк», до 7259,33грн.(сім тисяч двісті п’ятдесят дев’ять грн.. 33коп.).

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Стягнути з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_2 44грн.57коп. судового збору і 90грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Апеляційному суді АРК, а всього 134,57грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене безпосередньо до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів.

Судді: Берзіньш В.С. Павловська І.Г. Шестакова Н.В.

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/13457461