Образец иска к Укрсоцбанку о незаконности повышения процентной ставки и недействительности третейской оговорки

[ANTIRAID]

Один из посетителей форума прислал свой иск:

Жовтневий районний суд

м. Запоріжжя

Позивач: Чернова Юлія Павлівна,

69096, м. Запоріжжя,

вул. М.Чуйкова, буд. 24, кв.97,

тел. 270-70-61

Відповідач: Публічне акціонерне товариство

«Укрсоцбанк» в особі

Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»,

83114, м. Донецьк,

вул. Р.Люксембург, буд. 63,

тел. (062)337-02-14

(місце виконання договору:

Запорізьке відділення

Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»,

69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 35)

Третя особа 1: Дунаєв Богдан Миколайович,

71700, м. Кам’янка-Дніпровська,

вул. Дзержинського, 133, тел. 050-244-57-24

Третя особа 2: Приватний нотаріус

Запорізького міського нотаріального округу

Туріченко Оксана Миколаївна,

69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, 33

Позовна заява

про захист прав споживача банківських послуг та визнання неправомірними дій

щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором,

про визнання третейського застереження у договорі кредиту

недійсним, розірвання договору кредиту № 07 А 200-К від 26.12.2007р. на купівлю автотранспортних засобів, договору застави № 07 А 200-З від 26.12.2007р.

Згідно з п. 5 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України споживачам надається право звернення до суду також за місцем виконання договору, що підтверджується також Постановою Пленуму Верховного суду України від 12.04.1996 р. № 5: «Відповідно до Закону «Про захист прав споживачів» споживачі за власним вибором звертаються до суду за місцем свого проживання, або за місцем знаходження відповідача, або за місцем заподіяння шкоди, або за місцем виконання Договору. Жоден із цих судів не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви або переслати її до іншого суду з мотивів непідсудності».

26 грудня 2007 року між мною та відповідачем було укладено договір кредиту № 07А200-К, згідно якого банк надав мені кредит в сумі 31045 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 26.12.2007 р. складає 156 777,25 грн., для придбання автотранспортного засобу, а саме: для оплати придбаного автомобіля марки SUZUKI, моделі GRAND VITARA, 2007 року, сірого кольору, вартістю 174200 грн. згідно укладеного договору купівлі-продажу.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживчий кредит – кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції, споживач – фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Оскільки автомобіль придбано для особистих потреб, даний Договір є договором кредиту на споживчі цілі.

Зазначений вище договір кредиту є договором приєднання, визначення якого міститься у ст.634 ЦК України. Так, цей договір кредиту, умови якого були встановлені банком у стандартних типових формах, я підписала шляхом приєднання до запропонованої банком типової форми договору в цілому, у зв’язку з чим не могла запропонувати свої умови договору, включаючи і умови розгляду спорів у суді загальної юрисдикції. У пункті 6.2 статті 6 договору кредиту згідно стандартної форми міститься третейська угода у вигляді третейського застереження, яка передбачає, що у випадку неможливості вирішення спору шляхом переговорів, сторони, керуючись ст. 5 Закону України «Про третейські суди», домовляються про те, що спір розглядається одноособово третейським суддею Мороз Оленою Анатоліївною Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків, що знаходиться за адресою: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової, 15. У випадку неможливості розгляду спору вказаним третейським суддею спір розглядається третейським суддею Ярошовцем Василем Миколайовичем або Білоконем Юрієм Миколайовичем у порядку черговості, вказаному у даному пункті. У разі, якщо спір не може бути розглянутий визначеними у даному пункті суддями, суддя призначається Головою Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків у відповідності до чинного Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків.

розгляд спорів у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків.

Таким чином, при укладанні договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. були порушені мої права та законні інтереси з приводу відсутності права укласти договір зі зміною підсудності розгляду спорів при вирішенні можливих спірних питань виконання договору кредиту.

Окрім того, третейська угода у вигляді третейського застереження про те, що всі спори, розбіжності або вимоги, які виникають з договору кредиту, підлягають вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, порушує мої права як громадянина, як споживача на судовий захист, та ставлять мене в нерівні умови порівняно з банком.

Незаконність третейського застереження підтверджується низкою нормативно-правових актів як всеукраїнського, так і міжнародного масштабу.

Так, відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини, громадянина захищаються судом. Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій України» усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередженим судом, утвореним відповідно до закону, а згідно з ч. 2 ст. 6 вищевказаного Закону України для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій»). Частина 1 ст. 16 Цивільного кодексу України гарантує кожній особі право на звернення до суду за захистом свого особистого майнового або немайнового права та інтересу. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. А відповідно до ч. 3 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Третейське застереження, яке зазначено у вищевказаному договорі кредиту, про те, що всі спори, які випливають з договору, підлягають вирішенню в постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, суперечить законодавству України та порушує мої права, оскільки позбавляє мене права на судовий захист, права вибору суду щодо підсудності справи, права на звільнення від сплати судового збору, як це визначає ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст.27 ЦК України правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним.

Зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч.1 ст. 203 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1 Закону України «Про третейські суди» до Третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Право позивачів на звернення до суду за захистом своїх прав, невизнаних або оспорюваних прав передбачено ст.3 ЦПК України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців сьомого, одинадцятого статті 2, статті 3, пункту 9 статті 4 та розділу 8 «Третейське самоврядування» Закону України «Про третейські суди» і справа про завдання третейського суду) від 10 січня 2008 року третейський розгляд спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин – це вид недержавної юрисдикційної діяльності, яку третейські суди здійснюють на підставі законів України шляхом застосування, зокрема методів арбітрування. Здійснення третейськими судами функції захисту, передбачених в абзаці сьомому статті 2, статті З Закону, є здійснення ними не правосуддя, а третейського розгляду спорів сторін у цивільних і господарських правовідносинах у межах права, визначеного частиною п'ятою статті 55 Конституції України.

Крім цього, є також думка Верховного суду України, що якщо третейську угоду підписано до виникнення конкретного спору, то вона є недійсною: з Ухвали ВСУ по справі № 6-20669св07 від 09.12.2009 р: «За положеннями ст. 5 ЗУ «Про третейські суди» особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. За змістом ст. 2 указаного Закону третейська угода – це угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом, тобто передумовою укладення третейської угоди та однією з підстав звернення до третейського суду є наявність спору. Судами встановлено, що між сторонами не існувало ніякого спору, на момент укладання угоди. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що третейська угода не відповідає закону, тому обґрунтовано визнав її недійсною.» Зі змісту цього Закону випливає, що спочатку повинен виникнути спір про право цивільне або господарське, а потім вже сторони складають третейську угоду про передачу цього конкретного спору на розгляд третейському суду. Діюче законодавство не передбачає права осіб укладати третейську угоду про передачу на вирішення третейському суду невизначеної або необмеженої кількості спорів, які можуть виникнути між сторонами договору у майбутньому. Такі домовленості звужують право осіб на судовий захист тільки в третейському суді, що суперечить вимогам ст.55 Конституції України та ст.3 ЦПК України. У ст. 2 Закону «Про третейські суди» визначений термін «третейська угода» як угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом. З цього також можна зробити висновок щодо часових меж – спір вже існує, а також щодо суті спору – він вже конкретно визначений, і за обопільною згодою сторін договору включається в третейську угоду.

Суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним» за ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Поняття незалежності та об’єктивної безсторонності тісно пов’язані між собою. З суб’єктивної точки зору суд не повинен виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання. Об’єктивний підхід стосується надання судом необхідних гарантій для відсутності можливості будь-якого правомірного сумніву щодо безсторонності і незалежності суду. Визначення у п.6.2 Договору черговості окремих суддів Третейського суду, які повинні розглядати спір між сторонами, що виключає принцип випадковості розподілу справ, створення суду Асоціацією українських банків, враховуючи те, що більшість суддів цього постійно діючого суду є працівниками самих банків, не дає необхідних гарантій безсторонності та незалежності третейського суду.

Тому вважаю, що третейський суд як недержавний орган, який виявляє будь-який сумнів в об’єктивності та неупередженості не лише законності самого існування такого суду, а й складу суддів, не може вважатися встановленим законом у розумінні ст. 6 ч. 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст.3, 6, 27 і ч.1 ст. 203 ЦК України можна прийти до висновку, що мої права порушені і підлягають захисту, оскільки вчинення правочину, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, не допускається.

Крім цього, відповідачем було незаконно підвищено відсоткову ставку за договором кредиту до 11,45% в односторонньому порядку.

Так, п. 2.6 Договору передбачено, що у разі зміни кредитної політики, а також у разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити процентну ставку за користування кредитом, що визначена цим Договором. Відповідно до п. 2.6.1 відповідач повинен повідомити мене за сім днів до початку введення нової ставки та надати відповідну Додаткову угоду, але у випадку відмови її підписання відповідач згідно з п. 3.2.3.5 Договору має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків. Тобто я не маю вибору щодо підвищення процентної ставки згідно з умовами Договору, що ставить мене в нерівне з банком становище.

У 2009 року мною було отримано офіційного листа-повідомлення та 2 додаткові угоди до договору кредиту від імені відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом до 11,45 % річних. Але незважаючи на мою відмову від підписання договору, банк в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за договором та почав нараховувати відсотки за новою процентною ставкою. У зв’язку з тим, що я не давала своєї згоди відповідачу на запровадження нової відсоткової ставки за кредитом, вважаю такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства України.

Будь-яких письмових угод про зміну процентної ставки я не вчиняла. Але після підвищення щомісячні сплати за кредитом суттєво збільшилися, при цьому у мене не змінилися на ліпше умови існування та розмір щомісячного доходу. Отже, запропонована та запроваджена відповідачем зміна відсоткової ставки за кредитом, застосована згідно з п. 2.6 Договору, тягне для мене настання шкоди, що значно перевищує затрати, на які я розраховувала у момент укладення Договору.

Частина 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зазначає, що зміна договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Окрім того, згідно з ч. 2, 3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною. Частиною 4 ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (вищевказані норми в редакції Закону України № 661-VI від 12.12.2008 р.).

Також вважаю необхідним розірвати договір кредиту № 07 А 200-К від 26.12.2007р. на купівлю автотранспортних засобів та договір застави № 07 А 200-З від 26.12.2007р. у зв’язку з наступним.

Відповідач звернувся до Третейського суду з позовом до мене та Третьої особи-1 про дострокове повернення кредиту та рішенням постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків України від 14 березня 2011 року з мене та Дунаєва Богдана Миколайовича солідарно на користь відповідача стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 210675,67 гривень. Тобто за рішенням цього суду з нас тепер стягується вся сума за кредитним договором, але одночасно договір продовжує діяти та на мене покладено обов’язок виконувати кредитні зобов’язання, відповідач продовжує нараховувати мені грошові зобов’язання за користування кредитними коштами за умовами кредитного договору, при цьому самим банком не виконуються зобов’язання, передбачені тим самим договором, про надання мені у користування кредитних коштів строком до 25 грудня 2016 року. Вважаю, що відповідач, ставлячи питання в Третейському суді про дострокове повернення кредиту, відмовився від своїх зобов’язань – надати кредитні кошти в іноземній валюті строком до 25 грудня 2016 року, чим порушив договірні зобов’язання, при достроковому поверненні кредиту повинен був поставити питання про розірвання договору.

У 2009 році через настання світової фінансової кризи для мене склалося скрутне матеріальне становище. Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно договору застави № 07А200-З від 26.12.2007р. я в забезпечення виконання зобов’язань по договору передала в заставу відповідачу транспортний засіб – автомобіль марки SUZUKI, моделі GRAND VITARA, 2007 року, сірого кольору, державний номер АР 9111ВВ, який було придбано саме за кредитні кошти.

Але 22 січня 2011 року приблизно у 00.30 на дворі мого будинку невстановленою особою було здійснено підпал вищевказаного автомобіля, про що органами пожежної служби складено акт про пожежу, в якому причиною пожежі вказано «занос стороннього джерела запалювання ззовні невстановленою особою з ознаками спеціальної підготовки події». На даний момент порушено кримінальну справу з цього приводу. Згідно з висновком № 92 незалежної експертної оцінки від 07.04.2011 р., проведеної аварійними комісарами Шаломом Євгеном Марковичем та Рожко Олегом Івановичем, вартість матеріальної шкоди, спричиненої пожежею, становить 215319,51 грн., що перевищує ринкову вартість такого авто, яка становить 163786,57 грн., тобто цей автомобіль відновлювати економічно недоцільно.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» та ст. 593 ЦК України застава припиняється в разі загибелі заставленого майна (втрати предмета застави). Оскільки в даному випадку має місце саме знищення предмету застави, тобто майна, для придбання якого я отримала кредит, для мене немає доцільності в подальшому існуванні договору кредиту, враховуючи також невиконання банком своїх договірних умов.

З таких підстав неможливе існування між мною та відповідачем взаємних зобов’язань за договором про надання кредиту № 07А200-К від 26.12.2007р. за умовами, досягнутими сторонами в момент його укладання, з 14 березня 2011 року, тобто з моменту винесення рішення Постійно діючим Третейським судом при Асоціації українських банків. За таких обставин договір застави підлягає також розірванню, оскільки відсутній предмет застави у якості автомобіля.

Відповідно до ст. 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Оскільки дійти згоди щодо розірвання договору кредиту з відповідачем неможливо, я вимушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі вищевикладеного та керуючись Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, Конституцією України, ст.ст. 3, 15, 21, 110, 119-120, 151, 152 ЦПК України, ст. ст. 3, 4, 13, 593, 626, 628, 631, 651, 652 ЦК України, Законами України «Про захист прав споживачів», «Про банки та банківську діяльність», «Про заставу»,

ПРОШУ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду відповідно до п. 5 ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки місцем виконання договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. є Запорізьке відділення Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», що знаходиться за адресою: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського, буд. 35.

2. Визнати дії відповідача відносно зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. стосовно збільшення відсоткової ставки до 11,45 % річних незаконними.

3. Визнати п.п. 2.6 та 6.2 договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. недійсними.

4. Розірвати з 14 березня 2011 р. договір кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. та договір застави № 07А200-З від 26.12.2007 р., укладені між мною та відповідачем.

5. Зобов’язати приватного нотаріуса Туріченко Оксану Миколаївну виключити автомобіль SUZUKI GRAND VITARA, державний номер АР 9111ВВ, з реєстру заставленого майна.

Додатки:

1. Копія кредитного договору № 07А200-К від 26.12.2007 р.

2. Копія договору застави № 07А200-З від 26.12.2007 р.

3. Копія рішення постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків України від 14.03.2011 р.

4. Копія акту про пожежу від 22.01.2011 р.

5. Копія листа Прокуратури Ленінського району від 18.02.2001 р.

6. Копія витягу з висновку № 92 експертної оцінки автомобіля.

7. Копії позовної заяви та доданих документів для відповідача і третіх осіб.

8. Квитанція, що підтверджує сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

27.04.2011 р. Ю.П. Чернова

_____________________________________________.doc

[lady_y]

Кто-нибудь знает чем дело закончилось?

Какие замечания суд сделал?

По поводу третейских сильно написано!

[Sorr]

Кто-нибудь знает чем дело закончилось?

Какие замечания суд сделал?

По поводу третейских сильно написано!

25 жовтня 2011 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятникової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача банківських послуг, визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № 07 А 200 -К від 26.12.2007р., зобов"язання провести перерахунок за кредитним договором № 07 А 200 - К від 26.12.2007р.,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача банківських послуг, визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № 07 А 200 -К від 26.12.2007р., зобов"язання провести перерахунок за кредитним договором № 07 А 200 - К від 26.12.2007р..

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 26 грудня 2007 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»було укладено договір кредиту № 07А200-К, згідно якого банк надав їй кредит в сумі 31045 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 26.12.2007 р. складає 156 777,25 грн., для придбання автотранспортного засобу, а саме: для оплати придбаного автомобіля марки SUZUKI, моделі GRAND VITARA, 2007 року, сірого кольору, вартістю 174200 грн. згідно укладеного договору купівлі-продажу.

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 07 А 200 -К від 26.12.2007р., кредит було надано під 9,45 % річних.

Відповідачем було незаконно підвищено відсоткову ставку за договором кредиту до 11,45% в односторонньому порядку.

Так, п. 2.6 Договору передбачено, що у разі зміни кредитної політики, а також у разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити процентну ставку за користування кредитом, що визначена цим Договором. Відповідно до п. 2.6.1 відповідач повинен повідомити позичальника за сім днів до початку введення нової ставки та надати відповідну Додаткову угоду про внесення змін до цього Договору, але у випадку відмови її підписання відповідач згідно з п. 3.2.3.5 Договору має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків.

На початку 2009 року нею було отримано офіційного листа-повідомлення та 2 додаткові угоди до договору кредиту від імені відповідача щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом до 11,45 % річних. Але незважаючи на її відмову від підписання додаткової угоди до договору, банк в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за договором та почав нараховувати відсотки за новою процентною ставкою. У зв'язку з тим, що вона не давала своєї згоди відповідачу на запровадження нової відсоткової ставки за кредитом, вважає такі дії відповідача неправомірними та такими, що порушують умови кредитного договору та вимоги чинного законодавства України.

На підставі викладеного, просить визнати дії відповідача відносно зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р. стосовно збільшення відсоткової ставки до 11,45 % річних незаконними; Застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину, зобов'язавши відповідача зробити перерахунок за договором кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р., зарахувавши отриману від неї з моменту підвищення різницю по процентах від одностороннього збільшення процентної ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Представник позивача та третьої особи ОСОБА_3 у судове засідання не з"явилася, але надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та відсутності позивача, третьої особи, зазначивши, що проти ухвалення по справі заочного рішення у разі чергової неявки представника відповідача не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Вивчивши матеріали справи, взявши до уваги заяву представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що 26 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»було укладено договір кредиту № 07А200-К, згідно якого банк надав позивачці кредит в сумі 31045 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 26.12.2007 р. складає 156 777,25 грн., для придбання автотранспортного засобу, а саме: для оплати придбаного автомобіля марки SUZUKI, моделі GRAND VITARA, 2007 року, сірого кольору, вартістю 174200 грн. згідно укладеного договору купівлі-продажу. (а.с. 5-7)

Відповідно до п. 1.1 Кредитного договору № 07 А 200 -К від 26.12.2007р., кредит було надано під 9,45 % річних.

Так, п. 2.6 Кредитного договору передбачено, що у разі зміни кредитної політики, а також у разі настання іншої події, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів Кредитора та яка не залежить від волі Сторін, Кредитор має право змінити процентну ставку за користування кредитом, що визначена цим Договором.

Відповідно до п. 2.6.1 Кредитного договору, кредитор зобов"язаний повідомити позичальника не пізніше ніж за сім днів до початку введення нової ставки, а також надати для укладення додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору.

У випадку відмови підписання додаткової угоди про внесення змін до кредитного договору, кредитор згідно з п. 3.2.3.5 Кредитного договору має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків.

Відповідно до п. 7.1 Кредитного договору всі додатки, зміни та доповнення до кредитного договору мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін з обов'язковим посиланням на цей Договір.

Статтею 654 ЦК України також передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в тій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається. Тобто в даному випадку зміна мала відбутися в письмовій формі.

Судом також встановлено, що в процесі виконання договору відповідачем було здійснено порушення норм чинного законодавства та інтересів позивача.

На початку 2009 року ОСОБА_1 було отримано офіційного листа-повідомлення та 2 додаткові угоди до договору кредиту від імені кредитора щодо підвищення відсоткової ставки за кредитом до 11,45 % річних. Але незважаючи на відмову ОСОБА_1 від підписання додаткової угоди до договору, банк в односторонньому порядку змінив відсоткову ставку за договором та почав нараховувати відсотки за новою процентною ставкою.

Будь-яких письмових угод про зміну процентної ставки позивачка не вчиняла, але після підвищення щомісячні сплати за кредитом суттєво збільшилися, при цьому у позивачки не змінилися на ліпше умови існування та розмір щомісячного доходу.

Згідно ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна договору допускається тільки за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 4 статті 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність"вказано, що банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами або зменшувати її розмір за договорами банківського вкладу (крім вкладу на вимогу), за винятком випадків, встановлених законом.

Крім того, відповідно до вимог ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також пункту 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, банки мають право змінювати процентну ставку за кредитом лише у разі настання події, незалежної від волі сторін договору, яка має безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку і не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв'язку з волевиявленням однієї з сторін (зміни кредитної політики банку). А відповідно до ч. 5 п. 3.4 цих Правил, банки зобов'язані в кредитному договорі зазначити: правило за яким змінюється процентна ставка за кредитом, якщо договором про надання кредиту передбачається можливість зміни процентної ставки за кредитом залежно від зміни облікової ставки Національного банку або інших випадках, чого також не дотримався відповідач, намагаючись змінити умови договору, оскільки в згаданому листі про підвищення процентної ставки не має об'єктивного обґрунтування причин підвищення ставки по кредиту.

Також Законом України №1822-VІ від 21.01.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором» передбачена заборона фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентної ставки або інших платежів, передбаченим кредитним договором або графіком погашення боргу, а також заборона розривати в односторонньому порядку укладені кредитні договори, а оскільки Прикінцеві та перехідні положення цього Закону передбачають, що його положення застосовується до усіх кредитних договорів, які були укладені або продовжують діяти після набрання чинності цим Законом, то одностороннє підвищення відповідачем процентної ставки за вказаним договором кредиту в будь-якому разі є незаконним.

Відповідно до п. 3.2.3.5 Кредитного договору у разі, якщо позичальник не погодиться на таке запропоноване збільшення процентної ставки по кредиту, то кредитор мав право вимагати від позичальника повернення кредиту, нарахованих процентів та можливих штрафних санкцій шляхом спрямування відповідного повідомлення або розірвання кредитного договору у судовому порядку або здійснити згідно ст. 651 ЦК України одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальнику відповідного повідомлення.

Кредитор за кредитним договором - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», не дотримався узгодженої процедури та грубо порушив умови договору та законодавства шляхом підвищення в односторонньому порядку, без узгодження з позичальником -ОСОБА_1, процентної ставки.

Відповідно до ст. 21 Конституції України, усі люди є вільні та рівні у своїй гідності та правах. Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і неможуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Враховуючи наведені вище обставини порушення прав позивача з боку Банку, ці права відповідно до ст. 15 ЦК України підлягають захисту.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»про визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № 07 А 200 -К від 26.12.2007р., зобов"язання провести перерахунок за кредитним договором № 07 А 200 -К від 26.12.2007р. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214 -215, 224- 226 ЦПК України, ст. ст. 626, 628, 631, 651, 1056-1 ЦК України, Законами України "Про захист прав споживачів", "Про банки та банківську діяльність", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони фінансовим установам в односторонньому порядку збільшувати розмір процентів та інших платежів, передбачених кредитним договором", суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"в особі Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"відносно зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту № 07А200-К від 26 грудня 2007 року стосовно збільшення відсоткової ставки до 11,45% річних.

Зобов"язати Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк"в особі Донецької обласної філії ПАТ "Укрсоцбанк"зробити перерахунок за договором кредиту № 07А200-К від 26 грудня 2007 року, зарахувавши отриману від ОСОБА_1 з моменту підвищення різницю по процентах від одностороннього збільшення процентної ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання рішення суду апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: Н.Г.Скользнєва

25.10.2011

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/25502205

[Sorr]

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя в складі :

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятникової І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа: ОСОБА_2 про захист прав споживача банківських послуг, визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за 16 січня 2012 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд м.Запоріжжя у складі : головуючого- судді Скользнєвої Н.Г., при секретарі Голубятникової І.А., за участю представників : позивача –ОСОБА_1, відповідача –ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Запоріжжі заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Запорізького відділення Східного комерційного макрорегіону Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про перегляд заочного рішення суду від 25 жовтня 2011 року.

В С Т А Н О В И В :

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2011 року позовна заява ОСОБА_3 задоволена. Визнани незаконними дії ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»відносно зміни в односторонньому порядку умов договору кредиту № 07А200-К від 26 грудня 2007 року стосовно збільшення відсоткової ставки до 11,45% річних. Зобов»язано ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»зробити перерахунок за договором кредиту № 07А200-К від 26 грудня 2007 року, зарахувавши отриману від ОСОБА_3 з моменту підвищення різницю по процентах від одностороннього збільшення процентної ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту.

Не погоджуючись з заочним рішенням суду, у строки встановлені законом –14 листопада 2011 р. ПАТ «Укрсоцбанк»в особі Запорізького відділення Східного комерційного макрорегіону Донецької обласної філії ПАТ « Укрсоцбанк», звернувся до суду із заявою про перегляд вказаного заочного рішення. Заяву отримано судом 21 листопада 2011 року.

Ухвалою судді від 23 листопада 2011 року заяву залишено без руху, з наданням заявникові строку для усунення недоліків заяви до 02 грудня 2011 року.

Оскільки вимоги суду банківською установою виконані не були у строк, зазначений в ухвалі, ухвалою судді від 07 грудня 2011 року заява про перегляд заочного рішення, згідно ч.2 ст. 121 ЦПК України , повернута заявникові.

05 грудня 2011 року від ПАТ «Укрсоцбанк» в особі Запорізького відділення Східного комерційного макрорегіону Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк»повторно надійшла заява про перегляд заочного рішення від 25.10.2011 року по даній справі. В обґрунтування заяви, зазначило, що судове рішення прийняте за відсутністю представника банківської установи, у зв»язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати свої заперечення проти позову, що у результаті привело до невірного висновку по суті справи. Так, у даному випадку судом прийнято невірне рішення, без урахування того факту, що ОСОБА_3 Банком був відправлений лист про повідомлення відповідно до умов, встановлених п. 2.6 Договору, щодо зміни процентної ставки за Договором, що буде підтверджено документально. Ці документи підтвердять той факт, що Відповідачем не було припущено порушень Договору ( навпаки, як на думку заявника, порушення з боку Позивача). Надалі, Позивачкою була підписана Додаткова угода № 2 про внесення змін до Договору кредиту № 07А200-К від 26.12.2007 р., де було змінено п. 1.1.1, але перераховано за збільшеною процентною ставкою, з якою позивачка погодилася та не заперечувала проти цього. Ця обставина і інші, викладені в обґрунтування заяви, судом також досліджені не були.

В судовому засіданні представник заявника на вимозі, викладеній в заяві , наполягає , просить суд заочне рішення по даній справі від 25.10.2011 року скасувати , а справу призначити до розгляду.

Представник позивачки проти скасування заочного рішення суду заперечує, просить в заяві відмовити.

Третя особа –ОСОБА_4 в судове засідання не з»явився, хоча про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином. Причина неявки суду невідома.

Згідно ч.1 ст. 231 ЦПК України заяву можливо розглянути по суті за відсутністю третьої особи.

Суд, вислухавши доводи заявника, заперечення представника позивача, перевіривши їх матеріалами справи вважає , що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

У відповідності до п.2 ч.3 ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

На думку суду заява про перегляд заочного рішення суду є обґрунтованою та містить заперечення, які слід ретельним чином дослідити в судовому засіданні, що в свою чергу, може суттєво вплинути на прийняте судом рішення. Крім того, дійсно відповідач не був присутній в судовому засіданні і не мав можливості приймати участь у змагальному процесі.

На підставі викладеного, суд вбачає підстави для скасування заочного рішення.

Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з”явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 231, 232, ч.1 ст. 35 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»в особі Запорізького відділення Східного комерційного макрорегіону Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк» про перегляд заочного рішення суду задовольнити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 25 жовтня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі Донецької обласної філії ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа : ОСОБА_4 про захист прав споживача банківських послуг, визнання неправомірними дій щодо одностороннього підвищення відсоткової ставки за кредитним договором № 07А200-К від 26.12.2007 р., зобов»язання провести перерахунок за кредитним договором № 07А200-К від 26.12.2007 р. скасувати.

Справу призначити до розгляду в загальному порядку в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя на 13 лютого 2012 року –10.30 годин.

В судове засідання викликати сторони по справі та третю особу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя : Н.Г.Скользнєва

16.01.2012

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/22079215