Решение Дергачевского райсуда о взыскании с должника суммы займа, процентов, 3% годовых и инфляции

[ANTIRAID]

Справа №2-727/2009

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

26.03.2009 р. Дергачівський районний суд Харківскої області

в складі: головуючого – судді Калмикової Л.К.

при секретарі – Ткачовій Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом доОСОБА_2 про стягнення суми.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 25.08.2005 р. він передав ОСОБА_2 суму у розмірі 300 доларів США, що на момент подачі позову складало за курсом НБУ: 300 х 7,4731 = 2241,93 грн. - в якості позики на термін до 07.12.2005 року. В підтвердження отриманої вказаної вище суми відповідач надав йому письмову розписку. Проте, у визначений строк відповідач суму позики не повернув. На неодноразові усні та письмові звернення до нього з приводу повернення грошей він на протязі декількох років не реагує, у зв’язку з чим він, ОСОБА_1, змушений звернутись до суду з позовом для примусового стягнення заборгованості.

Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором. Боржник добровільно не виконує своє зобов’язання про повернення отриманих у позику грошових коштів.

В останній раз відповідач отримав письмове повідомлення про необхідність погашення заборгованості 02.06.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому замовного листа №848080. Однак, як передбачено ст.1049 ч.1 ЦК України, у місячний термін суму позики кредитору (позивачу) не сплачено. Таким чином, майнове право кредитора порушено, про що йому стало відомо 02.08.2008 року.

Ст.1050 ч.1 ЦК України встановлено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, яка в свою чергу передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індекса інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.

період

Сума основного боргу

% інфляції

Проіндексована сума боргу

примітки

07.12.05 р.-

31.12.05 р.

2241,93

100,9

2262,11

31.01.06 р.

2262,11

101,2

2289,25

28.02.06 р.

2289,25

101,8

2330,46

31.03.06 р.

2330,46

99,7

2330,46

30.04.06 р.

2330,46

99,6

2330,46

31.05.06 р.

2330,46

100,5

2342,11

30.06.06 р.

2342,11

100,1

2344,45

31.07.06 р.

2344,45

100,9

2365,55

31.08.06 р.

2365,55

100,0

2365,55

30.09.06 р.

2365,55

102,0

2412,86

31.10.06 р.

2412,86

102,6

2475,59

30.11.06 р.

2475,59

101,8

2520,15

31.12.06 р.

2520,15

100,9

2542,83

31.01.07 р.

2542,83

100,5

2555,54

28.02.07 р.

2555,54

100,6

2570,87

31.03.07 р.

2570,87

100,2

2576,01

30.04.07 р.

2576,01

100,0

2576,01

31.05.07 р.

2576,01

100,6

2591,47

30.06.07 р.

2591,47

102,2

2648,48

31.07.07 р.

2648,48

101,4

2685,56

31.08.07 р.

2685,56

100,6

2701,67

30.09.07 р.

2701,67

102,2

2761,11

31.10.07 р.

2761,11

102,9

2841,18

30.11.07 р.

2841,18

102,2

2903,69

31.12.07 р.

2903,69

102,1

2964,67

31.01.08 р.

2964,67

102,9

3050,65

29.02.08 р.

3050,65

102,7

3133,02

31.03.08 р.

3133,02

103,8

3252,08

30.04.08 р.

3252,08

103,1

3352,89

31.05.08 р.

3352,89

101,3

3396,48

30.06.08 р.

3396,48

100,8

3423,65

31.07.08 р.

3423,65

99,5

3423,65

31.08.08 р.

3423,65

99,9

3423,65

30.09.08 р.

3423,65

101,1

3461,31

31.10.08 р.

3461,31

101,7

3520,15

30.11.08 р.

3520,15

101,5

3572,95

Розмір заборгованості з урахуванням індексів інфляції за вказаний період з 07.12.2005 р. по 30.11.2008 р. складає 3572,95 грн., тобто втрати за інфляцією складають: 3572,95 – 2241,93 = 1331,02 грн.

Згідно ст.1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тому у даному випадку застосовується не 3% річних, як передбачає ст.625 ч.2 ЦК України, а облікова ставка НБУ, яка складає:

Початок періоду

Кінець періоду

%, річних

30.04.2008

12.0 %

01.01.2008

29.04.2008

10.0 %

01.06.2007

01.12.2007

8.0 %

10.06.2006

31.05.2007

8.5 %

10.08.2005

09.06.2006

9,5 %

Таким чином, проценти від суми позики на момент звернення до суду складають:

за період з 08.12.2005 р. по 09.06.2006 р. = 184 дня

2241,93 грн. Х (0,026% в день) х 184 дня = 107,25 грн.

за період з 10.06.2006 р. по 31.05.2007 р. = 356 днів

2241,93 грн. х (0,02329 % в день) х 356 днів = 185,88 грн.

за період з 01.06.2007 р. по 01.12.2007 р. =215 днів

2241,93 грн. х (0,02192% в день) х 215 днів = 105,66 грн.

за період з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. =120 днів

2241,93 грн. х (0,0274 % в день) х 120 днів = 73,71 грн.

за період з 30.04.2008 р. по 15.12.2008 р. =231 день

2241,93 грн. х (0,0329 % в день) х 231 днів =170,38 грн.

а всього за період прострочки: 107,25 грн. + 185,88 грн.+105,66 грн. +73,71 грн. +170,38 грн. = 642,88 грн.

Оскільки домовленість сторін в даному випадку щодо періоду нарахування процентів відсутня, то згідно ст.1048 ч.1 п.2 ЦК України з боржника підлягають стягненню проценти щомісячно до дня повернення позики.

З урахуванням вищевикладеного з відповідача підлягає стягненню:

1. сума основного боргу у розмірі 2241,93 грн.;

2. втрати пов’язані з інфляцієюї складають м1331,02 грн.;

3. проценти від суми позики на момент звернення до суду складає 642,88 грн.,

тобто загальна сума стягнення складає 4215,83 грн.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1: 2241,93 грн. – сума боргу; 1331,02 грн. – втрати, пов’язані з інфляцією; 642,88 – сума відсотків від суми займу, а всього 4215,83 грн.; стягнути зОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 81,00 грн. – судові витрати.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просить їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з `явився, причини неявки суду не повідомив, про слухання справи сповіщений згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, заяву про слухання справи у його відсутність суду не надав, у зв”язку з чим суд вважає за можливе слухати справу у відсутність відповідача, провівши заочний розгляд справи з винесенням заочного рішення, проти чого позивач не заперечує.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Як встановлено судом, 25.08.2005 р. ОСОБА_1передав ОСОБА_2 суму у розмірі 300 доларів США, що на момент подачі позову складало за курсом НБУ: 300 х 7,4731 = 2241,93 грн., - в якості позики на термін до 07.12.2005 року. В підтвердження отриманої вказаної вище суми відповідач надав йому письмову розписку. Проте, у визначений строк за розпискою відповідач суму позики не повернув. На неодноразові усні та письмові звернення до нього з приводу повернення грошей він на протязі декількох років не реагує, у зв’язку з чим ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом для примусового стягнення заборгованості.

Згідно ст.1049 ч.1 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлений договором. Боржник добровільно не виконує своє зобов’язання про повернення отриманих у позику грошових коштів.

В останній раз відповідач отримав письмове повідомлення про необхідність погашення заборгованості 02.06.2008 р., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення йому замовного листа №848080. Однак, як передбачено ст.1049 ч.1 ЦК України, у місячний термін суму позики кредитору (позивачу) не сплачено. Таким чином майнове право кредитора порушено, про що йому стало відомо 02.08.2008 року.

Ст.1050 ч.1 ЦК України встановлено, що, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України, яка в свою чергу передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, за вимогою кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індикса інфляції за весь час прострочки, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором чи законом.

період

Сума основного боргу

% інфляції

Проіндексована сума боргу

примітки

07.12.05 р.-

31.12.05 р.

2241,93

100,9

2262,11

31.01.06 р.

2262,11

101,2

2289,25

28.02.06 р.

2289,25

101,8

2330,46

31.03.06 р.

2330,46

99,7

2330,46

30.04.06 р.

2330,46

99,6

2330,46

31.05.06 р.

2330,46

100,5

2342,11

30.06.06 р.

2342,11

100,1

2344,45

31.07.06 р.

2344,45

100,9

2365,55

31.08.06 р.

2365,55

100,0

2365,55

30.09.06 р.

2365,55

102,0

2412,86

31.10.06 р.

2412,86

102,6

2475,59

30.11.06 р.

2475,59

101,8

2520,15

31.12.06 р.

2520,15

100,9

2542,83

31.01.07 р.

2542,83

100,5

2555,54

28.02.07 р.

2555,54

100,6

2570,87

31.03.07 р.

2570,87

100,2

2576,01

30.04.07 р.

2576,01

100,0

2576,01

31.05.07 р.

2576,01

100,6

2591,47

30.06.07 р.

2591,47

102,2

2648,48

31.07.07 р.

2648,48

101,4

2685,56

31.08.07 р.

2685,56

100,6

2701,67

30.09.07 р.

2701,67

102,2

2761,11

31.10.07 р.

2761,11

102,9

2841,18

30.11.07 р.

2841,18

102,2

2903,69

31.12.07 р.

2903,69

102,1

2964,67

31.01.08 р.

2964,67

102,9

3050,65

29.02.08 р.

3050,65

102,7

3133,02

31.03.08 р.

3133,02

103,8

3252,08

30.04.08 р.

3252,08

103,1

3352,89

31.05.08 р.

3352,89

101,3

3396,48

30.06.08 р.

3396,48

100,8

3423,65

31.07.08 р.

3423,65

99,5

3423,65

31.08.08 р.

3423,65

99,9

3423,65

30.09.08 р.

3423,65

101,1

3461,31

31.10.08 р.

3461,31

101,7

3520,15

30.11.08 р.

3520,15

101,5

3572,95

Розмір заборгованості з урахуванням індексів інфляції за вказаний період з 07.12.2005 р. по 30.11.2008 р. складає 3572,95 грн., тобто втрати за інфляцією складають: 3572,95 – 2241,93 = 1331,02 грн.

Згідно ст.1048 ч.1 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тому у даному випадку застосовується не 3% річних, як передбачає ст.625 ч.2 ЦК України, а облікова ставка НБУ, яка складає:

Початок періоду

Кінець періоду

%, річних

30.04.2008

12.0 %

01.01.2008

29.04.2008

10.0 %

01.06.2007

01.12.2007

8.0 %

10.06.2006

31.05.2007

8.5 %

10.08.2005

09.06.2006

9,5 %

Таким чином, проценти від суми позики на момент звернення до суду складають:

за період з 08.12.2005 р. по 09.06.2006 р. = 184 дня

2241,93 грн. Х (0,026% в день) х 184 дня = 107,25 грн.

за період з 10.06.2006 р. по 31.05.2007 р. = 356 днів

2241,93 грн. х (0,02329 % в день) х 356 днів = 185,88 грн.

за період з 01.06.2007 р. по 01.12.2007 р. =215 днів

2241,93 грн. х (0,02192% в день) х 215 днів = 105,66 грн.

за період з 01.01.2008 р. по 29.04.2008 р. =120 днів

2241,93 грн. х (0,0274 % в день) х 120 днів = 73,71 грн.

за період з 30.04.2008 р. по 15.12.2008 р. =231 день

2241,93 грн. х (0,0329 % в день) х 231 днів =170,38 грн.

а всього за період прострочки: 107,25 грн. + 185,88 грн.+105,66 грн. +73,71 грн. +170,38 грн. = 642,88 грн.

Оскільки домовленість сторін в даному випадку щодо періоду нарахування процентів відсутня, то згідно ст.1048 ч.1 п.2 ЦК України з боржника підлягає стягненню проценти щомісячно до дня повернення позики.

З урахуванням вищевикладеного з відповідача підлягає стягненню:

4. сума основного боргу у розмірі 2241,93 грн.;

5. втрати пов’язані з інфляцієюї складають м1331,02 грн.;

6. проценти від суми позики на момент звернення до суду складає 642,88 грн.,

тобто загальна сума стягнення складає 4215,83 грн. Розрахунок заборгованості зроблений правильно.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ст.526 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.525,526,1046-1050 ЦК України, ст.ст.10,11,27,31,57-60, 209,212,215,224,226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1:

2241,93 грн. – сума боргу;

1331,02 грн. – втрати пов’язані з інфляцією;

642,88 – сума відсотків від суми займу, а всього 4215,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 81,00 грн. – судові витрати.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції позивачем може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Л.К.Калмикова

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5203865

[sofi]

вот красава, заочное решение, заочно установил суд иностранную валюту деньгами в украине, соответственно накрутил % на их пользование да еще и инфляционные,

Инфля́ция (лат. Inflatio — вздутие) — повышение общего уровня цен на товары и услуги. При инфляции за одну и ту же сумму денег по прошествии некоторого времени можно будет купить меньше товаров и услуг, чем прежде. В этом случае говорят, что за прошедшее время покупательная способность денег снизилась, деньги утратили часть своей реальной стоимости.

Какую реальную стоимость утратили доллары в украине, если 25.08.2005 /момент передачи / доллар стоил по оф. курсу 5,03 грн, а в момент взыскания на момент подачі позову за курсом НБУ: 7,4731 . Это была бы дефляция, если бы за доллары можно было что либо законно купить .

учетная ставка нбу выражает стоимость гривны, а в данном случае передавались доллары, так какое право имел суд применять ее в качестве определения цены за пользование валютой? и каким образом заемщик этими доларами пользовался / хранение или продажа разве есть пользование?

суд тупо сам придал статус денег долларам, тем самым нарушив ст 92 конституции.

а на самом деле была позыка вещей выраженных родовыми признаками, операция с переходом права собственности, валютная и по сути исходя из ст 193ЦК :

1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

1. Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей належать: а) іноземна валюта; б) цінні папери в іноземній валюті (чеки, векселі, акредитиви тощо), фондові цінності (акції, облігації) й інші боргові зобов'язання, виражені в іноземній валюті; в) дорогоцінні метали — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді і стані, за винятком ювелірних і інших побутових виробів, а також брухту таких виробів.

Під іноземною валютою вказаний декрет розуміє: а) іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, білетів державної скарбниці, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним

засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; б) кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Порядок здійснення угод з валютними цінностями встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993р., указами Президента України, постановами Верховної Ради і виданими відповідно до них іншими нормативними актами.

Каким законом предусмотрен порядок передачи в долг между физлицами объекта гражд. права ограниченного в обороте - валютных ценностей - неизвестно, но Декрет разрешает физлицам только владеть, хранить, купить -продать через уполномоченный банк.

[Che]

вот красава, заочное решение, заочно установил суд иностранную валюту деньгами в украине, соответственно накрутил % на их пользование да еще и инфляционные,

Инфля́ция (лат. Inflatio — вздутие) — повышение общего уровня цен на товары и услуги. При инфляции за одну и ту же сумму денег по прошествии некоторого времени можно будет купить меньше товаров и услуг, чем прежде. В этом случае говорят, что за прошедшее время покупательная способность денег снизилась, деньги утратили часть своей реальной стоимости.

Какую реальную стоимость утратили доллары в украине, если 25.08.2005 /момент передачи / доллар стоил по оф. курсу 5,03 грн, а в момент взыскания на момент подачі позову за курсом НБУ: 7,4731 . Это была бы дефляция, если бы за доллары можно было что либо законно купить .

учетная ставка нбу выражает стоимость гривны, а в данном случае передавались доллары, так какое право имел суд применять ее в качестве определения цены за пользование валютой? и каким образом заемщик этими доларами пользовался / хранение или продажа разве есть пользование?

суд тупо сам придал статус денег долларам, тем самым нарушив ст 92 конституции.

а на самом деле была позыка вещей выраженных родовыми признаками, операция с переходом права собственности, валютная и по сути исходя из ст 193ЦК :

1. Види майна, що вважаються валютними цінностями, та порядок вчинення правочинів з ними встановлюються законом.

1. Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. до валютних цінностей належать: а) іноземна валюта; б) цінні папери в іноземній валюті (чеки, векселі, акредитиви тощо), фондові цінності (акції, облігації) й інші боргові зобов'язання, виражені в іноземній валюті; в) дорогоцінні метали — золото, срібло, платина і метали платинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді і стані, за винятком ювелірних і інших побутових виробів, а також брухту таких виробів.

Під іноземною валютою вказаний декрет розуміє: а) іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, білетів державної скарбниці, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним

засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу; б) кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України.

Порядок здійснення угод з валютними цінностями встановлено Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993р., указами Президента України, постановами Верховної Ради і виданими відповідно до них іншими нормативними актами.

Каким законом предусмотрен порядок передачи в долг между физлицами объекта гражд. права ограниченного в обороте - валютных ценностей - неизвестно, но Декрет разрешает физлицам только владеть, хранить, купить -продать через уполномоченный банк.

В поддержку Вашего возмущения, могу добавить, что "відповідно до п.6 ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надання коштів (грошових) у позику є фінансовою послугою. Згідно з п.5 ч.1 ст. 1 зазначеного закону фінансова послуга надається з метою отримання прибутку, різновидом якого є проценти. Фінансові послуги надаються фінансовими установами, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, якщо це прямо передбачено законом. В інших випадках надання грошових коштів на умовах позики зі сплатою процентів не допускається.

П.5 розділу УШ "Прикінцевих положень" вищезазначеного закону передбачено, що до приведення законодавства у відповідність із цим законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому закону, якщо інше не передбачено цим законом.

Аналогічні обставини були предметом дослідження та правової оцінки Верховного Суду України в ухвалі від 08 липня 2009 року, і Верховний Суд України виходив з того, що ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача процентів від суми позики, суд не звернув уваги на зазначені вище положення Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг".

Оскільки ОСОБА_2 у договорах позики виступає як фізична особа і не надав доказів того, що він має повноваження надавати фінансові послуги, його позовні вимоги про стягнення процентів від сум позики задоволені з порушенням норм матеріального права."

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8218540

[sofi]

Уважаемый Che, Вы как всегда, безупречны в своих доводах, зрите в корень!

Действительно, достаточно суду было применить зу о финуслугах, и вопрос с валютой вообще бы отпал.

Получается физлицо не может предосталять позыку и гл. 71 ЦК, которую применил суд, никаким образом не регулирует данные правоотношения.

А суд сам провоцирует, способствует (не знаю как это правильно назвать ) физлицо на занятие предпринимательской деятельностью без соответствующей регистрации, получению нетрудовых доходов и сокрытию их от налогообложения.

я ж говорю, красава, суддя Л.К.Калмикова.

[Che]

Уважаемый Che, Вы как всегда, безупречны в своих доводах, зрите в корень!

Действительно, достаточно суду было применить зу о финуслугах, и вопрос с валютой вообще бы отпал.

Получается физлицо не может предосталять позыку и гл. 71 ЦК, которую применил суд, никаким образом не регулирует данные правоотношения.

А суд сам провоцирует, способствует (не знаю как это правильно назвать ) физлицо на занятие предпринимательской деятельностью без соответствующей регистрации, получению нетрудовых доходов и сокрытию их от налогообложения.

я ж говорю, красава, суддя Л.К.Калмикова.

Какая все же гадость наше правосудие, не то что Вы, Sofi...

К сожалению, я наблюдал в реестре много аналогичных незаконных решений, и у меня сложилось впечатление, что все они были написаны по классическом сценарию:

— Что ты знаешь об этом деле? — спросил Король.

— Ничего, — ответила Алиса.

— Совсем ничего? — настойчиво допытывался Король.

— Совсем ничего, — повторила Алиса.

— Это очень важно, — произнес Король, поворачиваясь к присяжным.

Они кинулись писать, но тут вмешался Белый Кролик.

— Ваше Величество хочет, конечно, сказать: неважно, — произнес он почтительно. Однако при этом он хмурился и подавал Королю знаки.

— Ну да, — поспешно сказал Король. — Я именно это и хотел сказать. Неважно! Конечно, неважно!

И забормотал вполголоса, — словно примериваясь, что лучше звучит.

— Важно — неважно… неважно — важно…

Некоторые присяжные записали: "Важно!", а другие — "Неважно!". Алиса стояла так близко, что ей все было отлично видно.

…

— С позволения Вашего Величества, — сказал он, — тут есть еще улики. Только что был найден один документ.

— А что в нем? — спросила Королева.

— Я его еще не читал, — ответил Белый Кролик, — но, по–моему, это письмо от обвиняемого… кому–то…

— Конечно, кому–то, — сказал Король. — Вряд ли он писал письмо никому. Такое обычно не делается.

— Кому оно адресовано? — спросил кто–то из присяжных.

— Никому, — ответил Белый Кролик. — Во всяком случае, на обороте ничего не написано.

С этими словами он развернул письмо и прибавил:

— Это даже и не письмо, а стихи.

— Почерк обвиняемого? — спросил другой присяжный.

— Нет, — отвечал Белый Кролик. — И это всего подозрительней.

(Присяжные растерялись.)

— Значит, подделал почерк, — заметил Король.

(Присяжные просветлели.)

— С позволения Вашего Величества, — сказал Валет, — я этого письма не писал, и они этого не докажут. Там нет подписи.

— Тем хуже, — сказал Король. — Значит, ты что–то дурное задумал, а не то подписался бы, как все честные люди.

Все зааплодировали: впервые за весь день Король сказал что–то действительно умное.

— Вина доказана, — произнесла Королева. — Рубите ему…

http://htmlbooks.narod.ru/books/carroll/d/12.htm

Обратие внимание, что решение заочное. ИМХО, ответчику следовало всё же явиться в суд и потыкать судью носом в нужную статью нужного Закона.

[ANTIRAID]

Какая все же гадость наше правосудие, не то что Вы, Sofi...

К сожалению, я наблюдал в реестре много аналогичных незаконных решений, и у меня сложилось впечатление, что все они были написаны по классическом сценарию:

— Что ты знаешь об этом деле? — спросил Король.

— Ничего, — ответила Алиса.

— Совсем ничего? — настойчиво допытывался Король.

— Совсем ничего, — повторила Алиса.

— Это очень важно, — произнес Король, поворачиваясь к присяжным.

Они кинулись писать, но тут вмешался Белый Кролик.

— Ваше Величество хочет, конечно, сказать: неважно, — произнес он почтительно. Однако при этом он хмурился и подавал Королю знаки.

— Ну да, — поспешно сказал Король. — Я именно это и хотел сказать. Неважно! Конечно, неважно!

И забормотал вполголоса, — словно примериваясь, что лучше звучит.

— Важно — неважно… неважно — важно…

Некоторые присяжные записали: "Важно!", а другие — "Неважно!". Алиса стояла так близко, что ей все было отлично видно.

…

— С позволения Вашего Величества, — сказал он, — тут есть еще улики. Только что был найден один документ.

— А что в нем? — спросила Королева.

— Я его еще не читал, — ответил Белый Кролик, — но, по–моему, это письмо от обвиняемого… кому–то…

— Конечно, кому–то, — сказал Король. — Вряд ли он писал письмо никому. Такое обычно не делается.

— Кому оно адресовано? — спросил кто–то из присяжных.

— Никому, — ответил Белый Кролик. — Во всяком случае, на обороте ничего не написано.

С этими словами он развернул письмо и прибавил:

— Это даже и не письмо, а стихи.

— Почерк обвиняемого? — спросил другой присяжный.

— Нет, — отвечал Белый Кролик. — И это всего подозрительней.

(Присяжные растерялись.)

— Значит, подделал почерк, — заметил Король.

(Присяжные просветлели.)

— С позволения Вашего Величества, — сказал Валет, — я этого письма не писал, и они этого не докажут. Там нет подписи.

— Тем хуже, — сказал Король. — Значит, ты что–то дурное задумал, а не то подписался бы, как все честные люди.

Все зааплодировали: впервые за весь день Король сказал что–то действительно умное.

— Вина доказана, — произнесла Королева. — Рубите ему…

http://htmlbooks.narod.ru/books/carroll/d/12.htm

Обратие внимание, что решение заочное. ИМХО, ответчику следовало всё же явиться в суд и потыкать судью носом в нужную статью нужного Закона.

Прекрасный диалог. Я про него совсем забыл. Эта сцена прекрасно демонстрирует весь процесс заседания по валютным кредитам. Брал в валюте - виноват.