Боржників банків більше не зможуть просто викинути з квартири

[AntiBank]

Боржників банків не зможуть просто викинути з квартири чи в односторонньому порядку змінити умови договору позики. Депутати врегулювали відносини між кредиторами та споживачами фінпослуг. Як стверджують у профільному парламентському комітеті, закон унеможливлює перебільшення фінансовими установами своїх повноважень.

Хочеш позику - бери у гривнях. Банкам заборонили видавати споживчі кредити в іноземній валюті. Відтепер купівля авто чи техніки можлива лише у національній валюті. Однак шпарина все ж залишилася.

"Виключили із поняття споживчого кредиту іпотеку, що відкриває на мій погляд небезпеку того, що інші банки почнуть кредитувати людей, надавати іпотечні кредити в іноземній валюті", - зауважує Юрій Полунєєв, член комітету ВР з питань фінансів.

Змінювати умови договору в односторонньому порядку банки тепер не зможуть. Це буде прописано в типовому договорі і погоджено з клієнтом. Також угода між споживачем та фінустановою не повинна містити додаткових послуг, не передбачених в законі та не зазначених у договорі.

"Є страхування, є нотаріальні послуги, є інші послуги, які чітко викреслені в законі. Банк може застосовувати страхування, може не застосовувати, в законі саме таким чином сказано. Але інші послуги, які, скажімо так, будуть запропоновані банком, але не прописані в законодавчому акті, вони практично заборонені", - пояснив телеканалу UBR Віталій Хомутинник, голова комітету ВР з питань фінансів.

Виселити з житла несумлінних боржників можна буде лише за рішенням суду і за однієї дуже важливої умови. Людину не можна просто викинути на вулицю. Перед виселенням боржнику треба запропонувати інше житло. Яке саме - має визначити суд чи прокурори.

http://ubr.ua/uk/laws-and-business/legisla...-kvartiri-96619

[Сергуня]

Кто знает, если чел с семьей прописанЗарегестрирован , так вроде правильнее?) в другом месте, можно ли после решения суда "про стягнення" прописаться по месту нахождения ипотеки? Когда давали кредит, смотрели ж довольно строго, "шоб не було ніяких дітей, пенсіонерів, інвалідів..." ?

[alexburko]

Кто знает, если чел с семьей прописанЗарегестрирован , так вроде правильнее?) в другом месте, можно ли после решения суда "про стягнення" прописаться по месту нахождения ипотеки? Когда давали кредит, смотрели ж довольно строго, "шоб не було ніяких дітей, пенсіонерів, інвалідів..." ?

Ну а отчего ж нельзя? Это в банке и у заемщика - "буря в голове": суды, апелляции, другие "хотелки", а в ЖЭКе и в паспортном столе - все спокойно...

[Сергуня]

Ну а отчего ж нельзя? Это в банке и у заемщика - "буря в голове": суды, апелляции, другие "хотелки", а в ЖЭКе и в паспортном столе - все спокойно...

Спасибки!

[Наёмник]

Где ссылка на Закон?

[alexburko]

Где ссылка на Закон?

На какой закон? Право собственности на квартиру - у заемщика (назовем его так). Зафиксировано в БТИ, в ЖЕКе... Заемщик хочет приписаться, выписаться. - его право. В этот момент у заемщика идут какие-то суды: по кредиту, Вася ему денег должен, он должен Пете... Права собственности, а следовательно, права на регистрацию в своем доме, его никто еще не лишал. Поэтому он может делать все, что хочет. Хоть напиться...

[pav-alex]

Кто знает, если чел с семьей прописанЗарегестрирован , так вроде правильнее?) в другом месте, можно ли после решения суда "про стягнення" прописаться по месту нахождения ипотеки? Когда давали кредит, смотрели ж довольно строго, "шоб не було ніяких дітей, пенсіонерів, інвалідів..." ?

Я всю семью прописал, даже без договора купли продажи и техпаспорта и вытяга из БТИ, правда сначала отказывали. Пришлось в админ суд подавать и в прокуратуру писать, прокуратура сделала запрос в БТИ, что квартира принадлежит мне и всех там зарегистрировали, суд тоже в мою пользу решил, но через прокуратуру быстрее получилось.

[Наёмник]

Вы внимательно читали сам законопроект :angry: !

Почитайте полностью !

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг

Верховна Рада України постановляє:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356; 2010р., № 2-3, ст. 11):

1) статтю 104 доповнити частиною четвертою такого змісту:

«4. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом»;

2) у статті 107:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов‘язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов'язання, або забезпечення виконання зобов‘язання крім випадків, передбачених законом»;

частину п’яту замінити частинами п’ятою-шостою такого змісту:

«5. Юридична особа – правонаступник, що утворилася внаслідок поділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями юридичної особи, що припинилася, які згідно з розподільчим балансом перейшли до іншої юридичної особи – правонаступника. Якщо юридичних осіб – правонаступників, що утворилися внаслідок поділу більше двох, таку субсидіарну відповідальність вони несуть солідарно.

6. Якщо правонаступниками юридичної особи є декілька юридичних осіб і точно визначити правонаступника щодо конкретних обов'язків юридичної особи, що припинилася, неможливо, юридичні особи - правонаступники несуть солідарну відповідальність перед кредиторами юридичної особи, що припинилася. Учасники (засновники) припиненої юридичної особи, які відповідно до закону або установчих документів відповідали за її зобов’язаннями, відповідають за зобов’язаннями правонаступників, що виникли до моменту припинення юридичної особи, у такому самому обсязі, якщо більший обсяг відповідальності учасників (засновників) за зобов’язаннями правонаступників не встановлено законом або їх установчими документами»;

3) у статті 109 частину другу замінити частинами другою-четвертою такого змісту:

«2. Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), які зобов’язані скласти та затвердити розподільчий баланс.

3. Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов‘язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

4. Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки особи за окремим зобов‘язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов‘язанням»;

4) частину третю статті 110 викласти в такій редакції:

«3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом»;

5) статтю 627 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів»;

6) статтю 1054 доповнити частиною третьою такого змісту:

«3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом»;

7) текст статті 10561 викласти в такій редакції:

«1. Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

2. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

3. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

4. У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, установлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки має дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

5. Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, має відповідати таким вимогам:

1) поточне значення індексу має періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

2) індекс має ґрунтуватися на об’єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

3) значення індексу має встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

6. У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі має визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки».;

8) частину першу статті 1277 викласти в такій редакції:

“1. У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов’язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою”.

2. У Кримінальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2001р., № 25-26, ст. 131; 2008р., № 24, ст. 236; 2005р., № 16, ст. 260):

1) у частині першій статті 222 слова «громадянином-підприємцем або громадянином - засновником (учасником) або службовою особою суб'єкта господарської діяльності» замінити словами «будь-якою фізичною особою»;

2) назву та абзац перший частини першої статті 388 викласти в такій редакції:

«Стаття 388. Незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації

1. Розтрата, відчуження, приховування, підміна, пошкодження, знищення майна або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт, із заставленим майном або майном, яке описано, чи порушення обмеження (обтяження) права користуватися таким майном, здійснене особою, якій це майно ввірено, а також здійснення представником банку або іншої фінансової установи банківських операцій з коштами, на які накладено арешт».

3. У статті 109 Житлового кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983р., додаток до № 28, ст. 573; Відомості Верховної Ради України 2003р., № 38, ст. 313):

1) друге речення частини другої викласти в такій редакції: «Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора»;

2) друге речення частини третьої викласти в такій редакції:

«Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк».

4. Частину третю статті 61 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (Відомості Верховної Ради України, 2001р., № 5-6, ст. 30) після слів «банком договорів» доповнити словами «у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта».

5. У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003р., № 38, ст. 313):

1) друге речення частини першої статті 35 викласти в такій редакції:

«Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору»;

2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:

«Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення»;

3) частину другу статті 40 після слів «передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення» доповнити словами «шляхом позасудового врегулювання на підставі договору»;

4) статтю 41 доповнити частиною другою такого змісту:

«Організація продажу предмета іпотеки покладається на організатора прилюдних торгів, який залучається на конкурсній основі органами державної виконавчої служби»;

5) у статті 49:

частину другу доповнити новим реченням такого змісту: “Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення в тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна”;

у частині третій слово “других” замінити словом “третіх”.

6. У Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004р., №11, ст. 140):

1) частину першу статті 24 після слів «рішення суду» доповнити словами «виконавчого напису нотаріуса»;

2) частину першу статті 26 доповнити пунктом 5 такого змісту:

«5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.».

7. У Законі України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (Відомості Верховної Ради України, 1999р., № 42-43, ст. 378; 2002р., № 33, ст. 235; 2003р., № 28, ст. 210):

1) у статті 1:

друге речення визначення терміну «суб'єкт банкрутства» доповнити словами «а також фізичні особи-підприємці за грошовими зобов’язаннями, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;

друге речення визначення терміну «кредитор» викласти в такій редакції:

«Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство»;

друге речення визначення терміну «грошове зобов’язання» доповнити словами «зобов’язання боржника - фізичної особи-підприємця, що виникли безпосередньо у фізичної особи на підставах, не пов’язаних із здійсненням таким боржником підприємницької діяльності»;

визначення терміну «мораторій на задоволення вимог кредиторів» після слова «боржником» доповнити словами «відносно якого порушено справу про банкрутство»;

2) частину п'яту статті 31 доповнити абзацом п'ятим такого змісту:

«повідомляти комітет кредиторів та кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення; »;

3) частину п’яту статті 7 доповнити новим абзацом такого змісту:

«Боржник за невиконання вимог цієї частини несе відповідальність згідно із законодавством»;

4) у статті 11:

у частині першій:

в абзаці першому слова «введення мораторію на задоволення вимог кредиторів» виключити;

доповнити новим абзацом такого змісту:

«Суддя після винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство не пізніш, як на другий день з дня її винесення передає текст ухвали для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України»;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«5. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому засіданні виносить ухвалу та офіційно оприлюднює її. Офіційне оприлюднення тексту ухвали має містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника майна»;

частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:

«15. Після офіційного оприлюднення ухвали про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті судової влади України всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею 14 цього Закону»;

5) абзац перший частини четвертої статті 12 викласти в такій редакції:

«4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів боржником, відносно якого порушена справа про банкрутство, вводиться з моменту офіційного оприлюднення порушення справи про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство»;

6) статтю 13 доповнити частиною вісімнадцятою такого змісту:

«18. На етапі розпорядження майном не скасовується арешт, накладений на майно боржника, що є предметом застави, чи інші обмеження щодо розпорядження майном, що є предметом застави такого боржника»;

7) статтю 14 доповнити частиною четвертою такого змісту:

“4. У разі визнання кредитора конкурсним він має право отримати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та /або/ розпорядником майна. Такий кредитор має право подати боржнику та господарському суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

Заяви з вимогами конкурсних кредиторів, щодо яких є заперечення боржника, чи інших кредиторів розглядаються господарським судом до винесення ухвали про затвердження реєстру вимог.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Ухвала може бути оскаржена в установленому порядку”.;

8) частину сьому статті 47 викласти в такій редакції:

«7. У разі визнання громадянина-підприємця банкрутом до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина-підприємця, на яке згідно з чинним законодавством України не може бути звернено стягнення та майно, яке перебуває у заставі за підставами, не пов’язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності»;

9) у статті 48:

абзац перший частини першої доповнити словами “та майна, що перебуває у заставі з підстав, не пов’язаних з здійсненням такою особою підприємницької діяльності”;

у частині п’ятій:

абзац третій доповнити словами “крім зобов’язань, не пов’язаних з здійсненням такою особою підприємницької діяльності”;

абзац четвертий доповнити словами “та за вимогами, не пов’язаними з здійсненням такою особою підприємницької діяльності”;

10) абзац другий частини другої статті 49 після слів «стягнення аліментів» доповнити словами «вимоги щодо стягнення на майно, яке перебуває у заставі з підстав, не пов’язаних із здійсненням громадянином-підприємцем підприємницької діяльності»;

11) у статті 51:

перше речення частини другої доповнити словами «здійснює офіційне оприлюднення ухвали про визнання боржника, який ліквідується, банкрутом»;

в частині третій слова «публікації оголошення» замінити словами «офіційного оприлюднення ухвали».

8. У статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991р., № 30, ст. 379; 2006р., № 7, ст. 84):

частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

«Надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється»;

підпункт «д» пункту 2 частини другої викласти в такій редакції:

«д) орієнтовну сукупну вартість кредиту (в процентному значені та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту»;

у частині четвертій:

абзац другий після слова «відсотки» доповнити словом «комісії»;

після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:

«Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною»;.

У зв’язку з цим абзаци третій та четвертий вважати відповідно абзацами четвертим та п’ятим.;

пункт 2 абзацу четвертого викласти в такій редакції:

«2) детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значені та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов’язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту»;

пункт 6 абзацу четвертого замінити пунктами 6, 7 такого змісту:

«6) умови дострокового розірвання договору;

7) інші умови, визначені законодавством»;

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

«Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, в тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону»;

частину восьму доповнити абзацами третім - п'ятим такого змісту:

«Споживач при достроковому поверненні споживчого кредиту сплачує відсотки за користування кредитом та вартість всіх послуг, пов’язаних з обслуговуванням та погашенням кредиту за період фактичного користування кредитом.

Кредитодавцю забороняється відмовляти споживачу в прийнятті платежу при достроковому поверненні споживчого кредиту.

Кредитодавцю забороняється встановлювати споживачу будь-яку додаткову плату, пов’язану з достроковим поверненням споживчого кредиту. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає сплату споживачем будь-якої додаткової плати у разі дострокового повернення споживчого кредиту, є нікчемною»;

у частині десятій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

«1) затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла щонайменше - на три календарні місяці; або»;

перше речення абзацу другого викласти в такій редакції:

«Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою та за споживчим кредитом на придбання житла - шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця»;

доповнити частинами 12, 13 такого змісту:

«12. Кредитодавець має право проводити за погодженням із споживачем реструктуризацію заборгованості за договором про надання споживчого кредиту.

Реструктуризація, зокрема, здійснюється шляхом:

1) надання позичальникам відстрочки сплати суми основного боргу за договорами про надання споживчого кредиту на строк не більше трьох років;

2) продовження строку договору про надання споживчого кредиту з урахуванням обмежень, що діють у банках, та обставин щодо фінансового стану позичальника;

3) зміни механізму нарахування відсотків таким чином, щоб частина щомісячних платежів з обслуговування кредитів не перевищувала 35 відсотків сукупного місячного доходу сім'ї;

4) поділу існуючого кредитного зобов’язання в іноземній валюті за договором про надання споживчого кредиту на:

зобов’язання, забезпечене іпотекою, у розмірі залишку кредиту на момент реструктуризації, вираженого в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту;

зобов’язання, не забезпечене іпотекою, у розмірі різниці залишку кредиту в гривнях за курсом на момент реструктуризації та залишку кредиту в гривнях за курсом, що діяв на момент отримання кредиту, яке повністю виконується в кінці строку договору про надання споживчого кредиту.

Банк має право за реструктуризованими згідно із цією частиною договорами звільнити позичальників від сплати будь-яких штрафних санкцій за несвоєчасне виконання умов кредитних договорів, що виникли до дати такої реструктуризації.

У разі якщо позичальник у повному обсязі та своєчасно виконає реструктуризовані зобов’язання за кредитним договором протягом трьох років з дня реструктуризації боргу, комерційний банк має право на щорічне зменшення на 0,5 відсотка суми основного непогашеного боргу протягом наступних п’яти років з віднесенням зазначеної суми до складу витрат банку.

13. Кредитодавець зобов’язаний повідомити споживача про передачу третій стороні своїх прав за договором про надання споживчого кредиту».

II. Визнати таким, що втратив чинність Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (Відомості Верховної Ради України, 2002р., № 10, ст. 77).

ІII. Прикінцеві положення

1. Цей закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування»

2. Кабінету Міністрів України та Національному банку України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

[Наёмник]

На какой закон? Право собственности на квартиру - у заемщика (назовем его так). Зафиксировано в БТИ, в ЖЕКе... Заемщик хочет приписаться, выписаться. - его право. В этот момент у заемщика идут какие-то суды: по кредиту, Вася ему денег должен, он должен Пете... Права собственности, а следовательно, права на регистрацию в своем доме, его никто еще не лишал. Поэтому он может делать все, что хочет. Хоть напиться...

Да только если почитать Закон!

3. У статті 109 Житлового кодексу України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983р., додаток до № 28, ст. 573; Відомості Верховної Ради України 2003р., № 38, ст. 313):

1) друге речення частини другої викласти в такій редакції: «Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду або постанові прокурора»;

2) друге речення частини третьої викласти в такій редакції:

«Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк».

5. У Законі України «Про іпотеку» (Відомості Верховної Ради України, 2003р., № 38, ст. 313):

1) друге речення частини першої статті 35 викласти в такій редакції:

«Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору»;

2) частину другу статті 39 викласти в такій редакції:

«Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення»;

3) частину другу статті 40 після слів «передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення» доповнити словами «шляхом позасудового врегулювання на підставі договору»;

4) статтю 41 доповнити частиною другою такого змісту:

«Організація продажу предмета іпотеки покладається на організатора прилюдних торгів, який залучається на конкурсній основі органами державної виконавчої служби»;

5) у статті 49:

частину другу доповнити новим реченням такого змісту: “Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення в тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюдних торгах може бути зменшена не більш як на 50 відсотків початкової вартості майна”;

у частині третій слово “других” замінити словом “третіх”.

6. У Законі України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (Відомості Верховної Ради України, 2004р., №11, ст. 140):

1) частину першу статті 24 після слів «рішення суду» доповнити словами «виконавчого напису нотаріуса»;

2) частину першу статті 26 доповнити пунктом 5 такого змісту:

«5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса.».

Теперь уже очень смешно! Обхохочешся! :angry: :angry:

[AntiBank]

Это все было. Но якобы в последний момент эти изменения не поддержали, (это по позасудовому стягненню). И осталось только по решению суда и при условии предоставления другого жилья. Но все равно надо ждать публикации закона.