Очень смешная история с банком!!!

[Гражданин]

Претензия в банк

Во время командировки в регион столкнулся с весьма любопытным казусом. Оказалось, что нигде в наших российских законах не написано, что документы должны составляться на бумаге, а не на любых других материалах. Вот и смеялся весь город над конфликтом некоего бизнесмена с банком. Что именно они не поделили, лично я не вслушивался. Говорили о каких-то несправедливых комиссионных платежах, о какой-то плате за обслуживание счета... Но это материи тонкие и юридические. Достоверно же известно вот что.

Когда бизнесмен обратился для разрешения конфликта в банк, ехидные работники банка заявили: "Пишите претензию, мы ее будем 60 дней рассматривать, а потом все равно откажем". Бизнесмен удалился из офиса, бросив на прощание: "Сами напросились". Банкиры не учли, что бизнесмен является монополистом в деле поставки тесаного камня для памятников, фундаментов и прочего. Вот он и выставил банку требуемую претензию. Тихим воскресным вечером на тяжелом грузовике претензию провезли по городу. Возле запертого офиса банка претензия была бережно выгружена двумя тяжелыми кранами и установлена на крылечке. А утром оказалось, что претензия немножко мешает работникам банка попасть в офис. Хотя вообще-то претензия была весьма скромной. Строгая плита серого гранита, массой каких-то 12 тонн. На плите по всей форме была выбита претензия к банку. Со всеми реквизитами, включая адрес фирм бизнесмена для ответа.

Разумеется, банк не оставил дело так. Оставшиеся без офиса работники банка вызвали милицию. Внимательно изучив претензию, милиционеры пояснили, что тут нет никакого преступления, а налицо гражданско-правовые отношения. После чего посоветовали банку решать вопрос с бизнесменом в суде общей юрисдикции и уехали восвояси, а претензия осталась. Банк попытался самостоятельно убрать претензию, но увы, бизнесмен оказался единственным счастливым владельцем многоосного трейлера и особо мощных кранов. А без трейлера вывезти претензию не представлялось возможным. Банкиры вызвали трактор и собрались зацепить претензию тросом и столкнуть хотя бы с крыльца на улицу. Претензионную работу остановили, кстати, проезжавшие милиционеры, пояснившие, что захламлять проезжую часть претензиями нельзя. Бедным работникам банка пришлось проникать на рабочее место через окна, а клиенты банка, вежливо отказались лезть через окна и предпочли пойти в другие банки.

На следующий день судья районного суда, выслушав жалобу банка, отказалась в порядке обеспечительной меры требовать от бизнесмена аннулировать претензию. Более того, выяснилось, что банк не имеет права отвергнуть претензию по причине того, что использовались не бумажные материалы, а должен переместить её в архив и рассмотреть в соответствии с установленным порядком и нормами. В результате на третий день нанятая банком бригада рабочих с отбойными молотками все-таки раздробила претензию до перевозимых размеров. И в тот же день бизнесмен позвонил в банк и вежливо поинтересовался результатами рассмотрения претензии. Услышав обещание бизнесмена в случае проволочек выставить новую претензию, уже на трех страницах, банк предпочел не доводить до этого и срочно отменил для бизнесмена все комиссии. Так что до-судебное урегулирование – очень эффективная мера!

[Гражданин]

за реальность сей истории, я не ручаюсь, но мне понравилось.

[AntiBank]

Молодец мужик, с чувством юмора.

И не жалко было оборотных средств на такую претензию?

Спасибо, история просто улыбнула :rolleyes:

[sofi]

класс! понравилось, а если это и басня, то в ней мораль понятна : любую стандартную ситуацию всегда есть возможность разрешить нестандартным способом

всегда сожалела, что не могу неординарно , творчески мыслить и восхищалась теми у кого шоры на глазах отсутствуют.

несмотря на тяжелую претензию, у бизнесмена тонкий юмор.

успехов нам на ниве созидания!

[Rimusato]

нигде в законах не написано, что документы должны составляться на бумаге, а не на любых других материалах

а поподробнее... действительно не обязательно на бумаге?

[Гражданин]

Никогда не задавался этим вопросом, но нашел следующее:

Частина 2 ст. 222 ГК встановлює право суб'єкта господарювання чи іншої юридичної особи - учасника господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів звернутися до нього з письмовою претензією. Водночас слід враховувати, що згідно з ч. 8 ст. 222 ГК одержувач претензії зобов'язаний повідомити заявника про результати її розгляду. Строк розгляду претензії її одержувачем встановлений ч. 6 ст. 222 ГК. Тому якщо господарський суд, розглядаючи справу, дійде висновку, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, яка не відповіла на претензію, він на підставі ч. 2 ст. 49 ГПК має право покласти на цю особу державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Отже, відповідно до чинного законодавства, якщо законні права й інтереси порушені (у зв'язку з невиконанням договору, неповною поставкою товару, порушенням договору тощо), можна звернутися до винної сторони з письмовою претензією. Відповідно до ст. 6 ГПК претензія має містити: а) повне найменування та поштові реквізити заявника претензії та підприємства, організації, яким претензія пред'являється, дату пред'явлення та номер претензії; 6) обставини, на підставі яких пред'явлено претензію, докази, які підтверджують ці обставини, посилання на нормативні акти; в) вимоги заявника; г) суму претензії і її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці, платіжні реквізити заявника претензії; д) перелік документів, які додаються до претензії, а також інших доказів.

Здесь нигде не написано, что претензия должна быть на бумаге. А внизу можно написать, что додатків немає.

П О С Т А Н О В А від 17 жовтня 1997 р. N 1153

Київ

Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у

міністерствах, інших центральних органах виконавчо влади,

Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах

виконавчої влади

2.1. Документування управлінської діяльності полягає у

фіксації за встановленими правилами на паперових або магнітних

носіях управлінських дій, тобто у створенні документів.

С другой стороны, мы с Вами не орган виконавчої влади, не министерство, так что попробовать можно.

[AntiBank]

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України

Про внесення змін до деяких законів України

щодо визначення поняття “документ”

1. Обгрунтування необхідності прийняття Закону

Очевидно немає такої сфери суспільного життя, де б не вживалося поняття “документ”. Однак у даний час в Україні визначення змісту поняття, що позначається терміном “документ”, офіційно зафіксовано у сімох нормативно-правових актах : трьох Законах України – “Про інформацію”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів”, а також у чотирьох національних стандартах України – ДСТУ 2392–94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення”, ДСТУ 3017–95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”, ДСТУ 3843 – 99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення”, ДСТУ 2732 : 2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”. Трактування змісту поняття “документ” зазначеними актами подано у наведеній нижче таблиці :

Чинні в Україні визначення поняття терміна “документ”

№

пп

Нормативний акт, який визначає поняття терміна “документ”

Дефініція поняття терміна “документ”

1

2

3

1.

Закон України “Про інформацію”

Передбачена законом матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або іншому носієві

2.

Закон України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”

Матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві

3.

Закон України “Про обов’язковий примірник документів”

Матеріальна форма одержання, зберігання, використання і поширення інформації, зафіксованої на папері, магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві

4.

ДСТУ 2392–94 “Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення”

Записана інформація, яка може розглядатися як одиниця в ході здійснення інформаційної діяльності

5.

ДСТУ 3017–95 “Видання. Основні види. Терміни та визначення”

Матеріальний об’єкт з інформацією, закріпленою створеним людиною способом для її передавання в часі та просторі

6.

ДСТУ 3843 – 99 “Державна уніфікована система документації. Основні положення”

Оформлений згідно з установленим порядком матеріальний об’єкт, що містить у зафіксованому вигляді інформацію і має відповідно до чинного законодавства юридичну силу

1

2

3

7.

ДСТУ 2732 : 2004 “Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення понять”

Інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною функцією якого є зберігати та передавати її в часі та просторі

Як вбачається з наведеної таблиці, дефініції поняття терміна “документ” співпадають лише у двох (пор. № 2, 3 у таблиці) з семи чинних в Україні варіантів – у Законах України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів”.

Таке розмаїття суперечливих визначень спричиняє плутанину з вживанням терміна “документ”. Крім того, за загальновідомим правилом теорії права у разі наявності колізії має застосовуватися той акт, який прийнятий пізніше. У даному випадку це національний стандарт України ДСТУ 2732 : 2004 (див. № 7 у таблиці). Однак він має меншу юридичну силу, ніж названі вище Закони України, що містять інші визначення поняття документа.

Ми схильні вважати найбільш вдалою дефініцію поняття “документ”, визначену національним стандартом ДСТУ 2732 : 2004, так як вона, у порівнянні з усіма іншими визначеннями, має ширший обсяг змісту. Усі попередні формулювання визначення документа, на наш погляд, є менш вдалими через те, що наявна у них деталізація звужує межі змісту поняття, а, отже, і обмежує сферу вживання терміна. Нам, наприклад, видається проблематичною практична можливість законодавчого передбачення всіх форм одержання, зберігання, використання і поширення інформації, коли навіть у закріплених Законами визначеннях через неможливість перерахування всіх наявних і потенційних носіїв інформації вжито узагальнене посилання на інші носії.

Очевидно, що дефініція документа за ДСТУ 2732:2004, як найпізніша, у найбільшій мірі увібрала у свій зміст найсучасніші уявлення про цей феномен і могла б бути закріплена законодавчо. Проте, на нашу думку, не порушуючи змісту даного визначення, варто було б його сформулювати так :

“Документ – зафіксована на матеріальному носієві інформація з метою її зберігання і передавання у часі та просторі”.

У такій редакції ми пропонуємо закріпити визначення поняття терміна “документ” у зазначених вище Законах України, внісши до них зміни шляхом прийняття Верховною Радою України розробленого нами законопроекту.

2. Цілі і завдання проекту Закону

Проект Закону призначений для усунення колізії між нормами Законів України “Про інформацію”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу” і “Про обов’язковий примірник документів” щодо визначення поняття терміна “документ” з метою досягнення однаковості законодавчого трактування його змісту і внаслідок цього уникнення складнощів у практичному обігу терміна “документ”.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону передбачає викласти визначення поняття терміна “документ”, встановлені частиною 1 статті 27 Закону України “Про інформацію”, частиною 7 статті 1 Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, частиною 4 статті 1 Закону України “Про обов’язковий примірник документів”, у такій редакції :

“ Документ – зафіксована на матеріальному носієві інформація з метою її зберігання і передавання у часі та просторі”.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового

регулювання

У даній сфері суспільних відносин діють :

Закони України :

1. “Про інформацію” від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ.

2. “Про бібліотеки і бібліотечну справу” від 27.01.1995 р. № 32/95-ВР.

3. “Про обов’язковий примірник документів” від 09.04.1999 р. № 595-ХIV.

Національні стандарти України :

4. ДСТУ 2392–94. Інформація та документація. Базові поняття. Терміни

та визначення. – К.: Держстандарт України, 1995.

5. ДСТУ 3017–95. Видання. Основні види. Терміни та визначення. –

К.: Держстандарт України, 1995.

6. ДСТУ 3843–99. Державна уніфікована система документації. Основні

положення. – К.: Держстандарт України, 2000.

7. ДСТУ 2732 : 2004. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення

понять. – К.: Держспоживстандарт України, 2005.

5. Фінансово-економічне обгрунтування проекту Закону

Прийняття зазначеного законопроекту не призведе до додаткових витрат Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття

проекту Закону

З прийняттям зазначеного законопроекту буде усунуто колізію між нормами чинного законодавства України щодо визначення поняття терміна “документ”, що сприятиме однаковості тлумачення змісту означуваного цим терміном поняття і уникненню складнощів у практичному використанні терміна “документ” у різних сферах суспільного життя.

Народні депутати України Б.Я.Беспалий В.М.Олуйко

Вот он основной закон, касающийся этого Про обов'язковий примірник документів http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=595-14

Действительно в нем нет четкого требования про бумажный носитель.

документ - матеріальна форма одержання, зберігання,

використання і поширення інформації, зафіксованої на папері,

магнітній, кіно-, фотоплівці, оптичному диску або іншому носієві;

Т.к. именно он визначає правові засади функціонування системи

обов'язкового примірника документів та регулює інформаційні

відносини, пов'язані з поповненням національного інформаційного

фонду України.

Согласно Вимоги до оформлювання документів

ДСТУ 4163-2003 ДЕРЖСПОЖИВСТАНДАРТ УКРАЇНИ

Тоже нет таких строгих требований, там в основном о порядке оформления (реквизиты и т.п.)

Кроме того он относится к :

1.1 Цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи (далі — документи) — постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності:

— органів державної влади України, органів місцевого самоврядування;

— підприємств, установ, організацій та їх об'єднань усіх форм власності (далі — організацій).

Т.е. здесь нет физ.лиц.

Так что приколоться можно... :rolleyes:

[stairtov]

за реальность сей истории, я не ручаюсь, но мне понравилось.

ЄТО РЕАЛЬНАЯ ИСТОРИЯ И БЫЛА ВО ВСЕХ ПОДРОБНОСТЯХ ОПИСАНА ЄЩЕ В НАЧАЛЕ 10 ИЛИ В КОНЦЕ 9 ТОГО НА ЗАХИСТЕ

[Kentavrick]

Наткнулся в новостях: Воронежец требует с банка 24 миллиона рублей компенсации за нарушение пунктов кредитного договора, заключенного на его условиях

Воронежец отсканировал заявление-анкету от ЗАО «Тинькофф Кредитные системы» и изменил в части с мелким шрифтом условия договора, предложенные банком. Он указал, что процентная ставка за пользование кредитом и комиссия за выдачу наличных средств составляют 0 %. А также прописал, что «клиент вправе не оплачивать все комиссии и платы, предусмотренные тарифами». Кроме того, там же Алексеев вместо адреса банка www.tcsbank.ru сослался на свой сайт – www. tcsbank.at.ua, подтвердив, что «с действующими Общими Условиями и Тарифами, размещенными в сети Интернет, ознакомлен». Проще говоря, Алексеев прописал для себя безлимитный и беспроцентный кредит. Отдельно в договоре на сайте предусматривались случаи, если банк нарушит условия документа.

 

В 2012 году ЗАО «Тинькофф Кредитные системы» обратилось в суд, чтобы взыскать с Алексеева с учетом просрочек, комиссий и штрафов более 45 тысяч рублей. Клиент предоставил в мировой суд Коминтерновского района договор, подписанный банком, и озвучил условия с сайта. При этом он согласился погасить основной долг – 19 тысяч рублей.

 

На днях Коминтерновский райсуд Воронежа приступил к рассмотрению беспрецедентного иска Дмитрия Алексеева к «Тинькофф Кредитные системы».

Воронежец требует, чтобы банк исполнил свои обязательства: выплатил за изменения условий и тарифов в одностороннем порядке по 3 миллиона за каждое. По мнению клиента, банк нарушил 8 таких пунктов. Алексеев направлял в юридическую службу банка для урегулирования спора в досудебном порядке претензию, в которой указал сумму в 24 миллиона рублей.

Как считает Алексеев, выступив с иском к нему о взыскании процентов и штрафов, банк нарушил свои обязательства. И это подтверждается материалами и решением мирового суда.

- Мы просим суд обязать «Тинькофф Кредитные системы» исполнить принятое на себя обязательство, взыскав с него компенсации за нарушения общих условий и тарифов. Поскольку ответственность всегда составляет определенный вид имущественных или личных отношений, она должна выражаться в каком-то дополнительном бремени, вызывая для нарушителя отрицательные последствия, - заявил на предварительном судебном заседании представитель истца из юридического агентства «Консультант» Дмитрий Михалевич.

Юрист «Тинькофф Кредитные системы» на предварительное слушание в суд не явился, попросив рассмотреть дело без его участия. В присланном заявлении представитель банка Александр Стремоусов пояснил, что считает требования Алексеева незаконными. И попросил суд применить к ним срок исковой давности и отказать в удовлетворении иска.

– Банк в соответствии с условиями договора расторг его в одностороннем порядке, выставив 19 апреля 2010 года истцу заключительный счет. Он получил счет с уведомлением о расторжении 6 мая 2010 года, – отмечает в заявлении Александр Стремоусов. – Согласно гражданскому кодексу, срок исковой давности устанавливается в три года. Его истечение является основанием для решения об отказе в удовлетворении иска. Срок исковой давности истек 6 мая 2013 года.

 

Однако Дмитрий Михалевич привел суду доводы истца.

– Уважаемый суд, юристы «Тинькофф Кредитные системы» ссылаются в документе на условия типового договора банка. Однако его представители подписали другой договор – его условия размещены на сайте с адресом www. tcsbank.at.ua. Он признан мировым судом законным. Согласно основным положениям документа, при расторжении его в одностороннем порядке банк обязался выплатить клиенту компенсацию в размере 6 миллионов рублей. Но этого сделано не было, поэтому договор нельзя считать расторгнутым, – отметил в своей речи Дмитрий Михалевич.

Заслушав стороны, суд решил затребовать материалы мирового суда, на основании которых вынесено решение от 6 сентября 2012 года. Следующее слушание гражданского дела назначено на сентябрь, о чем юристы банка будут извещены.

 

Источник:

http://riavrn.ru/news/voronezhets-trebuet-s-banka-24-milliona-rubley-kompensatsii-za-narushenie-punktov-kreditnogo-dogovor/#postform

 

 

 

[adlena]

очень хорошо, хороший пост, спасибо за обмен