Решение Голосеевского райсуда о признании незаконным повышения процентной ставки Укрсоцбанком и списании пени

[ANTIRAID]

Справа № 2-315/10

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

9 лютого 2010 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Нежура В.А.

при секретарі - Тарковській Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання зміни відсоткової ставки за кредитом незаконною, -

В С Т А Н О В И В:

В травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ним Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати в нього належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту, залишення Кредитного договору від 24 березня 2006 року № 10-29/1650 без змін, зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не нараховувати йому проценти, штрафи і пеню за несплачений основний борг починаючи з квітня місяця 2009 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив визнати незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ним Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати в нього належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту, залишити Кредитний договір від 24 березня 2006 року № 10-29/1650, без змін, зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не стягувати з нього пеню в сумі 1117 грн. 05 коп., яка виникла в результаті відмови відповідача приймати належне виконання його зобов’язань встановлених умовами і графіком погашення заборгованості за Кредитним договором від 24 березня 2006 року № 10-29/1650 та зарахувати різницю переплачених ним відсотків у євро за підвищеною процентною ставкою 11, 5 процента річних, а також сплачені 28 вересня 2009 року відсотки в сумі 448,66 євро і судові витрати в рахунок погашення основного (тіла) кредиту про що офіційно повідомити позивача.

В судовому засіданні позивач пояснив, що 24 березня 2006 року ним був укладений Кредитний договір № 10-29/1650 з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» на суму 15 163,00 євро, зі сплатою 9,5 відсотків річних. За час користування кредитом ним жодного разу не були допущені затримки погашення відсотків чи основної суми кредиту або інших порушень умов договору, в тому числі щодо страхування автомобіля.

В кінці жовтня 2008 року він отримав листа (з Додатковою угодою) від заступника керуючого Київською міською філію АКБ «УКРСОЦБАНК» Заіки О.М. в якому повідомлялося про підвищення номінальної ставки відсотку за кредитом до 13,5 річних.

Зважаючи на зобов’язання за Договором, він погодився на підвищення процентної ставки до 10 % євро річних, про що зазначив у Додатковій угоді та підписавши ії, 31 жовтня 2008 року відправив рекомендованим листом до міської філії Банку .

Натомість, 13 січня 2009 року під час сплати кредиту в касі відділення Банку, він з’ясував, що розмір процентної ставки йому підвищений до 11.5 % річних.

Оскільки відповідно до графіка Кредитного договору він зобов’язаний був до 15 числа сплатити заборгованість, а часу для з’ясування обставин такого підвищення процентної ставки у нього не було, тим паче, що Додаткова угода з таким розміром ставки, як 11.5 % у листопаді та грудні місяці 2008 року йому не надсилалась, і відповідно він, її не підписував, звісно за таких обставин, він переконливо вважав, що Банком була допущена технічна помилка, тому він погасив кредит у січні місяці 2009 року.

Вже 15 січня 2009 року, він листом звернувся до Голови Правління АКБ «УКРСОЦБАНК» Тимонькіна Б.В. в якому пояснив, що підвищення розміру процентної ставки до 11.5 % євро суперечить умовам Кредитного договору № 10-29/1650 та чинному законодавству.

В той же час, відповідач у листі-відповіді від 28.01.2009р. №16-08/3948 повідомив, що відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки.

11 лютого 2009 року він вдруге звернувся до відповідача з проханням скорегувати своє рішення у відповідність до положень Постанови Національного банку України від 5 лютого 2009 року № 49, та створити належні умови для прийняття у мене платежу щодо погашення кредитної заборгованності згідно п.1 Додаткової угоди від 24.10.2008 року за якою, розмір процентної ставки становить 10 % євро річних.

Із наступної відповіді датованої 20.02.2009 року видається очевидним, що вона містить у собі протиріччя та обгрунтування, які не грунтуються на чинних нормативно-правових актах.

Тому в лютому, березні місяці керуючись Додатковою угодою він погашав заборгованість виходячи із 10 % процентної ставки.

Оскільки станом на 7 квітня 2009 року відповідач вкотре відмовився приймати у нього належні платежі (за ставкою 10 %), та враховуючи те, що у нього в лютому, березні місяці ц.р. уже виникла строкова заборгованість за основним боргом (у зв’язку з тим, що в першу чергу гасяться процети), він вимушений був припинити з квітня місяця ц.р. платежі за Кредитним договором № 10-29/1650 від 24 березня 2006 року на підставі положень частини 1 та 4 статті 613 Цивільного кодексу України, про що, він письмово належним чином повідомив відповідача.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог, вказуючи на те, що позивач користується наданими йому кредитами, сплачував щомісячні платежі в повному обсязі з урахуванням зміни відсоткових ставок по кредиту, отже він визнав дію відповідно до запропонованих йому змін, а таким чином і висловив свою згоду на зміну умов договору кредиту.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено, 24 березня 2006 року ОСОБА_1був укладений Кредитний договір № 10-29/1650 з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» на суму 15 163,00 євро, зі сплатою 9,5 відсотків річних (а.с. 6-8).

24 жовтня 2008 року позивач отримав листа з Додатковою угодою від заступника керуючого Київською міською філію АКБ «УКРСОЦБАНК» Заіки О.М. в якому повідомлялося про підвищення номінальної ставки відсотку за кредитом до 13.5 річних (а.с. 9).

Зважаючи на зобов’язання за Договором, позивач погодився на підвищення процентної ставки до 10 % євро річних, про що зазначив у Додатковій угоді та підписавши ії, 31 жовтня 2008 року відправив рекомендованим листом до міської філії Банку (а.с. 10-11) .

Але, 13 січня 2009 року під час сплати кредиту в касі відділення Банку, позивач з’ясував, що розмір процентної ставки йому підвищений до 11.5 % річних (а.с. 12).

Оскільки відповідно до графіка Кредитного договору позивач зобов’язаний був до 15 числа сплатити заборгованість, а часу для з’ясування обставин такого підвищення процентної ставки у нього не було та оскільки Додаткова угода з таким розміром ставки, як 11.5 % у листопаді та грудні місяці 2008 року йому не надсилалась, він вважав, що Банком була допущена технічна помилка, тому він погасив кредит у січні місяці 2009 року (а.с. 13).

15 січня 2009 року позивач листом звернувся до Голови Правління АКБ «УКРСОЦБАНК» Тимонькіна Б.В. в якому пояснив, що підвищення розміру процентної ставки до 11.5 % євро суперечить умовам Кредитного договору № 10-29/1650 та чинному законодавству.

Відповідно до п. 3.1.2 Кредитного договору «Кредитор зобов’язаний:» завчасно повідомляти Позичальника про намір змінити розмір процентів ...»

В пункті 2.5 Кредитного договору № 10-29/1650 зазначено: «Кредитор має право ініціювати зміну процентної ставки за надання Кредиту, ...».

Згідно п.п. 7.1, 7.2 Кредитного договору № 10-29/1650 всі додатки, зміни та доповнення до цього Договору мають бути вчиненні в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками Сторін; всі повідомлення за цим Договором будуть вважатися зробленими належним чином, у випадку якщо вони здійсненні у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, або вручені особисто за зазначеними адресами Сторін.

Відповідач у листі-відповіді від 28.01.2009р. №16-08/3948 повідомив, що відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність» комерційні банки самостійно встановлюють процентні ставки.

11 лютого 2009 року позивач вдруге звернувся до відповідача з проханням скорегувати своє рішення у відповідність до положень Постанови Національного банку України від 5 лютого 2009 року № 49, та створити належні умови для прийняття у мене платежу щодо погашення кредитної заборгованності згідно п.1 Додаткової угоди від 24.10.2008 року за якою, розмір процентної ставки становить 10 % євро річних.

Станом на 7 квітня 2009 року відповідач відмовився приймати у позивача належні платежі, за ставкою 10 %, позивач припинив з квітня місяця ц.р. платежі за Кредитним договором № 10-29/1650 від 24 березня 2006 року на підставі положень частини 1 та 4 статті 613 Цивільного кодексу України, про що, письмово належним чином повідомив відповідача.

Відповідно до положень ст. ст. 203 215, 651, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені ст. 203 цього Кодексу; зміна договору допускається лише за згодою сторін; поверненя кредитів здійснюється виключно на договірних умовах; встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в одностороньому порядку.

Згідно статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банками забороняється в одностороньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, зокрема, збільшувати розмір процентної ставки за кредитними договорами.

Також банки не мають права змінювати процентну ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін, відповідно до приписів постанов Правління НБУ «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» 168 від 10 травня 2007 року та «Про окремі питання діяльності банків» від 5 лютого 2009 року № 49. Постанови Правління НБУ № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків».

Таким чином суд прийшов до висновку, що відповідачем не були додержані закони, якими врегульовані питання умов та порядку зміни відсоткової ставки за договором, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись Законом України «Про банки і банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», ст., ст. 6, 203, 215,216, 112,613,651,654,1054 Цивільного кодексу України ст. ст. 5, 6, 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В

Визнати незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ОСОБА_1 Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати у ОСОБА_1 належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту.

Залишити Кредитний договір від 24 березня 2006 року № 10-29/1650, без змін.

Зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не стягувати з ОСОБА_1 пеню в сумі 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 05 коп. за Кредитним договором від 24 березня 2006 року № 10-29/1650.

Зарахувати різницю переплачених ОСОБА_1 відсотків у євро за підвищеною процентною ставкою 11, 5 процента річних, а також сплачені 28 вересня 2009 року відсотки в сумі 448,66 євро в рахунок погашення основного(тіла) кредиту.

Стягнути з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в розмірі 83 грн. 50 коп.

Стягнути з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» в дохід держави несплачені витрати на інформаційно- технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 – денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 – денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/7985752

[АлПет]

Справа № 2-315/10

В травні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного – комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» про визнання незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ним Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати в нього належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту, залишення Кредитного договору від 24 березня 2006 року № 10-29/1650 без змін, зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не нараховувати йому проценти, штрафи і пеню за несплачений основний борг починаючи з квітня місяця 2009 року.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги уточнив та просив визнати незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ним Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати в нього належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту, залишити Кредитний договір від 24 березня 2006 року № 10-29/1650, без змін, зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не стягувати з нього пеню в сумі 1117 грн. 05 коп., яка виникла в результаті відмови відповідача приймати належне виконання його зобов’язань встановлених умовами і графіком погашення заборгованості за Кредитним договором від 24 березня 2006 року № 10-29/1650 та зарахувати різницю переплачених ним відсотків у євро за підвищеною процентною ставкою 11, 5 процента річних, а також сплачені 28 вересня 2009 року відсотки в сумі 448,66 євро і судові витрати в рахунок погашення основного (тіла) кредиту про що офіційно повідомити позивача.

Оскільки станом на 7 квітня 2009 року відповідач вкотре відмовився приймати у нього належні платежі (за ставкою 10 %), та враховуючи те, що у нього в лютому, березні місяці ц.р. уже виникла строкова заборгованість за основним боргом (у зв’язку з тим, що в першу чергу гасяться процети), він вимушений був припинити з квітня місяця ц.р. платежі за Кредитним договором № 10-29/1650 від 24 березня 2006 року на підставі положень частини 1 та 4 статті 613 Цивільного кодексу України, про що, він письмово належним чином повідомив відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

В И Р І Ш И В

Визнати незаконними дії АКБ СР «УКРСОЦБАНК», які виразились в підвищенні процентної ставки за користування ОСОБА_1 Кредитом до рівня 11,5 процента річних євро та у відмові приймати у ОСОБА_1 належне виконання його зобов’язань, щодо погашення строкової заборгованості по кредиту.

Залишити Кредитний договір від 24 березня 2006 року № 10-29/1650, без змін.

Зобов’язати АКБ СР «УКРСОЦБАНК» не стягувати з ОСОБА_1 пеню в сумі 1117 (одна тисяча сто сімнадцять) грн. 05 коп. за Кредитним договором від 24 березня 2006 року № 10-29/1650.

Зарахувати різницю переплачених ОСОБА_1 відсотків у євро за підвищеною процентною ставкою 11, 5 процента річних, а також сплачені 28 вересня 2009 року відсотки в сумі 448,66 євро в рахунок погашення основного(тіла) кредиту.

Стягнути з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» на користь ОСОБА_1 сплачене державне мито в розмірі 83 грн. 50 коп.

Стягнути з АКБ СР «УКРСОЦБАНК» в дохід держави несплачені витрати на інформаційно- технічне забезпечення в розмірі 30 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10 – денного строку для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження подано, але апеляційна скарга не була подана у 20 – денний строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/7985752

Почему суд в решении ни слова не упомянул о требовании не НАРАХОВУВАТИ ПРОЦЕНТИ согласно ст.613 ЦКУ?