Решение Днепровского райсуда об отказе Индустриалбанку во взыскании

[ANTIRAID]

Справа № 2-1464/11

РІШЕННЯ

іменем України

"13" жовтня 2011 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.

при секретарях Парубець Ю.Г.,Зелді Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», що є правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк», звертаючись з позовом до суду, просить стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на свою користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 7547,44 доларів США, що за курсом НБУ станом на 26.01.2011 року становить 59917 грн. 64 коп., а також судові витрати, мотивуючи тим, що відповідачами порушено договірні зобов’язання в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

Представник позивача Трохименко Н.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що дійсно на підставі кредитного договору від 02 листопада 2006 року, відповідач отримав кошти на придбання легкового автомобіля, з моменту укладення кредитного договору відповідач добросовісно виконував договірні зобов’язання, щомісячно сплачував тіло кредиту та проценти, однак в подальшому змінилась ситуація в країні, значно підвищився курс валют, при цьому всі платежі по кредитному договору відповідач мав здійснювати саме в іноземній валюті, що значно погіршило майнове становище відповідача та призвело до неможливості виконання договірних зобов’язань в обсязі визначеному кредитними договорами, однак відповідач не відмовляється від виконання договірних зобов’язань, щомісячно сплачує по кредитним договорам обов’язкові платежі, однак не в повному обсязі, відповідач намагався врегулювати питання в досудовому порядку, однак на його звернення банк не відреагував, також йому було відмовлено в можливості укласти договір про реструктуризацію, відповідач вважає вимоги банку про дострокове виконання зобов’язань по кредитним договорам передчасними, оскільки не припиняв виконувати договірні зобов’язання та має намір виконувати їх в подальшому.

Представник відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - ОСОБА_4 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відмовити, пояснив, що за кредитним договором, якій укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, виконання зобов’язань щодо повернення кредитних коштів мало виконуватись в іноземній валюті, тому кризові явища в країні, які пов’язані зі значним коливанням курсу валют, вплинули на виконання відповідачем зобов’язань по кредитному договору, та призвели до неможливості виконання умов договору у повному обсязі, однак не зважаючи на ці обставини відповідач намагається виконувати умови договору, намагався вирішити питання з банком щодо зменшення відсоткової ставки, укласти договір реструктуризації, але ці питання залишаються не вирішеними до цього часу, також представник відповідачів зазначив, що розрахунки заборгованості пред’явлені позивачем не відповідають дійсності, містять значні розбіжності щодо сум проведених відповідачем проплат та даними, викладеними в розрахунках. Крім того, вимоги пред’явленні до відповідача ОСОБА_2, як солідарного боржника, є необґрунтованими, оскільки відповідач ОСОБА_2 не є стороною кредитного договору, а надана нею згода на отримання чоловіком кредиту та оформлення договору застави не може розцінюватись як підстава для покладення на неї обов’язку по виконанню умов кредитного договору.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача ОСОБА_1, представника відповідачів ОСОБА_4, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 02 листопада 2006 року між Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк») та ОСОБА_1 укладений Договір кредитний №KRA/0301/130/06, за умовами договору Банк зобов’язувався надати Позичальнику (ОСОБА_1) кредит в іноземній валюті сумі 13553,00 доларів США, на строк до 01 листопада 2012 року, на умовах передбачених договором та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних та сплатити проценти, комісії в порядку і на мовах, визначених цим Договором.

В забезпечення кредитних зобов’язань по кредитному договору, між Акціонерним комерційним банком «Індустріалбанк»(правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк») та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна поруки від 02 листопада 2006 року за №KRAZ/0301/41/06, за умовами якого, ОСОБА_1 передав у заставу банку автотранспортний засіб «СHEVROLET AVEO», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 на праві власності, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. (а.с. 26).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України)

Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання. (ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України)

Відповідно до п. 6.5 Кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного повернення суми кредиту і/або невчасної сплати відсотків за користування ним, і/або невчасної сплати комісій, як при настанні терміну повернення коштів (їхньої частини) і/або сплати відсотків, так і у випадку виникнення, відповідно до умов цього договору, зобов’язання Позичальника достроково повернути суму кредиту, комісій і виплати відсотків, Банк має право здійснювати договірне списання коштів з будь-яких рахунків Позичальника. Банк здійснює договірне списання коштів з рахунків Позичальника, як в іноземній валюті, так і в грошовій одиниці України, як цілком так і частинами, на вибір Банку. Дійсне положення є правом, а не обов’язком Банку і не звільняє Позичальника від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов’язань за цим договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитор надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Згідно п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі: затримання сплати частини кредиту та/або відсотків щонайменше на один календарний місяць; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на десять відсотків; несплати споживачем більше однієї виплати, яка перевищує п’ять відсотків суми кредиту; іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, що за кредитним договором №KRA/0301/130/06 від 02 листопада 2006 року, який укладено між Банком та ОСОБА_1, визначено строк кредитування –«з 02 листопада 2006 року по 01 листопада 2012 року включно».

14 вересня 2010 року (вих. №174) ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»направив на адресу ОСОБА_1 письмову вимогу про сплату заборгованості по кредитному договору, яка станом на 14 вересня 2010 року складала 794,60 доларів США. (а.с.27)

Відповідно до долучених до справи поштових повідомлень, вищезазначена письмова вимога ОСОБА_1 не отримана. (а.с.28-29)

Разом з тим, звертаючись з позовом до суду, ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» визначив суму заборгованості ОСОБА_1 по кредитному договору станом на 26 січня 2011 року в сумі 7547,44 доларів США, що еквівалентно 59917,64 грн., що є предметом позову.

Під час розгляду судової справи, представник позивача Трохименко Н.С., обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги щодо підстав дострокового стягнення коштів по кредитному договору, посилалась на систематичне порушення відповідачем ОСОБА_1 договірних зобов’язання по сплаті обов’язкових платежів, які мали місце протягом дії кредитного договору, що свідчить про неналежне виконання відповідачем договірних зобов’язань.

В той же час, представник позивача не заперечувала той факт, що після направлення відповідачу ОСОБА_1 письмової вимоги щодо сплати заборгованості по кредитному договору у вересні 2010 року, відповідач продовжував виконувати умови кредитного договору, однак сплачував не в повному обсязі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача про дострокове повернення кредиту та відповідно застосування штрафних та фінансових санкцій по кредитному договору, оскільки позивачем письмова вимога про дострокове повернення кредиту направлена не була, пред’явлена до стягнення сума заборгованості по кредитному договору нарахована позивачем станом на 26 січня 2011 року та складає 7547,44 доларів США (що еквівалентно 59917,64 грн.), суперечить пред’явленим позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору та даним, викладеним у виписці з особового рахунку ОСОБА_1, при цьому вимога суду надати розрахунок заборгованості станом на день розгляду справи в суді залишена поза увагою позивача, що унеможливлює надати належну оцінку загальної суми заборгованості, з урахуванням проведених поточних платежів по кредитному договору ОСОБА_1, починаючи з січня 2011 року по день винесення судового рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт відмови відповідача в односторонньому порядку від виконання умов кредитного договору та припинення виконання договірних зобов’язань, що зумовлює застосування положень п.6.5 Кредитного договору, з боку позивача має місце порушення процедури повідомлення відповідача про дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору, до сплив строку дії договору. Також, суд, діючи в межах заявлених позовних вимог, що відповідає положенням ч.1 ст.11 Цивільного процесуального кодексу України, не вирішує питання про стягнення поточної заборгованості по кредитному договору, оскільки ці вимоги не є предметом позовних вимог.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Як з’ясовано судом, не заперечується відповідачами, з 28 лютого 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу, видане Центральним ЗАГС м. Києва. (а.с. 90-91, 94-95)

Під час укладення кредитного договору та договору про заставу, відповідач ОСОБА_2 надала нотаріально посвідчену заяву про те, що не має жодних заперечень проти застави та укладення кредитного договору щодо автомобіля «СHEVROLET AVEO», 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві спільної сумісної власності. (а.с. 96)

Відповідно дот ч. 4 ст. 65 Сімейного кодексу України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім’ї, створює обов’язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім’ї.

Звертаючись з позовом до суду, ПАТ Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»пред’явив вимоги про дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників, мотивуючи тим, що за договором кредиту кошти надані на придбання транспортного засобу, який використовується в інтересах подружжя.

Оцінивши наведені сторонами докази у їх сукупності, враховуючи характер спірних правовідносин, які стосуються виконання договірних зобов’язань, суд приходить до висновку, що в межах даного спору позивачем безпідставно заявлені вимоги до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як солідарних боржників, оскільки між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 не виникли договірні відносини, підстави для притягнення відповідача ОСОБА_2 до цивільно-правової відповідальності за неналежне виконання договірних відносин позивачем не наведено, а застосування до склавшихся правовідносин норм сімейного законодавства України, суперечить природі відносин, що є предметом спору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 543, 554, 612, 615, 625, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 65 Сімейного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.ст.10, 11, 58, 60, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

в и р і ш и в :

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпровський районний суд міста Києва, яка подається протягом протягом десяти днів з дня його проголошення.

С у д д я

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18934551