Решение Днепровского райсуда об отказе Укрсиббанку во взыскании задолженности


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

Справа № 2-298/2011(1)

РІШЕННЯ

іменем України

"20" квітня 2011 р.

Дніпровський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді - Рубан С.М.

при секретарях - Бєрдєнніков І.Ю., Явіца І.В., Бартко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», третя особа –ОСОБА_2 про визнання недійсним договору споживчого кредиту, зустрічний позов Публічного акціонерного товариства " УкрСиббанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства " УкрСиббанк", третя особа - ОСОБА_1 про визнання недійсним договору поруки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, пояснюючи, що в 2008 році йому необхідні були грошові кошти на споживчі цілі. З метою отримання кредиту він звернувся у відділення №761 Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", де працівники банку запропонували йому обговорити це питання з начальником відділення ОСОБА_3. При зустрічі з начальником відділення розмова велась на російській мові. Позивач повідомив їй, що йому необхідний кредит у гривнях на споживчі цілі в еквіваленті 200 000 доларів США. ОСОБА_3 інформувала Позивача, що їх Банк надає споживчі кредити фізичним особам під забезпечення нерухомим майном і поцікавилась, чи є в нього яке-небудь нерухоме майно. Позивач повідомив начальника відділення, що у нього є будинок із земельною ділянкою, який знаходиться в с. Гора, Бориспільського району, Київської області. Після цього, як здалося Позивачеві, ОСОБА_3 проявила велику зацікавленість у продовженні розмови щодо надання кредиту. Вона повідомила, що їх Банк є надійним та стабільним, що Банк надає кредити на дуже вигідних для позичальників умовах, під низькі відсотки за користування і таке інше, в підсумку чого у ОСОБА_1 виникла думка, що вже не він просить гроші у займи, а йому їх починають нав'язувати.

З метою надання кредиту начальник відділення повідомила ОСОБА_1, що йому потрібно буде зібрати необхідні документи та перелічила їх. Також вона повідомила, що з метою забезпечення повернення кредиту, необхідно буде укласти Договір іпотеки на будинок та земельну ділянку, що йому належать, та укласти договір поруки із жінкою Позивача - ОСОБА_2.

Наприкінці вересня 2008 року ОСОБА_3 повідомила ОСОБА_1 про те, що банк погодився надати кредит і що 01.10.2008 року можна буде підписати Кредитний договір, Договір іпотеки, а також Договір поруки з його дружиною, та отримати гроші у кредит.

Таким чином, між Позивачем та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", відділенням №761, 01.10.2008 року було укладено Договір про надання споживчого кредиту з Правилами № 11398250000.

Відповідно до умов даного Кредитного договору Банк зобов'язався надати Позивачу кредит в сумі 200 000,00 доларів США на споживчі цілі, а Позивач зобов'язався погасити кредит до 01.10.2018 року згідно з графіком погашення кредиту та сплачувати проценти. У п. 1.2.10 Кредитного договору зазначено, що позичальник щомісяця протягом строку кредитування повинен здійснювати погашення кредиту у складі ануїтетного платежу, розмір якого складає 3 290,00 доларів США.

В забезпечення зобов'язань з повернення кредиту між Позивачем та Банком 01.10.2008 року був укладений Договір іпотеки № 94393/7463 , де предметом договору виступає нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений будинок, площа якої складає 0,1000 га., які належать на праві власності Позивачеві та його дружині.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань Позивачем по Кредитному договору, був укладений Договір поруки № 231113 від 01 жовтня 2008 року. Цей договір укладено між ОСОБА_2 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", відділенням №761, згідно пункту 1.1. якого, ОСОБА_2 зобов'язується перед Банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобов'язань перед банком, що виникли з Кредитного договору.

01.10.2008 року ОСОБА_1 у назначений начальником відділення Банку час приїхав до офісу банку і зайшов до кабінету ОСОБА_3. Остання надала йому для підпису і ознайомлення два примірника Кредитного договору. Дані Договори були складені українською мовою на 2 аркушах кожний. Оскільки ОСОБА_1 не розуміє та не вміє читати українською мовою, він попросив ОСОБА_3 зробити переклад договору російською мовою, яку він розуміє. Остання сказала, що форма даного договору є стандартною формою, яка затверджена вищим керівництвом Банку, і її переклад або внесення якихось змін до цього договору займе багато часу і можливо ускладнить надання або взагалі унеможливить надання кредиту. Враховуюче таке пояснення, ОСОБА_1 підписав обидва примірника Кредитного договору, їх не читаючи.

Після цього, ОСОБА_3 повідомила, що кредит з якихось причин буде наданий не в гривнях, як просив ОСОБА_1, а в доларах США у сумі 200 000, що складає практично еквівалент необхідної Позивачу суми у гривнях, і що це є для нього вигіднішим, так як процентна ставка за цим кредитом є нижчою ніж за кредитами у гривнях. Позивач звернув увагу ОСОБА_3, що він розраховував отримати кредит у гривнях, а не в доларах США, так як витрачати гроші він буде на придбання товарів в магазинах України, де долари не є засобом платежу, на що ОСОБА_3 запевнила, що обміняти долари США на гривні не повинно бути проблемою. Щодо відсотків які Позивач планував сплачувати у гривнях за користування кредитом, то вона повідомила, що розмір відсотків нижче за цим кредитом, ніж за кредитом у гривнях, і тому він ще зможе на відсотках заощадити, але розмір відсотків не назвала. Замість цього, як запам'ятав ОСОБА_1, ОСОБА_3 надала проект договору іпотеки та запропонувала ОСОБА_1 з ним ознайомитися, пояснивши, що це також стандартна, прийнята у них в Банку, форма договору іпотеки. Також вона пояснила, що підписувати цей договір потрібно у присутності нотаріуса, який згодом зайде. Так як цей договір було складено українською мовою, то ОСОБА_1 також не зміг його прочитати. Також, на прохання ОСОБА_3, яка пояснила, що це необхідно для правильного оформлення його кредитної справи, він підписав якісь документи та переписав якісь заяви.

Через хвилин 10 до кабінету ОСОБА_3 зайшла його дружина ОСОБА_2, яка підписала два примірника договору поруки. При цьому ОСОБА_2 не знайомилась з текстами Кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки. Також Позивач нічого не розказував своїй дружині щодо обставин та мети отримання ним кредиту, так як згідно з принципами та традиціями його виховання, які існують у Грузії, не прийнято розповідати дружині про такі речі.

Ще через невеликий проміжок часу до кабінету зайшла нотаріус, яка на протязі 20-30 хвилин провела нотаріальні дії щодо договору іпотеки. Коли нотаріус вийшла з кабінету, начальник відділення Банку особисто зібрала усі підписані договори та інші документи розділила їх на дві частини і один екземпляр документів віддала ОСОБА_1, попередньо поклавши їх до файлу для документів, а іншу частину документів залишила собі. Позивач і його дружина не переглядали документи, які їм віддала ОСОБА_3 Разом з тим, як набагато пізніше з'ясувалося, ОСОБА_3 не віддала їм примірник Договору іпотеки. У весь цей час до кабінету ОСОБА_3 ніхто, крім нотаріуса, не заходив.

Після цього, отримавши кредит, Позивач у жовтні та у грудні 2008 року сплатив банку по 10 000 доларів США. У 2009 року та 2010 року він продовжував сплачувати гроші за кредитом.

В кінці січня 2009 року ОСОБА_1 був викликаний до Банку, де йому були висловлені притензії з приводу того, що він несвоєчасно погашає кредит. Начальник відділення ОСОБА_3 також повідомила йому, що щомісячно він повинен сплачувати банку 3 290 доларів США, після чого відібрала у ОСОБА_1 відповідну заяву. Дізнавшись про розмір щомісячного платежу, ОСОБА_1 був шокований з його розміру, тому в заяві він вказав, що у зв»язку з кризою він не зможе в повному об'ємі виконувати кредитні зобов'язання, а в подальшому при покращенні фінансової ситуації зобов'язується погасити кредит.

Останнім часом фінансовий стан Позивача погіршився і він на початку 2010 року вимушений був розповісти дружині про ускладнення, що виникли з банком.

Його дружина ОСОБА_2 ознайомилась з Кредитним договором та здивувалась, що він складений українською мовою, яку її чоловік не розуміє. Також вона здивувалась відсутністю договору іпотеки. Крім того, вона запропонувала Позивачу звернутися до юристів за юридичною консультацією.

Після цього, ОСОБА_1 звернувся до свого знайомого юриста ОСОБА_6 за консультацією по даному питанню та звернувся до приватного нотаріуса і отримав витяги з Державного реєстру іпотек і Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, які підтвердили існування Договору іпотеки. Після чого звернувся до Банку за екземпляром свого Договору іпотеки. Лише після цього, йому весною цього року Банк вручив примірник договору іпотеки. Також 10.06 та 20.07.2010 року ОСОБА_1 звернувся в банк з відповідними заявами з приводу отримання екземпляру Правил, так як вони є невід'ємною частиною Кредитного договору, та за отриманням роз'яснень з приводу не вручення йому його примірника договору іпотеки. В серпні 2010 року він отримав відповідь з Банку, про те, що з Правилами він може ознайомитись на сайті Банку, а також Банк підтвердив факт отримання ним Договору іпотеки лише після звернення до відділення Банку.

Як з'ясувалося в Правилах викладені всі основні умови надання споживчого кредиту , після ознайомлення з якими Позивач був шокований, оскільки якби він був з ними ознайомлений під час укладання Кредитного договору, то він ніколи б не погодився на укладання Кредитного договору та договору іпотеки.

Підтвердженням того, що Позивач не знав умов договору кредитування є те, що він 06.10 та 03.12. 2008 року в рахунок погашення кредиту сплатив замість належних 3 290,00 доларів США аж по 10 000,00 доларів США, вважаючи, що він поступає вірно. Вказані кошти Позивач вніс на свій депозитний рахунок, який був ним відкритий по рекомендації начальника відділення ОСОБА_3, і з якого в подальшому вказані кошти нібито списувались на погашення кредиту. Під час кризи, за неможливістю купувати долари США, Позивач 21.09.2009 року на свій депозитний рахунок вніс 9 000,00 грн., 20.10.2009 року - 24 000,00 грн. а 23.11.2009 року - 16 000,00 грн., за вказані кошти Банк придбав на аукціоні долари США, які були направлені на погашення кредиту. В подальшому Позивач на погашення кредиторської заборгованості сплатив: 23.12.2009 року 2 100,00 доларів США, а 22.01., 23.02., 19.03., 23.04., 21.05., 23.06. та 29.09.2010 року по 2 000,00 доларів США (копії відповідних квитанцій додаються). Така поведінка Позивача свідчить про те, що йому не була відома точна сума, яку він повинен сплачувати за Кредитним договором та строк цієї оплати, оскільки він кожного разу сплачував або більшу суму, або меншу і жодного разу у непередбачений Кредитним договором строк, тобто 1-го числа кожного місяця.

На даний час Позивачем сплачено Банку 42 152,37 доларів США, а сума кредиту фактично не зменшується, а лише зростає, що також викликає в нього подив та нерозуміння того, який договір він підписав.

Також дана обставина підтверджується тим, що Позивач не знав умов договору та строків сплати платежів по кредиту і сплачував їх не першого числа кожного місяця , як вимагається, а на свій розсуд - протягом усього місяця будь-якого числа. Це також підтверджує те, що Позивач не був ознайомлений та не знав умов Правил Банку надання споживчого кредиту, так як відповідно до Правил за прострочення платежу або не повної оплати необхідного платежу, нараховується процентна ставка в подвійному розмірі до моменту погашення заборгованості. Тому, якби Позивачеві були відомі всі ці умови Договору та Правил, він ніколи б не допустив додаткових нарахувань по кредиту, що вигідно Банку.

Позивач, довіряючи працівнику банку, яка стверджувала, що цей договір укладається на вигідних для нього умовах, не розуміючи змісту Кредитного договору та Договору іпотеки підписав їх, чим допустив, як він вважає, помилку. Так як, якби він знав про такі умови договорів, які викладені вище, та був з ними ознайомлений, він ніколи б не підписав ці договори.

Просить суд визнати недійсним Договір про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", виключити з Державного реєстру іпотек та з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна записів про заборону відчуження будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий №3220883200:03:002:0107, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, зобов'язати ОСОБА_1 та Акціонерний комерційний інноваційний банк "УкрСиббанк" повернути одна одній в натурі все, що вони одержали на виконання Договору про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року та стягнути з відповідача судові витрати, в тому числі й витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача та позивач ОСОБА_1 уточнили позовні вимоги, викладені у пункті третьому позовної заяви, та просять суд зобов"язати ОСОБА_1 та Публічне акціонерне товариство УкрСиббанк" повернути одна одній в натурі все, що вони одержали на виконання «Договору про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року, а саме : ОСОБА_1 повернути банку 1 248 827 грн. 31 коп., що по курсу НБУ на момент подачі позову становило 157 847, 63 дол. США ( валюта кредиту ), а 42 152, 37 дол. США, що по курсу НБУ на момент подачі позову становило 333 492 грн. 96 коп., які були сплачені банку ОСОБА_1 по договору споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року зарахувати як повернуті ПАТ " УкрСиббанку". В зустрічному позові ПАТ " УкрСиббанк" просять відмовити. Позов третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 задовольнити.

Представник відповідача –ПАТ " УкрСиббанк" проти позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечив повністю, просить в позові ОСОБА_1 та в позові ОСОБА_2 відмовити, звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому посилається на те, що 01 жовтня 2008 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 (надалі - Відповідач-1 за зустрічним позовом), укладено договір про надання споживчого кредиту № 11398250000.

Відповідно до умов Кредитного договору, Позивач за зустрічним позовом надав Відповідачу-1 за зустрічним позовом кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 200 000 (двісті тисяч) доларів США 00 центів, а Відповідач-1 за зустрічним позовом зобов'язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 01.08.2018 року та сплатити за користування кредитом проценти у розмірі 15,50 (пятнадцять цілих п'ять десятих) % річних.

Сплата процентів за користування кредитом здійснюється шляхом внесення ануїтетних платежів (сума грошових коштів, що складається з строкових процентів і строкової суми основного боргу та підлягає сплаті). Днем сплати ануїтетного платежу вважається 01 число кожного календарного місяця строку кредитування, протягом якого Відповідач зобов'язаний сплатити ануїтетний платіж. Відповідно до п. 1.2.10 Кредитного договору розмір щомісячного ануїтетного платежу складає 3 290 (три тисячі двісті дев'яносто) доларів США 00 центів.

Позивач за зустрічним позовом виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі. Відповідач-1 за зустрічним позовом, всупереч умов Кредитного договору, не здійснює платежів для погашення суми заборгованості по кредиту та нарахованим процентам, чим порушує взяті на себе договірні зобов'язання.

Пунктом 4.1 Кредитного договору у випадку порушення зобов'язання Відповідача -1 за зустрічним позовом в частині не сплати чергового ануїтетного платежу в установлений день сплати такого платежу чи сплати у розмірі меншому ніж передбачено Кредитним договором на суму прострочених процентів Позивач має право, починаючи з 32 (тридцять другого) календарного дня з дати виникнення прострочених процентів, нараховувати пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу.

Таким чином, станом на 06.12.2010 року заборгованість Відповідача-1 за зустрічним позовом по поверненню кредитних коштів, сплаті процентів за користування кредитом та пені, становить 235 207 доларів США 71 цент, що за курсом НБУ станом на 06.12.2010 становить 1 868 019 гривень 62 копійки, з яких: 96 373 долари США 84 цента, що за курсом НБУ становить 1 559 601 гривня 04 копійки - кредитна заборгованість; 33 306 доларів США 71 цент, що за курсом НБУ становить 264 521 гривня 89 копійок - заборгованість по процентам ; 2 031 долар США 17 центів, що за курсом НБУ становить 16 131 гривня 54 копійки - пеня за прострочення сплати кредиту ; 3 495 доларів США 99 центів, що за курсом НБУ становить 27 765 гривень 15 копійок - пеня за прострочення сплати процентів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача-1 за Кредитним договором, між Позивачем та ОСОБА_2 (надалі - Відповідач-2 за зустрічним позовом) укладено договір поруки №231113 від 01 жовтня 2008 року.

Відповідно до умов Договору поруки, Відповідач-2 за зустрічним позовом зобов'язався відповідати перед Позивачем за зустрічним позовом за невиконання Відповідачем-1 за зустрічним позовом усіх його зобов'язань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту №11398250000 від 01 жовтня 2008 року, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так, і тих, що можуть виникнути в майбутньому (в тому числі за повернення основної суми боргу, процентів за користування кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених Кредитним договором).

Згідно зі ст. 554 ЦК України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до п. 2.2. Договору поруки, у випадку невиконання Відповідачем-1 за зустрічним позовом його зобов'язань за Кредитним договором, Позивач за зустрічним позовом має право пред'явити свої вимоги безпосередньо до Відповідача-2.

Станом на сьогоднішній день Відповідачі за зустрічним позовом своїх зобов'язань, щодо погашення заборгованості по наданому кредиту та сплаті процентів за користування ним, не виконують.

Просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суми боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року в розмірі 235 207 доларів США 71 цента, що за курсом НБУ станом на 06.12.2010 становить 1 868 019 гривень 62 копійки, з яких: 196 373 долари США 84 цента, що за курсом НБУ становить 1 559 601 гривня 04 копійки - кредитна заборгованість; 33 306 доларів США 71 цент, що за курсом НБУ становить 264 521 гривня 89 копійок - заборгованість по процентам ; 2 031 долар США 17 центів, що за курсом НБУ становить 16 131 гривня 54 копійки - пеня за прострочення сплати кредиту ; 3 495 доларів США 99 центів, що за курсом НБУ становить 27 765 гривень 15 копійок - пеня за прострочення сплати процентів та судові витрати по справі.

Представник третьої особи з самостійними вимогами та третя особа з самостійними вимогами ОСОБА_2 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 підтримали, просять задовольнити, в зустрічному позові ПАТ " УкрСиббанк" просять відмовити, та звернулись до суду з самостійними вимогами до ПАТ " УкрСиббанк", пояснюючи, що чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_1 є громадянином Грузії і в силу національних особливостей, які існують у нього на Батьківщині, він їй, як жінці, про свої справи, що не пов'язані із вихованням дітей та веденням домашнього господарства, ніколи не розповідав, так як це суперечить принципам його виховання. Це також стосується і обставин отримання ним кредиту у Банку. Але напередодні укладання Кредитного договору, чоловік попросив її приїхати в Банк для підписання нею Договору поруки, повідомивши, що він бере в Банку кредит у гривнах у сумі, що дорівнює 200 000 доларів США, на хороших умовах, і що цей кредит йому необхідний, а укладання Договору поруки це необхідна процедура для цього, на якій наполягає Банк. На наступний день, в назначений час, третя особа приїхала в Банк і зайшла до кабінету начальника відділення ОСОБА_3 В кабінеті знаходився тільки її чоловік та ОСОБА_3 Остання надала два екземпляра Договору поруки та запропонувала з ними ознайомитись і підписати. Не вчитуючись в умови договору, так як вважала, що це проста формальність, вона підписала два екземпляри цього договору. Після чого начальник відділення ОСОБА_3 запропонувала їй ознайомитися з Кредитним договором, який, як повідомила ОСОБА_3, вже був підписаний чоловіком, а також з договором іпотеки, який підписаний у той час ще не був, так як зі слів ОСОБА_3 підписання цього договору повинно відбутися у присутності нотаріуса, Вона відмовилась читати ці договори, оскільки Кредитний договір вже був підписаним і вона вважала, що чоловік сам ознайомився з умовами обох договорів і вони його влаштовують. Можливо, розписалася також ще в якихось документах, які були надані їй і які вона не читала. Після цього до кабінету ОСОБА_3 зайшла нотаріус та оформила договір іпотеки. ОСОБА_3 віддала їм документи, які вони не переглядали.

Посилається на те, що підписуючи Договір поруки вона його не читала, не читала умов кредитного договору та договір іпотеки, з банківськими правилами її ніхто не ознайомив, повністю довіряючи своєму чоловікові, підписала договір поруки, чим допустила грубу помилку. Якби їй були відомі всі обставин та умови надання споживчого кредиту чоловіку, то на таких умовах не підписала б договір поруки та заборонила чоловікові підписувати кредитний договір та договір іпотеки, тим більше, що він не знав і зараз не знає української мови.

Просить суд визнати недійсним договір поруки № 231113 від 01 жовтня 2008 року, укладений між нею та АКІБ " УкрСиббанк".

Вислухавши сторони, вивчивши матеріли справи, суд прийшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 01 жовтня 2008 року між АКІБ "Укрсиббанк", правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11398250000, відповідно до умов якого банк надав позичальнику 200 000,00 доларів США, що за курсом НБУ на день укладення договору становить 972 260 грн. 00 коп. Цільове призначення кредиту - для особистих потреб позичальника, а саме на споживчі цілі. Схема погашення кредиту ануїтетна. Кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості 01 жовтня 2018 року.

При цьому згідно умов договору, може бути встановлено інший термін повернення кредиту. За користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється в розмірі 15, 50 % річних. Розмір ануїтетного платежу складає 3 290,00 дол. США. День сплати ануїтетного платежу –01 число кожного місяця протягом строку кредитування.

В забезпечення виконання кредитних зобов"язань за вказаним кредитним договором, між АКІБ " УкрСиббанк" та ОСОБА_2 було укладено договір поруки № 231113 від 01 жовтня 2008 року, відповідно до умов якого ОСОБА_2 зобов»язалась відповідати перед банком за невиконання позичальником ОСОБА_1 усіх його зобов"язань, що виникли по договору про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01 жовтня 2008 року, укладеного між кредитором та боржником, існуючих в теперішній час, і тих, що можуть виникнути в майбутньому ( договір поруки, а.с. 136 - 138, Том 1 ).

Відповідно до п. 1.3. договору поруки, поручитель ОСОБА_2 відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник ОСОБА_1 за всіма зобов»язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору.

Факт отримання позивачем ОСОБА_1 грошових коштів за кредитним договором № 11398250000 від 01.10.2008 року підтверджується випискою банку, відповідно до якої позичальнику було перераховано кошти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов"язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Позивач ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01.10.2008 року, укладений між ним та АКІБ " УкрСиббанк", посилаючись на ст.ст. 203, 215, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 229 та 236 ЦК України, пояснюючи, що укладаючи вказаний договір він помилився щодо обставин, які мали істотне значення. Підписуючи договір, він не знав умов отримання ним споживчого кредиту, як не знав ні своїх прав та обов"язків, ні прав та обов"язків банку, а з банківськими Правилами, які є частиною кредитного договору, ознайомлений не був. Крім того, позивач ОСОБА_1, не володіє українською мовою, а договір та вся письмова інформація надавались банком українською мовою. Крім цього, ОСОБА_1 мав намір отримати кредит в гривнях, а працівник банку переконала його отримати кредит в доларах США.

Посилається на те, що не читав договір поруки, договір іпотеки та не отримав екземпляр договору іпотеки.

Як вбачається з договору про надання споживчого кредиту з Правилами № 11398250000, від 01.10.2008 року, сума кредиту складала 200 000, 00 дол. США, яку позичальник ОСОБА_1 отримав від банку, підписавши договір про надання споживчого кредиту ( договір кредиту оглянуто в судовому засіданні, а.с. 9 –10, том 1 ).

Відповідно до п. 1.1.1 «позичальник погоджується з викладеною у Правилах ( договірних умовах ) споживчого кредитування позичальників із усіма змінами і доповненнями на умовах, встановлених у цьому договорі та Правилах».

Відповідно до п. 1.1.2 «Правила, після підписання сторонами договору, стають його невід"ємною частиною". Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та Правилах».

Пунктом 1.2.3 договору передбачено, що підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому після підписання сторонами цього договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору.

І тому суд приходить до висновку, що при укладенні спірного договору ОСОБА_1 були відомі усі умови договору та не існувало ніяких інших умов, які б примусили його прийняти їх на вкрай невигідних для себе умовах.

Крім цього, в судовому засіданні встановлено, що розмір ануїтетного платежу – 3 290,00 дол. США був позивачу зрозумілим, що підтверджується і заявою ОСОБА_1 від 29.01.2009 року на ім"я начальника " УкрСиббанку", написаною ним власноручно 29.01.2009 року, з якої слідує, що " в связи с тем, что в стране кризис, я не смогу в полном обьеме выполнять свои обязательства по кредитному договору № 11398250000 от 01.10.2008 года. Сумма платежа в месяц составляет 3 290 дол. США, но я не отказываюсь от своих обязательств и обязуюсь при улучшении финасовой ситуации погасить кредит в полном обьеме".

Вказаною заявою ОСОБА_1 підтверджує, що йому відомі та зрозумілі умови кредитного договору № 11398250000 від 01.10.2008 року та він має намір в подальшому виконувати умови цього договору ( заява оглянута в судовому засіданні, а.с. 7, том 2 ). Тобто суд вважає, що позивачу ОСОБА_1 з січня 2009 року, через три місяці після укладення кредитного договору було достовірно відомо яку суму ануїтетного платежу належить сплачувати щомісячно для погашення кредиту і з цього часу він мав змогу звернутися до суду за захистом своїх прав, якби вважав їх порушеними.

Крім цього, суд звертає увагу, що в договорі про надання споживчого кредиту з Правилами № 11398250000 від 01.10.2008 року вказано суму кредиту - 200 000,00 дол. США, яку ОСОБА_1 отримує, та розмір ануїтетного платежу –3 290 дол. США, яку має сплачувати 01 числа кожного місяця. Дані суми в договорі відображені як цифрами, так і прописом. То суд вважає, що цифрове відображення суми кредиту та розміру ануїтетного платежу ОСОБА_1 не міг не розуміти, навіть якщо він не в повній мірі володіє українською мовою.

Суд критично оцінює пояснення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, наданих ними в судовому засіданні щодо нерозуміння позивачем ОСОБА_1 української мови, оскільки позивач ОСОБА_1 мав право та змогу звернутись до банку з письмовою заявою щодо перекладу кредитного договору на зрозумілу для нього мову або до іншої кредитної установи за отриманням кредиту. Крім того, суд звертає увагу, що дружина ОСОБА_1 –поручитель ОСОБА_2 є громадянкою України, володіє державною мовою та мала змогу і як поручитель була зобов"язана роз"яснити ОСОБА_1 положення договору, якби вони були йому не зрозумілі.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладаючи та підписуючи договір про надання споживчого кредиту, волевиявлення позивача ОСОБА_1 було вільним і відповідало його внутрішній волі.

На підставі викладеного, суд вважає, що позов ОСОБА_1 не знайшов підтвердження в суді і не підлягає задоволенню.

Розглядаючи позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2, суд прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_2 просить визнати недійсним договір поруки № 231113 від 01.10.2008 року, укладений між нею та АКІБ " УкрСиббанк", посилаючись на те, що підписала договір поруки під впливом помилки, оскільки вона повністю покладалась в цьому питанні на свого чоловіка та на працівників банку і підписала договір, не читаючи його. Вважала його підписання лише формальністю, додатком до кредитного договору, який, як вважала ОСОБА_2, її чоловік укладав свідомо і на вигідних умовах для сім"ї, підписуючи договір поруки, вона не знала, що в дійсності її чоловік підписав кредитний договір, не знаючи його умов.

Однак, в с удовому засіданні, з пояснень третьої особи ОСОБА_2 та з її позовної заяви встановлено, що при підписанні договору поруки працівник банку ОСОБА_3 пропонувала їй ознайомитись з договором поруки, перш ніж його підписати. Крім того, пропонувала ознайомитись з кредитним договором, який вже був підписаний її чоловіком ОСОБА_1, а також з договором іпотеки, який підписаний у той час ще не був. Третя особа ОСОБА_2, як вона пояснила в судовому засіданні, відмовилась ознайомитись з вказаними договорами, та підписала договір поруки, покладаючись на думку чоловіка.

Відповідно до ст. 229 ЦК України, " якщо особа, яка вчинила правочин, помилилась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».

Суд вважає, що небажання та відмова ОСОБА_2 ознайомитись з умовами договору поруки, кредитного договору та договору іпотеки не являється помилкою в розумінні статті 229 ЦК України, на яку вона посилається, і не може бути підставою для визнання договору поруки, укладеним між нею та АКІБ "УкрСиббанк", недійсним.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_2 не підлягає задоволенню.

Позивач за зустрічним позовом - ПАТ " УкрСиббанк" просить стягнути з ОСОБА_1 та з ОСОБА_2 солідарно суми боргу за договором про надання споживчого кредиту № 11398250000 від 01.10.2008 року, в розмірі 235 207 доларів США 71 цента, що за курсом НБУ станом на 06.12.2010 становить 1 868 019 гривень 62 копійки, з яких: 196 373 долари США 84 цента, що за курсом НБУ становить 1 559 601 гривня 04 копійки - кредитна заборгованість; 33 306 доларів США 71 цент, що за курсом НБУ становить 264 521 гривня 89 копійок - заборгованість по процентам ; 2 031 доларів США 17 центів, що за курсом НБУ становить 16 131 гривня 54 копійки - пеня за прострочення сплати кредиту ; 3 495 доларів США 99 центів, що за курсом НБУ становить 27 765 гривень 15 копійок - пеня за прострочення сплати процентів та судові витрати по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 11 Закону України " Про захист прав споживачів ", договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитор надає кошти або бере зобов"язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах встановлених договором, а споживач зобов"язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Відповідно до п. 10 ст. 11 Закону України " Про захист прав споживачів", якщо кредитодавець згідно з договором про надання споживчого кредиту одержує внаслідок порушення споживачем умов договору, право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукції чи застосування іншої санкції, він може використати таке право лише у разі затримання сплати частини кредиту та / або відсотків щонайменше на один календарний місяць ; перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 % ; несплати споживачем більш як однієї виплати, яка перевищує 5% суми кредиту ; іншого істотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту ;

Якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту , такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом 30 календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як встановлено судом, за кредитним договором № 11398250000 від 01.10.2008 року, який укладено між ОСОБА_1 та АКІБ " УкрСиббанк" визначено кінцевий термін остаточного повного погашення кредитної заборгованості 01жовтня 2018 року.

Разом з тим, відповідно до оглянутої в судовому засіданні кредитної справи, позивач АКІБ " УкрСиббанк" боржнику ОСОБА_1 було направлено вимогу про повернення споживчого кредиту та сплату процентів двічі : 08.05.2009 року та 30.09.2009 року ( а.с. 1, 3, том 2 ), на що позивач 21.09.2009 року вніс 9 000,00 грн., 20.10.2009 року вніс 24 000,00 грн., 23.11.2009 року –16 000,00 грн. в рахунок погашення кредиту. В подальшому боржник ОСОБА_1 на погашення кредиторської заборгованості сплатив 23.12.2009 року 2 100,00 дол. США, 22.01.2010 року, 23.02.2010 року, 19.03.2010 року, 23.04.2010 року, 21.05.2010 року, 23.07.2010 року та 29.09.2010 року по 2 000,00 дол. США ( квитанції оглянуті в судовому засіданні, а.с. 19 –25, том 1).

Після внесення вказаних коштів вимога банку про повернення споживчого кредиту та сплату процентів в 2010 року боржнику ОСОБА_1 не направлялась, що встановлено з оглянутої кредитної справи.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що дійсно має місце неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 договірних зобов"язань за кредитним договором № 11398250000 від 01.10.2008 року, розмір заборгованості становить згідно розрахунку банку 235 207,71 дол. США, що за курсом НБУ станом на 06.12.2010 року становить 1 868 019 грн. 62 коп., в той же час відповідачами заперечується наявна заборгованість в розмірі , визначеному позивачем , оскільки відповідач ОСОБА_1 продовжує виконувати умови кредитного договору та здійснює поточні платежі по кредитному договору, що не зафіксовано в наданих позивачем суду розрахунках, тому вимоги позивача про наявність підстав для дострокового стягнення грошових коштів по кредитному договору суд вважає передчасними за відсутності належних доказів, які підтверджують відмову відповідача ОСОБА_1 від виконання договірних зобов"язань.

Поскільки вимог про стягнення поточної заборгованості позивачем не заявлено, тому відсутні підстави для вирішення питання про стягнення поточної заборгованості по кредитному договору та відсутня відповідальність поручителя ОСОБА_2 за неналежне виконання договірних зобов"язань, так як вимога про сплату заборгованості за кредитом до поручителя ОСОБА_2 банком навіть не заявлялась в досудовому порядку.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача саме про дострокове виконання зобов"язань по кредитному договору.

З огляду на викладене, суд діючи в межах заявлених позовних вимог в порядку статті 11 ЦПК України, приходить до висновку, що позов ПАТ " УкрСибанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення суми заборгованості за кредитним договором, процентів, нарахованих за користування кредитом та пені є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 216, 218 ЦПК України, ст.ст. 229, 526, 543, 554, 625, 1054 ЦК України, Законом України " Про захист прав споживачів", суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами –ОСОБА_2 - відмовити.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства " УкрСиббанк" - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18563888

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show