Решение Голосеевского райсуда об отказе банку Днестр в обращении взыскания и выселении

[ANTIRAID]

Справа №2-2246/11

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 травня 2011 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.

з участю секретаря - Плющ Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» в особі Київської філії Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-тя особа: Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся в Голосіївський районний суд м.Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту в сумі 194304,88 є вро, що станом на 05.10.2009 р. за офіційним курсом НБУ становило 2262512,69 гривень, звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_2 в м.Києві, що є предметом іпотеки за Договором іпотеки № 298, що належить ОСОБА_1, встановлення способу реалізації нерухомого майна шляхом проведення прилюдних торгів та стягнення судових витрат у справі.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтував тим, що відповідно до укладеного між позивачем та відповідачем 26.03.2007 р. Договору про надання іпотечного кредиту № 5087/1 ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 141314,76 євро з датою погашення 25.02.2009 р. зі сплатою відсотків в розмірі 14 % відсотків річних від суми кредиту, згідно з графіком платежів, що є Додатком до Договору, а також комісій за видачу та обслуговування кредиту відповідно до умов Договору.

26.03.2007 р. між Позивачем та Відповідачем у якості забезпечення зобов'язань по Кредитному договору був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого надано в іпотеку майнові права на об'єкт інвестування, а саме незавершена будівництвом квартира з наступними основними характеристиками: АДРЕСА_1 (будівельна).

31.01.2008 р. між Позивачем та Відповідачем, був укладений договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, яким було викладено графік платежів в новій редакції.

15.05.2008 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору, яким в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору Відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася надати в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

25.06.2008 р. між сторонами був укладений договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору, яким встановлено щомісячну сплату за користування кредитом 15 % річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні Позичальника та комісій за видачу кредиту та обслуговування кредиту відповідно до умов договору.

15.05.2008 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір про внесення змін до Договору іпотеки № 298, в якому п. 2 Договору іпотеки № 298 було викладено в наступній редакції: «В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки, а саме: квартиру НОМЕР_2, яка складається з чотирьох кімнат, розташована в будинку АДРЕСА_2, жилою площею 73,50 кв.м., загальною площею 162,40 кв.м ".

25.06.2008 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір про внесення змін до Договору іпотеки № 298, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3716, яким п. 1.3.2. та п. 4. зазначеного договору були викладені в новій редакції.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначає, що з боку Банку були повністю виконані умови договору, однак ОСОБА_1 порушила прийняті на себе зобов'язання, кредит своєчасно не повернула та відсотки по ньому не сплатила в повному обсязі.

Станом на 05.10.2009 р. сума заборгованості по Кредитному договору складає 194304,88 євро, що станом на 05.10.2009 р. з урахуванням обмінного валютного курсу, встановленого Національним банком України у 11,644137 грн. за один євро, становило 2262512,69 грн.

В подальшому, позивач подав заяву про збільшення позовних вимог і просив суд прийняти рішення про виселення та зняття з реєстраційного обліку мешканців чотирикімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Зазначені вимоги позивач обгрунтував тим, що Договором іпотеки, що був укладений між Банком та ОСОБА_1, була передбачена заборона на реєстрацію без згоди Іпотекодержателя в Об»єкті інвестування неповнолітніх дітей.

На момент укладання Договору Банку були надані відомості про те, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 в квартирі, що належить їй на праві власності, а її чоловік - ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5.

В подальшому, ОСОБА_1, без згоди Іпотекодержателя, зареєструвала в квартирі, що є предметом Іпотеки, свого чоловіка та неповнолітню дитину.

Оскільки, відповідно до Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку» Банк має право на звернення стягнення за Кредитним договором на предмет іпотеки, зазначені обставини є підставою для виселення з квартири всіх найманців та членів їх сімей.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та обґрунтування позову в повному обсязі і просили суд позов задовольнити, з обставин, викладених в позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, обгрунтовуючи тим, що укладений між сторонами Договір кредиту є нікчемним в силу закону, оскільки не дотримана письмова форма, яка є обов»язковою для даного виду правочину, а отже не можуть бути проведені стягнення коштів за Договором кредиту від 26.03.2007 р.

Представник відповідача посилався на те, що в порушення Закону України «Про захист прав споживачів та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування, Кредитний договір, укладений між сторонами, не містить детального розпису сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг та інших фінансових зобов»язань споживача, які пов»язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту, а також зазначенням її в процентному значенні та в грошовому виразі у валюті платежу за кредитним договором, у вигляді реальної процентної ставки, яка точно дисконтує всі майбутні грошові платежі споживача за кредитом до чистої суми виданого кредиту.

За таких обставин, а саме за відсутності письмово оформленої згоди сторін щодо істотної умови договору, Кредитний договір є нікчемним, що не потребує визнання його недійсним в судовому порядку.

Крім того, представник відповідача зазначив, що позивач при зверненні до суду з вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення мешканців квартири порушив Закон України «Про іпотеку». Іпотекодавцю не надсилалась письмова вимога про усунення порушення зобов»язання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки. Недотримання цих правил є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки. Банком не дотримані вимоги ст.40 Закону України «Про іпотеку»з приводу досудового врегулювання питання про виселення мешканців квартири, яка є предметом іпотеки, що позбавляє права позивача звернення з даною вимогою до суду.

Відповідач ОСОБА_2 підтримав заперечення представника ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити.

Представник 3-ої особи - Органу опіки і піклування Голсіївської районної в м.Києві державної адміністрації просила відмовити у задоволенні позову в частині звернення стягнення на предмет іпотеки і виселення неповнолітньої дитини.

Вислухавши сторони, представника третьої особи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством «Селянський комерційний банк «Дністер» 26.03.2007 р. був укладений Договір про надання іпотечного кредиту № 5087/1.

Відповідно до даного Договору, ОСОБА_1 отримала кредит в сумі 141314,76 євро з датою погашення 25.02.2009 р. зі сплатою відсотків в розмірі 14 % відсотків річних від суми кредиту, згідно з графіком платежів, що є Додатком до Договору, а також комісій за видачу та обслуговування кредиту відповідно до умов Договору.

Відповідач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання повернути кредит в термін, встановлений у п. 1.1. договору, сплатити проценти та комісії за користування кредитом, а за порушення термінів повернення кредиту, процентів та комісій, в тому числі у випадку дострокового припинення кредитування, сплачувати Банку додатково до встановленої процентної ставки пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу та штраф за кожний випадок прострочення платежу в розмірі 5% від суми простроченого платежу.

З метою забезпечення виконання умов Договору кредиту 26.03.2007 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений Договір іпотеки, відповідно до якого надано в іпотеку майнові права на об'єкт інвестування, а саме незавершена будівництвом квартира з наступними основними характеристиками: АДРЕСА_1 (будівельна).

31.01.2008 р. між Позивачем та Відповідачем, був укладений договір про внесення змін № 1 до Кредитного договору, яким було викладено графік платежів в новій редакції.

15.05.2008 р. між Банком та ОСОБА_1 був укладений договір про внесення змін № 2 до Кредитного договору, яким в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору Відповідач ОСОБА_1 зобов'язалася надати в іпотеку чотирьохкімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2

25.06.2008 р. між сторонами був укладений договір про внесення змін № 3 до Кредитного договору, яким встановлено щомісячну сплату за користування кредитом 15 % річних від суми кредиту, що фактично перебуває у користуванні Позичальника та комісій за видачу кредиту та обслуговування кредиту відповідно до умов договору.

15.05.2008 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір про внесення змін до Договору іпотеки № 298. в якому п. 2 Договору іпотеки № 298 було викладено в наступній редакції: «В забезпечення належного виконання зобов'язань за кредитним договором, Іпотекодавець передає Іпотекодержателю в іпотеку предмет іпотеки, а саме: квартиру НОМЕР_2, яка складається з чотирьох кімнат, розташована в будинку АДРЕСА_2, жилою площею 73,50 кв.м., загальною площею 162,40 кв.м ".

25.06.2008 р. між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір про внесення змін до Договору іпотеки № 298, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрований в реєстрі за № 3716, яким п. 1.3.2. та п. 4. зазначеного договору були викладені в новій редакції.

В ході розгляду справи встановлено, що позивач повністю виконав умови договору та надав ОСОБА_1 141 314,76 євро (сто сорок одна тисяча триста чотирнадцять євро 76 центів), що підтверджується заявою на видачу готівки від 26.03.2007 р.

ОСОБА_1 порушила прийняті на себе зобов'язання, кредит своєчасно не повернула та відсотки по ньому не сплатила в повному обсязі.

Станом на 05.10.2009 р. сума заборгованості по Кредитному договору відповідно до розрахунку Банку складає 194 304,88 євро, яка складається із:

- суми простроченої заборгованості по кредиту - 119 800,00 євро:

- суми прострочених відсотків по кредиту - 23 061,51 євро;

- суми нарахованої пені по простроченому кредиту - 40 731,86 євро:

- суми штрафу за несплачений кредит - 5 990,00 євро;

- суми нарахованої пені по простроченим відсоткам - 3 354,50 євро;

- суми штрафу за несплачені відсотки - 1 367,01 євро.

Відповідно до п. 4.5. Кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту, процентів та комісій, в тому числі у випадку дострокового припинення кредитування, ОСОБА_1 зобов'язана сплачувати Банку додатково до встановленої процентної ставки пеню від суми простроченого платежу з розрахунку подвійної річної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу та сплачує штраф за кожний випадок прострочення платежу в розмірі 5 % від суми простроченого платежу.

Відповідно до п. 8.5. Кредитного договору, у разі неповернення Позичальником кредитної заборгованості у встановлені договором строки, стягнення боргів Позичальника проводиться у встановленому чинним законодавством порядку за рахунок всього майна та коштів Позичальника, на яке може бути звернено стягнення у судовому порядку, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно з ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи викладене, оцінюючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості за Договором кредиту є обгрунтованими, доведеними в ході розгляду прави, а тому підлягають задоволенню.

Суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача на те, що Договір кредиту від 26.03.2007 р., який був укладений між ВАТ «Селянський комерційний банк «Дністер» та ОСОБА_1, є нікчемним в зв»язку з недотриманням письмової форми.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

При цьому, згідно статті 627 Цивільного кодексу України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зокрема, статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

До того ж, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається в письмовій формі.

Сторонами була дотримана зазачена форма договору при його укладанні. Погоджені всі умови договору, які є істотними, визначений предмет договору, погоджений розмір кредиту, відсоткова ставка за наданим кредитом, погоджено графік погашення зобов»язань.

В зв»язку з викладеним, заперечення представника відповідача в цій частині не заслуговують на увагу.

Згідно з ст.575 ЦК України, заставою нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, є іпотека.

На підставі п. 4.1. Договору іпотеки № 298 Банк має право у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником вимог, передбачених основним зобов'язанням, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. З Закону України „Про іпотеку" іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі ст. 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 35 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Матеріали справи не містять будь-яких письмових доказів щодо направлення позивачем на адресу Іпотекодавця письмової вимоги про усунення порушення зобов»язань за Договором кредиту.

Зазначені обставини не знайшли свого підтвердження і в ході розгляду справи.

Суду не надано будь-яких доказів, що у разі затримки при зверненні стягнення на предмет іпотеки, може статись його знищення, пошкодження чи втрата.

Беручи до уваги викладені обставини, а також те, що Банком не була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначена ст.ст.33, 35 Закону України «Про іпотеку», суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та встановлення способу його реалізації є передчасними, а тому не підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню вимоги про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки, з наступних підстав.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи в квартирі, що є предметом іпотеки зареєстровані: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який є чоловіком ОСОБА_1, та їх неповнолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Відповідно до акту обстеження, яке було проведено 21.03.2011 р. представниками Органу опіки та піклування Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації, фактично в квартирі проживають: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5), ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6).

Відповідно до ст.9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Статтею 39 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно з ст.40 Закону звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги.

Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Особи, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо:

- договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку;

- договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Зазначені вимоги також викладені в ст.109 Житлового кодексу України.

Оскільки суд не вбачає підстав для заводовлення вимог позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки в зв»язку з його передчасністю і недотриманням досудового порядку врегулювання спору, тому відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про виселення мешканців квартири, що є предметом іпотеки та зняття їх з реєстраційного обліку.

Суд вважає за необхідне на підставі ст.88 ЦПК України стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати в справі.

в и р і ш и в:

позов Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» в особі Київської філії Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, 3-тя особа:Орган опіки та піклування Голосіївської районної в м.Києві державної адміністрації про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та зняття з реєстраційного обліку задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, уродженки м.Іскендерун, Турція, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер»в особі Київської філії Відкритого акціонерного товариства «Селянський комерційний банк «Дністер» заборгованість за Договором кредиту в сумі 194304 (сто дев»яносто чотири тисячі триста чотири) євро 88 центів, що станом на день постановлення рішення за офіційним курсом Національного банку України становить 2 222 847 (два мільйона двісті двадцять дві тисячі вісімсот сорок сім) гривень 82 копійки, судовий збір в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень та витрати на інфомраційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в розмірі 120 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/15708706

[AntiBank]

Лукавое решение, на мой взгляд.