Определение апелляционного суда Черниговской области об отказе Приватбанку во взыскании полного размера пени

[ANTIRAID]

Справа № 22-ц-2652/2011

Головуючий у I інстанції – Майборода С.М.

Категорія – цивільна

Доповідач - Боброва І. О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2011 року

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Бобрової І.О.,

суддів: Мамонової О.Є., Шемець Н.В.,

при секретарі: Марченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 19 серпня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” (надалі - ПАТ КБ „ПриватБанк”) до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ПАТ КБ „ПриватБанк” просить рішення скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

Рішенням Чернігівського районного суду від 19.08.2011 року позовні вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” 11 616,19 грн. заборгованості, яка виникла по договору №CNXRFO05780422 від 29.10.2007 року. Стягнуто з ОСОБА_6 солідарно з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” 200 грн. заборгованості, яка виникла по договору №CNXRFO05780422 від 29.10.2007 року. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк” 118,16 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом порушені норми та принципи процесуального права, а саме ст.ст. 5, 10 ч.3, ст. 11 ч.1., ст.ст. 60, 179, 212 ЦПК України. Судом помилково застосована ч.3 ст. 551 ЦК України, яка на думку апелянта не має відношення до зазначених правовідносин, та не застосовано взагалі норми ст.ст. 509, 526, 527, 543, 546, 553, 626, 629 ЦК України. Також судом не взято до уваги коментар до ст. 22 ЦК України, відповідно до якого суд зменшує розмір належних до відшкодування збитків, якщо кредитор навмисно або з необережності сприяв збільшенню їх розміру або не вжив заходів до їх зменшення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду – залишенню без змін, виходячи з наступного.

Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 29.10.2007 року між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_6 як позичальником, укладений кредитний договір №CNXRFO05780422, згідно з яким банк надав позичальнику кредит в сумі 7 026,89 грн. з оплатою 0,01 % на рік на суму заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 29.04.2010 року.

В забезпечення виконання ОСОБА_6 взятих на себе зобов’язань, між ПАТ КБ „ПриватБанк” та ОСОБА_5 укладений договір поруки.

Відповідач ОСОБА_6 порушив свої зобов’язання щодо сплати кредиту, в зв’язку з чим утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі – 5 807,95 грн. – за тілом кредиту, 8,24 грн. – по процентам за користування кредитом, 27 544,5 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором та штрафи, 500 грн. – штраф (фіксована частина) та 1 668,03 – штраф (процентна складова).

Відповідно до ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Встановивши факт неналежного виконання ОСОБА_6 зобов’язання за укладеним кредитним договором щодо погашення кредиту, сплати відсотків за його користування та пені відповідно до вищенаведених умов договору, який відповідачем не заперечується, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про обов’язок позичальника та його поручителя нести солідарну відповідальність перед банком щодо погашення заборгованості по кредиту.

Даний висновок суду ґрунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам закону.

Щодо часткового стягнення неустойки за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором, то рішення суду в цій частині є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Оскільки відповідно до встановлених судом обставин, відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе зобов’язання щодо повернення коштів за кредитним не виконав, для відповідача настають наслідки встановлені законом та договором у тому числі сплата неустойки.

Разом з тим, ч.3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, відповідно до ч.3 ст. 551 ЦК України, виходячи із принципу справедливості, добросовісності та розумності, закріпленого у ст. 3 ЦК України з огляду на те, що розмір неустойки значно перевищує основну суму заборгованості за договором, саме - 5 807 грн. 95 коп., апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції вірно було взято до уваги зазначені положення ч.3 ст. 551 ЦК України та правомірно було зменшено розмір неустойки з 29 712,53 грн. до 6 000 грн.

З огляду на наведене, висновок суду першої інстанції повністю узгоджується з положеннями чинного цивільного законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Судове рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк” – відхилити.

Рішення Чернігівського районного суду від 19 серпня 2011 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/20108359

[aus]

клёво. вот это решение http://reyestr.court.gov.ua/Review/20248063

а вот схожее http://reyestr.court.gov.ua/Review/20248058

только неясно что значит "Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково на суму заборгованості за тілом кредиту, відсотків та річного стягнення процентів, комісії, пені та штрафів."

ну т.е. повлияла ли позиция ответчика на решение суда. хотя скорее всего нет и суд принял решение опираясь исключительно на закон