Recommended Posts

Уважаемые Форумчане прошу Вашего совета и комментариев

ПОЗОВНА ЗАЯВА

про визнання договору удаваним та недійсним

15 січня 2008 року між мною ------, як Позичальником, та ЗАТ «ПроКредит Банк», як Кредитором було укладено Рамкову Угоду №814 від 15.01.2008р. за якою Кредитор на підставі Угоди зобов’язується здійснювати кредитування Позичальника у межах лімітів умов кредитування у порядку і на умовах, визначених Угодою та Кредитними договорами, а Позичальник зобов’язується належно виконати усі умови, необхідні для отримання кредитів, своєчасно і належно здійснювати погашення грошових зобов’язань, а також належно виконувати усі інші зобов’язання, передбачені Угодою та Кредитними договорами.

На підставі та на умовах Рамкової Угоди №814 від 15.01.2008 року та Договору про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р. Позичальник отримав кредит у розмірі 62 000 доларів США строком на 36 (тридцять шість) календарних місяців.

Рамкова угода №814 від 15.01.2008 року укладалася мною з метою отримати грошові кошти для здійснення підприємницької діяльності.

Я, ------- зареєстрований як фізична особа підприємець та маю власний бізнес. У 2008 році для його подальшого розвитку мені потрібні були грошові кошти. У зв’язку із чим, я звернувся до ЗАТ «ПроКредит Банк» за отриманням кредиту під розвиток бізнесу. Представництво Банку ретельно перевірило фінансовий стан мого бізнесу – вивчило підприємницьку документацію, оглянуло місце знаходження бізнесу та врешті прийняло позитивне рішення щодо отримання мною кредиту під розвиток бізнесу.

Однак у Рамковій угоді №814 від 15.01.2008 року у якості Позичальника Банк зазначив не фізичну особу підприємця - -----------, а фізичну особу - -----------

Підтвердженням того, що кредит видавався для розвитку бізнесу саме фізичній особі підприємцю - ---------------- є наступні обставини.

Як вже зазначалося я звернувся до Банку за укладенням кредитного договору як фізична особа підприємець. Для укладення угоди Банк запросив у мене відповідний пакет документів – свідоцтво про реєстрацію як фізичної особи підприємця та інш., та мною була оформлена заявка на отримання кредиту, у якій визначено, що кредит має намір взяти фізична особа підприємець - -----------------.

Окрім того, Банком була здійснена наглядна оцінка моєї підприємницької діяльності (представник Банку виїжджав на місцевість для огляду мого бізнесу). Доказом того, що Банк вивчав підприємницьку діяльність ФОП - ---------------- є показання свідків, а саме робітників ФОП - ------------------, які під час огляду діяльності підприємця на місці, спілкувалися із представниками Банка.

Лише після такого ретельного вивчення моєї підприємницької діяльності, Банком було прийнято рішення про надання кредиту фізичній особі підприємцю.

Однак як згодом виявилося, Банк самостійно замінив сторону за кредитними договорами, а саме: фізичну особу підприємця - -------------- на фізичну особу - -----------

Форма та зміст договорів були підготовлені та роздруковані Банком, та останній не залишає за клієнтом права на внесення будь-яких змін до договору (як відома така практика укладання угод існує у всіх Банках України). Тому мною була підписана угода, зміст якої я не мав права змінювати.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Таким чином, я підписав Рамкову Угоду №814 від 15.01.2008 року та Договір про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р. шляхом приєднання до запропонованої Банком типової форми договору у порядку ст.634 ЦК України.

Тобто Банк вирішив скористатися вигідною позицією, що клієнт змушений підписати усе що запропонує Банк та самостійно вирішив замінити ФОП - --------- на фізичну особу - --------------.

В даному випадку правовідносини, що виникли внаслідок правової угоди між фізичною особою та юридичною особою Банком є цивільно-правовими, а у разі укладення правової угоди між двома суб’єктавми господарської діяльності (ФОП та Банк), то виникли б господарсько-правові відносини.

Отже, у зв’язку із тим, що Банк замінив у кредитних договорах сторону за договором, а саме: ФОП на фізичну особу, він приховав правову природу укладених угод – замість господарсько-правової угоди угода набула цивільно-правовий характер.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ст.24 ГК України). Статтею 128 ГК України визначено ФОП суб’єктами господарування та у відповідності до ст.51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Пунктом 25 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що за удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов’язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Отже зі змісту вчиненого правочину між мною та Банком виникли господарсько-правові відносини з приводу кредитування підприємницької діяльності ФОП --------------, що також підтверджується наступним.

1. Банк видав неспоживчий кредит фізичній особі, однак такого роду кредит можливо надати лише суб’єкту господарування;

Так у межах Рамкової угода №814 від 15.01.2008 року я отримав 62 000 доларів США із цільовим призначенням грошових коштів для задоволення особистих неспоживчих потреб (підп.4 п.2 Договору про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р.).

Отже в даному випадку фізична особа позбавлена свого права на захист як споживач, бо в угоді вказано, що кредит не споживчий.

Тобто, якщо за угодою кредит не споживчий, то він не міг бути укладеним із фізичною особою.

Закон України «Про захист прав споживачів», як зазначено в його преамбулі, регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У відповідності до п.22 ст.1 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов’язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Відповідно до ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов’язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов’язується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12.04.1996р. передбачено, що оскільки ЗУ «Про захист прав споживачів» не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Тобто відносини, що виникають внаслідок укладення кредитного договору із фізичною особою регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Такий висновок підтверджується Рішенням Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011р., який постановив, що споживачем вважається фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві

на придбання продукції.

Однак по причині того, що кредит у Договорі про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р. визначено не споживчим, то позичальник за угодою не може бути споживачем та така угода не регулюється Законом України «Про захист прав споживачів». Але ж це суперечить Закону України «Про захист прав споживачів», бо у відповідності до зазначених правових норм фізична особа, яка укладає кредитний договір, є споживачем фінансових послуг.

Таким чином, можна дійти висновку, що кредит із цільовим призначенням грошових коштів для задоволення особистих неспоживчих потреб, як зазначено у підп.4 п.2 Договору про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р. був передбачений для суб’єкта господарювання ФОП ---------- з метою фінансування його підприємницької діяльності.

2. Грошові кошти отримані за кредитним договором були направлені ФОП --------- виключно на здійснення підприємницької діяльності, а саме: закупівлю товару (докази додаються).

3. У відповідності до умов Рамкової Угоди №814 від 15.01.2008 року позичальник щороку повинен був звітуватися перед Банком щодо фінансового становища свого бізнесу. Так, підп.9.2.4. п.9.2. визначено, що «Не пізніше дати закінчення кожного із 12 місяців дії Угоди самостійно подавати Кредитору документи, що засвідчують фінансове становище Позичальника за останній календарний рік та останній період, що відповідно до податкового законодавства вважається звітним».

Надання щорічного звіту щодо фінансового стану характерно для суб’єктів господарської діяльності, що сплачують податки, тобто в нашому випадку: стану підприємницької діяльності ФОП -------------.

Також така умова щодо надання щорічних звітів про фінансовий стан позичальника була перед умовлена тим, що кредитування Позичальника було здійснено у межах лімітів умов кредитування, тобто надання кредиту траншами. Отже щоб отримати наступний транш Банк повинен мати інформацію, що подальше кредитування позичальника можливе та завдяки щорічному звітуванню контролювати його фінансовий стан для уникнення заборгованності.

4. Позичальник уклав із Банком лімітований кредит, який видається траншами. Однак, надання такого роду кредитів – траншами із встановленим лімітом характерно для кредитування суб’єктів господарської діяльності, у тому числі у ЗАТ «Про кредит Банк». На даний час Банк продовжує надавати лімітовані кредити траншами для підтримки бізнесу (докази додаються), а для фізичних осіб такого роду кредитів не передбачено.

Тобто форма укладеної угоди свідчить, що стороною у договорі є суб’єкт господарювання – ФОП -------------, а кредитні кошти призначені на інвестування бізнесу.

Отже Рамкова Угода №814 від 15.01.2008 року та Договір про надання траншу №5.15645/814 від 15.01.2008р. є удаваними, бо насправді ці угоди є господарсько-правовими, що укладені між ФОП -------------- та Банком та з метою фінансування підприємницької діяльності ФОП ----------------.

Згідно ч.1, ч.3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вже зазначалося волевиявлення щодо укладення правочину із Банком надходило від ФОП - ------------, а як громадянин та фізична особа цей суб’єкт не звертався до Банку за отриманням кредиту. Тобто фізична особа - ------------- не могла отримати кредит у Банка та не зверталася із такою пропозицією.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою — третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1 ст.215 ЦК України).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.24, 51, 203, 215, 235, 634 Цивільного Кодексу України, ст..128 Господарського Кодексу України, Рішенням Конституційного суду України №15-рп/2011 від 10.11.2011р., п.25 Постанови Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст.1, ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» №5 від 12.04.1996р., ст.3, ст.118, ст.119, ст.120 Цивільного процесуального кодексу України,

Link to comment
Share on other sites

Вам не дадут этот иск продвинуть по споживачам.

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для

особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою

діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

{ Офіційне тлумачення положень пункту 22 статті 1 див. в Рішенні

Конституційного Суду N 15-рп/2011 ( v015p710-11 ) від 10.11.2011 }

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12

Ваши аргументы не пройдут.

Вы цепляетесь за слово физическое лицо, они будут цепляться за предпринимательскую деятельность.

Вот Вы пишите:

Тобто, якщо за угодою кредит не споживчий, то він не міг бути укладеним із фізичною особою.

А я Вас спрошу: Почему не мог?

Физическое лицо предприниматель это и субъект господарювання одновременно .

Хотя и нет четкого тождественного определения этих двух понятий. Но в понимании ХК это одно и тоже. Уж поверьте, суды поймут также. Помимо 128

Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності

1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,

на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється

суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення

економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники

господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність,

реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав

та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність

за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків,

передбачених законодавством.

2. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені

відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ), державні,

комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього

Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську

діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які

здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до

закону як підприємці.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15/page2

Link to comment
Share on other sites

Вам не дадут этот иск продвинуть по споживачам.

22) споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє,

використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для

особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою

діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

{ Офіційне тлумачення положень пункту 22 статті 1 див. в Рішенні

Конституційного Суду N 15-рп/2011 ( v015p710-11 ) від 10.11.2011 }

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1023-12

Ваши аргументы не пройдут.

Вы цепляетесь за слово физическое лицо, они будут цепляться за предпринимательскую деятельность.

Вот Вы пишите:

А я Вас спрошу: Почему не мог?

Физическое лицо предприниматель это и субъект господарювання одновременно .

Хотя и нет четкого тождественного определения этих двух понятий. Но в понимании ХК это одно и тоже. Уж поверьте, суды поймут также. Помимо 128

Стаття 42. Підприємництво як вид господарської діяльності

1. Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична,

на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється

суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення

економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Стаття 55. Поняття суб'єкта господарювання

1. Суб'єктами господарювання визнаються учасники

господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність,

реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав

та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність

за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків,

передбачених законодавством.

2. Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені

відповідно до Цивільного кодексу України ( 435-15 ), державні,

комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього

Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську

діяльність та заэтот реєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які

здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до

закону як підприємці.

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/436-15/page2

Да я понимаю, но кредит выдавался как предпринимателю траншами на развитие бизнеса, прокредит банк кредитует только бизнес. Поэтому я хочу доказать что кредит выданый предпринимателю был заключен как с физлицом, а взято залоговое имущество, земельный участок хотя и оборудование также переписывалось.Если суд признает, что кредитный договор был действительно заключен и выдан предпринимателю то договор заключен с физ. лицом., а не с предпринимателем, тогда нужно подавать в хозяйственный суд и регулировать отношения банка и заемщика не по гражданскому кодексу а по хозяйственному это многое меняет т.как есть решение 1 инстанции в сторону заемщика а апелляция снесла это решение ( по валюте).

Один вопрос призначення кредиту "неспоживчи особисти потребы" могут быть у физлица????спасибо Вам огромное.

Link to comment
Share on other sites

А мне вот очень интересна "ноу хау" от Прокредита, который в рамковых своих угодах пишет, что цель кредита: "задоволення особистих неспоживчих потреб", а в заяве на выдачу наличности по кредиту черным по белому прописано "Ця діяльність не повязана з підприємницькою чи інвестиційною діяльністю".

Что ж это за деятельность такая - особисто-неспоживча, и несвязанная с предпринимательской или инвестиционной деятельностью???

Link to comment
Share on other sites

А мне вот очень интересна "ноу хау" от Прокредита, который в рамковых своих угодах пишет, что цель кредита: "задоволення особистих неспоживчих потреб", а в заяве на выдачу наличности по кредиту черным по белому прописано "Ця діяльність не повязана з підприємницькою чи інвестиційною діяльністю".

Что ж это за деятельность такая - особисто-неспоживча, и несвязанная с предпринимательской или инвестиционной деятельностью???

Так вот и я я об этом.Иск написан вынесла на обсуждение срочно нужно подать, хочу быть готова ко всему.Судились по валюте представитель постоянно заявлял что мы не потребители финансовой услуги и вот возникла идея...... Если не потребители то позвольте значит предприниматели бизнес то был реальный и брали под него. Спасибо Всем кто откликается заранее благодарна за критику или поддержку хочу подготовится как следует.
Link to comment
Share on other sites

Так вот и я я об этом.Иск написан вынесла на обсуждение срочно нужно подать, хочу быть готова ко всему.Судились по валюте представитель постоянно заявлял что мы не потребители финансовой услуги и вот возникла идея...... Если не потребители то позвольте значит предприниматели бизнес то был реальный и брали под него. Спасибо Всем кто откликается заранее благодарна за критику или поддержку хочу подготовится как следует.

Посмотрите внимательно на Ваши заявы на выдачу наличности. Если на них чьотко напысано "Ця операція не повязана з підприємницькою та інвестиційною діяльністю", то, насколько я понимаю, по логике: всё, что не связано с предпринимательской и инвестиционной деятельностью - есть споживчи потребы. Или я ошибаюсь???

Мне неизвестна категория, которой оперирует Прокредит банк "особисті неспоживчі потреби", либо потреби - особисті споживчі, либо они - неспоживчі. Слыхала еще про "суспільні споживчі потреби", а вот про "особисті неспоживчі" не слышала.

Link to comment
Share on other sites

......

як Позичальником, та ЗАТ «ПроКредит Банк», як Кредитором було укладено Рамкову Угоду №

о, наши люди. У меня тоже Прокредит. Ночью буду изучать вашу тему
Link to comment
Share on other sites

Посмотрите внимательно на Ваши заявы на выдачу наличности. Если на них чьотко напысано "Ця операція не повязана з підприємницькою та інвестиційною діяльністю", то, насколько я понимаю, по логике: всё, что не связано с предпринимательской и инвестиционной деятельностью - есть споживчи потребы. Или я ошибаюсь???

Мне неизвестна категория, которой оперирует Прокредит банк "особисті неспоживчі потреби", либо потреби - особисті споживчі, либо они - неспоживчі. Слыхала еще про "суспільні споживчі потреби", а вот про "особисті неспоживчі" не слышала.

К сожалению заяв на выдачу нала у нас нет на официальном сайте прокредит банка есть четкие описания тех или иных форм кредита одним из тезисов индивидуальный подход включая гибкий график в соответствии со спецификой вашего бизнеса, залог успех бизнеса это планирование и т.д все их кредиты направлены на развитие малого бизнеса вот только договора заключены не с предпринимателями, а с физ лицами почему?????
Link to comment
Share on other sites

К сожалению заяв на выдачу нала у нас нет на официальном сайте прокредит банка есть четкие описания тех или иных форм кредита одним из тезисов индивидуальный подход включая гибкий график в соответствии со спецификой вашего бизнеса, залог успех бизнеса это планирование и т.д все их кредиты направлены на развитие малого бизнеса вот только договора заключены не с предпринимателями, а с физ лицами почему?????

На вопрос почему?, я бы ответила так: "Ну надо ж было хде-та на***ть замщика, если доллары выдаем через текущий счет, как "правильно", то надо всеми силами защититься от ЗПП с одной стороны, а с другой стороны - от хоз. судов, которые в отличие от гражданских неплохо разбираются в бухгалтерии.

А если нет заяв на выдачу наличности, то запросите их копии в письменном виде у банка.

Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
  • Пользователи

    No members to show