Хочу подать иск по п.16 Постановы ПВССУРЦКС №5

[vit]

Обращаюсь к практикующим юристам и адвокатам.

Сам я не юрист и денег на грамотного адвоката сами понимаете нет.

Давно читаю форум и появилась хорошая на мой взгляд зацепка.

Если все выгорит, думаю, многие клиенты Универсала вздохнут с облегчением, т.к. сколько договоров по нему я не видел, везде одна и та же грабля:

"позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …"

Готовлюсь подавать приведенный ниже иск.

Буду очень благодарен за любые замечания.

ПОЗОВНА ЗАЯВА

(ПРО ЗАХИСТ ПРАВ СПОЖИВАЧІВ)

про визнання кредитного договору недійсним

Мною, ... (надалі – Позивач), 23 квітня 2008 року з ВАТ «Універсал Банк» (надалі – Відповідач або Банк) було укладено Кредитний договір № ... (далі за текстом – Кредитний договір або Договір). Зазначений Договір укладений сторонами із визначенням його змісту на основі стандартної форми, запропонованої Відповідачем для будь-яких клієнтів-фізичних осіб.

Відповідно до п.1.1. Кредитного договору «Кредитор зобов’язується надати Позичальнику на умовах цього Договору грошові кошти (кредит) в сумі ... доларів США, а Позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі ... річних в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором».

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору цільове призначення – придбання майна.

Відповідно до п.1.5. Кредитного договору «погашення платежів за Кредитом здійснюється Позичальником у валюті кредиту».

На час укладання кредитного Договору мною Банку була достовірно надана інформація про мій фінансово-майновий стан та відповідно до умов надання кредитних коштів мною була надана довідка про отримання доходу у національній валюті України за шість місяців, що передували місяцю отримання кредиту.

Мені, як громадянину України, що проживає та витрачає кошти на території України, був потрібен кредит в національній валюті України – гривні.

При зверненні до ВАТ «Універсал Банк» в особі керуючого Київським відділенням №35 мені була потрібна сума грошей, яка дорівнювала 680 000 грн. Ці гроші мені були потрібні для придбання нерухомості. Однак, при зверненні до банку з проханням надати кредит, представники Відповідача, як професійного надавача фінансових послуг, пояснили, що на такі цілі гривневі кредити не вигідні, оскільки на відміну від гривневих кредити в іноземній валюті видаються за процентною ставкою меншою, ніж процента ставка в гривні, а тому за умови постійної стабільності курсу національної валюти України валютний кредит більш вигідний позичальнику, ніж гривневий. Тому я, повністю довіряючи Відповідачу, вважаючи в момент укладення спірного договору, що сторони діють у повній відповідності до вимог закону, що визначення валютою платежу долара США є на користь мене з точки зору розміру процентної ставки, що зростання курсу долара по відношенню до гривні за час дії кредитного договору не відбудеться, не розуміючи, що таким чином я беру на себе всі валютні ризики, уклав Кредитний договір у формі приєднання.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011 положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" від 12 травня 1991 року N 1023-XII з наступними змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Конституційний Суд України як зазначено в наведеному рішенні виходить з того, що «споживачу, як правило, об'єктивно бракує знань, необхідних для здійснення правильного вибору товарів (робіт, послуг) із запропонованих на ринку, а також для оцінки договорів щодо їх придбання, які нерідко мають вид формуляра або іншу стандартну форму (частина перша статті 634 Кодексу). Отже, для споживача існує ризик помилково чи навіть унаслідок уведення його в оману придбати не потрібні йому кредитні послуги. Тому держава забезпечує особливий захист більш слабкого суб'єкта економічних відносин, а також фактичну, а не формальну рівність сторін у цивільно-правових відносинах, шляхом визначення особливостей договірних правовідносин у сфері споживчого кредитування та обмеження дії принципу свободи цивільного договору. Це здійснюється через встановлення особливого порядку укладення цивільних договорів споживчого кредиту, їх оспорювання, контролю за змістом та розподілу відповідальності між сторонами договору».

В п. 16 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 5 від 30 березня 2012 року зазначено, що «суди повинні з'ясувати виконання банками чи іншими фінансовими установами положення статей 11, 18, 21 Закону України "Про захист прав споживачів", а також пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 2007 року N 541/13808 (щодо договорів, укладених після набрання постановою чинності), де передбачено обов'язок банків у разі надання кредиту в іноземній валюті під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач. При розгляді таких справ суди повинні враховувати, зокрема, висновки, викладені у Рішенні Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011»

Відповідно до п.9. ст..15 Закону України "Про захист прав споживачів" під час розгляду вимог споживача про відшкодування збитків, завданих недостовірною або неповною інформацією про продукцію чи недобросовісною рекламою, необхідно виходити з припущення, що у споживача немає спеціальних знань про властивості та характеристики продукції, яку він придбаває.

Відповідно до п.8. ст..18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 (надалі – Постанова НБУ №168), у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач.

Згідно п.п. 8.5. Кредитного договору «позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …»

Відповідно до визначень термінів ст. 2 закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська діяльність - залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Я розумів п.п. 8.5. Кредитного договору так, що можливі валютні ризики несе сам Відповідач, оскільки це входить до сфери його діяльності як професійного фахівця з надання фінансових послуг. Тому я був впевнений, що сума в гривнях щодо обсягу зобов’язань і щодо обсягу щомісячних платежів по Кредитному договору буде незмінною для мене на протязі всього строку дії договору. Про те, що мене ввели в оману, мені стало відомо, коли почав зростати курс долара США відносно гривні.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється.

Частиною 2 пункту 1 цієї статі передбачено, що нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводять споживача в оману або є агресивною. Згідно пункту 2 цієї статі підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Тобто існування в Кредитному договорі п.п. 8.5. в наведеному формулюванні є ознакою нечесної підприємницької практики, оскільки попередження мене як споживача стосовно валютних ризиків відповідно до п. 3.8. Постанови НБУ № 168 відсутнє взагалі або подано у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб, що тлумачиться на користь мене знову ж таки як відсутнє.

Відповідно до п.2. ст..11 Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Як вбачається з інформації про «Кредит на придбання нерухомості» та «Інформації для клієнта» (копії додаються), під час переддоговірної роботи Відповідачем були надані тільки переваги вказаного продукту. В той же час Відповідач відповідно до п.2. ст..11 Закону України "Про захист прав споживачів" та ст. 2 Постанови НБУ № 168 мав зазначити як недолік існування валютних ризиків і при цьому, що ці валютні ризики покладені саме на позичальника. Взагалі в інформації про «Кредит на придбання нерухомості» та «Інформації для клієнта» відсутні будь-які застереження щодо можливих валютних ризиків.

Тобто, крім іншого, Відповідач порушив вимоги Закону України "Про захист прав споживачів" та Постанови НБУ № 168 щодо обов'язку банків перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про недоліки пропонованих схем кредитування, що також є ознакою нечесної підприємницької практики.

Пунктом 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Відповідно до п. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; а згідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що а ні до, а ні під час укладення Кредитного договору Відповідач не попередив мене письмово про можливі валютні ризики, а тим більше, що ці ризики в повному обсязі покладені на мене. Зазначене попередження споживача (клієнта банку) стосовно валютних ризиків є обов’язком Відповідача як банку, встановленим Законом України «Про захист прав споживачів» та Постанови НБУ №168.

Порушення такого обов’язку Відповідачем є ознакою нечесної підприємницької практики, яка є забороненою. З урахуванням наведеного та ст.ст. 202, 203, 215, 216 та 236 Цивільного Кодексу України Кредитний договір є недійсним з моменту його укладення.

Заключні положення:

Закон України «Про захист прав споживачів», як зазначено в його преамбулі, регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів»:

- споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника;

- продукція – будь-який виріб (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспільних потреб.

- споживчий кредит - кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції;

Надання коштів за вказаним Кредитним договором, відповідає всім ознакам споживчого кредиту, а саме:

- Відповідач є банком;

- Позивач є споживачем, так як є фізичною особою, яка придбаває нерухоме майно для використання останнього в якості основного місця проживання, тобто для власних потреб;

- продукція що набувається, тобто кредит, який є предметом Кредитного Договору, відповідає ознакам продукції передбаченим Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім того, п.1. Постанови НБУ № 168, встановлює, що «Ці Правила розроблено відповідно до … статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори)… Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) … Банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил … під час укладення кредитних договорів зі споживачами.»

Отже, правовідносини, що виникають з Кредитного Договору, регулюються крім іншого Законом України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію. Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою. Наслідком цього є недійсність Кредитного договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов’язані з порушенням їх прав. Тому при подачі даного позову судовий збір не сплачується.

На підставі викладеного та керуючись положеннями ст.. 42 Конституції України, ст. ст. 16, 202, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 11, 15, 18, 19, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», «Правилами надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затвердженими постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року N 15-рп/2011, Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 5 від 30 березня 2012 року.

П Р О Ш У :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Визнати недійсним з моменту укладання кредитний Договір № ... від 23 квітня 2008 року, укладений між мною, ... та ВАТ «Універсал Банк».

3. У відповідності із частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

[Dimon73]

(частина перша статті 634 Кодексу).

Укажите какой кодекс

3. У відповідності із частиною 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачі» звільнити мене від сплати Судового збору.

Этот пункт в просительной части лишний

[vit]

Укажите какой кодекс

Это цитата из постанови КСУ

Этот пункт в просительной части лишний

Ясно. Принимается.

[Dimon73]

Это цитата из постанови КСУ

Почитайте п. 3.2 постановы с начала

[vit]

пришла ухвала про усунення недоліків

суть - "позивачем не надано належного правового обгрунтування звернення з даним позовом, посилаючись на положення ЗУ ЗПП, не зазначивши при цьому, які права та обов'язки позивача порушено відповідачем при виконанні кредитного договору саме в частині надання послуг позивачу як споживачу цих послуг, із зазначенням пунктів договору, що визначають умови та якість налання послуг"

при этом в иске вообще ни слова о выполнении договора

суть иска - преддоговорная работа + сам договор в части возложения всех валютных рисков на заемщика

Может судья не дочитал до конца, где четко указано "Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою" со ссылкой на п. 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ ЗПП ?

Подскажите, пожалуйста, что писать на этот маразм ?

Или ничего не писать, пусть возвращают и подавать заново в надежде, что новый судья будет адекватным ?

[dentalen]

пришла ухвала про усунення недоліків

суть - "позивачем не надано належного правового обгрунтування звернення з даним позовом, посилаючись на положення ЗУ ЗПП, не зазначивши при цьому, які права та обов'язки позивача порушено відповідачем при виконанні кредитного договору саме в частині надання послуг позивачу як споживачу цих послуг, із зазначенням пунктів договору, що визначають умови та якість налання послуг"

при этом в иске вообще ни слова о выполнении договора

суть иска - преддоговорная работа + сам договор в части возложения всех валютных рисков на заемщика

Может судья не дочитал до конца, где четко указано "Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою" со ссылкой на п. 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ ЗПП ?

Подскажите, пожалуйста, что писать на этот маразм ?

Или ничего не писать, пусть возвращают и подавать заново в надежде, что новый судья будет адекватным ?

Родной универсал! У меня были суды по иппотеке по ЗПП. Могу скинуть свой иск. Но у меня сейчас дело в кассации, а 1 и 2 проиграны, причем решение-брали-отдайте и срали мы на ЗПП и 168

[vit]

Родной универсал! У меня были суды по иппотеке по ЗПП. Могу скинуть свой иск. Но у меня сейчас дело в кассации, а 1 и 2 проиграны, причем решение-брали-отдайте и срали мы на ЗПП и 168

Аналогично.

Я пошел по второму кругу.

Первый раз был полный иск по 524 ЦК, невозможность платить в у.е. и ЗПП с участием нотариуса и поручителя.

Прошел все 3 стадии. По 524 ЦК - ни слова, а кассация сказала - нарушений не найдено.

Теперь иду сам, поэтапно.

[dentalen]

Аналогично.

Я пошел по второму кругу.

Первый раз был полный иск по 524 ЦК, невозможность платить в у.е. и ЗПП с участием нотариуса и поручителя.

Прошел все 3 стадии. По 524 ЦК - ни слова, а кассация сказала - нарушений не найдено.

Теперь иду сам, поэтапно.

Скажите вы платите или нет? И если нет то сколько мес.? У вас банк в суды ходит? У меня нет. Из запрашиваемых документов ничего не подал, а суд попустил.

"позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …"-проходили, имели это в виду в суде, даже не акцентируют внимание

[vit]

Скажите вы платите или нет? И если нет то сколько мес.? У вас банк в суды ходит? У меня нет. Из запрашиваемых документов ничего не подал, а суд попустил.

"позичальник підтверджує, що розуміє наслідки настання валютних ризиків …"-проходили, имели это в виду в суде, даже не акцентируют внимание

Пока есть возможность я плачу, чтобы у банка не было возможности подать на меня. Иначе, сами понимаете, быстро прокрутят по суду и взыщут всю сумму.

Но ресурсы на пределе, поэтому и сужусь в надежде рано или поздно выиграть.

Судился в Оболонском суде, так там судья лично звонила в банк, чтоб пришел представитель, и он таки пришел. Она задолбалась выносить заочные решения.

Но там иск я оставил без рассмотрения - не понравилось отношение судьи. Сейчас в своем районе подал.

Насчет "имели это в виду в суде" согласен. В первый раз тоже прокатили без комментариев, тупо - свобода договора. Но тогда иск был большой и большую часть просто проигнорировали.

Сейчас решил идти отдельно по каждому обстоятельству. Конкретно, чтоб нельзя было открутиться.

Плюс п.16 постановы пленума по идее должен помочь.

[vit]

пришла ухвала про усунення недоліків

суть - "позивачем не надано належного правового обгрунтування звернення з даним позовом, посилаючись на положення ЗУ ЗПП, не зазначивши при цьому, які права та обов'язки позивача порушено відповідачем при виконанні кредитного договору саме в частині надання послуг позивачу як споживачу цих послуг, із зазначенням пунктів договору, що визначають умови та якість налання послуг"

при этом в иске вообще ни слова о выполнении договора

суть иска - преддоговорная работа + сам договор в части возложения всех валютных рисков на заемщика

Может судья не дочитал до конца, где четко указано "Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою" со ссылкой на п. 5 ч. 1 ст. 21 ЗУ ЗПП ?

Подскажите, пожалуйста, что писать на этот маразм ?

Или ничего не писать, пусть возвращают и подавать заново в надежде, что новый судья будет адекватным ?

Первый раз сталкиваюсь с усуненням недоліків, особенно когда не понятно, что нужно устранять.

Поэтому очень прошу практиков посмотреть и поправить.

24.05 после обеда крайний срок. Буду подавать.

ЗАЯВА

ПРО УСУНЕННЯ НЕДОЛІКІВ

на виконання ухвали суду від 14 травня 2012 року

Мною, ..., 22 травня 2012 року отримано копію ухвали від 14.05.2012 року (надалі – Ухвала) про залишення позовної заяви без руху та надання строку для усунення недоліків до 21.05.2012 року або не більше двох днів з моменту отримання копії ухвали.

Як вбачається з позначок на конверті (копія додається), в якому було отримано Ухвалу, лист потрапив в поштове відділення (поштовий індекс ...) 22 травня 2012 року і в цей же день лист було мною отримано на руки. Тобто відповідно до вимог Ухвали останнім днем подання даної заяви є 24 травня 2012 року.

Серед недоліків, які необхідно виправити, Ухвалою зазначено наступне (абз. 6 мотивувальної частини Ухвали): «позивачем не надано належного правового обґрунтування звернення з даним позовом, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів», не зазначивши при цьому, які права та обов'язки позивача порушено відповідачем при виконанні кредитного договору від ... року, саме в частині надання послуг позивачу як споживачу цих послуг, із зазначенням пунктів договору, що визначають умови та якість надання послуг»

Проте такий висновок суду не ґрунтується на обставинах та доказах, що їх підтверджують, які наведені в позовній заяві, а також не стосується її суті і ось чому:

По-перше, як зазначено в позовній заяві (арк.. 5 абз. 3 позовної заяви) «Предметом цієї позовної заяви є порушення моїх прав як споживача внаслідок порушення Відповідачем вимог законодавства щодо надання відповідної інформації під час укладення Кредитного договору зі мною, що є ознакою нечесної підприємницької діяльності, яка є забороненою».

Відповідно до п.2. ст..11 Закону України "Про захист прав споживачів" перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.

Відповідно до пункту 3.8 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року N 168 (надалі – Постанова НБУ №168), у разі надання кредиту в іноземній валюті банки зобов'язані під час укладення кредитного договору попередити споживача, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за цим договором несе споживач. Така ж думка викладена в п. 16 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з Розгляду Цивільних і Кримінальних Справ № 5 від 30 березня 2012 року.

Крім того, п.1. Постанови НБУ № 168, встановлює, що «Ці Правила розроблено відповідно до … статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів (далі - кредитні договори)… Ці Правила регулюють порядок надання банками споживачу повної, необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про сукупну вартість споживчого кредиту (кредиту на поточні потреби, кредиту в інвестиційну діяльність, іпотечного кредиту) … Банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил … під час укладення кредитних договорів зі споживачами.»

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів»: права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.

Всі наведені норми законодавства викладені в позовній заяві з відповідними посиланнями на них.

Як зазначено в позовній заяві, а ні під час переддоговірної роботи, а ні під час укладення Кредитного договору Відповідач не попередив мене письмово, що всі валютні ризики несу саме я в повному обсязі.

Отже, суть позовної заяви полягає в порушенні Відповідачем моїх прав як споживача фінансових послуг, а саме вимог ст.ст. 11, 21 Закону України «Про захист прав споживачів» та п. 3.8 Постанови НБУ №168, при проведенні переддоговірної роботи та під час укладення Кредитного договору.

Позовна заява стосується дій Відповідача до та під час укладання Кредитного договору і жодним чином не стосується його виконання.

В позовній заяві також наведені докази того, що зазначене порушення Відповідачем моїх прав як споживача на отримання відповідної інформації до та під час укладення Кредитного договору має ознаки нечесної підприємницької практики (арк.. 3 абз. 5-10 позовної заяви).

Пунктом 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

По-друге, в позовній заяві зазначені пункти договору, що є ознакою нечесної підприємницької практики, зокрема п. 8.5 (арк.. 3 абз. 2 позовної заяви).

Тому посилання суду на відсутність подібних посилань на відповідні пункти договору є безпідставними.

По-третє, в резолютивній частині Ухвали зазначено: «.. про що повідомити позивачці та надати їй строк для усунення …». Таке формулювання з використанням жіночого роду стосовно мене вважаю образливим і неприйнятним. До того ж, це не є опискою, оскільки повторюється двічі. В той же час з наданих до позовної заяви копій мого паспорта та самого тексту позовної заяви чітко вбачається приналежність мене до чоловічої статі.

Із викладеного вище вбачається повна відповідність позовної заяви вимогам ст..ст. 119, 120 Цивільного процесуального Кодексу України. Зокрема, чітко вказано, які права позивача порушено (арк.. 5 абз. 3 позовної заяви), обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів і норм законодавства, що підтверджують кожну обставину.

З іншого боку зазначені в абз. 6 мотивувальної частини Ухвали недоліки не є предметом позовної заяви або обставиною, на яку посилається позивач (зокрема, в позовній заяві не йдеться про виконання Кредитного договору), тому усуненню не підлягають.

На підставі вищевикладеного відповідно до приписів ст. 122 Цивільного процесуального Кодексу України

П Р О Ш У :

Відкрити провадження у справі за позовною заявою.

Додатки:

1. Ксерокопія поштового конверту

2. Копія заяви про усунення недоліків (на 3 аркушах) з усіма вищевказаними додатками (на 4 аркушах).

[vit]

подал заяву на устранение недостатков в течение 2 дней с момента получения ухвали

результат - сроки пропущены, иск возвращен без открытия производства

буду подавать заново в надежде на другого адекватного судью

может у кого есть мнения, что поменять в иске, чтобы судьи тупо не могли отморозиться ?