Безпредел по нарастающей

[Luka]

Обнару

жила сегодня в почтовом ящике. Времени на обжалование нет. Я не знаю как и что писать в вышку. Сколько судебный сбор?

В ПИ судья сделал вид что нет закон про защиту прав потребителей, да и я не существую. Тут вообще послали в сад.

Не первій раз прошу Вас - помогите. Можно что-то сделать?

Задрал банк не на шутку. С 09 года не берёт оплату частично, требует всё и сразу. Сейчас ещё один иск подали про стягнення квартиры в счёт долга.

До этого была исполнительная надпись. Судилась полгода. Из ДВС банк претензии отозвал. Таперь более 30 тыс.грн. требует ДВС за дии и сбор.

Банк более года своевольно продаёт мою квартиру по левой цене. На их сайте.

В стране нет власти, вернее она есть только у банкиров.

[ANTIRAID]

Кассацию можно подать, судебный сбор не платите опять ссылаясь на ЗУ "О защите прав потребителей", но результат вероятнее всего будет тот же.

1. Попробуйте документально зафиксировать отказ банка в принятии платежей.

2. Исполнительную надпись нужно признать не подлежащей исполнению. Тогда исполнительного сбора не будет.

[Luka]

Кассацию можно подать, судебный сбор не платите опять ссылаясь на ЗУ "О защите прав потребителей", но результат вероятнее всего будет тот же.

1. Попробуйте документально зафиксировать отказ банка в принятии платежей.

2. Исполнительную надпись нужно признать не подлежащей исполнению. Тогда исполнительного сбора не будет.

Представители банка в суде говорили что я всё выдумала и сёйчас, когда кредит потяжелел в три раза они готовы брать. Только гасится будут пеня.

По исполнительной тоже в коссации.

Эта ухвала по моему иску про защиту прав потребителей и встречная банка о стягненни заборгованности.

10 мая ещё суд. Банк подал про стягнення квартиры за счёт долга.

Как же подать кассацию и ссылаться ЗУ "О защите прав потребителей", если Вы говорите что результат будет тот-же.

Если в апеляции 50% от ПИ, я в ПИ не платила, то как надо было платить.

И сейчас не знаю ни что писать, ни сколько платить.

[ANTIRAID]

Представители банка в суде говорили что я всё выдумала и сёйчас, когда кредит потяжелел в три раза они готовы брать. Только гасится будут пеня.

По исполнительной тоже в коссации.

Эта ухвала по моему иску про защиту прав потребителей и встречная банка о стягненни заборгованности.

10 мая ещё суд. Банк подал про стягнення квартиры за счёт долга.

Как же подать кассацию и ссылаться ЗУ "О защите прав потребителей", если Вы говорите что результат будет тот-же.

Если в апеляции 50% от ПИ, я в ПИ не платила, то как надо было платить.

И сейчас не знаю ни что писать, ни сколько платить.

Если хотите заплатить, то вот тут есть ставки: http://antiraid.com.ua/directory/new-stavk...nogo-sbora.html

70 % ставки, подлежащей оплате при подаче искового заявления, др. заявления и жалобы, а в случае подачи искового заявления имущественного характера – 70 % ставки, рассчитанной исходя из оспариваемой суммы

По поводу обращения взыскания на квартиру в счет долга, нужно смотреть документы, чтобы дать совет.

[AntiBank]

Обнаружила сегодня в почтовом ящике. Времени на обжалование нет. Я не знаю как и что писать в вышку. Сколько судебный сбор?

Вот Вам аргументация, которая уже срабатывала. Ситуация была похожа с вашей.

....

Що стосується сплати судового збору: при поданні апеляційної скарги апелянт просив суд звільнити його від сплати державного мита на підставі ст.. 22 Закону України «Про захист прав споживачі» та п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито». (Это старая ссылка , еще по декрету, надо заменить)

Дані положення не обмежують права споживача на судовий розгляд справи в залежності від повноти або відсоткового співвідношення з іншими позовними вимогами або запереченнями.

Цитата п.3. ст.. 22 Закона України «Про захист прав споживачів»:

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Кінець цитати статті

Дана стаття носить імперативний характер. Вона не містить умов, виключень або кількість позовних вимог, пов’язаних з порушенням його прав згідно з якими вона може бути не застосована.

Як вбачається з тексту даної статті та всього закону, зокрема преамбули та ст.. 1 Закону, законодавець не визначив об’єм, межу або повноту порушених прав споживача, за умовами виникнення яких він може бути звільненим або незвільненим від сплати державного мита та за якими закон може бути застосований або не застосований. Якщо суд визнає, що апелянт є споживачем, фізичною особою і він потребує захисту своїх прав, позовна заява стосується частково або повністю захисту його прав, то незалежно від ступені цього відношення, кількості позовних вимог, характеру цих вимог, об’єму матеріалів справи, навіть якщо деякі, на думку суду, не стосуються позивача, як споживача фінансових послуг в наслідок об’єднання з іншої справою, він зобов’язан вимоги споживачів про захист їх прав розглядати у позовному провадженні.

В процесі практичного застосування ст.42 Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» при кредитних відносинах, що виникли між кредитодавцем (банком, фінансовою установою) та споживачем фінансових послуг (заявником) виникли спірні ситуації в частині захисту прав споживачів фінансових послуг при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, нарахуванні ціни договору (сукупної вартості кредиту), процентів за кредитом, та, як наслідок, неоднозначні застосування судами України положень Закону України «Про захист прав споживачів».

В частині четвертої статті 42 Конституції України зазначено:

«Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.»

(Джерело: Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР http://zakon1.rada.gov.ua ;

Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141;

Офіційний вісник України вiд 01.10.2010 - 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.)

Одночасно преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено:

«Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.»

(Джерело: Верховна Рада УРСР; Закон вiд 12.05.1991 № 1023-XII

{ В редакції Закону N 3161-IV ( 3161-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 7, ст.84 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1779-VI ( 1779-17 ) від 17.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.84

N 2741-VI ( 2741-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.123 } http://zakon1.rada.gov.ua;

Голос України вiд 08.06.1991;

Відомості Верховної Ради УРСР вiд 23.07.1991 - 1991 р., № 30, стаття 379)

Отже Закон України «Про захист прав споживачів» реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів, розширює конституційну гарантію- «Держава захищає права споживачів…» і є спеціальним законом який регулює відносини між споживачами та особами, що надають їм послуги, товари, роботи і гарантує (не обмежує) права споживача на судовий захист в судах загальної юрисдикції на підставі та з урахуванням його.

Аналогічної точки зору додержується і Верховний Суд України. Згідно Постанови ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. ”Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист…. «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”.

Таким чином, навіть якщо справа «Про захист прав споживачів…», де є позивачем П.І.Б. і справа «Про стягнення заборгованості…», де є позивачем БАНК були за Ухвалою суду об’єднані в одне провадження, цей факт не може позбавити (обмежити) позивача – споживача фінансових послуг від судового захисту на підставі закону України «Про захист прав споживачів».

Тому не є зрозумілим необґрунтований нормативно - правовим актом висновок суду:

(цитата)

«Оскільки рішення оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, тому положення ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовується»

(кінець цитати)

Ця теза не ґрунтується на законі і прямо протирічить вищезазначеної Постанові ВСУ, так як в неї зазначено «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії…», при цьому суд за власною ініціативою робить це обмеження, не застосовуючи Закон, аргументуючи це обмеження існуванням рішення, що «оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості»

Невже суд вважає, що при об’єднанні двох справ, навіть якщо одна з них про стягнення заборгованості, нівелюються права споживача та його позовні вимоги, обмежується дія Конституції і Закону, що захищають його? Чи при розгляді частини справи про стягнення заборгованості споживач вже позбавляється статусу споживача фінансових послуг? Чи стягнення заборгованостей не «виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)»?

Згідно ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий аналіз даної статті з урахуванням офіційного тлумачення Конституційного Суду дозволяє зробити висновок, що органи державної влади, в тому числі і суди не мають права проявляти будь - яку ініціативу, якщо вона прямо не дозволена законом. Жоден закон, в тому числі і Закон України «Про захист прав споживачів» не дозволяє прямо чи побічно обмежувати його дію і жоден орган державної влади не має право цього робити.

Це насамперед зумовлено існуванням іншої статті, але вже Кримінального Кодексу України «Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», також Присяги судді, згідно з якої суддя зобов’язан «…підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді…».

В Ухвалі апеляційного суду не наведено закон, згідно з яким може бути обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст. 42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів», а існує лише власний висновок без наведення джерел.

Враховуючи вищенаведені обставини,-

ПРОШУ:

....

Держитесь. И удачи.

Время на обжалование есть, т.к. у Вас не рекомендованное письмо. Обжалуйте, обязательно.

Также можно в ВККУ писать.

[Luka]

Вот Вам аргументация, которая уже срабатывала. Ситуация была похожа с вашей.

....

Що стосується сплати судового збору: при поданні апеляційної скарги апелянт просив суд звільнити його від сплати державного мита на підставі ст.. 22 Закону України «Про захист прав споживачі» та п.10 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито». (Это старая ссылка , еще по декрету, надо заменить)

Дані положення не обмежують права споживача на судовий розгляд справи в залежності від повноти або відсоткового співвідношення з іншими позовними вимогами або запереченнями.

Цитата п.3. ст.. 22 Закона України «Про захист прав споживачів»:

Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Кінець цитати статті

Дана стаття носить імперативний характер. Вона не містить умов, виключень або кількість позовних вимог, пов’язаних з порушенням його прав згідно з якими вона може бути не застосована.

Як вбачається з тексту даної статті та всього закону, зокрема преамбули та ст.. 1 Закону, законодавець не визначив об’єм, межу або повноту порушених прав споживача, за умовами виникнення яких він може бути звільненим або незвільненим від сплати державного мита та за якими закон може бути застосований або не застосований. Якщо суд визнає, що апелянт є споживачем, фізичною особою і він потребує захисту своїх прав, позовна заява стосується частково або повністю захисту його прав, то незалежно від ступені цього відношення, кількості позовних вимог, характеру цих вимог, об’єму матеріалів справи, навіть якщо деякі, на думку суду, не стосуються позивача, як споживача фінансових послуг в наслідок об’єднання з іншої справою, він зобов’язан вимоги споживачів про захист їх прав розглядати у позовному провадженні.

В процесі практичного застосування ст.42 Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» при кредитних відносинах, що виникли між кредитодавцем (банком, фінансовою установою) та споживачем фінансових послуг (заявником) виникли спірні ситуації в частині захисту прав споживачів фінансових послуг при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, нарахуванні ціни договору (сукупної вартості кредиту), процентів за кредитом, та, як наслідок, неоднозначні застосування судами України положень Закону України «Про захист прав споживачів».

В частині четвертої статті 42 Конституції України зазначено:

«Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.»

(Джерело: Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР http://zakon1.rada.gov.ua ;

Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141;

Офіційний вісник України вiд 01.10.2010 - 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.)

Одночасно преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено:

«Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.»

(Джерело: Верховна Рада УРСР; Закон вiд 12.05.1991 № 1023-XII

{ В редакції Закону N 3161-IV ( 3161-15 ) від 01.12.2005, ВВР, 2006, N 7, ст.84 }

{ Із змінами, внесеними згідно із Законами

N 1779-VI ( 1779-17 ) від 17.12.2009, ВВР, 2010, N 9, ст.84

N 2741-VI ( 2741-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011, N 18, ст.123 } http://zakon1.rada.gov.ua;

Голос України вiд 08.06.1991;

Відомості Верховної Ради УРСР вiд 23.07.1991 - 1991 р., № 30, стаття 379)

Отже Закон України «Про захист прав споживачів» реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів, розширює конституційну гарантію- «Держава захищає права споживачів…» і є спеціальним законом який регулює відносини між споживачами та особами, що надають їм послуги, товари, роботи і гарантує (не обмежує) права споживача на судовий захист в судах загальної юрисдикції на підставі та з урахуванням його.

Аналогічної точки зору додержується і Верховний Суд України. Згідно Постанови ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. ”Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист…. «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”.

Таким чином, навіть якщо справа «Про захист прав споживачів…», де є позивачем П.І.Б. і справа «Про стягнення заборгованості…», де є позивачем БАНК були за Ухвалою суду об’єднані в одне провадження, цей факт не може позбавити (обмежити) позивача – споживача фінансових послуг від судового захисту на підставі закону України «Про захист прав споживачів».

Тому не є зрозумілим необґрунтований нормативно - правовим актом висновок суду:

(цитата)

«Оскільки рішення оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості за кредитним договором, тому положення ЗУ «Про захист прав споживачів» не застосовується»

(кінець цитати)

Ця теза не ґрунтується на законі і прямо протирічить вищезазначеної Постанові ВСУ, так як в неї зазначено «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії…», при цьому суд за власною ініціативою робить це обмеження, не застосовуючи Закон, аргументуючи це обмеження існуванням рішення, що «оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості»

Невже суд вважає, що при об’єднанні двох справ, навіть якщо одна з них про стягнення заборгованості, нівелюються права споживача та його позовні вимоги, обмежується дія Конституції і Закону, що захищають його? Чи при розгляді частини справи про стягнення заборгованості споживач вже позбавляється статусу споживача фінансових послуг? Чи стягнення заборгованостей не «виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)»?

Згідно ст.. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий аналіз даної статті з урахуванням офіційного тлумачення Конституційного Суду дозволяє зробити висновок, що органи державної влади, в тому числі і суди не мають права проявляти будь - яку ініціативу, якщо вона прямо не дозволена законом. Жоден закон, в тому числі і Закон України «Про захист прав споживачів» не дозволяє прямо чи побічно обмежувати його дію і жоден орган державної влади не має право цього робити.

Це насамперед зумовлено існуванням іншої статті, але вже Кримінального Кодексу України «Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», також Присяги судді, згідно з якої суддя зобов’язан «…підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді…».

В Ухвалі апеляційного суду не наведено закон, згідно з яким може бути обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст. 42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів», а існує лише власний висновок без наведення джерел.

Враховуючи вищенаведені обставини,-

ПРОШУ:

....

Держитесь. И удачи.

Время на обжалование есть, т.к. у Вас не рекомендованное письмо. Обжалуйте, обязательно.

Также можно в ВККУ писать.

AntiBank, то что нужно!!! СПАСИБО!!!

[centurion]

Время на обжалование есть, т.к. у Вас не рекомендованное письмо. Обжалуйте, обязательно.

Также можно в ВККУ писать.

Уважаемый Antibank и другие знающие форумчане.

В моём случае "знаменитый" Новозаводской суд г. Чернигова ( судья Овсиенко)выслал ухвалу (выдача исп. листа "Альфа-Банку) простым письмом, хотя я 2 раза отсылал ходатайство,мол ничего не получил и просил выслать именно рекомендованным письмом,как стороне,которая не присутствовала в заседании ч.3 ст.222 ЦПК).

На телефонный звонок в суд работник канцелярии,которая не представилась,повышенным голосом сказала,что у них есть некое распоряжение - отсылать решения и ухвалы простыми письмами. Автора сего творения естественно не назвали,а просто положили трубку.

Собирась пока написать жалобу Председателю суда.

В принципе время играет на меня в составлении апелляшки,хотя тактика их понятна - откроется ИП,а там хоть трава не расти.

Кто ещё что может посоветовать.

Заранее спасибо.

[AntiBank]

В принципе время играет на меня в составлении апелляшки,хотя тактика их понятна - откроется ИП,а там хоть трава не расти.

Кто ещё что может посоветовать.

Заранее спасибо.

Как откроется так и закроется.

Счетчик включается именно с момента получения решения, поэтому можно подождать належно отправленного письма, а можно и самому появится в суде и пооткрывать там в их кабинетах ногами двери.

тут смотря чего Вы хотите. Можете пока не спешить, однако, когда откроют ИП уже придется побегать.

[centurion]

Как откроется так и закроется.

Счетчик включается именно с момента получения решения, поэтому можно подождать належно отправленного письма, а можно и самому появится в суде и пооткрывать там в их кабинетах ногами двери.

тут смотря чего Вы хотите. Можете пока не спешить, однако, когда откроют ИП уже придется побегать.

Спасибо, но ухвала была вынесена 16.03.2012. Так что вполне могли уже и открыть. Тут вопрос в моём поведении с исполнителем. В данном случае,извиняюсь за выражение тупой игнор,мол пусть сам выясняет,почему суд не выслал ухвалу надлежащим образом, или есть другой вариант?

Ещё одна деталь - решение третейского суда не подписано самим судьёй. Как можно на этом сыграть? Компетентный суд и апелляция этот момент проигнорировали,хотя было признаны ошибки третейского судьи при изучении материалов дела.

[stairtov]

Как откроется так и закроется.

Счетчик включается именно с момента получения решения, поэтому можно подождать належно отправленного письма, а можно и самому появится в суде и пооткрывать там в их кабинетах ногами двери.

тут смотря чего Вы хотите. Можете пока не спешить, однако, когда откроют ИП уже придется побегать.

вот это правильный подход надо быть на шаг впереди потому что когда ком свалится то это будет лавина ..надо каждодневно контролировать и направлять ситуацию в нужное русло ну допуская схода лавины

я так плахотнюк дверь открывал в голосеевском когда она повестки через янсона передавала

[Luka]

Ещё раз сорри!! У меня всё что связано с судами - впервой, потому многого не знаю (практически ничего не знаю). В данном случае не знаю что можно просить с Верховного суда. Скасувать ухвалу апеляции и решение ПИ? Заставить апеляцию принять справу? Или что? Что можно у них просить?!!!

Надо ли им отправлять все додатки по решению ПИ?

Слышала где-то что додатки до Верховного надо заверять. Так ли это? У кого заверять?

Господа юристы, ответьте пожалуйста.

[stairtov]

Ещё раз сорри!! У меня всё что связано с судами - впервой, потому многого не знаю (практически ничего не знаю). В данном случае не знаю что можно просить с Верховного суда. Скасувать ухвалу апеляции и решение ПИ? Заставить апеляцию принять справу? Или что? Что можно у них просить?!!!

Надо ли им отправлять все додатки по решению ПИ?

Слышала где-то что додатки до Верховного надо заверять. Так ли это? У кого заверять?

Господа юристы, ответьте пожалуйста.

короче даеш решения с мокрой печатью и паралельно пишеш в суде \\там где выносилось первичное и вторичное решение\\ заяву о предоставлении тебе заверенных копий

044 363 41 50 справочная автоответчик вссу

[AntiBank]

Ещё раз сорри!! У меня всё что связано с судами - впервой, потому многого не знаю (практически ничего не знаю). В данном случае не знаю что можно просить с Верховного суда. Скасувать ухвалу апеляции и решение ПИ? Заставить апеляцию принять справу? Или что? Что можно у них просить?!!!

Надо ли им отправлять все додатки по решению ПИ?

Слышала где-то что додатки до Верховного надо заверять. Так ли это? У кого заверять?

Господа юристы, ответьте пожалуйста.

Прежде всего не надо писать в верховный. там еще хуже лохмандеи сидят.

Вам нужно в высший специализованый. Высший специализированный суд Украины по рассмотрению гражданских и уголовных дел ( 01043, г. Киев, ул. Пилипа Орлика, 4-а)

На данный момент, я так понимаю, что Вам нужно обжаловать отфутболивание судов по оплате судебного сбора, которые останавливают /препятствуют провадження...

Стаття 324. Право касаційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також

особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про

їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у

касаційному порядку:

1) рішення суду першої інстанції після їх перегляду в

апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені

за результатами апеляційного розгляду;

2) ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 1, 3, 4,

13, 14, 15, 16, 17, 18, 20, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31-33 частини

першої статті 293 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному

порядку і ухвали апеляційного суду, якщо вони перешкоджають

подальшому провадженню у справі. { Пункт 2 частини першої статті

324 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2979-VI ( 2979-17 )

від 03.02.2011 }

{ Частина перша статті 324 в редакції Закону N 3570-IV ( 3570-15 )

від 16.03.2006 }

2. Підставами касаційного оскарження є неправильне

застосування судом норм матеріального права чи порушення норм

процесуального права.

Стаття 293. Ухвали, на які можуть бути подані скарги окремо

від рішення суду

1. Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в

апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або

скасуванні судового наказу;

2) забезпечення позову, а також щодо скасування забезпечення

позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з недотриманням правил

підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншому суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний

строк;

8) визнання мирової угоди за клопотанням сторін;

9) визначення розміру судових витрат;

10) внесення виправлень у рішення;

11) відмови ухвалити додаткове рішення;

12) роз'яснення рішення;

{ Офіційне тлумачення положення пункту 12 частини першої статті

293 див. в Рішенні Конституційного Суду N 18-рп/2010

( v018p710-10 ) від 08.07.2010 }

13) зупинення провадження у справі;

14) закриття провадження у справі;

15) залишення заяви без розгляду;

16) залишення заяви про перегляд заочного рішення без

розгляду;

17) відмови у відкритті провадження за нововиявленими

обставинами;

{ Пункт 17 частини першої статті 293 в редакції Закону N 4176-VI

( 4176-17 ) від 20.12.2011 }

18) видачі дубліката виконавчого листа;

{ Офіційне тлумачення положення пункту 18 частини першої статті

293 див. в Рішенні Конституційного Суду N 3-рп/2010

( v003p710-10 ) від 27.01.2010 }

19) поновлення пропущеного строку для пред'явлення

виконавчого документа до виконання;

20) відстрочки і розстрочки, зміни чи встановлення способу і

порядку виконання рішення;

21) тимчасового влаштування дитини до дитячого або

лікувального закладу;

22) оголошення розшуку відповідача (боржника) або дитини;

23) примусового проникнення до житла;

24) звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на

рахунках;

24-1) тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України;

{ Частину першу статті 293 доповнено пунктом 24-1 згідно із

Законом N 2677-VI ( 2677-17 ) від 04.11.2010 }

25) заміни сторони виконавчого провадження;

26) визначення частки майна боржника у майні, яким він

володіє спільно з іншими особами;

27) рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи

іншої посадової особи державної виконавчої служби;

28) повороту виконання рішення суду;

{ Офіційне тлумачення положення пункту 28 частини першої статті

293 див. в Рішенні Конституційного Суду N 13-рп/2011

( v013p710-11 ) від 02.11.2011 }

28-1) виправлення помилки у виконавчому листі або визнання

виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню; { Частину першу

статті 293 доповнено пунктом 28-1 згідно із Законом N 3538-IV

( 3538-15 ) від 15.03.2006 }

29) відмови в поновленні втраченого судового провадження;

30) звільнення (призначення) опікуна чи піклувальника;

{ Частину першу статті 293 доповнено пунктом 30 згідно із Законом

N 3551-IV ( 3551-15 ) від 16.03.2006 }

31) відмови у відкритті провадження у справі про скасування

рішення третейського суду; { Частину першу статті 293 доповнено

пунктом 31 згідно із Законом N 2979-VI ( 2979-17 ) від

03.02.2011 }

32) повернення заяви про скасування рішення третейського

суду; { Частину першу статті 293 доповнено пунктом 32 згідно із

Законом N 2979-VI ( 2979-17 ) від 03.02.2011 }

33) повернення заяви про видачу виконавчого листа на

примусове виконання рішення третейського суду. { Частину першу

статті 293 доповнено пунктом 33 згідно із Законом N 2979-VI

( 2979-17 ) від 03.02.2011 }

2. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо

від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення

суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає

оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає

її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає

оскарженню.

{ Частина друга статті 293 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення

повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в

дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010

року }

3. У разі подання апеляційної скарги на ухвали суду першої

інстанції, передбачені пунктами 2, 7, 9, 18-30 частини першої цієї

статті, до апеляційного суду передаються лише копії матеріалів,

необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний

суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

{ Статтю 293 доповнено частиною третьою згідно із Законом

N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення

повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого

суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в

дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010

року }

4. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції

не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом.

Т.е. Вы имеете право на кассационное обжалование.

А что просить?

Так здесь все написано:

Стаття 336. Повноваження суду касаційної інстанції

1. За наслідками розгляду касаційної скарги на рішення суд

касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і

залишення рішення без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування

рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої або

апеляційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування рішення апеляційного

суду і залишити в силі судове рішення суду першої інстанції, що

було помилково скасоване апеляційним судом;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити

провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або

змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

2. За наслідками розгляду касаційної скарги на ухвалу суд

касаційної інстанції має право:

1) постановити ухвалу про відхилення касаційної скарги і

залишення ухвали без змін;

2) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у

справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої

або апеляційної інстанції;

3) змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті;

4) скасувати ухвалу і залишити в силі ухвалу, що була

помилково скасована апеляційним судом.

Во то, что красным то Ваше, так и просите:

ПРОШУ:

скасувати ухвалу (такую то такую то), так як вона перешкоджає подальшому провадженню у

справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої

або апеляційної інстанції

и/Или

змінити або скасувати ухвалу і вирішити питання по суті

[Luka]

AntiBank, если у меня будут какие-то победы, то они на 95% Ваши. Удачи Вам!

[AntiBank]

Обязательно напишите еще дату получения ухвалы (не более 20 дней, лучше дней 5-10 до отправки в ВССУ) и аргументируйте пропуск кассационного обжалования. И в конце в просительной части попросите поновити строк, т.к. он пропущен по уважительной причине (Вы не присутствовали на оглашении, а получили тогда-то). В общем, распишите все подробно по самому факту получения ухвалы (о том, что неналежным чином направлена, получена поздно, вплоть копию конверта вложите, вдруг там штамп почты спустя 5- 10 дней от момента оглашения) ну и т.п.

Стаття 325. Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з

дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою

цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної

інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей

строк.

{ Частина друга статті 325 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 } .

И форму соблюдите

Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги

Малейшее отклонение и могут тоже футбольнуть.

удачи

Изменено May 5, 2012 пользователем AntiBank

[Byyf]

Кассацию можно подать, судебный сбор не платите опять ссылаясь на ЗУ "О защите прав потребителей", но результат вероятнее всего будет тот же.

1. Попробуйте документально зафиксировать отказ банка в принятии платежей.

2. Исполнительную надпись нужно признать не подлежащей исполнению. Тогда исполнительного сбора не будет.

Зобовязати банк в судовому порядку приймати платежі в рахунок погашення тіла та процентів за кредитом, та розстрочити штрафні санц=кції зупинити нарахування штрафних санкцій

[Luka]

Обязательно напишите еще дату получения ухвалы (не более 20 дней, лучше дней 5-10 до отправки в ВССУ) и аргументируйте пропуск кассационного обжалования. И в конце в просительной части попросите поновити строк, т.к. он пропущен по уважительной причине (Вы не присутствовали на оглашении, а получили тогда-то). В общем, распишите все подробно по самому факту получения ухвалы (о том, что неналежным чином направлена, получена поздно, вплоть копию конверта вложите, вдруг там штамп почты спустя 5- 10 дней от момента оглашения) ну и т.п.

Стаття 325. Строк на касаційне оскарження

1. Касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з

дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.

2. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою

цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної

інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей

строк.

{ Частина друга статті 325 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006 } .

Ухвала от 18.04. На конверте штамп 27.04. Обнаружила в почтовом ящике 03.05.

Думаю, что можно поновить срок.

И форму соблюдите

Стаття 326. Форма і зміст касаційної скарги

Малейшее отклонение и могут тоже футбольнуть.

удачи

[Luka]

Ухвала от 18.04. Печать на конверте 27.04. Нашла в почтовом 03.05.

Можно поновлять срок.

[stairtov]

Ухвала от 18.04. Печать на конверте 27.04. Нашла в почтовом 03.05.

Можно поновлять срок.

ухвалу и прочии ОФИЦ ДОКИ в почтовом ящике не находят

может ещо и в капусте посмотреть там тоже доки радость жизни

все под роспись о вручении ...или получении на почте ...

в суде должен быть док о вручении он датирован при отсутствии отмена ранее проведенных заседаний

у меня так было шум поднял дал заяву и все ноля началось голосеевский судья Плахотнюк повестки передавала через заявителя-позывача ЯНСОНА .

\\СКОК ШУМА БЫЛО \\

[Luka]

ухвалу и прочии ОФИЦ ДОКИ в почтовом ящике не находят

может ещо и в капусте посмотреть там тоже доки радость жизни

все под роспись о вручении ...или получении на почте ...

в суде должен быть док о вручении он датирован при отсутствии отмена ранее проведенных заседаний

у меня так было шум поднял дал заяву и все ноля началось голосеевский судья Плахотнюк повестки передавала через заявителя-позывача ЯНСОНА .

\\СКОК ШУМА БЫЛО \\

Ну, не знаю. Какой- нибудь Пупкин распишется, например - почтальон, и как я докажу что это не я. У меня по этому кредиту попередження от банка подписаны за меня и двоих моих сыновей, одной рукой. И мы к этим подписям отношения не имеем. Судья сказала, что всё нормально, доказательства банка принимает.

Как-то же оказалась эта "бумажка" у меня в почтовом. Ещё: написано, что скаргу повертают заявнику. А ничего, кроме ухвали нет.

[AntiBank]

Ухвала от 18.04. Печать на конверте 27.04. Нашла в почтовом 03.05.

Можно поновлять срок.

Нифига себе!!!!

Да тут вообще пахнет злоупотреблением или халатностью. Точно еще и ВККУ надо писать.

Почти 10 дней ухвала где-то барахталась по суду, плюс время на почтовую пересылку, плюс учесть первомайские праздники- выходные. Вот так все и пишите в хронологическом порядке по-подробнее и о том что вся страна отдыхала/бухала (включая почту) в это время. И обязательно копию конвертика им подложите.

Поновят, никуда не денутся.

[Luka]

Нифига себе!!!!

Да тут вообще пахнет злоупотреблением или халатностью. Точно еще и ВККУ надо писать.

Почти 10 дней ухвала где-то барахталась по суду, плюс время на почтовую пересылку, плюс учесть первомайские праздники- выходные. Вот так все и пишите в хронологическом порядке по-подробнее и о том что вся страна отдыхала/бухала (включая почту) в это время. И обязательно копию конвертика им подложите.

Поновят, никуда не денутся.

Очень бы хотелось поматать их, но боюсь-меня не хватит.

1) По наториальной надписи в апеляции.

2) Последствия натнадписи (ДВС зажадала 30 тыс.грн. за дии). В админ суде дело.

3) 10 мая суд, всё те же рожи захотели в счёт долга - квартиру. Ещё не дописала встречку, заперечення и клопотання про докази.

Так вот можно поновить срок, но я вроде наваяла. Могу в пн-к или вт-к отправить.

Вот:

До Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ

01024, м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 4-а

Оскаржувач:ОСОБА.

Особи, які беруть участь у справі:

1.ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», юридична адреса: 01030.м.Київ, вул.Пирогова,

7-7б.Тел. (044) 590-21-33

У цивільній справі № 22-ц-.

Пункт 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлює: споживачі звільняються від сплати судового сбору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав. Пункт 7, ч.1, ст. 5 Закону України «Про судовий збір»

Від сплати судового збору звільняються: 7) а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав

КАСАЦІЙНА СКАРГА

на ухвалу Апеляційного суду м. Києва ( суддя Махлай Л.Д.) від 18.04.2012 року про повернення апеляційної скарги на рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 14 березня 2012 року (цивільна справа №2-.) про захист прав споживачів, визнання кредитного договору № хох від 19 липня 2007 та договору іпотеки недійсними та за зустрічним позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА про стягнення заборгованості,- позивачу.

Вважаю, що даною ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року по справі №хх.(копія №1 додається), яку я знайшла у себе в поштовій скриньці 03.05.2012 року,обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст.42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином суди двох інстанцій відмовили мені в Конституційному праві на судовий захист, оскільки мій перший позов був до Солом’янського районного суду м. Києва по захисту прав споживачів, але суд повністю проігнорував ЗУ «Про захист прав споживачів», хоча повинен був його застосувати, бо позивач є споживачем фінансових послуг, що підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень п.п. 22 , 23 ст. 1 , ст.. 11 , ч. 8 ст. 18, ч. 3 ст. 22 закону України «Про захист прав споживачів» у взаємозв'язку з положеннями ч. 4 ст. 42 Конституції України ( справа про захист прав споживачів кредитних послуг) визначено , що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником ( споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення , так і виконання такого договору.

Також згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ №5 від 12.04.96р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» при вирішенні цих справ суди мають виходити насамперед із положень Закону "Про захист прав споживачів".

Тобто, Верховний Суд України звернув увагу судів на пріоритетність використання ЗУ «Про захист прав споживачів» при розгляді справ за позовами споживачів, але суддя цю вимогу проігнорував.

Ігноруванням ЗУ «Про захист прав споживачів» суддя протиставив свою думку вимогам Верховного Суду України, які є обов’язковими для судів нижчих інстанцій, чим продемонстрував, що для нього Верховний та Конституційний Суди не указ.

Суд проігнорував та не вказав у своєму Рішенні на надані мною докази відносно дійсності спірного договору і заперечування суми боргу. Також суд відхилив мої клопотання про витребування належних доказів по справі, порахувавши борг доведеним лише на підставі математичних розрахунків працівників банку, складеними з явними порушеннями законодавства України.

Не дивлячись на все вищевикладене Рішенням Солом’янського районного суду м. Києва від 14.03. 2012 року (справа №2-) в задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено (копія №2 додається).

Не погоджуючись з даним Рішенням, я подала апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва Махлай Л.Д. від 30.03.2012 року мені було надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги (копія №3 додається), а самє: вимагали сплати судового збору у розмірі 1609,50 грн. мотивуючи це тим, що я просила скасувати рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 14.03. 2012 року в повному обсязі.

Виходячи з того що при подання позову до суду першої інстанції я була звільнена від оплати судового збору згідно з чинним законодавством, вимога заплатити 50% від сплаченої суми дорівнюють нулю, тобто від нуля 50% дорівнює нулю.

Також в ухвалі вказано: «Відповідно до п.1.8ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», який набрав чинності з 01 листопада 2011 року розмір судового збору складає 50% ставки при поданні позовної заяви майнового характеру….»

Де шанований суд побачив позов майнового характеру з мого боку?!

Дана скарга не є майновою, оскільки у ній немає грошових претензій. Згідно ст 80 ЦПК України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна;

3) у позовах про стягнення аліментів - сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;

4) у позовах про строкові платежі і видачі - сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;

5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі - сукупністю платежів або видач за три роки;

6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач - сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;

7) у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;

8) у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла - сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;

9) у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості;

10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

2.Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

3.У разі збільшення розміру позовних вимог або пред'явлення нових вимог несплачену суму судового збору належить сплатити до звернення в суд з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання про повернення суми судового збору вирішується відповідно до частини першої статті 83 цього Кодексу.

Даною статтею не передбачена визначеніє ціни в заявах про заперечування законності валютного договору і його окремих пунктів.

Тобто грошових або моральних вимог мною не пред'являлося.

11.04. 2012 року мною було подано до Апеляційного суду м. Києва заяву про усунення недоліків апеляційної скарги(копія №4 додається),в якій,

окрім вищевикладеного,просила суд звільнити мене від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».

Також нагадала суду, що оспорюваний кредитний договір підпадає під силу дії приписів ЗУ «Про захист прав споживачів», а суть Апеляційної скарги и позовна заява в суді першої інстанції містить саме оспорювання неправомірних дій Банку, що пов'язані з порушенням прав споживача, тобто порушення приписів ЗУ «Про захист прав споживачів».

Дані положення не обмежують права споживача на судовий розгляд справи в залежності від повноти або відсоткового співвідношення з іншими позовними вимогами або запереченнями. Пункт 3.ст.22. ЗУ «Про захист прав споживачів»:Споживачі звільняються від сплати державного мита за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.» Дана стаття носить імперативний характер. Вона не містить умов, виключень або кількість позовних вимог, пов’язаних з порушенням його прав згідно з якими вона може бути не застосована. Як вбачається з тексту даної статті та всього закону, зокрема преамбули та ст.1 Закону, законодавець не визначив об’єм, межу або повноту порушених прав споживача, за умовами виникнення яких він може бути звільненим або незвільненим від сплати державного мита та за якими закон може бути застосований або не застосований. Якщо суд визнає, що апелянт є споживачем, фізичною особою і він потребує захисту своїх прав, позовна заява стосується частково або повністю захисту його прав, то незалежно від ступені цього відношення, кількості позовних вимог, характеру цих вимог, об’єму матеріалів справи, навіть якщо деякі, на думку суду, не стосуються позивача, як споживача фінансових послуг в наслідок об’єднання з іншої справою, він зобов’язан вимоги споживачів про захист їх прав розглядати у позовному провадженні.

В процесі практичного застосування ст.42 Конституції України, Закону України «Про захист прав споживачів» при кредитних відносинах, що виникли між кредитодавцем (банком, фінансовою установою) та споживачем фінансових послуг (заявником) виникли спірні ситуації в частині захисту прав споживачів фінансових послуг при визначенні суми заборгованості за кредитним договором, нарахуванні ціни договору (сукупної вартості кредиту), процентів за кредитом, та, як наслідок, неоднозначні застосування судами України положень ЗУ«Про захист прав споживачів».В частині четвертої статті 42 Конституції України зазначено:

«Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.»

(Джерело: Верховна Рада України; Конституція, Закон вiд 28.06.1996 № 254к/96-ВР ;

Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 - 1996 р., № 30, стаття 141;

Офіційний вісник України вiд 01.10.2010 - 2010 р., / № 72/1 Спеціальний випуск /, стор. 15, стаття 2598.) Одночасно преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено:

«Цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.» (Джерело: Верховна Рада УРСР; Закон від 12.05.1991№1023-XII{ В редакції Закону N 3161-IV ( 3161-15)від01.12.2005,ВВР,2006,N7,ст.84}{ Із змінами, внесеними згідно із Законами N1779-VI(1779-17)від7.12.2009,ВВР,2010,N9,ст.84 N 2741-VI (2741-17 ) від 02.12.2010, ВВР, 2011,N18,ст.123}.

ГолосУкраїни від 08.06.1991;Відомості Верховної Ради УРСР вiд 23.07.1991 - 1991 р., № 30, стаття379)

Отже Закон України «Про захист прав споживачів» реалізує державну політику у сфері захисту прав споживачів, розширює конституційну гарантію- «Держава захищає права споживачів…» і є спеціальним законом який регулює відносини між споживачами та особами, що надають їм послуги, товари, роботи і гарантує (не обмежує) права споживача на судовий захист в судах загальної юрисдикції на підставі та з урахуванням його.

Аналогічної точки зору додержується і Верховний Суд України. Згідно Постанови ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. ”Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” важливою гарантією здійснення прав споживачів є їх судовий захист…. «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)”.

Таким чином, навіть якщо справа «Про захист прав споживачів…», де є позивачем і справа «Про стягнення заборгованості…», де є позивачем ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» за Ухвалою суду об’єднані в одне провадження, цей факт не може позбавити (обмежити) позивача – споживача фінансових послуг від судового захисту на підставі закону України «Про захист прав споживачів».

Тому не є зрозумілим не обґрунтований нормативно-правовим актом висновок судуцитата)

«Виходячи з того, що апелянт просить скасувати рішення в повному обсязі, при подачі апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1609,50грн….» ?!

Ця теза не ґрунтується на законі і прямо протіворечит вищезазначеної Постанові ВСУ, так як в неї зазначено «Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії…», при цьому суд за власною ініціативою робить це обмеження, не застосовуючи Закон, аргументуючи це обмеження існуванням рішення, що «оскаржується в повному обсязі, в т.ч. в частині стягнення заборгованості»

Невже суд вважає, що при об’єднанні двох справ, навіть якщо одна з них про стягнення заборгованості, нівелюються права споживача та його позовні вимоги, обмежується дія Конституції і Закону, що захищають його? Чи при розгляді частини справи про стягнення заборгованості споживач вже позбавляється статусу споживача фінансових послуг? Чи стягнення заборгованостей не «виникають із ... договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних потреб громадян (у тому числі про надання кредитів...)»?

Згідно ст..19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.Правовий аналіз даної статті з урахуванням офіційного тлумачення Конституційного Суду дозволяє зробити висновок, що органи державної влади, в тому числі і суди не мають права проявляти будь - яку ініціативу, якщо вона прямо не дозволена законом. Жоден закон, в тому числі і Закон України «Про захист прав споживачів» не дозволяє прямо чи побічно обмежувати його дію і жоден орган державної влади не має право цього робити.Це насамперед зумовлено існуванням іншої статті, але вже Кримінального Кодексу України «Стаття 375. Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови», також Присяги судді, згідно з якої суддя зобов’язан «…підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права,чесно і сумлінно виконувати обов'язки судді…».

В Ухвалі апеляційного суду не наведено закон, згідно з яким може бути обмежено право фізичної особи – громадянина України на захист його прав як споживача, на розгляд справи в судах загальної юрисдикції з урахування та у виконання ст. 42 Конституції України та Закону України «Про захист прав споживачів»,а існує лише власний висновок без наведення джерел.

Вважаю, що відповідно до вимог ст. 338 ЦПК України, зазначені у касаційній скарзі порушення є підставою для скасування касаційною інстанцією (рішення суду першої інстанції??? )та ухвали суду апеляційної інстанції, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючі вищенаведені обставини та керуючись Ст.324;293.ч.3;336.ч.2.п.2,3;ЦПК України-

ПРОШУ:

1.Скасувати ухвалу Апеляційного суду по справі №. від 18 квітня 2012 року, так як вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції

2.На підставі Пункту 3 статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,. пункту 7, ч.1, ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнить мене від сплати судового збору.

1. Копія ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18 квітня 2012 року по справі №. про повернення апеляційної скарги заявнику.

2. Копія Рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 14.03. 2012 року (справа №2-).

3. Копія ухвали Апеляційного суду м. Києва (суддя Махлай Л.Д.) від 30.03.2012 про усунення недоліків апеляційної скарги.

4. Копія заяви до Апеляційного суду м. Києва від 11.04. 2012 про усунення недоліків апеляційної скарги.

5. Копія скарги та доданих до неї матеріалів для ПАТ.Райффайзен Банк Аваль».

[AntiBank]

Вы все напутали...

Первая инстанция тоже футбольнула, не приняла иск? Однако вижу во вложении копия решения. Значит было рассмотрение дела. Так причем здесь первая инстанция.

4) рішення (ухвала), що оскаржується;

Вам необходимо указать вначале. Вам сейчас необходимо обжаловать возврат иска (апелляционной жалобы), а не неправильное решение по сути. Это будет потом, когда апеляционный суд вынесет решение (ухвалу) по сути. Но этой то ухвалы еще нет. есть только ухвала о возврате вашей жалобы.

И по просительной части...

1.Скасувати ухвалу Апеляційного суду по справі №. від 18 квітня 2012 року, так як вона перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої або апеляційної інстанції

так в первую или в апелляцию? Уже определитесь.

Первая рассматривала Ваш иск? Ведь рассматривала!

Если рассматривала, тогда передавать дело в апелляцию, если нет - тогда в первую инстанцию.

И где ходатайство о поновленни строкив?

Тоже в просительной части это надо указать.

Остальное не читал. сейчас нет времени, уже позднее напишу. НО, на скорую руку, пока такие советы.