Решение Голосеевского райсуда о расторжении кредитного договора с Укрсоцбанком

[ANTIRAID]

2-514/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.02.2012 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Горбань Н.І.

при секретарі Кузічевої Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ “Укрсоцбанк” про розірвання кредитного договору, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011р. позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про договору кредиту.

Зазначила, що 05.07.2007р. між нею та відповідачем, Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі заступника начальника відділення начальника відділу роздрібного обслуговування фізичних осіб Старокиївського відділення Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»ОСОБА_2, було укладено договір кредиту № 42.07-07/330.

У відповідності до умов п. 1.1 вказаного кредитного договору відповідач надав їй у тимчасове користування грошові кошти в сумі 252000,00 доларів США зі сплатою 11,95% річних.

Згідно з п. 1.2 договору кредит було надано для придбання нерухомого майна двокімнатної квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В день отримання кредиту, 5 липня 2007р., вона уклала договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3 У відповідності до п. 4 договору купівлі-продажу продаж квартири було здійснено за 1590750,00 грн., що згідно курсу, встановленого НБУ України на день укладення договору купівлі-продажу, було еквівалентно 315000,00 доларів США.

На виконання умов п. 1.3 кредитного договору для забезпечення позичальником виконання своїх обовязків щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги банком було укладено наступні договори: іпотечний договір з позичальником від 05.07.2007р. № 42.02-11/664, договір поруки з позичальником та фізичною особою ОСОБА_4 від 05.07.3007 р. № 42.02-11/666, договір поруки з позичальником та ОСОБА_5 від 05.07.2007 р. № 42.02-11/665.

Відповідно до п. 1.1 іпотечного договору від 05.07.2007р. № 42.02-11/664 позивач, як іпотекодавець, для забезпечення виконання своїх зобовязань за договором кредиту від 05.07.2007р. № 42.07-07/330 передала в іпотеку відповідачу нерухоме майно, а саме: 2-кімнатну квартиру № 7, загальною площею 47,10 кв. м, жилою площею 29,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 У п. 1.2 іпотечного договору було визначено, що заставна вартість предмету іпотеки (квартири) становить 1590750,00 грн., що за офіційним курсом гривні до долару США, встановленим НБУ України на день укладення іпотечного договору (100 доларів США = 505,00 грн.), становить 315000,00 доларів.

За умовами кредитного договору (п. 1.1.1), починаючи з місяця, що слідує за місяцем надання кредиту, вона зобовязана щомісячно 5 числа кожного місяця рівними частинами сплачувати відповідачу суму грошових коштів, яка включає в себе заборгованість за кредитом і проценти за користування кредитом у розмірі 2678,00 доларів США, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом до 5 липня 2032р. включно.

Починаючи з 2001р., вона є субєктом підприємницької діяльності, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_1. На момент укладення кредитного договору її підприємницька діяльність була повязана з утриманням фітнес-центру.

Починаючи з жовтня 2008р. спостерігається значний негативний вплив світової фінансової кризи на економіку України і її фінансовий стан почав стрімко погіршуватися, що спричинило неможливість належного виконання нею взятих на себе кредитних зобовязань. Внаслідок світової кризи в Україні відбувся обвал середньомісячного офіційного курсу гривні по відношенню до долара США, зріс гривневий еквівалент одержаного позивачем кредиту, а також ціни, різко зменшилась купівельна спроможність населення й відповідно доходи позивача.

Для утримання фітнес-центру, починаючи з жовтня 2006р. вона орендувала приміщення за адресою: АДРЕСА_2. В договорі піднайму нежилого приміщення від 01.10.2006р. № 0110 було визначено, що приміщення передається їй в піднайом з 01.10.2006р. по 01.09.2007р., розмір плати за один місяць встановлено в розмірі 11 385,00 грн. Крім плати за користування приміщенням вона повинна була сплачувати вартість комунальних платежів, теплопостачання, електроенергії та користування телефоном.

З 01.09.2007р. по 01.08.2008р. вона орендувала вказане приміщення на підставі договору піднайму нежилого приміщення від 01.09.2007р. № 0109, яким встановлено плату за користування приміщенням в сумі 16162,00 грн., крім оплати комунальних платежів.

З 01.08.2008р. по 01.04.2009р. вона орендувала приміщення на підставі договору піднайму нежилого приміщення від 01.08.2008р. № 0108, яким встановлено плату за користування приміщенням за один місяць в сумі 22447,25 грн. в п. 4.1.4 договору передбачалося, що оплата здійснюється в повному обсязі незалежно від результатів її господарсько-фінансової діяльності, в тому числі, якщо вона цілком або частково не використовує приміщення протягом терміну піднайму. В п. 4.1.8 передбачено, що протягом дії договору плата за користування приміщенням та порядок її розрахунку можуть змінюватися у разі зміни курсу долара США до гривні, а у випадку, якщо перевищення рівня інфляції під час дії договору складе 12% і більше, то автоматично сума оплати за користування приміщенням з моменту такого перевищення встановлюється на 10% вище за останній платіж плати за користування приміщенням, що передував перевищенню рівня інфляції.

З 01.04.2009р. по 31.08.2009р. вона орендувала приміщення на підставі договору піднайму нежилого приміщення від 01.04.2009р. № 0104-09, яким визначено розмір щомісячної плати за користування приміщенням в сумі 16162,00 грн. У вартість орендної плати не було включено вартість комунальних платежів та експлуатаційних витрат, але при цьому в п. 4.1.4 та 4.1.8 договору зазначено умови, аналогічні умовам попереднього договору піднайму нежилого приміщення від 01.08.2008р. № 0108.

У період з 01.08.2008р. по 01.04.2009р. розмір орендної плати порівняно з попереднім періодом зріс на 6285,25 грн. за кожний місяць. У звязку із значним зменшенням рівня її доходів орендар погодився в період з 01.04.2009р. по 31.08.2009р. таку ж плату за користування, яка була передбачена договором піднайму нежилого приміщення від 01.09.2007р. № 0109.

Як видно з довідки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 22.06.2011р. № 1276, обсяг її виручки від реалізації послуг в 2008р. складав 387000,00 грн., в 2009р. 148000,00 грн. З 2010р. вона не займається підприємницькою діяльністю.

Витрати на орендну плату в 2008р. склали 225370,25 грн., а в 2009р. 148151,75 грн. Зароблених нею коштів в 2009р. вистачило лише на покриття орендної плати.

Стрімке зниження її доходів повязане з тим, що з жовтня 2008р. більшість клієнтів почали відмовлятися від послуг фітнес-центру, а рівень доходів від її господарської діяльності звязаний з кількістю споживачів даного виду послуг, оскільки заняття фітнесом не можна віднести до життєво необхідної діяльності.

Заборгованість за кредитним договором виникла у неї в жовтні 2008р.

У звязку з погіршенням матеріального стану вона не могла надалі виконувати свої зобовязання вчасно та у повному обсязі, тому 04.03.2009р. вона повідомила про це відповідача, але відповіді на своє звернення не отримала.

Крім неї до відповідача звертався з листом від 15.02.2009р. один з поручителів ОСОБА_4, відповіді на який також не було отримано.

Ігноруючи їхні звернення щодо неможливості виконання кредитних зобовязань та прохання розглянути можливі варіанти стосовно врегулювання даного питання, відповідач і надалі повідомляв її про стан заборгованості за кредитним договором.

26.02.2010р. вона в черговий раз звернулася до відповідача з листом, в якому прохала дозволити їй продати заставлену квартиру та погасити кредитні зобовязання, так як на той час був покупець, який згодний був придбати зазначену квартиру за 150000,00 доларів США, а залишок боргу по кредитному договору переоформити на поручителя ОСОБА_4, який мав можливість сплатити решту суми.

Відповіді вона не отримала знову.

09.03.2010р. вона знову направила заяву відповідачу з проханням дозволити продаж заставленої квартири, покупець був згодний заплатити за неї 210000,00 доларів США, а залишок суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 34000,00 доларів США оформити, як беззаставний кредит з реально можливою процентною ставкою 5% річних без нарахування пені. Відповіді на дане звернення вона також не отримала.

22.03.2010р. вона знову звернулася до відповідача з аналогічною заявою, але як і в попередніх випадках відповіді не отримала.

30.03.2011р. вона звернулася до відповідача із заявою з пропозицією здійснити реструктуризацію кредитної заборгованості шляхом надання дозволу на добровільну реалізацію предмета іпотеки третій особі або шляхом переведення боргу на ту ж саму особу на умовах кредитного договору від 05.07.2007р. № 42.07-07/330. Відповіді на заяву вона не отримала.

29.04.2011р. вона направила відповідачу пропозицію про розірвання договору кредиту через скрутний матеріальний стан та залишення всіх її пропозицій щодо ліквідації боргу без відповіді. На цю пропозицію відповіді вона також не одержала.

Нею та її поручителем на адресу відповідача було направлено 9 офіційних звернень, в яких описувались і пропонувались усі заходи, яких позивач намагалася вжити для погашення заборгованості за кредитним договором, але на жоден з цих листів так і не одержала відповіді. Відповідач лише щораз адресував позивачці листи, в яких повідомляв про безперервно зростаючу суму її заборгованості за укладеним договором кредиту станом на певну чергову дату.

Вважає, що в даному випадку має місце істотна зміна обставин. Укладаючи договір вона не могла передбачити, що відбудеться суттєве підвищення цін на продукти харчування, ліки, комунальні послуги, предмети домашнього вжитку, одяг, взуття, проїзд у транспорті, тощо; підвищиться рівень безробіття, відбудеться стрімка девальвація гривні.

Після того, як обставини, за яких укладався кредитний договір, істотно змінилися, вона намагалася вжити всіх залежних від неї заходів, щоб уникнути тих негативних наслідків, які були спричинені такою зміною.

Просить суд розірвати договір кредиту від 05.07.2007р. № 42.07-07/330, укладений між Акціонерне-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»та ОСОБА_1, та відшкодувати їй судовий збір у розмірі 8,50 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 37,00 грн.

Позивачка та її представник в судовому засіданні позов підтримали за вищевикладеними обставинами та просять суд розірвати кредитний договір від 05.07.2007р. № 42.07-07/330.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що зміна договору у звязку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Вважає, що позивачкою не доведено та не підтверджено відповідними доказами наявність всіх чотирьох обставин, передбачених ч. 2 ст. 652 ЦК України.

Чинним законодавством України не передбачено стабільного курсу долара США до гривні, оскільки офіційний курс гривні до долара США встановлюється щоденно, а тому твердження позивачки, що вона не могла передбачити зміну курсу валюти, є необґрунтовані, так як вона повинна була усвідомлювати, що курс гривні до долара США не є незмінним, а тому могла передбачити та врахувати підвищення валютного ризику за укладеним кредитним договором, перед укладенням якого їй були розяснені можливі валютні ризики, а також вона не була позбавлена права отримати кредит у гривні. В задоволенні позову просить відмовити.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що між сторонами було укладено кредитний договір № 42.07-07/330 від 5.07.2007р., згідно якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 252000,00 доларів США зі сплатою 11,95% річних до 05.07.2032р. (а. с. № № 15-21).

05.07.2007р. між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 за 1590750,00 грн., що еквівалентно 315000,00 доларів США (а. с. № № 22, 23).

05.07.2007р. між сторонами було укладено іпотечний договір № 42.02-11/664, згідно п. 1.1 якого іпотекодавець ОСОБА_1 у якості забезпечення виконання всіх своїх зобовязань за договором кредиту № 42.07-07/330 від 05.07.2007р. передає в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (а. с. № № 26-30).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 від 24.01.2001р. позивачка ОСОБА_1 є субєктом підприємницької діяльності (а. с. № 37).

Довідка ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 22.06.2011р. за № 1276 підтверджує, що обсяг виручки ОСОБА_1 згідно поданих звітів складає: за 2008р. 387000,00 грн.; за 2009р. 148000,00 грн., з 01.01.2010р. підприємницьку діяльність не провадить, що також підтверджується даними декларації за 2010р. (а. с. № № 60-64).

Із змісту договорів оренди нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_2, яке орендувала позивачка для проведення підприємницької діяльності, починаючи з 01.10.2006р. розмір щомісячної оплати за користування приміщенням змінився з 11385,85 грн. до 16162,00 грн. з 01.09.2007р.; з 01.08.2008р. до 22447,25 грн. і лише з 01.04.2009р. зменшився до 16162,00 грн. при умові, що оплата здійснюється в повному обсязі незалежно від результатів її господарсько-фінансової діяльності, в тому числі, якщо вона цілком або частково не використовує приміщення протягом терміну піднайму. В п. 4.1.8 передбачено, що протягом дії договору плата за користування приміщенням та порядок її розрахунку можуть змінюватися у разі зміни курсу долара США до гривні, а у випадку, якщо перевищення рівня інфляції під час дії договору складе 12% і більше, то автоматично сума оплати за користування приміщенням з моменту такого перевищення встановлюється на 10% вище за останній платіж плати за користування приміщенням, що передував перевищенню рівня інфляції (а. с. № № 38-59).

На звернення позивачки до відповідача з приводу неможливості сплачувати в повному обсязі кошти по кредитному договору та пропозицій по реалізації квартири, а також розірвання кредитного договору протягом 2009-2011р.р. відповідач не надавав відповіді по суті звернення, а лише попередження про сплату заборгованості, яка станом на 24.06.2011р. складала 321631,89 доларів США (а. с. № № 69-71, 76, 79-87).

Частина 2 ст. 652 ЦК України передбачає, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1.в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2.зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона, не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3.виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4.із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Таким чином, вимоги позивачки про розірвання кредитного договору відповідно до ч. 2 ст. 652 ЦК України знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтовані та підтверджуються належними доказами.

Доводи представника відповідача не спростовують доказів, наданих позивачкою, що обставини, за яких укладався кредитний договір, істотно змінилися, та якби вона могла це передбачити, то не уклала б цей договір, або уклала б його на інших умовах, крім того, із суті договору не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона, позивачка намагалася вжити всіх залежних від неї заходів, щоб уникнути тих негативних наслідків, які були спричинені такою зміною, тому вони не заслуговують на увагу.

На підставі викладеного, ст. 652 ч. 2 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 212-215, 218 ч. 1 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПАТ “Укрсоцбанк” про розірвання кредитного договору задовольнити.

Розірвати договір кредиту № 42.07-07/330, укладений 05 липня 2007р. між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк».

Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк»на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 грн. 00 коп., а всього 45 (сорок пять) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22153870

Апелляция оставило данное решение суда в силе.