Определение ВСУ о несправедливости условий договора с Еврокапиталом и взыскании убытков

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.

суддів Касьяна О.П., Кафідової О.В.,

Коротуна В.М., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» про визнання недійсними окремих положень кредитного договору та стягнення збитків, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року,-

в с т а н о в и л а:

У січні 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Фінансова компанія «Єрокапітал» та просив визнати несправедливими та недійсними п.п. 2.2.3, 4.1 кредитного договору від 21 листопада 2008 року № 1248, укладеного між ним та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал», а також просив стягнути з відповідача збитки зайво сплачені платежі за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року в сумі 8628,95 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково, а саме визнано несправедливими та недійсними п. 2.2.3 та п. 4.1 кредитного договору від 21 листопада 2008 року за № 1248, укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» та стягнуто на його користь з ТОВ «Фінансова компанія «Єврокапітал» збитки в розмірі 8628,95 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 27 серпня 2010 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, за касаційною скаргою ТОВ Фінансова компанія «Єврокапітал» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року.

Ухвалою Верховного Суду України від 25 листопада 2010 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою колегії суддів Верховного Суду України від 24 листопада 2011 року зазначена цивільна справа, за касаційною скаргою ТОВ Фінансова компанія «Єврокапітал» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року, на підставі пункту 2 розділу ХІІІ «Перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передана на розгляд до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 21 листопада 2008 року між сторонами по справі був укладений кредитний договір № 1284, за умовами якого ТОВ «ФК «Єврокапітал» надало ОСОБА_3 кредит в розмірі 27500, 00 грн. для оплати автотранспортного засобу, який останній придбав у ПП «АІС Захід», згідно договору купівлі-продажу № 340 від 03 грудня 2008 року.

Вказаним договором передбачені наступні умови кредитування, а саме: за користування кредитними коштами позичальник сплачує кредитодавцю проценти за користування в розмірі 5,00% річних від непогашеної суми кредиту та плату за надання кредиту в розмірі 0,00% від суми кредиту, яка сплачується одноразово, в день підписання договору.

Також, судами встановлено, що розбіжність між розміром щомісячного платежу, визначеного графіком в сумі 1206,46 грн., та розміром фактично сплачених щомісячних платежів, згідно банківських квитанцій, являє собою плату за обслуговування кредиту, розмір якої змінювався відповідно до зміни курсу НБУ долара США до гривні, становить 3917, 47 грн. та, як наслідок, збільшив розмір щомісячного платежу приблизно на 33%.

Крім того, позивачем, відповідно до умов п. 4.1 договору було внесено плату за дострокове повне погашення кредиту, яка становила 4711,48 грн.

Судами правильно встановлено, що така форма витрат, як плата за обслуговування кредиту, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції,обґрунтовано виходив з того, що умова п. 2.2.3 кредитного договору про сплату позичальником плати за обслуговування кредиту, яка визначена не числом, а формулою зі змінними, є несправедливою, оскільки в результаті щомісячного платежу, розмір, що підлягав сплаті, був надмірно збільшений, приблизно на 33 %.

Згідно ч. 5 ст. 11 закону України «Про захист прав споживачів» до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Судами правильно встановлено, що сторони на час розгляду справи в суді в повному обсязі виконали свої зобовязання за договором.

Разом з цим, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вірно визнав, що виконання договору, не виключає можливості визнання окремих його положень несправедливими та недійсними.

Таким чином, суди правильно дійшли висновку, що вимоги позивача про визнання несправедливими та недійсними п. 2.2.3 та п. 4.1 кредитного договору, укладеного між сторонами 21 листопада 2008 року є обґрунтованими.

Також, визнаючи недійсними зазначені вище пункти кредитного договору з моменту укладення договору, суд обґрунтовано стягнув з відповідача 8628,95 грн. надмірно сплачених платежів.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів касаційної інстанції дійшла до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року та ухвали апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року, оскільки судові рішення законні та обґрунтовані, а доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокапітал» відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 09 березня 2010 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 08 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.О. Дьоміна

Судді: О.П. Касьян

О.В. Кафідова

В.М. Коротун

С.П. Штелик

http://reyestr.court.gov.ua/Review/21432241