Зміни в ЦПК - терміново потрыбна допомога фахывців!!!


Recommended Posts

ЦПК в старій редакциії була норма:

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі

справи на новий розгляд

1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на

новий розгляд, якщо:

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не

брали участь у справі;

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи

на новий розгляд

1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з

передачею справи на новий розгляд, якщо:

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не

брали участь у справі.

У новій редакції ЦПК я цих норм не знаходжу. На що опиратися в апеляції, якщо суд першої інстанції саме ці норми порушив і виніс рішення в цивільній справі (на основі вироку у кримінальній справі) в користь особи, яка не була учасником попереднього кримінального судового процесу?

Link to comment
Share on other sites

ЦПК в старій редакциії була норма:

Стаття 311. Підстави для скасування рішення суду і передачі

справи на новий розгляд

1. Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на

новий розгляд, якщо:

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не

брали участь у справі;

Стаття 338. Підстави для скасування рішення і передачі справи

на новий розгляд

1. Судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з

передачею справи на новий розгляд, якщо:

4) суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не

брали участь у справі.

У новій редакції ЦПК я цих норм не знаходжу. На що опиратися в апеляції, якщо суд першої інстанції саме ці норми порушив і виніс рішення в цивільній справі (на основі вироку у кримінальній справі) в користь особи, яка не була учасником попереднього кримінального судового процесу?

Прочитал тему и чуть не укакался:)

Посмотрел ст.311 в оригинале и тоже растроился - яже только неделю назад подал такую апелляцию.

а оказалось вот что

Стаття 292. Право апеляційного оскарження

1. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про

їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

на основании этого я и подал апелляцию.
Link to comment
Share on other sites

Прочитал тему и чуть не укакался:)

Посмотрел ст.311 в оригинале и тоже растроился - яже только неделю назад подал такую апелляцию.

а оказалось вот что

на основании этого я и подал апелляцию.

Я бачила цю статтю, але вона стосується Права апеляційного оскарження , а не захисту. Суд виніс рішення про матеріальне відшкодування особі, яка не була потерпілою у кримінальній справі.

Я просто в шоці! Як "відбити" назаконне рішення?

Link to comment
Share on other sites

Я бачила цю статтю, але вона стосується Права апеляційного оскарження , а не захисту. Суд виніс рішення про матеріальне відшкодування особі, яка не була потерпілою у кримінальній справі.

Я просто в шоці! Як "відбити" назаконне рішення?

Я вас есть право на апелляционное обжалование. а способ защиты такой же как и остальных участников процесса.

Статья 309. Основания для отмены решения суда первой инстанции и принятие нового решения или изменения решение

1. Основаниями для отмены решения суда первой инстанции и принятие нового решения или изменения решения являются:неполное выяснение судом обстоятельств, которые имеют значение для дела;

недоказанность обстоятельств, которые имеют значение для дела, которые суд считал установленными;

несоответствие выводов суда обстоятельствам дела;

нарушение или неправильное применение норм материального или процессуального права, а также рассмотрение и решение дела неполномочным судом, участие в принятии решения судьи, которому было заявлен отвод на основании обстоятельств, вызвавших сомнение в беспристрастности судьи, и заявление о его отводе признано судом апелляционной инстанции обоснованной; принятия или подписания постановления не тем судьей, который рассматривал дело.

Link to comment
Share on other sites

Я бачила цю статтю, але вона стосується Права апеляційного оскарження , а не захисту. Суд виніс рішення про матеріальне відшкодування особі, яка не була потерпілою у кримінальній справі.

Я просто в шоці! Як "відбити" назаконне рішення?

Я думаю что необходимо подавать апелляцию, но не забывать что апел.суд не вернет назад дело, а скасует и приймет самостоятельное ршение. И в зависимости от результата подавать а кассацию. По идее суд не может выходитьза рамки исковых заявлений и если особа не была истцом то в этой части суд обязан отказать в задовольнении, так как нет исковых требований от данной особы.

А там удачи!!!!!!!!!!!!! даже интересно чем закончится этот цирк.

Link to comment
Share on other sites

Я думаю что необходимо подавать апелляцию, но не забывать что апел.суд не вернет назад дело, а скасует и приймет самостоятельное ршение. И в зависимости от результата подавать а кассацию. По идее суд не может выходитьза рамки исковых заявлений и если особа не была истцом то в этой части суд обязан отказать в задовольнении, так как нет исковых требований от данной особы.

А там удачи!!!!!!!!!!!!! даже интересно чем закончится этот цирк.

Суд вынес решение на основании исковых требований Истца. Этим решением суд "зацепил" права третьего лица., например мы с соседом порешали судьбу вашей машины - удовлетворили мой иск по моей купле/продажи вашей машины у моего соседа (сосед не имеет оснований продавать вашу машину). (не будем вдаваться в подробности почему суд так поступил). Ваши какие действия? правильно - вы подаете апелляцию, в которй просите в исковых требованиях отказать.

Вот и всё - в вашей апелляции не появляется новых исковых требований, вы оспариваете исковые требования истца, удовлетворение которых и нарушает ваши права.

Link to comment
Share on other sites

Суд вынес решение на основании исковых требований Истца. Этим решением суд "зацепил" права третьего лица., например мы с соседом порешали судьбу вашей машины - удовлетворили мой иск по моей купле/продажи вашей машины у моего соседа (сосед не имеет оснований продавать вашу машину). (не будем вдаваться в подробности почему суд так поступил). Ваши какие действия? правильно - вы подаете апелляцию, в которй просите в исковых требованиях отказать.

Вот и всё - в вашей апелляции не появляется новых исковых требований, вы оспариваете исковые требования истца, удовлетворение которых и нарушает ваши права.

Засідання перенесли, маю краплю часу для кращої підготовки. Представник позивача наполягає на тому, що описова частина вироку важливіша резулятивної! І на цьому одному реченні наполягає на законності рішення.

Link to comment
Share on other sites

Засідання перенесли, маю краплю часу для кращої підготовки. Представник позивача наполягає на тому, що описова частина вироку важливіша резулятивної! І на цьому одному реченні наполягає на законності рішення.

Іншими словами, наполягає на неправильному застосуванні норми матеріального права?
Link to comment
Share on other sites

Іншими словами, наполягає на неправильному застосуванні норми матеріального права?

Саме так. Тут ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО суддів - ВНУТРІШНЄ ПЕРЕКОНАННЯ або договірне право - вихід з усіх ситуацій. Боків напоров той самий молодий суддя, що у Вас з ПІБом, а слухає той самий склад суддів в апеляції. Таке враження, що суддя вчився де завгодно, тільки не у юридичному вузі. Хоч би почитував якісь кодекси в перервах чи б на форумах консультувався, а то постійні дописувачі цього ресурсу значно фаховіші в юриспунденції...

Link to comment
Share on other sites

Особливе значення для забезпечення стабільності цивільних правовідносин має властивість преюдиціальності рішення, що набрало законної сили. Під преюдиціальністю розуміється неприпустимість оспорювання і повторної перевірки в іншому процесі фактів і правовідносин, підтверджених рішенням суду, що набрало законної сили.

Преюдиція рішення зводиться до наступного: всі органи і організації, які досліджують повторні факти та відносини, істинність яких один раз встановлена судом, зобов'язані покласти в основу своєї діяльності і своїх постанов факти і відносини в тому виді, у якому вони були констатовані в рішенні, що набрало законної сили; сторона, яка засновує вимоги на правовідносинах, що були повністю або частково предметом судового рішення, що набрало законної сили, не повинна доказувати наявність правовідносин і елементів, його складових, а також юридичних фактів, що лежать в основі правовідносин. Відносини і факти, встановлені в рішенні, вважаються істинними та не підлягають доказуванню доти, доки рішення не скасоване. Сторона, відкидаючи пред'явлені до неї вимоги, не може спростовувати відносини та факти, встановлені судом, і вимагати від суду залучення до справи доказів, що їх спростовують.

Преюдиціальність повинна розглядатися як прямий і безпосередній наслідок рішення, що набрало законної сили. Преюдиція — нібито вторинна властивість судового рішення, похідне від поняття законної сили. Суб'єктивні межі законної сили обмежують дію рішення суду колом осіб, на яких рішення суду поширюється. У такий спосіб виключається безпосередня дія судового рішення відносно осіб, які не мають відношення до справи, а також відносно до інших учасників цивільного процесу.

Як відомо, законної сили може набрати рішення, прийняте судом, тобто яким вже підтверджена наявність або відсутність правовідносин, про які сперечалися сторони, у результаті чого воно зі спірного стало безперечним. Тому тільки безперечні, підтверджені судом матеріально-правові відносини можуть визначати об'єктивні межі дії законної сили рішення. Отже, об'єктивні межі законної сили обмежують дію судового рішення винятково правовідносинами, наявність або відсутність яких встановлює суд.

Преюдиціальними можуть бути лише факти, що містяться в резолютивній частині рішення, а обставини, зазначені в описовій або мотивувальній частинах, є лише думкою суду. Судячи з усього, саме ті обставини справи (факти), які були досліджені судом, і будуть мати надалі преюдиціальне значення. Залишилося лише з'ясувати, до якої частини судового рішення можна віднести етап досліджень судом обставин або фактичних даних у справі. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 84 ГПК в мотивувальній частині судового рішення вказуються обставини справи, встановлені господарським судом. При цьому варто відзначити, що, незважаючи на те, що в п. 2 ч. 2 ст. 84 ГПК міститься вимога згадувати про дослідження доказів все-таки в описовій частині рішення, граматичний аналіз положень згаданих норм не дозволяє надавати описовій частині судового рішення преюдиціальне значення. Справа в тому, що в контексті описової частини рішення дослідження доказів розглядається не як вчинену дію, результат інтелектуальної праці (аналізу), а лише як частину суто технічного процесу за описом дій суду. У свою чергу, у мотивувальній частині "вказуються обставини справи, встановлені господарським судом", що цілком співзвучне з формулюванням ст. 35 ГПК (факти, встановлені рішенням господарського суду ...)

Згідно ст.32 ЦПК обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, також законні презумпції, преюдиції. Презумпція – факти, які згідно з законом припускаються встановленими, такі припущення може бути спростоване в загальному порядку. Преюдиції – факти, встановлені судовим рішенням, що набрали законної сили, такі факти не доводяться знову при розгляді інших цивільних справ, в яких беруть участь ті ж самі особи. Таким чином, доказуванню не підлягають: 1) загальновідомі факти; 2) преюдиційні факти; 3) презумуючі факти.

Відпoвіднo дo пpинципу пpeюдиції питaння фaкту, які були пpeдмeтoм cудoвoгo poзгляду і виpішeні cудoм, пpo щo cвідчить ocтaтoчнe cудoвe pішeння, щo нaбpaлo зaкoннoї cили, є oбoв’язкoвими для cтopін у будь-якoму нacтупнoму пpoцecі, нeзaлeжнo від тoгo, cтocувaтимeтьcя він тієї ж вимoги чи інших cпіpних вимoг. Тoбтo ocoбa звільняєтьcя від дoкaзувaння фaкту, який вжe був дoвeдeний у пoпepeдньoму пpoцecі.

ОСЬ ТУТ НЕ РОЗУМІЮ

Згіднo з ч. 3 cт. 61 ЦПК для зacтocувaння пpeюдиції дocтaтньo, щoб у іншій cпpaві бpaлa учacть хoчa б oднa ocoбa, щoдo якoї булo ухвaлeнe пoпepeднє cудoвe pішeння. Цe відкpивaє мoжливocті для нeдoбpocoвіcнoгo викopиcтaння пpeюдиційнocті cудoвих pішeнь. Зoкpeмa, ocoбa, щoдo якoї в іншій cпpaві булo вcтaнoвлeнo пpeюдиційні oбcтaвини, мoжe нeдoбpocoвіcнo викopиcтaти ці oбcтaвини пpoти ocoби, якa нe бpaлa учacть у тій cпpaві й нe мaлa мoжливocті їх cпpocтoвувaти.

Link to comment
Share on other sites

Преюдиціальними можуть бути лише факти, що містяться в резолютивній частині рішення, а обставини, зазначені в описовій або мотивувальній частинах, є лише думкою суду.

Вот здесь полный бред. Так установленные факты излагаются именно в описуваемой части. Например рассмотрения административного дела по факту ДТП и привлечения виновного к ответственности. В резолюции будет указано - виновен в нарушении правил и привлечен. Но в тексте решения также будет указано, что в следствии нарушения произошло ДТП и нанесен урон и кто и кому.

ОСЬ ТУТ НЕ РОЗУМІЮ

Згіднo з ч. 3 cт. 61 ЦПК для зacтocувaння пpeюдиції дocтaтньo, щoб у іншій cпpaві бpaлa учacть хoчa б oднa ocoбa, щoдo якoї булo ухвaлeнe пoпepeднє cудoвe pішeння. Цe відкpивaє мoжливocті для нeдoбpocoвіcнoгo викopиcтaння пpeюдиційнocті cудoвих pішeнь. Зoкpeмa, ocoбa, щoдo якoї в іншій cпpaві булo вcтaнoвлeнo пpeюдиційні oбcтaвини, мoжe нeдoбpocoвіcнo викopиcтaти ці oбcтaвини пpoти ocoби, якa нe бpaлa учacть у тій cпpaві й нe мaлa мoжливocті їх cпpocтoвувaти.

В прочем так и есть. Верхний пример тому подтверждение. Ведь протокол составляют только на виновника. За частую вторая сторона не имеет возмоджности присутствовать на таком заседании. Но получив такое решение имеет право подать иск на возмещения убытков. А ведь КУоАП предусматривает материальные возмещение именно во время расмотрения админ.дела.

Link to comment
Share on other sites

протокол составляют только на виновника. За частую вторая сторона не имеет возмоджности присутствовать на таком заседании. Но получив такое решение имеет право подать иск на возмещения убытков. А ведь КУоАП предусматривает материальные возмещение именно во время расмотрения админ.дела.[/i]

Ситуация: А если в суд обращается еще и родственник второй стороны (потерпевшей) из этого примера с просьбой и ему возместить убытки?

Link to comment
Share on other sites

Ситуация: А если в суд обращается еще и родственник второй стороны (потерпевшей) из этого примера с просьбой и ему возместить убытки?

если у родственника есть полномочия представлять потерпевшего, то почему не обратиться.

Только мне кажется, лучше мухи отдельно, катлеты отдельно.

Если по какой-то причине вас не устроит решение админ.суда (ужерб присудили в меньшем размере), вы будете его обжаловать, соответственно, решение не вступит в законную силу и теоретически виновник ДТП пока не виновник. Может так оказаться, что пройдет 2 месяца и виновник как минимум уйдет от админ.ответственности. ну и дальше по нарастающей - сроки привлечения к админ.ответственности пропущеты, по этой причине вопрос виновности вообще не рассматривается, раз админ.вина не доказана, то и ущерб с "виновника" не получить.

Ну и чтобы доказать ущерб, вам надо успеть за неделю сделать оценку ущерба - мне кажется это нереально.

А вот присутствовать на этом заседании в качестве потерпевшего стОит, высказывая свою позицию.

А то получится, что на админ.суде виновник становится очень порядосным, получает по минимуму, а потом на основании этого решения в гражданском процессе и в ОГИСе сложнее будет доказывать, что виновник "сцука" - здлстно уклоняется от возмещения ущерба.

Link to comment
Share on other sites

если у родственника есть полномочия представлять потерпевшего, то почему не обратиться.

Только мне кажется, лучше мухи отдельно, катлеты отдельно.

Если по какой-то причине вас не устроит решение админ.суда (ужерб присудили в меньшем размере), вы будете его обжаловать, соответственно, решение не вступит в законную силу и теоретически виновник ДТП пока не виновник. Может так оказаться, что пройдет 2 месяца и виновник как минимум уйдет от админ.ответственности. ну и дальше по нарастающей - сроки привлечения к админ.ответственности пропущеты, по этой причине вопрос виновности вообще не рассматривается, раз админ.вина не доказана, то и ущерб с "виновника" не получить.

Ну и чтобы доказать ущерб, вам надо успеть за неделю сделать оценку ущерба - мне кажется это нереально.

А вот присутствовать на этом заседании в качестве потерпевшего стОит, высказывая свою позицию.

А то получится, что на админ.суде виновник становится очень порядосным, получает по минимуму, а потом на основании этого решения в гражданском процессе и в ОГИСе сложнее будет доказывать, что виновник "сцука" - здлстно уклоняется от возмещения ущерба.

Спасибо, ув. Andry. По админ. делам мне все теперь понятно.

Еще один вопрос по криминальном. Если ли разница между потерпевшим и цивильним позывачем? Если на д/с потерпевшая заявила вызнать ее и ее несовершенолетнего сына цивильныим позывачами. Но потом в суде сделала другое заявление - сына не вызнавать цывильным позывачем и вопрос исчисления убытков не рассматривать в криминальном судопроизводстве (судья удовлетворил и вынес ухвалу). Сын подрос, работать не хочет. Вспомнил о давнем деле и за несколько дней до истечения 3-х летнего срока после вынесения выроку по криминальному делу подал иск в суд. ВОПРОС: Имеет ли право этот сын заявить гражданский иск о возмещении убытков? Вернее я знаю ОТВЕТ: нет. Но как это обосновать?

Link to comment
Share on other sites

Ситуация: А если в суд обращается еще и родственник второй стороны (потерпевшей) из этого примера с просьбой и ему возместить убытки?

Если только он не законный предствитель или он был учасником ДТП и суд в своем решении этот факт установил при расссмотрении админ.дела или был но этот факт необходимо доказывать отдельно.

Link to comment
Share on other sites

Відпoвіднo дo пpинципу пpeюдиції питaння фaкту, які були пpeдмeтoм cудoвoгo poзгляду і виpішeні cудoм, пpo щo cвідчить ocтaтoчнe cудoвe pішeння, щo нaбpaлo зaкoннoї cили, є oбoв’язкoвими для cтopін у будь-якoму нacтупнoму пpoцecі, нeзaлeжнo від тoгo, cтocувaтимeтьcя він тієї ж вимoги чи інших cпіpних вимoг. Тoбтo ocoбa звільняєтьcя від дoкaзувaння фaкту, який вжe був дoвeдeний у пoпepeдньoму пpoцecі.

ОСЬ ТУТ НЕ РОЗУМІЮ

Згіднo з ч. 3 cт. 61 ЦПК для зacтocувaння пpeюдиції дocтaтньo, щoб у іншій cпpaві бpaлa учacть хoчa б oднa ocoбa, щoдo якoї булo ухвaлeнe пoпepeднє cудoвe pішeння. Цe відкpивaє мoжливocті для нeдoбpocoвіcнoгo викopиcтaння пpeюдиційнocті cудoвих pішeнь. Зoкpeмa, ocoбa, щoдo якoї в іншій cпpaві булo вcтaнoвлeнo пpeюдиційні oбcтaвини, мoжe нeдoбpocoвіcнo викopиcтaти ці oбcтaвини пpoти ocoби, якa нe бpaлa учacть у тій cпpaві й нe мaлa мoжливocті їх cпpocтoвувaти.

Преєдиційними фактами щодо особи, є факти, що мають юридичне значення (ст. 256 ЦПКУ).

Якщо є рішення суду між банком і позичальником, то це рішення не буде приюдиціальним для справи, де буде залучена третя особа, яка не брала участь у попередній справі.

Залучення третьої особи дає можливість "обійти" рішення, яке має бути приюдиціальним.

Link to comment
Share on other sites

Спасибо, ув. Andry. По админ. делам мне все теперь понятно.

Еще один вопрос по криминальном. Если ли разница между потерпевшим и цивильним позывачем? Если на д/с потерпевшая заявила вызнать ее и ее несовершенолетнего сына цивильныим позывачами. Но потом в суде сделала другое заявление - сына не вызнавать цывильным позывачем и вопрос исчисления убытков не рассматривать в криминальном судопроизводстве (судья удовлетворил и вынес ухвалу). Сын подрос, работать не хочет. Вспомнил о давнем деле и за несколько дней до истечения 3-х летнего срока после вынесения выроку по криминальному делу подал иск в суд. ВОПРОС: Имеет ли право этот сын заявить гражданский иск о возмещении убытков? Вернее я знаю ОТВЕТ: нет. Но как это обосновать?

Повторюсь, объясните, какое отношение сын имеет к вышеперечисленному делу, каким образом и в каком статусе он проходил в нем? Может он был только свидетелем?

А гражлданским истцом может быть только пострадавшая сторона. На счет моралки то лицо которое считает что в отношении его майна или его здоровья или здоровья родствеников причинен ущерб (ст.23 ГК)

Link to comment
Share on other sites

Еще один вопрос по криминальном. Если ли разница между потерпевшим и цивильним позывачем? Если на д/с потерпевшая заявила вызнать ее и ее несовершенолетнего сына цивильныим позывачами. Но потом в суде сделала другое заявление - сына не вызнавать цывильным позывачем и вопрос исчисления убытков не рассматривать в криминальном судопроизводстве (судья удовлетворил и вынес ухвалу). Сын подрос, работать не хочет. Вспомнил о давнем деле и за несколько дней до истечения 3-х летнего срока после вынесения выроку по криминальному делу подал иск в суд. ВОПРОС: Имеет ли право этот сын заявить гражданский иск о возмещении убытков? Вернее я знаю ОТВЕТ: нет. Но как это обосновать?

Вы как-то ходите вокруг да около. Укажите что от Вас хотят и на основании чего и чем обосновуют. Коротко. Можно на Епочту.

Link to comment
Share on other sites

Спасибо, ув. Andry. По админ. делам мне все теперь понятно.

Еще один вопрос по криминальном. Если ли разница между потерпевшим и цивильним позывачем? Если на д/с потерпевшая заявила вызнать ее и ее несовершенолетнего сына цивильныим позывачами. Но потом в суде сделала другое заявление - сына не вызнавать цывильным позывачем и вопрос исчисления убытков не рассматривать в криминальном судопроизводстве (судья удовлетворил и вынес ухвалу). Сын подрос, работать не хочет. Вспомнил о давнем деле и за несколько дней до истечения 3-х летнего срока после вынесения выроку по криминальному делу подал иск в суд. ВОПРОС: Имеет ли право этот сын заявить гражданский иск о возмещении убытков? Вернее я знаю ОТВЕТ: нет. Но как это обосновать?

в уголовном не силен.

Но мне кажется, ребенок может оспорить отказ мамы (ну типа, нарушены права несовершеннолетнего, нет согласия органа опеки)

http://ukr-pravo.at.ua/index/grazhdanskij_...mentarij/0-3576

11. В порядке гражданского судопроизводства может быть предъявлен иск о возмещении ущерба, нанесенного гражданам, государственным, общественным организациям, в случаях:

- Оставление иска без рассмотрения судом, который решил уголовное дело.

http://ukr-pravo.at.ua/index/grazhdanskij_..._ukrainy/0-3594

еще

Уголовно-процессуальный кодекс Украины

Статья 28. Гражданский иск в уголовном деле

Лицо, которое понесло материальный ущерб от преступления, вправе при производстве по уголовному делу предъявить к обвиняемому или к лицам, несущим материальную ответственность за действия обвиняемого, гражданский иск, который рассматривается судом вместе с уголовным делом.

Прекращение дела по основаниям, указанным в статьях 7 и 71 настоящего Кодекса, не освобождает лицо от обязанности возместить в установленном законом порядке материальный ущерб, причиненный ею государственным, общественным организациям или гражданам.

Гражданский иск может быть предъявлен как во время предварительного следствия и дознания, так и во время судебного разбирательства дела, но до начала судебного следствия. Отказ в иске в порядке гражданского судопроизводства лишает истца права предъявлять тот же иск в уголовном деле.

Лицо, не предъявившее гражданский иск в уголовном деле, а также лицо, гражданский иск которого остался без рассмотрения, вправе предъявить его в порядке гражданского судопроизводства.

Гражданский истец и гражданский ответчик при рассмотрении гражданского иска в уголовном деле или иска о возмещении материального ущерба, нанесенного лицом, относительно которого дело закрыто из оснований, указанных в статьях 7 и 71 настоящего Кодекса, освобождаются от уплаты государственной пошлины.

(Статья 28 с изменениями, внесенными Указом ПВР N 6834-X от 16.04.84, Закону N 2857-XII от 15.12.92)

Подробнее: http://www.kodeksy.com.ua/ka/ugolovno_prot...i/statja-28.htm

так что мне кажется что сын может подать иск.
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...