Постановление ВХСУ об ограничении взыскания пени и невозможности взыскания пени и штрафа одновременно

[ANTIRAID]

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2010 р. № 28/152

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого –судді Дерепи В.І.

суддів :Грека Б.М., –(доповідача у справі),

Подоляк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка"

на рішеннягосподарського суду м. Києва від 08.07.09

у справі № 28/152 господарського суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Барельєф"

про стягнення 123390,50 грн.

за участю представників від:

позивача Ганущин М.В. (дов. від 21.12.09)

відповідача Шафінська І.І. (дов. від 28.08.08)

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрспецтехніка” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення із товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Барельєф” 123 390,50 грн., з яких 52 957,30 грн. –сума заборгованості, 67 785,34 грн. –пеня, 2 647,86 грн. –штраф.

Рішенням господарського суду м. Києва від 08.07.09 (суддя Копитова О.С.) позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 54387,77 грн., з яких 52 165,30 грн. основного боргу, 2 222,47 грн. пені, а також 551,80 грн. –державне мито та 52,77 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено. В частині задоволення позову рішення мотивоване наявністю неоплаченої заборгованості, на яку нарахована пеня в передбаченому законом розмірі. В частині відмови в позові рішення мотивоване невірністю розрахунку пені, виходячи з розміру більшого, ніж передбачено законодавством. Щодо стягнення штрафу, то в цій частині в позові відмовлено, оскільки неможливо двічі притягнути до відповідальності за одне і те ж правопорушення.

Не погоджуючись із рішенням в частині відмови в позові, позивач просить його скасувати в цій частині, позов задовольнити повністю. Скарга мотивована невірним застосуванням судом ст.ст. 549, 551 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

На підставі аналізу доказів у справі, судом встановлено, що 05.01.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрспецтехніка” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “Барельєф” (покупець) укладено договір №КС-80, відповідно до умов якого продавець бере на себе зобов’язання здійснити продаж та поставку товару, а покупець прийняти і оплатити його вартість на умовах, викладених в договорі.

Відповідно до п.4.6 договору, покупець зобов’язується повністю розрахуватись за отриманий товар не пізніше 14 календарних днів від дати кожної поставки товару, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця суми, вказаної у накладній за поставлену партію товару. Як убачається з матеріалів справи, відповідач в повному обсязі за поставлений товар в установлені договором строки не розрахувався.

На дату подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становила 52 957,30 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.06.09. Під час розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 792,00 грн. Тому судом обґрунтовано припинене провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 792 грн. на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.

Відповідно до п. 8.2 Договору в випадку порушення строку оплати продукції, Покупець зобов‘язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 52165,30 грн., на яку має нараховуватися пеня в розмірі, обмеженому приписами Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Позивач вважає, що обмеження судом пені є незаконним. Втім, колегія суддів вважає за необхідне підтримати правову позицію місцевого суду.

Відповідно до п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено спеціальним законом, яким є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", в преамбулі якого зазначено, що він регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, граничний розмір пені, який не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, визначений спеціальним законом, положення якого не встановлюють обмежень щодо визначення сторонами в договорі розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню. Отже, при визначені розміру відповідальності за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору, а відтак, судом правомірно обмежений розмір пені, що підлягає стягненню.

Щодо стягнення штрафу, то судом правомірно зазначено, що відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у випадку порушення строку оплати продукції, покупець зобов‘язується погасити заборгованість та сплатити пеню в розмірі 2% від неоплаченої суми за кожен день прострочення платежу та штраф у розмірі 5% від несплаченої суми. Оскільки, відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України пеня і штраф є різновидами неустойки, то стягнення з відповідача одночасно пені та штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, як це передбачено п. 8.2 Договору, суперечить Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства, а тому вимога позивача в частині стягнення штрафу задоволенню не підлягає.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування рішення у справі, а тому, його слід залишити без змін, так як воно ухвалене при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

Керуючись ст. ст. 1115 - 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецтехніка" залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 08.07.09 у справі № 28/152 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

О. Подоляк

http://reyestr.court.gov.ua/Review/7810792