Определение ВССУГУД об отказе Сведбанку во взыскании долга с поручителя


Считаете ли Вы решение справедливым и законным?  

1 member has voted

  1. 1. Считаете ли Вы решение справедливым?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0
  2. 2. Считаете ли Вы решение законным?

    • Да
      1
    • Нет
      0
    • Затрудняюсь ответить
      0


Recommended Posts

УХВАЛА

іменем україни

14 листопада 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Гримич М.К. Дем'яносова М.В.

Савченко В.О. Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Сведбанк» до ОСОБА_3, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Династія» (далі - ТОВ «ТД «Династія»), товариство з обмеженою відповідальністю «Династія Україна», про стягнення заборгованості за кредитним договором; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Сведбанк» про визнання договору поруки неукладеним за касаційною скаргою ОСОБА_3, поданою представником ОСОБА_4, на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2010 року ПАТ «Сведбанк» звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що за умовами кредитного договору від 24 липня 2008 року ТОВ «ТД «Династія» надано кредитні кошти у розмірі 200 тис. грн. На забезпечення виконання умов кредитного договору банк уклав договори поруки із ТОВ «Династія Україна» та ОСОБА_3

У результаті порушення умов кредитного договору за ТОВ «ТД «Династія» утворилася заборгованість, ані позичальник, ані поручителі на вимоги не реагували. Позивач, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у розмірі 1 579 460 грн., за відсотками у розмірі 257 669 грн. 32 коп. та пеню у розмірі 530 583 грн. 73 коп.

У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним зустрічним позовом, в якому послався на те, що підпис, який вчинено від його імені на договорі поруки, яким забезпечено виконання зобов'язань за кредитним договором, йому не належить. Тому просив призначити по справі судову почеркознавчу експертизу та визнати договір поруки від 29 січня 2009 року неукладеним.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2012 року, позов ПАТ «Сведбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Сведбанк» 1 579 460 грн. основного боргу, 257 669 грн. 32 коп. заборгованості по відсоткам, 530 583 грн. 73 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, 1 700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, й направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що ТОВ «ТД «Династія» допустило прострочення сплати поточних платежів, відсотків та пені за кредитним договором. Після спливу строку повернення кредиту банк звернувся до боржника із вимогою про погашення заборгованості, а згодом із аналогічними вимогами звернувся до поручителів, проте вони залишені без реагування.

Крім того, суд відхилив клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи для встановлення автентичності підпису ОСОБА_3 на договорі поруки, оскільки факт підписання ним цього договору підтверджується показаннями свідків.

Проте повністю з таким висновком судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 24 липня 2008 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «ТД «Династія» укладено кредитний договір, за умовами якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 200 тис. грн. На забезпечення виконання умов кредитного договору, позивач 29 січня 2009 року уклав договори поруки із ТОВ «Династія Україна» та ОСОБА_3

У результаті порушення умов кредитного договору за ТОВ «ТД «Династія» утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 1 579 460 грн., за відсотками у розмірі 257 669 грн. 32 коп. та за пенею у розмірі 530 583 грн. 73 коп.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилався на те, що він не підписував договір поруки, а, відтак, не є поручителем ТОВ «ТД «Династія» перед позивачем, тому заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи для встановлення справжності його підпису.

Відмовляючи ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що факт підписання договору поруки ОСОБА_3 підтверджують свідки. Крім того, суд послався на те, що ОСОБА_3 підписав кредитний договір від імені ТОВ «ТД «Династія» як генеральний директор, що свідчить про його обізнаність із умовами цього договору і згоду із зобов'язаннями по договору поруки.

Проте судом не враховано, що справжність підпису особи може встановити лише експерт, який має відповідні фахову освіту та спеціальні знання. Вчинення або не вчинення особою підпису на документі не може встановлюватись та підтверджуватись показами свідків, оскільки це суперечить як вимогам ст. ст. 58, 59 ЦПК України, так і положенням ч. 1 ст. 218 ЦК України.

Суд без поважних причин не призначив експертизу та у порушення ст. 10 ЦПК України, якою передбачені принципи змагальності та рівності прав сторін щодо подання доказів, обмежив ОСОБА_3 у такому праві, що не дало йому можливості довести перед судом переконливості своїх тверджень про наявність або відсутність юридичних фактів.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Підписання ОСОБА_3 кредитного договору від імені ТОВ «ТД «Династія» не свідчить про безумовність підписання ним договору поруки та згоди відповідати за зобов'язаннями товариства як фінансовий поручитель.

За змістом ст. 212 ЦПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Всупереч вимогам ст. ст. 213-214 ЦПК України, місцевий суд на вказане уваги не звернув.

Апеляційний суд на зазначені порушення норм процесуального права, допущені судом першої інстанції, уваги не звернув та не виправив, чим порушив ст. 303 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

У п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів про стягнення кредитної заборгованості із майнових поручителів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Суди не перевірили та не дали належної правової оцінки посиланням ОСОБА_3 про пропуск банком строку на пред'явлення позову до нього, як до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія».

Так, ТОВ «ТД «Династія» - позичальник за основним зобов'язанням - не сплатило черговий платіж у липні 2009 року, тобто строк пред'явлення позову до його поручителя сплив у січні 2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до суду у лютому 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення позову до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія».

Ураховуючи порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального законодавства та те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_4, задовольнити.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 28 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.С. Ткачук

Судді: М.К. Гримич

М.В. Дем'яносов

В.О. Савченко

О.В. Умнова

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27506618

Link to comment
Share on other sites

  • 4 months later...

Не понял, знающие поясните.

В п. 24 постанови Пленуму ВССУ:

"Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу"

А далее судья опирается на этот же срок:

"Так, ТОВ «ТД «Династія» - позичальник за основним зобов'язанням - не сплатило черговий платіж у липні 2009 року, тобто строк пред'явлення позову до його поручителя сплив у січні 2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до суду у лютому 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення позову до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія»."

Link to comment
Share on other sites

Не понял, знающие поясните.

В п. 24 постанови Пленуму ВССУ:

"Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу"

А далее судья опирается на этот же срок:

"Так, ТОВ «ТД «Династія» - позичальник за основним зобов'язанням - не сплатило черговий платіж у липні 2009 року, тобто строк пред'явлення позову до його поручителя сплив у січні 2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до суду у лютому 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення позову до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія»."

Право предъявления требования к заемщику возникает, как правило, сразу же после просрочки (неуплаты очередного платежа). Плюс определенный незначительный период, который может быть прописан в договоре.

Поэтому сама по себе неуплата заемщиком не может служить точкой отсчета для предъявления аналогичной вымоги, но уже к поручителю.

А вот предъявленная вымога заемщику о возврате всего кредита (отозванный кредит) как раз и является точкой отсчета для предъявления требования к поручителю.

Просто и предъявление требования заемщику и его просрочка, как правило, не сильно отличаются, если банк действовал строго как прописано в КД.

Просрочка = требование к заемщику + 6 мес для требования к поручителю.

Link to comment
Share on other sites

Но тут же вссу сильно ошибается, указывая, что "Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу" без других оговорок.

Т.к. банк может вообще не направить требование к заемщику или направить лет так через 20.

Т.е. возникает явное злоупотребление банком своим правом и поручитель фактически уже не сможет погасить просроченную задолженность , т.к. набежит большая сумма.

Link to comment
Share on other sites

Не понял, знающие поясните.

В п. 24 постанови Пленуму ВССУ:

"Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу"

А далее судья опирается на этот же срок:

"Так, ТОВ «ТД «Династія» - позичальник за основним зобов'язанням - не сплатило черговий платіж у липні 2009 року, тобто строк пред'явлення позову до його поручителя сплив у січні 2010 року.

Позивач звернувся до суду з позовом до суду у лютому 2010 року, тобто з пропуском шестимісячного строку на пред'явлення позову до майнового поручителя ТОВ «ТД «Династія»."

что-то судья намутил явно.....
Link to comment
Share on other sites

Право предъявления требования к заемщику возникает, как правило, сразу же после просрочки (неуплаты очередного платежа). Плюс определенный незначительный период, который может быть прописан в договоре.

Поэтому сама по себе неуплата заемщиком не может служить точкой отсчета для предъявления аналогичной вымоги, но уже к поручителю.

А вот предъявленная вымога заемщику о возврате всего кредита (отозванный кредит) как раз и является точкой отсчета для предъявления требования к поручителю.

Просто и предъявление требования заемщику и его просрочка, как правило, не сильно отличаются, если банк действовал строго как прописано в КД.

Просрочка = требование к заемщику + 6 мес для требования к поручителю.

+1
Link to comment
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...