Определение апелляционного суда Днепропетровской области о незаконности поднятия процентной ставки Приватбанком

[у.zaporozhskiy]

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 ц 13881/2010

Головуючий у 1-й інстанції Бондаренко В.М.

Категорія 27 Доповідач Прозорова М.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 грудня 2010 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Можелянської З.М.

суддів - Прозорової М.Л., Ремеза В.А.

при секретарі Панченко Д.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів /а.с.43-46/.

Зазначеним рішенням задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про захист прав споживачів.

Суд визнав незаконними дії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» по підвищенню відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № DНQ0G50000000338 від 26.09.2007 року.

Суд зобов'язав Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» встановити відсоток за користування кредитними коштами згідно п. 7.1 кредитного договору №DНQ0G50000000338 від 26.09.2007 року в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом з 01.02.2009 року

Суд стягнув з Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, а саме: витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 грн. 00 коп. та в дохід держави (р/р 31412537700032, одержувач: державний бюджет м. Павлограда, ЗКПО І4237540. МФО 805012, банк ГУДКУ в Дніпропетровській області судовий збір у сумі 17 грн. 00 коп. /а.с.34-36/

Як на підстави апеляційній скарги ПАТ КБ «ПриватБанк» посилається на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права /а.с 43-46/

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційній скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив із встановлених ним обставин про те, що 26.09.2007 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» був укладений кредитиний договір № DНQ0G50000000338, згідно якого банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 15000 грн. на споживчі цілі.

Пунктом 7.1. цього договору передбачено, що відсоткова ставка зі сплати за користування кредитом складає 15% річних. Пунктом 7.1. цього договору також передбачено, що позичальник зобов'язується щомісячно до 26 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладання цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані відсотки ануїтентними платежами в сумі не менше 199,83 грн. шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № 29099058602386, відкритий у кредитора (а.с.5-7).

Судом встановлено, що позивач своєчасно та в повному обсязі сплачував кредитні платежі.

18.01.2009 року позивач отримав лист від відповідача, направлений простою кореспонденцією, відповідно до якого відповідач вимагав з 01.02.2009 року змінення умов кредитного договору та підвищення відсоткової ставки до 30%.

Позивачу було запропоновано в строк до 01.02.2009 року частково сплатити заборгованість за тілом кредиту і відсоткова ставка буде меншою. Якщо позивач не буде згоден з частковою сплатою заборгованості за тілом кредиту, автоматично відсоткова ставка буде підвищена з 01.02.2009 року без будь-яких додаткових дій з його боку (а.с. 8).

При цьому відповідач в своєму листі посилався на те, що відповідно до умов укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору та у зв'язку із зміною конюнктури ринку грошових ресурсів в Україні, а саме настанні одного чи декількох з нижченаведених чинників: зміни курсу долара США до гривні більше ніж на 10 % у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладання даного договору, зміни облікової ставки НБУ; зміни розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд або зміни середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ), здійснення поточних коливань відсоткових ставок за вкладами та/або кредитами, або зміни в грошово-кредитній політиці НБУ; підвищення ставки за кредитами Кредиторів України у відповідній валюті (по статистиці НБУ); підвищення ставки більш ніж на 3 (три) відсоткових пункту за бланковими кредитами "овернайт" НБУ з дати укладення цього Договору чи останнього перегляду відсоткової ставки.

Листом від 26.01.2009 року позивач повідомив відповідача про свою незгоду з вказаними вище змінами до Кредитного Договору посилаючись на незаконність дій зі сторони відповідача щодо одностороннього внесення змін до Кредитного Договору та необґрунтованість підняття відсоткової ставки до 30 % (а. с. 9).

Зміна процентної ставки відповідно до ст. 652 ЦК України та вимог Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту можлива лише при істотній зміні обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

В свою чергу, всупереч ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" та Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, з листів відповідача, направлених на адресу позивача, не вбачається конкретних обставин, що змусили відповідача вчинити підвищення процентної ставки по Кредитному Договору до 30 річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 10561 ЦК України (що набула чинності 09.01.2009 року) встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку.

Але, 18.01.2009 року позивач отримав лист від відповідача, направлений простою кореспонденцією про змінення умов кредитного договору та підвищення відсоткової ставки до 30%.

Згідно п.2.3.1. Договору банк надсилає Позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки.

Відповідно до п. 4 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

За таких обставин, в силу діючого законодавства, а саме: ст.ст.525, 526, 611,651, 1056-1, 654 ЦК України суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про захист прав споживачів і правомірно в изнав незаконними дії ПАТ КБ «ПриватБанк» по підвищенню відсотків за користування кредитними коштами по кредитному договору № DНQ0G50000000338 від 26.09.2007 року та зобов'язав ПАТ КБ «ПриватБанк» встановити відсоток за користування кредитними коштами згідно п. 7.1 кредитного договору №DНQ0G50000000338 від 26.09.2007 року в розмірі 1,25% на місяць на суму залишку заборгованості за Кредитом з 01.02.2009 року.

Доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» в апеляційній скарзі про те, що суд постановив незаконне рішення безпідставні.

Крім того, колегія суддів вважає, що рішення постановлено з урахуванням вимог ст. 3 ЦК України, якої передбачені загальні засади цивільного законодавства: справедливість, добросовісність та розумність.

Інші доводи ПАТ КБ «ПриватБанк» приведені в апеляційній скарзі є також безпідставними, до того ж вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відповідно ж до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Зясувавши в досить повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм правову оцінку, суд ухвалив рішення, що відповідає вимогам закону, висновки суду досить обґрунтовані і підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та поясненнями самих сторін.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень матеріального або процесуального закону, які могли б потягти за собою скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 липня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяті днів з цього часу.

Судді :

http://reyestr.court.gov.ua/Review/12909875