Определение ВССУГУД о необходимости предоставление полномочий истцу при взыскании страхового возмещения по кредитному договору

[ANTIRAID]

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 грудня 2012 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Матвєєвої О.А.,

суддів: Мазур Л.М., Маляренка А.В.,

Писаної Т.О., Юровської Г.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта», третя особа - публічне акціонерне товариство «Альфа Банк», про стягнення суми страхового відшкодування, за касаційною скаргою товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 12 червня 2010 року між ним та ТОВ «СК «Провіта» укладено договір добровільного страхування належного позивачу автомобіля марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1. Вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Альфа Банк». 7 грудня 2010 року з вини ОСОБА_3 сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень. Після настання страхового випадку позивач неодноразово звертався до страхової компанії з метою отримання страхового відшкодування, проте, отримав відмову. Просив стягнути з відповідача 45 759 грн. 67 коп. страхового відшкодування.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «СК «Провіта» на користь ПАТ «Альфа Банк» 33 093 грн. 52 коп. страхового відшкодування. У позові ОСОБА_3 до ТОВ «СК «Провіта» про стягнення суми страхового відшкодування відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ «Страхова компанія «Провіта» просить скасувати судові рішення першої й апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що сума страхового відшкодування підлягає стягненню на користь третьої особи - ПАТ «Альфа Банк», який є вигодонабувачем за договором страхування, для погашення заборгованості за кредитним договором, який було укладено ОСОБА_3 для придбання автомобіля марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1.

Проте, із вказаними висновками судів погодитись не можна з огляду на наступне.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що 12 червня 2010 року між ОСОБА_3 і ТОВ «СК «Провіта» укладено договір добровільного страхування належного позивачу автомобіля марки «Шкода Октавіа», державний номерний знак НОМЕР_1.

7 грудня 2010 року з вини ОСОБА_3, про що свідчить постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 5 січня 2011 року, сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль позивача зазнав механічних пошкоджень.

Статтею 3 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхувальники мають право при укладенні договорів особистого страхування призначати за згодою застрахованої особи фізичних осіб або юридичних осіб (вигодо набувачів) для отримання страхових виплат, а також змінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Так, відповідно до п. 12.1. договору страхування виплата страховою компанією відшкодування здійснюється страховиком на користь страхувальника або на користь вигодонабувача в разі його наявності за його письмовою згодою.

Вигодонабувачем за вказаним договором страхування є ПАТ «Альфа Банк».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суди дійшли передчасного висновку про стягнення на користь ПАТ «Альфа Банк», який у цій справі є третьою особою, суми страхового відшкодування, оскільки питання щодо відшкодування страхових виплат на користь ПАТ «Альфа Банк» може бути вирішено лише у разі коли ПАТ «Альфа Банк» пред'явить такі вимоги.

У порушення вимог ст.ст. 214, 316 ЦПК України суди не з'ясували позицію вигодонабувача та не перевірили, чи заявлялись банком як третьою особою самостійні вимоги з цього приводу, чи уповноважував банк ОСОБА_3 на звернення до суду з такими вимогами в інтересах банку.

Таким чином, у порушення вимог ст.ст. 212, 213 - 214 ЦПК України суд першої інстанції належним чином не визначився з характером спірних правовідносин, що склалися між сторонами та нормою права, яка підлягає застосуванню, а, переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України залишив без належної уваги доводи апеляційної скарги, у зв'язку з чим помилково залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, які потягли ухвалення неправильного рішення, а суд апеляційної інстанції уваги на зазначені порушення не звернув - оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» задовольнити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 березня 2012 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий О.А. Матвєєва Судді:Л.М. Мазур А.В. Маляренко Т.О. Писана Г.В. Юровська

http://reyestr.court.gov.ua/Review/27900292

[ANTIRAID]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

Справа № 22-ц/2690/4802/2012

Головуючий у 1 інстанції: Шереметьєва Л.А.

Доповідач: Стрижеус А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого-судді Стрижеуса А.М.,

суддів: Поліщук Н.В., Шкоріної О.І.,

при секретарі: Василевському Я.П.,

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Снігура Д.С.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача Снігура Дениса Сергійовича, що діє в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" про стягнення страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач у березні 2011 року звернувся до суду з позовом і просив стягнути з відповідача 45 759 гривень 67 копійок страхового відшкодування.

Свої позовні вимоги позивач мотивував тим, що 07 грудня 2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний йому автомобіль.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2011 року позивач був визнаний винним у вчиненні ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

12 червня 2010 року між ним та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу автомобіля "Шкода Октавія" державний номер НОМЕР_1, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Після настання страхового відшкодування він звернувся до відповідача про виплату страхового відшкодування, але йому було відмовлено, у зв'язку з чим він звернувся до ТОВ "Експертна компанія Укравтоекспертиза - Стандарт", згідно з висновком якого вартість відновлювального ремонту становить 45 759 гривень 67 копійок.

У зв'язку з тим, що відповідач відмовляється в добровільному порядку виплатити страхове відшкодування, позивач звернувся до суду.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта", третя особа: Публічне акціонерне товариство "Альфа - Банк" про стягнення страхового відшкодування - задоволено частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" на користь Публічного акціонерного товариства Альфа - Банк" 33 093 гривень 52 копійки страхового відшкодування.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Страхова компанія „Провіта" 330 гривень 93 копійки судового збору на користь держави.

В позові ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія „Провіта" про стягнення страхового відшкодування - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представником відповідача Снігур Д.С. подано апеляційну скаргу в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 та ПАТ "Альфа - Банк" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення було порушено норми процесуального та матеріального права. Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги третьої особи ПАТ "Альфа - Банк" порушив норми ЦПК України, оскільки по-перше ПАТ "Альфа - Банк" було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, по-друге ПАТ "Альфа - Банк" не було пред'явлено позов до відповідачів в порядку ст. 34 ЦПК України. Крім того, ПАТ "Альфа - Банк" було направлено на адресу суду, заяву, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини та вимоги процесуальних норм у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову на корить третьої особи ПАТ "Альфа - Банк".

В судовому засіданні представник відповідача Снігур Д.С. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач ОСОБА_1 заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується оплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 988 ЦК України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно ч. 4 ст. 3 ЗУ "Про страхування", страхувальники мають право при укладанні договорів страхування інших, ніж договори особистого страхування, призначати фізичних осіб або юридичних осіб (вигодонабувачів), які можуть зазнати збитків у результаті настання страхового випадку, для отримання страхового відшкодування, а також замінювати їх до настання страхового випадку, якщо інше не передбачено договором страхування.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 07 грудня 2010 року на вулиці Жилянській, 101 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивач, керував автомобілем "Шкода Октавія" державний номер НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки та стан проїжджої частини, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на перешкоду, що призвело до пошкодження транспортного засобу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05 лютого 2011 року позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнутий до адміністративної відповідальності.

Крім того, встановлено, що автомобіль позивача застраховано в Товаристві з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта".

Згідно з умовами договору страхування вигодонабувачем за ним є третя особа ПАТ "Альфа- Банк"

Відповідно до умов договору, предметом договору страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язанні з володінням, користуванням, або розпорядженням застрахованим транспортним засобом.

Об'єктом страхування є транспортний засіб - легковий автомобіль "Шкода Октавія", державний номер НОМЕР_1, власником якого є позивач.

Відповідно до п.4.8 Кредитного договору №490076325, ПАТ "Альфа - Банк" є вигодонабувачем за договором добровільного страхування наземного транспорту №5659534, укладеного ОСОБА_1 та ТДВ "СК "Провіта".

Пат "Альфа - Банк" звернувся з заявою про перерахування суми страхового відшкодування на рахунок, що відкритий для погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення суми страхового відшкодування на користь вигодонабувача ПАТ "Альфа - Банк" для погашення кредитної заборгованостіі позивача по кредитному договору, оскільки позивачем у ПАТ "Альфа - Банк" було взято кредит на придбання автомобіля "Шкода Октавія", державний номер НОМЕР_1, для забезпечення виконання зобов'язань по цьому договору зазначений автомобіль був переданий в заставу, пошкодженням автомобіля при ДТП банк міг зазнати збитків, так як був пошкоджений предмет застави, що призвело до втрати його вартості, призначення вигодонабувача передбачено нормами закону, умови договору стархування узгоджені і підписані сторонами і підлягають виконанню.

Доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду в цій частині є безпідставними та спростовуються зазначеними доказами.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийнятті до уваги.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і підстави для його зміни або скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника відповідача Снігур Д.С., що діє в інтересах Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді:

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24439477

[ANTIRAID]

Справа №2-2873

2011 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2011 року

Солом”янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого- судді- Шереметьєвої Л.А.

при секретарі- Подолян О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія »Провіта», 3-я особа: ПАТ»Альфа-Банк» про стягнення страхового відшкодування, суд,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач у березні 2011 року звернувся до суду з позовом і просить стягнути з відповідача 45 759гр.67 коп. страхового відшкодування.

Посилається в позові на те, що 07.12.2010 року сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої був пошкоджений належний йому автомобіль.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2011 року він був визнаний винним в даній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУПаП.

12.06.2010 року між ним та відповідачем був укладений Договір добровільного страхування транспортного засобу-автомобіля Oktavia», д.н. НОМЕР_1, за умовами якого відповідач взяв на себе зобов»язання в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Після настання страхового випадку він відразу звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та надав усі необхідні документи для його виплати, однак йому в цьому було відмовлено, не дивлячись на неодноразові звернення.

Ці обставини змусили його звернутися до ТОВ»Експертна компанія Укравтоекспертиза-Стандарт», згідно з висновком якого вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 45759гр.67 коп.

Виходячи з того, що він виконав усі вимоги Договору страхування, відповідач в порушення його умов відмовив йому в виплаті страхового відшкодування, просить задовольнити позов.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.

Не заперечував, що автомобіль позивача був застрахований у ТДВ «Страхова компанія «Провіта»та факту ДТП, яка мала місце 07.12.2010 року з застрахованим автомобілем.

В той же час пояснив, що після вивчення та аналізу отриманих документів, пояснень аварійного комісара та позивача, виникли сумніви щодо причин та обставин настання події, що має ознаки страхового випадку.

В зв»язку з цим страховою компанією в ДП «Центр Експертних Досліджень»було замовлено транспортно-трасологічне дослідження механізму отримання пошкоджень автомобілем Oktavia».

Згідно Висновку № 227-10 від 31.12.2010року комплекс наявних на автомобілі Oktavia»пошкоджень з технічної точки зору не міг утворитися при обставинах, викладених в поясненні позивача, а саме при зіткненні з вказаною ним бетонною огорожею підземного переходу, розташованого поблизу буд. № 101 по вул. Жилянській в м. Києві, т.я. наявні якісні пошкодження автомобіля не відповідають якісним характеристикам поверхні вказаної перешкоди, а також через відсутність пошкоджень вказаної огорожі, характерних для зіткнення з автомобілем.

Вважає, що з цього висновку випливає, що позивачем було приховано дорожньо-транспортну пригоду, яка відбулася раніше вказаної ним дати та в іншому місті, та імітовано ДТП 07.12.2010року з метою отримання страхового відшкодування від страхової компанії.

В зв»язку з цими обставинами позивачу було відмовлено у виплаті страхового відшкодування.

Просить у позові відмовити.

В подальшому представник відповідача подав до суду додаткові пояснення з посиланням на те, що у випадку наявності правових підстав для стягнення страхового відшкодування, воно підлягає стягненню відповідно до п.12.6 Договору, а саме за вирахуванням ПДВ, т.я. позивач не надав актів виконаних робіт, сплату рахунків або калькуляцій на підтвердження здійснення відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу, що, виходячи з суми, приведеної в Звіті від 18.01.2011 року, складає 38 133 гр. 06 коп.

Представник 3-ї особи - ПАТ»Альфа-Банк»в судовому засіданні позов підтримав.

Скористався своїм правом, як вигодонабувач, на користь якої укладеного Договір страхування, і просить стягнути суму страхового відшкодування на користь банку.

Після дачі пояснень у справі подав до суду заяву і просить перерахувати суму страхового відшкодування банку, як вигодонабувачу за умовами Договору страхування.

Просить закінчувати розгляд справи в його відсутності.

Заслухавши пояснення сторін, свідків,дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог позивача та задоволення заяви 3-ї особи, виходячи з наступного.

Встановлено, що 07.12.2010 року на вул.Жилянській,101 в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої позивач, керуючи автомобілем Oktavia», д.н. НОМЕР_1, не врахував дорожньої обстановки та стан проїжджої частини, не впорався з керуванням та здійснив наїзд на першкоду, що привело до пошкодження транспортного засобу.

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.01.2011 року позивач визнаний винним у даній ДТП та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП в вигляді штрафу.

Встановлено також, що відповідно до Договору № 5659534 добровільного страхування наземного транспорту від 09.06.2010 року автомобіль позивача застраховано в ТДВ»Страхова компанія»Провіта».

Згідно з умовами Договору страхування вигодонабувачем за ним є 3-я особа: ПАТ»Альфа-Банк».

П.2.1 та 3.1 Договору сторонами обумовлено, що дійсна заявлена вартість автомобіля на дату укладення Договору становить 70000гр., франшиза при пошкодженні транспортного засобу складає 1%

/ а.с. 7-8; 131;137-147 /

Встановлено також, що відповідно до умов Договору в день ДТП позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та просив виплатити йому страхове відшкодування за умовами Договору.

Листом від 11.01.2011 року позивачу було відмволено в виплаті страхового відшкодування відповідно до п.8.2.12 Договору, а саме: надання недостовірної інформації про обставини ДТП, і відмова обґрунтована висновком ДП Центр Експертних досліджень № 227-10 від 31.12.2010 року.

/ а.с.11 /

Відповідно до ст.16 Закону України” Про страхування” та ст.979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком,згідно з якою страховик бере на себе зобов”язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі,зазначеній в договорі страхування страхувальником,на користь якої укладено договір страхування,а страхувальник зобов”язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Договір страхування укладається відповідно до Правил страхування.

Ст.8 цього ж Закону передбачено,що страховий випадок - це подія,передбачена договором страхування або законодавством,яка відбулася і з настанням якої виникає обов”язок страховика здійснити виплату страхової суми страхувальнику,застрахованій або іншій особі.

Такий же обов”язок покладено на Страховика і ст.988 ЦК України.

Відповідно до п.2.1 Договору страхування страховими випадками,з настанням яких Страховик здійснює страхові виплати є: пошкодження транспортного засобу та незаконне заволодіння транспортним засобом.

Як встановлено вище, в результаті ДТП 07.12.2010 року автомобіль позивача був пошкоджений, тобто настав страховий випадок, з настанням якого відповідач взяв на себе зобов»язання виплатити страхове відшкодування.

Відмовивши позивау в виплаті стразового відшкодування відповідач вартість завданих позивачу матеріальних збитків внаслідок ДТП не визначав.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку ТОВ»Експертно-асистуюча компанія»Укрекспертиза-Стандарт»від 18.01.2011 року, проведеного за ініціативою позивача, вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля da Oktavia», д.н. НОМЕР_1, складає 45 759гр.67 коп.

/ а.с.12 - 40 /

Як встановлено вище, п.3.3 при укладенні Договору страхування заявлена позивачем вартість автомобіля склала 70000 гр.

Відповідно до п. 12.3. Договору якщо на день складання страхового акту страхова сума або її залишок складає певну частку дійсної вартості ТЗ на момент настання події, що має ознаки страхового випадку, то страхове відшкодування виплачується в такій саме частці від розміру прямих збитків, що виникли внаслідок настання страхового випадку.

Дійсна вартість застрахованого застрахованого позивачем автомобіля на момент настання страхового випадку згідно Звіту від 18.01.2011 року становить 94780гр.78 коп., а розмір страхової суми - 70000 гр.

З цього випливає, що автомобіль на момент настання страхового випадку був застрахований позивачем не на повну свою вартість.

За таких обставин, виходячи з п.п.3.3 та 12.3 Договору страхування на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування з врахуванням коефіцієнту пропорційності дійсної вартості автомобіля та заявленої при страхуванні, що складає 0, 7385% / 70 000,00 /94 780,78 = 0,7385 /.

Крім того, відповідно до п.12.5 Договору в усіх випадках збитки Страхувальника відшкодовуються за вирахуванням франшизи, вказаної в розділі 2 Договору.

З п.2.1 Договору страхування вбачається, що при пошкодженні транспортного засобу франшиза складає 1%, що, виходячи з суми Договору, становить 700 гр.

Виходячи з цих обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь 3-ї особи, як вигодонабувача за Договором страхування, 33093гр.52 коп. страхового відшкодування: 45759, 67 х 0,7385 700 = 33093.52.

Суд не знаходить підстав для виключення з суми страхового відшкодування суми ПДВ з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта.

п.12.6 Договору страхування сторони домовилися, що в разі відсутності документального підтвердження сплати податку на додану вартість, Страховик має право вирахувати з розміру збитку суму податку на додану вартість.

Позивач при розгляді справи судом пояснив, що в зв»язку з відмовою відповідача виплатити страхове відшкодування автомобіль ним було відремонтовано власними силами в умовах СТО.

З цією метою він на підставі рахунку-фактури № АМ-1030713 від 07.12.2010 року в виробничо-комерційній фірмі «АМК LТД»ТОВ придбав запчастин з врахуванням ПДВ на суму, що перевищує суму відновлювального ремонту 49 617гр.39 коп.

Дана фірма-постачальник є платником податку на прибуток на загальних умовах.

Крім того пояснив, що після відмови відповідача в виплаті страхового відшкодування, в цьому не було потреби, однак автомобіль ним відремонтовано в умовах СТО і як фірма-постачальник запчастин, так і фірма,що проводили ремонт є платниками податку і податок з нього був вирахуваний при оплаті вартості запчастин та ремонтних робіт, які значно перевищили суму, визначену в Звіті від 18.01.2011 року.

/ а.с. 129-130 /

Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»/ діючого на момент укладення між сторонами Договору страхування/ сума податку підлягає нарахуванню та оплаті до державного бюджету тільки після фактичного проведення платником ПДВ замовлених робіт або після оприбуткування готівкових коштів у касі платника ПДВ як оплати за фактично проведені роботи платником ПДВ.

Відповідно до підпункту 3.2.3 п. 3.2 ст. 3 цього ж Закону операції з надання послуг із страхування, передбачених Законом України «Про страхування», не є об`єктом оподаткування.

У разі проведення ремонтних робіт у особи, яка є платником ПДВ позивач має право за умовами договору на відшкодування сплаченого нею податку, якщо понесення витрат по сплаті цього податку буде підтверджено відповідними доказами.

П.п. 196.1.3 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, не є об»єктом оподаткування податком на додану вартість.

Податкові зобов»язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг/товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту застрахованого об»єкта/, оскільки такі операції є об»єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи ці вимоги закону та надані позивачем докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виключення суми ПДВ з суми страхового відшкодування.

Крім того, представник відповідача проведеного позивачем ремонту автомобіля та придбання запчастин не спростовував і будь-яких вимог з приводу витребування таких доказів не заявляв.

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача в судовому засіданні в обґрунтування своєї позиції в суді, виходячи з наступного.

Сторони в судовому засіданні підтвердили, що на місце ДТП відповідачем був направлений аварійний комісар ОСОБА_3, який з»ясовував обставини ДТП, оглядав автомобіль, місце контакту автомобіля позивача з опорою та зробив необхідні фотознімки пошкоджень на автомобілі.

/ а.с. 103-108 /

Позивач в судовому засіданні підтвердив, що будь-яких зауважень, питань та сумнівів на місці ДТП у аварійного комісара відповідача не виникало, як і будь-яких питань з приводу пошкоджень автомобіля та можливості їх отримання.

В якості свідка ОСОБА_3 в судовому засіданні дані обставини підтвердив та пояснив, що сумніви у нього виникли уже в офісі, коли він розглядав фотознімки та звернув увагу на зелену фарбу в місцях пошкодження автомобіля, якої на бетонній огорожі підземного переходу не було.

Чому ці сумніви у нього не виникли при огляді автомобіля та з»ясуванні обставин ДТП на місці, пояснити не зміг, підтвердивши при цьому, що автомобіль ним оглядався, фотографувався і наявний у нього потужний ліхтар при огляді автомобіля давав змогу виявити всі пошкодження.

Відповідно до п.п.8.3.4 та 12.10 Договору страхування страхова компанія має право самостійно з»ясовувати причини та обставини страхового випадку та проводити додаткові дослідження причин, обставин та наслідків страхового випадку.

Згідно з Висновком №2227-10 транспортно-трасологічного дослідження механізму отримання пошкоджень автомобіля комплекс наявних на автомобілі Oktavia», д.н. АА 8570, пошкоджень з технічної точки зору не міг утворитися при обставинах, викладених в поясненні водія ОСОБА_2, а саме при зіткненні з вказаною ним бетонною огорожею підземного переходу, розташованого поблизу буд. № 101 по вул. Жилянська в м. Києві, оскільки наявні якісні пошкодження автомобіля не відповідають якісним характеристикам поверхні вказаної перешкоди, а також через відсутність пошкоджень вказаної огорожі, характерних для зіткнення з автомобілем, що свідчить про технічну неспроможність пояснень водія ОСОБА_2 стосовно вказаних ним обставин отримання пошкоджень керованого автомобіля.

/ а.с.80 88 /

Експерт ОСОБА_4 даний висновок в судовому засіданні підтримав і пояснив, що пошкодження, які мали місце на автомобілі позивача, могли бути утворені при контакті з іншим предметом, інформація про який йому не надавалася.

Спростовуючи ці висновки, позивач в судовому засіданні пояснив, що після контакту автомобіля з бетонною огорожею підземного переходу автомобіль кинуло на протилежну сторону дороги, де мав місце контакт з електроопорою сітчатої огорожі лінії швидкісного трамваю, викрашеної в зелений колір, розвернуло та відкинуло назад первинного місця контакту до огорожі підземного переходу, яке було зафіксовано працівниками міліції при складанні адміністративного протоколу.

На запит відповідача, зроблений під час знаходження спору в суді в вересні 2011 року, КП »Київпастранс»листом від 25.10.2011 року була надана відповідь про відсутність інформації про пошкодження складових огорожі лінії швидкісного трамваю, вказаної в запиті.

/119 - 121 ; 137-154 /

Спростовуючи даний лист як доказ, позивач посилається на те, що при контакті автомобіля з огорожею вона пошкоджена не була, т.я. металева, і про її пошкодження ні в документах при оформленні адміністративного матеріалу, ні в своїх поясненнях до відповідача він не посилався.

Крім того вважає, що відповідач шукав привід для відмови в виплаті страхового відшкодування, т.я. йому було наполегливо рекомендовано ремонтувати автомобіль на СТО «AutoBoom», яке належить одному з керівників страхової компанії ОСОБА_5

/ а.с.122 /

Представник відповідача даних обставин у судовому засіданні не спростовував.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов”язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з цих обставин, суд приходить до висновку, що інформація, викладена в листі КП »Київпастранс»через 10 місяців після настання страхового випадку, не є належним доказом у розумінні вимог ст.ст.57-58 ЦПК України, який би давав підстави вважати обґрунтованою відмову відповідача в виплаті страхового відшкодування.

Суд також вважає, що Висновок №2227-10 транспортно-трасологічного дослідження, проведеного за ініціативою відповідача, також не дає суду підстав сумніватися в обставинах ДТП, т.я. з нього вбачається, що воно проводилося без участі позивача, при проведенні дослідження експерт з ним не спілкувався і про контакт автомобіля при ДТП з сітчатою огорожею швидкісного трамваю йому нічого не було відомо.

Експерт ОСОБА_4 дані обставини підтвердив у судовому засіданні.

Це ж підтверджується питаннями, поставленими відповідачем перед експертом.

Крім того, суд зважає на те, що з точки зору ч.1 ст.58 кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Порядок та підстави призначення та проведення експертизи в цивільній справі врегульовано ст.ст.143, 147 ЦПК України.

Сторони в судовому засіданні питання про призначення експертизи в справі не ставили.

Фактично даний документ був складений за заявою відповідача, ним же і оплачений, а тому не може вважатися належним та допустимим доказом у справі.

Крім того, обставини ДТП 07.12.2010 року, при якій був пошкоджений належний позивачу автомобіль, підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7

/ а.с. 80-88; 99 /

Ч.4 ст.59 ЦПК України передбачено, що доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Згідно п.27 постанови №2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року “Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ” виходячи з принципу процесуального рівноправ»я сторін та враховуючи обов»язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Виходячи з обставин, викладених вище, наданих сторонами доказів та заперечень, досліджених та перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку про безпідставну відмову відповідача в виплаті страхового відшкодування та задоволення заяви 3-ї особи, як вигодонабувача, про її стягнення.

Керуючись Законом України “ Про страхування”, ст.ст. 979, 985, 988-991 ЦК України, ст.196 Податкового кодексу України, ст.ст. 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково .

Стягнутиз Товариства з додатковою відповідальністю « Страхова компанія »Провіта»на користь ПАТ»Альфа-Банк»33093гр.52 коп. страхового відшкодування.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія »Провіта»330гр.93 коп. судового збору на користь держави.

В позові ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія »Провіта»про стягнення страхового відшкодування відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя

http://reyestr.court.gov.ua/Review/22591264