Определение ВССУ о возможности признания публичных торгов недействительными

[ANTIRAID]

УХВАЛА

іменем україни

21 вересня 2011 року

м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Гулька Б.І., Диби В.Г.,

Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Галицького районного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» Львівської обласної філії Міністерства юстиції України, ліквідатора спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст» арбітражного керуючого ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, про визнання недійсними прилюдних торгів з реалізації майна, договору купівлі-продажу та свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2011 року,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2003 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ВДВС Галицького РУЮ м. Львова, СДП «Укрспецюст», ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про визнання частково недійсними акту прилюдних торгів від 17 лютого 2003 року, свідоцтва про придбання квартири АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_7 7552 грн. вартості 1/4 частки квартири.

У березні 2010 року ОСОБА_4 і ОСОБА_3 уточнили позовні вимоги та звернулись з вимогами до Галицького РУЮ м. Львова, СПД «Укрспецюст», Львівського обласної філії Міністерства юстиції України та ліквідатора СДП «Укрспецюсту» МЮ України арбітражної керуючої ОСОБА_5, ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залучено до участі у справі в якості третіх осіб.

Позивачі просили визнати недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна та договір купівлі-продаж квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів від 17 лютого 2003 року; визнати недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, посвідчене 20 лютого 2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 755; визнати недійсним витяг про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно; визнати за ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, привівши сторони у попереднє становище.

Вимоги обґрунтовували тим, що вони не були боржниками і учасниками виконавчого провадження, тому продажем квартири, співвласниками якої вони були на час проведення прилюдних торгів, порушено їх право власності не як боржників, а як співвласників проданого майна.

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 25 травня 2010 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсними прилюдні торги з реалізації арештованого майна та договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з прилюдних торгів від 17 лютого 2003 року. Визнано недійсним свідоцтво про придбання арештованого нерухомого майна з прилюдних торгів квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_6, посвідчене 20 лютого 2003 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 за реєстровим № 755. Визнано недійсним витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, видане ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» на імя ОСОБА_6, на квартиру АДРЕСА_1, витяг № 129136, реєстраційний № 245832, запис № 32082 у книзі 40. Визнано за ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1, привівши сторони у попереднє становище.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 і ОСОБА_4 просять скасувати рішення апеляційного суду, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 і ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив із того, що при проведенні прилюдних торгів із реалізації спірної квартири був порушений порядок їх проведення, і поклав в основу постанову суду, яка набрала законної сили, про скасування акту державного виконавця із проведення прилюдним торгів, яку вважав преюдиційною для цієї справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що нормами ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» не передбачені підстави і право учасникам виконавчого провадження, якими є позивачі у справі, звертатись із позовами про визнання публічних торгів недійсними.

Проте погодитись з таким висновком апеляційного суду не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Судом установлено, що 20 лютого 1999 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_8, ОСОБА_9 було укладено договір позики на суму 48 960 грн. і договір застави на квартиру АДРЕСА_1.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2000 року позов ОСОБА_7 задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_7 47829, 60 грн. боргу за договором позики та судові витрати.

На виконання вищезазначеного судового рішення відділ державної виконавчої служби Галицького РУЮ м. Львова у рахунок стягнення боргу провів звернення на належну боржникам квартиру АДРЕСА_1 шляхом її продажу з прилюдних торгів ОСОБА_6.

26 лютого 2003 року було видане свідоцтво, посвідчене приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_10, про придбання з прилюдних торгів ОСОБА_6 арештованого нерухомого майна квартиру АДРЕСА_1.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України «Про виконавче провадження», Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 21 квітня 2005 року, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5.

Прилюдні торги за своєю юридичною природою - це продаж майна, на яке звернено стягнення. Власником його стає покупець, який запропонував за нього під час торгів найвищу ціну.

Таким чином, під час проведення прилюдних торгів укладається угода про передачу майна у власність, сторонами якої є покупець-учасник прилюдних торгів, і продавець, відділ ДВС в особі спеціалізованої організації, що організовує та проводить ці прилюдні торги.

Визнання угоди недійсною можливе з підстав, передбачених ЦК України.

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 7 червня 2007 року визнано недійсним договір, укладений 20 лютого 1999 року між ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_8 від імені неповнолітнього ОСОБА_3 з ОСОБА_7 про заставу квартиру АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 12 травня 2009 року дії та рішення Галицького ВДВС Львівського МУЮ по реалізації вищезазначеної квартири визнано протиправними, та скасовано акт державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації даної квартири.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 посилались на те, що вони не були боржниками і учасниками виконавчого провадження, тому продажем квартири, співвласниками якої вони були на час проведення прилюдних торгів, порушено їх право власності не як боржників, а як співвласників проданого майна. При цьому посилалися на обставини, встановлені судовими рішеннями у цивільній та адміністративній справах, що набрали законної сили, про визнання недійсними договорів застави спірної квартири і про скасування акта державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації даної квартири.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України апеляційний суд на зазначені положення закону уваги не звернув, доводів апеляційної скарги не перевірив, фактичних обставин справи не зясував, не послався у рішенні на обставини і докази, які спростовують зазначені доводи, не дав правової оцінки поданим сторонам доказам. При цьому посилання суду на те, що чинним законодавством не передбачено право учасників виконавчого провадження предявляти вимоги про визнання недійсними прилюдних торгів суперечить ст. 55 Конституції України, ст. 3 ЦПК України та положенням ЦК України.

Отже, оскільки апеляційний суд, ухвалюючи нове рішення, не встановив фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, його рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 25 травня 2010 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 24 січня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

В.Г. Диба

А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

http://reyestr.court.gov.ua/Review/18397790