Постановление Сумского ОАС об отмене постановления о взыскании исполнительного сбора

[ANTIRAID]

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р.

Справа №818/1816/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Колос Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1816/13-a

за позовом ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції

про скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Сумського районного управління юстиції (далі по тексту -відповідач, ВДВС Сумського РУЮ), в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції;

- визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Колос Р.В. від 15.06.2012 р. ВП №33001730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору. у розмірі 40528 грн. 38 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 07.06.2012 р. старшим державним виконавцем Колос Р.В. відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33001730 та ВП №33001965 про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_1. на користь ТОВ «ОТП факторинг України» суми коштів розміром 405283,86 грн. солідарно.

В цих постановах державний виконавець надав строк для самостійного виконання рішення суду впродовж 7 днів з моменту їх винесення.

15.06.2012 р., тобто рівно через 7 днів після відкриття виконавчого провадження, старшим державним виконавцем Колос Р.В. відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у справах ВП №33001730 у розмірі 40528,38 грн., яку отримала 26 лютого 2013 року, коли ознайомилась з матеріалами справи.

Проте, позивачка із зазначеною постановою не погоджується, вважає її незаконною, оскільки вона є передчасною, протиправною, а тому підлягає скасуванню, враховуючи наступне.

Оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору ухвалена в період, коли ще не сплив строк самостійного виконання боржниками рішення суду.

Постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №33001730 позивач отримала 22.06.2012 р., тобто через 15 днів після того, як їх постановив державний виконавець, та через 7 днів з моменту винесення постанов про стягнення виконавчого збору, рекомендованим листом.

Оскільки боржник несвоєчасно отримала постанову про відкриття виконавчого провадження, внаслідок чого вона була позбавлена можливості скористатися правом самостійно виконати рішення суду в строк до 7 днів та оскільки вона вела переговори зі стягувачем про мирне врегулювання повернення боргу, і сподівалася на швидке врегулювання цього питання, то нею, відповідно до ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» була подана 25.06.2012 року заява до ДВС про відкладення провадження виконавчих дій в справах ВП №33001730 до 02.06.2012 року, про що просила винести відповідну ухвалу.

Проте, зазначена заява з невідомих причин не розглянута державним виконавцем, ухвали про відмову, або про подовження строків державним виконавцем не було винесено, чим було обмежені права боржників, закріплені Законом України «Про виконавче провадження», що є недопустимим відповідно до ст.64 Конституції України.

Відповідно до п.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Виходячи із аналізу цієї норми закону, державний виконавець може ухвалити постанову про стягнення виконавчого збору після того, як спливе строк на самостійне виконання рішення суду. А виходячи з того, що ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» закріплене право боржників відкласти виконавчі дії, у разі несвоєчасного отримання документів виконавчого провадження, то державний виконавець повинен був перевірити, що боржники своєчасно отримали постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33001730 і тільки після цього він мав право ухвалити постанову про стягнення виконавчого збору.

Таким чином, позивачка вважає, що відповідачем протиправно прийнято оскаржувану постанову, а тому просить її визнати незаконною та скасувати.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав.

Заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції перебуває на виконанні виконавче провадження ВП №33001730 по виконанню виконавчого листа №2-103/2011, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1., ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП факторинг Україна» суми в розмірі 405283,86 грн. солідарно (а.с. 7).

07.06.2012 року відповідачем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №2-103/2011, виданого Зарічним районним судом м. Суми, про стягнення з ОСОБА_1, ОСОБА_3 на користь ТОВ «ОТП факторинг Україна» суми в розмірі 405283,86 грн. солідарно (а.с.7).

15.06.2012 року відповідачем прийнято постанову про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40528, 38 грн. (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець крім іншого зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Зазначений обов'язок відповідача кореспондується із ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" згідно якої сторони виконавчого провадження мають право, зокрема, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження.

Відповідно до п.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи.

Згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» прийняття виконавчого документа до виконання державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, виходячи із аналізу цієї норми закону, державний виконавець може ухвалити постанову про стягнення виконавчого збору лише після того, як спливе строк на самостійне виконання рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що постанова про відкриття виконавчого провадження прийнята відповідачем 07.06.2012 року та отримана позивачкою 22.06.2012 року.(а.с. 49).

Проте, 15.06.2012 року відповідачем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору

Крім того, суд зазначає, що ст.35 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право боржників відкласти виконавчі дії, у разі несвоєчасного отримання документів виконавчого провадження, а тому державний виконавець повинен був пересвідчитися, що боржник своєчасно отримав постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №33001730 і тільки після цього мав право ухвалити постанову про стягнення виконавчого збору.

Отже, відповідачем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору не пересвідчившись, що позивачкою постанова про відкриття виконавчого провадження не отримана.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачка була позбавлена права брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення та на самостійне виконання рішення суду протягом 7-ми днів з часу прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому оскаржувана постанова прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає право державного виконавця виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Отже, оскільки позивачем не доведено протиправності дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, а тому позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції про скасування постанов -задовольнити частково.

Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції Колос Р.В. від 15.06.2012 р. ВП №33001730 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 40528 грн. 38 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 21.05.2013 року.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/31320717