Решение Раховского райсуда об обязательстве Приватбанк выдать выписку по кредитному договору

[ANTIRAID]

Справа № 709/2436/2012

Провадження по справі 2/709/1044/2012

 

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

 

29.11.2012 року

 

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

 

головуючого - судді Тулик І.І.

при секретарі - Шемота М.І.

 

з участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про порушення прав споживачів та використання нечесної підприємницької практики

 

В С Т А Н О В И В :

 

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ «Приватбанк" про порушення прав споживачів та використання нечесної підприємницької практики, посилаючись на те, що в грудні 2005 року ним було підписано споживчий іпотечний кредитний договір № MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року, та інші договори (страхування, іпотеки тощо). В грудні 2009 року, з метою звірки стану фінансових надходжень по кредитному договору після неодноразових усних звернень, було в письмову порядку витребувано виписку руху коштів по вказаному договору.

 

Заяву в рахівському відділенні №3 КБ «Приватбанк»прийняли, однак реєструвати категорично відмовились, вказували, що у відділенні на мент подач заяви не було призначено керуючого відділенням. Крім того було вказано, що виписка є платною, вартість складає 100 гривень. Натомість кредитний договір не містить ні умов, ні переліку щодо оплати за супутні послуги - ведення обліку заборгованості споживача, надання довідок, та виписок по кредитному договору. Проте касир видала йому квитанцію №1 від 10 листопада 2009 року, в якій зазначалася оплата комісії за надану виписку по кредитній угоді, та вказана суму оплати ним -100 гривень. Виписку одразу не надали, посилаючись на те, що відділення виписок не надає. Виписку на адресу позивача повинні надіслати з генерального офісу банку, який знаходиться в м. Дніпропетровськ. Виписку позивач не отримав. Хоча неодноразово письмово, повторно, звертався щодо її надання у банк. З 2009 року банк, використовуючи нечесну підприємницьку практику всіляко ухиляється від надання виписки. На письмові звернення надаються відповіді, що виписка платна ( незважаючи на те, що позивач безпідставно вже сплатив за неї), це банківська таємниця, та інші формалізовані відписки, які навіть не стосуються обставин звернень.

 

Про систематичне застосування банком нечесної підприємницької практики, свідчить повна відсутність тарифів у Рахівському відділенні №3 КБ «Приватбанк». Банк продовжує обман споживача - надсилаючи лист-відповідь, в якому вказує, що надає виписку (чим підтверджує своє ухилення від надання виписки 2009-2011р.р.), але листом виписку не надсилає, натомість служба підтримки банку вказує звертатися у відділення, у відділенні вказують звертатися в Головний офіс банку у м. Дніпропетровськ.

 

Після повторних звернень, йому надіслали набір аркушів паперу, на яких над дрібним шрифтом щось надруковано. Невиконання банком послуги з надання виписку, за яку позивач внаслідок використання банком нечесної підприємницької практики, передплатою сплатив 100 гривень, обчислюється з дати сплати: 10 листопада 2009 року. Розрахунок пені включає: листопад 2009 р. - листопад 2010 р. -3% з 100 грн. = 3,0 грн. * 365 (днів) = 1095 грн.; листопад 2010 р. - листопад 2011 р. -3% з 100 грн. = 3,0 грн. * 365 (днів) = 1095 грн.; 10 листопада 2011 р. -10 вересня 2012 р. -3% з 100 грн. =3,0 грн. *305 ( днів) = 915 грн. Загальна сума пені ( на дату подання позову) становить 3105 гривень.

 

На підставі наведених обставин порушених прав позивач просив зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк" невідкладно надати виписку по кредитному договору № MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року за період з 13 грудня 2005 року по 3 вересня 2012 року, зобов'язати ПАТ КБ «Приватбанк" повернути йому протиправно отримані кошти за послуги з надання виписки по кредитному договору, внаслідок використання банком нечесної підприємницької практики в розмірі 100 гривень, зобов'язати відповідача сплатити йому пеню в розмірі 3075 гривень за неправомірно отримані кошти та невиконання зобов'язання з надання послуги, накласти на банк штраф, за грубе порушення норм законодавства про захист прав споживачів, банківського та фінансового законодавства та стягнути з відповідача судові витрати.

 

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

 

Представник відповідача - ПАТ КБ "Приватбанк", будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився. Причина його неявки суду невідома.

 

Зі згоди позивача суд відповідно до ст. 224 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказах. 

 

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

 

Відповідно до положень частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернути до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом України (ч.1 ст. 4 ЦПК України).

 

У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

 

У відповідності до положень частин 1-2 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

 

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України).

 

Судом встановлено, що між сторонами ОСОБА_1 та ПАТ КБ "Приватбанк" існують договірні відносини з договору кредиту № MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року. За яким позивачу надано кредит для придбання житла.

 

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року №5 "Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів" Закон України "Про захист прав споживачів" поширюється на зазначені в ньому відносини, які виникли після введення його в дію. Оскільки Закон не визначає певних меж своєї дії, судом слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають....із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян ( у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

 

Оскільки метою кредитного договору є задоволення особистих потреб (придбання житла), на дані кредитні відносини поширюються норми законодавства про захист прав споживачів.

 

Встановлено, що починаючи з грудня 2009 року до моменту пред'явлення позову до суду позивач звертався до відповідача про надання виписки руху коштів по кредитному договору №MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року, про що йому у кожному випадку відмовляли формальною відпискою та посилалися на необхідність сплати такої послуги в сумі 100 гривень.

 

Згідно квитанції №1 від 10 листопада 2009 року позивачем сплачена сума 100 гривень як оплату комісії за надану виписку по кредитній угоді.

 

Статтею 11 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі, та вказано заборону кредитодавцеві, вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорі про надання споживчого кредиту.

 

З досліджуваного судом кредитного договору № MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року не вбачається ні умов, ні переліку, тарифів щодо оплати за супутні послуги - ведення обліку заборгованості споживача, надання довідок та виписок по кредитному договору.

 

За Постановою НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, якою затверджені "Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту", банки не мають право встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку( прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

 

З огляду на наведені норми законодавства суд вважає, що відповідач неправомірно вимагав сплату за надання виписки про стан розрахунків позивача та зважаючи на те, що банком так і невиконані вимоги позивача, то в цій частині позов підлягає до задоволення.

 

Відповідно до ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

 

В даному випадку оплата за комісію з надання виписки про стан розрахунку по кредитному договору не являється грошовим зобов'язанням, у зв'язку з чим не можуть застосовуватися такі наслідки як пеня.

 

Також не підлягає до задоволення вимога про накладення судом на відповідача штрафу за грубе порушення норм законодавства про захист прав споживачів, банківського та фінансового законодавства, оскільки така не ґрунтується на чинному законодавстві.

 

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягає до стягнення 107,30 гривень судового збору. 

 

Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11, 58, 60, 88, 131, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,

 

В И Р І Ш И В :

 

Позов задовольнити частково.

 

Зобов'язати ПАТ КБ "Приватбанк" невідкладно надати виписку по кредитному договору № MKRWGL00000051 від 13 грудня 2005 року , за період з 13.12.2005 року по 03.09.2012 року.

 

Стягнути з ПАТ КБ "Приватбанк" в користь ОСОБА_1 100 гривень, як протиправно отримані кошти за послугу з надання виписки по кредитному договору та 107,30 гривень судового збору.

 

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 

На заочне рішення може бути подано заяву про його перегляд протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

 

Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. 

 

Суддя: Тулик І.І.

 

З оригіналом вірно,

 

Суддя Рахівського районного суду: Тулик І.І.

 

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/28351893

[ANTIRAID]

Апелляция это решение оставила в силе

[у.zaporozhskiy]

Хорошее решение.

Жаль, что не удовлетворили требования по пене.

В этом конечно же виноват ВСУ, который считает, что ст. 10 ЗУ о зпп не распространяется на правоотношения между заемщиком и банком.

Главный вопрос смог ли человек взыскать 100 грн. назад?