Как достать Приват!

[Bolt]

23 часа назад, ремикс сказал:

справа має для банку виняткове значення, оскільки невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором перешкоджає стабільній роботі банку, обмежує права та порушує його майнові інтереси.

А мне вот интересно, если по тем же самым основаниям подать кассацию заёмщику, прокатит или сошлются на закон... Интересно если с заёмщика взявшего в банке (или не взявшего) 2000 грн., взыскивают 50000 грн. это имеет для него вынятковое значення... это как-то нарушает его майновые интересы... Нет слов...

[Bolt]

В 22.06.2019 в 23:12, Bolt сказал:

Да не скажите... Неожиданно даже открыто производство, как ни странно...

http://reyestr.court.gov.ua/Review/82420243

Может не всё ещё потеряно...

https://forum.antiraid.com.ua/topic/9457-reshenie-apellyacionnogo-suda-kievskoy-oblasti-ob-otkaze-vieybi-banku-v-obraschenii-vzyskaniya-na-predmet-ipoteki-v-svyazi-s-propuskom-srokov-iskovoy-davnosti/?do=findComment&comment=225933

Судья Зайцев...

Тот же самый который из новых открыл кассационное производство по Привату...

[ремикс]

В 04.07.2019 в 18:12, Bolt сказал:

А мне вот интересно, если по тем же самым основаниям подать кассацию заёмщику, прокатит или сошлются на закон... Интересно если с заёмщика взявшего в банке (или не взявшего) 2000 грн., взыскивают 50000 грн. это имеет для него вынятковое значення... это как-то нарушает его майновые интересы... Нет слов...

обязательно  надо брать во внимание и даже посылаться

[ремикс]

1 минуту назад, ремикс сказал:

обязательно  надо брать во внимание и даже посылаться

Как говорил Европейский суд, что вопрос денег, это имущественный спор. Которому особое значение определенно в конвенции с прав человека.  И соответственно, отдать или взять в любом случае нужно правовое обоснование....

[Bolt]

8 минут назад, ремикс сказал:

обязательно  надо брать во внимание и даже посылаться

И думаете поможет и так же само как и банку откроют кассационное производство...?

[Bolt]

8 минут назад, ремикс сказал:

Как говорил Европейский суд, что вопрос денег, это имущественный спор. Которому особое значение определенно в конвенции с прав человека.  И соответственно, отдать или взять в любом случае нужно правовое обоснование....

То есть у Вас уже по этому поводу в обоснование выстроена правовая конструкция какая-то, не поделитесь...))

[ремикс]

10 минут назад, Bolt сказал:

И думаете поможет и так же само как и банку откроют кассационное производство...?

По крайней мере будет на лицо неодинаковое применение норм права и даже предубеждённое 

[Bolt]

2 минуты назад, ремикс сказал:

По крайней мере будет на лицо неодинаковое применение норм права и даже предубеждённое 

Будет конечно, но кому об этом говорить дальше, это ведь последняя инстанция...

[ремикс]

17 минут назад, Bolt сказал:

То есть у Вас уже по этому поводу в обоснование выстроена правовая конструкция какая-то, не поделитесь...))

Просто згадав практику ЕС де гроші - це майно, а відповідно підлягають майновому захисту. А остальное мысли вслух, просто надо раскрутить их.....

[Bolt]

2 минуты назад, ремикс сказал:

Просто згадав практику ЕС де гроші - це майно, а відповідно підлягають майновому захисту. А остальное мысли вслух, просто надо раскрутить их.....

Да, надо с чего то начинать эту идею с кассациями раскручивать... Согласен... Сам бы начал, но у меня сейчас ничего подходящего нет...

[ремикс]

7 минут назад, Bolt сказал:

Будет конечно, но кому об этом говорить дальше, это ведь последняя инстанция...

Так будем забрасывать заявлениями, пускай передают Большой Палате. И кто знает...и на старуху бывает проруха...... Если проанализировать апеляшки и кассационные жалобы Прихвата и с каким упорством это они делают, то на лицо попытки создания новой судебной практики....Значит и нам не надо отставать и тоже экспериментировать и что новое внедрять только массовость нужна.

[Bolt]

4 минуты назад, ремикс сказал:

Если проанализировать апеляшки и кассационные жалобы Прихвата и с каким упорством это они делают, то на лицо попытки создания новой судебной практики....Значит и нам не надо отставать и тоже экспериментировать и что новое внедрять только массовость нужна.

Согласен, но где ж её взять ту массовость, если 99% даже не воюют и склоняются покорно головушкой и просто тихо плачут в уголке...

[ремикс]

Только что, Bolt сказал:

Согласен, но где ж её взять ту массовость, если 99% даже не воюют и склоняются покорно головушкой и просто тихо плачут в уголке...

Не согласен мы же здесь с Вами отнюдь не одни и большинство ждёт помощи и совета и готовы бороться до последнего патрона.... 

[Bolt]

5 минут назад, ремикс сказал:

Так будем забрасывать заявлениями, пускай передают Большой Палате. И кто знает...и на старуху бывает проруха......

Проблема вся в том, что напрямую в БП мы обратиться не сможем... А КЦС фильтрует хорошо...

[ремикс]

3 минуты назад, Bolt сказал:

Согласен, но где ж её взять ту массовость, если 99% даже не воюют и склоняются покорно головушкой и просто тихо плачут в уголке...

Надо как приват, вырабатывать новые стратегии и сначала отрабатывать в судах первых инстанций а затем массово забрасывать ВС

[Bolt]

2 минуты назад, ремикс сказал:

Не согласен мы же здесь с Вами отнюдь не одни и большинство ждёт помощи и совета и готовы бороться до последнего патрона.... 

Большинство считает рентабельность...))

[ремикс]

2 минуты назад, Bolt сказал:

Проблема вся в том, что напрямую в БП мы обратиться не сможем... А КЦС фильтрует хорошо...

Согласен.... иногда и Луспеник умные вещи говорит и дверь открывается стучащемуся 

[ремикс]

1 минуту назад, Bolt сказал:

Большинство считает рентабельность...))

Да мы всё равно совершаем представительство в суде, в разных судах и в разных городах. Поэтому уже есть определённый круг, а если подключаться и другие адвокаты вот и массовость будет

[ремикс]

2 минуты назад, ремикс сказал:

Да мы всё равно совершаем представительство в суде, в разных судах и в разных городах. Поэтому уже есть определённый круг, а если подключаться и другие адвокаты вот и массовость будет

Тяжело внедрять что то новое, суды первых инстанций сильно закостенели с оглядкой на ВС, а с учётом как любит вольность в своих выводах ВС, то я думаю что и подкидывать им надо тоже что то неординарное, пускай размышляют.

[ремикс]

1 час назад, Bolt сказал:

И думаете поможет и так же само как и банку откроют кассационное производство...?

Ухвала

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 368/1590/17

провадження № 61-10143ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором від 20 серпня 2010 року у розмірі 14 063,56 грн.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року (у складі судді Іванюти Т. Є.) у задоволенні позову

АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року (у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.) рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року залишено без змін.

16 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 квітня 2019 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто ціна позову становить 14 063,56 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Як вбачається з резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Крім того, доводи скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу відповідно до підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не заслуговують на увагу.

АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній сказі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки одним із основних видів діяльності банку є кредитування фізичних та юридичних осіб, а також залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Проте, невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором обмежує права та порушує майнові інтереси позивача, що є для банку важливим, а отже, має для має виняткове значення.

Також заявник вказує, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у банківській сфері. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновки, викладені у постановах Верховного Суду за аналогічними справами, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики (постанови Верховного Суду у справі № 755/2720/16-ц від 06 лютого2018 року та у справі № 428/2873/17 від 28 березня 2017 року).

Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки вказані справи не є тотожними зі справою, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить переглянути. Тому вищевказане фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк» та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням вказаного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                І. М. Фаловська

 

Ухвала

21 червня 2019 року

м. Київ

справа № 366/1199/18

провадження № 61-11245ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 688,95 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 664,46 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом - 2 728,51 грн, за відсотками за користування кредитом - 42 093,62 грн, штрафу (фіксована сума) - 500 грн, штрафу (процентна складова) - 2 342,33 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У позові АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 49 688,95 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100=192 100 грн).

Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтувало тим, що судами попередніх інстанції проігнорована усталена судова практика Верховного Суду, не взято до уваги постанови Верховного Суду в аналогічних справах: № 428/2873/17, № 755/18246/15-ц, № 441/569/17, № 202/19403/13-ц, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційна скарга також мотивована тим, що справа має для банку виняткове значення, оскільки обмежує права та порушує майнові інтереси позивача.

Наведені заявником обставини, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не обґрунтовано, в чому саме виявилася суперечність у застосуванні судами одних і тих самих норм права в оскаржуваному судовому рішенні та в наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, яке питання права має таке значення для правозастосовчої практики. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовноїпрактики.

Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що судові рішення у цій справі перешкоджають роботі банку, обмежують його права та порушують майнові інтереси, без наведення відповідних доказів на підтвердження цих обставин не свідчать про наявність виняткового значення справи для АТ КБ «ПриватБанк».

Зміст оскарженого судового рішення свідчить, що у позові банку відмовлено за недоведенням позовних вимог, а не у зв`язку з певним застосуванням норм матеріального права, на що помилково посилається заявник.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк»подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                             В. В. Яремко

 

[ремикс]

Только что, ремикс сказал:

Ухвала

27 червня 2019 року

м. Київ

справа № 368/1590/17

провадження № 61-10143ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіза кредитним договором від 20 серпня 2010 року у розмірі 14 063,56 грн.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року (у складі судді Іванюти Т. Є.) у задоволенні позову

АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року (у складі колегії суддів: Рубан С. М., Желепи О. В., Іванченка М. М.) рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року залишено без змін.

16 травня 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду

від 10 квітня 2019 року, в якій заявник просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом

на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Предметом позову у цій даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором, тобто ціна позову становить 14 063,56 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн х 100 = 192 100 грн).

Як вбачається з резолютивної частини постанови Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року, постанова суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Відповідно до положень ЦПК України апеляційний суд наділений повноваженнями суду першої інстанції при ухваленні рішення. Ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розташована серед Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на апеляційне провадження, тому апеляційний суд мав право визнати вказану справу малозначною.

Отже, зазначена справа є малозначною відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Крім того, доводи скаржника про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, та справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу відповідно до підпунктів «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не заслуговують на увагу.

АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній сказі вказує, що справа є малозначною, але має для банку виняткове значення, оскільки одним із основних видів діяльності банку є кредитування фізичних та юридичних осіб, а також залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб. Проте, невиконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором обмежує права та порушує майнові інтереси позивача, що є для банку важливим, а отже, має для має виняткове значення.

Також заявник вказує, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики у банківській сфері. Судами попередніх інстанцій не взято до уваги висновки, викладені у постановах Верховного Суду за аналогічними справами, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики (постанови Верховного Суду у справі № 755/2720/16-ц від 06 лютого2018 року та у справі № 428/2873/17 від 28 березня 2017 року).

Посилання у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду є необґрунтованими, оскільки вказані справи не є тотожними зі справою, яку АТ КБ «ПриватБанк» просить переглянути. Тому вищевказане фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має виняткове значення для АТ КБ «ПриватБанк» та стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України

суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» від 23 жовтня 1996 року; «Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії» від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням вказаного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 10 грудня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 квітня 2019 року у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                І. М. Фаловська

 

Ухвала

21 червня 2019 року

м. Київ

справа № 366/1199/18

провадження № 61-11245ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Яремка В. В. розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 688,95 грн.

Рішенням Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором в розмірі 47 664,46 грн, яка складається із заборгованості: за кредитом - 2 728,51 грн, за відсотками за користування кредитом - 42 093,62 грн, штрафу (фіксована сума) - 500 грн, штрафу (процентна складова) - 2 342,33 грн. У решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У позові АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

У червні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк», в якій заявник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2019 року скасувати та залишити в силі рішення Іванківського районного суду Київської області від 03 серпня 2018 року.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на

1 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Ціна позову у цій справі становить 49 688,95 грн, яка станом на 01 січня 2019 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 921 грн*100=192 100 грн).

Отже, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України справа є малозначною.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Необхідність розгляду справи в касаційному порядку АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтувало тим, що судами попередніх інстанції проігнорована усталена судова практика Верховного Суду, не взято до уваги постанови Верховного Суду в аналогічних справах: № 428/2873/17, № 755/18246/15-ц, № 441/569/17, № 202/19403/13-ц, чим порушено формування єдиної правозастосовчої практики.

Касаційна скарга також мотивована тим, що справа має для банку виняткове значення, оскільки обмежує права та порушує майнові інтереси позивача.

Наведені заявником обставини, з посиланням на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки заявником не обґрунтовано, в чому саме виявилася суперечність у застосуванні судами одних і тих самих норм права в оскаржуваному судовому рішенні та в наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, яке питання права має таке значення для правозастосовчої практики. Доводи заявника полягають у його незгоді з оцінкою судами зібраних у справі доказів та встановлених обставин, що не стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовноїпрактики.

Доводи касаційної скарги також не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Незгода заявника з оскаржуваними судовими рішеннями в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є.

Посилання заявника у касаційній скарзі на те, що судові рішення у цій справі перешкоджають роботі банку, обмежують його права та порушують майнові інтереси, без наведення відповідних доказів на підтвердження цих обставин не свідчать про наявність виняткового значення справи для АТ КБ «ПриватБанк».

Зміст оскарженого судового рішення свідчить, що у позові банку відмовлено за недоведенням позовних вимог, а не у зв`язку з певним застосуванням норм матеріального права, на що помилково посилається заявник.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки АТ КБ «ПриватБанк»подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» на постанову Київського апеляційного суду від 17 травня 2019 року в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                             В. В. Яремко

 

а здесь ВС отказывает в открытии

[Bolt]

1 час назад, ремикс сказал:

а здесь ВС отказывает в открытии

Ну есть и правильные судьи...

[Bolt]

2 часа назад, ремикс сказал:

Да мы всё равно совершаем представительство в суде, в разных судах и в разных городах. Поэтому уже есть определённый круг, а если подключаться и другие адвокаты вот и массовость будет

Что то за столько лет толком организоваться в массовую организацию так и не получилось...

[Bolt]

2 часа назад, ремикс сказал:

Да мы всё равно совершаем представительство в суде, в разных судах и в разных городах. Поэтому уже есть определённый круг, а если подключаться и другие адвокаты вот и массовость будет

А ответчики как правило ставят во главу угла рентабельность затрат на борьбу, отводя на второй план, то что их поимели и их права нарушены... На этом и играет Приват и прочие выставляя иски на суммы в 10-20 тысяч гривен...

[Bolt]

2 часа назад, ремикс сказал:

Тяжело внедрять что то новое, суды первых инстанций сильно закостенели с оглядкой на ВС, а с учётом как любит вольность в своих выводах ВС, то я думаю что и подкидывать им надо тоже что то неординарное, пускай размышляют.

Да это правда, сейчас суды низших инстанций при вынесении решения пользуются не законами и кодексами, а правовыми позициями и практикой ВС... Такое чувство иногда складывается, что мы уже вышли из романо-германской правовой семьи и вошли в англо-саксонскую правовую семью и систему... Я пропустил наверное, когда у нас внедрили прецедентное право...))