Определение ВАСУ об отсутствии необходимости подтверждения стажа нахождения в зоне ЧАЭС при наличии удостоверения

[ANTIRAID]

Державний герб України
 
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" травня 2017 р.

м. Київ

К/800/25548/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й. (судді-доповідача),
Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Буринського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - Управління) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Путивльського районного суду Сумської області від 1 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом, про: визнання протиправними дій Управління щодо відмови в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону України України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ (далі - Закон №796-ХІІ); зобов'язання відповідача призначити пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ та здійснення нарахування та виплату невиплачених сум пенсії, починаючи з 25 березня 2016 року.

Постановою Путивльського районного суду Сумської області від 1 липня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалені ними судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги з врахуванням наступного.

Судами встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_1. 

31 березня 2016 року позивач звернувся із заявою до Управління про призначення пенсії за віком та з посиланням на скорочення йому пенсійного віку на 8 років, мотивуючи тим, що він у 1987 році працював у зоні відчуження.

Рішенням №1 від 6 квітня 2016 року відповідачем відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років, у зв'язку з відсутністю в документах, наданих для призначення пенсії, відомостей про дні виїзду в зону відчуження, мотивуючи тим, що згідно з Законом №796-ХІІ, пенсія за віком призначається учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС зі зменшенням пенсійного віку в залежності від кількості днів роботи в зоні відчуження.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з правомірності відмови відповідача призначити позивачу пенсію зі зниженням пенсійного віку на 8 років відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Згідно з статтею 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Статтею 55 вказаного Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів мають право на зниження пенсійного віку на 8 років.

Відповідно до статті 65 Закону № 796-ХІІ учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій.

Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Вказаним Порядком визначено, зокрема, правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, коло осіб, яким вони видаються.

Пунктом 3 вказаного Порядку встановлено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, які працювали у зоні відчуження 1987 році не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серії А.

Отже, при видачі позивачу у 1999 році посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відповідною комісією були встановлені та перевірені всі документи необхідні для встановлення вказаного статусу.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, форма якої затверджена постановою Державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 9 березня 1988 року №122.

Документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Такі документи, як довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження відповідно до статті 15 Закону № 796-ХІІ є лише підставою для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Аналізуючи наведені норми права, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року № 21-1048во06 та від 4 вересня 2015 року №690/23/15-а.

Вирішуючи спір суди попередніх інстанцій наведеного не врахували.

Крім того, суди попередніх інстанцій не надали оцінку тій обставині, що позивач позбавлений можливості надати підтверджуючу довідку про дні виїзду в зону відчуження, оскільки накази командира військової частини 22457 по стройовій частині на зберігання до архіву не надходили, а накази по виїздам на роботи в зоні відчуження за період з 4 травня 1996 року по 16 березня 1990 року, журнали обліку доз опромінення знищені в частині уз зв'язку із радіаційним забрудненням, що підтверджується архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.

Також суди не взяли до уваги інформацію, що міститься у військовому квитку позивача про те, що у період з 9 лютого 1987 року по 30 квітня 1987 року ОСОБА_3 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР від 5 червня 1986 року №665-195 йому зараховувалася до трудового стажу робота в тридцяти кілометровій зоні ЧАЕС у трикратному розмірі.

Враховуючи викладене, колегія суддів не може погодитись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки рішення судів прийняті по недостатньо з'ясованим і перевіреним обставинам справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Відповідно до пункту 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Путивльського районного суду Сумської області від 1 липня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2016 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський 
О.П. Стародуб
І.В. Штульман

Справа №584/487/16-а

http://reyestr.court.gov.ua/Review/66905144

[ANTIRAID]

ВАСУ указал, что документами, подтверждающими статус граждан, пострадавших вследствие Чернобыльской катастрофы, и предоставляющим право пользования льготами, установленными Законом № 796-ХII является удостоверение "Участник ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС" и "Потерпевший от Чернобыльской катастрофы".

Такие документы, как справки о периоде работы (службы) в зоне отчуждения в соответствии со статьей 15 Закона № 796-ХII являются лишь основанием для определения статуса участника ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС. Анализируя приведенные нормы права, суд кассационной инстанции пришел к выводу, что единственным документом, подтверждающим статус участника ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС и предоставляющим право пользования льготами, установленными Законом №796-XII, в частности назначение пенсии с уменьшением пенсионного возраста, установленного для получения государственных пенсий, является удостоверение "Участник ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС» или «Пострадавший от Чернобыльской катастрофы".