Банк прийняв іпотечне майно у власність в порядку позасудового врегулювання

[Василий Горбань]

Шановні форумчани !

Цікаво знати Вашу думку щодо ч.4 ст.36 ЗУ Про іпотеку: "Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними."

Що слід розуміти під поняттям"врегулювання"? Якщо в порядку звернення стягнення на іпотечне майно воно прийняте кредитором у власність і коштувало, наприклад 1 гривню, а борг складає 1000грн. то, що борг вважається погашеним ? І в такому випадку банк більше нічого не може стягнути ?

Має ж право на існування позиція Банку : а ми ще до кінця нічого не "врегулювали", ну й що що прийняли майно у власність а ти ж нам винен ще огогооооооо ?

Прошу поділитися своїми думками а може хто має досвід чи вже судові рішення ?

Я найшов ось такі рішення:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3719176

РІШЕННЯ

іменем України

14 квітня 2009 року Справа № 22-333/09 м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Панька В.Ф., Животова Є.О., при секретарі Янкович К.І., з участю представника апелянта, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року по справі за позовом ЗАТ КБ «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2008 року ЗАТ КБ «Приват Банк» (далі банк) звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про стягнення боргу за договором кредиту.

Вимоги банк мотивував тим, що відповідач відповідно до кредитного договору № МКWGК00000012 від 29.09.2005 року отримав від банку кредит в розмірі 13343 доларів США. В порушення умов договору ОСОБА_2. не сплачує банку проценти за користуванням кредиту і станом на 19.08.2008 року заборгував банку 1767,41 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 8554,26 грн.

Посилаючись на дані обставини банк просив постановити рішення, яким стягнути з відповідача на їх користь 8554,26 грн. та судові витрати по справі.

Рішенням Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року позов задоволено.

В обґрунтування апеляційної скарги представник відповідача посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та закриття провадження у справі.

Заслухавши осіб, які взяли участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до частково задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача є зобов'язання перед банком з приводу неналежного виконання кредитного договору № МКWGК00000012 від 29.09.2005 року.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.

Матеріалами справи встановлено, що 29.09.2005 року між сторонами був укладений договір кредиту на суму 13343 долари США для придбання житлового будинку АДРЕСА_1. Згідно цього договору ОСОБА_2. отримав у банку 12000 доларів США та придбав вищезгаданий будинок. Забезпечення виконання відповідачем свого зобов'язання перед банком по кредитному договору було оформлено договором іпотеки, який був укладений між сторонами 1.10.2005 року.

В період з жовтня 2005 року по січень 2007 року відповідачем, в рахунок погашення кредиту та сплати процентів, було добровільно сплачено банку 22058,40 грн. В червні 2006 року по судовому наказу (справа № 2-Н-14/06) з відповідача на користь банку було стягнуто 3562 грн., а 7 грудня 2007 року відповідно до виконавчого напису нотаріуса був реалізований з прилюдних торгів предмет іпотеки (будинок відповідача) за 75100 грн. З виручених від реалізації заставленого майна коштів 63351,18 грн. були перераховані позивачу в рахунок покриття всієї заборгованості по кредиту, в тому числі основного боргу, відсотків, комісії та пені.

Згідно ст. 23 укладеного між сторонами договору іпотеки сторони договору визначили судовий та позасудовий спосіб врегулювання задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач (іпотекодекжатель) звернув стягнення на будинок відповідача на підставі виконавчого напису нотаріуса, тобто задовольнив свої вимоги в позасудовий спосіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

Таким чином, на думку колегії суддів, вимоги банку до відповідача про стягнення заборгованості по договору кредиту, який є основним по відношенню до договору іпотеки, є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 3 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Оскільки суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, рішення суду, відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Воловецького районного суду від 25 грудня 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ЗАТ КБ «Приват Банк» у задоволенні позову до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором кредиту.

Стягнути з ЗАТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_2 42 (сорок дві) грн. 77 коп. судового збору та 30 (тридцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/4326940

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 30 червня 2009 року касаційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2009 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Рішенням Воловецького районного суду Закарпатської області від 25 грудня 2008 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку (далі - ЗАТ КБ) “ПриватБанк” 16 824 грн. 49 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати, а всього - 17 022 грн.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову ЗАТ КБ “ПриватБанк” відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ЗАТ КБ “ПриватБанк” ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції і передачу справи на новий розгляд до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваного рішення не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення нормпроцесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 14 квітня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Верховного Суду України А.Г. Ярема

[AlexKharkov]

Считаю Решение законным и обоснованным.

Обоснование:

Решение 1 инстанции вынесено 25.12.2008 р. , тогда статья Закона была в следующей редакции:

" Стаття 36. Позасудове врегулювання

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.

"

Таким образом, в договоре имеется предостережение о внесудебном урегулировании.

Нотариальная надпись выносится без обращения в суд.

Заемщик добровольно передал залог.

Согласно статье 36 соблюдены все этапы внесудебной процедуры.

Банк имел право обратиться в суд, но предпочел другой способ обращения взыскания.

П.С. Принимаются аргументы возражений.

Думаю решение ВСУ является основанием для пересмотра решений по которым суды взыскали остаток суммы долга, после реализации залога по исполнительной надписи или иным способам внесудебного взыскания.

[batyshka]

AlexKharkov, положення статті 36 до цього часу в частині "Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними" залишилися не змінними.

який перегляд ви мали на увазі?

[lenat]

Доброго вечора всім учасникам форуму!

Ще в 2009 році ми дали банку нотаріально-засвідчену довіреність на право розпоряджатися нашим майном (квартира, взята в іпотеку), з усіма правами (продавати, обмінювати квартиру, підписувати усі можливі документи від нашого імені, подавати любі запити і отримувати любі документи у різних інстанціях, отримувати гроші за продаж квартири, тощо). Скажіть будь-ласка чи можна таку довіреність віднести до Статті 36. Позасудове врегулювання. Довіреність дійсна до 2015 р. Вже 3 роки не було жодного засідання суду. Сьогодні отримали лист від банку з назначеною датою суду. Готуємось. Чекаю на вашу відповідь. Дякую.

[batyshka]

довіреність не можна. навіть якщо представник, якому ви надали право розпоряджати вашою власністю, здійснив її продаж. навіть з перерахуванням коштів на погашення кредиту. це вважаєеться, що ви особисто здійнили відчуження, а не банк у порядку ст. 36

ось наприклад:

"Умовами укладеного між сторонами іпотечного договору від 14 березня 2008 року (п. 24 договору) передбачено можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в нотаріальному, судовому або позасудовому порядку.

Проте позивач по справі не набув права власності на предмет іпотеки у порядку визначеному ст. 37 Закону України "Про іпотеку".

Позивачем не було укладено і відповідний договір купівлі-продажу предмета іпотеки в порядку визначеному ст. 38 цього ж Закону через відсутність покупців.

Видача ОСОБА_2 довіреності від 16 грудня 2009 року (а.с. 62) ОСОБА_4 і ОСОБА_5, якою вона уповноважила їх продати належний їй на праві власності будинок з надвірними спорудами АДРЕСА_1 не являється доказом позасудового вирішення питання про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином вимоги іпотекодежатиля, позивача по справі, не були задоволені в позасудовому порядку, а тому вони не являться недійсними."

http://reyestr.court.gov.ua/Review/24825517

[lenat]

batyshka, дякую за відповідь. В мене була така надія на цю довіренність. Та, нажаль.... Ми готові віддати банку квартиру, тільки б це все закінчилося. Через тиждень у нас суд. Буду дуже вдячна якщо напишите яким чином я можу передати іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону. Я так зрозуміла, що це хоч якийсь вихід.

[ANTIRAID]

AlexKharkov, положення статті 36 до цього часу в частині "Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними" залишилися не змінними.

який перегляд ви мали на увазі?

Имелся ввиду пересмотр решений в связи с неодинаковым применением норм законодательства судами кассационной инстанции.

Хотя по моему мнению, исполнительная надпись не является договором о внесудебном урегулировании. Однако попробуем данную позицию развить Сделали надпись и до свидания

[batyshka]

ANTIRAID

Имелся ввиду пересмотр решений в связи с неодинаковым применением норм законодательства судами кассационной инстанции.

Хотя по моему мнению, исполнительная надпись не является договором о внесудебном урегулировании. Однако попробуем данную позицию развить Сделали надпись и до свидания

розвивати це добре, однак закон не передбачає такого досудового способу як виконавчий напис )

lenat домовляйтеся з банком мирно, або шукайте юристів, які будуть домовлятися по іншому, в судовому порядку.

[Василий Горбань]

Доброго вечора всім учасникам форуму!

Ще в 2009 році ми дали банку нотаріально-засвідчену довіреність на право розпоряджатися нашим майном (квартира, взята в іпотеку), з усіма правами (продавати, обмінювати квартиру, підписувати усі можливі документи від нашого імені, подавати любі запити і отримувати любі документи у різних інстанціях, отримувати гроші за продаж квартири, тощо). Скажіть будь-ласка чи можна таку довіреність віднести до Статті 36. Позасудове врегулювання. Довіреність дійсна до 2015 р. Вже 3 роки не було жодного засідання суду. Сьогодні отримали лист від банку з назначеною датою суду. Готуємось. Чекаю на вашу відповідь. Дякую.

А чому лист про вуд від банку а не повістка з суду, який повинен був одночасно направити позовні матеріали ? Не чекайте а йдіть в суд і знайомтесь.

А довіреність негайно потрібно через нотаріуса відкликати

[Василий Горбань]

А чому лист про вуд від банку а не повістка з суду, який повинен був одночасно направити позовні матеріали ? Не чекайте а йдіть в суд і знайомтесь.

А довіреність негайно потрібно через нотаріуса відкликати

Абсолютно вірно виконавчий напис - а далі торги це не є досудовим врегулюванням в розумінні ч.4 ст.36 ЗУ Про іпотеку.

Але якщо банк скористається довіреністю і продасть іпотечне майно без торгів - це досудове врегулюванння, адже довіреність іпотекодавця це односторонній правочин вчиненний на виконання застереження в іпотечному договорі про досудове врегулювання

[Obelix]

Абсолютно вірно виконавчий напис - а далі торги це не є досудовим врегулюванням в розумінні ч.4 ст.36 ЗУ Про іпотеку.

Але якщо банк скористається довіреністю і продасть іпотечне майно без торгів - це досудове врегулюванння, адже довіреність іпотекодавця це односторонній правочин вчиненний на виконання застереження в іпотечному договорі про досудове врегулювання

есть мнение (чисто мое) что банк по доверенности прода(л)ст квартиру, а иск получили на недостающую сумму.

Доверенность нужно менять на документ, подтверждающий отсутствие у банка каких либо претензий к вам и выполнение кредитных обязательств в полном обьеме.

Кто мешает банку продать квартиру по заниженной стоимости, а долг повесить на заемщика?

ненене...в такие игры с банком не играют