Andrik

Причем здесь публичный порядок и права вкладчиков, раздел КУпАП называется:Глава 12 Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності. Где Вы увидели "громадський порядок"? И банк получал именно валюту от поручителя с нарушением правил (инструкций). А что давал или не давал - другая история. Важен зафиксированный факт - получал с нарушением правил.

Зачем в суд, в БЭП. Пусть сам БЭП запрашивает у банка через суд то, что ему нужно.

Т.е. норма - норма Закона. Нарушена норма Закона при выполнении действия - действие является проступком. Что не так? Проступок - действие караемое. "Незаконно" и "выполнено с нарушением Закона" - одно и тоже, - наказуемое деяние.

У поручителя это более очевидно. И если для заемщиков суды установили, что платежи псевдо законны, то по поручителям такого нет.

Как Вы пытаетесь "съехать" на нарушение инструкции. Еще раз повторяю: нарушение правил (инстукции) влечет за собой нарушение Закона, санкция за которое предусмотрена ст.162 КУпАП, а нарушение Закона - касается и государства вцелом и каждого гражданина в отдельности.Смеяться нечему, плакать только надо. По Вашему: если кто-то совершает админ проступок (например спиливает дерево в парке), то это касается только спиливающего - это его личное дело? Глубоко заблуждаетесь. Может тогда и КУпАП дополнить: банков не касается? Что бы здесь не противопоставляли, какие бы аргументы не приводили, эта тема, рано или поздно, станет "ахелесовой пятой" для банков, принимавших без разбору валюту от третьих лиц без доверенности и инд. лицензии. Точка.

Отож бо ...

Отлично. А кто подходил со стороны произведенных платежей поручителем без доверенности. Было хоть ондо заявление от поручителя? Ведь все пишут: взял кредит, кредит не законен, - и это проигрышная позиция. Поручитель же, может заявить: кредит не брал, но платил валютой по чужому и без доверенности и без лицензии. Было такое хоть у кого-нибудь?

Дії особи, яка отримала валютні цінності шляхом обману чи зловживання довір'ям, удаючи, що має відповідну ліцензію на вчинення певних операцій з валютними цінностями (для організації туристичних подорожей, виїзду на роботу за кордон, навчання на курсах, придбання товарів тощо (ПЛАТА ПО КРЕДИТУ ДРУГОГО ЛИЦА (авт.))), належить кваліфікувати за ст.(шахрайство)… Особа, яка в такому випадку передала валютні цінності, вважаючи, що вони є законним засобом платежу або застави, не повинна нести відповідальність …

Об этом тоже должен знать БЭП или УБОП.А как же условия договора (если есть) - только валютой. Так что было принято? Может депозит?

ОТП, ПриватБанк, УкрагазБанк - принимали валюту у поручителей и третьих лиц без разбору не стесняясь. Список не полный.

Плативший - не крайний, он не является агентом валютного контроля. Он является жертвой обмана, злоупотребления ..... потерпевшим (читайте выше постановление Пленума ВСУ, другого трактования ст.162КУпАП нет)Дії особи, яка отримала валютні цінності шляхом обману чи зловживання довір'ям, удаючи, що має відповідну ліцензію на вчинення певних операцій з валютними цінностями (для організації туристичних подорожей, виїзду на роботу за кордон, навчання на курсах, придбання товарів тощо (ПЛАТА ПО КРЕДИТУ ДРУГОГО ЛИЦА (авт.))), належить кваліфікувати за ст.(шахрайство)… Особа, яка в такому випадку передала валютні цінності, вважаючи, що вони є законним засобом платежу або застави, не повинна нести відповідальність …

А зачем ее обходить? Пусть достанется государству - стабильнет нац валюту. После этого можно смело разрывать банк исками о возврате средств, т.к. будучи агентом валютного контр., обязан был предупредить и не принимать платеж, противоречащий закону. Но вы не смотрите дальше, что будет с работниками банка, которые такие платежи пропускали? Умышленно внося реквизиты другого лица, а принимая у третьего? Криминал.Но это необходимо оценивать в каждом кокретном случае.

Он использовал валюту без инд. лицензии - совершен выше указанный проступок.

Очень не убедительно....

Проблема вот в чем:Стаття 162. Порушення правил про валютні операції Незаконні скуповування, продаж, обмін, використання валютних цінностей як засобу платежу або як застави - тягнуть за собою попередження або накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією валютних цінностей.

Кто рассписывался в квитанции?

Писать указанное заявление. Если по нему начнется движение, суд. решение должно быть отменено, т.к. исключало расссмотрение только в рамках ГК.

Это касается всех поручителей, у которых принимались платежи без доверенности. Вы обязаны понять, что этим самым были нарушены интересы государства, гражданами которого Вы являетесь. Поэтому, Вы обязаны исполнить свой гражданский долг и подать в соответствующие РУ ((БЭП) на территории которого расположены отделения, принимавшие таким образом валюту) заявления примерного содержания: ЗАЯВЛЕНИЕ Я,..................., в период времени с .. по ... неоднократно использовал ин. валюту в качестве плтежа по кредиту друго лица. В настоящее время из СМИ мне стало известно, что для принятия таких платежей, мне нужна была либо доверенность владельца счета либо индивидуальная лицензия НБУ, которых у меня не было и банку об этом было достоверно известно. Как я сейчас понимаю, работники банка специально вносили в квитанцию реквизиты владельца счета, не смотря на то, что в квитанциях рассписывался непосредственно я и плательщиком был тоже я, т.е. было совершено административное правонарушение, предусмотренное ст.162 КУпАП. О том, что было нарушение Закона узнал только сейчас. Прошу органы милиции предпринять необходимые мероприятия по возврату в мою собственность незаконно полученной банком валюты в сумме ...... Копии квитанций, по которым незаконный платеж совершал именно я, прилагаются. P.S. Звертаю Вашу увагу, що тлумачення зазначених норм Закону містилися в Постанові Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р., і хоча вона втратила чинність 26.03.2008р., однак ст.162 КУпАП залишилась без змін, її тлумачення не змінились, іншого тлумачення ч.ч.2,5,7,10,12,13,14 вказаної Постанови, в розрізі ст.162 КУпАП, бути не може! Витяг з Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 18.04.1997р.: «… Пленум Верховного Суду України постановляє: … 2. Судам слід мати на увазі, що згідно з п. 4 ст. 5 Декрету та постановою Правління Національного банку України від 27 вересня 1995 р. N 243 "Про затвердження порядку надання ліцензій Національного банку України на право здійснення комерційними банками операцій з валютними цінностями" генеральна й індивідуальна ліцензії надаються лише на операції з іноземною валютою та золотом, а також із металами іридієво-платинової групи. Індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції. … Використання валютних цінностей як засобу платежу - це розрахунок ними за товари, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності тощо. Використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань. … Разом з тим одержання валютними цінностями процентів за договором позики слід вважати їх використанням як засобу платежу за надану послугу, що тягне відповідальність … 5. Порушення правил про валютні операції слід вважати закінченим правопорушенням з моменту здійснення відповідної незаконної угоди щодо валютних цінностей, у процесі якої відбулася їх повна чи часткова передача іншій особі. Дії, спрямовані на укладення такої угоди (наприклад, спроба продати, купити, обміняти валютні цінності або використати їх як засіб платежу чи як заставу) слід розцінювати як замах на порушення правил про валютні операції … 7. Роз'яснити, що за змістом закону порушення правил про валютні операції, вчинене у незначних розмірах особою, раніше судимою за ст. 80 КК, саме по собі не містить складу злочину і тягне адміністративну відповідальність за ст. 162 Кодексу України про адміністративні правопорушення. 10. Дії особи, яка отримала валютні цінності шляхом обману чи зловживання довір'ям, удаючи, що має відповідну ліцензію на вчинення певних операцій з валютними цінностями (для організації туристичних подорожей, виїзду на роботу за кордон, навчання на курсах, придбання товарів тощо), належить кваліфікувати за ст.(шахрайство)… Особа, яка в такому випадку передала валютні цінності, вважаючи, що вони є законним засобом платежу або застави, не повинна нести відповідальність … 12. Оскільки індивідуальні ліцензії мають цільовий характер і надаються на вчинення разової валютної операції на необхідний для цього період, слід мати на увазі, що відповідно до п. 4 ст. 5 Декрету вчинення іншої операції з валютними цінностями або в більшому розмірі, ніж передбачено ліцензією є порушенням правил про валютні операції і за наявності підстав тягне відповідальність … Дії працівників комерційних банків та пунктів обміну валют, які, використовуючи надану цим установам ліцензію, вчиняють валютні операції з особистими валютними цінностями, належить кваліфікувати як порушення правил про валютні операції, а за наявності підстав - і як зловживання посадовим становищем, посадовий підлог тощо. 13. За змістом п. 5 ст. 5 Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами ліцензії. У зв'язку з цим у разі притягнення особи до кримінальної відповідальності за наявності відповідної ліцензії судам необхідно перевіряти умови останньої. …» Окрім цього, в листі Національного банку України N 28-110/1941-3601 від 02.06.2000р. «Про здійснення резидентами України операцій згідно з Декретом КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"» зазначено: «… Національний банк України розглянув запит громадської організації "Ліга підприємців Харківщини" від 27.04.2000 за N 99-11/003 щодо роз'яснення положень чинного валютного законодавства про здійснення резидентами України операцій згідно з пунктом 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", і повідомляє. Згідно з п.4 (г) ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 за N15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" використання іноземної валюти на території України як застави потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України. На сьогодні чинним законодавством України поняття "використання іноземної валюти на території України як застави" не визначено, а роз'яснення цього поняття надане у постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.04.97 за N 5 "Про практику застосування судами законодавства щодо порушеним правил про валютні операції". Так Пленум визначив, що використання валютних цінностей як застави полягає в їх передачі та прийнятті в рахунок забезпечення зобов'язань… Що стосується готівкових коштів у іноземній валюті, а також інших валютних цінностей, які підпадають під поняття "іноземної валюти" згідно з зазначеним Декретом, то вони можуть бути надані у заставу на території України лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно з п.5 ст.5 зазначеного Декрету одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. Виходячи з наведеного, індивідуальну ліцензію на використання іноземної валюти як застави на території України може отримати будь-яка сторона цієї операції, у зв'язку з чим санкції за проведення вказаної операції без належної ліцензії можуть бути застосовані до обох сторін. … Отже, наявність у банку генеральної ліцензії не надає йому права на здійснення валютних операцій, які згідно із ст.5 Декрету мають проводитись лише на підставі індивідуальної ліцензії Національного банку України. Згідно зі ст.1 зазначеного Декрету, до валютних операцій відносяться операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України. Валютні операції, що потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України, перелічені в п.4 ст.5 названого Декрету…» Окрім цього, у роз’ясненні Вищого Арбітражного Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з укладанням та виконанням кредитних договорів» №02-5/706 від 06.10.1994р. зазначено: «… До компетенції комерційних банків також віднесено надання кредитів резидентам в іноземній валюті за індивідуальною ліцензією Національного банку України (пункт 4 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). … 9. У разі виявлення у діяльності працівників банку або позичальників кредитів порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку (зараз адміністративному), господарському суду необхідно надсилати про ці факти повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури ….»

Банк может выдать любую справку, прекрывающую его административный проступок. Раньше до 15.11.2011г. ему (банку) горзила бы криминальная ответственность по ст.202, тогда ее отменили (догадываетесь почему), но осталась 162КУпАП. Сути дела это не меняет.

Попробую таки возразить следующим образом. Это касается всех поручителей, у которых принимались платежи без доверенности. Вы обязаны понять, что этим самым были нарушены интересы государства, гражданами которого Вы являетесь. Поэтому, Вы обязаны исполнить свой гражданский долг и подать в соответствующие РУ ((БЭП) на территории которого расположены отделения, принимавшие таким образом валюту) заявления примерного содержания:ЗАЯВЛЕНИЕ Я,..................., в период времени с .. по ... я неоднократно использовал ин. валюту в качестве плтежа по кредиту друго лица. В настоящее время из СМИ мне стало известно, что для принятия таких платежей, мне нужна была либо доверенность владельца счета либо индивидуальная лицензия НБУ, которых у меня не было и банку об этом было достоверно известно. Как я сейчас понимаю, работники банка специально вносили в квитанцию реквизиты владельца счета, не смотря на то, что в квитанциях рассписывался непосредственно я и плательщиком был тоже я, т.е. было совершено административное правонарушение, предусмотренное ст.162 КУпАП. О том, что было нарушение Закона узнал только сейчас. Прошу органы милиции предпринять необходимые мероприятия по возврату в мою собственность незаконно полученной банком валюты в сумме ...... Копии квитанций, по которым незаконный платеж совершал именно я, прилагаются.

"Случайно нашел этот форум. Очень интересные люди общаются,, но связывает одно - "Законность " наших судебных решений.Как сказанно ранее в решении КСУ , я не являюсь ни в одном из приведенных мною решений стороной. Однако, хочу сказать спасибо VladimirD за его сообщение. ДАВАЙТЕ ОБЪЕДИНИМСЯ и может тогда что то у НАС У ВСЕХ получится. Мой адрес указан верно- это не секрет, а вот телефон 099 0061 062 ПИшите,звоните. Буду рад пообщаться и что то придумать вместе! Кмитто С.А. [email protected]"

Вчера, во время скайп-конференции, учавствавшие в ней юристы пришли к общему мению, что если в квартире прописан ребенок, то кредитор ничего не сможет сделать с кавртирой до момента достижения ребенком совершеннолетия.

Доброго дня. А у Вас кредит у ін. валюті чи у гривні?

Попробуйте здесь http://reyestr.court.gov.ua/Review/16184799 или здесь (пост №9) http://antiraid.com.ua/forum/index.php?sho...c=4127&st=0

Вы готовы в этом учавствовать? Если да - можете на меня рассчитывать.